ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Захисник Пскова (воєвода Іван Петрович Шуйський )
         

     

    Історія

    Захисник Пскова (воєвода Іван Петрович Шуйський)

    Волков В. А.

    Князь Іван Петрович Шуйський (друга половина 1550-х рр.. - 1587) був одним з найбільш відомих російських воєвод епохи Лівонської війни, боярин (1572). Іван Грозний завітав його почесною посадою дворового воєводи. Прославився героїчної обороною Пскова, в 1581 році обложеного військом польського короля Стефана Баторія. За переказами дав Івану Грозному клятву на хресті не здавати місто поки живий, взяв таку ж клятву з усіх захисників Пскова. Шуйський дуже грамотно розподілив які були в його розпорядженні війська по всій лінії міських укріплень, яка мала довжину близько 10 км. Під його командуванням знаходилося близько 16 тисяч чоловік, але до їх числа входило 12 тисяч озброєних мешканців Пскова і його близьких і далеких передмість. Були спішно виправлені кріпаки укріплення, на стінах міста встановили гармати. Явна перевага російської гарнізону Пскова в артилерії, особливо наявність у обороняються двох великих знарядь - "Барса" і "Трескотухі", які стріляли на дистанцію більше кілометра, зіграло в захисті міста-фортеці вирішальну роль.

    18 Серпень 1581 польське військо, розбивши на берегах річки черех, загін російської кінноти, вийшло на ближні підступи до Пскова. Зупинившись поляки на відстані трьох гарматних пострілів від кріпосних стін. Побачивши наближення ворогів, російські воєводи, звеліли запалити передмістя і бити в облоговий дзвін. Але на негайний штурм добре укріпленої фортеці поляки не наважилися. Лише через тиждень, 26 серпня вони спробували підійти до фортечних укріплень, але були відігнані гарматним вогнем з псковських стін і веж.

    Переконавшись в міцності російської оборони, Баторій наказав своїм військам почати траншейні роботи. Під їх прикриттям восени і взимку 1581-1582 років поляки 31 разів намагалися штурмувати фортецю, але кожного разу безуспішно. Під час цих нападів псковичі лили на штурмуючих розплавлену смолу, в упор розстрілювали поляків з ручніц і самопалів.

    Прагнучи під будь-що зламати запеклий опір захисників міста, вороги спробували підірвати неприступні стіни за допомогою порохових мін. Але російські воєводи, дізнавшись від полонених і перебіжчика про влаштованих поляками підкоп, повеліли вести до них "чутки" - зустрічні галереї. Підбивши їх ближче до проритий під землею ворожим ходами, псковичі підірвали два з них, інші сім підкопів обрушилися самі.

    Героїчна оборона Пскова змусила польського короля прискорити переговори про мир з Росією. 15 січня 1582 між Московською державою та Річчю Посполитою (Польсько-Литовським королівством) у селі Ківерова Гора, поблизу Запольського Яма було укладено десятирічне перемир'я. 4 лютого останні загони Баторія пішли з під Пскова.

    Після закінчення війни, Іван Петрович користувався великою повагою і шаною у царя і в простому народі. За заповітом Івана Васильовича він увійшов до складу регентського ради за його сина і спадкоємця Федора Івановича. Падінню Івана Петровича Шуйського передувало суперництво ШуйсьКих, одного з шляхетних, в Московській державі пологів, з швагром нового царя Борисом Федоровичем Годуновим. Скориставшись сприянням митрополита Діонісія, ШуйсьКі спробували розвести Федора Івановича з його дружиною Іриною Годунової, прагнучи таким чином повалити всесильного правителя. На їх біду, цар, щиро любив свою дружину, виявився вірним своєму союзу з нею. Утримався при владі і Годунов, незабаром знайшов зручний привід розправитися зі своїми кривдниками. Одним з першим постраждав Іван Петрович Шуйський. Йому, явно з провокаційною метою, було доручено розібрати місницькі суперечка друкаря Алферьева з Ф.Л. Лошакова-Колычевым. Потім Шуйського звинуватили у винесенні несправедливого вироку на користь свого родича Колычева і заслали в Кирило-Білозерський монастир. Там, в ув'язненні, 16 листопада 1588 прославлений російський воєвода був отруєний чадним газом ( "задухи димом").

    Список літератури

    Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.1ps.ru/photoshop/

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !