Ступінскій Авіаційно-Металургійний Технікум ім. А.Т. Туманова
Курсова робота
По предмету: Економіка та управління підприємством.
На тему: «Розрахунок собівартості і вартості програмного продукту по обліку переривань мовою
Асемблер ».
2002.
ЗМІСТ
1. Введення ............................................ .................................................. .......... 2
2. Розрахунок часу на створення програмного продукту ........................... 2
3. Розрахунок заробітної плати виконавця робіт зі створення
програмного продукту ............................................. .................................. 4
4. Розрахунок нарахувань на заробітну плату ........................................ ......... 5
5. Розрахунок витрат на утримання і експлуатацію ПЕОМ ................... 5
5.1. Розрахунок собівартості 1-го машинного години роботи ПЕОМ ........... 5
5.2. Розрахунок витрат на утримання і експлуатацію ПЕОМ,
що відносяться до даного програмного продукту ............................ 8
Розрахунок собівартості програмного продукту ..................................... 8
7. Розрахунок вартості програмного продукту .............................................. ........ 9
8. Зведена таблиця показників ............................................... ..................... 10
9. Список використаної літератури ............................................... ............ 10
10.Пріложенія ............................................ .................................................. .... 11
1.Вступ.
Прогрес в економіці, промисловості, науці і техніці, у сфері освіти в даний час
багато в чому залежить від масового впровадження обчислювальної техніки. Будь-який комп'ютер в процесі
роботи використовує засоби програмного забезпечення.
Розробка програмних засобів потребує певних інтелектуальних та трудових
витрат, а також обов'язкового використання комп'ютерної техніки, що визначає особливості розрахунку собівартості програмного
продукту, що враховані в даній методичній розробці.
Мова асемблер
Завдання, яке нормально виконується на складній системі, може бути виконана, і на найпростішої обчислювальної машині з мінімальними системними
засобами за умови, що є необхідний обсяг пам'яті, і достатня кількість машинного часу. Однак значні витрати часу на підготовку
програм, призначених для простих систем, а також труднощі перевірки таких програм роблять це завдання надмірно дорогим. Мета системи
полягає не тільки в тому, щоб зробити можливим швидке виконання програм, а й у тому, щоб зробити можливим їх швидке написання. Часто
відзначають, що ЕОМ не може зробити того, чого не можна виконати вручну, і що з цього вона не може уявити людині можливостей, яких раніше не було.
Зауважимо, що і на автомобілі не можна доїхати до місця, до якого не можна дійти пішки, але він дозволяє людині
відвідати набагато більше місць і набагато швидше. Автомобіль лише в 10 разів швидше людини, ЕОМ приблизно в 109 разів швидше ручного
калькулятора. Досягнення в області автоматичного програмування та операційних систем за останні 25 років дозволили збільшити швидкість написання
програм в 10-100 разів. Це не тільки дає можливість людям створювати програми швидше і з меншими витратами, але і дозволяє вирішувати їх за
прийнятний час.
Призначення програмного забезпечення обчислювальної системи двояко: спростити процедуру підготовки користувачами завдання для обчислювальної
машини, а також полегшити процес його прогону і налагодження. На машинному рівні ЕОМ виконує команди, складені з цифр. Мова асемблера дозволяє не тільки
спростити читання і написання програмного забезпечення, але і створює також додаткові мовні засоби, які покращують користування обчислювальною машиною.
Ці додаткові кошти забезпечуються операційною системою. Для звичайного користувача не має
значення, чи є ці додаткові команди частиною апаратних засобів або вони відносяться до програмного
забезпечення. Важливо надати йому найбільш потужну систему програмування високого рівня.
2.Расчет часу на створення програмного продукту.
Загальний час на створення програми складається з різних компонентів. Структура загального
часу на створення програмного продукту представлена в табл.1
Табл. 1
№ етапу
Позначення часу даного етапу
Зміст етапу
1
ТВО
Підготовка опису завдання.
2
Те
Опис завдання.
3
Та
Розробка алгоритму.
4
ТБС
Розробка блок-схеми алгоритму.
5
Тн
Написання програми мовою ...
6
Тп
Набивка програми.
7
Той
Налагодження та тестування програми.
8
Тд
Оформлення документації, інструкції користувачеві, пояснювальної записки.
Час розраховується в людино-годинах, причому ТПО береться за фактично відпрацьованого часу,
а час інших етапів визначається розрахунково по умовному числа команд Q.
Умовне число команд Q визначається за формулою:
Q = q * c, (1)
де q - коефіцієнт, що враховує умовне число команд в залежності від типу
завдання.
Вибрати значення коефіцієнта q можна з табл. 2
Табл. 2
Тип завдання
Межі змін коефіцієнта
Завдання обліку
від 1400 до 1500
Завдання
оперативного управління
від 1500 до 1700
Завдання планування
від 3000 до 3500
багатоваріантні
завдання
від 4500 до 5000
Комплексні завдання
від 5000 до 5500
Для даної задачі коефіцієнт q приймається = 1450
С - коефіцієнт, що враховує новизну і складність програми.
Програмні продукти за ступенем новизни м.б. віднесені до однієї з 4-х груп:
- група А - розробка принципово нових завдань;
- група Б - розробка оригінальних програм;
- група В - розробка програм з використанням типових рішень.
- група Г - разова типова задача.
Для даної задачі ступінь новизни: А
За ступенем складності програмні продукти можуть бути віднесені до однієї
з 3-х груп:
- 1 - алгоритми оптимізації та моделювання систем;
- 2 - задачі обліку, звітності та статистики;
- 3 - стандартні алгоритми
Дане завдання може бути віднесена до ... групі складності.
Коефіцієнт З визначається з табл.3 на перетині груп складності і ступеня новизни.
Табл. 3
МОВА
ГРУПА
Ступінь новизни
Программир.
СКЛАДНОСТІ
А
Б
У
Г
ВИСОКОГО
1
1,38
1,26
1,15
0,69
2
1,30
1,19
1,08
0,65
РІВНЯ
3
1,20
1,10
1,00
0,60
НИЗЬКОГО
1
1,58
1,45
1,32
0,79
2
1,49
1,37
1,24
0,74
РІВНЯ
3
1,38
1,26
1,15
0,69
Для даної задачі коефіцієнт С = 1,49
Тепер, виходячи з формули 1 можна визначити умовне число команд Q
Q = 1450 * 1, 49 = 2160, 5
Визначаємо час, витрачений на кожен етап створення програмного продукту:
ТПО (час на підготовку опису завдання), береться за фактом і становить:
ТПО = 40 чол/год.
2) Те (час на опис завдання) визначається за формулою:
Те = Q * B/(50 * K), (2)
де В - коефіцієнт урахування змін завдання, коефіцієнт В в залежності від складності
завдання і числа змін вибирається в інтервалі від 1,2 до 1,5.
Для даної задачі В = 1,4
К - коефіцієнт, що враховує кваліфікацію програміста.
Вибрати значення коефіцієнта До можна з табл. 4
Табл. 4
Стаж програміста
Значення коефіцієнта К
до 2-х років
0,8
від 2 до 3 років
1,0
від 3 до 5 років
1,1 - 1,2
від 5 до 10 років
1,2 - 1,3
понад 10 років
1,3 - 1,5
У даному випадку коефіцієнт К = 1,2
Застосовуючи формулу 2 підраховуємо час на опис завдання.
Те = 2160,5 * 1,4/(50 * 1,2) = 50,5 (осіб /
час)
Та (час на розробку алгоритму) розраховуємо за формулою:
Та = Q/(50 * K) (3)
Застосовуючи формулу 3 підраховуємо час на розробку алгоритму.
Та = 2160,5/(50 * 1,2) = 36 (чол/год)
ТБС (час на розробку блок - схеми) визначається аналогічно Та за формулою 3 і
становить
ТБС = 36 (чол/год)
Тн (час написання програми мовою програмування) визначається за
формулою:
Тн = Q * 1,5/(50 * K) (4)
Застосовуючи формулу 5 підраховуємо час написання програми мовою програмування.
Тн = 2160,5 * 1,5/(50 * 1,2) = 54 (чол/год)
Тп (час набивання програми) визначається за формулою:
Тп = Q/50 (5)
Застосовуючи формулу 5 підраховуємо час набивання програми.
