ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Процесуальні строки
         

     

    Арбітражний процес
    Період, протягом якого має бути здійснено певний процесуальна дія арбітражним судом, сторонами та іншими учасниками арбітражного процесу, органами, що виконують рішення арбітражного суду, називається процесуальним строком. В окремих випадках для осіб, які не беруть участь у процесі, також можуть бути визначені терміни здійснення ними дій, передбачених Арбітражним процесуальним кодексом Російської Федерації.
    Встановлення процесуальних строків має на меті створити гарантії забезпечення якнайшвидшого відновлення порушених або оспорюваних прав і законних інтересів організацій і громадян-підприємців.
    Строки вчинення процесуальних дій крім Кодексу можуть бути встановлені і іншими федеральними законами. Так, п. 5 ст. 5 Закону РФ "Про неспроможність (банкрутство) підприємств" передбачений 15-денний термін з дня подачі заяви боржником до арбітражного суду про порушення провадження у справі про неспроможність (банкрутство) для подання бухгалтерського балансу або замінюють його бухгалтерських документів.
    У випадках, коли процесуальні строки не встановлені Кодексом або іншим федеральним законом, вони призначаються арбітражним судом.
    До встановлених АПК строками відносяться:
    - П'ятиденний термін особі, від якого арбітражний суд витребував докази, для того, щоб повідомити про неможливість представити їх взагалі або подати у встановлений судом строк (ст. 54);
    - Розгляд арбітражним судом заяви про забезпечення позову не пізніше наступного дня після його надходження (ст. 75);
    - П'ятиденний термін для направлення особам, які беруть участь у справі, визначення про відмову в прийнятті позовної заяви (ст. 107);
    - Двомісячний термін для розгляду справи арбітражним судом і прийняття ним рішення (ст. 114);
    - Триденний термін для перерви в засіданні арбітражного суду (ст. 117);
    - Підписання суддею, головуючим у судовому засіданні, протоколу засідання не пізніше наступного дня після засідання (ст. 123);
    - Триденний термін для складання мотивованого рішення у виняткових випадках за особливо складних справах (ст. 134);
    - Місячний термін для вступу рішень арбітражних судів суб'єктів Російської Федерації в законну силу, якщо не подана апеляційна скарга (ст. 135);
    - П'ятиденний термін для направлення особам, які беруть участь у справі, рішення арбітражного суду (ст. 137);
    - Місячний строк для повідомлення до арбітражного суду про вжиті заходи по приватному ухвалою суду (ст. 141);
    - П'ятиденний термін для направлення особам, які беруть участь у справі, та іншим особам, яких вона стосується, визначення арбітражного суду (ст. 142);
    - Місячний термін для подачі апеляційної скарги на рішення арбітражного суду (ст. 147);
    - Місячний термін для розгляду апеляційної скарги на рішення арбітражного суду (ст. 156);
    - Вступ постанови апеляційної інстанції в законну силу в момент його прийняття (ст. 159);
    - П'ятиденний термін для направлення постанови апеляційної інстанції особам, які беруть участь у справі (ст. 159);
    - П'ятиденний термін для направлення арбітражним судом, який прийняв рішення, скарги у федеральний арбітражний суд округу (ст. 163);
    - Місячний термін для подачі касаційної скарги на рішення або постанову арбітражного суду (ст. 164);
    - Місячний термін для розгляду касаційної скарги на рішення арбітражного суду і постанову апеляційної інстанції (ст. 173);
    - П'ятиденний термін для направлення особам, які беруть участь у справі, постанови касаційної інстанції (ст. 177);
    - Вступ постанови касаційної інстанції законної сили з моменту його прийняття (ст. 177);
    - Вступ постанови Президії Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації в силу з моменту його прийняття (ст. 189);
    - Місячний термін для подачі заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами що вступив у законну силу судового акту (ст. 193);
    - Місячний термін для розгляду заяви про перегляд що вступив у законну силу судового акта за нововиявленими обставинами (ст. 195);
    - Шестимісячний строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа арбітражного суду (ст. 201).
    Арбітражний суд призначає процесуальні строки, якщо вони не встановлені Кодексом або іншим федеральним законом. Можливість призначення таких термінів арбітражним судом в деяких випадках безпосередньо закріплена в Кодексі. Наприклад, у ст. 131 передбачено, що при ухваленні рішення, що зобов'язує відповідача вчинити певні дії, не пов'язані з передачею майна або стягненням грошових сум, арбітражний суд у резолютивній частині рішення вказує, зокрема, протягом якого періоду часу відповідач зобов'язаний ці дії зробити. Відповідно до ст. 120 Кодексу у випадках, коли справа не може бути розглянута в даному засіданні, арбітражний суд відкладає його розгляд і учасники арбітражного процесу сповіщаються про час проведення наступного засідання.
    Практично важливими є підстави, за якими арбітражний суд встановлює строк для вчинення певної процесуальної дії. У цьому випадку суд зобов'язаний враховувати конкретні обставини справи, маючи на увазі, що термін повинен бути реальним, достатнім для здійснення процесуальної дії і разом з тим не зайво тривалим, щоб не створювати умов для затримки остаточного вирішення спору, що надійшов на розгляд арбітражного суду.
    Певні зазначені в Кодексі дії можуть вчинятися особами, які не беруть участі в арбітражному процесі. Терміни здійснення цими особами дій встановлюються в самому Кодексі або арбітражним судом. Так, із ст. 54 Кодексу випливає обов'язок особи, яка не бере участь у справі, подати заяву або речовий доказ у строк, зазначений арбітражним судом. Відповідно до ст. 141 Кодексу відповідні організації, державні та інші органи, посадові особи зобов'язані в місячний термін повідомити до арбітражного суду про вжиті ними заходи по приватному визначення арбітражного суду про виявлені ним при вирішенні спору порушення законодавства.
    Згідно з ч. 2 ст. 96 АПК строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, вказівкою на подію, яка обов'язково має настати, чи періодом часу, протягом якого дія може бути вчинена.
    Кодекс передбачає випадки, коли час вчинення процесуальної дії може визначатися точною календарною датою. Так, ст. 113 Кодексу встановлює, що у визначенні судді про підготовку справи до судового розгляду вказується час проведення засідання арбітражного суду. З ст. 120 АПК випливає, що при відкладення розгляду справи арбітражний суд встановлює час проведення наступного засідання.
    У ряді випадків строк визначається в Кодексі шляхом вказівки на подію, до настання якого можливе здійснення певного процесуальної дії. Так, в силу ст. 37 Кодексу позивач має право змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від позову до прийняття рішення арбітражним судом. До прийняття рішення щодо спору можливо, як це передбачено ст. 35 АПК, залучення арбітражним судом до участі у справі іншого відповідача.
    Зустрічний позов відповідач має право пред'явити позивачу згідно зі ст. 110 Кодексу також тільки до прийняття рішення щодо спору. Арбітражний суд може видати дублікат виконавчого листа замість втраченого, якщо стягувач у відповідності зі ст. 204 Кодексу звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
    Якщо термін для вчинення процесуальної дії визначається періодом часу, протягом якого дія може бути вчинено, відповідна дія може бути зроблено протягом усього цього періоду, тобто в будь-який день, але не пізніше його останнього дня. Так, апеляційна та касаційна скарги можуть бути подані в будь-який день, але не пізніше місячного терміну, встановленого відповідно до ст. 147 і 164 Кодексу. Виданий стягувачу виконавчий лист може бути пред'явлено до виконання будь-якого дня шестимісячного терміну, встановленого ст. 201 АПК.
    Процесуальні строки обчислюються роками, місяцями або днями (ч. 3 ст. 96 АПК). Незалежно від цього протягом їх починається на наступний день після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Це дуже важливе правило має практичне значення для обчислення будь-якого процесуального строку.
    Питання про початок перебігу процесуального строку тісно пов'язаний з питанням про його закінчення. Згідно з ч. 1 ст. 97 Кодексу термін, що обчислюється роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку, а термін, що обчислюється місяцями, - у відповідне число останнього місяця строку.
    Оскільки кінець терміну може припадати на місяць, який не має відповідного числа, у ч. 1 ст. 97 зазначено, що у такому випадку термін закінчується в останній день цього місяця. Так, якщо за наведеними правилами строк на оскарження рішення мав би закінчитися 31 квітня, скарга подається 30 квітня, оскільки квітня не має 31 числа. Процесуальний строк з початку його обчислення тече безперервно. Це означає, що неробочі дні, якщо вони припадають на початок перебігу строку або зустрічаються на його протязі, включаються в термін і не подовжують його. Однак у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку, як зазначено в ч. 1 ст. 97, вважається перший наступний за ним робочий день.
    Так, якщо останній день строку для виробництва процесуального дії припадає на 1 травня, останнім днем строку слід рахувати 3 травня, оскільки 1 і 2 травня є святковими днями, а якщо цей день вихідний - 4 травня. Як зазначено в ч. 2 ст. 97 АПК, процесуальна дія може бути виконане до двадцяти чотирьох годин останнього дня встановленого терміну. Якщо апеляційна, касаційна скарги та інші документи були здані органу зв'язку до двадцяти чотирьох годин останнього дня строку, строк не вважається пропущеним. З наведеного випливає, що здача документа в орган зв'язку прирівнюється до вчинення процесуальної дії безпосередньо в арбітражному суді. Так, якщо визначений ст. 147 Кодексу місячний термін для подачі апеляційної скарги закінчується 25 вересня, вона може бути здана органу зв'язку до двадцяти чотирьох годин 25 вересня. Термін для подачі скарги не буде вважатися пропущеним, хоча в цьому випадку скарга, зрозуміло, поступить в арбітражний суд пізніше 25 вересня. Таким чином, день надходження скарги до арбітражного суду ніякого значення не має.
    На практиці часто виникає питання про те, як підтверджується дата здачі документів органу зв'язку. Вона підтверджується датою поштового штемпеля на конверті, поштової квитанції, описи цінного листа, виписки з реєстру поштових відправлень тощо, оскільки ця дата дозволяє встановити факт здійснення процесуальної дії в певний термін.
    Зрозуміло, у випадках, коли процесуальна дія відбувається в арбітражному суді (наприклад, безпосередня здача документів у канцелярію суду), воно має бути виконане до кінця робочого дня, встановленого в арбітражному суді.
    Практично важливим є питання про правові наслідки пропуску процесуального строку. У деяких статтях Кодексу прямо передбачені ці наслідки. Так, згідно зі ст. 151 і 168 АПК апеляційна та касаційна скарги, подані після закінчення встановленого терміну, якщо людина не порушує клопотання про поновлення пропущеного строку, не приймаються до розгляду і підлягають поверненню. Заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами за відсутності клопотання про поновлення пропущеного строку також до розгляду не приймається та відповідно до ст. 193 Кодексу повертається заявнику. Таким чином, в цих випадках особи, які порушили термін, встановлений для виробництва процесуальних дій, втрачають право на їх вчинення.
    Разом з тим треба мати на увазі, що порушення арбітражним судом встановлених термінів не звільняє його від обов'язку вчинити певні дії. Так, арбітражний суд зобов'язаний розглянути спір і тоді, коли їм порушений термін вирішення спорів, передбачений ст. 114 Кодексу. При порушенні встановленого ст. 137 терміну розсилки рішень арбітражний суд не може бути звільнений від цього обов'язку. Чи не вислана у федеральний арбітражний суд округу скарга на рішення арбітражного суду, що набрало законної сили, у строк, встановлений у ст. 163, повинна бути вислана та з порушенням цього терміну. Цілком очевидно, що в подібних випадках арбітражний суд зобов'язаний здійснити відповідні дії і після закінчення встановлених для нього термінів, оскільки порушення їх самим арбітражним судом не може перервати арбітражний процес.
    Стаття 98 Кодексу передбачає: з зупиненням провадження у справі перебіг усіх незакінчених процесуальних строків зупиняється. З дня поновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується.
    Зупинення перебігу процесуальних строків настає при припинення провадження у справі з підстав, передбачених ст. 81 і 82 Кодексу. Арбітражний суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що викликали його зупинення. З дня поновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується. Таким чином, перебіг процесуального строку припиняється на весь час призупинення провадження у справі. При цьому час, що минув до призупинення, повинне враховуватися.
    Продовження перебігу строку починається з дня винесення ухвали арбітражного суду про поновлення провадження у справі, а не з дня, коли фактично усунуті обставини, що послужили підставою для його припинення. Проілюструємо це прикладом. Відповідно до ст. 81 Кодексу арбітражний суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках неможливості розгляду даної справи до ухвалення рішення по іншій справі або питанню, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, кримінального або адміністративного судочинства. Перебіг процесуальних строків, припинених у зв'язку з зупиненням провадження у справі за вказаними обставинами, буде тривати лише з дня відновлення провадження у справі. Дата прийняття рішення по іншій справі або питанню не має значення для визначення часу, з якого триває перебіг процесуальних строків.
