М. В. Гоголь - життєвий шлях

М. В. Гоголь народився 20 березня 1804 року в с.Великі Сорочинці, Полтавської губернії. Його батько писав п'єси, ставив театральні спектаклі. В дитинстві М. Гоголь багато читав художніх книжок, що сформувало літературні смаки майбутнього письменника. Далі М. Гоголь навчався в полтавському училищі та "Гімназії вищих наук" в Ніжині, в якій він вчився з 1821 по 1828 рік. Серед його наставників був професор Н. І. Білоусов, що під його керівництвом М. Гоголь брав активну участь в випуску рукописного журналу "Північна зоря". В цей час М. Гоголь створює першу свою поему "Ганц Кюхельгатен". Успіху поема не мала.

В 1829 р. М. В. Гоголь закінчує гімназію і переїздить в Петербург. Надалі продовжує писати: повість "Балаврюк або ніч перед Івана Купала ...". На протязі початку Олександром Пушкіним. Дружба з О. Пушкіним стала щастям для М. Гоголя. Геній благословив генія.

гоголівські "Вечори на хуторі поблизу Диканьки" перекликаються по духу з Пушкінськімі "Русланом і Людмилою". В ньому - свято народного духу. А згадаємо як починається "Майська ніч ..." -

"Чи знаєте ви українську ніч? О, ви не знаєте української ночі! Вдивіться в неї ".

Вже півтора століття читачі любуються персонажами "Сорочинського ярмарку". В цей час М. В. Гоголь - викладач одної із кафедр Петербурзького університету - повен літературних задумів.

В 1835 р. буди надруковані його дві книги - "Миргород" і "Арабески".

Ідеал художника виражається в повісті "Тарас Бульба", в повісті, де оспівана духовна висота особистості і народу, що прагне національної і соціальної свободи.

В 1842 році світ познайомився з третім томом зібраних творів М. Гоголя - циклом петербурзьких повістей. Одну за одною створює М. Гоголь свої п'єси і повісті: "Каяття", "Ніс", "Старосвітські поміщики", "Шинель". Але ці твори не вичерпують художній спадок М. В. Гоголя. Він автор геніальної комедії "Ревізор" та монументальної епопеї "Мертві душі". Створення цих творів є істинний подвиг письменника. Вони створили цілу епоху в художньому пізнанні життя.

Психологічна глибина, створених в них реалістичних типів, естетична неповторність гоголівських творів, історичний оптимізм письменника відносно майбутнього Росії, - все це є великим внеском у духовне життя народу.

Цими шедеврами мистецтва Гоголь увійшов в світову літературу, і його ім'я стало в один ряд з такими іменами, як Сервантес, Мольєр, Шекспір, Гете, Бальзак, Діккенс і т.д.

Помер М. В. Гоголь в 1852 р..

В усьому світі зараз надзвичайно широкий інтерес до творчості М. В. Гоголя. Виходять з друку його книги, ставлять на сцені його п'єси, знімають кінофільми за мотивами його творів.

В неповторному єдінстві комічного і трагічного був виражений гуманістичний пафос Гоголя. Відкривши світу "всю Русь" перш за все її смішні і трагічні, драматичні сторони, - Гоголь створив книги, що є оригінальним відкриттям в художній літературі.

Книгам М. В. Гоголя суджень вічне життя.

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.ukrlib.com.ua/