ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Підвідомчість справ арбітражним судам
         

     

    Арбітражний процес

    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

    Далекосхідна ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ

    УНІВЕРСИТЕТ

    Тихоокеанський інститут політики і права

    Кафедра цивільного та підприємницького права

    Підвідомчість справ арбітражним судам

    Курсова робота студента групи Ю-5 факультету другої вищої освіти

    Павленко Віктора Даниловича

    Науковий керівник -

    Ст. викладач кафедри цивільного та господарського права Бурова И.Л.

    Дата захисту ________________

    Оцінка ____________________

    Владивосток

    2002

    ЗМІСТ

    | ВСТУП | 3 |
    | | |
    | Розділ 1. ПОНЯТТЯ Підвідомчість справ арбітражним судам І | 5 |
    | Розмежування підвідомчості ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ МІЖ РІЗНИМИ | |
    | ЮРИДИЧНИМИ ОРГАНАМИ | |
    | § 1. ПОНЯТТЯ Підвідомчість справ арбітражним судам | 5 |
    | § 2. Розмежування підвідомчості цивільних справ між | 7 |
    | РІЗНИМИ ЮРИДИЧНИМИ ОРГАНАМИ | |
    | § 3. Підвідомчості спорів арбітражним судам РОСІЙСЬКОЇ | 9 |
    | ФЕДЕРАЦІЇ В АПК-1995 І АПК-2002 | |
    | | |
    | Розділ 2. КРУГ справ, підвідомчих арбітражним судам | 11 |
    | § 1. ЕКОНОМІЧНІ СПОРИ, що виникають із цивільних | 11 |
    | ПРАВОВІДНОСИН | |
    | § 2. ЕКОНОМІЧНІ СПОРИ, що виникають з адміністративно | 17 |
    | ПРАВОВІДНОСИН | |
    | § 3. СПОРИ ЗА УЧАСТЮ ІНОЗЕМНИХ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ | 22 |
    | | |
    | ВИСНОВКИ | 25 |
    | | |
    | БІБЛІОГРАФІЯ | 27 |
    | | |

    ВСТУП

    Основною причиною, що визначила вибір теми даної роботи, з'явилосябажання використовувати надану автору обставинами можливістьяк можна швидше і повніше ознайомитися з системою організації роботивітчизняних арбітражних судів, а, точніше, з одним із вузлових моментіворганізації даної гілки вітчизняної судової системи. Інтерес бувзумовлений специфікою власної виробничої діяльності тащо виникає в процесі цієї діяльності необхідністю приймати участь упідготовки матеріалів до арбітражних процесів.

    Ознайомлення з матеріалами по обраній темі показало, що існуєвелика кількість питань, що виникають в процесі правозастосовноїдіяльності в арбітражних судах Росії при визначенні підвідомчостіекономічних та інших спорів.

    Значення правильного вирішення питання підвідомчості спорів тим абоіншим судам важко переоцінити. Необгрунтована відмова у прийнятті дорозгляду позовних матеріалів, у тому числі і арбітражним судом,практично означає відмову в правосудді, що, природно, суперечить 46статті Конституції Російської Федерації. Ось чому так важливо домогтисяграничної чіткості і ясності тлумачення і застосування законодавства,визначає підвідомчість справ арбітражним судам. Відсутність чіткогота однозначного правового регулювання в цій області може призводити іпризводить до порушення прав господарюючих суб'єктів.

    У роботі ставилося завдання ознайомитися з усім колом спорів,підвідомчих сьогодні до арбітражного суду, визначених чиннимарбітражним процесуальним законом, ознайомитися з матеріалами поіснуючих проблем у цій галузі, і, з огляду на той факт, що в періодпідготовки курсової роботи законодавчими органами країни був прийнятийновий Арбітражний процесуальний кодекс, - розглянути відмінності питаньпідвідомчості в новому і колишньому кодексах.

    Великий обсяг інформації з теми даної курсової роботи авторпочерпнув у роботі «Питання підвідомчості справ арбітражним судам у
    Російської Федерації »[1], а також на Інтернет-сайтах Вищого арбітражногосуду [2] та Агентства ділової інформації [3].

    Розділ 1. ПОНЯТТЯ Підвідомчість справ арбітражним судам і розмежування
    ПІДВІДОМЧІ ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ МІЖ РІЗНИМИ ЮРИДИЧНИМИ ОРГАНАМИ

    § 1. ПОНЯТТЯ Підвідомчість справ арбітражним судам

    КОЖЕН ОРГАН ДЕРЖАВИ, здійснюючи покладених на нього завдань,
    ПОВИНЕН ДІЯТИ СУВОРО У межі наданих йому повноважень І НЕ
    Вторгатися в компетенції інших органів. ТАКЕ строгого розмежування
    КОМПЕТЕНЦІЇ є важливою умовою, забезпечує нормальну,
    Чи правомірні роботи всього державного апарату, у тому числі і СУДУ.

    Арбітражний суд виконує особливу державну функцію: вінздійснює правосуддя у сфері економічних відносин. Жоден іншийорган державної влади і жоден інший суд не може взяти на себефункції з вирішення економічних суперечок, віднесених законом до веденняарбітражних судів.

    У юридичній літературі під підвідомчістю розуміють якрозмежування компетенції між різними органами, так і коло справ до неївіднесених (її складових).

    Термін «підвідомчість» походить від слова «відомство», тобтосистема (сукупність) установ, які обслуговують будь-яку область
    (галузь) державного управління.

    Іменник «підвідомчість» відповідає прикметник
    «Підвідомчий», яке в довідковій літературі тлумачиться якщо знаходиться в чиєму-небудь віданні або підлеглий в порядку управління.

    У юридичній літературі правовий інститут «підвідомчість»означає розмежування кола справ між судом, арбітражним судом іадміністративними органами.

    Сукупність юридичних норм, які утворюють інститутпідвідомчості, визначає властивості справ (характер правовідносин, усилу яких їх вирішення віднесено до компетенції того чи іншогодержавного органу).

    Звідси випливає, що, беручи справу до виробництва, арбітражний судповинен насамперед перевірити, чи може дана справа взагалі розглядатисяарбітражним судом. Арбітражний суд повинен переконатися в тому, що надійшлона його розгляд справа дійсно підвідомча арбітражного суду, ане суду загальної юрисдикції.

    підвідомчістю називається інститут, що встановлює межікомпетенції судових органів в області вирішення справ.

    Відповідно до Конституції Російської Федерації арбітражні судипокликані розглядати і вирішувати справи, що випливають з економічнихправовідносин, що складаються в процесі здійснення підприємницькоїта іншої економічної діяльності.

    Право судових органів розглядати і вирішувати в установленомузаконом процесуальному порядку віднесені до їх відання справи називаєтьсясудової юрисдикцією. Судова юрисдикція арбітражного суду визначаєтьсяарбітражним процесуальним законодавством та іншими законами Російської
    Федерації.

    § 2. Розмежування підвідомчості ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ МІЖ РІЗНИМИ
    ЮРИДИЧНИМИ ОРГАНАМИ [4].

    Відповідно до Конституції РФ і законодавством РФ судовавлада здійснюється через конституційне, цивільного,адміністративного і кримінального судочинства, а до федеральних судіввідносяться:

    • Конституційний Суд РФ;
    • Верховний Суд РФ, верховні суди республік, крайові та обласні суди,суди міст федерального значення, суди автономної області і автономнихокругів, районні суди, військові та спеціалізовані суди, що складаютьсистему федеральних судів загальної юрисдикції;
    • Вищий Арбітражний Суд РФ, федеральні арбітражні суди округів,арбітражні суди суб'єктів Російської Федерації, що складають системуфедеральних арбітражних судів.

    Відповідно до ст. 3 Федерального конституційного закону від 21 липня 1994року "Про Конституційний Суд Російської Федерації" 2 з метою захисту основконституційного ладу, основних прав і свобод людини і громадянина,забезпечення верховенства і прямої дії Конституції РФ на всійтериторії Російської Федерації Конституційний Суд РФ вирішує спори прокомпетенції: а) між федеральними органами державної влади; б) між органами державної влади Російської Федерації та органамидержавної влади суб'єктів Російської Федерації; в) між вищими державними органами суб'єктів Російської
    Федерації.

    Згідно подп. 1 ст. 25 ГПК РСФСР судам загальної юрисдикціїпідвідомчі справи по спорах, що виникають з цивільних, сімейних,трудових і колгоспних правовідносин, якщо хоча б однією із сторін у суперечціє громадянин, за винятком випадків, коли вирішення таких споріввіднесено законом до відання адміністративних або інших органів.

    Арбітражного суду підвідомчі справи з економічних спорах,що виникають з цивільних, адміністративних та інших правовідносин. Прице до економічних суперечок між Російською Федерацією і суб'єктами
    Російської Федерації, між суб'єктами Російської Федерації, які вирішуютьсяарбітражним судом, зокрема, відносяться спори про визнання прававласності, про визнання недійсними (повністю або частково)ненормативних актів державних органів, органів місцевогосамоврядування та інших органів, які не відповідають законам і іншимнормативним правовим актам і порушують права і законні інтересиорганізацій і громадян.

    Відповідно до ст. 46 Федерального закону "Про загальні засадиорганізації місцевого самоврядування в Російській Федерації "громадяни,проживають на території муніципального утворення, органи місцевогосамоврядування та посадові особи місцевого самоврядування мають правопред'являти в суд або арбітражний суд позови про визнання недійснимиякі порушують права місцевого самоврядування актів органів державноївлади та державних посадових осіб, органів місцевого самоврядування тапосадових осіб місцевого самоврядування, підприємств, установ іорганізацій, а також громадських об'єднань. Тому очевидно, щоарбітражний суд не матиме права відмовити муніципального утворення вприйнятті позовної заяви. Представляється, проте, що суперечкимуніципальних утворень між собою, а також з Російською Федерацією ісуб'єктами Російської Федерації повинні будуть вирішуватися не в Вищому
    Арбітражному Суді РФ, а в арбітражних судах суб'єктів Російської Федерації.
    § 3. Підвідомчості спорів арбітражним судам РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ В АПК-
    1995 [5] І АПК-2002 [6]

    У липні поточного (2002) року законодавчими органами РФ був прийнятий іпідписаний Президентом РФ новий Арбітражний процесуальний кодекс Російської
    Федерації.

    Аналіз статей АПК-95 і АПК-2002, що регулюють питанняпідвідомчості спорів арбітражним судам, дозволяє зробити наступнівисновки:
    1. Зміст підвідомчості спорів арбітражним судам
    Російської Федерації в новому арбітражному процесуальному кодексі (у порівнянні з АПК-
    1995) в цілому збережено - це спори, що виникають з цивільних, адміністративних та інших правовідносин, пов'язані із здійсненням підприємницької та іншої економічної діяльності .
    2. У результаті узагальнення і включення в новий кодекс теоретичних і практичних напрацювань минулого періоду зміст підвідомчості спорів арбітражним судам РФ стало істотно більш конкретизованим і до певної міри, в окремих своїх положеннях - більш розширеним.

    Приміром, якщо в АПК -1995 підвідомчість визначалася в основному вдвох статтях (22 і 212), то в АПК-2002 - в дев'яти. Виділено в окремістатті підвідомчість економічних спорів та інших справ, що виникають задміністративних і інших публічних правовідносин (стаття 29) іпідвідомчість справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення
    (стаття 30). З'явилися нові статті - «Підвідомчість справ прооспорювання рішень третейських судів і про видачу виконавчих листів напримусове виконання рішень третейських судів »(стаття 31),
    «Підвідомчість арбітражним судам справ про визнання і приведення увиконання рішень іноземних судів та іноземних арбітражних рішень »
    (стаття 32), «Виключна компетенція арбітражних судів в Російській
    Федерації у справах за участю іноземних осіб »(стаття 248).

    Ряд питань - по спорах про неспроможність, створення, реорганізації таліквідації організацій, державної реєстрації юридичних осіб,індивідуальних підприємців, захист ділової репутації, спорів міжакціонером і акціонерним товариством та ін виділений в окрему статтю
    «Спеціальна підвідомчість справ арбітражним судам» (стаття 33).
    Причому, по спорах, що регулюються цією статтею, учасником правовідносин,з яких виникли суперечка або вимога, можуть бути не тільки юридичніособи, індивідуальні підприємці або інші організації, а й громадяни.
    Розділ 2. КРУГ справ, підвідомчих арбітражним судам
    § 1. ЕКОНОМІЧНІ Спори, що виникають з цивільних правовідносин

    Одним з критеріїв віднесення справ до підвідомчості арбітражнихсудів є характер правовідносин, що визначений у ст.ст. 27-33
    АПК-2002. Арбітражного суду, зокрема, підвідомчі економічніспори, що виникають з цивільних правовідносин. У цьому випадку маються наувазі відносини, що регулюються цивільним законодавством. Коло цихвідносин визначено в п.п. 1, 2 ст. 2 ГК, серед яких особливо виділяютьсявідносини між особами, які здійснюють підприємницьку діяльність,або з їх участю. При цьому ГК виходить з того, що «підприємницькоїє самостійна, здійснювана на свій ризик діяльність,спрямована на систематичне отримання прибутку від користуваннямайном, продажу товарів, виконання робіт або надання послуг особами,зареєстрованими в цій якості у встановленому законом порядку »(п. 1ст. 2 ЦК) [7].

    Таким чином, для вирішення питання про підвідомчість справарбітражного суду необхідна наявність названих вище критеріїв усукупності, тобто поєднання характеру правовідносин і суб'єктногоскладу учасників.

    Економічні спори, що виникають з цивільних правовідносин,представляють собою найбільш характерну та найпоширенішою категоріюсправ, що розглядаються арбітражним судом.

    У ч. 2 ст. 22 АПК-1995 дається відкритий перелік економічних суперечок,що виникають з цивільних правовідносин, дозволяються арбітражним судом. Унього, в тому числі, включені суперечки: про розбіжності по договору, укладання якого передбачено закономабо передача розбіжностей за яким на вирішення арбітражного судупогоджена сторонами; про зміну умов або про розірвання договорів; про невиконання або неналежного виконання зобов'язань; про визнання права власності; про витребування власником або іншим законним власником майна зчужого незаконного володіння; про порушення прав власника або іншого законного власника, непов'язаний з позбавленням володіння; про відшкодування збитків.

    В АПК-2002 законодавець відмовився від вищенаведеної регламентаціїкола спорів, що виникають з цивільних правовідносин, дозволяютьсяарбітражним судом, і в ст. 28 вказав наступне: Арбітражні судирозглядають в порядку позовного провадження що виникають з цивільнихправовідносин економічні спори й інші справи, пов'язані зздійсненням підприємницької та іншої економічної діяльностіюридичними особами та індивідуальними підприємцями, а у випадках,передбачених цим Кодексом та іншими федеральними законами, іншимиорганізаціями та громадянами.

    Спори про розбіжності за договором (переддоговірні суперечки)підвідомчі арбітражному суду у двох випадках. По-перше, коли закономабо іншими правовими актами передбачені обов'язок однієї зі сторінукласти договір або право на передачу спору, який виник при укладаннідоговору, арбітражного суду. По-друге, якщо сторони уклали угоду пропереддоговірного передачу спору на розгляд арбітражного суду.

    Обов'язок укласти договір для однієї із сторін може бутивстановлена законом, іншим правовим актом. Наприклад, такий обов'язокпередбачена для комерційних організацій при укладенні публічногодоговору (ст. 426 ЦК). При необгрунтованому ухиленні комерційноїорганізації від укладення публічного договору інша сторона має правозвернутися до суду з вимогою про спонукання до укладання договору (п. 4 ст.
    445 ЦК).

    При виникненні розбіжностей при укладенні договору, коли вВідповідно до закону, іншими правовими актами укладення договоруобов'язково для сторони, якої спрямована оферта (п.1 ст. 445 ЦК), абодля сторони, яка направила оферту (п. 2 ст. 445 ЦК), інша сторона має праворозбіжності передати на розгляд суду (спори за протоколом розбіжностей).

    Обов'язок укладання договору для обох сторін може бутипередбачена договором. До числа переддоговірних спорів, підвідомчихарбітражного суду в силу угоди сторін, відносять вимогу од?? ой зсторін попереднього договору про спонукання іншої сторони до укладенняосновного договору (ст. 429, п. 4 ст. 445 ЦК), хоча цей переддоговірнихсуперечку можна назвати умовно, оскільки сторона вимагає виконаннязобов'язання, що виникла з попереднього договору.

    Арбітражного суду в силу угоди сторін підвідомчі також спорипро дозвіл розбіжностей по окремих умов договору, що виникли при йогоув'язненні.

    Спори про зміну умов та розірвання договорів підвідомчіарбітражних судів у всіх випадках, незалежно від виду договору. Згідно з п.
    1 ст. 450 ЦК, зміна і розірвання договору можливі за угодоюсторін, за винятком випадків, передбачених Цивільним кодексом,іншими законами або договором. На вимогу однієї із сторін договір можебути розірваний на підставі рішення суду: 1) якщо інша сторонасуттєво порушує договір; 2) в інших випадках, передбачених
    Цивільним кодексом, іншими законами або договором.

    Арбітражний суд розглядає спори, пов'язані з невиконанням абоненалежним виконанням зобов'язань. Найбільш розповсюдженими спорамиданого виду є спори з приводу покладання заходів майновоївідповідальності на несправних боржників, про спонукання виконаннязобов'язання в натурі та ін

    Спори про визнання права власності, а також пов'язані звитребуванням майна з чужого незаконного володіння або з порушеннямправ власника або титульного власника без позбавлення володінняпідвідомчі арбітражному суду. Іншими словами, це спори про застосуванняречове-правових способів захисту права власності та титульного володіння,передбачені гл. 20 ГК.

    Поширені в практиці арбітражних судів позови про відшкодуваннязбитків можуть бути обумовлені невиконанням договірних зобов'язань, ітоді збитки виступають в якості основного виду відповідальності заневиконання зобов'язань, або вимога про відшкодування збитків може бутиспособом захисту цивільних прав, порушених, наприклад, дорожньо -транспортною пригодою, або виданням державним чи іншим органомненормативних актом, визнаною арбітражним судом недійсним. [8]

    З липня 1995 року до підвідомчості арбітражного суду впершевіднесена нова категорія справ у спорах, пов'язаних із захистом честі,гідності і ділової репутації. Честь, гідність та ділова репутаціярозглядаються цивільним законодавством як нематеріальніблаг і захищаються їм (ст.ст. 2, 150, 152 ЦК). Зокрема, ст. 152 ГКпередбачає право громадянина вимагати через суд спростування ганьблятьйого честь, гідність чи ділову репутацію відомостей, якщопоширив відомості не доведе, що вони відповідаютьдійсності. Таким правом володіє будь-який громадянин, в тому числі іщо має статус індивідуального підприємця, який має право звернутися доарбітражного суду з вимогами про захист його прав і законних інтересів усфері підприємницької діяльності. Крім того, відповідно до п. 7ст. 152 ЦК юридична особа також має право звернутися до арбітражного суду звимогою про спростування ганьблять його ділову репутацію відомостей або провизнання цих відомостей, що не відповідають дійсності, про відшкодуваннязбитків, заподіяних поширенням таких відомостей.

    Також підвідомчої арбітражному суду є категорія спорів провизнання не підлягає виконанню виконавчого або іншого документа, заяким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Прице, віднесення цієї категорії справ до групи суперечок, що виникають зцивільних правовідносин, представляється досить умовним, тому що вНасправді це визначається характером відносин і видом документа.
    Наприклад, подібна форма судового захисту прав, що випливають з векселя,безперечно повинна бути віднесена до категорії цивільних, чого не скажеш,наприклад, про вимогу визнати що не підлягає виконанню інкасовогодоручення уповноваженого державного органу на безакцептне списаннягрошових коштів.

    Закон надає учасникам цивільних правовідносин можливістьвибирати, до якого органу звернутися за вирішенням спору, підвідомчогоарбітражного суду, - до нього або до третейського. Ця можливість обмежена,проте, двома обставинами, які необхідно мати на увазі. По-перше,мова повинна йти про суперечку, що витікає лише з цивільних, а не задміністративних або будь-яких інших правовідносин. І, по-друге,угода можливо лише у спорі, підвідомчим господарському суду.
    Причому воно може бути реалізовано сторонами не на будь-якій стадії процесу, алише до того, як арбітражний суд прийняв рішення по суті спору.
    Відкладення слухання справи або зупинення провадження у нього неперешкоджають виробленню сторонами такої угоди. І, нарешті, останнє:сторони повинні чітко сформулювати, про який конкретно суперечці досягнутоміж ними угоду.

    По одному із справ Президія ВАС не погодився з визначенням, уякому підвідомчість справи арбітражного суду мотивувалася наявністюміж сторонами угоди про передачу спору на розгляд третейськогосуду [9]. Насправді ж між сторонами було укладено договірбудівельного підряду, в одному з пунктів якого передбачалося, що,у випадку не досягнення згоди між ними конкретно по цьому пункту, спірпідлягає розгляду третейським судом. У ході виконання договорувиникла суперечка, що стосується взаєморозрахунків між сторонами в цілому, з приводучого і був пред'явлений позов. Таким чином, оскільки угода стосувалосялише однієї з умов договору, поширювати його на інші пункти тогож договору не можна. Ось чому визначення було скасовано, а справунаправлено для розгляду до арбітражного суду.

