ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Відповідальність старшокласника за саморозвиток та самореалізацію своєї особистості
         

     

    Іноземна мова

    Відповідальність старшокласника за саморозвиток та самореалізацію своєї особистості

    Потапчук Л. В., Сайчук Л.І.

    Стрімкі соціально-економічні зміни нашого суспільства, трансформація цінностей та орієтірів започаткували нові виміри психічної культури особистості. Вони вимагають створення та впровадження нових технологій формування та розвитку особистості, «конструктивності» психолого-педагогічних впливів. Тому виникає необхідність в перегляді підходів до тих проблем, які тривалий час знаходяться в центрі уваги дослідників і отримали своє теоретичне та практичне вирішення в межах попередньої психолого-педагогічної системи. Однією з них є комплексна проблема відповідальності особистості.

    Радянська психологія і педагогіка виходили з постулату «детермінації» відповідальності особистості, який вказує на соціальне коріння цього явища, його детермінацію з боку суспільства загалом та конкретних соціальних груп, членом яких впродовж свого життя виступає людина. Низка психолого-педагогічних робіт присвячена виявленню основних умов, прийомів, факторів, котрі впливають на формування особистості в різні вікові періоди.

    В інших дослідженнях відповідальність виступає як соціально-психологічний феномен, який залежить від рівня розвитку груп, позицій індивіда в цих групах, характеру спільної діяльності людей. Лейтмотивом всіх цих робіт є твердження, що відповідальність, констітуйована перш за все як соціальна відповідальність, виступає показником розвитку особистості, критерієм її зрілості. У свою чергу, зрілість виражається в потребі «Самореалізації не себе в суспільстві, а себе для суспільства ». Розділяючи основні положення такого підходу, ми разом з тим вважаємо, що самореалізація себе в суспільстві повинна розглядатись як рівноправна складова в загальній структурі взаємодії людини зі світом.

    Більш того, в умовах перехідного періоду, коли нові орієнтири суспільного життя та розвитку, нові цінності недостатньо сформовані, саме ця складова виходить на новий план. Потреба особистості в реалізації себе в суспільстві, яке динамічно, але не завжди послідовно і рівномірно змінюється, виступає в наш час як основна проблема психології та всього комплексу суспільних дисциплін.

    Особливого значення ця проблема набуває в контексті особистісного та професійного самовизначення старшокласників. Раніше молоду людину готували до життя в певному, стабільному суспільстві, з усталеною системою цінностей, норм, правил, моделей життєвої та професійної кар'єри. Визначатися в такому суспільстві означало перш за все обрати одну з нормативних моделей, ідентіфікуватіся з нею, адаптувати її до своїх індивідуальних особливостей та уподобань. Нова суспільна ситуація не створює таких нормативних засад для самовизначення, вона вимагає від старшокласника значно більших зусиль, послідовної внутрішньої роботи, оцінки та прогнозування великої кількості змінних. «Епіцентром» такої роботи ми вважаємо психологічну відповідальність особистості.

    Відповідальність виступає як особистісний механізм реалізації необхідності. К.О.Абульханова-Славська, опираючись на дослідження Ж. Піаже, Л. Кольберга, Р. Хайдера, в яких Акцентувалась когнітивні аспекти відповідальності (передбачення наслідків і на цій основі своєчасна регуляція поведінки) або моральні аспекти (автономна регуляція поведінки на основі вільного вибору суб'єкта), визначає відповідальність як «гарантоване особистістю досягнення результату своїми силами при заданому самим суб 'єктом рівні складності » [1989].

    Відмітимо складові цього визначення:

    -- усвідомлене прийняття, добровільність відповідальності;

    - забезпечення суб'єктом цілісності, самостійності та успішності;

    -- гарантованість результату власними зусиллями навіть за несприятливих умов;

    - задання самим суб'єктом «масштабу» його активності та ініціатив.

    Слід зазначити, шо йдеться про виший рівень розвитку відповідальності, її найбільш концентрований вираз. Саме цей рівень за своїми механізмами співвідноситься з механізмами саморозвитку та самореалізапії особистості. Саморозвиток виступає процесом цілеспрямованих, програмований змін особистості, детермінованих нею самою, її образом світу, образом «Я», волею і діями. Тісно пов'язаним процесом є самореалізапія - виявлення, об'єктівація внутрішніх можливостей особистості, її здібностей та устремлінь.

    Відповідальність створює психологічний простір для саморозвитку та самореалізації, задає мотиваційно і сітуаційно вивірені орієнтири для розгортання цих процесів. Вона визначає зони оптимального співвідношення зовнішніх вимог шодо особистості з одного боку, та рівня домагань особистості і її актуальних можливостей, з іншого. В цьому зрізі відповідальність виступає як контролюючий механізм, котрий захітає особистість, задає її стійкість шодо зовнішніх дестабілізуючих впливів і внутрішніх невиважених ініціатив. Одним з вимірів відповідальності є суб'єктивний локус контролю особистості.

    Локус контролю - це стійка стратегія людини бачити джерело управління своїм життям і поведінкою переважно в собі самому, або ж в зовнішньому середовищі (Potter, 1966). Особистість із зовнішнім локусом контролю (екстернал) відповідальність за події, які визначають його життя, приписує, в основному, зовнішнім чинникам. Інтернальна особистість (особистість із внутрішнім локусом контролю) джерело подій власного життя вбачає перш за все в собі, відчуває стійкий зв'язок між власними діями, зусиллями і подіями власного життя.

    Локус контролю є одним з найважливіших механізмів, які визначають здатність і вміння людини долати життєві труднощі, забезпечуючи тим самим можливість її саморозвитку та самореалізації. Інтернальність тісно пов'язана з багатьма психологічними процесами, явищами та рисами особистості, шо утворюють її антістресовій контур. Зіткнувшись з перешкодами на шляху саморозвитку, інтерналі значно частіше виявляють пошукову активність. Така активність створює передумови віднайдення продуктивних шляхів подальшого розвитку особистості. Відмова від пошукової активності може призвести до «навченої безпорадності», яка призводить до стагнації особистості, її деградації. Серед причин «Навченої безпорадності» Ротенберг виділяє фрустрацію дослідницької активності, гіперопіку, авторитарні виховання (В. С. Ротенберг, 1989).

    Інтернальність тісно пов'язана також з таким складним і вагомим утворенням, як соціальний інтерес. Соціальний інтерес є одним з основних понять в теорії особистості А. Адлера, який розглядав його як важливу передумову особистісного пристосування, взаємодії людини зі світом. В різних контекстах Адлер пов'язував соціальний інтерес з різними класами психологічних перемінніх: когнітивними (розуміння, ідентифікація), емоційними (емпатія, симпатія), мотіваційнімі (устремління) та поведінковімі (кооперація). Гіпотеза Адлера про те, шо соціальний інтерес в його розвиненій формі виступає головним фактором задоволення особистості та відповідальної філософії життя, отримала численні експериментальні підтвердження (Craundall, 1984; Kobasa, 1974).

    Встановлено також, шо соціальний інтерес породжує широку гаму внутрішніх інтересів та мотивацій особистості, стимулює її саморозвиток.

    Відповідальності не можна навчити, нею не можна оволодіти лише шляхом засвоєння тих чи інших правил і значень.

    Людина стає відповідальною в реальних життєвих ситуаціях та обставинах, які несуть у собі моральний конфлікт - Сутичку різних смислових рівнів.

    Це передбачає включення механізмів сміслоутворення у процесі прийняття обов `язку.

    По-друге, критерієм прийняття відповідальності є реалізація особистістю необхідного своїми силами, самостійно і згідно з вимогами, поставленими до самої себе.

    Для виникнення обов'язку суб'єкт має бути здатним здійснювати самоконтроль, врахувати зміни в об'єктивних та суб'єктивних ситуаціях і відповідно до цього регулювати свою поведінку.

    дослідниками встановлено, шо відповідальність нерозривно пов'язана із самосвідомістю особистості. «Завершальне питання, яке стоїть перед нами в плані психологічного вивчення особистості, - писав С. Л. Рубінштейн, - Це питання про її самосвідомість, про особистість як «Я», котра в якості суб'єкта свідомо присвоює собі все, шо робить людина, відносить до себе всі психічні (започатковані) від неї справи та вчинки і свідомо бере на себе за них відповідальність як їх автор і творець ».

    Теоретичний аналіз проблеми відповідальності і експериментальне дослідження дають змогу визначити відповідальність як особистісний механізм людини в якому інтегрують її духовні, психічні функції. Відповідальність розглядається як смислове утворення особистості, загальний принцип співвіднесення мотивів, цілей.

    Цей смисловий принцип специфічно реалізується у кожній конкретній ситуації життєвого простору людини.

    Таким чином, психологічна відповідальність виступає інтегратором інших механізмів саморозвитку особистості, задає контрольований простір для розгортання самореалізації, сприяє утворенню стійкого симптомокомплекс якостей розвиненої особистості. Старший шкільний вік є сензитивний шодо системних формуючи впливів на цей процес.

    Формування відповідальності старшокласника як системно-психологічного явища потребує спеціальної організації виховної та консультативно-психологічної роботи в школі. Методологічною основою її може стати концепція вчинку, яка отримала свій розвиток в працях українських психологів.

    Список літератури

    1. Абульханова-Славська К.А. Активність та свідомість особистості як суб'єкта діяльності.// Психологія особистості в соціалістичному обшестве: Активність і розвиток особистості. - М.: Наука, 1989. - С.110-134.

    2. Муздибаев К. Психологія відповідальності. - Л.: Наука, 1983. - 240с.

    3. Ротенберг В. С. Проблеми виховання у світлі психосоматичної парадигми// Вопр. психології. -1989. - № 6. - С. 22-28.

    4. Снєгірьова Т. В. Особистісний самовизначення в старшому шкільному віці// Вопр. психології. -1989. - № 2. - С. 27-35.

    5. Craundall J.E. Social interst as a moderator of life stress// Journal of Personality and Social Psychology. - 1984. -- V. 47, № 1. - Р. 164-174.

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !