Подорож Джерома Горсея з Москви в Англію з дорученням від царя Івана Грозного.

Життя Джерома Горсея, його поїздки до Росії і враження про неї, його пригоди там могли б послужити сюжетом для авантюрного роману або фільму. Наскільки мені відомо, цього досі не зроблено. Його праці служать, головним чином, джерелами для вчених-істориків і суперечок між ними, але ж могли б ... Втім, судіть самі. Ось лише одне з його пригод.

В 1580 році цар Іван Грозний відрядив Джерома Горсея до Англії з листами, в яких він просив англійців надіслати йому кораблі з порохом кулями та іншим озброєнням. Листи були заховані в потайному дні дерев'яної фляги, наповненою горілкою. Герсей видали на дорогу коня та чотири сотні угорських золотих дукатів [Не зовсім зрозуміло, про які саме монетах йде мова, тому що з XV століття в Європі будь-які золоті монети, рівні за вагою золотому угорському дукату, так і стали називати - золотими угорськими дукатами, незалежно від місця їх карбування. -- Прим. Ст. Буркун.], Які зашили в різних частинах його одягу і взуття.

Перед розставанням цар сказав йому:

"Я не розповідатиму тобі секретні відомості, тому що ти повинен проходити країни, що воюють з нами. Якщо ти потрапиш в руки наших ворогів, вони можуть змусити тебе видати таємницю. Те, що потрібно передати королеві, моєї люб'язною сестрі, міститься у флязі, і, коли ти прибудеш в безпечне місце, її можна буде відкрити. Тепер і назавжди лишається вірним і чесним, а моїй нагородою будуть добро тобі і шана ".

Герсей упав ниць, поклонився в ноги і вирушив у далеку дорогу.

У поїздці його спочатку супроводжував якийсь дворянин і двадцять слуг. Візок Горсея і його супроводжуючі прибули спочатку до Твері, де їх чекали свіжі коні і провізія. Таким же чином вони минули Новгород, Псков і прибули до Нейгауза на кордоні з Лівонією, пройшовши, за словами Горсея, шлях у шістсот миль за три дня. Якщо наш герой не бреше, то це була дуже пристойна швидкість, але якось не віриться.

Тут супроводжуючі покинули Горсея, побоюючись ворогів, але попросили в нього якийсь знак про те, що вони доставили його на потрібне місце. Далі шлях Горсея лежав через землі, ворожі Росії, але ж він був англійцем і сподівався подолати всі труднощі.

Герсей з допомогою годинникового потрапив до фортеці, де його відвели до коменданта. Там нашого мандрівника обшукали, адже він прибув з ворожій території, і строго допитали, але Герсей заявив, що він радий вирватися з долини нещасть (тобто Московії) і додав до цієї заяви деяку суму грошей. Порадившись з іншими офіцерами, комендант вирішив відпустити Горсея зі світом далі, давши йому конвойного. Конвойний та охорона теж зажадали для себе грошей, але Герсей поклявся, що у нього більше нічого немає.

Через три дні він дістався до острова Езель, що належав королю Данії. Там його схопили солдати-обірванців і доставили спочатку в Сонненбург, а потім і в головну фортеця краю Аренсбург. Комендант фортеці, старий, хворий і немічний людина, наказав заарештувати Горсея як шпигуна і замкнути його в брудному приміщенні, де було повно всяких комах та інших гадів, які повзали по столу і постіль ув'язненого. Скрізь була жахлива бруд, за статтю бродили півні і кури і викльовував щось смачне для себе, але Герсей звертав на все це мало уваги через страх за свою долю.

Через деякий час Горсея доставили до місцевого губернатору, який був у великій ласці данського короля. Губернатор, сидячи в оточенні варти з алебардами й мечами, допитав Горсея. Хоч Герсей і був підданим королеви Єлизавети, що складалася в дуже дружні відносини з Данією, це йому мало допомогло, так як він прибув з ворожої території. Горсея знову замкнули в тому ж приміщенні, але тут йому посміхнулася удача. Комендант фортеці Йоганн Укскюль з листів до своєї дочки, що знаходилася в полоні в Москві, упізнав в Герсей того англійського джентльмена, який добре до неї там ставився. Він послав за Горсеем свого сина, який і привів його до коменданта.

Комендант ще раз уточнив ім'я свого бранця, а потім між ними відбувся наступний діалог.

Комендант:

"Я отримував різні листи від моїх друзів і одне з них - від моєї улюбленої доньки, взятої в полон царем Московії. Вона пише про ту християнської дружбу і розташування, яку знайшла в одному з англійських джентльменів, називає Ваше ім'я і каже, що він є посланцем королеви Англії при дворі царя ".

Герсей:

"Не звуть Чи Вашу дочка Маделін ван Укселл (так на англійський лад переробив прізвище коменданта Герсей)? "

Комендант:

"Так, так, добродію ".

Герсей:

"Я той, про кого вона пише. Я добре її знаю і залишив у доброму здоров'ї при від'їзді десять днів тому ".

Комендант:

"О, сер! Це моя дорога і улюблена дочка, яку я ніяк не можу викупити, хоча його величність, король Данії, писав спеціально про неї ".

Комендант з сином обняли Горсея і просльозилися від такої несподіваної зустрічі. Комендант далі:

"Ангел Божий послав мені Вас, і, хоча Ви з'явилися тут, не зустрівши належного поводження, я зумію довести Вам мою подяку і дружбу за Ваше добро до мене і моїх близьким. Цей острів дізнається про Ваше гідному імені та добрій справі, Ви можете наказувати мені все, що хочете ".

Положення Горсея у фортеці відразу ж різко змінилося. Його перевели в прекрасне приміщення, а трохи пізніше губернатор дав на його честь святковий обід. Потім губернатор забезпечив Горсея супровідними листами від свого імені і видав різні пропуску, а комендант подарував йому німецькі годинник і доручив своєму синові і декільком слугам супроводжувати його. При прощанні він попросив Горсея виявляти і надалі турботу про його дочку, але у своїх записках, наш герой більше не згадує про цю жінку, мимоволі яка врятувала йому життя.

Не могло таке подорож обійтися і без казусів. У Лівонії Горсея впізнав знайомий канонік, який здивувався його скромної почту. Він розповів супроводжували Горсея про його справжній стан в Москві, що сильно налякало Горсея, так як це могло б сильно зашкодити йому, але все обійшлося.

Свою секретну флягу Герсей вдень носив на поясі під корсетом, а вночі вона служила йому подушкою. Та й гроші у нього ще були. Уявляєте, людини мінімум два рази обшукували військові й охоронці, але не тільки не чіпали, або не знайшли, флягу з горілкою, але і не виявили більшу частину його грошей!

З подальших неприємностей Горсея слід відзначити грубе поводження з ним короля Магнуса, який вів себе так з-за того, що англієць не міг пити так, як король. [Магнус, датська герцог і брат короля Фредеріка II, в 1569 році уклав союз з Іваном Грозним про створення Лівонського королівства, королем якого він і став. Іван Грозний видав за нього дочку князя Старицького Марію, свою племінницю, і дав пристойне зміст. - Прим. Ст. Буркун.]

Герсей продовжив свій шлях через Курляндію, Кенігсберг, Данциг, Померанію і Мекленбург прибув до імперського місто Любек, де його знали за колишніми торгових справах і добре зустріли. Тут бургомістр міста та місцеве купецтво щедро обдарували Горсея за його послуги в справі звільнення багатьох співгромадян з московського полону. Бургомістр щодня присилав Герсей м'ясо, рибу і вино всіх сортів, а представники купецтва піднесли йому прекрасний срібну посудину з позолотою і кришкою, наповнений рейхсталерамі і золотими угорськими дукатами. Герсей повернув гроші купцям, а собі залишив тільки судину. Тоді в міську книгу Любека занесли ім'я та місце народження нашого славного героя, щоб нащадки могли прочитати про це і пам'ятати про заслуги Горсея перед містом і його жителями.

Кілька пізніше, вже з Гамбурга, де його теж дуже тепло і щедро Пріян, Герсей прибув, нарешті, в Англію. На батьківщині він вже зміг отримати свої цінні листи з фляги, просушити і посипала їх, щоб позбавити від запаху горілки. Корольова, коли Герсей вручав їй листи від російського царя, все ж таки відчула неприємний запах, так що Герсей довелося розповісти про спосіб доставки цих послань, що доставило королеві кілька приємних хвилин і потішив її.

За протекції лорда-скарбника і сера Френсіса Уолсінгема Герсей був удостоєний прийому у королеви і мав з нею кілька бесід. Королева наказала Горсея зарахувати до числа своїх охоронців, подарувала свій портрет і удостоїла поцілувати її руку.

Московська торгова компанія теж влаштувала Герсей гарний прийом і дарувала йому подарунки.

Королева Єлизавета вирішила задовольнити прохання російського царя про надсилання необхідних припасів, але звеліла Герсей тримати все в секреті. Незабаром тринадцять кораблів з вантажем відбули до Росії. Біля мису Нордкап англійцям довелося відбити напад датського флоту, але всі кораблі без втрат прибутку в бухту Святого Миколая.

Герсей негайно відправився в Олександрівську слободу і особисто вручив Івану Грозному листи від королеви Єлизавети і її секретні доручення. Цар був задоволений успішним результатом місії Горсея, його швидкістю і діловитістю, і призначив йому зміст, пообіцявши велику милість в Москві. Усі привезені вантажі: мідь, свинець, порох, сірку, селітру та інше, - були взяті царем до скарбниці, а з англійцями цар розплатився дзвінкою монетою.

Так закінчилося це подорож Горсея.

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.abhoc.com/