ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Функціонування прислів'їв та приказок у німецькій мові, що відображають міжособистісні відносини
         

     

    Іноземна мова

    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

    педагогічний університет

    Саратовського державного УНІВЕРСИТЕТУ

    ІМЕНІ Н. Г. ЧЕРНИШЕВСЬКОГО

    Кафедра німецької мови

    ФУНКЦІОНУВАННЯ прислів'їв і приказок В

    НІМЕЦЬКОМУ МОВІ, що відображає

    Міжособистісні відносини

    ДИПЛОМНА РОБОТА

    студентки 5 курсу факультету іноземних мов

    Галанина Олени Володимирівни

    Науковий керівникстарший викладач ___________________________________/А.В.Савельева/

    ПІДПИС, ДАТА
    Рецензентстарший викладач ___________________________________/Е.А.Елісеева/

    ПІДПИС. ДАТА
    Зав. кафедрою
    Кандидат філологічнихнаук, доцент
    ___________________________________/А.Я.Мінор/

    ПІДПИС, ДАТА

    Саратов 2003

    ЗМІСТ

    Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 3
    Глава 1. Структурно-семантична характеристика фразеологізмів німецької мови ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 9

    1.1. Суть фразеології як мовного явища ... ... ... ... ... ... ... ... .... 9

    1.2. Поняття про фразеологізмів, їх ознаки.

    Класифікація фразеологізмів ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....... 11

    1.3. Структура та зміст прислів'їв. Стабільність форми прислів'їв ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 22

    1.4. Структура та зміст приказок. Стабільність форми приказок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 33
    Глава 2. Дослідження прислів'їв і приказок німецької мови, що відображають міжособистісні відносини ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 42

    2.1. Міжособистісні відносини з точки зору психології ілінгвістики ................................................. ................< br>.............. 42

    2.2. Специфіка комунікативної сторониспілкування ..................... 47

    2.3. Дослідження прислів'їв та приказок улінгвострановедческом

    аспекті ......................................... ............................< br>..................... 51

    4. Функціонування прислів'їв та приказок у різних сферах людського спілкування ......................................... ...............

    ..... 55
    Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ............... 69
    Список використаної літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ........ 72
    Список використаних словників ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...... 76
    Додаток. Словник-мінімум прислів'їв і приказок, що відображаютьміжособистіснівідносини ................................................. ..................< br>......... 78

    ВСТУП

    У наше століття ми зберігаємо і передаємо інформацію різними способами:письмово, на аудіо - та відеоносіях, нарешті, в електронному варіанті. Аадже у свій час, коли навіть писемність була невідома, існував простийі доступний всім спосіб передачі досвіду - наша мова. До цих пір до насдоходять послання предків у формі пісень, казок, обрядів. Але самим коротким,інформативним і, можливо, найбільш використовуваним посланням єприслів'я та приказки. Саме вони, крім своєї смислового навантаження, роблятьнашу мову яскравою і виразною. Прислів'я народів світу мають багато спільного,але поряд з цим існують і специфічні особливості, що характеризуютьколорит самобутньої культури певного народу, його багатовікову історію.
    У прислів'ях укладений глибинний сенс і народна мудрість, що йде своїмикорінням у далеке минуле. У них ми можемо побачити культуру, традиції іісторію народу, пізнати, що таке добро і зло, відчути якимпрекрасним засобом для виховання в людині моральності, культури,духовності є ці джерело мудрості.

    Кожна людина, незалежно від того, де він живе, чи багато вчився,вживає у своїй промові протягом життя 200-300 прислів'їв. Все цетрапляється, мабуть, тому, що цінність вищеназваних полягає в їхстислості викладу і ємності переданого сенсу. Це обумовлюєактуальність даного дослідження.

    Прислів'я - це короткі, нерідко ритмізованої вислови,що являють собою закінчені пропозиції і виражають певніумовиводи. Вони відносяться до мовним жанрами фольклору, так як невиконуються спеціально, як, наприклад, казки та пісні, а вживаються врозмовної мови між іншим, до речі, до слова [Мокиенко В.М., 1975].

    За своїм змістом і функціям прислів'я близькі до ліричноїпоезії. Їх призначення в тому, щоб в коротких афористичних формулахвиражати ставлення народу до різних життєвих явищ.

    Зміст прислів'їв специфічне. Всі разом узяті вони відображають життяповніше, ніж будь-який інший жанр фольклору. Тематика творів іншихжанрів (казок, билин, історичних пісень) в тій чи іншій міріобмежена, а тематика прислів'їв буквально безмежна. Вони реагують на всіявища дійсності, відображають життя і світогляд народу в усьомурізноманітті, вони передають побутові, соціальні, філософські, релігійні,морально-етичні, естетичні народні погляди.

