ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Арбітражний суд, право на звернення до арбітражу, представництво
         

     

    Арбітражний процес

    Арбітражний суд РФ. Право на звернення до арбітражного суду. Вид спорів,підвідомчих арбітражного суду, порядок їх розгляду та оскарження.
    Представництво в суді.

    Відповідь:

    Існування арбітражної судової гілки влади в РФ закріплено вст.127 Конституції РФ.

    Всі арбітражних судів Російської Федерації є федеральнимисудами, застосовують єдине матеріальне та процесуальне законодавство,забезпечуючи рівну для всіх можливість судового захисту порушених абооспорюваних прав і законних інтересів.

    Система арбітражних судів Російської Федерації встановлена
    Федеральним конституційним законом «Про арбітражних судах в Російській
    Федерації »від 5 квітня 1995 р. Створена триланкового система, що складається з
    Вищого Арбітражного суду Російської Федерації, федеральних арбітражнихсудів округів, арбітражних судів суб'єктів Російської Федерації.

    Право на звернення до арбітражного суду.

    Відповідно до ст.4 АПК право звернення до арбітражного суду зазахистом порушених або оскарженого прав і законних інтересів надановсім підприємствам, установам, організаціям незалежно від формивласності, а також громадянам, зайнятим у сфері підприємницькоїдіяльності. Існування права на порушення конкретної справи пов'язане знаявністю певних передумов і дотриманням встановленогозаконодавством порядку звернення до арбітражного суду. Відсутністьпередумов або порушення порядку реалізації права на звернення до судуроблять неможливим порушення арбітражного провадження, в рамках якогоматеріально-правовий спір розглядається і вирішується по суті.

    АПК передбачає передумови - обставини, необхідні дляпояви права на звернення до арбітражного суду:
    > можливість розгляду даної справи в арбітражному суді;
    > відсутність вступив у законну силу рішення суду загальної юрисдикції або арбітражного суду, ухвали про припинення провадження у справі через відмову від позову або укладення мирової угоди, винесених по тотожному справі;
    > відсутність у провадженні суду загальної юрисдикції, арбітражного суду, третейського суду справи у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих же підстав;
    > відсутність вступив у законну силу прийнятого за тотожному спору рішення третейського суду, за винятком випадків, коли повторний розгляд справи у третейському суді, який виніс рішення, зважаючи на відмови арбітражного суду у видачі виконавчого документа, неможливо.

    Відсутність хоча б однієї з цих передумов передбачає відсутністьі самого права, що тягне за собою відмову у прийнятті позовної заяви доарбітражний суд. Всі передумови права носять об'єктивний, непереборнийхарактер.

    Для позитивного вирішення питання про порушення конкретної справи варбітражному суді недостатньо наявності у особи права на пред'явлення позову,необхідно ще й реалізувати це право в належному порядку. Виходячи ззмісту ст.108 АПК, до порядку звернення до арбітражного суду пред'являєтьсявичерпний перелік вимог:
    > позовну заяву за змістом і формою має відповідати вимогам процесуального законодавства;
    > позовна заява повинна бути підписана особою, яка має на те право;
    > справа повинна бути підсудна арбітражному суду;
    > позивач зобов'язаний представити докази направлення іншим особам, які беруть участь у справі, копії позовної заяви;
    > позивач повинен надати докази сплати державного мита або заявити клопотання про звільнення, відстрочення, розстрочення її сплати;
    > позивачеві слід представити докази дотримання досудового

    (претензійного) порядку врегулювання спору, у випадку, коли це передбачено федеральним законом для даної категорії спорів або договором;
    > наявність зв'язку між кількома вимогами, заявленими позивачем у рамках однієї позовної заяви;
    > позивачеві слід представити докази звернення до банку або інша кредитна установа за отриманням з відповідача заборгованості, коли вона, згідно із законодавством, може бути отримана через банк або інша кредитна установа;
    > відсутність до винесення ухвали про порушення справи заяви позивача про повернення позовної заяви.

    Наявність у позивача права на пред'явлення позову і дотримання ним порядкуйого пред'явлення дають підстави для позитивного вирішення питання проприйняття справи до виробництва, про що виноситься ухвала (ст.106 АПК).

    Цивільний процесуальний кодекс РФ передбачає письмовуформу подачі позовної заяви до суду. У позовній заяві повинно бутивказано наступне:
    V найменування суду, до якого подається заява;
    V найменування позивача і відповідача, їх місце проживання, для юридичних осіб - місце знаходження, у випадку, якщо заява подається представником, також вказується найменування представника і його адресу ;
    V обставини, на яких позивач засновує свої вимоги, і докази, що підтверджують ці обставини; зазначення обставин, на яких позивач засновує свої вимоги до відповідача, тобто юридичних фактів, що складають підставу позову має важливе значення для правильного вирішення спору. При цьому необхідно вказати юридично значимі факти, які увійдуть до предмету доказування у справі. Причому крім фактичних підстав позову, необхідно вказувати правові підстави, а саме норми права, які були порушені.

    Ненадання доказів у справі не є підставою для відмови у прийнятті справи до розгляду.
    V вимога позивача. Матеріально-правова вимога позивача становить предмет позову. Характер позовної вимоги визначається характером спірного матеріального правовідношення, з якого випливає вимога позивача. Прохання позивача, реалізована у вигляді даної вимоги, є прохальний пункт позовної заяви. Від того, наскільки чітко і юридично грамотно сформульовано позовна вимога, залежить і з'ясування суддею позиції позивача.
    V ціна позову, якщо позов підлягає оцінці;
    V перелік доданих до позовної заяви документів.

    Заява підписується позивачем або його представником. Якщо позивачпосилається на свідчення свідків, то в кінці позовної заяви повиннамістити прохання про виклик їх до суду з точним зазначенням цих осіб та їхадрес.

    Підвідомчість спорів арбітражним судам.

    До підвідомчості арбітражного суду відносяться справи з економічнихспорах, що виникають з цивільних, адміністративних та інших правовідносин
    (ст. 22 АПК). Поняттям економічного спору охоплюються всі суперечки,підвідомчі арбітражному суду, включаючи як спори, що виникають зцивільних правовідносин, які традиційно іменувалися майновими,так і суперечки в сфері управління, що виникають з адміністративнихправовідносин.

    До економічних суперечок, які вирішуються арбітражним судом, належать,зокрема, такі спори (ст.22 АПК):
    > переддоговірні суперечки - про розбіжності по договору, укладання якого передбачено законом або якщо законом або іншим нормативно-правовим актом передбачено право передачі розбіжностей, що виникли при укладенні договору, на вирішення арбітражного суду ;
    > про зміну умов або про розірвання договорів у всіх випадках незалежно від виду договору;
    > про невиконання або неналежного виконання зобов'язань;
    > про витребування власником або законним власником майна з чужого незаконного володіння;
    > про порушення прав власника або іншого законного власника, не пов'язаний з позбавленням володіння;
    > про відшкодування збитків;
    > про визнання не підлягає виконанню документа, за яким стягнення проводиться в безспірному (безакцептному) порядку;
    > спори немайнового характеру (наприклад, вимога про зміну найменування юридичної особи);
    > про стягнення з організацій і громадян-підприємців штрафів державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими органами, які виконують контрольні функції, якщо федеральним законом не передбачено безперечний (безакцептному) порядок їх стягнення;
    > про повернення з бюджету грошових коштів, списаних органами, які здійснюють контрольні функції, у безспірному (безакцептному) порядку з порушенням вимог закону чи іншого нормативного правового акту;
    > про визнання недійсними ненормативних актів державних органів і інших органів, які не відповідають законам і іншим нормативним правовим актам і порушують права і законні інтереси організацій та громадян;
    > про оскарження відмови в державній реєстрації або ухилення від державної реєстрації у встановлений термін;
    > про захист честі, гідності та ділової репутації підприємців.
    > про встановлення фактів, що мають юридичне значення (наприклад, про визнання факту володіння земельною ділянкою);
    > про неспроможність (банкрутство) комерційних організацій, за винятком казенних підприємств, споживчих кооперативів, благодійних та інших фондів , громадян-підприємців.

    Порядок розгляду спорів.

    Розгляд та вирішення справи по суті є основною,центральною стадією арбітражного процесу. У ході розгляду справиперевіряється обгрунтованість взаємних вимог і заперечень сторін, наоснові всебічного, повного та об'єктивного дослідження зібранихдоказів встановлюються їх дійсні права і взаємини,виявляються умови та причини, що породили спір, справа отримує остаточне,законне і обгрунтоване рішення.

    Порядок розгляду справи по суті в арбітражному судірегулюється в основному нормами, викладеними в гл.гл.16, 17 АПК.
    Розгляд справи відбувається у відкритому судовому засіданні зобов'язковим повідомленням всіх що беруть участь у справі, про час і місцерозгляду справи. При розгляді справи суд безпосередньо досліджуєдокази у справі: заслуховує пояснення беруть участь у справі,показання свідків, висновки експертів, знайомиться з письмовимидоказами, оглядає речові докази.

    Розгляд відбувається усно і при незмінному складі суддів.
    Судове засідання триває безперервно, крім часу, призначеного длявідпочинку.

    У процесі судового засідання, а також при здійсненні окремихпроцесуальних дій поза судового засідання, складається протокол.

    Справа має бути розглянута і рішення прийнято в термін, що неперевищує двох місяців з дня надходження позовної заяви доарбітражний суд (ст.114 АПК). У виняткових випадках термін дозволуспорів може бути продовжено головою арбітражного суду або йогозаступником.

    Арбітражні спори можуть розглядатися як одноособово суддею, так іколегіально: у складі трьох суддів.

    В арбітражній практиці склався певний порядок проведеннязасідання, який складається з трьох етапів:

    1) підготовча частина;

    2) розгляд справи по суті;

    3) прийняття рішення. < p> Підготовча частина засідання має головним завданням з'ясувати,чи можливо розглянути спір у цьому засіданні і створити для цього всіумови. Перевіряється явка осіб, що беруть участь у справі, наявність необхідного длярозгляду справи матеріалу і т.п. Головуючий роз'яснює сторонамта іншим особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, з'ясовує, немаєЧи є у них клопотань, не змінилася позиція сторін щодо виникпитання. Після чого суд приступає до розгляду справи по суті.

    Розгляд справи по суті полягає у з'ясуванні позицій сторіну виниклому суперечці, дослідженні всіх наявних матеріалів і встановленняна їх основі дійсних прав і взаємин сторін, причин,обумовили виникнення даного спору.

    Головуючий коротко викладає суть справи. Потім заслуховуютьсяпояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

    Прокурор, а також уповноважені органів державного управлінняі організацій, які звернулися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб,дають пояснення першими. Після чого можуть бути вислухані пояснення самогоособи, на захист прав якого було розпочато справу. Однак може бутивстановлена і інша послідовність виступів осіб, що беруть участь у справі.

    Головуючий керує всім ходом процесу, усуваючи з ньоговсе, що не має відношення до розглянутого справі, вживає заходів дозабезпечення належного порядку в залі засідання. Він зобов'язаний надаватисторонам сприяння у здійсненні належних їм прав.

    У стадії розгляду справи велике значення мають дослідженняфактичних обставин справи, перевірка і оцінка зібраних доказів.
    Дослідження обставин справи зазвичай починається з перевірки фактів,що підтверджують наявність між позивачем і відповідачем спірних правовідносин
    (правообразующіх фактів). Суд з'ясовує обставини, що характеризуютьвзаємовідносини сторін, їх права та обов'язки. При цьому важливо визначити,які з шуканих у справі фактів повинні бути доведені позивачем, а яківідповідачем. Кожне яка бере участь у справі особа повинна довести тіобставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимогі заперечень. Арбітражний суд має право запропонувати беруть участь у справі особамподати додаткові докази, якщо визнає неможливимрозглянути справу на підставі наявних доказів. Обов'язок подоказуванню між сторонами в суперечці розподіляється наступним чином: позивачдоводить факти, що підтверджують існування або відсутність спірногоправовідносини і порушення його прав відповідачем. Позивач повинен довести фактпорушення відповідачем його прав, розмір належних йому сум, а такожвжиття заходів до запобігання збитку або зменшення його розміру. Відповідачповинен довести факти, що обгрунтовують висунуті ним заперечення проти позову.
    Відсутність вини доводиться особою, що порушили зобов'язання.

    АПК не містить норм, що регулюють порядок дослідженнядоказів. Тому арбітражні суди керуються порядком,виробленим арбітражної практикою. Всі зібрані матеріали справидосліджуються в засіданні судом спільно із сторонами та іншими особами,беруть участь у справі, та їх представниками. Суд зобов'язаний безпосередньозаслухати пояснення цих осіб, показання свідків, висновки експертів,ознайомитися з письмовими доказами, оглянути речовідокази.

    У судовому засіданні і при здійсненні окремих процесуальнихдій поза судового засідання складається протокол. Протокол ведеголовуючий суддя чи інший суддя складу. Протокол підписуєтьсясуддею, головуючим у засіданні, не пізніше наступного післязасідання дня.

    Відповідно до ст.59 АПК, арбітражний суд оцінює всі докази усвоїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному іоб'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності,керуючись законодавством.

    Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази, арбітражнийсуд може зробити відповідний висновок щодо суті спору. Якщо в підсумкудослідження та оцінки всіх матеріалів справи сторони прийдуть до угоди поспору, воно оформляється визначенням, яким припиняється провадження усправі. В інших випадках суд з урахуванням встановлених ним фактичнихобставин справи приймає рішення - постанову арбітражного суду,яким дозволяється спір по суті (задоволення в позові, відмову в позовіповністю або частково), тобто визначаються дійсні взаєминисторін, їх права та обов'язки. У випадках, коли спір по суті недозволяється (наприклад, припинення або призупинення провадження усправі, призначення експертизи, відкладення справи слуханням і т.д.), арбітражнийсуд виносить ухвалу.

    Порядок оскарження.

    Розрізняють оскарження рішень, котрі не вступили в законну силу, ірішень, що вступили в законну силу. Перші переглядаються за скаргамиберуть участь у справі в апеляційній інстанції того ж суду, якийприйняв рішення в першій інстанції.

    При розгляді справи в апеляційній інстанції арбітражний суд знаявним у справі доказам повторно розглядає справу, перевіряючизаконність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в повному обсязі,тобто перевіряється не тільки дотримання судом першої інстанції нормматеріального і процесуального права, а й фактична сторона справи.
    Апеляційна інстанція наділена широкими повноваженнями: вона може змінити,відмінити і при?? ять нове рішення, але не може відправити справу на новийрозгляд до першої інстанції. У цьому - запорука прискорення прийняттяостаточного судового рішення з економічних спорів. Перевірказаконності та обгрунтованості рішень арбітражного суду здійснюєтьсяколегіально. Скаргу можна подати протягом місяця після прийняття рішення впершої інстанції. Вона розглядається за правилами розгляду справарбітражним судом у першій інстанції.

    Суд повторно розглядає справу по суті в повному обсязі і незв'язаний доводами апеляційної скарги, але при цьому не розглядає і неприймає нові вимоги, які не були пред'явлені при розглядіпозовної заяви в першій інстанції. Термін розгляду скарги - однамісяць з дня її надходження.

    Касаційна інстанція призначена для перевірки вступили взаконної сили судових актів арбітражного суду першої та апеляційноїінстанцій. Причому в цій інстанції судові акти перевіряються тільки з точкиПогляд з законності, тобто розглядається правильність посилань на нормиматеріального і процесуального права.

    Право касаційного оскарження надається позивачу, відповідачу,третім особам, прокурора, державних та інших органів, їхправонаступникам, а також особам, які не залучені до участі в справі, якщовинесене рішення або постанова зачіпає їхні права та інтереси.

    Перевірку в касаційній інстанції здійснюють федеральні окружнісуди. Касаційна скарга подається до відповідного суду через арбітражнийсуд, який прийняв рішення чи постанову. Суд, одержавши скаргу, повинен звсіма додаються документами в п'ятиденний термін направити її ввідповідний федеральний суд. Скарга подається протягом одного місяцяпісля вступу в законну силу рішення, постанови суду. Касаційнийсуд перевіряє, чи правильно були застосовані при розгляді справи нормиматеріального і процесуального права. На підставі того матеріалу, якиммав у своєму розпорядженні суд першої або апеляційної інстанції при винесенні нимисудового акта. Особа, яка подає скаргу має направити особам, які беруть участь усправі, її копії та додати документи, які у них відсутні.

    Термін розгляду скарги - один місяць з дня надходження. Порядокрозгляду - той же, що і в суді першої інстанції.

    Виробництво в порядку нагляду розглядається як винятковастадія арбітражного процесу. Тому наглядове виробництво може бутипорушено тільки за протестами вузького кола посадових осіб, переліченихв АПК, це: Голова Вищого Арбітражного Суду РФ і його заступники,
    Генеральний прокурор РФ і його заступники (ст.181 АПК).

    Широкими повноваженнями наділений Президія Вищого Арбітражного Суду РФпри перегляді справ у порядку нагляду. Він може скасувати рішення повністюабо частково і направити справу на новий розгляд; змінити або скасуватирішення і прийняти нове рішення; скасувати рішення повністю або частково іприпинити провадження у справі або залишити позов без розгляду;залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень.

    Об'єкт опротестування в порядку нагляду - набрали законної силивирішення всіх арбітражних судів РФ, прийняті ними у першій інстанції,постанови апеляційних інстанцій арбітражних судів суб'єктів РФ,прийняті в касаційному порядку постанови федеральних арбітражних судівокругів. Не можуть бути об'єктом опротестування постанови Президії ВАС
    РФ. Також об'єктом можуть бути і визначення арбітражного суду, що набрализаконної сили (ст.191 АПК).

    Для принесення протесту в порядку нагляду потрібен конкретний привід.
    Часто ця заява осіб, які беруть участь у справі. Звернення даних осіб зпроханням про принесення протесту можливо тільки після реалізації права наапеляційний чи касаційний перегляд рішень. Але подача подібноїзаяви не завжди тягне за собою принесення протесту. Для дозволупитання про наявність підстав до принесення протесту в порядку наглядупосадових осіб, уповноважених на принесення протесту, витребує справу звідповідного арбітражного суду. Про відсутність підстав для принесенняпротесту сповіщається особа, яка подала заяву. Також приводом длявитребування справи можуть служити публікації в засобах масової інформації,результати узагальнення судово-арбітражної практики та ін

    АПК не встановлює термінів на опротестування рішень арбітражногосуду.

    Протест разом зі справою направляється до Президії ВАС РФ --єдиний судово-наглядовий орган у системі арбітражних судів. Особам,беруть участь у справі, направляються копії протесту. Посадова особа,який приніс протест у порядку нагляду, має право відкликати його до початкурозгляду справи. Про відкликання протесту також сповіщаються всі особи,що беруть участь у справі.

    Повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про час і місце розглядусправи необов'язково, хоча вони можуть бути викликані для надання пояснень. Утакому випадку їм надсилаються повідомлення.

    У відповідності зі ст.15 ФКЗ РФ «Про арбітражних судах в РФ» Президія
    ВАС РФ діє у складі Голови, його заступників і заступниківголів судових складів ВАС РФ. Президія правомочна вирішувати питанняпри наявності більшості членів Президії. У засіданнях має право брати участь
    Генеральний прокурор РФ (ст.15 Закону). При розгляді протесту Президіязаслуховує доповідь судді ВАС РФ про обставини справи і доказах протесту.
    Постанови Президії приймаються відкритим голосуванням більшістюголосів від загальної кількості присутніх членів Президії та підписуються
    Головою ВАС РФ. Члени Президії не має права утримуватися відголосування. Постанова Президії набуває чинності з моменту йогоприйняття і не підлягає перегляду. Постанова надсилається особам,беруть участь у справі, у п'ятиденний термін з моменту винесення рекомендованим листомз повідомленням про вручення.

    Підставою до зміни або скасування рішення може служити незаконністьабо необгрунтованість судового акту, однак не допускається скасуванняправильного по суті рішення з одних лише формальних підстав.

    Представництво в суді.

    Представництво - процесуальна діяльність, що здійснюється відімені та в інтересах беруть участь у справі.

    які беруть участь у справі юридичні та фізичні особи можуть саміздійснювати свої процесуальні права, а також доручити їх вчиненнясвоїм представникам.

    Справи юридичних осіб ведуть в арбітражному суді їх органи
    (керівники або їх заступники), що діють у межах повноважень,наданих їм законом, статутом або положенням, або інші працівники --представники юридичної особи. Повноваження керівника організації
    (заступника) підтверджуються документом, що посвідчує його службовестановище. Інші працівники організації, які виступають в якостіпредставників, підтверджують свої повноваження належним чином оформленоїдовіреністю організації.

    Громадяни можуть ввести справи в арбітражному суді особисто і черезпредставника. Особиста участь громадянина не позбавляє його права матипредставника. Повноваження представника повинні бути виражені вдоручення, яке видано і оформлено відповідно до закону.

    У ролі представника організації або громадянина може виступатиадвокат, а також будь-яке, яка має відповідні повноваження, особа, вЗокрема представник фірми, основною діяльністю якої єюридичне обслуговування організацій. Представниками в суді не можуть бутиособи, які: не досягли повноліття, перебувають під опікою чипіклуванням, судді, прокурори, працівники апарату суду, якщо тільки вонине виступають у процесі як уповноважених відповідного суду,прокуратури та арбітражного суду (ст.51 АПК). Адвокат не може бутипредставником, якщо він у даній справі подає або раніше подававюридичну допомогу особам, інтереси яких суперечать інтересам осіб,які звернулися до нього з пропозицією бути представником; якщо в даній справівін брав участь в якості судді, прокурора, експерта, спеціаліста,перекладача чи свідка, якщо в даній справі беруть участь посадові особи, зякими адвокат перебуває у родинних стосунках. Представниками також не можуть бутиродичі судді (ів), який розглядає (їх) дану справу (ч.1 ст.16 АПК).

    Повноваження на ведення справи в арбітражному суді дає представниковіправо на вчинення від імені представляються всіх процесуальних дій,крім: підписання позовної заяви, передача справи в третейський суд,повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову,зміни предмета або підстави позову, укладення мирової угоди,передачі повноважень іншій особі (передоручення), оскарження судового актаарбітражного суду, підписання заяви про винесення протесту, вимогипримусового виконання судового акта, одержання присудженогомайна або грошей. Повноваження представника на вчинення кожного ззазначених дій має бути спеціально передбачено в дорученні
    (ст.50 АПК). У позовній заяві, поданій представником, зазначаються їїпрізвище, ім'я, по батькові, місце роботи. Якщо представник виступає напідставі разової довіреності, то вона повинна бути залучена до позовноїзаявою. Якщо ж він діє на підставі генеральної (загальної)довіреності, то досить пред'явлення її судді при подачі позовноїзаяви.

    2. Завдання.

    За неодноразові спізнення на роботу бухгалтеру заводу Іванніковабули зроблені зауваження в усній формі. Після чого, як Іваннікова НЕз'явилася на роботі з невідомої причини протягом робочого дня, ззгоди місцевого комітету вона була звільнена за систематичне невиконаннятрудових обов'язків, без поважних причин. Ознайомившись з наказом наНаступного дня після звільнення, Іваннікова пояснила, що весь день вонапрочекав телевізійного майстра і тому причину невиходу на роботу не можнавважати неповажною. Однак адміністрація наказу не скасувала. Виниксуперечка.

    Питання:a) Трудова дисципліна, відповідальність за порушення трудової дисципліни.b) Чи обгрунтована міра стягнення, застосована до Іваннікова? Як слід вирішити суперечку?c) Надіслати проект позовної заяви до суду від імені Іваннікова до адміністрації заводу про незаконне звільнення (поновлення на роботу).

    Відповідь:

    a) Відповідно до ст. 189 Трудового кодексу РФ, прийнятого 21.02.2001 р.,дисципліна праці - це обов'язкова для всіх працівників підпорядкування правиламповедінки, визначеним згідно з Трудовим Кодексом РФ, іншимизаконами, колективним договором, угодами, трудовим договором, а такожлокальними нормативними актами організації. Трудова дисципліна - цесукупність правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядокпідприємства, що встановлюють трудові обов'язки працівників іадміністрації, що визначають міру заохочення за успіхи у праці івідповідальності за винне невиконання цих обов'язків.

    Дисциплінарна відповідальність - це обов'язок працівника понестипокарання, передбачене нормами трудового права за виннуобов'язків. Підставою дисциплінарної відповідальності єдисциплінарний проступок - винне протиправне діяння (дія абобездіяльність) у трудових правовідносинах.

    Відповідальність за порушення трудової дисципліни. Настає завчинення дисциплінарного проступку, а саме невиконання абоненалежне виконання працівником з його вини покладених на нього трудовихобов'язків. У подібних випадках роботодавець має право застосувати до працівниканаступні дисциплінарні стягнення:
    . Зауваження;
    . Догана;
    . Звільнення з відповідних підстав. (ст.192 КЗпП РФ).

    Але для окремих категорій працівників федеральними законами,статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені також і іншідисциплінарні стягнення.

    У ст. 193 КЗпП РФ встановлюється порядок накладення дисциплінарнихстягнень, і, згідно з цією статтею, про накладення дисциплінарного стягненнявидається наказ, тобто стягнення не може бути зроблено в усній формі.
    Отже, Іваннікова вважається не притягаються до дисциплінарноївідповідальності.

    b) Відповідно до ст. 391 та ст. 392 КЗпП РФ Іваннікова вправізвернутися до суду за захистом своїх порушених прав протягом одного місяцяз дня вручення їй копії наказу про звільнення або з дня видачі трудовоїкнижки, і суд зобов'язаний прийняти до розгляду її заява про відновленняна роботі. Причому, відповідно до ст.393 КЗпП РФ вона звільняється від оплатимита і судових витрат.

    Роботодавець звільнив Іваннікова за систематичне невиконаннятрудових обов'язків, без поважних причин, а саме за ч.5 ст.81 КЗпП
    РФ. Але в даній ситуації більше підходить звільнення за пунктом «а» ч.6 ст.81
    ТК РФ, з ініціативи адміністрації, внаслідок прогулу, тобто, відсутності наробочому місці без поважних причин більше чотирьох годин підряд протягомробочого дня, тому що поняття систематичність припускає залучення додисциплінарної відповідальності два і більше рази. Таким чином, напрацівника повинні бути накладені дисциплінарні стягнення у письмовому вигляді,а не в усному, як робилися зауваження в розглянутому нами випадку.
    Отже, звільнення Іваннікова незаконно.

    Суд при розгляді та вирішенні даного спору може використовуватидва підходи:
    1) Формальний. При такому підході в главу кута ставиться порушена норма права. Формулювання підстави звільнення зроблена роботодавцем неправильно, і тому звільнення незаконно. Відповідно до ст. 394 КЗпП РФ, суд повинен відновити працівника у разі його незаконного звільнення.

    Суддя визнає неправомірність звільнення і винесе рішення на користь працівника: про відновлення його на роботі та виплату йому середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, але не більш ніж за 1 рік.
    2) Ситуаційний. Коли до уваги приймається ситуація, що склалася: підстави для звільнення є, але формулювання зроблено неправильно.

    Якщо при вирішенні спору про поновлення на роботі суд визнає, що адміністрація мала підставу для розірвання трудового договору, але в наказі дала неправильну формулювання причини звільнення суд має право привести формулювання причини звільнення у відповідність до чинного законодавства про працю, виходячи з фактичних обставин, що стали підставою для звільнення. Але особі, обгрунтовано звільненому у зв'язку з порушенням трудової дисципліни або інші винні дії працівника, суд не має права змінити формулювання причини звільнення на звільнення за ініціативою працівника. У даній ситуації суд, що розглядає індивідуальний трудовий спір, має право змінити формулювання і вказати в рішенні причину і підставу звільнення в точній відповідності з формулюванням Кодексу Законів про Працю РФ, а саме за пунктом «а» ч.6 ст.81 КЗпП РФ - за прогул , тобто відсутність на робочому місці більше чотирьох годин підряд протягом робочого дня без поважної причини. Причина, наведена Іваннікова на своє виправдання, поважної не є, тому що вона не грає вирішальної ролі в забезпеченні життєдіяльності працівника та близьких йому осіб і не пов'язана з форс-мажорними обставинами та виконанням суспільно корисних функцій

    (наприклад, здача донорської крові).

    c) Проект позовної заяви до суду від імені Іваннікова до адміністраціїзаводу про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу.

    У Первомайський районний суд г.Кірова

    Позивач: Іваннікова Л.С.

    Г. Кіров , вул. Леніна, буд 12, кв.9.

    Тел. 647-815

    Відповідач: ВАТ «Кіровський шинний завод», м.Кіров, вул. Профспілкова, д.12.

    Позовна заява про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу.

    Я працювала бухгалтером у ВАТ «Кіровський шинний завод» з 12.10.1996р.

    Наказом № 189 від 20.04.2002 я була звільнена з ініціативиадміністрації ВАТ «КШЗ» відповідно до ч.5 ст.81 КЗпП РФ засистематичне невиконання трудових обов'язків без поважних причин.

    Звільнення вважаю незаконним, оскільки відсутнє головне підставузвільнення з вказаної роботодавцем статті - систематичність невиконаннятрудових обов'язків. Для звільнення за цією підставою необхідна наявністьхоча б одного дисциплінарного стягнення, накладеного протягом поточногороку. У період з 19.04.2001 р. до дисциплінарної відповідальності я непритягувалася. Отже, адміністрація ВАТ «КШЗ» була не вправі звільнитимене за вищевказаною основи.

    З 20.04.2002 р. я не працюю.

    Відповідно до вищевикладеного, керуючись ст.ст. 391, 392,
    393, 394 КЗпП РФ,

    ПРОШУ:

    1. Відновити мене на роботі бухгалтером у ВАТ «Кіровський шинний завод».

    2. Стягнути з ВАТ «Кіровський шинний завод» на мою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.04.2002 р. по день поновлення на роботі.

    3. Звільнити мене від державного мита.
    Програма:

    1) Копія наказу про прийом на роботу.

    2) Копія наказу про звільнення.

    3) Виписка з протоколу засідання профспілкового комітету.

    4) Довідка про розмір заробітної плати за останні два календарні місяці роботи.

    5) Копія позовної заяви.

    Підпис
    27.04.2002

    Література.

    1. Закон про Арбітражному суді України від 24.06.92.

    2. Арбітражний процесуальний кодекс РФ від 05.03.92.

    3. Арбітражний процес: Навчальний посібник/під ред. Гукасян Р.Е.,

    Тараненко В.Ф. - М., 1996.

    4. Кодекс Законів про Працю Російської Федерації від 21.12.2001. - М., 2002.

    5. Коментар до ЦПК РРФСР/Треушніков А.С. - М., 1997.

    6. Куніцин А.Р. зразки судових документів. - М., 1997.

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !