ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Атомна енергетика України і РПС
         

     

    Іноземна мова

    Атомна енергетика України і РПС

    Курсова робота здісціпліні "Розміщення продуктивних сил"

    Вступ

    Значення і місце атомної енергетики України

    Атомна енергетика (АЕ) - енергетика, зв'язана з проблемами виробітку та використання атомної енергії.

    АЕ стала окремою галуззю енергетики після Другої світової війни. Сьогодні вона відіграє важливу роль в електроенергетиці України.

    Це зумовлено тим, що Україна належить до держав, недостатньо забезпечених власним енергоресурси.

    Окремими видами палива країна забезпечена лише на 20-30% і тільки вугіллям на 100%. Водночас Україна має найбільш енергомістьку економіку: споживання умовного палива на душу населення у нас становить приблизно 6,5 т. Тоді як у США, Японії та країн західної Європи тільки 4,2-5,5 т.

    Запаси горючих копалин в Україні обмежені, вони здатні задовольнити потреби на протязі всього 100-150 років, тоді як атомні енергоносії (уран, торій, літій), та використання реакторів нового покоління сприяють тому, що запаси атомної енергетики стануть безмежними.

    Протягом останніх років Україна зазнає великої енергетичної кризи, викликаної прискореним розвитком енергомісткіх галузей господарського комплексу безплатним і марнотратнім використанням енергоносіїв, відсталими технологіями, виснаженням і деградацією розвіданих покладів вугілля, нафти і газу, через що, наприклад, відбуток нафти став знижуватись з 1970р., газу і вугілля з 1975р.

    Тільки роботу атомних електростанцій в Україні визначено як задовільну. Сьогодні немає жодного надпланового простою блоків АЕС Найбільш системно до осінню - зимового періоду готуються саме атомні електростанції.

    Використання транспортабельної палива дає змогу розташовувати АЕС незалежно вид паливно -- енергетичного фактора та орієнтувати на споживача у районах з напруженим паливно - енергетичним балансом. Приклад. Віплавляння алюмінію завдяки Запорізький АЄС.

    Велика перевага атомної енергетики перед енергетикою інших видив вища енергоємність ядерного палива (в 2 млн. разів більша ніж нафти, в 3 млн. разів ніж вугілля).

    кращі економічні показники;

    НЕ потребує кисню, якого на енергетичні потреби використовується в 5 разів більше, ніж цього потребують усі живі істоти;

    запаси ядерного палива в 20 разів більше, ніж палива інших видів. Відсоток ядерної енергетики і у виробництві енергії в Україні в 2000 році становив 19% від загального виробітку

    За даних експертів зараз на 40% електростанції (ТЕС, ГЕС) України використовуються морально-застаріле обладнання, що в 2010 році призведе до різкого зниження виробництва електроенергії.

    Атомна енергетика України працює і над тим, щоб збільшити виробництво рідкого палива: вилучені з обробітку надмірно забруднені радіонуклідами землі використовуються для вирощування ріпаку, зерна, картоплі та інших культур і виробництва з них спирту які можна додавати до бензину. Калорійність такого палива набагато вища, ніж одного бензину.

    Економічна комісія ООН зробила важливий висновок: існує пряма залежність рівня економічного розвитку енергетики.

    Якщо через 100 років відбудеться збільшення народонаселення в Україні навіть в 5 разів, то практично задовольнити потреби людей в їжі можливо буде тільки тоді, коли енергопостачання дасть можливість довести урожаї до високого рівня, тобто НЕ їжа, а енергія може бути гальмом усунення голоду із життя людства. В цих умовах постає питання: який вид енергії самий економічний, безпечний і самий чистий? На розвиток якої галузі направити основні засоби.

    Виробіток електроенергії не єдина область застосування ядерно-енергетичних установок. Чи не менше важлива й інша їхня спеціалізація - для виробництва промислового і побутового тепла. Нагадаємо, що, наприклад, в Україні на ці потреби витрачається? що добувають пальним копальневіх. Таким чином, електроенергетика є лише одним із багатьох, але не головним споживачем копальневого палива. Серед інших у першу чергу необхідно назвати енергоємні процеси в металургійної, нафтової, хімічної промисловості.

    На металургійних заводах опукло виявляється екологічна перевага атомної енергії. Зникають тісячотонні викиди вуглекислого газу і сірчистого ангідриду, неминуче традиційним властивим засобам виплавки чавуна і стали. У тисячу разом зменшується надходження шкідливих відходів у воду, у повітря, у землю.

    Перспективно застосування ядерної енергії в інших областях - для виробництва цинку, алюмінію, у підземній газифікації, при видобутку крекінга і ріформінгу нафти, у хімічній індустрії (виробництво хром звинувачувала, етилену, аміаку), одержання ароматних вуглеводів. Немає сумніви, що в області мирного використання атомної енергії в найближчі роки будуть включені нові галузі, техніки і виробництво.

    Сучасні темпи енергоспоживання складають приблизно 0,5 Q у рік, проте вони ростуть у геометричній прогресії. Так, у першій чверті такого тисячоріччя енергоспоживання, за прогнозами, складе 1 Q у рік. Отже, якщо навіть врахувати, що темпи росту споживання електроенергії декілька скоротяться через удосконалювання енергозберігаючих технологій, запасів енергетичної сировини вистачить, як було вже зазначено, максимум на 100 років.

    Проте положення збільшується ще і невідповідністю структури запасів і споживання органічної сировини. Так, 80% запасів органічного палива припадає на вугілля і лигниты і лише 20% на нафту і газ, у той час як 8/10 сучасного енергоспоживання припадає на нафту і газ. Отже, тимчасові рамки ще більш звужуються.

    Альтернативою органічному паливу і поновлюваних джерел енергії є Гідроенергетика. Проте і тут джерело енергії достатньо сильно обмежений. Це пов'язано з тим, що значні ріки, як правило, сильно віддалені від промислових центрів або їхніх потужностей практично цілком використані. Таким чином, Гідроенергетика, у дійсний момент забезпечівающая біля 10% виробництва енергії у світі, не зможе істотно збільшити цю цифру.

    Величезний потенціал енергії Сонця (порядку 10 Q у середньому в добу) міг би теоретично забезпечити усі світові потреби енергетики. Але якщо віднести цю енергію на один квадратний метр поверхні Землі, то середня теплова потужність утвориться не більш 200 Вт/м, або біля 20 Вт/м електричної потужності при КПР перетворення в електроенергію 10%. Це, очевидно, обмежує можливості сонячної енергетики при створенні електростанцій великої потужності (для станції потужністю 1 млн. кВт площа сонячних перетворювачів повинна бути біля 100 км). Принципові трудності виникають і при аналізі можливостей створення генераторів великої потужності, що використовують енергію вітру, припливи і відливи в океані, геотермальну енергію, біогаз, рослинне паливо і т.д. Все це призводить до висновку про обмеженість можливостей розглянутих так називаних "Відтворених" і щодо екологічно чистих ресурсів енергетики, принаймні, у щодо близькому майбутньому. Хоча ефект від їхнього використання при рішенні окремих приватних проблем енергозабезпечення може бути вже зараз дуже вражаюча, сумарна частка відтворених ресурсів у найближчі 40 50 років не перевищить 15 20%.

    Звичайно, існує оптимізм із приводу можливостей термоядерної енергії й інших ефективних засобів одержання енергії, інтенсивно досліджуваних наукою, але при сучасних масштабах енерговіробніцтва, при практичному освоєнні цих можливих джерела буде потрібно декілька десятків років через високої капіталоємності (до 30% усіх капітальних витрат у промисловості потребує енергетика) і відповідної інерційності в реалізації проектів. Так що в перспективі до середини такого нових джерел, для котрих уже сьогодні вирішені принципові проблеми масового використання і створена технічна база для промислового освоєння. Єдиним тут конкурентом традиційному органічному паливу може бути тільки ядерна енергетика, що забезпечує вже зараз біля 20% світового виробництва електроенергії з розвиту сировиною і виробничою базою для подальшого розвитку галузі.

    Розділ I. Особливості і фактори розміщення атомної енергетики України

    На усе більш конкурентному і багатонаціональному глобальному енергетичному ринку ряд найважливіших чинників буде впливати не тільки на вибір виду енергії, але також і на ступінь і характер використання різних джерел енергії. Ці чинники містять у собі:

    оптимальне використання наявних ресурсів;

    скорочення сумарних витрат;

    зведення до мінімуму екологічних наслідків;

    переконливу демонстрацію безпеки;

    задоволення потреб національної і міжнародної політики.

    Для ядерної енергії ці п'ять чинників визначають майбутні стратегії в області паливного циклу і реакторів. Ціль полягає в тому, щоб оптимізувати ці чинники.

    Хоча досягнення визнання з боку громадськості не завжди включався в якості найважливішого чинника, у дійсності цей чинник є життєво важливим для ядерної енергії. Необхідно відкрито і вірогідно ознайомити громадськість і осіб, що приймають рішення, із реальними вигодами ядерної енергетики. У такому нижче обговоренні утримуються елементи переконливої аргументації. Небажання громадськості, що росте, особливо в промислово розвиті країнах, погоджуватися з запровадженням нових промислових установок позначається на політику в усім енергетичному секторі і впливає на здійснення всіх проектів енергетичних установок.

    Максимальне використання ресурсів

    Відомі і ймовірні запаси урану і цирконію в Україні повинні забезпечити достатнє постачання ядерним паливом у короткостроковому і середньостроковому плані, навіть якщо реактори будуть працювати головною уявою з однократними циклами, що передбачають поховання палива, що відпрацював. Проблеми в палівозабезпеченні атомної енергетики можуть виникнути лише до 2030 року за умови розвитку і збільшення до цього часу атомних енергопотужності. Для їхнього рішення будуть потрібні розвідка й освоєння нових родовищ урану, виробництво ядерного палива на території України, використання накопичених збройного й енергетичного плутонію й урану, розвиток атомної енергетики на альтернативних видах ядерного палива. Одна тонна збройового плутонію по теплотворному еквіваленті органічного палива при "згоранні" у теплових реакторах у відкритому паливному циклі відповідає 2,5 млрд. куб. м. природного газу. Наближена оцінка показує, що загальний енергетичний потенціал збройової сировини, із використанням у парку АЕС також реакторів на швидких нейтронах: запровадження нових технологій (термоядерної енергетика), яка використовує тільки дейтерій - dd-реакція, приводить до якісно нових впливів на оточуєще середовище і може відповідати виробітку 12-14 трлн. кіловат-годин електроенергії і заощадити в електроенергетиці біля 3,5 трлн. кубометрів природного газу. Проте в міру росту попиту на уран і зменшення його запасів, обумовленого необхідністю задовольняти потреби потужностей атомних станцій, що ростуть, виникне економічна необхідність оптимального використання урану таким чином, щоб вироблялася вся на одиницю, що міститься потенційно в ньому енергія, кількості руди. Існують різноманітні засоби досягнення цього в ході процесу збагачення і на етапі експлуатації. У довгостроковому плані будуть потрібні повторне використання напрацьованих матеріалів, що діляться, у теплових реакторах і упровадження швидких реакторів-множників.

    Потреби в інвестиціях відповідно до результатів СДАРЕ (млрд. доларів) (СДАРЕ - Спільне дослідження альтернатив розвитку електроенергетики)                 

    Високе енергоспоживання         

    Низька енергоспоживання                      

    Виробництво         

    електроенергії             

    1995-2000 рр.         

    21-26         

    9-10             

    2001-2005 рр.         

    25-32         

    14-20             

    Усього         

    46-58         

    23-30                      

    Енерго         

    заощадження             

    1995-2000 рр.         

    3-4         

    2-3             

    2001-2005 рр.         

    5-11         

    3-8             

    Усього         

    8-15         

    5-11                      

    Передача         

    енергії             

    1995-2000 рр.         

    2-3         

    1-3             

    2001-2005 рр.         

    5-5         

    3-5             

    Усього         

    7-8         

    4-8                      

    Сумарні         

    потреби             

    1995-2000 рр.         

    26-34         

    12-16             

    2001-2005 рр.         

    35-48         

    20-33             

    Усього         

    61-81         

    32-49     

    2. Досягнення максимальної економічної вигоди

    Оскільки витрати на паливо щодо низькі, для загальної економічної життєздатності ядерної енергії дуже важливо скорочення сумарних витрат за рахунок зниження витрат на розробку, вибір площадки, спорудження, експлуатацію і початкове фінансування. Усунення непевно і мінливості вимог ліцензування, особливо перед запровадженням в експлуатацію, дозволило б здійснити більш прогнозовані стратегії капіталовкладень і фінансові стратегії.

    3. Досягнення максимальної екологічної вигоди

    Хоча ядерна енергія з погляду обсягів споживання палива, викидів і відходів, що утворяться, має явні переваги в порівнянні з теперішніми системами, що використовують копальневі види палива, подальші заходи для зм'якшення відповідних екологічних проблем можуть зробити значний вплив на відношення громадськості.

    Порівняльні дані по паливу й відходам (тонн у рік для електростанції потужністю 1000 МВт)        

    Атомна станція:         

    паливо:         

    27 (160 т.   природного урану в рік)                      

    Відходи:         

    27 високоактивні                               

    310 середньоактівні                               

    460 нізькоактівні                                            

    Станція   

    на розі:         

    паливо:         

    2,600,000 [5   поїздів (1400 т. у день)]                      

    Відходи:         

    6,000,000 CO2                               

    44,000 SO2                               

    22,000 NOn                               

    320,000 приско   (включаючи 400 т. важких токсичних металів)     

    Оскільки загальний вплив ядерного паливного циклу на здоров'я людей і навколишнього середовища є невелика, увага буде спрямована на поліпшені методи в області радіоактивних відходів. При цьому була б зроблена підтримка цілям стійкого розвитку й у той же час підвищена конкурентноздатність у порівнянні з іншими джерелами енергії, для котрих також повинні належним чином вирішуватися питання відходів. У реакторні системи й у паливні цикли можуть бути внесені зміни, що поведуть до мінімуму утворення відходів. Будуть уводити проектні вимоги по зменшенню кількостей відходів і такі методи скорочення обсягів відходів, як компактування.

    4. Максимальне підвищення безпеки реакторів

    Ядерна енергетика в цілому має відмінні показники безпеки: в Україні функціонує 5 АЕС, на яких встановлено 11 енергоблоків, що працюють у середньому більш ніж по 20 років. Проте чорнобильська катастрофа показала, що дуже важка ядерна аварія може призвести до радіоактивного забруднення в масштабах країни і регіону. Хоча питання безпеки й екології стають найважливішими для всіх джерел енергії, багато хто сприймають ядерну енергетику як особливо й органічно небезпечну. Стурбованість із приводу безпеки в сполученні з відповідними регламентаційнімі вимогами буде найближчим часом як і раніше робити сильний вплив на розвиток ядерної енергетики. З метою зниження масштабів реальних і можливих аварій на установках буде здійснений ряд підходів. Надзвичайно ефективні бар'єри (такі, як подвійні захисні оболонки) знизять можливість значних радіологічних наслідків аварій за межами площадок до вкрай низького рівня, усуваючі необхідність у планах аварійних дій. Підвищення характеристик цілісності корпуса реактора і реакторних систем також дозволить знизити можливість виникнення наслідків на площадці. Внутрішня безпека конструкцій і технологічних процесів на станціях може бути підвищена скоріше шляхом умікання пасивних функцій безпеки, чим активних систем захисту. У якості життєздатного варіанта можуть з'явитися Високотемпературні газоохолоджувальні реактори, що використовують керамічне графітне паливо з високою теплостійкістю і цілісністю, що знижує можливість викиду радіоактивного матеріалу.

    Висновок:

    Такі фактори, як

    економічність;

    мобільність;

    міцність;

    достатність в ресурсному відношенні атомної енергетики роблять її основною енергетикою майбутнього.

    Розділ II. Основні етапи і сучасні проблеми розвитку атомної енергетики України

    За 40 років розвитку атомної енергетики у світі побудовано біля 400 енергоблоків у 26 країнах світу із сумарною енергетичною модністю біля 300 млн. кВт. Основними перевагами атомної енергетики взагалі, і в Україні також є висока кінцева рентабельність і відсутність викидів в атмосферу продуктів згорання (із цього погляду вона може розглядатися як екологічно чиста), основними хибами потенційна небезпека радіоактивного зараження навколишнього середовища продуктами розподілу ядерного палива при аварії і проблема переробки використаного ядерного палива.

    Як і в кожній новій галузі, в атомній енергетиці проблем вистачає. Розглянемо це, порівнюючи плюси і мінуси атомної енергетики.

    За 10 місяців нинішнього року атомні станції виробили електроенергії (60,63 млрд. кВт. рік. 43,9% загального виробництва). Через невчасні постачання свіжого ядерного палива (відсутність коштів для обов'язкових платежів за поставки російського ядерного палива) Атомні блоки простоюють у ремонтах, внаслідок чого недовіроблена електроенергія на суму близько 200 млн. грн.

    За останні 15 років основний приріст електрогенеруючої потужності України забезпечувався за рахунок розвитку атомної енергетики. Частка атомних електростанцій встановленої потужності всіх електричних станцій країни досягла приблизно 24 відсотка (12,8 млн. кВт.). Проблема. Швидкий і безальтернативний розвиток атомної енергії призвів до згортання розвитку і переозброєння теплової енергетики на базі використання органічного палива.

    Витрати на експлуатацію АЕС в десятки разів менший, ніж на ГЕС та ТЕЦ, тому, що собівартість інфраструктури для проживання оперативного та ремонтного персоналу обладнання для технічного обслуговування і інше в декілька разів менше. Проблема. АЕС створюють потенційну небезпеку радіоактивного забруднення в Україні. 45 відсотків території та половина населення може опинитись в зонах радіоактивного забруднення.

    Собівартість електроенергії.        

    Вид         

    Ціна, грн. за кВт. рік.             

    Атомні         

    0,034             

    Теплові         

    0,1             

    Гідравлічні         

    <0,01     

    АЕС поза конкуренцією по собівартості продукції. Економічна криза. Немає палива, бо немає платежів. Платежі не надходять через неефективність схеми енергоринку. Проблема. Тому підвищенні прибутки Українських АЕС існують тільки на папері. Реальна структура оплати за відпущену електроенергію з переважанням бартеру, не забезпечує навіть покриття собівартості виробленої енергії, не кажучи про те, щоб накопичувати засоби для експлуатації зношених блоків та будівництва нових.

    Атомна енергетика являється високотехнологічною і науково емкою галуззю. Вона дає роботу багатьом науковим і конструкторським колективам. Являється споживачем продукції вітчизняного важкого машинобудування. Проблема. Екологічна загроза. Техногенна аварія на 4-му реакторі Чорнобильської АЕС за розмірами негативних соціальних, екологічних, та економічних наслідків, за масштабами впливу на біосферу планети і на погляди людей на сучасні проблеми розвитку земної цивілізації вважається найбільшою ядерною катастрофою в історії людства. Тому "НІ" будівництву нових енергоблоків в Україні, як густонаселеному регіоні Європейського континенту, висловлюються повсякчас і скрізь, на будь-якому рівні.

    побічним продуктом АЕС являється плутоній, який використовується для виробництва атомної зброї, що в свою чергу збільшує економічну і політичну міць країни. Проблема. Відмова від атомної енергетики неминуче приведе до ослаблення України і розцінюється безумний крок.

    Об'єктивно АЕС екологічно не більш небезпечний, ніж ядерна, хімічна, біологічна, і друга зброя. Порівняно з що викидає тони канцерогенної пилюки ТЕС, незаймана природа навкруги АЕС виглядає вісьма переконливо. Рівень радіації в 50м. від реактора не вище, ніж на дитячому пляжі. Проблема. Реактори РБМК-1000 встановлені на АЕС проектували ще в 60-ті роки і відповідали двом умовам:

    А) виробляти збройний плутоній;

    Б) мати високу економічність.

    Проблема їх небезпечного функціонування фактично відсовувалася на задній план.

    Найбільш гострою проблема в ядерної енергетиці сьогодні вважають тарифи на електроенергію. Така увага до АЕС зрозуміла: середня ціна теплових електростанцій 10,5-11 коп. за кВт. рік., АЕС - 7.5 коп. за кВт. рік. Але тут існують дві, діаметрально протилежні, точки зору:

    А) тариф дуже низький і не забезпечує розвиток енергетики;

    Б) дуже завищених. утруднює оплату споживачам

    Атомна енергетика розвивається, йдеться про відкриття другого енергоблоку на Хмельницькій АЕС та третього на Ровенській, проводиться диверсифікація постачання ядерного палива, намічається виробництво власного ядерного палива, підвищується рівень роботи існуючих станцій та їх безпеку. Проблема. Ці добудови, включаючи повне добудування ХАЕС можливі лише за рахунок західних кредитів, що несе дуже великі навантаження на економіку країни і бюджет. Або за рахунок збільшення тарифів. (В. Пустовойтенко Київ "Інформ"). А також на думку деяких політиків добудова атомних енергоблоків в Україні, в першу чергу вигідна енергетичним компаніям США, які втрачають ринки збуту у Європі та Америці і намагаються розширити свій вплив на Україну.

    Висновок:

    Рентабельність атомної енергетики укладається з декількох складових. Одна з них незалежність від транспортування палива. Якщо для електростанції потужністю 1 млн. кВт потрібно в рік біля 2 млн. т.у.п. (або біля 5 млн. низькосортну вугілля), ті для блока РБМК-1000 знадобиться доставити не більш 30 т. збагаченого урану, що практично поведе до нуля витрати на перевезення палива (на вугільних станціях ці витрати складають до 50% собівартості). Використання ядерного палива для виробництва енергії не потребує кисню і не супроводжується постійним викидом продуктів згорання, що, відповідно, не зажадає будівництва споруджень для очищення викидів в атмосферу. Міста, що знаходяться поблизу атомних станцій, є в основному екологічно чистими зеленими містами у всіх країнах світу, а якщо це не так, то це відбувається через вплив інших виробництв і об'єктів, розташованих на цій же території. У цьому відношенні ТЕС дають зовсім іншу картину. Аналіз екологічної ситуації в Україні показує, що на частку ТЕС припадає більш 25% усіх шкідливих викидів в атмосферу.

    До хиб ядерної енергетики варто віднести потенційну небезпеку радіоактивного зараження навколишнього середовища при важких аваріях типу Чорнобильської. Зараз на АЕС, що використовують реактори типу Чорнобильського (РБМК), прийняті міри додаткової безпеки, що, по висновку МАГАТЕ (Міжнародного агентства з атомній енергії), цілком виключають аварію подібної ваги: у міру віробіткі проектного ресурсу такі реактори повинні бути замінені реакторами нового покоління підвищеної безпеки. Проте в суспільній думці перелом стосовно безпечного використання атомної енергії відбудеться, очевидно, не швидко. Проблема утилізації радіоактивних відходів коштує дуже гостро для усього світового співтовариства. Зараз вже існують методи заскловування, бітуміровання і цементування радіоактивних відходів АЕС, але потребують території для спорудження могікан, куди будуть поміщатіся ці Відходи на вічне збереження. Україна, як країна з малою територією і великою щільністю населення відчуває серйозні трудності при рішенні цієї проблеми.

    Розділ III. Територіальна організація атомної енергетики України

    Територіальна організація атомної енергетики України.

    В Україні функціонувало 5 АЕС на яких встановлено 11 енергоблоків (до березня 2001 року). Це Запорізька (5 млн. кВт.), Хмельницька і Південноукраїнська (по 2 млн. кВт.), Чорнобильська (4 млн. кВт.) та Ровенська (818 млн. Вт). З жовтня 2000 року вилучено Чорнобильську АЕС, на якій, до її закриття почався ремонт в середині об'єкта "Укриття". Роботи ведуться по зміцненню пошкоджених балок, на які спираються дах "Саркофаг". Будівництво Кримської та Чигиринської АЕС законсервовано. Енергоблоки АЕС з реакторами всіх типів стабільно працюють в базовій частині графіка навантажень.

    Розділ IV. Продукція атомної енергетики України у зовнішній та внутрішній торгівлі

    У 1999 році "Енергоатом" зробив 72,1 млрд. кВт/г, із них усього на "Енергорінок" було поставлено 67,4 млрд. кВт/г. на суму 5,02 млрд. грн. Самі постачання ділилися на дві групи, Левина частка котрих (49,2 млрд. кВт/г) була продана по т.зв. регульованому тарифі. При цьому грошима за її було отримано усього 296,4 млн. грн. або 0,6 коп. за кВт/г, інше залікамі, бартером і ін.

    Ще біля чверті виробленої електроенергії (18,1 млрд. кВт/г) було продано по нерегульованим тарифом або, фактично, по прямих договорах. Це вдвічі більше, ніж у 1998 році (9,8 млрд. кВт/г)

    Тільки прямий договір "в українському виконанні" виглядає достатньо специфічний. Спочатку "Енергоатом" реалізує електроенергію в оптовий ринок по ціні 7,45 коп. за 1 кВт/г. Потім купує її з енергоринку вже по оптовій ціні - це приблизно 10,6 коп. за кВт/г. А вже потім поставляє електроенергію підприємствам щиро при середній ціні в 8,03 коп. за кВт/г, гублячи на кожному

    кВт/г 2,5-3 копійки.

    З урахуванням того, що з травня 1999 року "Енергоатом" по цій схемі поставив понад 25 млрд. кВт/г електроенергію, можна порахувати його "добровільні" збитки.

    Втім, тільки цими збитками справа не обмежувалася. Як правило, за поставлену "Енергоатому" електроенергію навіть підприємства з ліквідною продукцією сплачували не грошима, а товаром або активами. Зокрема, часто застосовувалася схема, що передбачає розрахунок таких підприємств із НАЕК за електроенергію векселями під заставу майбутньої продукції. За реалізовані в 1999 році за нерегульованим тарифом 18,1 млрд. кВт/г електроенергії НАЕК одержав грошима 271,8 млн. грн. Іншими словами, тільки 18,7% від поставленої на підприємства з ліквідною продукцією електроенергії було оплачено грошима. Зате було отримано векселів номіналом на 851,8 млн. грн., плюс до цього на 322,7 млн. грн. різних заліків.

    При загальному рівні оплати в 5,02 млрд. грн. усі грошові надходження на рахунок НАЕК (із енергоринку і як постачальника за нерегульованим тарифом) складають 0,57 млрд. грн. (11,3%), інше - різні форми не грошових розрахунків. Точно розрахувати ціну продажу електроенергії складно, але можна зробити розрахунки її можливого рівня. Екс-президент НАЕК "Енергоатом" Нур Нігматуллін оцінював ринкову вартість атомних активів у 50% від номіналу. Причому це, скоріше, оптимістична оцінка, а не ринкова ціна. Тоді одержимо формулу:

    Сумарна оплата = (грошова оплата + не грошові розрахунки х 50%) - неплатежі.

    Якщо підставити в цю формулу структуру платежів "Енергоатому" за відпущену в 1999 році електроенергію, виявиться, що НАЕК оплатила 2,79 млрд. грн. При виробітку 72,1 млрд. кВт/г це складе 3,9 коп. за кВт/г.

    побічно це підтверджується і даними Кабінету Міністрів. Відповідно до їм середня ціна реалізації електроенергії нетарифними постачальниками (де частка НАЕК понад 55%) у 1999 році склала 4,5 коп. за кВт/г. Цифра більш ніж тривожна, адже навіть для простої підтримки поточного виробництва потрібно як мінімум 5,0 коп. Так що фактично НАЕК увесь час приходиться вибирати на чому заощадити - на зарплаті, ремонті або вивозі палива.

    Тім часом, за словами в.о. президента НАЕК Володимира Бронікова, АЕС для повного покриття витрат, включаючи податки і зарплату, необхідний тариф на рівні хоча б 1,2 цента. У випадку, якщо ставити задачу подальшого розвитку галузі, необхідна оплата на рівні 3,5 цента/кВт/г.

    До речі, керівництво НАЕК вже декілька разів оберталися в НКРЕ з пропозицією про збільшення для нього тарифу до 11 коп. Проте цей природний, на перший погляд, шлях підвищення тарифів навряд чи ефективний. Як показує практика, ріст тарифів призведе, швидше за все, до збільшення глибини дисконтів.

    Крім того, розмір теперішнього тарифу (1,4 цента), загалом, достатній для простого відтворення, хоча і малий для розвитку. Так що промова повинна йти, швидше за все, про оптимізацію структури оподатковування.

    Втім, перспективи найближчого майбутнього більше залежать від того, наскільки вдасться налагодити надходження "живих" грошей від споживачів. Зараз уряд початок активну роботу з найбільше енергоємними підприємствами. Визначені успіхи є, і надходження засобів удалося підвищити. Проте поки не ясно, чи вдасться закріпити тенденцію. Тим часом доти, поки тариф не буде наповняти грошима, розмова про його розмір буде носити досить абстрактний характер.

    Виходячи з даної структури, паливні витрати українських АЕС знаходяться на середньосвітовому рівні. Виробничі витрати декілька нижче, але навряд чи цим показником варто пишатися, оскільки його досягнення пов'язане з недостачею засобів на проведення планових ремонтів. Це вже початок позначатися на стані устаткування і призводити до частих аварійних ситуацій.

    Коефіцієнт використання встановлених потужностей українських АЕС достатньо низький - 64%, при проектних 75%, що обумовлено затягуванням ремонтів і частих аварійних припинене.

    При загальних витратах у 1,18 центів і офіційного тарифу 7,45 коп. (1,38 цента) Україна практично спрацьовує атомні потужності, не акумулюючи фінансові ресурси для підтримки галузі, запровадження нових потужностей і модернізації блоків. У той же час уже з 2007 р.. з'явиться необхідність вирішувати долю найбільше старих атомних блоків, знадобляться значні улівання інвестицій у продовження термінів їхньої дії.

    Найбільше гостро проблема підведеться в 2010-2020 р.., коли проектний ресурс буде вичерпаний практично у всіх блоків.

    Закриття станцій буде потребувати ще великих ресурсів і є економічно недоцільним, хоча і продовження ресурсу українських АЕС зажадає декількох мільярдів доларів.

    Для простої підтримки поточного виробництва тариф на атомну енергію повинний складати не менше 5,0 копійок за кВт/г (0,91 цента). Для повного покриття витрат, включаючи податки і зарплату, необхідний тариф на рівні 1,2 цента.

    У випадку, якщо ставити задачу подальшого розвитку галузі, необхідна оплата на рівні 3,5 цента/кВт/г.

    Імпорт - Експорт

    Положення "Енергоатому" ускладнює і та обставина, що значну частину витрат компанія оцінює у валюті. Так, 100% палива для АЕС надходить з-за кордону (Росія). Туди ж (з оплатою в доларовому еквіваленті) відправляється і відпрацьоване ядерне паливо. У тієї ж Росії припадати купувати і 85% необхідного для ремонту устаткування.

    Останнім часом паливно питання став самим хворобливим. У принципі, при плануванні потреб фінансування, у ньому застосовується досить нехитре правило. Одне складання, що тепловіпромінює, (ТВС) реактора РБМК -1000 коштують порядку 480 тис.. діл. З його поміччю можна зробити 120 млн. кВт/г електроенергії. Отже, ціна завезення палива буде коштувати 0,4 цента за кВт/г. Ще приблизно в 0,12-0,14 центів на кВт/г оцінюється вивіз відпрацьованого палива. А усього на виробітку одного кВт/г піде ядерного палива на 0,52 цента. Інакше кажучи, у середньому, для ритмічного забезпечення станцій паливом щорічно необхідно порядку 340-420 млн. діл. З середини 1994 до кінця 1998 р. положення рятували постачання російського компенсаційного палива (2800 розрахункових ТВС для РБМК-1000), але торік вони закінчилися. Спроби організувати систему розрахунків за паливо за участю фірм-операторів (ТОВ "Брінкфорд", ЗАТ "Енергопромінвест", ЗАТ "Творення", "Київ-Код" і ін.) Особливого ефекту не принесли, у всякому разі для атомників.

    Як відзначалося на лютневого засіданні РНБОУ, торік "для виробництва електроенергії на АЕС витрачено ядерного палива на суму 283,2 млн. діл. США, а оплачено усього 77,5 млн. діл. (27,4%). Фактично 72,6% виробленої в 1999 році електроенергії виконано за рахунок попередніх запасів ядерного палива ". При цьому самі запаси були віметені практично "до дна".

    Проте палива не вистачило, і декілька реакторів простояли пів зими, а блок Південноукраїнської АЕС коштує вже практично півроку. Цей зрив перевантажень ледь не призвів до розпаду енергосистеми взимку 1999/2000 р.. Тоді положення багато в чому полегшив блок, що працював усю зиму, Чорнобильської АЕС. Проте на майбутню зиму розраховувати на нього вже не можна.

    Диференціація по тарифах

    Тому ?? про резервів палива вже немає, те його прийдеться закуповувати. Для цього потрібно як мінімум 204 млн. діл. (за даними російських постачальників, 242 млн. діл.). І тут знову виникає питання про тарифи. Керівники НАЕК неодноразово заявляли, що зараз частка витрат компанії у валюті складає 53-55% від собівартості.

    Якщо вартість палива в тарифі складає біля 0,52 цента на кВт/г, примножили її на прогнозний середньорічний курс (5,8 грн./діл.), одержимо собівартість зробленої електроенергії на рівні 3,2 коп. Між іншим, за даними німецької консультативної групи при Кабінеті Міністрів України, вартість палива на українських АЕС дуже близька до мирової (0,61 цента за кВт/г), але майже на 70% перевищує вартість для російських АЕС. Очевидно, це свідчить не тільки про субсидування росіянами власних АЕС, але і про існування можливостей в Україні до зниження ціни на російські ТЕС. Інакше нам просто нема рації купувати їх у Росії. За такий же ціні паливо можна придбати в іншій країні. Але це вже інше питання.

    До паливних витрат варто додати і вартість необхідного для ремонтів устаткування. За даними Інституту загальної енергетики, це ще приблизно 0,23 цента (1,33 коп.) за кВт/г. Між іншим, витрати, на головну біль минулого років - зарплату персоналу складають тільки 0,07 цента за кВт/г.

    У сумі витрати утворюються порядку 5 коп. за кВт/г або 0,87 цента. Дані Німецької консультативної групи дають декілька більш високу цифру 6,8 коп. за кВт/г.

    Правда, подібною відносною дешевизною не варто зваблюватіся. Вся справа в різниці в структурі витрат на АЕС і ТЕС. У теплових станцій великий розмір перемінніх витрат (в основному, на паливо). У АЕС вони щодо невеликі, зате саме їхнє будівництво коштує дуже дорого. Тому в нормальній економіці до них коштувало б пріплюсуваті приблизно 1,5-2 цента на закриття і для інвестицій у фонд будівництва нових станцій. Хоча, об'єктивно говорячи, і у світі це питання ще не достатньо пророблену.

    У принципі, у структурі нашого тарифу теж є пункт на добудування 2 нових блоків. Спочатку він складав 0,3 цент, що з кінця 1998 рік перерахував у гривню. Від тільки з наповненням цих фондів не ясно ...

    Саме питання - чим наповняється тариф і є ключовим для визначення його майбутнього розміру.

    Розділ V.

    Перспектива розвитку і розміщення атомної енергетики України

    При розгляді питання про перспективи атомної енергетики в найближчому (до кінця сторіччя) і віддаленому майбутньому необхідно враховувати вплив багатьох чинників: обмеження запасів природного урану, високий у порівнянні з ТЕС вартість капітального будівництва АЕС, негативне суспільна думка, що призвело до прийняття в ряді країн (США, ФРН, Швеція, Італія) законів, що обмежують атомну енергетику в праві використовувати ряд технологій (наприклад, із використанням Рu і ін.), Що призвело до згортання будівництва нових потужностей і поступового висновку відпрацьованих без заміни на нові. У той же час наявність великого запасу вже добутого і збагаченого урану, а також що візволяється при демонтажі ядерних бо

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !