ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Доказ в арбітражному процесі
         

     

    Арбітражний процес
    П Л А Н
    1.Вступ
    2. ПОНЯТТЯ ДОКАЗИ
    3. Належність І допустимості доказів
    4. Засоби доказування
    5. ОЦІНКА ДОКАЗИ
    6. ВИСНОВОК
    7. Використана література

    1. В В Е Д Е Н Н Я
     На відміну від інших соціальних ідей і політичних орієнтацій де-
    мократіческое правова держава при верховенство правового закону і
    пріоритет прав людини і громадянина практично сприйнята суспільством
    як майбутнє державного устрою України. Вирішення цього завдання связа-
    але не тільки зі створенням сучасного законодавства, забезпеченням
    законності діяльності держави та її органів, муніципальної сис-
    теми та громадських формувань, надійної, швидкої і справедливої юс-
    тіціі, незалежного правосуддя, але з подоланням досягла небезпечних
    меж правового нігілізму, що знаходиться нині на межі беззаконня під
    всіх сферах державного і суспільного життя, і, головне, формує-
    вання високого рівня правової культури суспільства і кожної людини.
     Це потребує високопрофесійного складу юристів і достатній-
    ної правової грамотності державних службовців та інших осіб, заня-
    тих юридичною діяльністю. Громадська корисність і престижність
    цієї діяльності значно зростає в період революційних преоб-
    разованій, соціальної конструкції суспільства, його нових економічних і
    політичних орієнтацій. Все вищесказане відноситься до різних від-
    раслям права, а до карного права як провідної галузі права - подвійно.
     Професіоналізм юриста полягає в його знанні та вмінні орієнті-
    ровать в різних галузях права. Арбітражний процес займає
    провідне місце серед цивільно-правового наук, так як у повсякденному
    діяльності юриста виникають питання, пов'язані з цивільно-правові-
    ми відносинами між юридичними особами і будь-який юрист зобов'язаний знати і
    чітко орієнтуватися в нормах арбітражного процесу.
     Запропонована нижче тема - ДОКАЗИ в арбітражному процесі,
    найбільш цікава в зв'язку з переходом нашого суспільства від соціалістичного
    чеських до капіталістичних відносин і як наслідок цього цікава
    правова реформа навколо арбітражного процесу.

    2. ПОНЯТТЯ ДОКАЗИ
    Закон, теорія і практика під доказами мають на увазі дві
    міцно пов'язаних, але не однакових поняття: з одного боку, це факти-
    орієн дані відомості про обставини, на підставі яких разре-
    щує суперечка, з іншого боку - засоби, за допомогою яких встановлювали-
    вуються ці сведенія.Еслі фактичні дані можуть бути самими різними-
    ми, заздалегідь ні чим не передбачені, то засоби доказування чітко
    визначені в законі. Так у ст.32 АПК України закріплено - "доказ-
    ствами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких
    арбітражний суд у визначеному законом порядку встановлює наявність
    або відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і
    заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для
    правильного вирішення господарського спору.
     Ці дані встановлюються такими засобами:
     - Письмовими і речовими доказами, висновками екс-
    перти;
     - Поясненнями представників сторін та інших осіб, що беруть участь в
    арбітражному процесі. У необхідних випадках на вимогу арбітра об'єк-
    яснень представників сторін та інших осіб, що беруть участь в арбітражному
    процесі, повинні бути викладені письмово "*.
     Закон зобов'язує кожну сторону довести ті обставини, на ко-
    торие вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечу-
    ній.Здесь слід мати на увазі, що господарське правопорушення відбутися у-
    ит з чотирьох елементів: протиправність діяння, заподіяної вре-
    так, причинного зв'язку між діянням і шкодою, і вини правонарушіте-
    ля. Представляючи позов, пов'язаний із заподіянням шкоди, позивач зобов'язаний доку-
    мовити пере-
    чисельні вище перші три елементи правопорушення, а от провину правона-
    рушітеля він не повинен доводити, так як вона передбачається (ст.209 ГК
    України).
     Провину позивач має доводити лише тоді, коли про це прямо
    зазначено у правовій нормі (наприклад, ст.149 Статуту залізниць) В інших же
    випадках відповідач, заперечуючи проти позову, повинен довести відсутність своєї
     _____________________________< br />  * Арбітражний процесуальний кодекс України, від 6 листопада 1991 р.

    віни.Конечно, таке розмежування обов'язків сторін по доведенню
    різних елементів правопорушення не носить абсолютного характера.В
    залежно від конкретних обставин справи воно може набувати
    дещо іншу спрямованість.

    3. Належність І допустимості доказів
     Цілі економічності і оперативності процесу служать поняття відно-
    сімості і допустимість доказів. Так у ст.34 АПК України закреп-
    лено - "Арбітражний суд приймає тільки ті докази, які
    мають значення для справи.
     Обставини справи, які відповідно до законодавства
    повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не мо-
    гут підтверджуватися іншими засобами доказування "*.
     Належність доказів означає, що повинні представлятися
    тільки ті з них, які мають відношення до розглянутого спо-
    ру.Нельзя думати, що чим більше уявиш доказів (наприклад
    заходів, документів), тим переконливіше обоснуешь свою позіцію.Ненужние, лиш-
    ня докази лише ускладнюють шлях до встановлення істини, тому
    арбітр має право їх не приймати. Допустимість доказів вимагає, що-
    б деякі факти, обумовлені в законодавстві, підтверджувалися оп-
    ределеннимі видами доказів у встановленій формі (см.напрімер
    ст. 169 Статуту залізн).

     4.СРЕДСТВА доказування
     Ст.35 АПК України перераховує факти, які у доведенні не потрібно
    даються, тому що вони заздалегідь вважаються відомими або встановленими, а
    саме: загальновідомі, презумпіруемие і преюдіціальние.В цих випадках
    учасник процесу повинен заявити про загальновідомості факту, послатися на
    правову норму, що передбачає презумпцію, представити вирок, рі-
    ня арбітражного або загального суду на підтвердження преюдиція факту.
     Так зокрема в законі вказується - "Обставини, визнані
    арбітражним судом загальновідомими, не мають потреби в доведенні.
     Факти, встановлені рішенням арбітражного суду (іншого органу,
    дозволяє господарські спори) під час розгляду однієї справи, не до-
     _____________________________< br />  * Арбітражний процесуальний кодекс України, від 6 листопада 1991 р.

    показувала знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті
    ж боку.
     Закон, що вступив у законну силу вирок суду у кримінальній справі обя-
    зателен для арбітражного суду при вирішенні спору з питань, що мали
    Чи місце певні дії та ким вони вчинені.
     Що вступило в законну силу рішення суду у цивільній справі обя-
    зательно для арбітражного суду щодо фактів, встановлених судом
    і які мають значення для вирішення спору.
     Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими,
    не доказуються при розгляді справи. Така пропозиція може бути
    спростовано в загальному порядку "*.
     Найбільш поширеними в арбітражному процесі є письмо-
    менниє докази, які своїм змістом свідчать про ін-
    Терес суд фактах.Оні можуть представлятися в оригіналах, копіях
    виписках. Вимога суду про подання їх є обов'язковим не
    тільки для учасників процесу, але і не беруть участь у справі підприєм-
    тий, установ, організацій. Так згідно ст.36 АПК України
    - "Письмовими доказами є документи та матеріали, що містить
    жащіе дані про обставини, що мають значення для правильного раз-
    вирішення спору.
     Письмові докази подаються в оригіналі або в над-
    лежаще завіреної копії. Якщо для вирішення спору має значення лише
    частина документа, подається завірена виписка з нього.
     Оригінали документів представляються, коли обставини справи в
    відповідно до законодавства повинні бути засвідчені тільки таки-
    ми документами, а також в інших випадках на вимогу арбітражного су-
    так ".
     Речовими доказами можуть бути будь-які предмети, у тому
    числі і документи, які індивідуальними, специфічними властивостями спо-
    власне встановлення фактів, що мають значення для вирішення спо-
    ра.Следует розрізняти документи-письмові докази і докумен-
    ти-речові доказательства.В першому випадку вони свідчать про
    цікавлять суд факти своїм змістом, а в другому-незвичайними, спе-
    ціфічнимі моментами (підроблення, підчистка і т.п.).
     Важливим джерелом доказів є експертіза.Она призначаючи-
     _____________________________< br />  * Арбітражний процесуальний кодекс України, від 6 листопада 1991 р.

    ється тоді, коли для вирішення спору потрібні спеціальні пізнання про
    галузі науки, техніки, будівництва і т.д. (ст.41 АПК).
     Необхідно відзначити, що вперше встановлено право сторін, прокурений-
    ра (а також третіх осіб) заявляти відвід експертові і не тільки на увазі
    сумнів у його об'єктивності, але й за мотивами некомпетентності (ст.31
    АПК).
    Арбітр може призначати додаткову та повторну експертизу, ко-
    торие не слідують путать.Первая призначається тоді, коли висновок екс-
    Перта страждає неповнотою, неясностью.І той же експерт може виправити
    недоліки свого заключенія.Повторная експертиза доручається іншому
    експерту в тих випадках, коли укладення первісної викликає сумніви-
    ня в її об'єктивності, достовірності, переконливості (ст.42 АПК).

     5.ОЦЕНКА ДОКАЗИ
    Арбітражний суд може не обмежуватися доказами, представлення
    тавленнимі сторонами та іншими участнікамі.Он має право і зобов'язаний в ім'я
    встановлення істини витребувати їх як від самих сторін, так і від припускає-
    ріятій, організацій, що не беруть участь у справі (ст.38 АПК).
    При оцінки будь-яких доказів арбітр не зв'язаний будь заздалегідь
    встановленими правилами, а виходить з свого внутрішнього переконання
    і правосознанія.Он зокрема, може не погодитися з адекватно оцінить-
    кой одних і тих самих доказів обома сторонами, якщо побачить у цьому -
    штучність, лукавство з метою обійти, порушити закон. Так в ст.43
    АПК України закріплено - "Арбітражний суд оцінює докази у
    своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і
    об'єктивному розгляді в арбітражному процесі всіх обставин де-
    ла в сукупності, керуючись законом.
     Ніякі докази не мають для арбітражного суду заздалегідь ус-
    тановленной сили.
     Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, ко-
    торимі інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для
    арбітражного суду не є обов'язковим "*.
     _____________________________< br />  * Арбітражний процесуальний кодекс України, від 6 листопада 1991 р.

     6. З А К Л Ю Ч Е Н Н Я

     Звичайно, в обсязі 1-ї контрольної роботи важко повністю освітити
    таку глибоку і широку тему як - ДОКАЗИ У Арбітражному ПРО-
    Процеси, однак фундаментальні поняття і базові положення у зазначеній
    роботі приведені. Незважаючи на те, що норми арбітражного процесу з
    російському і за українським законодавством дещо відрізняються
    один від одного, але ці відмінності не настільки істотні і до того ж по ряду
    об'єктивних і суб'єктивних причин російсько правотворча думка
    трохи випереджає українську, що дає нашим законодавцям використовувати
    позитивний досвід накопичений російськими юристами після прийняття тих
    чи інших нормативних актів, і уникати помилок, обов'язково зустрічають-
    ся на такому тернистому шляху як правотворчість.
     Оскільки історично склалося так, що економіки двох державної адмін-
    тв - України і Росії, тісно і нерозривно пов'язані між собою, а сле-
    послідовно господарникам України і Росії в ході здійснення фі-
    сис теми-господарської діяльності доводиться звертатися до арбітражних
    суди як України, так і Росії для вирішення спірних питань, де прин-
    ціпіальние положення Арбітражного процесуального кодексу Російської
    Федерації врегульовано інакше, ніж в АПК України.
     Використовуючи позитивний досвід не тільки Росії, але й інших розви-
    тих держав, з огляду на національні й історичні особливості нашого
    народу Україна стане демократичною та правовою державою.

    7. Використана література

     1.Констітуція (Основний Закон) України - Прийнята Верховною Сові-
    тому України 28.06.1996г.
     2.Закон України "Про арбітражний суд" від 14 лютого 1992р.// Ведо-
    мости Верховної Ради України.-N20.Ст.272.
     3.Арбітражний процесуальний кодекс України, від 6 листопада 1991 р.
     4.Політологіческій словник. - К.: ІнноЦентр. - 1991.
     5.Юрідіческій енциклопедичний словник. - М.: СЕ. - 1984.

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !