ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    фразеологічних одиниць німецької мови з компонентом частина тіла
         

     

    Іноземна мова

    Міністерство освіти Російської Федерації

    Оренбурзький державний педагогічний університет

    Факультет іноземних мов

    Кафедра німецької мови

    Випускна кваліфікаційна робота

    фразеологічних одиниць німецької мови з компонентом «частина тіла»

    Студентки 53 групи відділення

    німецької мови Мах'яновой

    Гульназ Замілевни < p> Науковий керівник:

    Кандидат філологічних наук, доцент Біккулова Н.М.


    Допущена до захисту «__» ________________ 2000
    Завідувач кафедрою _________________

    Оренбург 2000

    Зміст

    № стор
    Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... .. 4
    Глава 1. Загальна характеристика стану дослідження фразеології німецькогомови ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 6
    § 1. Дослідження фразеології німецької мови в німецькому мовознавстві ... 6
    § 2. Дослідження фразеології німецької мови в радянській германістики .. 8
    Висновки ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 10
    Глава 2. Класифікація фразеологічних одиниць з компонентом «частинатіла »... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 12
    § 1. Функціональна класифікація ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .12
    § 2. Структурно-семантична класифікація ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 15а) фразеологічні єдності ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 15б) фразеологічні вирази ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 15в) фразеологічні сполучення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 18
    § 3. Фразеологічні єдності з вираженими структурними властивостями:
    - компаративні фразеологізми з компонентом «частина тіла» ... ... ... ... ... 19
    - парні словосполучення з компонентом «частина тіла» ... ... ... ... ... ... ... ... .. 22
    Висновки ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .24
    Глава 3. Семантичні відношення фразеологічних одиниць з компонентом
    «Частина тіла» в парадигмі ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 25
    Розділ 1. Синонімія фразеологічних одиниць ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 25
    Розділ 2. Полісемія фразеологічних одиниць з компонентом «частинатіла »... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 32
    Висновки ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .37
    Глава 4. Деривації від фразеологічних одиниць з компонентом «частинатіла »... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 41
    Розділ 1. Морфологічний спосіб словотворення ... ... ... ... ... ... ... ... ... 42
    § 1. Іменники ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 43
    § 2. Прикметники ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 45
    § 3. Дієслова ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 46
    Розділ 2. Лексико-семантичний спосіб словотворення ... ... ... ... ... ... 47
    Висновки ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 48
    Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 50
    Бібліографія ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 52

    Введення

    Дослідження фразеологічних одиниць з компонентом « частина тіла »якокремої групи фразеології представляє новий аспект вивчення даниходиниць мови.
    Актуальність дослідження полягає у розробці питання про певнугрупі фразеологізмів німецької мови, що забезпечує особливу образність яклітературної так і розмовно-повсякденній мові.

    Об'єктом дослідження є фразеологічні одиниці, у складіяких присутні назви частин тіла, критерії їх розподілу покласами, парадигматичні відносини між цими одиницями.
    Мета дослідження полягає у визначенні ролі фразеологічних одиниць зкомпонентом «частина тіла» в системі фразеологічних одиниць німецької мови.
    Основна мета дослідження передбачає вирішення наступних завдань:
    - розподілити фразеологічні одиниці з компонентом частина тіла по класах, з огляду на загальновідомі критерії класифікації фразеологізмів;
    - розглянути деякі види парадигматичних відносин між цими одиницями, зокрема синонімія та полісемію фразеологічних одиниць з компонентом «частина тіла»;
    - встановити роль даних одиниць, їх кількісне співвідношення при лексичному словотворенні ..
    Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше на матеріалі німецькогомови піддається аналізу певна група фразеологізмів --фразеологічні одиниці з компонентом «частина тіла».

    Матеріалом і методикою дослідження стали роботи вітчизняних ізарубіжних лінгвістів у сфері фразеології в цілому і окремих її класів.
    Язиковим матеріалом дослідження послужили твори німецьких письменників -класиків та письменників сучасності. Основним методом дослідження єметод суцільної вибірки зі словників німецької мови, що дозволяє виділитиЦя група фразеологічні одиниці із загального розряду фразеології.
    Теоретична значущість дослідження. Робота може представляти інтересдля теорії фразеології в тому плані, що фразеологічні одиниці підлягаютькласифікації не тільки за структурними і функціональними ознаками, а й наоснові компонентного складу.
    Практична цінність дослідження. Робота може бути використана вякості додаткового матеріалу на теоретичних заняттях злексикології.
    Обсяг і структура роботи. Робота містить 54 сторінки машинописного текстуі складається з вступу, 4 розділів і висновку.

    До роботи додається бібліографія, що включає,,, назв, списоквикористаної літератури, список творів цитованої художньоїлітератури і додаток у вигляді ... карток з прикладами.

    Глава 1. Загальна характеристика і стан дослідження фразеології німецької мови

    Визначення фразеологічного фонду сучасної німецької мови,уточнення принципів обмеження принципів обмеження фразеологічнихскупчень слів від стійких словосполучень нефразеологіческого типу сталоможливим лише в останні роки в результаті розвитку загальної теоріїфразеології.
    Процес становлення фразеології як нової лінгвістичної дисципліниглибоко і всебічно описано у ряді останніх фразеологічних дослідженьна матеріалі російської, англійської та німецької мов (1; 26)

    Не дивлячись на все ще значні розбіжності в концепціях різнихдослідників основні проблеми фразеологічної науки можуть вирішуватися вданий час на основі об'єктивних критеріїв, створених в результатіколективних зусиль вітчизняних мовознавців.

    § 1. Дослідження фразеології німецької мови в німецькому мовознавстві

    Для дослідження фразеології в німецькому мовознавстві характерні наступнімоменти
    1. Тривала стадія розгляду стійких сполучень слів у різних розділах науки про мову, незведення їх загальну дисципліну - фразеологію мови.
    2. Відсутність твердих теоретичних принципів інвентаризації одиниць фразеології.
    3. Слабка розробка питань теорії фразеології, а також повна відсутність теоретичних робіт, що вивчають нові аспекти даної області мови.

    Факт, що розмежування змінних і стійких словосполучень німецької мови зародилася в граматичних, точніше, синтаксичних дослідженнях німецьких вчених 19-20 століть закономірний і історично зрозумілий. Аналіз словосполучення неминуче повинен був привести вчених до висновку про неоднорідність словосполучень як відносно синтаксичного зв'язку компонентів, так і виражається ними семантики.

    Однак, якщо у вітчизняному мовознавстві синтаксичні дослідження у таких вчених, як А.А. Шахманов, Ф.Ф. Фортунатов, В.К. Поржезінскій заклали основу теорії фразеології, то в німецькому мовознавстві цього не сталося. До цього дня стійкі словосполучення фразеологічного і нефразеологіческого типу в працях багатьох німецьких лінгвістів розглядаються в загальній масі словосполучень при аналізі синтаксису і словотвору.

    Проте серед великих досліджень з фразеології слід згадати єдину роботу Фрідріха Зейлера. «Німецька фразеологія».

    Його роботи була спробою не тільки показати величезною фразеологічне багатство німецької мови, а й дати аналіз структури та семантики основних розрядів фразеології - прислів'їв, приказок, парних сполучень, а також джерела їх появи в мові . Поряд з найбагатшим фактичним матеріалом вона містить ряд цінних теоретичних узагальнень, які не втратили своєї актуальності і в наш період. Це, в першу чергу, певні прислів'я, яке стало класичним. Цікаві дослідження Ф. Зейлера, що розкривають походження ідіом, а також їх інвентаризацію в лексикографічних виданнях.

    Далі йдуть спроби аналізу неологізмів у фразеології; по-новому підійти до проблеми стійких сполучень слів, хоча в іншому систематизація фразеологічного матеріалу дається традиційно, без будь-якої наукової аргументації.

    Серед лексикографічних робіт слід відзначити роботи Е. Агріколи за участю Г. Гернер, Ф. Кюфнер (18; 43). У порівнянні з іншими словниками дана робота має ряд переваг в науковій систематизації матеріалу, в наявності творчого введення, де цілий розділ присвячено обмеження стійких сполучень слів від змінних і виділення різних груп фразеології.

    § 2. Дослідження фразеології німецької мови в радянській германістики

    Примітним для дослідження фразеології німецької мови в Радянському
    Союзі було з самого початку розширення поняття «фразеологія» за рахуноквключення до складу останніх одиниць із чистим номінацією абонеафорістіческой фразеології. Це було, не в останню чергу, пов'язано ззусиллями радянських германістів застосувати класифікацію В.В. Виноградова доматеріалу фразеології німецької мови. Характерним моментом у використаннікласифікації В.В. Виноградова для німецької фразеології було прагненняряду радянських вчених (М. Д. Городнікова, Л. Ф. Зіндера, Т. В. Строєва)вдосконалювати цю класифікацію. Так, М.Д. Городнікова, виходячи зсемантичної структури фразеологізмів типу фразеологічних порівнянь іфразеологічних єдностей, об'єднує їх в одну групу під загальною назвоюідіоми і протиставляє їм фразеологічні сполучення, що називаютьсялексичним єдностями (7; 37)

    Аналогічна спроба була зроблена Л.Ф. Зіндера і Т.В. Стривай (9; 18).
    Автори цього варіанту об'єднали дві групи класифікації В.В. Виноградова
    (фразеологічні порівняння і фразеологічні єдності) в одну підтерміном фразеологічні єдності. Другою групою перетворенькласифікації залишаються фразеологічні сполучення, що протистоять за своїмиособливостям фразеологічним єдності.