    § 2. ЕКОНОМІЧНІ СПОРИ, що виникають з адміністративно ПРАВОВІДНОСИН

    ЯКЩО в судах загальної юрисдикції вже склалася певна ПРАКТИКА
    Вирішення спорів, що виникла з АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН, А В ГПК
    РРФСР Увімкнення більш ГОЛОВИ (24, 24-1), що регулюють порядок
    Розгляду подібних справ, ТО в арбітражних судах цієї категорії спорів,
    Що має певну специфіку, з'явилися порівняно недавно. НЕЗВАЖАЮЧИ НА
    Те, що кількість таких позовів З кожним днем збільшується, однозначно
    Законодавче регулювання, ЯК І СТАБІЛЬНОЇ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ, ПОКИ
    НІ [10].

    У рамках даного розділу критерії підвідомчості справ арбітражнимсудам наступні:
    1) спірне правовідношення носить адміністративний характер;
    2) суперечка між учасниками адміністративного правовідносини повинен носитиекономічний характер;
    3) учасниками спору, що виникає з адміністративних правовідносин,є державні органи, органи місцевого самоврядування, іншіоргани, а також організації, які мають статус юридичної особи, ігромадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без утворенняюридичної особи і мають статус індивідуального підприємця [11].

    Відповідно до статті 29 АПК-2002 арбітражні суди розглядають впорядку адміністративного судочинства наступні виникають задміністративних і інших публічних правовідносин економічні суперечки та іншісправи, пов'язані із здійсненням організаціями та громадянамипідприємницької та іншої економічної діяльності:
    1) про заперечування нормативних правових актів, які зачіпають права ізаконні інтереси заявника в сфері підприємницької та іншоїекономічної діяльності, якщо федеральним законом їх розглядвіднесено до компетенції арбітражного суду;
    2) про заперечування ненормативних правових актів органів державноївлади Російської Федерації, органів державної влади суб'єктів
    Російської Федерації, органів місцевого самоврядування, рішень і дій
    (бездіяльності) державних органів, органів місцевого самоврядування,інших органів і посадових осіб, які зачіпають права та законні інтересизаявника в сфері підприємницької та іншої економічної діяльності;
    3) про адміністративні правопорушення, якщо федеральним законом їхрозгляд віднесено до компетенції арбітражного суду;
    4) про стягнення з організацій і громадян, які здійснюють підприємницькуі іншу економічну діяльність, обов'язкових платежів, санкцій, якщофедеральним законом не передбачений інший порядок їх стягнення;
    5) інші справи, що виникають з адміністративних та інших публічнихправовідносин, якщо федеральним законом їх розгляд віднесено докомпетенції арбітражного суду.

    Найбільшу і різноманітну за характером групу позовів складаютьспори про заперечення ненормативних правових актів ... При цьому саме поняттяненормативного акту в законі немає, законодавець вказує лише нате, що такий акт може бути визнаний недійсним, якщо він невідповідає закону або іншим нормативним правовим актам і порушує права ізаконні інтереси організацій і громадян.

    У загальній теорії права під нормативним актом розуміється офіційнийдокумент, створений компетентними органами держави і міститьзагальнообов'язкові юридичні норми (правила поведінки) [12].

    Якщо виходити з цього визначення нормативного акта, тоненормативний акт - це такий акт, який не містить загальнообов'язковихюридичних норм, він виданий у відношенні конкретної юридичної абофізичної особи.

    Під цій категорії спорів підпадають позови про визнаннянедійсними рішень і постанов податкових і митних органів,інших органів, наділених відповідними повноваженнями.

    Відповідно до ст. 138 НК РФ організації й індивідуальніпідприємці можуть оскаржити до суду не тільки акти податкових органів, алеі дії чи бездіяльність їх посадових осіб. Дана норма розширюєпідвідомчість справ арбітражному суду згідно з ч. 5 ст. 29 АПК-2002.

    При розгляді питання про підвідомчість названої категорії справарбітражного суду судова практика виходить з наявності у оскаржуваного акту
    (у тому числі дії або бездіяльності) трьох ознак: його ненормативнийхарактер; невідповідність закону або іншим нормативним правовим актам;порушення прав і законних інтересів позивача. Всі три ознаки повинні бути всукупності.

    У цьому зв'язку варто згадати позицію Пленуму Вищого Арбітражного
    Суду РФ, викладену їм у Постанові від 28.02.2002 № 5 "Про деякіпитання застосування частини першої Податкового кодексу Російської Федерації ".
    У п. 48 названого Постанови під актом ненормативного характеру,який може бути оскаржений в арбітражному суді, розуміється документ будь-якогонайменування (вимога, рішення, постанову, лист тощо),підписаний керівником (заступником керівника) податкового органу тащо стосується конкретного платника податків.

    Досить велику групу суперечок, що виникають з адміністративно -правових відносин, становлять сьогодні позови про стягнення з організацій ігромадян штрафів державними органами, органами місцевого самоврядуваннята іншими органами, які здійснюють контрольні функції. Такі спорипідвідомчі арбітражному суду в тих випадках, коли орган, який звертаєтьсяз вимогою про стягнення штрафу, є юридичною особою, абофедеральним законом йому надано право на звернення до арбітражного судуз відповідним позовом.

    Одним з питань, що залишаються на сьогоднішній день недостатньоврегульованими законодавцем, є питання про право суду знизити сумуштрафу з урахуванням тяжкості вчиненого проступку, особи винного і йогомайнового стану. У цивільному процесуальному законодавствітаке право суду закріплено законом (ст. 239 ЦПК РРФСР), в арбітражномупроцесі відсутність подібної правової норми породжує різну судовупрактику.

    Так, відносно велику групу арбітражних справ складають спори,пов'язані із застосуванням Закону РФ від 18.06.93 № 5215-1 "Про застосуванняконтрольно-касових машин при здійсненні грошових розрахунків знаселенням ", а також до недавнього часу становили спори, пов'язані ззастосуванням Федерального закону від 08.07.99 № 143-ФЗ "Про адміністративнувідповідальності юридичних осіб (організацій) та індивідуальнихпідприємців за правопорушення у сфері виробництва та обігуетилового спирту, алкогольної і спиртовмісної продукції ".

    Стосовно першого названого Закону Конституційний Суд РФдосить чітко зорієнтував судову практику на розумні розміримайнових санкцій, вказавши на те, що застосовуються судами заходиадміністративного стягнення повинні відповідати що випливають з Конституції РФ ізагальних принципів права критеріями (діфференцірованность. співмірність,справедливість).

    Арбітражний суд розглядає також спори про оскарження відмови удержавної реєстрації або ухилення від державної реєстрації ввстановлений строк організації або громадянина і в інших випадках, колитака реєстрація передбачена законом. При цьому суд не повиненздійснювати адміністративні функції, властиві державниморганам, він захищає порушені чи оспорювані права через реалізаціюповноважень судової влади. Так, визнаючи відмову в державнійреєстрації незаконним, арбітражний суд своїм рішенням зобов'язуєвідповідний державний орган здійснити таку реєстрацію.

    До підвідомчості арбітражного суду також віднесено спори, пов'язаніз поверненням з бюджету грошових коштів, списаних органами,здійснюють контрольні функції, у безспірному (безакцептному) порядку зпорушенням вимог закону чи іншого нормативного правового акту.
    Наприклад, юридичні особи можуть звернутися до арбітражного суду з позовами проповерненні з бюджету незаконно списаних штрафів, інших фінансових санкцій,недоїмок з податків та інших обов'язкових платежів до бюджету. Такі вимогиможуть бути пред'явлені, зокрема, до державних податкових інспекційта іншим контролюючим органам.

    § 3. СПОРИ ЗА УЧАСТЮ ІНОЗЕМНИХ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

    В умовах активного проникнення іноземного капіталу в економіку
    Російської Федерації, розвитку підприємницької діяльності,що здійснюється як російськими, так і іноземними юридичними іфізичними особами, а в ряді випадків і державами, нерідкими стаютьконфлікти між суб'єктами господарських відносин за участю іноземнихюридичних осіб, які потребують судового вирішення.

    За сформованою до прийняття в 1995 році АПК РФ практиці, районні
    (міські) суди приймали до розгляду будь-які справи, що заявляєтьсяіноземними інвесторами. Спроби ж звернутися до арбітражних судів длявирішення таких спорів, навпаки, не мали успіху.

    Зі вступом в дію АПК-1995 у підприємств з іноземнимиінвестиціями з'явилася можливість для звернення до арбітражного суду.

    Таким чином, у законодавстві як би встановилася альтернативнапідвідомчість даної категорії справ, що створює правовуневизначеність.

    Поставити крапку у вирішенні питання підвідомчості спорів за участюіноземних інвесторів покликаний знову прийнятий АПК-2002.

    Новий АПК відмовився від так званої альтернативноїпідвідомчості, у тому числі у справах за участю іноземців.

    Компетенція арбітражних судів в Російській Федерації у справах зучастю іноземних осіб статтею 247 АПК-2002 визначена наступним чином:
    1. Арбітражні суди в Російській Федерації розглядають справи заекономічних суперечок і інші справи, пов'язані із здійсненнямпідприємницької та іншої економічної діяльності, за участюіноземних організацій, міжнародних організацій, іноземних громадян,осіб без громадянства, які здійснюють підприємницьку та іншуекономічну діяльність (далі - іноземні особи), у разі, якщо:
    1) відповідач знаходиться або проживає на території Російської Федерації абона території Російської Федерації знаходиться майно відповідача;
    2) орган управління, філія чи представництво іноземної особиперебуває на території Російської Федерації;
    3) спір виник з договору, за яким виконання повинно мати місце абомало місце на території Російської Федерації;
    4) вимога виникла із заподіяння шкоди майну дією чи іншимобставиною, що мали місце на території Російської Федерації, або принастання шкоди на території Російської Федерації;
    5) спір виник з безпідставного збагачення, що мав місце на терри?? орії
    Російської Федерації;
    6) позивач у справі про захист ділової репутації знаходиться в Російській
    Федерації;
    7) спір виник з відносин, пов'язаних з обігом цінних паперів, випускяких мав місце на території Російської Федерації;
    8) заявник у справі про встановлення факту, що має юридичне значення,вказує на наявність цього факту на території Російської Федерації;
    9) спір виник з відносин, пов'язаних з державною реєстрацією імента інших об'єктів і наданням послуг в міжнародній асоціації мереж
    "Інтернет" на території Російської Федерації;
    10) в інших випадках за наявності тісного зв'язку спірного правовідносини зтериторією Російської Федерації.

    При цьому до виключної компетенції арбітражних судів в Російській
    Федерації у справах за участю іноземних осіб належать (стаття 248)передбачені в розділі III нового Кодексу справи за участю іноземнихосіб, що виникають з адміністративних та інших публічних правовідносин, атакож справи, що виникають з цивільних правовідносин:
    1) у спорах щодо перебуває у державній власності
    Російської Федерації майна, у тому числі у спорах, пов'язаних зприватизацією державного майна і примусовим відчуженняммайна для державних потреб;
    2) у спорах, предметом яких є нерухоме майно, якщо такемайно перебуває на території Російської Федерації, або права на нього;
    3) у спорах, пов'язаних з реєстрацією або видачею патентів, реєстрацією івидачею свідоцтв на товарні знаки, промислові зразки, кориснімоделі або реєстрацією інших прав на результати інтелектуальноїдіяльності, які потребують реєстрації або видачі патенту абосвідоцтва в Російській Федерації;
    4) у спорах про визнання недійсними записів у державніреєстри (регістри, кадастри), вироблених компетентним органом Російської
    Федерації, які ведуть такий реєстр (реєстр, кадастр);
    5) у спорах, пов'язаних з установою, ліквідацією або реєстрацією натериторії Російської Федерації юридичних осіб і індивідуальнихпідприємців, а також з оскарженням рішень органів цих юридичнихосіб.


    Висновок

    Кількість позовів, що надходять до арбітражних судів Росії, зростає зроку в рік. Якщо в 1994 році на вирішення арбітражних судів Російської
    Федерації надійшло 284116 позовних заяв, то у 2001 р. їх кількістьсклало 745626, збільшившись більш ніж в 2.6 рази (див. таблицю нижче). Прицьому кількість дозволених справ за цей же період зросла більш як утричі.
    | Динаміка і структура суперечок, розглянутих в арбітражних судах РФ |
    | Категорія спорів | 1994 * | 1995 * | 2000 ** | 2001 ** |
    | Надійшло позовних заяв | 284116 | 344348 | 634363 | 745626 |
    | Дозволено справ всього | 208081 | 237291 | 512059 | 634489 |
    | у т.ч. що виникли з: | | | | |
    | 1. цивільних правовідносин | 190240 | 212946 | 306505 | 379808 |
    | з них: 1.1. про невиконання або | 158091 | 176398 | 185288 | 190012 |
    | неналежному виконанні зобов'язань | | | | |
    | 1.2. про визнання права власності та | 2313 | 2210 | 4612 | 6226 |
    | витребування майна з чужого | | | | |
    | незак

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !