Д. І. Фонвизин.

(1744 або 1745 -1792)

Серед російських письменників мали дар бачити та використовувати весь безглузде вжиття, перший був Фонвізін.В своїх творах він майстерно використав іпідбирав вирази, які на довгий час залишалися в пам'ятічітателя.Фонвізін вважав що в навколишньому світі більше зла ніж добра, і бувглибоко стурбований через недосконалість людини і суспільства.
Денис Іванович Фонвизин був з багатої дворянської семьі.В 1755-62 віннавчається у гімназії при Московському універсітете.В 1762 він переежает в
Санкт-Петербург і одержує там посаду перекладача комісії іноземнихдел.Но вже в 1763 він служить секретарем в кабінеті одного з міністрів
Росії І. П. Єлагіна .1782 року він виходить у відставку і вирішує повністюпосвітить себе літературі.
Увійшов у літературу як один з приймачів Контеміра і Сумарокова.Он буввихований у переконанні що дворярство, до якого він сам і належав,повинно бути освіченим, гуманним, невпинно дбати про інтересисуспільства, а царська влада - висувати для загальної користі гідний дворянна високі должності.А в той час Фонвізін бачив на дворянській "арені"багато невігласів - коханців імператриці, які при керівництвідержавою виходили з власних інтересів, а не з інтересів народу.
Мені здається, що Фонвізін був одним з саіих талановитих письменниківсвого часу, Скарга тільки що він бачив у сліщком чому зло і був тим -самим песимістом.