    Застосування семантичної класифікації В.В. Виноградова до матеріалунімецької фразеології допомогло виявити одну також досить істотнуособливість німецьких фразеологізмів з аналогічними російськими одиницями:фразеологічні єдності німецької мови (частково і фразеологічнізрощення) мають велику варіативністю компонентів, ніж росіянифразеологізми цих типів:an die Finger kriegen (або bekommen), ein langes Gesicht ziehen (абоmachen), nur (або nichts als) Haut und Knochen.
    Р. Клаппенбах, використовуючи класифікацію В.В. Виноградова, зіткнулася також зневідповідністю критерію «неможливості підстановки синоніма або замінислів без повного руйнування образного або експресивного сенсуфразеологічного єдності »(5; 48) для одиниць німецької мови (22, 33):jn ans Herz drucken = jn an die Brust drucken.
    Ця особливість фразеологічних єдностей німецької мови привелагерманістів до необхідності дослідження фразеологічної структурноїсинонімії, яка, починаючи з 50-х років, привертає все більшу увагувчених.

    Проблемі класифікації фразеологічних одиниць сучасної німецької вроботах радянських германістів приділено велику увагу. Крімсемантичної класифікації В.В. Виноградова були розроблені класифікаціїсемантична і функціональна. Крім того, німецькі фразеологічніодиниці досліджувалися з точки зору їх еквівалентності тим чи іншимчастинами мови.

    При дослідженні структурних типів фразеологічних одиниць викликалиінтерес також компаративні фразеологічні одиниці (стійкіпорівняння), які звичайно розглядалися в німецькій спеціальноїлітературі в групі приказок або ж їх не приписували до фразеологіївзагалі.

    У спеціальній літературі з німецької фразеології поки що небагато робіт,предметом розгляду яких є обмеження фразеологічнихявищ від освіти іншого порядку.

    Новими аспектами, які тільки поставлені і чекають свого рішення,є збагачення німецького фонду на основі наявної фразеології, а такожзбагачення лексичної системи на базі фразеологічних одиниць
    (фразеологічна деривації).

    Висновки

    Огляд стану теорії і частково лексикографії сучасного німецькогомови в зарубіжній і радянській германістики показує:
    1. При слабкому ступені загального розвитку теорії фразеології в німецькому мовознавстві найбільш дослідженими питаннями є:а) синтаксична структура, семантика і виразні засоби одного видуфразеології-прислів'я (роботи Ф. Зейлера);б) джерела і етимології деяких видів фразеології в першу чергуідіом (фразеологічні словники).
    2. До позитивних моментів розвитку фразеології в німецькому мовознавстві належить прагнення окремих вчених-лексикографів - уточнювати семантику і структуру фразеологічних одиниць німецької мови.

    Систематизація фразеологічного матеріалу представлена в німецькомумовознавстві трьома різновидами:а) класифікація структурно-семантичної класифікації, найбільш повноописаної Ф. Зейлера;б) структурним варіантом семантичної классіфкаціі В.В. Виноградова,розробленим Р. Клаппенбах;в) класифікацією по семантичній структурі фразеологічні одиниці
    3. Питаннями теорії фразеології, найбільш інтенсивно досліджувалися в радянській германістики, є наступні:а) класифікація фразеологічні одиниці: семантична, функціональна,стилістична;б) еквівалентність певних груп фразеології частинам мови, членампропозиції.
    4. Збагачення фразеології німецької мови за рахунок готівкової фразеології, взаємодії фразеології і лексики.

    Глава 2. Класифікація фразеологічних одиниць

    фразеологію сучасної німецької мови дослідники систематизувалипо цілому ряду принципів. Проте в даний час вона потребуєістотних уточнень.

    Це пов'язано з фактом розвитку теорії фразеології і пізнанням все новихзакономірностей, властивій даній системі мови, а також зуточненням методів дослідження фразеології.

    За останні роки широке поширення одержали дві класифікації:семантична та функціональна

    § 1. Функціональна класифікація фразеологічних одиниць

    Оскільки спірні моменти семантичної класифікації В.В. Виноградовапротягом останніх років були предметом всебічного критичногоаналізу як стосовно у матеріалу російської, так і інших мов,представляється доцільним розглядати в критичному планісистематизацію німецької фразеології за функціональним принципом, тим більше,що більшість стійких словосполучень, що включаються в розділ такзваних фразеологічних сполучень семантичної класифікації, входить доскладу фразеології, систематизованої за функціональним принципом.

    Функціональна класифікація з'явилася в радянській германістики в тойперіод, коли фразеологічні дослідження В.В. Виноградова показаливажливість розгляду стійких словосполучень і сполучень слів,що володіють цілісністю розуміння, була відвойована у синтаксису ісловотворення, оскільки цілий ряд словосполучень ставився німецькимивченими до складних слів. Ці одиниці з чистим номінацією, що позначаються яклексичні єдності, номінативних фразеологізми вперше були дослідженіяк особлива частина вчення про стійких словосполученнях сучасногонімецької мови.

    Дана обставина дозволила детально простежити функцію і структурно -семантичні особливості стійких сполучень слів цієї групи, а також їхвідмінні риси, співвідносні з сполученнями слів, що виконуютьв мові експресивно-номінативну функцію.

    Однак конкретизація складу одиниць двох великих груп стійкихсполучень слів I групи (лексичні єдності чи номінативнийфразеологізми) і II група (читача-експресивні фразеологізми)показує, що функціональні відмінності здебільшого пов'язані зособливостями структурно-семантичного порядку.

    Важливо підкреслити наступне: I група - так звані номінативнихфразеологізми, охоплює по-перше, стійкі словосполучення, що володіютьсемантичною цілісністю номінації на основ?? власних лексичнихзначень компонентів, без якого-небудь ознаки семантичногоперетворення останніх. Значна частина подібних утворень - цеіменні з'єднання обумовленого за визначенням, що використовуються як назвирізних типів: географічні назви, назви різнихдержавних, політичних установ, політичних партій, позначеньзвань. Усі ці словосполучення виконують у мові функцію номінації.

    Другою групою лексичних єдностей або номінативних фразеологізмівє словосполучення, що виникають на основі переносного значення одногоз компонентів. Це - типові приклади обмеженою сполучуваності слів зпереносним значенням. У класифікації В.В. Виноградова вони названі терміном
    «Фразеологічні сполучення».

    Третьою групою одиниць, що входять до складу так званих номінативнихфразеологізмів, є дієслівні стійкі поєднання, відомі в нашійі німецькій літературі як «аналітичні конструкції»

    II група в функціональної класифікації - читача-експресивніфразеологізми - містить семантично перетворені фразеологізми зструктурою словосполучень та пропозицій.

    Таким чином, у функціональній класифікації сконцентровані всірізновиди стійких відтворюваних сполучень слів. Тут є в наявностісполуки, які утворюються без семантичного перетвореннякомпонентів (лексичні єдності), модельовані освіти
    (аналітичні і граматико-стилістичні конструктивні серійніосвіти.
    Проаналізуємо такі уривки:
    1. Will keiner trinken? keiner lachen?
    Ich will euch lehren Gesichter machen! (J. W. Goethe, «Faust»)
    2. Und ich werde es durchfuhren, auch wenn Sie da ein Gesicht schneiden!

    «schirie er. «Ich habe kein Gesicht geschnitten sagte der Mann ruhig (H.

    Mann,« Der Untert. »)
    3. Wenn sie den Namen Jakob Bohme aussprachen, dann schnitten sie ihre freisinnigsten Gesichter (H. Heine, «Die rom Schule»).
    Проте, що наведений у всіх трьох прикладах фразеологізм «ein Gesichtscheiden »є фразеологічним єдністю, що виникло врезультаті зміни значення всього комплексу, тобто на основісемантичного переосмислення. Індивідуальний зміст слів-компонентівпоглинений.
    До цього ж класу фразеологічні одиниці ми відносимо фразеологізм sein
    Herz ausschutten:
    Das besfe Madchen schuttet doch irgend jemand das Herz aus, der schon etwasweniger gut ist (A. Segh. «Die Toten bl.jung»)
    Або j-m etw unter die Nase reiben:

    § 2. Структурно-семантична класифікація

    фразеологічні одиниці являють собою раздельнооформленние,стійкі сполуки слів різних структурних типів з одиничноюсполучуваністю компонентів, значення яких виникає в результатісемантичного перетворення компонентного складу.

    За граматичної структурі фразеологічні одиниці можуть бутисловосполученнями, предикативними сполученнями, пропозиціями. За характеромзначення, що виникає в результаті взаємодії структури, сполучуваностіі семантичного перетворення компонентного складу, розрізняються:а) фразеологічні єдності,б) фразеологічні вирази,в) фразеологічні сполучення.

    а) фразеологічні єдності

    фразеологічні єдності виникають на основі семантичногопереосмислення або зрушення змінних словосполучень. Нове,фразеологічне значення створюється не в результаті зміни значенняокремих компонентів словосполучення, а зміною значення всьогокомплексу. Під фразеологічному єдності поглинається і втрачаєтьсяіндивідуальний зміст слів-компонентів. Вони утворюють нерозкладних ціле.
    Саме цього розряду фразеології притаманне семантичне єдність абосемантична цілісність. При всьому цьому значенні цілого пов'язано зрозумінням «зворотного стрижня фрази» (5; 5), відчутністю перенесення значення,що і складає «внутрішню форму» (5; 51). Наприклад:jm den Kopf washen - намалювати комусь шию голову;keinen Finger krummen-не вдарити палець об палець (буквально, на зігнути ніодного пальця).
    Образна вмотивованість фразеологічного єдності може з плиномчасу збліднути і ослабнути до повної демотивації:auf dem Ohr liegen - байдикувати (буквально лежати на вусі), sich (D.) ein
    Herz nehmen (або fassen) - набратися сміливості.
    Однак демотивація фразеологічного єдності не впливає ні на йогоекспресивність, ні на функціонально-стилістичну приналежність.

    б) фразеологічні вирази

    фразеологічними виразами називаються такі одиниці, які за своєюграматичної структурі є предикативними сполученнями слів іпропозиціями. За комунікативної значущості тут розрізняються наступнірізновиди:
    1. Загальновживані прислів'я:
    Das Gesicht verrat den Wicht - На злодії шапка горить.
    Lugen haben kurze Beine - У брехні короткі ноги.
    Was man nicht im Kopfe hat, mu? man in den Beinen haben - Дурна голованогам спокою не дає
    2. Приказки типу:
    Die Zahne in die Wand hauen - покласти зуби на полицю,
    Stein und Bein frieren - оклякнути від холоду.
    3. Стійкі і відтворюються вигуки та модальні вирази:komt vom Herzen! Hand aufs Herz! Du, mein Herz! Kein Bein!
    Склад першої та другої частини груп фразеологічних виразів може бутидоповнений одиницями, висхідними за своїм походженням до античноїлітературі, Біблії, художній літературі, публіцистиці:
    Auge um Auge, Zahn um Zahn (Bibel), zivei Seelen wohnen, ach in meiner
    Brust. (Goethe).
    Ці фразеологічні вирази традиційно позначаються як крилаті словаі виділяються в особливу групу. Однак для синхронного описуфразеологічної системи та функціонування фразеологічних виразів уцій системі розгляд даних фразеологізмів як особливої групинеправомірно, оскільки в структурному і семантичному відношенні вони невідрізняються від інших фразеологічних виразів.

    Наведені вище розряди фразеологічних виразів показують 2основні властивості фразеологічний: вони мають одиничну сполучуваністькомпонентів і специфічний різновид семантичного перетворення.
    Докладний аналіз мовних критеріїв приналежності фразеологічнихвиразів до фразеологічному фонду мови повинен скласти предметсоціального дослідження.
    Візьмемо уривок з твору Л. Фейхтвангера «Брати Лаутензак»:
    Nachdem Hansjorg die Vorwurfe seines Bruders entgegengenommen hatte, sagteer ruhig:, Wes? s das Herz voll ist, des geht der Mund uber ».

    Як бачимо, дана фразеологічна одиниця за своєю структурою єпропозиціям, в якому укладений повчальний зміст. Дана обставинадозволяє віднести прислів'я до класу фразеологічних виразів. Сюди жвідносимо приказки, крилаті слова, хоча вони й позбавлені дидактичного сенсу.
    За граматичної структурою вони теж виступають як пропозиції абопредикативні сполучення слів.
    Приказки:
    Die Fraumen widersprachen in Angst: "Wir werden bald alle die Zahne in die
    Wand hauen! "(H. Marchev." Meine Jug ")
    Або:
    Wir werden aussagen, da? wir alle dabei waren, und haben alle gleichzeitiggeschossen ... Beruhigen Sie sich ... "" Da steckt ein Abgeordneter seine Nase injeden Dreck .. "(A. Segh." Die Toten bl. jung ").
    Крилаті слова:
    Doch werdet ihr hie Herz zu Herzen schaffen, wenn es Euch nicht von Herzengeht (J. W. Goethe, "Faust").
    Ein edles Herz bekennt sich gern von der Vernunft besiegt (F. Sch. "Jungfr.
    Von Orlean).
    Стійкі вигуки:

    Sie wundern sich vielleeicht, "stotterte Unrat. "Aber kein Bein,"erklarte sie (H. Mann, "Pr. Unrat ").

    в) фразеологічні сполучення

    фразеологічними сполученнями ми називаємо фразеологізми, що виникають урезультаті одиничного зчеплення одного семантично перетвореногокомпонента. Для семантично подібних фразеологічних одиниць характернааналітичність і зберігання семантичної окремо компоненетов:eine trene Haut - вірний друг, eine gemutliche Haut - хороший хлопець, eingoldenes Herz haben - у нього золоте серце.
    Число фразеологічних сполучень дуже невелика, тому що одиничнасполучуваність одного з компонентів не є типовою в німецькійфразеології.
    Die National Ol kam nicht so rasch vorwarfs, wie man es erwartete, siehatte kerne gluckliche Hand (B. Kellerm., "Die Sladt Anatol ").

    фразеологічних одиниць eine (keine) gluckliche Hand haben відноситься догрупі фразеологічних сполучень, оскільки виникла в результаті одиничногозчеплення одного компонента (Hand), який є семантичноперетворений. На відміну від розглянутих раніше груп, одиниці якихмають одиничну сполучуваність всього компонентного складу і семантичнеперетворення всього фразеологізму. Наприклад:
    Hamlet ist die ehrlichste Haut von der Welt. Seine Verhellung dient nur, umdie Dehors zu ersetzen (Н. Heine, "Die rom. Schule ").

    § 3. Фразеологічні єдності з вираженими структурними властивостями

    фразеологічними єдностями з вираженими структурними властивостямиє:
    1. компаративні фразеологізми,
    2. парні сполучення слів,

    - Компаративістські фразеологізми -

    фразеологічна специфіка компонентів фразеологізмів грунтується натрадиційному порівнянні. Наприклад:das pa? t wie die Faust aufs auge, jm wie aus dem Gesicht geschnitten sein,ein Gesicht als 7 Tage Regenwetter machen, sein Mund gehf wie ein
    Muhlwerk.
    У літературі по фразеології типовим до останнього часу було абоповне ігнорування даної фразеологічної групи, або згадування циходиниць побіжно в загальному складі фразеологізмів. У деяких роботахстійкі порівняння називаються в групі мовних штампів, кліше (12; 19).

    Які ж підстави говорять на користь виділення стійких порівнянь всамостійну групу фразеології?

    Це, по-перше, продуктивність і, по-друге, структурно-семантичнахарактеристика, що дозволяє ідентифікувати їх як особливий підвидфразеологічних єдностей.

    Структурно-семантичне своєрідність стійких зчеплень слів даноготипу полягає в тому, що характеристика властивості або дії відбуваєтьсячерез порівняльне придаткове пропозицію, що вводиться спілками wie або als.
    Порівняльна група характеризує властивість або дію, стан черезконкретний образ, зіставлення з яким показує, як представлено тоабо інша якість, як відбувається та чи інша дія.

    Другим відмітною властивістю компаративних фразеологізмів єтвердо фіксована сполучуваність стійкого порівняння зі строгопевним колом прикметників і дієслів. Наприклад:wie Finger (auf) einen Hand zusammenhalten; wie aus einem Mund reden, jnwie sein Augapfel huten.
    Прикметники та дієслова, з якими поєднується стійке порівняння, вспеціальній літературі часто позначаються як синтаксично абофразеологічні пов'язані елементи. Необхідно підкреслити, щофразеологізація порівняльного обігу може відбутися лише увзаємодії з синтаксично обумовленим елементом, тому що тільки цевзаємодія трансформує порівняння в посилення, що становить сутьперетворення порівняння в стійке порівняння або компаративнийфразеологізм.

    Сталий традиційне порівняння включає образи реальноїдійсності. Кожне таке порівняння вироблено в результатібагатовікового досвіду народу і представляє тому запас таких образів,які відомі й звичні кожному члену даного мовного колективу іпередаються за традицією від покоління до покоління

    Таким чином, стійкі порівняння, згідно з їх традиційномупозначення, або компаративні фразеологічні одиниці, є однією згруп фразеології. Своєрідність, що дозволяє виділити їх серед іншихфразеологізмів, виникає в результаті взаємодії структурних і лексико -виразних факторів.
    Структура компаративної одиниці при наповненні її соціально відпрацьованимилексичними одиницями дозволяє створювати традиційні характеристикивластивостей (якостей), дій і стан суб'єкта, особи або предмета.

    Структура компаративного фразеологізму і її лексична наповнюваністьстворюють умови для утворення одиниць з яскраво вираженим оціннимихарактером. Цьому сприяє і чиста гіперболізація предмета, що лежить воснові порівняння. Це можна спостерігати на таких прикладах фразеологізмівпобутово-розмовної мови, як:ein Herz wie Butter haben (о Сердечна людину);
    Nase wie Adlerschnabel haben ( «орлиний ніс »).

    Всі ці обставини дозволяють віднести компаративні одиниці доекспресивної фразеології. Найбільш яскраво оціночний характер компаративнихфразеологізмів проявляється при негативній характеристиці, ніж, очевидно,пояснюється їх чисельна перевага.

    Компаративістські одиниці з негативною оцінкою є в основномуприналежністю побутово-розмовної мови. Тут порівняння особливогіперболічністю, вдало передають негативне ставлення мовця іронію,сміх:sich ein Bauchlein wie ein Fa? zulegen, sein Maul ist wie ein Mullhaufen (олюдину, що любить розпускати плітки).
    У складі цієї фразеології виділяються лексичні одиниці, особливопродуктивні в освіті компаративних фразеологічних одиниць, тобтощо виступають в якості опорних слів порівняльного поєднання (wie das Fa? --для чогось об'ємного, великого).

    Та обставина, що переважна більшість компаративних одиницьслужить для іронічної жартівливій або негативної характеристики властивостей іякостей суб'єкта і має переважну сферу вживання в літературно -розмовної мови, не становить специфічної особливості одиниць даноїфразеологічної групи. У цьому відношенні компаративні фразеологізмипоказують функціональне схожість з багатьма іншими розрядамифразеології.

    Парні сполучення слів


    Парні сполучення слів - це фразеологізми з цілісним змістом виникають ввнаслідок семантичного перетворення сочінітельних сполучень що включаютьдва однорідних слова і з'єднуються за допомогою союзу und, perece oder,weder ... noch.
    Значеннєва цілісність парних поєднують обумовлена двома причинами:
    Єдністю образу в метафоричних парних сполученнях:mit Haut und Haar mit Herz und Hand, weder Hand noch Fu? ruhren.
    Щодо до одного і того ж або близьким поняттями (при відносинах аботематично близьких компонентах):ganz Auge und Ohr seinbлі щодо до родового поняття більш високого порядку (при компонентахантоніма):sich mit Handen und Fu? en gegen etw strauben, um Kopf und Kragen reden.
    Для парних сполучень сучасної німецької мови найбільш типовоюструктурою є поєднання субстантівних компонентів. Характернимиморфологічними особливостями є відсутність артикля і відчуттівфлексії:mit Herz und Mund versprecken, auf Herz und Nieren prufen.
    Семантична цілісність фразеологічної одиниці підтримуєтьсяфонетичними засобами. У цьому плані найбільше значення має наголос,рима, наростання компонентів.

    При наявності нерівних за величиною компонентів парні сполученняпідпорядковуються закону наростаючих членів (um Kopf und Kragen).
    Звертають на себе увагу також така фонетична особливість парнихсполучень, як підвищена «сонорні» другого компонента. У першуелементі Соно або відсутній, або знаходиться в менш вигідномуфонетичному оточенні:mit Herz und Hand.
    Приклад компаративного фразеологізму ми знаходимо в наступному уривку:
    Mein Bruder Leonard taumelte schoon aufrecht in der Stube herum. Man sagteer sei mir wie aus dem Gesicht geschnitten ... (H. Marchw, «Meine Jug».)
    Відмінними властивостями компаративних фразеолгізмов є твердофіксована сполучуваність стійкого порівняння зі строго певнимкругом дієслів або прикметників:
    ... Das meiste habe ich selbst aufgestelt, alles seit Jahren behutet wiemeinen Augapfel ... (F. Wolf «Patrioten»).
    Und Hans Kastrop, wie auf den Mund geschlagen, mu? Te zusehen, wie Ferge dasfatale, Etui unter seinem Mantel hervoholte (Th. Mann, «Der Zauberger»).
    При аналізі творів ми досить часто стикається з парнимсполученнями слів:
    ... Und da jetzt enzig in seiner Art, so haben wir noch den besonderen
    Vorteil, da? wir spaterhin ihn ausstopfen lassen, und als den Demagogenmit Haut und Haar aufbewahren konnen (H. Heine, «Reise von Munchen nach
    Genua »).
    Weil er nur Haut und Knochen war, sah sein Fuchsgesicht noch spitzeger aus
    (A. Segh. «Die Toten bl. Jung »).

    У наступному уривку компонент парного словосполучення належать до різнихтематичними групами:au? erdem sollten, vor allem die besten Schuler das au? erste Ma? von
    Unwissinheit zeigen, das wurde Professor Waldvogel Kopf und Kragen kosten
    (J. Becher, «Absch .»).

    Висновки

    Розглянутий матеріал дозволяє зробити наступні висновки:
    1. Прийняття комплексу критеріїв для ідентифікації фразеологічних одиниць дає можливість виділити фразеологізми на основі більш об'єктивних мовних, а не тільки функціонально-стилістичних показників.
    2. З трьох широко розвинених класифікацій: (семантичної, стилістичної, функціональної), більш придатною є функціональна, тому що більшість стійких словосполучень, що включаються в розділ так званих фразеологічних сполучень, входить до складу фразеології, систематизованої за функціональним принципом.
    3. Розряд фразеологічних виразів відповідає критеріям фразеологічний в частині одиничності поєднання компонентного складу, семантичної одиничності, хоча лінгвістичний аналіз приналежність цих сполучень до фразеології ще не можна вважати повністю вичерпним.

    Глава 3. Семантичні відношення фразеологічних одиниць з компонентом

    «частина тіла» в парадигмі

    фразеологічні синоніми

    Подібно до явища в лексиці, коли слова з різною звуковою оболонкоюмають однакові або близьке предметно-логічний зміст, уфразеології спостерігаються стійкі поєднання самих різних с?? руктурнихособливостей, значення яких або повністю збігається, або показуєпри збігу загального значення певні семантичні відтінки. Крімвідмінностей в семантичних відтінках, фразеологічні одиниці, загальне значенняяких збігається, можуть мати відмінності у функціонально стилістичноїприналежності, а також мати неоднакову сполучуваність. З цього випливає,що фразеологічні синоніми - це разноструктурние фразеологічніодиниці, що мають однакове значення при неадекватності образноїумотивованості одиниць і можливі розходження в семантичних відтінкахзначення, функціонально-семантичної приналежності й сполучуваності.

    Всередині цієї категорії - фразеологічні синонімії - відрізняються більшспеціальні види синонімів, що виділяються, по-перше, на основі відмінності абототожності структури і лексичного складу компонентів, по-друге, наоснові семантичних і стилістичних взаємозв'язків у данихфразеологічних одиниць, і по-третє, за способом їх виникнення в мові.

    Відповідно першим критерієм виділяються синонімічніфразеологічні одиниці, що характеризуються семантичним тотожність приструктурної і лексичної разнооформленності. Цей тип одиниць отримавтермінологічне позначення власне-фразеологічних синонімів абопросто фразеологічних синонімів.

    фразеологічні синоніми, що показують повний збіг своєїструктури і майже повна тотожність лексичного складу за виняткомодного або декількох замінних компонентів, отримали найменуванняструктурних синонімів.
    На основі взаімозамени синонімів компонентів у складі фразеологічніодиниці, в результаті чого вони отримують спільність в структурі, лексичномускладі і значення і відрізняються один від одного лише лексичним оформленняодного-двох компонентів, створюються фразеологічні варіанти; наприклад:den Mund, das Maul, die Klappe, die Fresse, den Rand, den Schnabel, die
    Schnauze halten - мовчати.
    Виникнення структурних синонімів або освіту одноструктурнихсинонімів можливо в мові в результаті 2 процесів:
    - Збіг в структурі і частково у складі лексичних компонентів різних за походженням фразеологізмів.
    - Освіта синонімічних фразеологічні одиниці на основі наявної фразеології.
    Відповідно до цього, за своїм походженням фразеологічні синонімиподіляються на:
    - Власне синоніми, тобто разноструктурние або одноструктурние фразеологізми, що виникли в різних сферах німецької мови та показують збіг значення: jm ans Herz gewachen sern = sun Herz an jn hangen.
    - Структурні синоніми, тобто фразеологічні одиниці, що виникають на основі наявних фразеологізмів: jm den Mund stopfen = jm den Mund verbieten.
    Однак для синхронного аналізу необхідно враховувати структуру, семантику іфункціонально-стилістичну належність фразеологізмів.
    За структурному ознакою, тобто фразеологізми, що мають різнесинтаксичне побудова і різний образно-мотивований семантичнийстрижень:es spukt bei ihm im Kopfe = er haf einen Vogel.
    --

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !