ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Юрист по наследству
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Керування торгівля
         

     

    Історія

    Керування торгівля

    Розвиток в IX - X століттях сільського господарства та міського ремесла, у свою чергу, сприяло розширенню внутрішнього і зовнішнього ринку. У цей період особливо пожвавилася зовнішня торгівля. Великий караванний шлях ішов з Багдада в Китай через Хамадан, Нішапур, Мерв, Амуль, Бухару, Самарканд, Шаш, Тараз, Кулан, мірки, Баласагун, Суяб, південне узбережжя Іссик-Куля і Східний Туркестан. Особливо жвавими були: південне відгалуження цього шляху, що йде через Фергани, північне - через Хорезм уздовж Волги до Булгара. Щоб забезпечити каравани водою і зручними місцями для нічлігу, в степу через певний відстані рили колодязі і будували Знижки. У містах і великих селищах уздовж караванних шляхів були караван-сараї. Тут були кімнати для купців, караванники, їх слуг і мандрівників, склади для товарів і приміщення для коней та верблюдів. Для забезпечення безпеки в дорозі, особливо там, де каравани найчастіше піддавалися нападу розбійників, їх супроводжували збройні загони.

    У Х столітті зовнішньої торгівлі широко використовувалися обмінні чеки. Щоб не возити з собою велику кількість грошей, купці здавали їх саррафу (міняли) і отримували натомість відповідний документ - чек. Прибувши в призначений місто, купець обмінював чек на зазначену в ньому суму грошей. Слово "чек" означало довіру, і в той час воно вживалося в цьому сенсі.

    Велике значення в забезпечення кочівників-скотарів продукцією землеробства і ремесла мав північний шлях. Цим шляхом з Мавераннахра і Хорезму в степ Огуз, південну Сибір і Монголію відправляли бавовняну тканину, одяг, збруї, луки і стріли, мечі, ювелірні вироби, начиння, ліки, сухофрукти, кунжутне та лляне масло і багато інших товарів. З Сибіру возили худобу та продукцію скотарства, дорогі хутра. З Фергани через Узген в Кашгар і Китай йшло кольорове скло, поливна керамічний посуд, одяг, збруя, фрукти, коня, а також коштовності і зброю, привезені із заходу. З Китаю, в основному, вивозили шовк, парчу і фарфоровий посуд. Середньоазіатські купці забезпечували шовком, шовковими і бавовняними тканинами, сріблом майже всі країни Середнього та Близького Сходу. Крім того, вони возили шерсть, повсть, хутра, верблюдів, великий рогату худобу, овець, сухофрукти та невільників.

    У IX-X століттях велика значення в торгових відносинах держав Саманідів з країнами Східної Європи мала Керування торгівля з булгарами і хозарами, що жили у верхів'ях і середній течії Волги. З Мавераннахра і Хорезму сюди завозили рис, сухофрукти, горіхи, касторову олія, в'ялену рибу, бузу (алкогольний напій), солодощі, бавовна, шовкові і бавовняні тканини, парчу, сукно, килими та ліжники, замки, луки і стріли, човни, срібні дирхеми, а також товари, привезені з Китаю, Індії, Ірану, Малої Азії, Іраку та інших країн.

    З Булгара і Хазарії в обмін отримували дорогоцінні хутра (куниці, бобра, тхора, лисиці), віск, свічки, бересту і кору білої тополі, пижикових шапки, риб'ячий клей і зуби, шкіряні булгарські щити, невільників, мисливських птахів, мед. У зовнішній торгівлі широко використовувалися срібні дирхеми, викарбувані в державах Саманідів і Тахірідов.

    В обігу було величезна кількість монет з дорогоцінних металів. На внутрішньому ринку була в звернення дрібна мідна розмінна монета фельс, а в міжнародній торгівлі -- срібні дирхеми "Ізмаїл" та золоті динари. Мідні монети мали право карбувати і центральні та місцеві правителі, як члени правлячої династії, так і великі дехкани-іктадари. Золоті динари (епізодично) і срібні дирхеми чеканили тільки від імені верховного государя Саманідів на монетних дворах Шаша, Самарканда, Бухари і Мерва. Були ще особливі саманідскіе срібні дирхеми під назвою "Мухамед", "мусейабі" і "гітрафі", за зовнішнім виглядом нагадували давні Сасанідський драхми. Ці монети мали, як правило, знижений вміст дорогоцінного металу і використовувалися на внутрішньому ринку. Зате повновагі дирхеми "Ізмаїл" розходилися дуже широко, про що свідчать численні знахідки цілих скарбів саманідскіх монет на території Росії, Прибалтики та східної Європи.

    При підготовці даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.studentu.ru  

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати ! DMCA.com Protection Status