ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Ігор Васильович Курчатов
         

     

    Історичні особистості

    Московський коледж

    Доповідь з дисципліни:

    «Вітчизняна історія» на тему:

    «Ігор Васильович Курчатов»

    Доповідь підготував

    Студент групи Рк-104

    Карпова М.А.

    Москва 2004

    Ігор Васильович Курчатов (1902-1960 )

    Ігор Васильович Курчатов - видатний фізик, перший і багаторічнийкерівник радянської ядерної програми.

    За останні роки в пресі з'явилося безліч повідомлень, що в роки
    Холодної війни радянська розвідка вкрала американські атомні секрети, арадянські вчені-атомники лише повторили їх. Це твердження подібно до того,що мавпа вкрала поварену книгу і по ній приготувала український борщ.

    Американські атомні секрети радянська розвідка дійсноотримала за допомогою таких вчених, як англійський фізик Клаус Фукс,симпатизували Радянському Союзу. Це була значнарозвідувальна операція періоду «холодної війни». Але ці секрети потрапили додосить підготовленим фахівцям, фізикам-атомникам, і, перш за все до
    Ігорю Васильовичу Курчатова, що поєднував таланти фізика і видатногоорганізатора. Саме на нього припав вибір А. Ф. Іоффе, який рекомендуваврадянського керівництва призначити керівником атомної програми саме І.
    В. Курчатова. І це багато в чому визначило швидкий успіх розробки нашогоядерної зброї.

    І. В. Курчатов народився 30 грудня 1902 року в м. Сім на Південному Уралі вродині землеміра. В1912 році закінчив Сімферопольську гімназію, а в 1920 роцівступив на фізико-математичний факультет Таврійського університету.
    Ректором університету тоді був В. І. Вернадський, а фізику викладаливідомі теоретики И. Е. Тамм і Я. І. Френкель. Незважаючи на важкіумови Громадянської війни, чотирирічний курс університету Ігор Васильовичпройшов за три роки.

    У 1924-1925 був асистентом при кафедрі фізики Азербаржанскогополітехнічного інституту (Баку).

    У 1925 році він переїхав в Ленінград і став науковим співробітником Фізико -технічного інституту. І. В. Курчатов потрапив до рук директора інститутуакадеміка А. Ф. Йоффе, якого оточували молоді й енергійні співробітники -
    А. П. Александров, Я. І. Френкель, Л. А. Арцимович, Л. Д. Ландау, А. И.
    Лейпунський, І. К. Кикоин, Н. Н. Семенов, Ю. Б. Харитон.

    Наприкінці 1920-х років І. В. Курчатов вивчав фізику діелектриків інапівпровідників. Він зробив перші роботи з сегнетоелектрик --електричним кристалів. У той же час Ігор Васильович завжди виявлявталанти творця і керівника наукових колективів.

    У 1932 році у всьому світі був зроблений цілий ряд найважливіших відкриттів угалузі ядерної фізики - відкриті елементарні частинки нейтрон, позитрон,важкий ізотоп водню - дейтерій. У США почав працювати перший прискорювачелементарних частинок - циклотрон.

    Дізнавшись про ці відкриття, І. В. Курчатов вже наприкінці 1932 рокупереключив роботу своєї лабораторії на фізику атомного ядра і з тих пірзаймався сам в основному нею.

    У 1935 р. Курчатов разом із співробітниками виявив явище ядерноїізометрії штучно-радіоктівнич ізотопів. Також, важливе значення маютьйого роботи у резонансній поглинання нейтронів і їх взаємодії зводнем.

    У 1937 році він брав участь у створенні першого радянського циклотрона, ав 1939 році почав працювати над проблемою розподілу важких атомних ядер.

    У 1940 році під безпосереднім керівництвом І. В. Курчатова йогоспівробітники Г. Н. Флеров і К. А. Петржак відкрили спонтанний
    (мимовільний) розпад ядер радіоактивного хімічного елемента урану. УТого ж року Курчатов довів можливість ланцюгової ядерної реакції в системі
    «Уран - важка вода» з виділенням енергії. Але ж в кінці 1930-х років А.
    Ф. Іоффе і його інститут жорстоко критикували за те, що вони займаються нібитобезперспективною ядерної тематикою.

    Весь 1941 І. В. Курчатов під керівництвом А. П. Александрова
    (майбутнього президента Академії наук СРСР) займався розмагнічування бойовихкораблів з метою захисту їх від магнітних хв. Вони спочатку робили цю роботудля Балтійського, а потім і для Чорноморського флоту. Спочатку військові морякипоставилися до цієї роботи скептично, але незабаром зрозуміли її життєвунеобхідність. За весь час війни ні один розмагніченість корабель непідірвався на магнітній міні! Життя тисяч моряків врятувала ця робота.

    Тільки в листопаді 1941 року І. В. Курчатова вивезли з чорноморськогопорту Поті. В евакуації лабораторія Курчатова займалася проблемамитанкової броні.

    У грудні 1941р. Г.М. Флеров приїжджає в Казань для зустрічі з
    Курчатовим, але його там не було. Тоді Флеров виступив з доповіддю перед
    Іоффе, Капицею та іншими фізиками. У доповіді він навів ряд аргументів надоказ того, що для створення ядерного вибуху годяться легкий ізотопурану і Протактиній. Детально розробив ефекти, які можуть перешкодитивибуху і, вважаючи ядерний вибух реальним, перерахував найважливіші напрямкидосліджень. У травні 1942р. Флеров пише до Державної ради оборони,що «треба, не гаючи часу, робити уранову бомбу» і наводить своїаргументи.

    У цей час радянське керівництво вже мало інформацію проте, що у Німеччини і США в умовах особливої секретності ведуться строковіроботи зі створення нового надпотужного зброї.

    Після листа в уряд фізика Георгія Флерова - учня іспівробітника І. В. Курчатова - Ігоря Васильовича викликали до Москви і порекомендації А. Ф. Іоффе призначили керівником атомного проекту. А. Ф.
    Іоффе ясно розумів, що саме І. В. Курчатов, як найбільш компетентний впитаннях ядерної фізики і хороший організатор, більше за інших підходить дляцій ролі. І подальші події показали, що він не помилився. Саме І. В.
    Курчатова країна зобов'язана якнайшвидшим створенням ядерної зброї та припиненняммонополії США на нього.

    У 1943 році І. В. Курчатов організував так звану лабораторію №
    2, або ЛВПАН (скорочення від лабораторії вимірювальних приладів Академіїнаук), на околиці Москви, на Ходинському полі. У тому ж 1943 Ігор
    Васильович був обраний академіком.

    Місцезнаходження ЛВПАН було оточено завісою особливої секретності - нетільки від німців, але і від американців.

    Проте, бували й комічні випадки. Найближчий помічник І. В.
    Курчатова А. П. Александров згадував про перші відвідини ЛВПАН: «В 1944році я якось приїхав до Бороді (прізвисько Курчатова, який відпустив пишнубороду) в лабораторію вимірювальних приладів, вже в Покровське-Стрешнєва.
    Адреса ніхто точно не знав, говорили, що потрібно їхати в Срібний Бор ітам по дорозі запитати. Я приїхав у вказане місце, питаю уміліціонерів, вони дивляться на мене підозріло і нічого не говорять. Вже я,було, впав у смуток: міг спізнитися. На щастя, трапилась хлопчаки. Яспитав, чи не знають вони, де тут червоний цегляний будинок за великим парканом?
    Один сказав: «Це де атом роблять? Чи підете ось сюди, переїдете залізнудорогу, і за нею будуть ворота в паркані! "Згідно з цим точному вказівкою я відразузнайшов ЛВПАН і потрапив до Бороді ».

    До лабораторії № 2 були викликані з фронтів і з евакуації всінеобхідні фахівці. По суті, на атомний проект працювала наука іпромисловість всієї країни.

    Курчатов сам Веделя ті роботи, які, на його думку, швидше призведутьдо створення атомної бомби.

    Звичайно, велику допомогу в створенні радянської атомної бомби зіграланаша розвідка. Завдяки блискуче проведеної операції вдалося отриматидокладні дані про принципи дії, конструкції і випробуванняхамериканської атомної бомби. Це значно спростило завдання і прискорилозавершення нашого атомного проекту. Щоб уникнути витоку інформації всеотримані дані повідомлялися тільки одному І. В. Курчатова, якийприїжджав в Кремль і знайомився з ними тільки там. Інші учасники атомногопроекту не знали про це. Це давало можливість уникати тупикових шляхів,вже випробуваних американськими вченими, і відразу замість проведення багатьохлабораторних експериментів організовувати промислове виробництво, першусього розщеплюються, (ізотопу урану-235 і плутонію --штучного хімічного елемента) - «начинки» атомної бомби. Адже для їхвиробництва необхідно було створити цілу нову галузь промисловості --атомну. Треба було побудувати цілі комбінати з ядерними реакторами і цілийряд виробництв надчистих матеріалів, наприклад графіту для реакторів.

    У США атомну зброю було створено до кінця війни, у липні 1945 рокупроведено його випробування. У своїх спогадах прем'єр-міністр
    Великобританії Черчілль писав, що на Потсдамської конференції після закінченнявійни з Німеччиною новий президент США Трумен за домовленістю з ним сказав
    Сталіну, що в США створено надпотужний атомну зброю. Черчілль повинен бувспостерігати за виразом обличчя Сталіна при цьому звістку. Він написав, щоособа Сталіна абсолютно не змінилося, - мабуть, він не розумів, про щойдеться. Проте Сталін завдяки роботі нашої розвідки добре розумів, прощо йдеться, і напруженість робіт у нас ще більше зросла.

    У середині 1945р. надійшло повідомлення про вибух жахливої сили наполігоні в Аламогордо США. Курчатов з товаришами зустріли це повідомлення ззмішаним почуттям досади, задоволення і настороженості. Досади --тому, що американці зробили це раніше. Задоволення - тому, щоможливість вибуховою самопідтримуваної ядерної реакції тепер доведена ізусилля вчених приведуть до заданої мети. Всього лише через двадцять днівпісля Аламогордо пролунали вибухи в Хіросімі і потім в Нагасакі.

    Сталін сказав тоді (17 вересня 1946р.) відповідаючи на запитаннякореспондента: «... атомні бомби призначені для залякування людей зі слабкими нервами,але вони не можуть вирішувати долі війни ... »Але, напевно, він вже тоді думав поіншому.

    Схема атомної бомби, по суті, проста. Для здійснення ланцюговоїядерної реакції розподілу радіоактивних матеріалів (ізотопу урану-235 абоштучного хімічного елемента плутонію), що викликає вибух атомноїбомби, потрібно перевершити критичну масу цих матеріалів. Для цього потрібнозблизити дві або декілька «шматків» урану або плутонію, що мають масуменше критичної. При виникає ланцюгової реакції розподілу виділяється дужевелика енергія, що викликає атомний вибух.

    Але, як відомо, «диявол ховається в подробицях». По-перше,потрібно накопичити кількість урану-235 або плутонію, що дорівнює кількомкілограмам. Для їх накопичення довелося створити потужні ядерні реактори. По -друге, для здійснення атомного вибуху зблизити їх потрібно дуже швидко.
    Для цього була придумана так звана імплозіі, тобто вибух не назовні,а всередину. Було ще, по-третє, по-четверте, і так далі.

    Американці були буквально вражені тим, як швидко в СРСР булорозроблено і випробувано атомну зброю. Адже їх технічні експерти буливпевнені, що росіянам не вдасться створити атомну бомбу раніше середини 1950 --х років. У американських військових були конкретні плани атомних бомбардуваньцілого ряду великих міст СРСР, починаючи з Москви та Ленінграда. А тепер,після припинення атомної монополії США, довелося від цих планіввідмовитися.

    Настав самий напружений момент. Відповідальність за випробуванняуряд покладає на Курчатова. Але є невелика вірогідність, що вінне вдасться або буде меншої сили. Тому Курчатов квапить з виготовленнядругий примірники бомби.

    Випробування на світанку 29 серпня 1949р. пройшло успішно в присутності
    Верховного командування СА, керівників Партії та Уряду.

    Ще сильніше змінилася обстановка в світі після розробки водневихбомб. Перша воднева бомба була розроблена і випробувана в США в 1952році, причому вона представляла собою багатотонну нетранспортабельнихконструкцію розміром з двоповерховий будинок. У СРСР під керівництвом І. В.
    Курчатова перший воднева бомба була розроблена й випробувана вже черезкілька місяців після американської, в 1953 році, причому вона була вжетранспортабельної і при випробуваннях, було скинуто з літака -бомбардувальника.

    Принцип дії водневої (або термоядерної) бомби відрізняється відпринципу дії атомної.

    Якщо для атомного вибуху використовується ланцюгова реакція поділурадіоактивних елементів, то для вибуху водневої бомби використовуєтьсяреакція синтезу (об'єднання) легких хімічних елементів - ізотопівводню дейтерію і тритію, при якій відбувається виділення гігантськоїенергії. Однак ця реакція синтезу може відбуватися при дуже високійтемпературі - порядку декількох мільйонів градусів. А таку високутемпературу дає вибух атомної бомби, що застосовується в якості запалу дляводневої бомби. Тому вона називається термоядерної. Чим більшевикористовується дейтерію і тритію, тим більше потужність вибуху. Таким чином,потужність водневої бомби нічим не обмежена. У цьому її особлива небезпека.

    Після розробки і випробувань перших атомних бомб у військових метою їхбойового застосування була перемога у війні.

    Проте практично необмежена потужність водневого (аботермоядерного) зброї зробила таку перемогу практично неможливою - приумови, що супротивник також володіє подібною зброєю і може завдатиудар у відповідь. Якщо потужність атомних бомб, скинутих американцями в 1945році на японські міста Хіросіма і Нагасакі, становила кілька кілотонн,то потужність радянської водневої бомби, скинутої на Новій Землі в 1962році, становила вже 50 мегатонн.

    До того ж і американські, і радянські вчені зрозуміли, що в результатімасованого застосування водневої зброї відбудеться так звана
    «Ядерна зима». Крім основних ефектів ядерних вибухів - руйнувань іопромінення людей - почнеться настільки різке похолодання на всій земнійкулі, життя людства стане неможливим, і рід людський простоприпинить своє існування.

    Так парадоксальним чином створення радянської ядерної зброї таприпинення американської монополії на нього врятувала світ від третьої і, по всійймовірно, останньою, світової війни. Так званий ядерний паритет (тоє рівновагу сторін) призвів до поступового скорочення запасів ядерноїзброї в США і СРСР, а тепер і в Росії.

    Але не тільки створенням ядерної зброї займався І. В. Курчатов. У
    1954 році під його керівництвом була побудована і запущена в експлуатаціюперша промислова атомна електростанція в Обнінську, а в наступні роки
    - Цілий ряд найбільших атомних електростанцій. У них застосовуєтьсякерована ланцюгова реакція поділу радіоактивних матеріалів.

    Ще в 1950-х роках під керівництвом І. В. Курчатова почалися роботиз використання термоядерної енергії в мирних цілях. Вирішення цієїгігантської завдання забезпечить людство енергією на сотні років вперед.

    Вибух водневої бомби - це некерована реакція синтезу. А осьякщо навчитися керувати реакцією синтезу, це може дати людствупрактично необмежену енергію. Адже запас води, в яку входитьводень, на планеті величезний, дуже великий і запас ізотопів водню --дейтерію і літію. Створення керованого термоядерного реактора єнайважливішим завданням людства в XXI столітті. Тоді можна буде отримуватиенергію, не витрачаючи найцінніші матеріали - нафту і природний газ. Згадаємо щераз пророчі слова Д. І. Менделєєва: «Топити нафтою? Що ж, можна топитиі асигнаціями ...»

    При поїздці до Англії в 1956 році І. В. Курчатов у своєму знаменитомудоповіді в англійському атомному дослідному центрі в Харуелле впершерозсекретив ці роботи і запропонував проводити їх спільно вченим усьогосвіту.

    У 1957р. став лауреатом Ленінської премії.

    Працював І. В. Курчатов у воєнний і повоєнний час практично безвідпочинку і з величезним нервовим напруженням. Це підірвало його здоров'я, вінважко захворів. Незважаючи на хворобу, він продовжував працювати, але в лютому
    I960 року раптово помер під час розмови з відвідати його в лікарні Ю.
    Б. Харитоном. А було йому всього 58 років. Похований на Красній площі у
    Кремлівської стіни

    Курчатов Ігор Васильович був нагороджений 5 орденами Леніна, медалями.


         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !