ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Дуглас Норт
         

     

    Історичні особистості

    Дуглас Нотр (Douglass North)

    Дуглас Сесіл Норт народився 1920 р. в Кембриджі, США; закінчивуніверситет Берклі, Каліфорнія (бакалавра 1942 р., доктор в 1952 р.);працював у Вашингтоні і Х'юстоні; в даний час є професоромуніверситету Вашингтона в Сент-Луїсі, де займав різні адміністративніпости. Дуглас Норт довгий час був членом Ради директорів Національногобюро економічних досліджень, у 1960-1966 рр.. був одним з видавців
    "Journal of Economic History", а з 1987 р. є членом Американськоїакадемії мистецтв і наук.

    Норт стояв біля витоків сучасних досліджень в галузі економічноїісторії - більша кількість відомих нині вчених пройшло його школу. Алеякщо ранні роботи Норта були присвячені таким конкретних проблем, як,наприклад, динаміка цін та заробітної плати в с середньовічної Англії, зростаннядобробуту американців в XVII-XIX століттях або оцінка ефективностіокеанського судноплавства, то згодом він один з перших почав проводитиміждержавні зіставлення та кількісні оцінки різних стратегійекономічного зростання. Норт відрізняється прагненням не тільки докількісним і статичним оцінками економічних параметрів і не допобудови контрфактіческіх моделей, а до аналізу реальних історичнихявищ та пошуку їх пояснень. Інструментом такого роду аналізу єдля нього аналітичний апарат нової інституціональної економічної теоріїі, зокрема, економічна теорія трансакційних витрат.

    У центрі цієї дослідницької традиції знаходиться поняття інституту,тобто "правила гри в суспільстві; більш формально: створені людьмиобмеження, які надають форму людських взаємодій іструктурують стимули в галузі політичного, соціального та економічногообміну ". Існування правил гри необхідно в будь-якому сложноустроенномсуспільстві, де співіснування індивідуальних інтересів та їх узгодження неможе здійснюватися без загальноприйнятих норм, надійних і відповідних їмвладних структур і апарату примусу. Саме в силу такого вживанняі структурування умов економічної діяльності інститути можутьвиконувати своє основне завдання - зменшувати невизначеність громадськоїжиття. Крім того, в реальному житті неможливо існування досконалихринків, якими їх описують стандартні неокласичні моделі, - вреальності трансакційні витрати ніколи не дорівнюють нулю. Створюючипередбачувану соціальне середовище і впорядковуючи розподіл інформації,інститути можуть сприяти більш ефективному та цілеспрямованомувикористання матеріальних ресурсів завдяки економії на трансакційнихвитратах, в першу чергу витратах на вимірювання та пошук інформації.

    Незважаючи на те, що основне завдання економічної діяльності --максимально задовольняти власні потреби в умовах обмеженостіресурсів, залишається незмінною в будь-якій економічній системі в будь-якій країні,способи вирішення цього завдання були суттєво різними в різних країнах ів різні часи. Різними розвинені економіки роблять національні,культурні, історичні традиції, тобто відмінності їх інститутів. З іншогобоку, складні економічні системи з сучасної інституційноїструктурою вами вклалися в ході тривалого процесу еволюції, вивченняякого й становить предмет історичного дослідження. Тому в центрінаукових інтересів економічного історика повинна, з точки зору Норта,стояти еволюція інституційної структури, бо від неї залежить якправильне розуміння подій минулого, так і аналіз причин цьогоположення тих чи інших країн.

    Еволюція інституційної структури провідних країн Європи (Англії,
    Іспанії, Голландії, Франції) починай з X століття вивчається і пояснюється здопомогою традиційних економічних методів - в залежності від еволюціївідносних цін. Відштовхуючись від загальноприйнятих економічних концепцій іоцінюючи такі показники, як динаміка чисельності населення, розміриреальних і номінальних доходів, ціни на сільськогосподарську продукціюпочинаючи з XIII століття, автори не ставлять під сумнів загальну раціональністьекономічної системи, виходячи з того, що в суспільстві складаються саметі інститути, які сприяють його максимальної економічноїефективності. Проте як пояснити в такому випадку те, що, наприклад, векономічний розвиток Іспанії та Англії, що володіли в XVI століттіпорівнянними людськими та матеріальними ресурсами, виявилося, що рівні їхекономічного розвитку незабаром стали непорівнянними? Чому в Іспанії нетільки збереглися, але і зміцнити ті інститути, існування якихбуло явно неефективним з точки зору завдань її економічного розвитку тазростання?

    Теоретичне пояснення розбіжностей еволюції інституціональнихструктур присвячені пізніші роботи Норта. Причину таких розбіжностей вінбачить не в зрушення економічних показників, він розглядає їх у рамкахбільш широкого соціокультурного контексту і пояснює як наявністю старихустановок і традицій (тобто неформальних інститутів), що направляють цізрушення так і певними політичними інтересами, які переслідуютьсяв ході тих чи інших змін правил економічної "гри". Напрямокінституціональних зрушень, вважає Норт, залежить від багатьох факторів, вчислі найважливіших з яких обмеженість раціональності економічнихсистем й історично сформовані співвідношення сил сторін, які виражають ті чиінші інтереси в ході своєрідного політичного "торгу". Так, якщо вдержавній політиці превалюють міркування вигоди можновладців,то це призводить до гіпертрофії державно-бюрократичного апарату іпаралізації економічного інтересу, як це було в Іспанії XVI-XVIIIстоліть. Навпаки, економічні інститути таких країн, як Англія і
    Нідерланди, США, еволюціонували в бік все більшого стимулюванняприватного інтересу шляхом запровадження принципу особистої свободи (ранішеформування громадянських суспільств), мобілізації великих капіталів (першийакціонерні товариства), здешевлення та полегшення доступу до комерційноїінформації (преса, організовані ринки), кращого розподілу ризиків
    (страхування, фондові біржі). Така склалася і стійкаінституційна структура призвела до того, що ефективність тих жевиробничих ресурсів і витрат опинилася в цих країнах куди вище, ніжв тій же Іспанії нового часу або нинішніх країнах Латинської Америки ітретього світу. Дослідження ролі економічних інститутів в економічнійсистемі опинилося на стику декількох дисциплін: правові норми іполітичні розклади в ході історичного розвитку аналізуються з точкизору їх економічної ефективності, з використанням апаратудосліджень процесів торгу і теорії ігор. Цей підхід виявився надзвичайноплідним як для історичних досліджень - як різноманітностішляхів історичного розвитку економічних систем з точки зорупорівняльної ефективності їх інститутів, так і для економічної теорії,оскільки він надав прекрасний і великий емпіричний матеріал дляпрограми аналітично прийомів нової інституційної школи.

    Підходи і принципи аналізу економічної історії Д. Норт доситьчітко виявляються на прикладі взаємин між людьми у феодальномусуспільстві. Якщо марксистська економічна наука розглядала працю селян -кріпаків на феодала як присвоєння тим додаткового праці (продукту),то Д. Нортон аналізує цю повинність як природну форму обміну робочогочасу на загальну захист життя і власності в період, коли системаіснуючого правопорядку була недосконалою. Таким чином, на думкуамериканського вченого, перехід від феодалізму до капіталізму відбувався невнаслідок скасування кріпосного права, а в результаті виникненнянезалежних держав з розвинутою системою правопорядку, що забезпечує,перш за все, право на власність, у тому числі - і на робочу силу.
    Тому вся історія розвитку західних країн з 1600 р. до 1900р.розглядається з принципової точки зору.

    Д. Норт тривалий час плідно працював у галузі економічноїісторії та економетрики, симбіоз яких привів до виникнення "кліометрії"
    - Особливої концепції як дослідження економічних явищ на основіз'єднання математичних, статистичних методів та історичної теорії.
    Сама назва "кліометрії" походить від грецького "Кліо - муза історії --і "Метро"-вимірювати. Ряд робіт, присвячених теорії економічної історії,
    Дуглас Норт опублікував ще в 70-і роки. Недарма його разом з Р. Фогелемназивають на Заході творцями нової економічної історії. Одна з робіт
    Д. Норта - "За лаштунками нової економічної історії" (1973 рік) - викликалатривалі суперечки і дискусію в науковому світі.

    Вже в цій роботі є прагнення по новому пояснитипроцвітання і занепад народів і держав, проаналізувати проблемуекономічного зростання в тісному взаємозв'язку з дією так званихзовнішніх ефектів, трансакційних витрат і інституціональних норм. Задумку Д. Норта, реформи і революції, зміна правових положень і формвласності мають сенс лише тоді, коли небажані побічнінаслідки (зовнішні ефекти) трансакційних дій (витрат) в рамкахіснуючих інститутів більші, ніж були за нових. Це, в значніймірою абстрактне теоретичне положення Д. Норт пояснює, вдаючись доісторії людської цивілізації, зокрема, на прикладі "першогоекономічної революції в людській історії "Чому, запитуєдослідник, 10 тис. років тому з мисливців і собіральщіков раптомвиникли селяни? Його відповідь така: тому що лад власностіпервісного суспільства (вільне використання землі для всіх) не мігбільше відповідати зовнішніх ефектів зростаючої чисельності населення
    (Скорочення площ лісів і зниження врожайності землі); на змінустарому праву прийшло нове - право колективної власності на спільнопобудовану країну, тобто виникло аграрне суспільство.

    Розмірковуючи про процеси, що відбуваються, що відбуваються в світі, Д. Нортпідкреслює, що "найважливішим завданням для Східної Європи сьогодні єформальна передача державної власності в приватні руки. Але прицьому відсутнє все те, що дає можливість цієї приватної власностіфункціонувати у відповідності з невидимою рукою ринку - немаєвідповідної правової системи, системи освіти. Просто немає основ дляцього. Неформальні правила гри, опосередковані через культуру кожноїкраїни, змінити дуже важко. Якщо ж модифіковані лише формальніправила, то це може призвести до напруженості і тривалоїполітичної нестабільності ". Що стосується Росії, України та іншихреспублік колишнього СРСР, то шлях змін тут буде тривалим іважким і в найближчі 15-20 років навряд чи можна очікувати високих темпіврозвитку.

    Ідеї Д. Норта при формуванні нової інституційної економіки далипоштовх до активізації досліджень у вказаному напрямку. Доказомцього є публікація низки робіт, присвячених проблемам взаємодіїправил поведінки та економіки, впливу різних інститутів на процесиекономічного і соціально-політичного розвитку. Зокрема, в 1994 роціопублікована робота "Економічний аналіз інституту" Р. Ріхтера, а в 1993році - книга Г. Бреннана і Дж.. М. Бьюккенена "Обгрунтування правил". До цьогоряду робіт слід віднести також книги "Етичні засади ринковоїекономіки "(за ред. Х. Зіберта) і" Довірчі правила, процвітання ікризи "Х. І. Зігенталера. У цих роботах обгрунтована закономірністьстановлення інституціональної економіки, показано, що установа івикористання її організацій обумовлює так звані "трансакційнівитрати ", які повинні братися до уваги при здійсненнігосподарської діяльності. Кожен з дослідників підкреслює, щоекономічні кризи в індустріальних суспільствах були і завжди залишатьсянасамперед кризами орієнтації, тобто втратою довіри до правил інорм, які регулюють суспільне життя та економічну діяльність. Новаінституціональна економіка, на думку цих авторів, саме й повиннасвоєчасно враховувати формальні і неформальні правила і норми,існують у суспільстві, використовувати їх при вирішенні низки проблем.

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !