ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Юрист по наследству
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Порядок дії Закону України «Про охорону праці »
         

     

    Безпека життєдіяльності

    Порядок дії Закону України «Про охорону праці»

    Введений в дію Постановою Верховної Ради України від 14.10.1992 р.

    № 2695 - XII. Цей закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону праці їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, реалізовує за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

    Закон України «Про охорону праці» має кілька розділів, а саме:

    Розділ 1. Загальні положення.

    Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці.

    Дія закону поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і видів їх діяльності, на всіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах.

    Законодавство про охорону праці складається з цього Закону, Кодексу законів про працю України та інших нормативних актів.

    Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:

    пріоритету життя та здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

    комплексного рішення завдань охорони праці на основі національних програм з цих питань та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони навколишнього середовища;

    соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

    встановлених єдині нормативів про охорону праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності і видів їх діяльності;

    використання економічних методів управління охороною праці, проведення політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних і нешкідливих умов праці, участі держави у фінансуванні заходів з охорони праці;

    здійснення навчання населення, професійної підготовки та підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

    забезпечення координації діяльності державних органів, установ, організацій та об'єднань громадян, що вирішують різні проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці,

    а також співробітництва і проведення консультацій між власниками та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами при прийнятті рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

    міжнародного співробітництва в галузі охорони праці, використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці.

    Розділ 2. Гарантії прав громадян на охорону праці.

    Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, обладнання та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

    Усі працівники підлягають обов'язковому соціальному страхуванню власником від нещасних випадків і професійних захворювань.

    Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, надані в передбаченому законодавством порядку.

    На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також на роботах, пов'язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, спеціальне взуття видається безкоштовно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.

    Власник зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, у повному розмірі втраченого заробітку відповідно до законодавством, а також виплатити потерпілому (членам сім'ї та утриманцям померлого) одноразової допомоги. При цьому пенсії та інші доходи, що отримуються працівником, не враховуються.

    У разі зміни вартості життя порядок пов'язаного з цим перегляду розміру відшкодування шкоди і одноразової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

    Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт по санітарному та побутового обслуговування), а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

    Праця вагітних жінок і жінок, які мають неповнолітніх дітей, регулюється чинним законодавством.

    Забороняється застосування праці неповнолітніх, то тобто осіб віком дол 18 років, на важких роботах і на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці.

    Забороняється залучати неповнолітніх до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.

    У випадках, передбачених законодавством, власник зобов'язаний організувати навчання, перекваліфікацію та працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій, встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень і пільгові умови праці на прохання інвалідів.

    Розділ 3. Організація охорони праці на виробництві.

    Власник зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити дотримання прав працівників, гарантованих законодавства про охорону праці.

    З цією метою власник забезпечує функціонування системи управління охороною праці, для чого:

    створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці;

    розробляє за участю профспілок і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів з охорони праці;

    забезпечує усунення причин, що викликають нещасні випадки і професійні захворювання;

    розробляє і затверджує положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства;

    здійснює постійний контроль за виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці.

    Працівник зобов'язаний:

    знати й виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, устаткуванням та іншими засобами виробництва;

    дотримуватися зобов'язань з охорони праці, передбачених колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;

    проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;

    співробітничати з власником у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці.

    Власник зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийомі на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах.

    Усі працівники при прийомі на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві інструктаж з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій згідно з типовим положенням, затвердженим Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.

    Фінансування охорони праці здійснюється власником. Працівник не несе ніяких витрат на заходи з охорони праці, на підприємствах, в галузях і на державному рівні у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку створюються фонди охорони праці.

    У колективному договорі передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні не нижче передбаченого законодавством, їх обов'язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійних захворювань і аварій.

    Виробничі будівлі, споруди, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва та реконструкції, та технологічні процеси мають відповідати нормативним актам про охорону праці.

    Власник повинен проводити розслідування, і вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положенням, що розробляється Державним комітетом України по нагляду за охороною праці за участю профспілок і затверджується Кабінетом Міністрів України.

    Власник зобов'язаний інформувати працівників про стан охорони праці, причини аварій, нещасних випадків і професійних захворювань та про вжиті заходи для їх усунення та для їх усунення та для забезпечення на підприємстві умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог.

    З метою об'єднання зусиль колективів підприємства, вчених, фахівців можуть створюватись асоціації, товариства, фонди та інші добровільні об'єднання громадян, що діють відповідно до законодавством.

    Розділ 4. Стимулювання охорони праці.

    До працівників підприємств можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення безпеки та поліпшення умов праці види заохочень визначаються колективним договором.

    Крім відшкодування шкоди працівникам власник повністю відшкодовує збитки іншим підприємствам, громадянам і державі на загальних підставах у зв'язку із заподіянням шкоди за порушення вимог щодо охорони праці.

    За порушення нормативних актів про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища підприємства, організації, установи можуть залучатися органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу.

    Розробка та прийняття нових, перегляд і скасування чинних державних міжгалузевих і галузевих актів про охорону праці проводяться органами державного нагляду за охороною праці за участю інших державних органів і професійних спілок у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

    Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці обов'язкові для виконання у виробничих майстернях, цехах, на дільницях та в інших місцях трудового і професійного навчання молоді, обладнаних у школах, міжшкільних комбінатах, училищах, вищих і середніх спеціальних навчальних закладах і т.п.

    Розділ 5. Державне управління охороною праці.

    Державне управління охороною праці в Україні здійснюють:

    Кабінет Міністрів України;

    Державний комітет України з нагляду за охороною праці;

    Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади;

    Місцева державна адміністрація, місцеві Ради народних депутатів.

    Повноваження в галузі охорони праці асоціацій, корпорацій, концернів та інших об'єднань визначаються їх статутами або договорами між підприємствами, що утворили об'єднання.

    Фундаментальні та прикладні наукові дослідження з проблем охорони праці, ідентифікації професійної небезпеки організуються в межах національної програми з цих питань і проводяться Національним науково-дослідним інститутом охорони праці, а також іншими науково-дослідними, проектно-конструкторськими установами, навчальними закладами та фахівцями.

    Розділ 6. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.

    Державний нагляд за дотриманням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють:

    Державний комітет України з нагляду за охороною праці;

    Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки;

    Органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства України;

    Органи та установи санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.

    Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про охорону праці здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

    Органи державного нагляду не залежать від будь-яких то не було господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і Рад народних депутатів і діє відповідно до положень, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

    Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці здійснюють:

    трудові колективи через обраних ними уповноважених;

    професійні спілки - в особі вибіркових органів і представників.

    Розділ 7. Відповідальність працівників за порушення законодавства про охорону праці.

    За порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників професійних спілок винні працівники притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законодавством.

    Розділ 8. Відповідальність працівників за порушення законодавства про охорону праці.

    За порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників професійних спілок винні працівники притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законодавством.

    Список літератури

    Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://vseved.ru/

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати ! DMCA.com Protection Status