Тп = 2160,5/50 = 44 (чол
/
час)
Той (час налагодження та тестування програми) визначається за формулою:
Q * 4, 2
Той =
(6)
50 * К
Підставляємо значення у формулу і отримуємо:
Той = 2160,5 * 4,2/(50 * 1,2) = 152 (чол/год)
Тепер, знаючи час, витрачений на кожному етапі, можна підрахувати загальний час
на створення програмного продукту:
Т = ТПО. + То. + Та + ТБС + Тн + Тп. + Той + ТД = 40 +50,5 +36 +36 +54 +44 +152 +40 = 452,5 (осіб /
час)
Тсум = 44 +152 +40 = 236 (чол/год)
3. Розрахунок заробітної плати виконавця робіт зі створення програмного продукту.
Основна ЗП визначається за формулою:
31 * Кт * Т П
ЗПосн.
= * (1 +) (руб.)
Чр * tр.д. 100
де
31 - місячна зарплата 1-го розряду (руб.);
Кт - тарифний коефіцієнт, що відповідає розряду тарифної сітки за яким працює
виконавець;
Т - загальний час на створення програмного продукту (осіб/год);
Чр - число робочих днів на місяць;
t р.д. - тривалість робочого дня у годинах.
П - відсоток премії, якщо є.
t р.д. = 8 годин.
Чр 21 день.
31 = 450 руб.
Розряд виконавця 14, його тарифний коефіцієнт = 3,36. Таким чином,
визначаємо основну заробітну плату виконавця робіт зі створення програмного продукту.
Зпосн = (450 * 3,36 * 452,5)/(21 * 8) * (1 +15/100) = 4683,4 (грн.)
Додаткова заробітна плата береться в розмірі 15% від основної.
ЗПдоп = 4683,4 * 0,15 = 702,51 (грн.)
Загальна заробітна плата буде дорівнює сумі основної та додаткової:
Зпобщая = ЗПосн + ЗПдоп = 4683,4 + 702,51 = 5385,91 (грн.)
Розрахунок нарахувань на заробітну плату (єдиного соціального податку).
Тепер можна підрахувати єдиний соціальний податок, який нараховується на заробітну плату
і становить усього 35,6%. Структуру єдиного соціального податку можна побачити в таблиці 5.
табл.5
N
Спрямованість відрахувань
Відсоток від ЗП
Сума (грн.)
1
Відрахування на соц. Страх.
4%
215,43
2
Відрахування на мед. Страх.
3,6%
193,89
3
Відрахування в пенсійний фонд.
28%
1508,05
Разом:
35,6%
1917,38
НЗП = ЗПобщ * 35,6% (руб.)
Отримаємо:
НЗП = 5385,91/100 * 35,6 = 1917,38 (грн.)
5. Розрахунок витрат на утримання і експлуатацію ПЕОМ.
5.1. Розрахунок собівартості 1-го машино-години роботи ПЕОМ.
Основою для розрахунку витрат на утримання і експлуатацію ПЕОМ, що відносяться до
даного програмного продукту, є собівартість 1-го машино-години роботи ПЕОМ.
Спочатку ми визначимо річні витрати кожного компонента собівартості, до числа яких
входять:
1) Основна заробітна плата працівників, що забезпечують функціонування ПЕОМ.
До числа цих працівників відносяться:
- інженер - електронік;
- системний програміст;
- оператор.
ЗПосн. кожного з цих категорій працівників визначається за формулою:
31 * Кт П
ЗПосн.год. = ---------- * (1
+ ---) * 12, (грн.)
Нобсл. 100
де
31 - місячна зарплата (тарифна ставка) 1 розряду в руб.;
Кт - тарифний коефіцієнт, що відповідає розряду працівника;
Нобсл. - К-ть, ПЕОМ, що обслуговуються одним працівником;
П - відсоток премії, якщо він є.
Для інженерів - електронників Нобсл. = 13 одиниць
Для системних програмістів Нобсл. = 26 од.
Для оператора Нобсл. = 9ед.
Для інженерів-електронників Кт = 2,89
Для системних програмістів Кт = 2,02
Для оператора Кт = 1,67
Підставляємо значення у формулу 8, отримуємо:
ЗПосн.год.і.-е. = (450 * 2,89)/13 * 1,15 * 12 = 1380,53 (грн.)
ЗПосн.год.с.п. = (450 * 2,02)/26 * 1,15 * 12 = 482,47 (грн.)
ЗПосн.год.оп. = (450 * 1,67)/9 * 1,15 * 12 = 1152,3 (грн.)
Тепер можна визначити сумарну річну заробітну плату працівників,
що забезпечують функціонування ПЕОМ:
ЗПосн.год.обсл.перс. = ЗПосн.год.і.-е. + ЗПосн.год.с.п. +
+ ЗПосн. рік. оп .= 1380,53 +482,47 +1152,3 = 3015,3 (грн.)
Додаткова зар.плата обслуговуючого персоналу береться в розмірі 15% від
основної.
ЗПдоп. = ЗПосн.г. * 15% = 3015,3/100 * 15% = 452,3 (грн.)
Загальна заробітна плата буде дорівнює сумі основної та додаткової:
Зпгод.о.п. = ЗПосн + ЗПдоп (руб.)
Зпгод.о.п. = 3015,3 +452,3 = 3467,6 (грн.)
Нарахування на ЗП обслуговуючого персоналу.
Структуру нарахувань можна подивитися в табл. 5., А в загальному беремо 35,6% від
загальної зарплати обслуговуючого персоналу.
НЗП = Зпгод.оп. * 35,6% (руб.)
Отримуємо НЗП = 3467,6/100 * 35,6% = 1234,5 (грн.)
Основна ЗП адміністративного та допоміжного персоналу.
До адміністративному персоналу, частина заробітної плати якого також повинна входити в
собівартість машино-години, ми віднесемо начальника ІОЦ. Його основна заробітна плата визначається за
формулою 8, тільки Нобсл. Буде позначати кількість ПЕОМ у відділі (на ІОЦ).
Підставляючи значення, отримаємо
ЗПосн н. = (450 * 4,50)/78 * 1,15 * 12 = 358,27 (грн.)
З допоміжного персоналу ми врахуємо прибиральницю, яка буде прибирати адміністративні приміщення.
Заробітна плата прибиральниці, що припадає на 1 комп'ютер, визначається за формулою:
31 * 12 П.
ЗПосн.уб. = ---------- * (1
+ ---) = 79,61 (грн.) (9)
Нобсл. 100
Підставляючи значення у формулу 9, одержимо
ЗПосн.уб. = 79,61 (грн.)
Тепер визначимо загальну основну ЗП адміністративного та допоміжного персоналу.
ЗПосн.адм.всп .= ЗПосн.н. + ЗПосн.уб .= 358,27 +79,61 = 437,88 (грн.)
5) Додаткова заробітна плата адміністративного та допоміжного персоналу
береться в розмірі 15% від основної:
ЗПдоп = 437,88/100 * 15% = 65,68 (грн.)
Загальна заробітна плата буде дорівнює сумі основної та додаткової:
Зпгод.адм.всп. = ЗПосн. + ЗПдоп .= 437,88 +65,68 = 503,56 (грн.)
6) Нарахування на ЗП адміністративного та допоміжного персоналу. Структуру
нарахувань можна побачити в таблиці 5, а в загальному беремо 35,6% від загальної заробітної плати.
НЗП адм. і доп. = 503,56/100 * 35,6 = 179,27 (грн.)
7) Амортизаційні відрахування визначаються у розмірі 25% від балансової вартості ПЕОМ.
А = Кб * 25% = 36870/100 * 25% = 9217,5 (грн.), де
Кб - балансова вартість однієї ПЕОМ з периферією.
Найменування
Ціна в У.Е. 1у.е = 30
Ціна в руб.
Основні матеріали
Монітор
250
7500
Материнська плата
108
3240
Процесор
67
2010
Відео карта
44
1320
HDD
120
3600
FDD
11
330
CD-RW
150
4500
CPU Cooler
19
570
Клавіатура
5
150
Принтер
400
12000
Миша
5
150
ВОХ
50
1500
Разом:
1229
36870
8) Витрати на ел.енергії складаються з:
- витрат на силову ел.енергії,
- витрат на ел.енергії, яка йде на освячення.
Витрати на силову ел.енергії визначаються за формулою:
Зс.ен = Феф. * Цэ * Р (руб.) (10),
де
Феф. - ефективний річний фонд часу роботи ПЕОМ в годинах.
Цэ - вартість 1 кВт/години на руб.
Р - сумарна потужність ПЕОМ з периферією в кВт/годинах.
При роботі ІОЦ в 1 зміни, беремо Феф. = 2016
Для бюджетних організацій Цэ = 64 коп. за 1 кВт/год.
Р. = 0,7 - 1,2 кВт/години в залежності від периферії.
Підставляючи значення у формулу 10 отримуємо:
Феф = Фном * (1-б/100) = 1988 * (1-20/100) = 1988 * 08 = 1590,4
Фном = ((Дк-Двих-ДПР) * ТСМ-Дпр.пр .* 1,5) * С = ((365-104-11) * 8-8 * 1,5) = 1988
Зс. Ен = 1590,4 * 0,64 * 1 = 1017,86 (грн.)
Витрати на ел.енергії, яка йде на освітлення визначаються за формулою:
Зосв = Феф. * Цэ * Росв (руб.) (11),
де Феф. - ефективний річний фонд часу роботи ПЕОМ в годинах.
Цэ - вартість 1 кВт/години на руб.
Росв - сумарна потужність, яка йде на освітлення в кВт/годинах.
Росв = 200 Вт/год.
Підставляючи значення у формулу 11 отримуємо:
Зосв = 1590,4 * 0,64 * 0,2 = 243,57 (грн.)
Тепер визначаємо загальні витрати на ел. енергію:
Зен = Зс.ен + Зосв = 1017,86 +243,57 = 1261,43
(руб.)
9) Витрати на витратні матеріали беруться за фактом і становлять:
Мр = 10500 (грн.)
Витратні матеріали
Найменування
Ціна в у.о.
Кількість
Ціна в руб.
Картридж
250
5шт
7500
CD-R диски
50
50шт
1500
FDD диски
20
50шт
600
Папір
30
3пачкі
900
Разом:
350
10500
В їх число входять дискети, картриджі і папір для принтерів і т.д.
10) Витрати на профілактику становлять 2% від балансової вартості ПЕОМ з периферією.
РПР = 36870/100 * 2 = 737,4 (грн.)
11) Витрати на опалення виробничих площ визначаються за формулою:
Зотоп. = Ц від. кв.м. * S * 12 (12),
де
Ц кв.м. - витрати на опалення на 1 кв. метр - 4,70 руб. в місяць;
S - ІОЦ Площа (кв.м.) на 1 ПЕОМ (7 м).
Підставляючи значення у формулу 12 отримуємо:
Зотоп .= 4,70 * 7 * 12 = 394,8 (грн.)
12) Витрати на обслуговування виробничих площ визначаються за формулою:
Зобс. = Ц кв.м. * S * 12 (13),
де
Ц кв.м. - витрати на 1 кв.метр, приблизно від 150 до 170 руб. в
місяць;
S - площа ІОЦ (кв.м.) на 1 ПЕОМ (від 5 до 7 м).
Підставляючи значення у формулу 13 отримуємо
Зобс .= 160 * 7 * 12 = 13440 (руб)
13) Інші виробничі витрати беруться в розмірі 30% від основної зар.плата працівників,
що забезпечують функціонування ПЕОМ.
Пр. = 3015,3/100 * 30% = 904,59 (грн.)
Тепер, склавши всі 13 компонентів, визначаємо річні витрати на утримання
та експлуатацію 1-ої ПЕОМ.
Рс.е. = 3015,3 +452,3 +1234,5 +437,88 +62,68 +129,27 +9217,5 +1261,43 +10500 +737,4 + 394,8 + 13440 +904,59 = 41787,65 (грн.)
Далі визначаємо собівартість 1-го машино-години роботи ПЕОМ, яка
визначається за формулою
Рс.е.
СМЧ = ----- (14),
Фе.ф.
де
Феф. - ефективний фонд робіт ПЕОМ на рік (час).
Підставляючи значення у формулу 14 отримуємо:
41787,65
СМЧ = ----
= 26,27 (грн.)
1590,4
5.2. Розрахунок витрат на утримання і експлуатацію ПЕОМ, що відносяться
до даного програмного продукту.
Тепер, знаючи собівартість 1-го машино-години роботи ПЕОМ і час на створення
програмного продукту, яке вимагало використання ПЕОМ, можна визначити витрати
на утримання і експлуатацію ПЕОМ, що відносяться до даного програмного продукту:
Рсеп = СМЧ * Тсум. = 26,27 * 236 = 6199,72 (руб)
де СМЧ - собівартість 1-го машино-години роботи ПЕОМ,
Тсум .- сумарний час етапів, що вимагають використання ПЕОМ.
6. Розрахунок собівартості програмного продукту.
У собівартість програмного продукту входять наступні елементи:
1) Основна заробітна плата виконавця робіт зі створення програмного продукту,
2) Додаткова заробітна плата виконавця робіт зі створення програмного продукту,
3) Нарахування на заробітну плату (єдиний соціальний податок),
4) Витрати на утримання і експлуатацію ПЕОМ, що відносяться до
даного програмного продукту,
Інші витрати.
Перші 4 елементи нам вже відомі, а інші витрати становлять 10%
від суми перших 4-х елементів.
Пр.р. = (ЗПосн + ЗПдоп + НЗП + Рсеп) * 10% = (5385,91 +702,51 + 1917,38 +
6199,72)/100 * 10% = 1420,55 (грн.)
Тепер, склавши всі елементи, можна визначити собівартість програмного продукту.
Сп.п. = ЗПосн + ЗПдоп + НЗП + Рсеп. + Пр.р. = 15626,05 (грн.)
Відобразимо структуру собівартості програмного продукту в табл. 6
Табл. 6
№
Елементи собівартості
Сума
(руб.)
% У загальній сумі собівартості.
1
Основна зар.плата виконавця
5385,91
34,5
2
Доп.зар.плата виконавця
702,51
4,5
3
Нарахування на зар.плата
1917,38
12,27
4
РС і ЕПЕВМ
6199,72
39,64
5
Інші витрати
1420,55
9,09
Разом:
15626,05
100%
7. Розрахунок вартості програмного продукту.
Ціна складається з декількох компонентів:
Ц = С + П + ПДВ (14),
де
С - с/с програмного продукту,
П - прибуток, яку беремо в розмірі 40% від собівартості.
П = 15626,05/100 * 40% = 6250,42 (грн.)
ПДВ - податок на додану вартість, який береться в розмірі 20%
від суми собівартості і прибутку.
ПДВ = (15626,05 +6250,42)/100 * 20% = 4375,29 (грн.)
Підставляючи значення у формулу 14, визначаємо ціну програмного продукту:
Ц = 15626,05 +6250,42 +4375,29 = 26251,76 (грн.)
8. Зведена таблиця показників.
Результати розрахунків курсової роботи зведемо до підсумкової табл. 7.
Табл. 7
Найменування показника
СУМА (руб.)
Собівартість програмного продукту
15626,05
Прибуток
6250,42
ПДВ
4375,29
Ціна програмного продукту
26251,76
9. Список використаної літератури.
1. "Укріплення норми часу на розробку програмних засобів обчислювальної техніки". М.:
"Економіка", 1988
2. Туровець О.Г., Билинкис В. Д. "Питання економіки та організації виробництва
в дипломних проектах ". М.: "Вища школа", 1988.
3. "Економіка та організація виробництва в дипломних проектах". Под ред.
Великанова К.М. Л.: "Машинобудування", 1986.
Козлова Е.П., Бабченко Т.Н., Смородинова Н.С. "Бухгалтерський облік". М.: "Фінанси та
статистика ", 1991.
Додаток 1.
Єдина тарифна сітка з оплати праці працівників
бюджетної сфери.
Розряди Тарифні
оплати праці коефіцієнти
1 1.00
2 1.11
3 1.23
4 1.36
5 1.51
6 1.67
7 1.84
8 2.02
9 2.22
10 2.44
11 2.68
12 2.89
13 3.12
14 3.36
15 3.62
16 3.90
17 4.20
18 4.50
Тарифна ставка (оклад) 1 розряду Єдиної тарифної сітки з оплати праці працівників
підприємств, установ та інших організацій бюджетної сфери, що фінансуються з федерального бюджету
становить 450 рублів на місяць.