    Одним з джерел появи прислів'їв та приказок є усненародна творчість - пісні, казки, билини, загадки. Так, прислів'я «Відрадості кучері в'ються, від горя січеться »виникла з пісні. З народнихказок відбулися такі прислів'я: «Сам на лавочку, а хвостик під лавочку»,
    «Лисий хвіст, та вовчий рот», «Цілував ворон курочку до останнього пір'їнки»та інші.

    Частина прислів'їв і приказок увійшла в народну мову з творівкласичної літератури. Гідність І.А. Крилова В.Г. Бєлінський бачив, вЗокрема, в тому, що багато вирази байкаря стали народнимиприслів'ями, якими часто можна закінчити суперечку і довести свою думкукраще, ніж якими-небудь теоретичними доводами »[Бєлінський, 1948].

    Всім знайомі, наприклад, афоризми Крилова:« А скринька простовідкривався »,« Слона-то я і не помітив »,« Послужливий дурень небезпечніше ворога ».

    Як було відзначено, прислів'я та приказки породжуються усною народноютворчістю або запозичуються з певних літературних джерел, втрачаючизв'язок з ними. У будь-якому випадку вони узагальнюють досвід народу, виведений з йогосуспільної практики.

    В даний час існує безліч словників, які ставлятьз метою виявлення найбільш уживані прислів'я та приказки,зустрічаються в мові; розкрити сенс прислів'їв і приказок, які маютьпереносний зміст; показати вживання їх в художнійлітературі. Словник прислів'їв та приказок є самостійноюлексикографічної роботою поряд зі словниками фразеологізмів та збіркамикрилатих слів і виразів. Справа в тому, що прислів'я та приказки відрізняютьсяяк від фразеологізмів, так і від крилатих слів і виразів.

    Від фразеологізмів прислів'я та приказки відрізняються в структурно -семантичному відношенні: вони являють собою закінчену пропозицію. Уоснові їх цілісного смислового змісту лежать не поняття, а судження.
    Тому прислів'я та приказки не можуть бути носіями лексичногозначення, яке притаманне фразеологізмам; сенс їх може бути переданийтільки пропозицією (нерідко розгорнутим), тоді як значення фразеологізмупередається словом або словосполученням.

    Відмінність прислів'їв від фразеологізмів полягає також у тому, щоприслів'я можуть одночасно вживатися в буквальному і в переносномузначенні.

    Прислів'я, в силу своєї двуплановості, а також приказки,що вживаються в буквальному сенсі, складаються з слів із цілком певнимсамостійним лексичним значенням, чого не можна сказати профразеології, компоненти яких повністю або частково позбавленісемантичної самостійності. Слова, що входять до складу прислів'їв таприказок і виражають найбільш істотні сторони думки, нерідковиділяються або, принаймні, можуть бути виділені логічним наголосом.
    Майже ні на одному з компонентів фразеологізму не можна зробити логічногонаголосу. Фразеологізми, таким чином, позбавлені актуального членування
    [Добровольський, 1968].

    На відміну від крилатих виразів прислів'я та приказки маютьнародне, а не книжкове походження. Однак, далеко не завжди вдаєтьсявстановити, чи належить те чи інше вираження певного автору абописьменник запозичив його з народної мови.

    Прислів'я та приказки досить широко представлені у всіхсучасних мовах, у тому числі в німецькому. Їх часте вживання в уснійі письмовій мові пояснюється, перш за все, тим, що вони надають їй особливийколорит, роблять більш образною і виразною. Крім того, необхіднопідкреслити, що прислів'я та приказки мають емоційної тастилістичної забарвленням, завдяки чому вони вдосконалюють комунікативнуфункцію мови.

    Саме тому в роботі ставляться наступні цілі:

    . дослідити фразеологічні систему німецької та російської мов;

    . виявити значущість прислів'їв і приказок в комунікативному плані;

    . систематизувати прислів'я та приказки, що відображають різні сфери людського спілкування.

    У відповідності з цілями даного дослідження в роботі вирішуютьсянаступні завдання:

    . розгляд існуючих класифікацій фразеологізмів вітчизняних і зарубіжних дослідників;

    . розгляд структури, змісту і стабільності форми прислів'їв і приказок;

    . класифікація та систематизація прислів'їв і приказок німецької мови, що відображають міжособистісні відносини.

    Матеріалом дослідження послужили дані фразеологічних словниківнімецької та російської мов стилістичних і тлумачних словників, збірниківзагальновживаних прислів'їв та приказок у німецькою та російською мовами. Уроботі використовуються описовий метод та порівняльний аналіз прислів'їв іприказок німецької та російської мов.

    Об'єктом дослідження стали понад 100 німецьких прислів'їв і приказок,відображають міжособистісні відносини.

    Теоретична значущість роботи обумовлена її метою і характеромдосліджуваного матеріалу, оскільки розгляд прислів'їв та приказокнімецької мови в новому аспекті дозволяє не тільки вивчити структуруприслів'їв та приказок більш ретельно, але й дає можливість познайомитися зкультурою народу мови, що вивчається.

    Практична значимість дослідження полягає в можливостівикористання його результатів у курсах з лексикології і в спецкурсах пофразеології німецької мови.

    Наукова новизна роботи пов'язана з тим, що вперше здійснюєтьсядокладне вивчення прислів'їв і приказок німецької мови, що відображаютьрізні сфери людського спілкування.

    Робота складається з введення, двох глав-теоретичної та практичної,висновку, списку використаної літератури, списку використанихсловників та програми.

    Глава I. Структурно-семантична характеристика фразеологізмів німецької мови

    1.1. Суть фразеології як мовного явища

    У науковій літературі фразеологія визначається яксукупність фразеологічних одиниць розглянутого мови (мов),або фразеологічний склад.

    Предметом фразеології як розділу мовознавства єдослідження природи фразеологізмів та їх категоріальних ознак, атакож виявлення закономірностей функціонування їх в мові
    [Ройзенсон, 1977]. Фразеологія вивчає специфіку фразеологізмів як знаківвторинного освіти, зокрема-як продукту особливого виду вторинноїнепрямої номінації, представленої різного роду синтагматичнівзаємодією слів - компонентів у процесах переосмислення іформування нового значення вихідного поєднання або певного слова.
    Фразеологія вивчає також особливості знакової функції фразеологізмів, їхзначення, структурно - семантичну специфіку, що виявляються в основнихознаках фразеологічний - стійкості і відтворюваності, досліджуєприроду лексичних компонентів фразеологізмів, їх синтаксичне іморфологічна будова, характер синтаксичних зв'язків з іншимиодиницями мови і форми реалізації в мові [Ожегов, 1957].

    Особливим завданням фразеології є вивчення системнихзв'язків, як між фразеологізмами, так і загальномовного системою значущиходиниць - головним чином, словами [ЛЭС, 1980].

    Одним із завдань фразеології є також вивчення процесівфразообразованія в їх номінативних і комунікативно-функціональномуаспектах, а також опис фразеологічної деривації - утворення новихзначень слів на базі значень фразеологізму. Фразеологія внутрішньо пов'язаназ лексикології, синтаксисом і словотвір, оскільки структурафразеологізмів збігається зі структурою поєднання слів або пропозицій, азначення - зі значенням лексичного типу [Schippan, 1992].

    Фразеологія розробляє принципи виділенняфразеологічних одиниць, методи їх вивчення, класифікації та фразеографіі
    (опис у словниках). Фразеологія користується різними методамидослідження, наприклад, компонентним аналізом значення, що представляєслово-компонент фразеологізму на рівні семантичних «множників» абовиділяє слово як елемент структури, а значення - як мотивуючийелемент значення фразеологізму [ЛЭС, 1980].

    Фразеологія пропонує різні типи класифікаційфразеологічного складу мови залежно від властивостей фразеологізмів таметодів їх дослідження.

    1.2. Поняття про фразеологізмів, їх ознаки.

    Класифікація фразеологізмів

    У дослідників фразеологічного складу досліджуваних мов єбезліч думок про те, що таке фразеологізм, причому спостерігається різницяв поглядах на те, який склад таких одиниць у кожній з мов. Найбільшвідомі класифікації фразеологізмів Е. Агріколи, І. І. Чернишової, А.
    Роткегель, Г. Л. Пермякова. Автори по-різному визначають віднесеної дофразеологізмам різних груп словосполучень і ступінь стійкостісловосполучень. Так, наприклад, Г.Л. Пермяков до складу фразеологізміввключає прислів'я та приказки, прислів'я, крилаті слова, афоризми
    [Пермяков, 1985], а Е. Агрікола до фразеологізмам відносить простіфразеологічні сполучення, фразеологічні єдності та ідіоми [Agricola,
    1975].

    фразеологічний словник російської мови (ФСРЯ) до складуфразеологізмів мови включає різноманітні описові та аналітичнімовні звороти, складні спілки, складні прийменники, складові терміни і.т.д. Уцілому фразеологізм характеризується як «поєднання слів з переноснимзначенням », як« стійке словосполучення з ідіоматичним значенням », як
    «Стійка фраза». Фразеологізмам властиві метафоричність, образність,експресивно-емоційне забарвлення [ФСРЯ, 1987].

    Теа Шіппан в книзі «Лексикологія сучасної німецької мови» підфразеологізмом розуміє «сталий єдність, що складається більш ніж з одногослова ». Основна сфера фразеологічного складу мови характеризується унього відтворюваністю, стійкістю, лексікалізаціей, ідіоматічностью.
    Автор називає основні критерії фразеологічний і приводить їх докладнийопис: відтворюваність (фразеологізми є відноснопостійними компонентами мовної системи, що відтворюються як єдність,без новоутворень); стійкість (фразеологізми представляють собоющодо мовну цілісність, їх видозміни можливо лише внезначною мірою); лексікалізація (фразеологізми, в порівнянні звільної синтагма, утворюють нове семантичне єдність; констітуентифразеології можуть втрачати свою самостійність частково, абоповністю); ідіоматічность (значення фразеології не може бутивитлумачено за значенням його констітуентов) [Schippan, 1992].

    Вольфганг Фляйшер також в якості основних критеріївфразеологічний виділяє лексікалізацію і ідіоматізацію, як, наприклад, всловосполученнях: in Bausch und Bogen, klipp und klar, fьr jmdn. durch
    Feuer gehen, які сприймаються лише як фразеологічні єдності.
    Далі, у фразеологічних оборотах, типу: mit Mann und Maus неможливазаміна одного з констітуентов іншим словом, як наприклад: mit Frau und
    Maus, ohne Mann und Maus; тому що значення даного фразеологізму «mit allen»не може тлумачитись з значень «Mann» або «Maus». Однак, якзазначає В. Фляйшер, не всім фразеологізмам властиві перераховані ознаки;у деяких фразеологізмів спостерігається стійка тенденція до вільнихсловосполученнями: Antwort geben, Fragen stellen, Zweifel hegen. В. Фляйшеррозглядає фразеологізми і з точки зору синтаксису. Вони представляютьсобою:а) непредікатівние словосполучення, напр.:zwischen Tьr und Angel (поспіхом); die Flinte ins Korn werfen (скласти зброю);б) стійкі предикативні конструкції, напр.:
    Ihn sticht der Hafer (він з жиру біситься);в) стійкі пропозиції, напр.:
    Da beiЯt die Maus keinen Faden ab (тут вже нічого не поробиш).

    [Fleischer, 1997].

    У дослідженнях з фразеології В.В. Виноградов пропонуєкласифікацію фразеологічних одиниць за ступенем семантичної злитості.
    Характеризуючи особливості семантики фразеологічних зрощень іфразеологічних єдностей, він проводить аналогію між фразеологічнимиодиницями і словами щодо мотивації їх зна?? ения. Значенняфразеологічних зрощень, на його думку, незалежно від їх лексичногоскладу, від значень їх компонентів, умовно і довільно, як значенняневмотивованого слова. Наприклад, у роботі "Про основні типифразеологічних одиниць "він зазначає, що фразеологічне зрощенняявляє собою семантичну одиницю, однорідну зі словом, позбавленувнутрішньої форми. Автор відмежовує фразеологічні єдності відфразеологічних зрощень і зазначає, що в першій «цілісне значеннямотивоване ». Сприйняття мотивованості значення фразеологічногоєдності спирається на усвідомлення його лексичного складу, а також на зв'язокзначення цілого і значення складових частин вирази [Виноградов, 1977].

    І.І. Чернишова розмежовує фразеологічні єдності,фразеологічні вислови й фразеологічні сполучення за характеромзначення, що виникає в результаті взаємодії структури, сполучуваностіі семантичного перетворення компонентного складу.

    фразеологічні єдності виникають на основі семантичногопереосмислення або зрушення змінних словосполучень. Нове,фразеологічне значення створюється не в результаті зміни значенняокремих компонентів словосполучення, а зміною значення всього комплексу
    «Як би покладенням на нього свіжого семантичного або експресивногошару »[Чернишова, 1970; див. тж. Ожегов, 1957]. Під фразеологічномуєдність поглинається і втрачається індивідуальний зміст слів-компонентів. Вониутворюють нерозкладних семантичне ціле. Саме цього розряду фразеологіїпритаманне семантичне єдність або семантична цілісність. При всьомуцьому, значення цілого пов'язано з розумінням «образного стрижня фрази»
    [Чернишова, 1970; див. тж. Виноградов, 1977], з відчутністю переносузначення, що і складає «внутрішню форму», або образнувмотивованість фразеологічного єдності. Наприклад, jmdm. den Kopfwaschen - намалювати будь-кому шию (голову); keinen Finger krummen - невдарити палець об палець; etw. auf Eis legen - заморозити, не давати ходу.

    Образна вмотивованість фразеологічного єдності може зплином часу збліднути і ослабнути до повної демотивації. Це, якправило, має місце в тих випадках, коли фразеологічна одиницяутворюється на переосмисленні таких змінних словосполучень, якібули спочатку позначеннями конкретних звичаїв народу і вийшли зплином часу з ужитку, напр.: den Stab uber jmdn. brechen --винести вирок кому-небудь (букв.: розламати над ким-небудь палицю); сюди ж:bei jmdm. in der Kreide stehen - бути чиїмсь боржником (букв: бути укого-небудь в крейди).

    Однак, демотивація фразеологічного єдності, як відзначає І.І.
    Чернишова, не впливає ні на його експресивність, ні на його функціонально -стилістичну приналежність.

    Значення подібних одиниць, що утворюється на основі переосмисленнязмінного словосполучення, володіє абсолютною експресивністю, тобто воноекспресивно незалежно від контексту. Воно існує у зв'язку з данимматеріальним складом фразеології також і в тому випадку, коли поступовослабшає і затемнюється той образний стрижень, який був основоюумотивованості ФЕ. Отже, звуковий склад демотивованийфразеологічних єдностей (ідіом) сприймається носієм мови якпевний словесний комплекс, який має традиційно закріпленезначення, експресивність і функціонально-стилістичну приналежність.

    Термін «фразеологічні єдності», з точки зору І.І. Чернишової,найбільш точно передає структурно-семантичну специфіку ФЕ цього типу:цілісне значення (семантична єдність), що виникає на основіпереосмислення всіх компонентів словосполучення.

    Освіта цілісного значення на основі семантичного зсувувсього компонентного складу фразеологізму є загальною ознакоюфразеологічних єдностей. Синтаксична структура цих фразеологізмівможе мати кілька різновидів, серед яких особливо типовимє словосполучення.

    Далі І.І. Чернишова розглядає два різновидифразеологічних єдностей, які мають твердо фіксовані структурніособливості. Такими є фразеологізмами (1) парні поєднання слів і
    (2) компаративні фразеологічні одиниці.

    (1) Парні сполучення слів становлять значний шар німецькоїфразеології і утворюють, тому її специфічну особливість.

    парними сполученнями слів називаються фразеологізми з ціліснимглуздом, що виникають у результаті семантичного перетвореннясочінітельних сполучень, що включають два однорідних слова (іменники,прикметники, дієслова, прислівники) і з'єднуються за допомогою союзу und,рідше-oder або weder ... noch.

    Значеннєва цілісність парних поєднань зумовлена двома причинами:

    1. єдністю образу в метафоричних парних сполученнях, напр.: unter Dach und Fach, zwischen Tьr und Angel, hinter SchloЯ und Riegel, mit Haut und
    Haar;
    2. віднесеної до одного і того ж або близьким поняттями (при синонімічних або тематично близьких компонентах), напр.: Art und Weise, schalten und walten, hoffen und harren, leben und weben або віднесеної до родовому поняттю більш високого порядку (при компонентах-антоніма) , напр.: Tag und Nacht, groЯ und klein, arm und reich.

    Подібно до інших видів фразеологічних єдностей, в парних сполученняхє одиниці з мотивованим і невмотивованим загальним значенням, напр.:auf Schritt und Tritt, Hab und Gut, weit und breit, з одного боку, і gangund gдbe, з іншого.

    Для парних сполучень сучасної німецької мови найбільш типовоюструктурою є поєднання субстантівних компонентів [Чернишова, 1970;СР: Ольшанський, 1965]. Характерними морфологічними особливостями цихпарних сполучень є відсутність артикля і опущення флексії. Артикльвідсутній у переважної більшості парних сполук і у всіх парнихповторів.

    Функціонально-стилістична приналежність парних сполучень --власне-літературна й літературно-розмовна сфери спілкування [Чернишова,
    1970; Riesel, 1963].

    (2) Компаративістські ФЕ називаються стійкі і що відтворюютьсясполучення слів, фразеологічна специфіка яких грунтується натрадиційному порівнянні. Напр.: Jmdn. fliehen wie die Pest «бігти від когосьабо як від чуми »; jah, plцtzlich hochfahren wie von der Tarantel gestochen
    «Схопитися як ужалений, букв.: Ніби вкушений тарантулів»; geschwдtzigsein, schwatzen wie eine Elster «бути балакучої, тріщати як сорока».

    Структурно-семантичне своєрідність стійких зчеплень слівданого типу полягає в тому, що характеристика властивості або діївідбувається через порівняльну групу або порівняльне придатковепропозицію, що вводиться спілками wie або als. Порівняльна група абопридаткове пропозиція характеризує властивість або дію, станчерез порівняння er ist wie ein Stier означає «він сильний (дик, небезпечний) якбик ».

    фразеологічними виразами І.І. Чернишова називає одиниці,які по своїй граматичній структурі є предикативнимисполученнями слів і пропозиціями. За комунікативної значущості тутрозрізняють такі різновиди:

    1) Загальновживані прислів'я:

    Es ist nicht alles Gold, was glдnzt. «Не все те золото, щоблищить »; Viele Kцche verderben den Brei. «У семи няньок дитя без ока»;
    Mann soll den Tag nicht vor dem Abend loben. «Курчат по осені рахують»;
    Nachrat-Narrenrat. «Запізнілий рада-рада дурня».

    2) приказки типу:

    Da liegt der Hund begraben. «Ось де собака зарита».

    3) Стійкі і відтворюються вигуки та модальні вирази:
    Der kann mich gern haben - «Я його й знати не хочу» (вираз неприйняття),
    Du lieber Himmel! - «Боже мій! Боже правий! »(Вираз жаху абоздивування), Du kriegst die Motten! - «Ти збожеволів!» (Вислівздивування, здивування).

    Деякі з таких стійких вигуків і модальних виразів маютьеліптичну форму, напр.: Ja, Kuchen! - «Як би не так! Цей номер непройде! »(вираз відмови), Verflucht und zugenдht! - «Чорт візьми! Чортзабирай! »(прокляття).

    Під фразеологічним поєднанням І.І. Чернишова розумієфразеологізми, що виникають в результаті одиничного зчеплення одногосемантично перетвореного компонента. Для семантики подібних ФЕхарактерна аналітичність і зберігання семантичної окремокомпонентів. Фразеологічні поєднання можуть бути термінологічного, атакож нетермінологіческого характеру:

    Die goldne Zahl (астрономічне допоміжне число) [WW,
    1962:246], das gelbe Fieber (тропічна хвороба) [WW, 1962:226], diesilberne Hochzeit (25-річне перебування в шлюбі) [WW, 1962:547], derschwarze Markt (таємний, заборонений ринок) [WW, 1962:536].

    Число фразеологічних сполучень дуже невелика, тому що одиничнасполучуваність одного з компонентів з переносним значенням не єтиповою в системі німецької фразеології. Як правило, переносне значенняслова утворює серійну сполучуваність зі словами тієї чи іншої семантичноїгрупи. Ср сполучуваність прикметника blind (= безмірний, безмежний):
    HaЯ, Zorn, Wut, Gier, Leidenschaft. Або сполучуваність того жприкметника blind з іншим переносним значенням (= тьмяний, мутний,непрозорий): Fensterscheiben, Brillenglas, Spiegel, Politur [WDG, 1967].

    Підсумовуючи все вищесказане, І.І. Чернишова приходить до наступнихвисновків:

    Стійкі порівняння, згідно з їх традиційного позначення, абокомпаративні ФЕ, є однією з груп фразеології. Своєрідність,що дозволяє виділити їх серед інших фразеологізмів, виникає в результатівзаємодії структурних і лексико-виразних факторів. Структуракомпаративної одиниці при наповненні її соціально відпрацьованими, міцновкорінилися в мовній практиці лексичними одиницями, дозволяєстворювати традиційні характеристики властивостей (якостей), дій істану суб'єкта, особи або предмета. Структура компаративногофразеології та її лексична наповнюваність створюють умови дляосвіти одиниць з яскраво вираженим оціночним характером. Цьомусприяє, крім факторів, описаних вище, також і частагіперболізація предмета, що лежить в основі порівняння.

    Розглядаючи розряди фразеологічних виразів, І.І. Чернишовавиділяє два основні властивості фразеологічний: наявність у них одиничноїсполучуваності компонентного складу і специфічного різновидусемантичного перетворення. Так, для прислів'їв характерний дидактичнийзміст, який виражається через переосмислення відповідного зразка,напр.: Viele Kцche verderben den Brei - «У семи няньок дитя без ока», Neue
    Besen kehren gut - «Нова мітла чисто мете» [Чернишова, 1970].

    Для нашого дослідження найбільш цікавими представляютьсяфразеологічні вирази, тому що до них належать прислів'я та приказки,які складають народний, або розмовна фонд мови і найбільш повновідображають побут народу.

    1.3. Структура та зміст прислів'їв.

    Стабільність форми прислів'їв

    Перш ніж перейти до розгляду структури прислів'їв, необхіднозупинитися на розгляді терміну «прислів'я».

    Прислів'я в узагальненому вигляді констатує властивості людей і явищ
    (Ось як буває '), дає їм оцінку (' то добре, а це погано ') абоприписує образ дій ( 'слід або не слід робити так-то').
    Обов'язкова наявність узагальнення і досить часте оціночно-наказуєзміст утворюють характерний для прислів'їв повчальний зміст, наприклад: а) констатація явищ чи властивостей: Keine Regel ohne Ausnahme -
    Немає правил без виключень; Unverhofft kommt oft - Чого не чаешь, то йотримуєш; Ein Unglьck kommt selten allein - Прийшла біда-відчиняй ворота; б) їх оцінка: Vorsicht ist die Mutter der Weisheit - Обережністьперш за все; Wьrden sind Bьrden - Положення зобов'язує; в) припис: Trau, schau, wem - Довіряй, але перевіряй; Man sollden Tag nicht vor dem Abend loben - Курчат по осені рахують.

    Прислів'я найчастіше вживаються в абсолютно конкретної ситуації,але не позначають її окремих елементів, а ставлять всю ситуацію в зв'язок збудь-якої загальної та загальновідомою закономірністю, яку вони, власне,і висловлюють.

    конденсуючись народний досвід, прислів'я орієнтовані своїм змістоммайже виключно на людину - риси його характеру, вчинки, відносинив сім'ї, колективі і суспільстві і т.п. Тому серед прислів'їв неважковиділити тематичні групи - прислів'я про любов і дружбу, чесності, ліні,розумі, а також прислів'я, що відображають побут народу, хоча чітких меж міжтакими тематичними групами провести не можна.

    Прислів'я породжуються усною народною творчістю або запозичуютьсяз певних літературних джерел, втрачаючи зв'язок з цими джерелами. Убудь-якому випадку вони узагальнюють досвід народу, виведений з його громадськоїпрактики. Соціальний розвиток веде в сучасних розвинених країнах до всебільшої уніфікації мови в національних (державних) масштабах, допоступового стирання діалектних відмінностей і виникнення (під впливомшколи, літератури, радіо, телебачення тощо) єдиної побутово-розмовноїпромови із загальним для всієї нації (країни) запасом стійких фраз, у тому числіприслів'їв. Число таких прислів'їв, дійсно високоупотребітельних внімецькою мовою, в даний час значно менше, ніж може здатисяпри знайомстві зі збірниками, що включають десятки тисяч прислів'їв,зафіксованих у різний час і в різних районах ареалу німецької мови.
    Практично мова може йти максимум про одну - дві тисячізагальновживаних прислів'їв.

    Прислів'я являють собою закінчені висловлювання, що виражаютьпевні погляди, тобто мають найчастіше ідеологічний зміст. УЗагалом ці народні погляди об'єктивні і прогресивні.

    Далі нам здається за необхідне розглянути структуру прислів'їв.
    Мовна форма прислів'їв в значній мірі визначається їх основнимирисами: узагальнюючим характером змісту, фольклорним походженням, атакож переважно побутово-розмовної сферою вживання.

    Так, граматична форма прислів'їв відповідає характеру їхзмісту. Саме тому німецькі прислів'я - це в основномурозповідні, а почасти і спонукальні пропозиції. Питальні іоклику конструкції для них не характерні. Пануюча формадієслова в прислів'ях - «позачасовий» Презенс індикатив. З тієї ж причинибезліч прислів'їв побудовано як невизначено-особисті пропозиції ззайменником man, Ср Den Freund erkennt man in der Not; Kleine Diebe hдngtman, groЯe lдЯt man laufen; Was man nicht im Kopf hat, muЯ man in den
    Beinen haben і т.п. Серед прислів'їв, що мають форму складнопідряднихпропозиції, панують моделі wer ..., (der )...; wem ..., dem ...;wo ...,( da )...; was ..., (das )...; (wenn )..., so ...; wie ..., so ... (саме зданої послідовністю придаткове і головної частини) СР: Wer wagt,gewinnt; Wem nicht zu raten ist, dem ist auch nicht zu helfen; Wie man den
    Karren schmiert, so lдuft er; Wo ein Wille ist, da ist auch ein Weg; Wennman den Wolf (Esel) nennt, so kommt er gerennt і т.п.

    Поряд зі згаданими обмеженнями у використанні загальномовногограматичних засобів, у ряду німецьких прислів'їв виявляються особливісинтаксичні структури, нехарактерні для інших німецьких фраз --стійких і вільних. Ці структури відрізняються відсутністю особистих формдієслова і відповідно - особливоїлаконічністю форми, підвищеною експресивністю і порівняно нечіткимформальним виразом смислового зв'язку між частинами прислів'я.

    Наведемо основні структури цього типу:

    | Kein (e) + N № + ohne + NІ | Kein Rauch ohne Feuer; |
    | | Keine Rose ohne Dornen; |
    | | Kein Freud `ohne Leid |
    | N №, NІ | Ein Mann, ein Wort; |
    | | Ehestand, Wehestand; |
    | | Schmeichler, Heuchler |
    | (Adv. №) Part.II №, (Adv.І) Part.IIІ | Frьh gesattelt, spat geritten; |
    | | Mitgegangen, mitgefangen |
    | A № N №, AІ NІ | Roter Bart, untreue Art; |
    | | Kalte Hдnde, warme Liebe; |
    | | Gleiche Brьder, gleiche Kappen |
    | Wie + N №, so + NІ | Wie der Baum, so die Frucht; |
    | | Wie der Herr, so `s Gescherr; |
    | | Wie der Kopf, so der Hut |
    | Je + Adv.comp. №, je + Adv.comp.І | Je lдnger, je lieber |

    За цих моделей можуть бути утворені нові вільні фрази, причомувони набувають завдяки конструкції узагальнююче, «пословічное» значення, адеякі згодом можуть увійти до вживання, Ср поширені впубліцистиці аналоги прислів'їв: Gleiche Leute - gleiche Ziele; Kein
    Verbrechen ohne Strafe; Wie die Arbeit, so die Freizeit.

    Узагальнююче значення властиве також фразовою схемами, складається здвох лексично тотожних членів (іменник, прикметник,наріччя, причастя), з'єднаних зв'язкою ist або bleibt.
    | N № + ist + NІ | Befehl ist Befehl; |
    | | Sicher ist sicher; |
    | | Futsch ist futsch und hin ist hin |
    | N № + bleibt + NІ | Dumm bleibt dumm; |
    | | Recht bleibt Recht |

    Обидві ці конструкції, що надають висловленню значення 'ось так воно іє ', існують і самостійно в сучасної німецької мови, вільнонаповнюючись різними лексичними одиницями, але завжди зберігаючи загальнийсенс і специфічне структурний значення.

    До перелічених синтаксичним конструкціям необхідно такождодати пословічние моделі з постійним лексичним компонентом:
    | Besser/lieber + N № + als + NІ | Besser ein Sperling in der |
    | (можливо також наявність інфінітивом і | Hand als eine Taube auf dem Dach; |
    | причастя) | Lieber die alten Kleider flicken als |
    | | Neue borgen |
    | N № + geht vor + NІ | Recht geht vor Macht; |
    | | Ehre geht vor Reichtum |
    | Prдp. +N + ist (nicht) gut + | Nach getaner Arbeit ist nicht gut |
    | Inf.I | ruhn; |
    | | Im Dunkeln ist gut munkeln |
    | Erst + N №/Vimper.1/Inf. № + | Erst die Arbeit, dann das Spiel; |
    | dann + NІ/Vimper. 2/Inf.І | Erst wдgen, dann wagen |

    Самою типовою лексико-семантичної рисою прислів'їв єобразність. Не будучи їх обов'язковим атрибутом, образність все ж таки притаманнабільшості уживаних прислів'їв. З цієї точки зору все прислів'яможна розділити на три групи: а) повністю образні:
    | Німецькі прислів'я | Російські прислів'я |
    | Ein falsches Ei verdirbt den ganzen | Ложка дьогтю псує бочку меду; |
    | | |
    | Brei; | У тихому болоті чорти водяться; |
    | Stille Wasser sind tief; | Горбатого могила виправить; |
    | Der Wolf stierbt in seiner Haut; | Своя сорочка ближче до тіла; |
    | Es denkt sich jeder in seinen Sack; | Ворон ворону око не виклює |
    | Der Teufel lдЯt keinen Schelmen | |
    | sitzen | |

    б) частково подібні (частіше образна група присудка):
    | Німецькі прислів'я | Російські прислів'я |
    | Lьgen haben kurze Beine; | У брехні короткі ноги; |
    | Alte Liebe rostet nicht; | Стара любов не іржавіє; |
    | Doppelt genдht hдlt besser | Кашу маслом не зіпсуєш |

    в) необразне, наприклад:
    | Німецькі прислів'я | Російські прислів'я |
    | Wer wagt, gewinnt; | Хто смів, той і з'їв; |
    | Man lernt nie aus; | Вік живи - вік учись; |
    | Besser spдt als nie | Краще пізно, ніж ніколи |

    Загалом подібний перенесення значення в прислів'ях найчастіше маєметафоричний характер, у тому числі спирається на позначення абстрактнихпонять, людей і людських відносин найменуваннями неживихпредметів або тварин і відповідних їм дій, а також наперсоніфікацію абстрактних понять.

    Образний перенесення, властивий прислів'ї, робить все висловлення яскравим,емоційно-експресивним, забезпечуючи йому (у поєднанні з лаконічністювиразу) високу міру інтелектуального і естетичного впливу, атакож широке поширення в мові.

    Яскравість і виразність форми прислів'їв посилюється у багатьох з нихспеціальними мовними засобами організації їх структури - використаннямнайпростіших форм рими, поетичного розміру, алітерації, а такожлексичного та синтаксичного паралелізму, порівн. Wer will haben, der muЯgraben; Aus den Augen, aus dem Sinn.

    Вище вже йшлося про типовий для всіх прислів'їв узагальнюючомухарактері змісту, а також про притаманною їм емоційно-експресивногозабарвленням. Фактичне зміст прислів'я більшою чи меншою міроювідрізняється від її компонентного значення (тобто того значення, якевитягне з неї, наприклад, людина, що розуміє всі компоненти фрази, але незнає, що має справу з прислів'ям). Це означає, що прислів'яідіоматічни. Елементом їх змісту є «цитатність», тобто посилання наавторитет загальноприйнятої думки, на яку спирається говорить,відтворюючи прислів'я в традиційній формі. Іноді це посилання знаходитьвираження в мові за допомогою оборотів wie es im Volksmund heiЯt, ... sagtein Sprichwort і т.п.

    Значення прислів'я так само стійко, як і її форма. Однакприслів'я часто виступають не в абстрактному узагальнено-переносномузначенні, а лише в якому-небудь більш вузькому сенсі. Інакше кажучи, ступіньфактичного узагальнення в прислів'ях може бути різною. Так, наприклад,прислів'я Aller guten Dinge sind drei (

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !