МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УДМУРТСЬКА ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ ІНОЗЕМНИХ МОВ ТА ЛІТЕРАТУРИ

КАФЕДРА ПЕРЕКЛАДУ та стилістики англійської мови

Ролина ОЛЬГА КОСТЯНТИНІВНА

СПОСОБИ ПЕРЕДАЧІ американських реалій ПРИ

перекази

(на матеріалі творів Т. Капоте)

Випускна кваліфікаційна робота

Науковий керівник:

Гусинін Е.Б., к.ф.н.,

доцент кафедри перекладу та

стилістики англійської мови

ІЖЕВСЬК 2002

ЗМІСТ

ВСТУП ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 3

Розділ I. Реалії як лінгвістичне явище ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 8

§ I.1. Визначення та сутність реалій ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 8

§ I.2. Проблема класифікації реалій ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 14

§ I.3. Способи передачі іншомовних реалій ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .24

ВИСНОВКИ ПО ЧОЛІ I ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 30

Розділ II. Реалії у творчості Т. Капоте і способи їх перекладу ... ... .... ... ... 31

§ II.1. Особливості вживання реалій у художньому творі ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 31

§ II.2. Класифікація слів-реалій у творах Т. Капоте ... ... ... ... .. 35

§ II.3. Роль слів-реалій у творах Т. Капоте ... ... ... ... ... ... .... ... ... 48

§ II.4. Способи передачі реалій у перекладах творів
Т. Капоте ... .54

ВИСНОВКИ ПО ЧОЛІ II ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 61

ВИСНОВОК ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 62

Список використаних джерел ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 66

СПИСОК СЛОВАРЕЙ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 71

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ПРІМЕРО ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 72

ВСТУП

Питання співвідношення культури в найширшому розумінні цього словата інформації, закладеної, що зберігається і що повідомляється в словах як елементахмови, здавна привертала не лише лінгвістів, але й представників іншихнаук. Усі великі й малі особливості життя цього народу і його країни
(такі, як природні умови, географічне положення, хід історичногорозвитку, характер соціального устрою, тенденція суспільної думки,науки, мистецтва) неодмінно знаходять відображення у мові цього народу.
Тому можна стверджувати, що мова являє собою якусь відображення культурибудь-якої нації, він несе в собі національно-культурний код того чи іншогонароду. У ньому зустрічаються слова, в значення яких може бути виділенаособлива частина, що відображає зв'язок мови і культури, і яка називаєтьсякультурним компонентом семантики мовної одиниці. До таких слів першза все відносяться слова-реалії.

Слід зазначити, що даним мовним одиницям приділено достатньоуваги як вітчизняними, так і зарубіжними дослідниками. Яквідзначають С. Влахов і С. Флорін, про реалії, як про носіях колориту,конкретних, видимих елементах національної своєрідності, заговорили на початку
50-х років. [8, с.14] Ці ж дослідники згадують роботи таких вчених,як Л. М. Соболєв, Г. В. Чернов, Г. В. Шатков, А. Е. Супрун. С. Влахов і С. Флорінзвернули увагу на такі "неперекладні" елементи майже півстоліття томутому (у 1960 році вийшла їх стаття "Реалії"). Пізніше вийшла у світ їхня книга
"Неперекладне в перекладі", в якій була представлена повнахарактеристика, класифікація та способи перекладу реалій. Реалії -американізми становлять головний об'єкт дослідження Г. Д. Томахіна. Упідручниках з теорії перекладу Л. С. Бархударова, В. Н. Комиссарова,
В. Н. Крупнова, Л. К. Латишева, Т. Р. Левицької, А. М. Фітерман, А. ліловий,
М. М. Морозова, А. В. Федорова також представлена інформація про культурно -маркованих словах. Проблеми співвідношень мови і культури розглядаютьсятакож Є. М. Верещагіним і В. Г. Костомаровим. Ролі слів-реалій у художньомутворі приділяють увагу Н. І. Паморозская і В. С. Виноградов.

Ми бачимо актуальність даної теми в тому, що в даний часпитання про природу, типи реалій та засоби їх перекладу є відкритим.
Разом з тим, роль слів-реалій у процесі міжкультурної комунікаціїдосить важлива. Сучасний розвиток методики викладання іноземнихмов передбачає поєднання вивчення іноземної мови з одночаснимвивченням культури країни мови, що вивчається. Останнім часом широкогопоширення набула така область мовознавства та лінгводидактики, яклінгвокраїнознавство. Завдання викладача - залучаючи учня до іншоїкультурі, іншої цивілізації, привернути його увагу до національно -маркованої лексики, вказати, що вона несе певні фоновікраїнознавчих знання, викликає у реципієнта певніасоціації.
[13, с. 37] З'ясування національно-маркованої лексики та фразеології, тиходиниць, смисловий зміст яких важко передати засобами іншогомови, розширює і збагачує не наявні знання про мову і дійсностікраїни мови, що вивчається.

Питання про реалії, які є складовою частиною текстухудожнього твору представляє особливий інтерес. По данійпроблеми є лише кілька публікацій (В. С. Виноградов, Е. Меднікова,
Н. И. Паморозская), і питання залишається невирішеним, оскільки до цих пірреалії розглядалися як лінгвістичні одиниці поза художньоготексту, не враховувалися функції цих слів у контексті самого твору.
Представляє особливий інтерес дослідження різних способів перекладуслів-реалій з точки зору їх ролі в художествнном тексті, в чому іполягає новизна даного дослідження.

Предметом дослідження є лексичні одиниці, що містятьфонову інформацію, що зустрічаються в творах Т. Капоте. Слідзазначити, що творчість цього письменника відіграє важливу роль у вивченніанглійської мови як іноземної. На заняттях з домашнього читання можутьбути залучені повісті та романи Т. Капоте, що представляють собою багатийджерело слів-реалій. В даний час має місце підвищений інтерес долітературі США і, зокрема, до творчості Т. Капоте, тому що він займаєпровідне місце серед сучасних американських письменників.

Метою даного дослідження є виявлення типів реалій іаналіз способів їх передачі при перекладі на основі художніхтворів "The Grass Harp", "Breakfast at Tiffany's", "In Cold Blood". Уході дослідження стояло вирішити ряд більш приватних завдань:

1. Ознайомитися з науковою літературою з проблем реалій як слів, що мають культурний компонент у значенні; також розібрати наявні та можливі способи їх передачі при перекладі.

2. Визначити роль реалій у створенні культурного фону художнього твору.

3. Виявити культурно-марковані одиниці в творах "The Grass

Harp", "Breakfast at Tiffany's", "In Cold Blood".

4. Скласти єдину класифікацію слів-реалій, що зустрічаються в творах Т. Капоте; визначити їх функції в творчості письменника.

5. Проаналізувати способи передачі таких лексичних одиниць у перекладах художніх творів, виявити переважаючий прийом передачі фонових слів.

6. Визначити ефективність/неефективність того чи іншого способу передачі різних типів слів-реалій.

Методологічною базою дослідження є праці, присвяченіпроблем слів-реалій, а також дослідження творчості Т. Капоте,представлені наступними авторами: Л. С. Бархударов, Є. М. Верещагін,
В. Г. Костомаров, В. С. Виноградов, С. Влахов, С. Флорін, І. В. Гюббенет,
В. С. Кудряшов, М. Н. Лапшина, Н. М. Любимов, І. Лівий, Дж.Олдрідж, Я. І. Рецкер,
Г. Д. Томахін, А. Д. Швейцер, В. М. Шевчук, С. А. Фрідріх і ін

Відповідно до характеру поставлених завдань нами буливикористані наступні методи дослідження: метод контекстом аналізу,метод компонентного аналізу, екстралінгвістичні інтерпретація фактівмови.

Основні положення, які виносяться на захист:

1. Для Т. Капоте характерно підвищена увага до реалій різних типів.

2. Т. Капоте використовує фонову інформацію для більш повного втілення головної ідеї твору.

3. Оскільки в творах зустрічаються різні типи реалій, то перекладач буде використовувати різні способи передачі таких слів.

4. Способи передачі реалій при перекладі будуть залежати від функції, яку виконують дані лексичні одиниці в художньому тексті.

5. Опущення реалій при перекладі може затемнити або спотворити зміст тексту.

Теоретична значимість дослідження полягає в розробцілінгвістичної проблеми відбору та систематизації різних видівлексичних одиниць, що несуть в собі фонову інформацію з позицій їх перекладуі ролі в художньому тексті на прикладі творів Т. Капоте.

Практична значимість роботи полягає в тому, що вона можебути використана на заняттях з теорії перекладу, країнознавства, а також улекційному курсі із зарубіжної літератури ХХ століття. Її можна застосувати і ввивченні англійської мови у середній школі. Однією з найважливішихзагальноосвітніх завдань курсу іноземної мови є залученняучнів до культурного багатства народу, мова якого вони вивчають. Цедосягається перш за все через зміст навчального матеріалу. Результатидослідження можуть бути використані при створенні лінгвострановедческіхсловників.

Матеріалом дослідження послужили 980 прикладів з "The Grass
Harp "," Breakfast at Tiffany's "," In Cold Blood ", що являють собоюлексичні одиниці, що мають у своєму значенні культурний компонент. 499прикладів з них англійських і 481 - російські варіанти слів-реалій.

За темою дослідження робилися доповіді на студентській конференції
УДГУ 2001 року і на Регіональній студентській конференції "Іноземна моваі професія: актуальні напрями наукового пошуку ", що проходила в г.Пермьу квітні 2002 року. Тези були опубліковані у збірнику матеріалів
Регіональній студентській конференції "Іноземна мова та професія".

Структура роботи. Ця дипломна робота складається з вступу,двох глав, висновку і списку використаної літератури.

У вступі визначається актуальність, новизна, предмет, цілі,завдання, методологічна база, практична і теоретична значущістьроботи, перераховуються методи дослідження та основні положення, що виносятьсяна захист.

Глава перша присвячена реаліям як лінгвістичного явища. У нійтакож представлено огляд існуючих класифікацій реалій і способівперекладу на інші мови.

У другому розділі представлена класифікація реалій, зустрінутих втворах Т. Капоте, розглянуто їх роль, а також проаналізованоспособи їх перекладу.

У висновку містяться висновки з проведеного дослідження.

Розділ I

РЕАЛІЇ як лінгвістичні Ява

§ I. 1. Визначення та сутність реалій.

Як лінгвістичне явище реалії відносяться до категоріїбезеквівалентной лексики. Вони є частиною фонових знань і являютьсобою значний інтерес при дослідженні взаємодії мови ікультури. «Фахівці все більше уваги приділяють соціальній сторонімови, яка безпосередньо відображає його взаємодія зжиттєдіяльністю народу на ньому говорить. »[1, с.4]

Основна проблема, з якою стикається перекладач при передачіреференціальних значень, виражених у вихідному тексті, - це розбіжністькола значень, властивих одиницям вихідного мови (ІМ) і переводитьмови (ПЯ). Л.С. Бархударов відзначає, що всі типи семантичнихвідповідностей між лексичними одиницями двох пунктів можна звести до трьохосновним:

1. Повна відповідність;

2. Часткове відповідність;

3. Відсутність відповідності. [2, с.74]

У тих випадках, коли відповідність тієї чи іншої лексичної одиниціоднієї мови в словниковому складі іншої мови повністю відсутній,прийнято говорити про безеквівалентной лексиці. Цей термін ввели Е.М.
Верещагін і В.Г. Костомаров. Під безеквівалентной лексикою вони розуміють
«Слова, що служать для вираження понять, відсутні в іншій культурі і віншою мовою, слова, пов'язані з приватним культурним елементам, тобто докультурним елементам, характерним тільки для культури А і відсутні уУ культурі, а також слова, що не мають перекладу на іншу мову, однимсловом, не мають еквівалентів за межами мови, до якого вониналежать ». [5, с.53] При цьому наголошується, що характерною рисоюбезеквівалентних слів є їх не перекладається на інші мови з допомогоюпостійного відповідності, їх несоотнесенность з деяким словом іншогомови. Але це не означає того, що вони зовсім не перекладається.
[5, с.53] Само собою зрозуміло, що можливість правильно передатипозначення речей, про які йдеться в оригіналі, і образів, пов'язаних зними, припускає знання дійсності, зображеної в перекладномутворі. За цими знаннями, як у країнознавство, так і впорівняльне мовознавстві та теорії перекладу закріпилося визначення
«Фонових». Фонові знання - це «сукупність уявлень про те, щостановить реальний фон, на якому розгортається картина життя іншоїкраїни, іншого народу ». [56, С.146] Е.М. Верещагін і В.Г. Костомароввизначають їх, як загальні для учасників комунікативного актузнання.
[5, с.126] Фонові слова являють собою значний інтерес придослідженні складної взаємодії мови і культури. Є.І. Шумагервідзначає, що фонові слова - це лексичні одиниці, на перший поглядсамі звичайні, вільно переводяться на іноземні мови, якімістять, однак, цінну інформацію про специфічно національної позамовнідіяльності. [63, с.124]

Для теорії і практики перекладу велике значення відіграє одна з групфонових знань - та, яка відноситься до явищ специфічним для іншоїкультури, іншої країни і необхідна читачам перекладного твору,щоб без втрат засвоїти в деталях його зміст. Такий частиною фоновихзнань є слова-реалії. У лінгвістиці існує кількавизначень реалій.

Відповідно до визначення О.С. Ахманова, реалії - це «в класичнійграматиці різноманітні фактори, що вивчаються зовнішньої лінгвістикою, такі,як державний устрій країни, історія та культура даного народу,мовні контакти носіїв цієї мови і т.п. з точки зору їхвідображення в даному мовою ». [68, с.381]

Саме слово «реалія» - латинський прикметник середнього роду,розмножувального числа (realis-e; мн. realia - «дійсний»,
«Дійсний»), що перетворився під впливом аналогічних лексичнихкатегорій в іменник. О.С. Ахманова зазначає, що реалії - це такожпредмети матеріальної культури. [68, с.381] Слід відрізняти реалії-слова іреалії-предмети. Термін "реалія» у значенні реалії-слова, як знакреалії-предмета і як елемент лексики даної мови, отримав уперекладацької літератури досить широке поширення. [8, с.16]

За визначенням Г.Д. Томахіна, реалії - це «назви властивих тількипевним націям і народам предметів матеріальної культури, фактівісторії, державних інститутів, імена національних і фольклорнихгероїв, міфологічних істот і т.п. ». [55, с.13] Таким чином,дослідник включає в поняття реалії найменування окремих предметів,понять, явищ побуту, культури, історії даного народу або даної країни.
Як видно з визначення, Г.Д. Томахін дає визначення реалії в значеннізнака реалії-предмета, не торкаючись питання про переведення таких культурно -маркованих одиниць.

На наш погляд, найбільш повне визначення реалії дають болгарськівчені С. Влахов і С. Флорін: «Реалії - це слова (та словосполучення),що називають об'єкти, характерні для життя (побуту, культури, соціального іісторичного розвитку) одного народу і чужі іншому, будучи носіяминаціонального та/або історичного колориту, вони, як правило, не маютьточних відповідностей (еквівалентів) в інших мовах, і, отже, непіддаються перекладу на загальних підставах, вимагаючи особливого підходу ». [8, с.55]
Дане визначення дане вченими з точки зору перекладу слів-реалій,тому представляє для нас великий інтерес. «У процесі перекладупротиставляються один одному не тільки мови, але навіть тексти, культури таситуації. »[48, с.148]

« Культура як система включає в себе мову. »[64, С.199] Реаліїхарактерні для будь-якої мови, їм притаманний яскраво виражений національнийколорит. Зіставлення різних мов і культур, на думку
Г.Д. Томахіна, дозволяє виділити наступні особливості вживанняреалій:

1. Реалія властива лише одному мовного колективу, а в іншомувона відсутня: Амер. drugstore аптека-закусочна/Русс. аналога немає.

[55 c.14]

2. Реалія присутній в обох мовних колективах, але в одному зних вона має додаткове значення: Амер. сlover leaf - конюшиновий лист;автодорожнє перетин з розв'язкою у вигляді кл?? вірного листа. [55, с.14]

3. У різних суспільствах схожі функції здійснюються різнимиреаліями: Амер. sponge - губка/Русс. мочалка (при миття у ванній, вбані).
[55, с.14]

4. У різних суспільствах подібні реалії розрізняються відтінками свогозначення: cuckoo's call-кування зозулі в народних повір'ях американців пророкує, скільки років залишилося дівчині до весілля, у росіян --скільки років залишилося жити. [55, с.14]

У реаліях найбільш наочно виявляється близькість між мовою ікультурою: поява нових реалій в матеріальному і духовному житті суспільстваведе до виникнення відповідних слів у мові. Відмінною рисоюреалії є характер її предметного змісту. Реалії можуть бутиобмежені рамками навіть окремого колективу чи установи. Реаліямвластивий і тимчасової колорит. [55, с.13] Як мовне явище, найбільштісно пов'язане з культурою, ці лексичні одиниці швидко реагують навсі зміни у розвитку суспільства, серед них завжди можна виділити реалії --неологізми, історизм, архаїзми. Кожен з типів реалій вимагаєіндивідуального підходу при перекладі.

За своїми властивостями і функцій реалії близькі до термінів та іменвласним. Дослідники культурно-маркованих одиниць неодноразововідзначають, що кордон між термінами та реаліями досить умовна і дужерухоме. У ряді випадків досить складно встановити відміну мовнихреалій від термінів. Але все ж таки є ознаки, за якими цілком можливодиференціювати реалії від термінів.

Сфера застосування термінів - це наукова література. Реалії,навпаки, частіше використовуються в художній літературі, де вони служать нетільки стилістичними цілями, а й відтворення національного, місцевого таісторичного колориту. [54, с.16] Терміни створюються здебільшогоштучно для найменування тих чи інших понять і предметів, для чогоіноді використовуються грецькі та латинські морфеми. Реалії виникаютьприродним шляхом, в результаті народного словотворчості. [54, с.16]
Терміни, будучи найменуванням будь-яких предметів, поширюються зпоширенням цих предметів, а реалії є надбанням того народу,в культурі та мові якого вони з'явилися. [54, с.17] термінів, якправило, не властива ні емоційність, ні образність, але реалії, маючиспецифічні властивості, зазвичай мають ці. С. Влахов і С. Флорін такожвідзначають, що терміни належать до одиниць, що перекладається еквівалентівмайже в будь-якому контексті, а реалії, як уже згадувалося вище, відносяться добезеквівалентной лексиці. Від реалій терміни відрізняються і своїмпоходженням. [54, с.17]

Розглядаючи співвідношення реалій і власних назв, необхіднопомітити, що думки дослідників з приводу приналежності іменівласного до реалій багато в чому розходяться. «Власне ім'я завждиє носієм країнознавчий, культурної інформації. »[51, с.156]
Г.Д. Томахін із загальної маси ономастичної лексики виділяє ономастичніреалії, які, на відміну від звичайних імен власних, є завждинаціонально пофарбованими. До числа ономастичні реалій він відносить:

1. Географічні назви (топоніми), особливо що мають культурно-історичні асоціації;

2. Антропонімів - імена історичних особистостей, громадських діячів, вчених, письменників, діячів мистецтва, популярних спортсменів, персонажів художньої літератури та фольклору;

3. Назви творів літератури і мистецтва; історичні факти і події в житті країни; назви державних та громадських установ і багато іншого. [52, с.10] Аналогічної точки зору дотримується А.В. Федоров. [56]

В.С. Виноградов вважає, що ім'я власне - завжди реалія. У промовівоно називає дійсно існуючий або вигаданий об'єкт думки, обличчяабо місце, єдине у своєму роді і неповторне. У кожному такому іменізазвичай міститься інформація про локальної та національної приналежностіпозначається їм об'єкта. [6, с.124]

Представляє інтерес концепція, сформульована С. Влаховим і
С. Флоріна. Вони розглядають власні імена як самостійний класбезеквівалентной лексики, «якій властиві свої ознаки та прийоми передачіпри перекладі, зрозуміло, нерідко збігаються з прийомами «перекладу»реалій ». [8, с.21] З реаліями їх ріднить більшою частиною і яскравеконнотатівное значення, що обумовлює здатність передавати національнийта/або історичний колорит, який і примушує ряд авторів зараховувати їхдо реалій. [8, с.22]

Таким чином, реалії є дуже цікавий і незвичайнийшар лексики мови. Семантизації цих слів надзвичайно важлива для тих, хто вивчаєіноземна мова, тому що вони зазвичай викликають труднощі у розумінні. Яквважає Н.І. Паморозская, вивчення слів-реалій представляє також інтерес взв'язку з інтерпретацією текстів. [43, с.59] Категорія реалій не проста інеоднозначна, вона вимагає особливого підходу при їх класифікації і перекладі.

§ I. 2. Проблема класифікації реалій.

На сьогоднішній день немає єдиної класифікації культурно-маркованиходиниць і дослідники пропонують різні класифікації реалій,грунтуючись на тих чи інших принципах.

Е.М. Верещагін і В.Г. Костомаров, взявши за основу матеріал російськогомови, прокоментували сім груп слів, наділених національно-культурноїсемантикою:

1. Совєтизму, тобто слова, що виражають ті поняття, які з'явилися врезультаті перебудови суспільного життя в Росії після Жовтневоїреволюції (наприклад: Верховна Рада, депутат). [5, с.60]

2. Слова нового побуту тісно примикають до совєтизму (наприклад: парккультури, суботник, загс, залікова книжка). [5, с.61]

3. Найменування предметів і явищ традиційного побуту (наприклад:щі, бублик, валянки, гармошка). [5, с.62]

4. Історизму, тобто слова, що позначають предмети і явищапопередніх історичних періодів (наприклад: сажень, фут, верста,кафтан, повіт). [5, с.62]

5. Лексика фразеологічних одиниць (наприклад: бити чолом, дізнатися всютаємницю). [5, с.63]

6. Слова з фольклору (наприклад: добрий молодець, не по днях, а погодинах; суджений (-а); чудо-юдо; жар-птиця, домовик). [5, с.63]

7. Слова неросійського походження, так звані тюркізм,монголізми, укранізми і т.д (наприклад: тайга, базар, аркан, халат, родзинки,плов та ін.) [5, С.64]

Судячи з перерахованих вище груп, Е.М. Верещагін і В.Г. Костомаровхарактеризують реалії як лексику, яка містить фонову інформацію.

Згідно В.С. Виноградову, зміст фонової інформації охоплює,перш за все, специфічні факти історії та державного устроюнаціональної спільноти, особливості географічного середовища, характерніпредмети матеріальної культури минулого і сьогодення, етнографічні тафольклорні поняття і т.п. - Тобто все те, що в теорії перекладу зазвичайіменують реаліями. [6, с.87] Ті поняття, які відображають реалії, носятьнаціональний характер і матеріалізуються в так званій без-еквівалентноїлексиці. [6, с.88] В.С. Виноградов розглядає проблему реалій на основілатиноамериканського матеріалу. Запас лексичних одиниць, що передаютьдосліджувану фонову інформацію, цей вчений поділяє на рядтематичних груп:

1. Лексика, що називає побутові реаліїа) Житло, майно;б) Одяг, убори;в) Продукти харчування, напої;г) Види праці та заняття; [6, с.91]д) Грошові знаки, одиниці заходи;е) музичні інструменти, народні танці та пісні, виконавці;ж) Народні свята, ігри;з) Звернення; [6, с.92]

2. Лексика, що називає етнографічні і міфологічні реаліїа) Етнічні і соціальні спільності та їх представники;б) Божества, казкові істоти, легендарні місця;

3. Лексика, що називають реалії світу природиа) Тварини;б) Рослини;в) Ландшафт, пейзаж; [6, с.93]

4. Лексика, що називає реалії державно-адміністративногопристрої та суспільного життя (актуальні та історичні)а) Адміністративні одиниці і державні інститути;б) Громадські організації, партії тощо, їх функціонери та учасники;в) Промислові та аграрні підприємства, торговельні заклади;г) Основні військові і поліцейські підрозділи і чини;д) Цивільні посади та професії, титули і звання; [6, с.94]

5. Лексика, що називає ономастичні реаліїа) антропонімів;б) Топоніми;в) Імена літературних героїв;г) Назви компаній, музеїв, театрів, ресторанів, магазинів, пляжів,аеропортів і т.п. [6, с.95]

6. Лексика, яка відображає асоціативні реаліїа) Вегетативні символи (наприклад: мадроньо-поетичний символ Мадрида);б) Анімалістскіе символи (приміром: кабуре - хижий птах, пір'я якої,згідно з повір'ям, мають магічну силу);в) Кольорова символіка (наприклад: зелений - колір надії (Панама, Чилі),символ майбутнього; жовтий - колір жалоби (Іспанія, середовищ. століття);г) Фольклорні, історичні та літературно-книжкові алюзії. У нихмістяться натяки на спосіб життя, поведінку, риси характеру, діяння і т.п.історичних, фольклорних та літературних героїв, на історичні події,на міфи, перекази і т.п. [6, с.96]д) Мовні алюзії. Вони зазвичай містять натяк на будь-який фразеологізм,прислів'я, приказку, крилату фразу або ходяче вираз. [6, с.97]

Асоціативні реалії пов'язані з різними національнимиісторико-культурними явищами і вельми своєрідно втілені в мові.
Такі реалії не знайшли своє відображення в спеціальних словах, вбезеквівалентной лексиці, а «закріпилися» в словах самих звичайних (наприклад:кольору, символи). Г.Д. Томахін також виділяє цей же тип реалій, аленазиває їх коннотатівнимі реаліями - «лексичні одиниці, які,позначаючи звичайні поняття, виражають разом з тим смислові іемоційні «фонові відтінки». [54, с.41-42] Коннотатівние реаліїпротиставлені денотативного - лексичним одиницям, семантичнаструктура яких цілком заповнена фонової лексичноїінформацією.
[54, с.41] Коннотатівние реалії знаходять своє вираження в матеріалізованекомпонентах значень слів, у відтінках значень слів, в емоційно --експресивних обертони, у внутрішній формі слова тощо, виявляючиінформаційні неспівпадання понятійно схожих слів у порівнюваних мовах.
Таким чином, слова «сонце», «місяць», «море», «червоний» і т.п.,втілює в собі загальнолюдські фонові знання, супроводжують вхудожніх текстах тієї чи іншої мови країнознавчих фонові знання, фонова інформація, обумовлена асоціативними реаліями.
[54, с. 42]

Отже, В.С. Виноградов розглядає і систематизує запаслексичних одиниць, що передають фонову інформацію і зазначає, що
«Пропонована і, мабуть, неповна класифікація таких одиниць незаперечносвідчить, наскільки глибоко йдуть в народну мову і наскільки широкорозгалужуються в ньому коріння національної культури ». [6, с.99]

У ряді робіт дослідників культурно-маркованої лексики слова -реалії є окремим розряд безеквівалентной лексики. Так
Л.С. Бархударов виділяє наступні категорії безеквівалентной лексики:

«1. Імена власні, географічні найменування, назвиустанов, організацій, газет тощо, не мають постійного відповідностіу лексиці іншої мови.

2. Реалії-слова, що позначають предмети, поняття і ситуації, нещо існують в практичному досвіді людей, які розмовляють іншою мовою.

3. Випадкові лакуни - одиниці словника однієї з мов, яким поякихось причин немає відповідностей в лексичному складі іншої мови ».
[2, с.94-95]

Найбільш розгорнута класифікація слів-реалій запропонована вмонографії С. Влахова і С. Флоріна:

Предметна ПОДІЛ

А. Географічні реалії:

1. Назви об'єктів фізичної географії, в тому числі і метеорології;

2. Назви географічних об'єктів, пов'язаних з людською діяльністю;

3. Назви ендеміків (назви тварин і рослин); [8, с.59]

Б. Етнографічні реалії:

1. Побут:а) Продукти харчування, напої;б) Одяг;в) Житло, меблі, посуд;г) Транспорт;д) Інші; [8, с.60]

2. Праця:а) Люди праці;б) Знаряддя праці;в) Організація праці; [8, с.61]

3. Мистецтво та культура:а) Музика і танці;б) музичні інструменти;в) Фольклор;г) Театр;д) Інші мистецтва та предмети мистецтвае) Виконавці;ж) Звичаї, ритуали;з) Свята, гри;и) Міфологія;к) Культи-служителі та послідовники;л) Календар

4. Етнічні об'єкти:а) етноніми;б) Клички;в) Назви осіб за місцем проживання; [8, с.61]

5. Заходи і гроші:а) Одиниці мір;б) Грошові одиниці;

В. Громадсько-політичні реалії

1. Адміністративно-територіальний устрій:а) Адміністративно-територіальні одиниці;б) Населені пункти;в) Частини населеного пункту;

2. Органи та носії влади:а) Органи влади;б) Носії влади;

3. Громадсько-політичне життя:а) Політичні організації та політичні діячі;б) Патріотичні та суспільні рухи;в) Соціальні явища та рухи; [8, с.63]г) Звання, ступеня тощо;д) Установи;е) Навчальні заклади та культурні установи;ж) Стани та касти;з) Станові знаки і символи;

4. Військові реалії:а) Підрозділи;б) Зброя;в) Обмундирування;г) Військовослужбовці; [8, С.64]

МІСЦЕВЕ ПОДІЛ

А. В площині однієї мови:

1. Свої реалії - це здебільшого споконвічні слова даної мови:а) Національні реалії - називають об'єкти, що належать даному народу,даної нації, але чужі за межами країни; [8, с.67]б) Локальні - належать не мові відповідного народу, а абодіалекту, його прислівнику, або мови менш значної соціальної групи;
[8, с.70]в) Мікролокальние - реалії, соціальна або територіальна основа якихвже навіть самих узколокальних: слово може бути характерним для одногоміста чи села, не втрачаючи своїх особливостей і, отже, вимагаючитакого ж підходу при перекладі; [8, с.71]

2. Чужі реалії - це або запозичення, або транскрибованереалії іншої мови:а) Інтернаціональні - це реалії, які фігурують у лексиці багатьохмов і увійшли у відповідні словники і зазвичай зберігають разом з тимвихідну національного забарвлення; [8, с.69]б) Регіональні - ті, які переступили межі однієї країни абопоширилися серед кількох народів (необов'язково сусідніх), зазвичайз референтом, будучи, таким чином, складовою частиною лексики декількохмов; [8, с.68]

Б. В площині пари мов - реалії розглядаються з точки зоруперекладу:

1. Зовнішні реалії - однаково чужі обом мовам;

2. Внутрішні реалії - слова, що належать одній з пари мов, і, отже, чужі для іншого; [8, с.65]

«Тут необхідно відзначити, що всі ділення умовно, в тому сенсі, щонерідко одну й ту ж одиницю можна з однаковим підставою віднести дорізних рубриках. »[8, с.72]

ТИМЧАСОВЕ ПОДІЛ

А. Сучасні

Б. Історичні - залежно від ступеня засвоєної поділяються на:

1. Знайомі (словникові);

2. Незнайомі (внесловарние); [8, с.81]

Тісно пов'язані з історичними модні і епізодичні реалії. «Модні --неждано-негадано вони вриваються в мову, заволодівають увагою широкихкіл суспільства, в першу чергу молоді, і зазвичай швидко забуваються.
Епізодичні реалії - це внесловарние реалії. Автори і перекладачі вводятьїх залежно від вимог контексту одноразово або кілька разів,одним словом, епізодично, але вони не отримують розповсюдження, незакріплюються в мові. »[8, с.88]

Отже, запропонована болгарськими вченими класифікація базується накількох принципах. С. Влахов і С. Флорін враховують не тількитематичний принцип, але і розглядають також принцип місцевого розподілу (вплощині одного або кількох мов) і принципи тимчасового поділу.

Взявши за основу вищевикладену класифікацію, В.Н. Крупнов створюєсвою класифікацію національно-маркованих слів. Вона практично в усьомузбігається з розібраної вище і доповнена лише однією групою - групоюрекламних реалій. Як зазначає сам В.Н. Крупнов, «не випадково вважається,що існує особливий «мова реклами». [23, С.152] У плані перекладурекламні реалії представляють виняткову складність для перекладача.

Класифікація, запропонована Г.Д. Томахіним, представляє для наснайбільший інтерес, оскільки в ній відображені реалії американськоїдійсності:

I. Етнографічні реалії. Реалії побуту. Мовний етикет і нормиповедінки

1. Реалії побуту. Житло;

2. Одяг;

3. Продукти харчування, напої;

4. Побутові закладу;

5. Реалії транспорту;

6. Зв'язок: пошта, телеграф, телефон;

7. Відпочинок, дозвілля;

8. Звичаї і традиції, свята;

9. Заходи, гроші;
10. Рутинне поведінку;
11. Мовний етикет; [54, с.46-83]

II. Географічні реалії

1. Класифікація географічних реалій (назви особливостей берегової лінії, назви особливостей рельєфу, гід?? ографіческіе назви тощо);

2. Флора;

3. Фауна;

4. Культурні рослини

5. Природні ресурси та особливості їх освоєння; [54, с.84-110]

III. Громадсько-політичні реалії

1. Державні символи і символи штатів;

2. Реалії, пов'язані з конституцією США;

3. Реалії законодавчої влади;

4. Президент і апарат Білого Дому;

5. Виконавчі відомства;

6. Агентство;

7. Державні службовці;

8. Судова система;

9. Уряд штатів та місцеве самоврядування;
10. Вибори;
11. Політичні партії та громадські організації; [54, с.111-167]

IV. Реалії системи освіти, релігії та культури

1. Система освіти;

2. Релігія;

3. Література;

4. Театр і кіно;

5. Засоби масової інформації;

6. Образотворче мистецтво;

7. Музична культура; [54, с.168-196]

V. Ономастичні реалії. [54, с.197]

Таким чином, розглянувши різні точки зору з проблемкласифікації слів-реалій, можна зробити висновок про те, що в літературі зданого питання міцно утвердився спосіб угруповання реалій затематичним принципом. З метою систематизації реалій необхідногрунтуватися на екстралінгвістичні факторі - тематичних асоціаціях,тому що основним критерієм їх виділена є фактор семантичний,виявляються у зіставленні з лексико-семантичної системою іншої мови.
[54, с.38] Будучи словами з яскраво вираженою національною специфікою,реалії становлять велику труднощі при перекладі.

§ I.3. Способи передачі реалій при перекладі.

Як відзначає В.С. Колесникова, процес комунікації між письменником ійого адресатом (читачем) має свої особливості. Учасники дискурсувіддалені один від одного в просторі і в часі. [17, с.147] Навіть тоді,коли читач читає художній твір російською мовою, йому незавжди вдається адекватно сприйняти ту чи іншу авторську передачу,найтонші відтінки авторської думки та авторських задумів. [11., С.81] «Щевеликі специфічні особливості отримує процес комунікації міжписьменником і іноземним читачем, переглядає його твір не в оригіналі, ав перекладі. »[17, с.147] Між письменником і читачем постає ще одналінгвокреатівная особистість, яка виконує роль передавача ідей, думок,відчуттів і настроїв письменника. Перекладач повинен якомога точніше іадекватніше донести до читача авторську інформацію. [17, с.147]

В.В. Різун вважає художній переклад одним з найбільшефективних і популярних видів міжнаціональних контактів. Тому якявище естетичне, літературна, мовне він вимагає дбайливого іуважного ставлення до літературних надбань. [47, с.3] Не можна непогодитися з Т. А. Казакової, яка зазначає, що перекладачевіхудожніх текстів суспільство як би відводить роль посередника в адаптаціївихідного знака до умов іншомовної культури. [16, с.54] згідно зцим актуальною проблемою художнього перекладу є проблемаперекладного, яка безпосередньо пов'язана з такими проблемами, якперекладного неперекладне і воспр