ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    фразеологічний аналіз ФЕ с компонентом-соматизмами Mund / рот в німецькою та російською мовами
         

     

    Іноземна мова

    Введення.

    Серед виразних засобів будь-якої мови особливу роль займає пластфразеологічних одиниць. Спираючись на зв'язку з загальнозначущий для носіївтієї чи іншої культури шляху смислової комунікації, фразеологізмдолає в достатній мірі суворо дотримуватися рівні лексем і їхорганізованих сполучень, що використовуються в мові, співвідношення міжкількісним обсягом елементів висловлювання і що містяться в ньому значущимзмістом. Фразеологічні сполучення виступають у мові як спосібупаковки ускладненого комплексу переживань і думок у стислому вигляді. Томуїм притаманна особлива узуально і окказіонально виявляється організація навсіх рівнях. Народжуючись спочатку під пером письменника, публіциста, ввустах політика чи, нарешті, в повсякденному людському побуті як результатсхоплювання в обмеженому словесному освіту якихось рис, відносин,властивих навколишнього світу, вони набувають статусу фразеологічний придотримання обов'язкової умови їх включення до кола усіма уживанихмовних одиниць. Для повноцінного їх участі в актах комунікації відадресанта повідомлення та його адресата потрібне володіння культурних та мовнихкодом, що дозволяє спочатку розпізнати фразеологічне єдність, а потім і
    «Розпакувати» його.

    Таким чином, головною відмінною рисою, що конструюютьфразеологізм як такої, є його семантичну структуру. Підсемантичною структурою ми, слідом за А.В. Куніним [1], розуміємо не простозначення мовної освіти, а і всі його побудову, граматичнеоформлення та системні мовні зв'язку.

    Для більш глибокого розуміння феномену фразеологічний певнийзначення має все більш широке охоплення залучення до дослідження мовниходиниць. При цьому необхідно спиратися на ті угруповання, які склалисяв результаті тривалого процесу розвитку мови, і які несуть у своїйорганізації певні показники, що відображають деякі особливості цьогопроцесу. До такого роду явищ у сфері фразеології належать, наприклад,соматичні фразеологізми. Для виділення їх в окрему групу може бутизнайдений не тільки формальна ознака, пов'язаний з тим, що всі вони мають насвоєму складі як знаменної компонента лексему, що позначаєбудь-яку частину тіла, але на користь цього говорить і подібність у формахмотивації, процесах утворення, спрямованості того, що відбувалося прицьому семантичного зсуву і т.п.

    Усередині самої цієї групи можуть бути чітко виділені підгрупи (такзвані гнізда). Критерієм при цьому виступає розподіл соматичнихфразеологізмів навколо окремих соматичних лексем, семантичнанаповненість яких виступає в якості матеріалу для процесівфразеологізаціі. Такий стан соматичних лексем у фразеологічномуфонді мови спирається на їх особливе місце в притаманних тій чи іншій культуріформах емоційно-оцінного та інтелектуального освоєння навколишньоголюдини дійсності. У свою чергу ця роль визначається місцемоб'єктів соматичної номінації, тобто конкретних частин тіла, вповсякденному житті людей.

    Отже, на прикладі вивчення соматичних фразеологічних одиниць миможемо простежити наступні науково значущі та актуальні процеси у сферіфразеології:

    . соматичні фразеологізми в своїй більшості демонструють один із шляхів перетворення мовного матеріалу через семантичний зсув у певному фразовою єдності, який використовує при цьому потенціал значення соматичної лексеми, її тісний зв'язаність із способами вираження людських переживань, афектів, оцінок, ставлення до тих чи інших подій, явищ і так далі;

    . їм як і іншим групам фразеологізмів властива варіативність як на морфологічному, так і на семантичному рівні.

    Звідси випливають такі цілі даної роботи:

    . виявити на основі аналізу соматичних фразеологізмів з компонентом

    «Mund» лексико-семантичні групи, спираючись на доступні для виділення у структурі значення цієї знаменної лексеми складові;

    . простежити, наскільки це дозволить зробити який є в нашому розпорядженні емпіричний матеріал, варіативність в окказіональном і узуальном вживанні даних фразеологічних одиниць.

    Досягнути поставлені цілі є можливим лише післявирішення низки завдань, пов'язаних з виробленням теоретичної бази аналізу іпопередніми збором матеріалу для нього:

    . необхідно на основі розгляду існуючої наукової літератури освоїти базові категорії теорії фразеології, приділяючи особливу увагу питанням, пов'язаним з семантикою фразеологічних одиниць, специфікою їх граматичної організації, їх внутрішньої класифікації, критеріями цієї класифікації.

    . належить зібрати матеріал для аналізу, використовуючи доступні словники та довідники.

    У здійсненні поставлених цілей і завдань нам доведеться звернутися донакопиченому в науці багатому досвіду, що представлений роботами І.І.
    Чернишової, А.В. Куніна, А.Д. Райхштейна, Н.М. Шанського, В.В. Виноградова,
    Н.Н. Амосової, В.Г. Гака, А.Г. Назарян та інших. За соматичноїфразеології в нашій науці писали В.П. Шубіна, Т.Н. Чайко, Т.Н.
    Феруленковой, Н.Ф. Пістрака та інших.

    Глава 1. Сутність і основні ознаки фразеологічний.

    фразеологічні єдності, або ідіоми, як їх найчастіше називаєбільшість західних дослідників, ймовірно, можуть бути охарактеризованіяк найбільш мальовнича, колоритна і виразна частина словниковогоскладу будь-якої мови. Якщо синоніми, образно кажучи, можуть бути порівняні звідтінками і квітами вокабуляру, то фразеологія в такому випадку виявляєтьсясвого роду картинної галереї, в якій зібрані живі і дивовижніобрази національних звичаїв, традицій і забобонів, історична пам'ятьнароду, клаптики народних пісень і казок. Цитати з великих поетівзберігаються там разом із сумнівними перлами обивательської мудрості ігрубими сленговими дотепами, «for fraseology is not only the mostlycolourful but probably the most democratic area of vocabulary and draws itsresources mostly from the very depths of popular speech »[2].

    Які ті критерії, які дозволяють нам говорити про певнийпоєднанні слів як про фразеологічному єдності, тобто, кажучи простіше,які сутнісні характеристики фразеологічних одиниць.

    Відома дослідниця німецької фразеології І.І. Чернишовапропонує такий комплекс критеріїв, що застосовуються для ідентифікаціїфразеологічних одиниць і відмежування їх від всіх інших стійкихутворень:

    1. Граматична (синтаксична) структура:

    . словосполучення,

    . предикативні сполучення і пропозиції.

    2. Спосіб освіти:

    . одиничне зчеплення компонентів,

    . серійне освіта,

    . освіта за моделлю.

    3. Значення як результат взаємодії структури і наявності або відсутності семантичних зрушень у компонентному складі стійких сполучень:

    . значення, що виникає в результаті семантичного перетворення компонентів,

    . значення, що виникає на основі власних лексичних значення компонентів,

    . значення, що виникає в результаті типової структури. [3]

    Під фразеологічними словесними комплексами Чернишова розуміє
    «Spraschliche Zeichen sekundдrer Bildung zu verstehen, deren Nominationdurch mehrgliedrige Gebilde, d.i. durch Wortgruppen oder geschlossene Sдtzeerfolgt. Diese Spracheinheiten - komplexe Zeichen - sind neben minimalensprachlichen Zeichen - Lexemen - Trдger einer bestimmten Semantik. Dieser
    Umstand bedingt ihre Usualiдt bzw. Festigkeit, Reproduzierbarkeit und die
    Einbeziehung in das semantische System der Sprache »[4].

    А.В. Кунин сутність фразеологічний визначає через поняттястійкості, під якою він розуміє таке: «фразеологічнастійкість - це обсяг інваріантності, властивий різним аспектамфразеологічних одиниць, що обумовлює їх відтворюваність в готовомувигляді і тотожність при узуальних і окказіональних зміни »[5].

    Основними показниками фразеологічної стійкості, за Кунин, є:

    1. Стійкість вживання - це показник того, що фразеологізм є одиницею мови, суспільним надбанням в даному мовному колективі, а не індивідуальним оборотом, ужитим тим чи іншим автором. Використання фразеології не носить характер цитування і завжди пов'язане з фразеологічної абстракцією.

    2. Семантична ускладнений. Семантична ускладненої проявляється неоднаково у фразеології різних класів. До різних видів семантичної ускладнень відносяться: повне або часткове переосмислення значення, необразне перетворення значення, наявність архаїчних елементів у складі фразеологізмів та інші.

    3. Раздельнооформленность. Під раздельнооформленностью розуміється

    «особливість будови синтаксичного єдності, яка полягає в тому, що складові його одиниці є окремими словами» [6], тобто граматично оформленими компонентами. На противагу цьому, цельноооформленность слова полягає в наявності загального граматичного оформлення для всіх складових його елементів.

    Максимальної раздельнооформленностью мають змінні словосполучення, тобто змінні словосполучення та речення. У їх складі є як незмінні слова, так і слова, що допускають різні морфологічні зміни. Знаменні слова можуть самостійно вступати у синтаксичні відносини з іншими визначними словами.

    У розпорядження граматики зазвичай надходить не все змінне поєднання слів, а окремі слова. Це означає, що морфологічні зміни є змінами даних слів, а не всього освіти в цілому.

    Таку раздельнооформленность, тобто раздельнооформленность змінних сполучень слів, Кунин слідом за А.І. СМИРНИЦЬКИЙ [7] називає раздельнооформленностью першого ступеня. Раздельнооформленность ж фразеологізмів є в його інтерпретації раздельнооформленностью другого ступеня. Ці два ступені виділяються на основі звужується раздельнооформленності. Показники раздельнооформленності в трактуванні

    Куніна поділяються на:

    . узуальние: a) морфологічна раздельнооформленность (зміна словоформи у складі фразеологізму); b) морфолого-синтаксична раздельнооформленность

    (наприклад, можливість дієслівних компонентів вживатися як у справжньому, так і в пасивного стану); c) структурно-семантична раздельнооформленность

    (властива, наприклад, фразеологізмам пропозицій); d) варіантні показники раздельнооформленності

    (наприклад, лексичні варіанти - варіанти з різним лексичним складом і так далі);

    . окказіональние: a) вклинювання (включення до складу фразеологічної одиниці змінних сполучень слів або інших фразеологізмів у даному мовному акті); b) розрив (мовне роз'єднання фразеологічної одиниці змінним словом, поєднанням слів або графічними засобами з метою створення стилістичного ефекту при незмінному компонентному складі);

    4. Неможливість освіти з породжує структурно-семантичної моделі змінного сполучення слів (що не виключає специфічної моделюванні фразеологізмів)

    Ці показники стійкості утворюють мінімальний фразеологічнийінваріант, тобто мінімальну сукупність константних складових як вплані вираження, так і в плані змісту.

    Таким чином, ми розглянули основний набір критеріїв, що дозволяютьідентифікувати фразеологічних одиниць, виділити його з маси зміннихсполучень слів.

    Тепер звернемося до внутрішніх класифікацій, що розбиваютьфразеологічне поле на складові частини.

    Глава 2. Класифікації фразеологічних одиниць.

    Початок типологію фразеологічних одиниць у вітчизняній лінгвістиціпоклали роботи академіка В.В. Виноградова [8]. На думку М.М. Амосової,завдяки Виноградову «фразеологічні одиниці отримали більш обгрунтованевизначення, саме як лексичні комплекси з особливим семантичнимсвоєрідністю »[9].

    Виноградов, як відомо, виділяв три типи фразеологічних одиниць:

    1. Фразеологічні зрощення, або ідіоми - невмотивовані одиниці, що виступають як еквіваленти слів.

    2. Фразеологічні єдності - мотивовані одиниці з єдиним цілісним значенням, що виникає з злиття значень лексичних компонентів.

    3. Фразеологічні сполучення - звороти, в яких у одного з компонентів фразеологічні пов'язане значення, що виявляється лише у зв'язку зі строго певним колом понять і їх словесних позначень.

    Таким чином, у Виноградова дві перші групи - зрощення та єдності --відокремлюються один від одного за ознакою мотивації фразеологічноїодиниці, треті ж група - фразеологічні сполучення - за ознакоюобмеженою сполучуваності слова.

    Н.М. Шанська [10] додав ще один тип - фразеологічні вирази.
    Під фразеологічними виразами розуміються стійкі в своєму складі івживанні звороти, які не тільки є семантично членімимі, алеі складаються цілком із слів з вільним значенням, наприклад, вовків боятися,в ліс не ходити, не все золото, що блищить і так далі.

    А.І. Смирницький [11] розрізняє фразеологічні одиниці та ідіоми.
    Фразеологічні одиниці - це стилістично нейтральні звороти, позбавленіметафоричності або втратили її. Ідіоми засновані на перенесенні значення, наметафори,, ясно обізнаної мовцем. Їх характерною рисою є яскравастилістична забарвлення, відхід від звичайного нейтрального стилю. У структурномувідношенні Смирницький ділить фразеологізми на одновершінние, двухвершінние імноговершінние в залежності від числа знаменних слів.

    М.М. Амосова [12], використовуючи контекстологіческій аналіз, виділяє дватипу фразеологічних одиниць - фраземи та ідіоми. Фразема - це одиницяпостійного контексту, в якій вказівний мінімум, необхідний дляактуалізації даного значення семантично реалізується слова, єєдино можливим, не варійований, то є постійним. Другий компонентє вказівним мінімумом для першого. Ідіоми, на відміну від фразем, --це одиниці постійного контексту, в яких вказівний мінімум ісемантично реалізований елемент нормально складають тотожність і обидвапредставлені загальним лексичним складом словосполучення. Ідіомихарактеризуються цілісним значенням.

    Також Амосова виділила частічнопредікатівние фразеологізми - обороти,в яких міститься граматично провідний член - антецендент - і залежнавід нього предикативне одиниця.

    С.Г. Гаврин, підходячи до вивчення фразеології в російській мові з позціійфункціонально-семантичної комплікатівності (ускладнень), містить ускладу фразеології всі стійкі сполучення слів, що задовольняють критеріямцієї самої функціонально-семантичної комплікатівності. До комплікатівнимзавданнями, за Гаврин, відносяться:

    1. завдання повідомити поєднанню слів експресивно-образні якості

    (експресивно-образні сполучення слів);

    2. завдання локалізувати сполучення слів шляхом усічення деяких компонентів (еліптичні);

    3. завдання конденсувати і систематизувати результати пізнавальної діяльності людини (гносеологічні).

    І.І. Чернишова на підставі наведених у попередньому розділі критеріїввиділяє такі типи стійких словесних комплексів:

    1. Phraseologische Wortfьgungen bzw Phrasiologismen.

    2. Phraseologisierte Verbindungen.

    3. Modellirte Bildungen.

    4. Lexikalische Einheiten. [13]

    Перший тип стійких словесних комплексів (фразеологічні одиниці)характеризується одиничним зчепленням компонентів і переносним значенням.
    Це, як правило, результат метафоричного зсуву зміннихсловосполучень. Семантика цих одиниць в момент становлення є образно -мотивованою. Наприклад: etw. fдllt ins Wasser «що-небудь розбудовується,йде нанівець », keinen Finger Fьhren« палець об палець не вдарити », bei jm inder Kreide stehen «заборгувати кому-небудь». Далі, це може бути результатодиничного зчеплення одного семантично перетвореного компонента.
    Нпрімер: blinder Passgier (безквитковий пасажир), де blind лише впоєднанні з цієї єдиної лексемою утворює значення «безквитковий».

    Другий тип в класифікації Чернишової (фразеологізірованние одиниці)характеризується серійної сполучуваністю семантично перетвореногокомпоненту з узуально-обмеженою кількістю лексем. Так, наприклад, зпереносним значенням прикметника blind «помилковий», «декоративний»утворюється серія blinde Tьr, Tasche? Blindes Fenster, Knopfloch.

    Третій тип характеризується модельованих зчепленням компонентів імодельованої семантикою. Це - типові структури (моделі) мови,реалізовані нарівні мови, з чим пов'язано ситуативне лексичненаповнення даних структур. Наприклад, модель S + hin + S + her із загальним значеннямуступітельності. Її ситуативні реалізації представляють собою відкритий ряд:
    Vater hin, Vater her ... «батько батьком, але ...», Freund hin, Freund her ... «другіншому, але ... », Krise hin, Krise her ...« криза кризою, але ... ».

    Нарешті, четвертий тип характеризується одиничним зчепленнямкомпонентів (у тому сенсі, що тут неможливий жоден тип змін досклад і порядок слідування компонентів) і окремо семантики,утворюється на основі прямих (власних) значень компонентів. Цескладові терміни, географічні імена типу der Nahe Osten.

    За граматичної структурі фразеологічні одиниці можуть бутисловосполученнями, предикативними сполученнями та пропозиціями. За характеромзначення, що виникає в результаті взаємодії структури, сполучуваностіі семантичного перетворення компонентного складу, Чернишова виділяє:

    1. фразеологічні єдності;

    2. фразеологічні сполучення;

    3. фразеологічні вирази.

    Перші виникають на основі семантичного зсуву або переосмисленнязмінних словосполучень. Нове, фразеологічне значення створюється не врезультаті зміни значення окремих компонентів, а зміни всьогокомплексу як би покладенням на нього свіжого експресивного абосемантичного шару. Під фразеологічному єдності поглинається і втрачаєтьсяіндивідуальний зміст слів-компонентів. Цьому розряду фразеології притаманнесемантичне єдність, або семантична цілісність. При всьому цьомузначення цілого пов'язано з розумінням образного стрижня фрази, відчутністюперенесення значення, що й становить внутрішню форму або образнувмотивованість фразеологічного єдності. Наприклад: j-m den Kopf waschen
    «Намилити шию будь-кому (голову)»; in aufs Eis fьren «влаштувати підступ кому -небудь ».

    фразеологічні сполучення виникають в результаті одиничногозчеплення одного семантично перетвореного компонента. Для семантикиподібних фразеологічних одиниць характерна аналітичність і збереження ізбереження семантичної окремо компонентів. Наприклад: ein blutiger
    Anfдnger «досконалий новачок».

    фразеологічними виразами Чернишова називає одиниці, які посвоєї граматичної структурі є предикативними сполученнями слів іпропозиціями. За комунікативної значущості в даній групі виділяютьсянаступні різновиди:

    1. Загальновживані прислів'я: Viele Kцche verderben den Brei «У семи няньок дитя без ока».

    2. Приказки типу: Da liegt der Hund begraben «Ось де собака зарита».

    3. Стійкі і відтворюються вигуки та модальні вирази: das habe ich gern! «Ні, як це вам подобається?», Jetzt ist der Ofen aus!

    «далі нікуди !».

    Отже, у вітчизняній науці склалися в достатній мірі чіткіуявлення про критерії класифікації фразеологічних одиниць. В якостіробочої ми приймемо типологію, запропоновану Чернишової, оскільки вона по сутіузагальнює наявні варіанти принципів відбору і, крім того, їїкласифікація в необхідній мірі операціонально, з точки зору що стоятьперед нами завдань опису конкретного фразеологічного гнізда.

    Глава 3. Фразеологічної семантики.

    Питання, пов'язані з фразеологічної семантикою, становлять длянас особливий інтерес, оскільки для повноцінного аналізу групи соматичнихфразеологізмів з компонентом «Mund» перш за все необхідно чіткопредставляти компонентну структуру значення фразеологічних одиниць,специфіку їх семантичної організації.

    Чернишова свого часу [14] зазначила особливості фразеологічноїсемантики, що відрізняють її від семантики лексичної: «Якщо уявитизначення знаків вторинного освіти у вигляді набору семантичнихкомпонентів, то як у слові, так і під фразеологізми будуть якобов'язкових бути присутнім денотативного, сігнікатівний і коннотатівнийкомпоненти. Наявність конотації - необхідна складова частина значеннябудь-якого мовного знака вторинного освіти.

    Проте, - пише І.І. Чернишова, - як спосіб освіти, так іматеріальне втілення конотації в слові і фразеологізмів неоднакові.
    Якщо в слові семантичний зсув створюється внаслідок зміни денотат, то вфразеологізми це - повна метафоризація змінного словосполучення абочасткова, залежно від типу фразеології. Та обставина, що підфразеологізми семантичний зсув зачіпає словосполучення
    (фразеологічне єдність) або предикативні сполучення (фразеологічнівирази), створює образну вмотивованість значення, фразеологічнийобраз, який утворює семантику широкого плану, що володіє здатністюситуативної конкретизації в тексті. Коннотатівний компонент значенняфразеології на відміну від аналогічного компонента лексичної одиницівторинного освіти володіє потенційною здатністю до збільшенняекспресивного потенціалу через модифікацію компонентного складу. Саме зцим пов'язана специфіка вираження конотації через раздельнооформленниеосвіти »[15].

    східного думки дотримується і А.В. Кунин, авторитетний фахівецьу сфері фразеологічної семантики: «Семантична структурафразеологічних єдностей ширше її значення, тому що не вичерпується тількисігніфікатівним, денотативного і коннотатівним аспектами, а визначаєтьсятакож побудовою всього освіти в цілому, типом його граматичногозначення, наприклад, числа або падежу, моносемантічностью абополісемантічностью, а також системними мовними та мовними зв'язками »[16].

    У кожного типу фразеологічних одиниць є свої семантичніособливості, наприклад, вмотивованість і немотивованість значення. Але уних і є і деякі спільні риси: той або інший ступінь переосмисленнязначення та фразеологічної абстракції, заснована нараздельнооформленності цілого і цельнооформленності частин уфразеологічних структурах. Буквальне значення компонентівфразеологічних одиниць, а також буквальне або переосмислення значення їїпрототипу - складова частина семантичної структури мотивованогофразеології.

    Семантична структура слова відрізняється великою складністю. Хочафразеологізми і поступаються словами щодо багатозначності, семантичнаструктура фразеологічних одиниць, за винятком фразеоматізмов, такожє надзвичайно складною. Це пояснюється переосмисленим характеромфразеологічного значення, переплетенням в ньому різних аспектів,раздельнооформленностью фразеологізмів і складністю їхньої структури, діапазонякої дуже значний і охоплює обороти від одновершіннихфразеологічних єдностей до складних речень. Внаслідок цього врізних роботах фразеологізм називається складним знаком, мегознаком абокомбінацією словникових знаків, складовим або складовим аналітичним знаком,роздільним знаком і та далі.

    Кунин так визначає поняття фразеологічного значення: «Цеінваріант інформації, виражається семантично ускладненими,раздельнооформленнимі одиницями мови, не утворюються за що породжуєструктурно-семантичними моделями змінних сполучень слів ».

    Таке розуміння фразеологічного значення дає дослідникуможливість визначити три виділяються їм ньому різновиди:

    1. Ідіоматичне значення - це інваріант інформації, виражається раздельнооформленнимі одиницями мови з повністю або частково переосмислення значення.

    2. Ідіофразеоматіческое значення - інваріант інформації, виражається раздельнооофрмленнимі одиницями мови, одні з фразеосемантіческіх варіантів яких мають буквальні, але ускладнені значення, а інші, які є їх дериватами, повністю переосмислені.

    3. Фразеоматіческое значення - інваріант інформації, виражається раздельнооформленнимі одиницями мови з непереосмисленним, але ускладненим значенням. [17]

    Якими шляхами здійснюється перетворення фразеологічного значення?
    Головний шлях - переосмислення при вторинній фразеологічної номінації. Вонобуває просте і складне. Шляхом простого переосмислення утворюютьсяфразеологічні одиниці, прототипами яких є зміннісловосполучення або пропозиції, значеннями яких вони опосередковані. Самийпоширений вид переосмислення в цьому випадку - це метафоричнепереосмислення, тобто перенесення найменування з одного денотат на інший, зним асоційований, на основі реального або уявного схожості.

    Переосмислення фразеологічної одиниці може бути засновано і насукупності буквальних значень її компонентів в тих випадках, колизмінний прототип не вживається в мові. Подібні обороти єзвичайно яскравими зразками фразеологічного новаторства. Можливий і такийваріант, коли просте переосмислення відбувається у випадку похіднимидругий фразеосемантіческого від першого варіанту, що має буквальне, алеускладнене значення. Цей тип переосмислення характерний дляфразеосемантіческіх варіантів.

    Складне переосмислення при вторинній фразеологічної номінаціївиникає так само, як і просте переосмислення, тобто шляхомперетворення буквального значення прототипу. Але при складномуперетворення завжди є що ускладнює фактор, наприклад,немотивованість значення фразеологічної одиниці, асоціації зекстралінгвістичні факторами як попередню ланки впроцесі переосмислення. Під невмотивованістю фразеологічного значеннярозуміється відсутність синхронної дериваційне зв'язку меду значеннямфразеологічної одиниці і буквальним значенням її компонентів. Один зспособів такого роду переосмислення - метонімічно переосмислення, тоє перенесення найменування з одного денотат на інший, що асоціюється з нимпо суміжності.

    Ще один шлях, дещо складніший, - це третинна номінація,відбувається як в результаті потворних перетворень при вторинноїокказіональной номінації, так і в результаті образного переосмислення приузуальной або окказіональной вторинної номінації. Можливі два типитретинної номінації:

    . Елементна номінація - утворення фразеологічної одиниці з структурою словосполучення від фразеологічної одиниці з структурою словосполучення або пропозиції;

    . Ситуативна номінація - утворення фразеологічної одиниці зі структурою пропозиції від фразеологічної одиниці зі структурою пропозиції;

    Кожне переосмислення - образне семантичне перетворення, але некожне семантичне перетворення - переосмислення. Переосмисленнявиникає як окказіональное семантичне перетворення прототипумайбутнього фразеології, оскільки але знаходиться ще у своєї потенційноїстадії і не є одиницею мови. Коли потенційний фразеологізм,прибрати не вистачало йому елементи стійкості, стає віртуальним,тобто одиницею мови, семантичне перетворення втрачає свійокказіональний характер і переходить в узуальное явище.

    Переосмислення означає зсув значення, а не його звуження аборозширення - семантичні процеси, пов'язані зі зміною обсягу поняття.

    Основними параметрами переосмислення є: повне або частковеперетворення, його залежність від характеру змінного прототипу або вразі його відсутності від буквального значення компонентів потенційногофразеологізму, а також виникнення в рамках вторинної та третинноїномінації.

    Техніка переосмислення полягає в тому, що стара формавикористовується для вторинного або третинного найменування шляхом переносуназв і семантичної інформації з денотат прототипів фразеологічноїодиниці або фразеосемантіческіх варіантів відповідно на денотатфразеологічних одиниць або фразеосемантіческіх варіантів.

    Логічної основою семантичних процесів звуження і розширеннязначення є відносини підпорядкування понять, тобто таке ставленняміж поняттями, коли обсяг одного поняття, що називається підлеглимпоняттям, входить в обсяг іншого поняття, що називається підпорядковуючийпоняттям.

    Логічної основою зсуву значення є перехрещення понять.
    Перехрещуються поняття - такі поняття, зміст яких по-різному, алеобсяги яких частково співпадають. Це частковий збіг обсягу понятьвиражається в наявності семантичного інваріанта у значення фразеологічноїодиниці і у значення її прототипу.

    Отже, фразеологічне переосмислення - «це повне або частковеобразне перетворення значення прототипу фразеологізму (чифразеосемантіческого варіанти), що грунтується на семантичному зсуві »[18].

    Якщо вести мову про коннотатівном аспекті фразеологічних одиниць, тотут можуть бути виділені наступні складові:

    . емотивності;

    . експресивність;

    . оцінка;

    . стилістичний аспект, пов'язаний з комунікативно-стилістичної стороною функціонування того чи іншого фразеологізму.

    Семний аналіз фразеологічних одиниць дозволяє виділити наступнітипи цих мікроелементів значення, що позначають реальні або уявніознаки денотат:

    . узуальние і окказіональние семи;

    . інтегральні і диференціальні семи;

    . ядерні і периферійні семи;

    . експліцитні і імпліцитні семи;

    . постійні і імовірнісні семи;

    . прототипну семи і так далі.

    Таким чином, фразеологічні одиниці мають значнусемантичної складністю, що дозволяє їм виконувати специфічні функціїв мові.

    Аналізом семантичної структури фразеологізмів ми завершуємотеоретичну частину нашої роботи з тим, щоб скористатися отриманимивисновками для аналізу соматичних фразеологічних одиниць, що мають у своємускладі компонент «Mund».

    Глава 4. Соматизмами у фразеології.

    Під фразообразованіі величезну роль відіграє людський фактор, тому щопереважна більшість фразеологізмів пов'язано з людиною, зрізноманітними сферами його діяльності. Фактор адресата є найважливішимелементом комунікації. Крім того, людина прагне наділитилюдськими рисами об'єкти зовнішнього світу, у тому числі і неживі.
    Ще Ш. Баллі стверджував: «Споконвічне недосконалість людського розумупроявляється також і в тому, що людина завжди прагне одухотворити те,що його оточує. Він не може уявити собі, що природа мертва йбездушна; його уява постійно наділяє життям неживіпредмети, але це ще не все: людина постійно приписує усіх предметівзовнішнього світу риси і прагнення, властиві його особистості »[19].

    Особливу роль у цих процесах відіграють комунікаційних соматичніфразеологічні єдності.

    соматичну фразеологію утворюють фразеологічні одиниці, один зкомпонентів яких - назва частини тіла людини або тварини. Наприклад:sich (D) fьr jn (etw) die Hand abhacken - ручатися головою за кого-небудь
    (що-небудь). Це один з великих і продуктивних груп у корпусіфразеології. Ця група за підрахунками В.П. Шібіной становить близько 15%фразеологічного фонду мови. [20]

    Широке вживання соматизмами у складі фразеологічних одиниць узначній мірі обумовлено тим, що соматизмами представляють собою одинз найдавніших шарів у лексиці різних мов і входять в ядро основногоскладу словникового фонду мови.

    Характерною рисою соматичної фразеології є наявність в мовахчисленних аналогів, дуже близьких за образної спрямованостісловосполучень. Ця особливість різко відрізняє соматичні фразеологізмивід інших тематичних груп фразеологічних одиниць. Збіг образностісоматичних фразеологізмів різних мовах пояснюється не тількизапозиченням, а й загальними закономірностями, які призводять довиникнення близьких фразеологічних одиниць, що демонструютьуніверсальний характер перенесення соматичних лексем, їх функціонально -семантичну динаміку в складі фразеологічних одиниць [21].

    Велика кількість соматичних фразеологізмів у різних мовах природно, такяк «соматичні лексеми, що входять до їх складу, мають високуздатністю метафорізіроваться »[22].

    Б.С. Данилов і Н.В. Куницкая також вказують на те, що «освітасоматичних фразеологізмів на основі метафоричного або метонімічноперенесення є найбільш продуктивним чинником їх появи »[23].

    Чому ж назви частин тіла так продуктивно використовуються вяк метафоричних універсалій? Справа в тому, що при називання новогооб'єкта у людини виникає асоціація перш за все?? про з тим, що йому добрезнайомо, що постійно знаходиться при ньому. В першу чергу людинапорівнює навколишні предмети з самим собою, з частинами свого тіла.
    «Завдяки тому, що частини тіла постійно знаходяться перед очима вони йстають своєрідними еталонами для порівняння », - робить висновок Т.Н.
    Чайко [24].

    Однак при створенні метафор назви частин тіла в різного ступеняпродуктивні: одні використовуються дуже рідко (плече, пахва), а інші --навпаки, дуже часто (голова, око, ніс, рот, мова, шия, нога, хвіст). Ціостанні Т.Н. Чайко називає словами з «широким глуздом», здатнимипередавати численні значення, тому що «перенесення найменування не тількистворює наочність, а й абстрагує »[25]. Найбільш продуктивнимивиявляються лексеми-соматизмами, функції яких в організації людининайбільш ясні, з цим же пов'язана легкість їх переосмислення.

    лексеми-соматизмами можуть мати в кожному конкретному мові новевживання, пов'язане з символізації денотат, що в свою чергу маєбезпосередній зв'язок з табуювання і жертвопринесенням. Потрапивши до складуфразеологічних одиниць, ці слова ніби «уточнюються» у своїх функціях, амовний колектив приймає як дане, наприклад, що в Італії хоробрістьасоціюється з печінкою, а у Франції - з шлунком.

    В основі соматичних фразеологізмів лежать здебільшого спостереженняза поведінкою людини або тварини. Від значення, важливості функції частинтіла залежить кількість, тематичне різноманіття груп фразеологізмів,включають в себе відповідні соматизмами.

    . Соматичні фразеологізми виражають ставлення людини до навколишнього середовища та іншим людям, а також характеризують взаємини людей: die Krallen Zeigen - «показувати пазурі» (готувати дати відсіч).

    . Фразеологічні одиниці малюють фізичний і емоційний стан людини, описують його дії: das Haar steht jm zu

    Berge - «волосся стає дибки» (від жаху).

    . Фразеологічні одиниці дають якісно-оцінну, образну характеристику людини (характеристику розумових здібностей, манеру тримати себе): einen dicken Kopf haben - «бути впертим, твердолобим».

    . Фразеологічні одиниці відображають традиційну символіку, пов'язану з частинами тіла: Hand aufs Herz - «поклавши руку на серце»

    (відверто).

    Семантика основної маси соматичних фразеологічних одиниць пов'язаназ емоційно-психічної життям людини. Цей факт відзначає В.П. Шубіна:
    «Емоції та психічні стани людини виражаються здебільшого самечерез соматичні фразеологізми, можливості яких в цьому плані справдівеличезні »[26]. Емоції являють собою своєрідну форму відображенняреального процесу взаємодії людини з навколишнім середовищем. У процесіактивної взаємодії з середовищем людина не залишається байдужою, у ньоговиникають переживання, що виражають його суб'єктивне ставлення до цихявищам. Емоції людини супроводжуються виразними рухами --мімікою, жестами, рухами тіла. Вони здебільшого схожі у людей,що належать

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !