ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Юрист по наследству
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Спосіб лікування бактеріального вагінозу у вагітних з не виношування вагітності
         

     

    Іноземна мова

    Спосіб лікування бактеріального вагінозу у вагітних з не виношування вагітності.

    Струк В.Ф.

    м.Івано-Франківськ

    Зменшення кількості передчасних пологів та самовільних викидів залишається проблемою номер один у сучасному акушерстві. Дана проблема особливо актуальна для нашої країни, де демографічна ситуація є катастрофічною. Приблизно 70% перинатальних втрат припадає на дітей, що народилися в результаті передчасних пологів. Крім того, більшість із них страждають від неврологічних захворювань. Так як наші знання про етіологію невиношування, як і раніше обмежені, то вивчення цієї проблеми має важливе практичне значення.

    Нові результати досліджень у даній галузі вказують на те, що урогенітальні інфекції під час вагітності приводять до самовільних викидів, передчасних пологів, передчасного розриву навколоплідних оболонок, внутрішньоутробного інфікування плода і тощо [1, 4].

    Однією з найбільш частих вагінальних інфекцій у жінок репродуктивного віку є бактеріальній вагіноз. Його частота в акушерських клініках складає 23-26%. Деякі бактерії, що викликають бактеріальних вагіноз здатні продукувати протеази, які сприяють втраті еластичності навколоплідних оболонок та їх передчасному розриву. Інші мікроорганізми спроможні синтезувати фосфоліпазу А2 та ініціювати синтез простагландинів [2, 3].

    Доведено, що наявність високих концентрацій облігатно-анаеробної мікрофлори у піхві при бактеріальному вагінозі досить часто призводить до інтранатального інфікування плода [1].

    На сьогодні спільність думок дослідників полягає в доцільності перед вагітністю проводити лікування урогенітальної інфекції, в тому числі асимптомних форм.

    Однак, дуже часто лікар стоїть перед фактом, коли наявність урогенітальної інфекції, зокрема бактеріального вагінозу, виявляється під час вагітності у ранньому терміні гестації. У даному випадку використати ефективні антибактеріальні препарати неможливо. Тому нашу увагу привернула ідея комбінованого використання індігенної ЛАКТОФЛОР та рекомбінантного пробіотика п'ятого покоління у вигляді препарату Хілак форте-краплі. Препарат Хілка форте-краплі не має проти показів до використання під час вагітності на відміну від антибактеріальних препаратів, які можливо використати тільки з другого триместру вагітності.

    Мета нашого дослідження - вивчити ефективність лікування бактеріального вагінозу у вагітних з не виношування вагітності, використовуючи індігенну ЛАКТОФЛОР та препарат Хілак форте-краплі. Методологія - дослідження було відкритим, проспективном.

    Матеріал та методи дослідження.

    Обстежено 46 вагітних із бактеріальнім вагінозом і ознаками переривання вагітності. Пацієнткам детально пояснювали мету дослідження і вони давали згоду на свою участь у ньому.

    Критерії включення в дослідження були наступними: вік жінок від 16 до 36 років, вагітність у терміні гестації від 4 до 34 тижнів, діагноз бактеріальноговагнозу, наявність лактобактерій у піхвовіх віділеннях у концентрації 104 і менше КУО/мл, наявність ознак загрози переривання вагітності.

    Критерії виключення з дослідження: системне або місцеве використання антибактеріальних препаратів на протязі останніх двох тижнів, вагінальній кандідоз, тріхоманіаз, хламідіоз, наявність активної цитомегаловірусної і герпес вірусної інфекції, відсутність діагнозу бактеріального вагінозу згідно міжнародним критеріям, повна відсутність лактобактерій у піхвовіх віділеннях, нормальний перебіг вагітності.

    Для виявлення бактеріального вагінозу проводили мікроскопію вагінальних мазків, фарбованих по Грамом, визначали рН піхвового вмісту за допомогою рН-метра ОР-204 (Угорщина), амінній тест, культуральні дослідження, включаючи виділення чистих культур лактобацил на агарі МРС.

    Клініко-бактеріологічне обстеження вагітних проводили тричі: перед початком лікування, через 7-10 днів і 1 місяць після лікування. Під час кожного обстеження збирали анамнез, візуально оцінювали стан слизової піхви і характер виділень, визначали рН вмісту піхви, проводили амінній тест, культуральні обстеження, а з метою виявлення ознак загрози переривання вагітності - ультрасенографію.

    Курс лікування полягав у інтравагінальному введенні на протязі 7 днів двічі на день 1 мл препарату Хілак форте-краплі і 1 мл живильного середовища з індігеннімі лактобактеріямі.

    Ефективність лікування оцінювали на основі клініко-бактеріологічного обстеження до і після лікування.

    Результати дослідження та їх обговорення

    Проблеми лікування бактеріального вагінозу у вагітних, особливо у першому тріместрі вагітності, в сучасному акушерстві розроблена недостатньо. Це пов'язано з неможливістю використати ефективні анти анаеробні препарати у зв'язку з їх токсичною дією на ембріон. Перенести лікування на другий триместр вагітності у жінок із загрожуючи самовільним викидня не завжди можливо. Тому, зважаючи на етіопатогенез бактеріального вагінозу, який полягає у зникненні або різкому зменшенні концентрації лактобацил, підвищенні рН вмісту піхви і абсолютному домінуванні облігатно-анаеробних та мікроаерофільніх мікроорганізмів у піхвовому мікро біоценозі, було вирішено використати для лікування бактеріального вагінозу індігенні лактобацил і пробіотік - препарат Хілак-форте-краплі, який дозволений фірмою-виробником для використання під час вагітності.

    Індігенні лактобацил одержували наступним чином. Піхвовім вмістом засівали агар МРС і інкубувалі при 37оС у мікроаерофільніх умовах на протязі 48 годин. Ідентифікацію факультативно-анаеробних лактобацил проводили за допомогою "Систем індикаторних папірців для ідентифікації лактобацил" (СІП-Л), розроблених науково Нижегородському-дослідним інститутом епідеміології і мікробіології. Окрім того, у виділених штамів лактобактерій перевіряли здатність продукувати перекис водню. Виділені штами лактобактерій, які продукують перекис водню, для накопичення культури пересівалі на живильний бульйон для культивування мікроорганізмів (НВО "живильні середовища", м.Махачкала) і інкубувалі на протязі 48 годин при температурі 37оС. У середньому концентрація лактобактерій складала 108-109 КУО/мл середовища.

    Препарат Хілак форте-краплі є рекомбінантнім пробіотіком п'ятого покоління. Пробітотікі перших поколінь на відміну від препарату Хілак форте-краплі містять екзогенні бактерії, які, як правило, не можуть стати складовою частиною індігенної флори, а лише сприяють її відновленню. У цьому випадку нормалізація мікро біоценозу піхви може носити лише тимчасовий характер, у зв'язку з поганим приживання у піхві екзогенних лактобактерій, які містяться у пробіотіку. На відміну від інших пробіотиків Хілак форте-краплі містить стерильний концентрат продуктів обміну бактерій, біологічну молочну кислоту, молочні буферні солі, лактозу, амінокислоти і таке інше. Він сприяє відновленню індігенної ЛАКТОФЛОР.

    Ідея використання індігенної ЛАКТОФЛОР полягає в тому, що виділені з піхви лактобактерії є імунологічно сумісними і викликають аутотолерантність зі сторони імунокомпетентних клітин плоского багатошарового епітелію піхви і у високій концентрації витісняти неспороутворюючу анаеробних мікрофлору. Виділяючи факультативно-анаеробні лактобактерії, які продукують перекис водню, ми створюємо несприятливі умови для життєдіяльності анаеробної мікрофлори. Таким чином реалізується принцип колонізаційної резистентності вагінального локусу.

    Серед обстежених 46 вагітних у першому тріместрі вагітності були 22 (47,8%), у іншому тріместрі - 10 (21,7%), а в третьому - 14 (30,5%) жінок. Проаналізовані результати спостереження. Основними скаргами у вагітних з бактеріальнім вагінозом і загрозою переривання вагітності були скарги на значні з неприємним запахом виділення з піхви і ніючі болі в низу живота і попереку. Після проведеного лікування скарги були відсутні у всіх пацієнток. Ультрасонографія ні у однієї пацієнтки після лікування не виявила ознак загрози переривання вагітності. При візуальному огляді піхви у дзеркалах виділення носили характер круто звареного крохмалю і знаходилися, в основному, в області заднього склепіння без патологічного запаху.

    До лікування у всіх пацієнток у мазках, фарбованих за Грамом, виявлено "ключові клітини", а після лікування через 7 днів "ключові клітини" виявлені у однієї жінки. Проведений повторний курс лікування дозволив досягнути успіху і у даної пацієнтки. Через 1 місяць після лікування рецидиву бактеріального вагінозу не виявлено у жодної пацієнтки.

    До лікування рН вмісту піхви в середньому становив 5,7 ± 0,27, аміно тест був позитивний у 40 (86,9%) пацієнток. Через 7-10 днів після лікування рН вмісту піхви був у середньому 4,2 ± 0,26, аміно тест негативний у всіх пацієнток. рН 4,8 був у жінки, де виявлені "ключові клітини". Через 1 місяць після лікування у всіх жінок амінній тест був негативний, рН піхвового вмісту в середньому 4,2 ± 0,28.

    Видовий склад і концентрація лактобацил, виділених із піхви у жінок до і після лікування наведені у таблиці 1.

    Таблиця 1.

    Видовий склад і концентрація лактобацил, виділених із піхви у жінок до і після лікування        

    Види лактобацил         

    До лікування         

    Після лікування             

    Число видів         

    Концентрація,   

    КУО/мл         

    Число видів         

    Концентрація,   

    КУО/мл             

    абс.         

    %         

    абс.         

    %             

    L.   acidophylus         

    18         

    39,1         

    10

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати ! DMCA.com Protection Status