    Відповідно до ст. 170 АПК арбітражний суд касаційної інстанції має право за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, призупинити виконання рішення, постанови, прийнятих у першій та апеляційній інстанціях. Стаття 182 Кодексу встановлює, що Голова Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації та його заступник можуть призупинити виконання відповідного рішення, постанови. У таких випадках, оскільки виконання судового акту було припинено, час, на який воно припинялося, в силу ст. 201 Кодексу не зараховується у шестимісячний строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
    Стаття 99 Кодексу присвячена часто зустрічається в практиці питання про відновлення та продовження процесуальних строків. Згідно з ч. 1 цієї статті за заявою особи, що бере участь у справі, арбітражний суд, визнавши причини пропуску встановленого Кодексом або іншим федеральним законом процесуального строку поважними, відновлює пропущений термін.
    Відновлення пропущеного строку здійснюється за заявою особи, що бере участь у справі. Заява подається в той арбітражний суд, у якому належало вчинити відповідну процесуальну дію.
    У заяві повинні бути пояснені причини пропуску та наведені підстави, за якими заявник вважає ці причини поважними, у ньому повинні бути наведені докази, що вчинити процесуальну дію в строк у заявника не було можливості.
    Необхідно мати на увазі, що одночасно з подачею заяви про поновлення пропущеного строку має бути здійснено необхідне процесуальна дія.
    Без цього заяву про поновлення строку на його вчинення арбітражним судом не приймається. Таким чином, клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної чи касаційної скарги має бути подано одночасно зі скаргою. Воно може бути викладено в самій скарзі або в окремому заявленийпанії, що подається зі скаргою. Разом з тим слід враховувати, що процесуальна дія, що відбувається одночасно з подачею заяви про поновлення пропущеного строку, має бути здійснене з дотриманням усіх вимог відповідних статей Кодексу. Так, апеляційна скарга на рішення арбітражного суду повинна бути належним чином оформлена, інакше вона буде повернена без розгляду з підстав, зазначених у ч. 1 ст. 151 Кодексу і не пов'язаним з пропуском процесуального строку.
    Причина пропуску строку визнається арбітражним судом поважної залежно від конкретних причин такого пропуску. У практиці часто виникає питання про відновлення строку на оскарження. Причина пропуску цього терміну визнається поважною, якщо, зокрема, скарга подана з порушенням терміну у зв'язку з несвоєчасним отриманням стороною рішення, коли це фактично позбавило її можливості подати скаргу в строк.
    Частина 2 ст. 99 АПК передбачає порядок оформлення відновлення пропущеного процесуального строку та відмови у його відновленні. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі або постанові арбітражного суду. Про відмову у відновленні процесуального строку виноситься ухвала, яка згідно з ч. 3 ст. 99 може бути оскаржено в загальному порядку.
    Вирішуючи у ст. 99 питання про відновлення процесуальних строків, Кодекс разом з тим особливо виділив правила відновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа арбітражного суду до виконання, присвячуючи цими правилами ст. 203.
    Згідно з цією статтею при пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних арбітражним судом поважними, пропущений строк може бути відновлений. Видається, що, встановивши поважність причин пропуску строку, арбітражний суд зобов'язаний відновити його. Заява про поновлення пропущеного строку подається до арбітражного суду, який прийняв судовий акт. Заява розглядається у засіданні арбітражного суду з повідомленням стягувача та боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте їх неявка не є перешкодою до розгляду заяви. За результатами розгляду заяви виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві і боржнику. На відміну від загального порядку, відповідно до якого оскаржено може бути тільки ухвала про відмову у відновленні процесуального строку, визначення про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання також може бути оскаржено.
    Частиною 4 ст. 99 АПК встановлено, що призначені арбітражним судом процесуальні строки можуть бути ним продовжені. Таким чином, арбітражний суд може призначити новий, більш тривалий термін для виробництва відповідних процесуальних дій. Необхідність у цьому може виникнути у зв'язку з неможливістю здійснити процесуальна дія в призначений арбітражним судом строк, наприклад, представити документи, які в даний момент відсутні в сторони, коли вона повинна витребувати їх від іншої організації. Арбітражний суд може продовжити призначений ним термін як до, так і після його пропуску.
    Арбітражний суд має право продовжити тільки ті процесуальні терміни, які призначені для себе самих, а не встановлені Кодексом або іншим федеральним законом (ці терміни за наявності підстав можуть бути відновлені).

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !