ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Юрист по наследству
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Шпаргалки з Історії
         

     

    Історія

    Шпаргалки з Історії

    1) Первісно-общинний лад, перший в історії человечест-ва суспільно-економічна формація (40-35 тис. л. тому). Для первіснообщинного ладу характерно, що всі члени загально-ства перебували в однаковому становищі до засобів виробництв-ва, і відповідно єдиним для всіх був спосіб отримання частки суспільної продукції, з чим і пов'язано вживання для його позначення терміна "первісного комунізму".

    Колллектівістскій характер первісного виробництва був обумовлений вкрай низьким рівнем розвитку продуктивних сил. Провідним видом діяльності була найчастіше полювання, в т.ч. колективна, на великих тварин. Знаряддям служили дерев'яні списи, дрючки, каміння.

    Велику роль відігравало збирання, доставляє, по види-мому, основну масу їжі (привласнюється характер господарства).

    В еволюції сформованого первіснообщинного ладу, початок якого було покладено переходом до пізнього палеоліту, можна виділити два основні стадії. Перша з них характеризується таким рівнем розвитку виробничих сил, при якому про-продукту видобувалося не більше, ніж його було необхідно для забезпе-чення фізичного існування людей. У таких умовах єдино можливим способом розподілу було Зрівнювач-но.

    Т.ч. на ранньому етапі еволюції первіснообщинного ладу ніякої іншої власності, крім колективної, не могло існувати.

    Все ж виробництво повільно, але неухильно розвивалася. Прогресувала техніка обробки каменю, кістки, роги. У мезо-літератур почали поширюватися ще і стріли. Все це створювало умови для переходу від першого фази до другої.

    Друга фаза первіснообщинного ладу характеризується та-ким рівнем розвитку продуктивних сил, за якого стало можливим поява порівняно великої кількості надмірний-ного продукту. Це підготувало і зумовило істотну пере-будівництво всієї системи соціально-економічних відносин (обо-собленіе праці, виробничий спосіб розподілу, виникнення майнового першості, товарний обмін, ускладнення внутреп-леменной організації).

    2) Неоліт - новий кам'яний вік (7-8 - 3-4 ст до н.е.), епоха пізнього кам'яного віку, що характеризується використанням-му виключно кремнеевих, кістяних і кам'яних знарядь (в.т. виготовлених за допомогою техніки пиляння, свердління й шліфув-ня) і, як правило, широким поширенням глиняного посуду. Знаряддя праці епохи неоліту являють собою завершальну ста-дію розвитку кам'яних знарядь, змінювані потім з'являються у все більших кількостях виробами з металу. За культурно-господарським ознаками культури неоліту розпадаються на дві групи:

    1) землеробів і скотарів і 2) розвинених мисливців і ри-болів. Неолетіческіе культури першої групи відображають останнім наслідком переходу до принципово нових форм отримання продук-тів шляхом їх виробництва (виробляє економіка). Проісшед-шие в результаті цього кординально зміни в житті гро-ва, позначилися передусім у розвитку осілості і різке збільшення чисельності населення (т.зв. перший демографічний вибух), позваляет ряду дослідників слідом за англійським ар-хеологом Г. Чайлд говорити про "неолітичної революції" як про перший економічний переворот в історії людства.

    Саме землеробський неоліт став надійною основою для всебічного прогресу і розвитку, і саме в зоні його рас-пространенія виникли найдавніші класові освіти.

    3), що виник в результаті розкладання первіснообщинного ладу рабовласницький лад був таким же етапом у всесвітній історії людства, як предшествующуя йому ранніх етапах фор-мація і як що слідував за ним феодалізм.

    Найдавніші рабовласницькі держави виникли на рубе-ж 4-го та 3-го тис. до н.е. (Месопотамія, Єгипет), свого вис-шего розвитку цей лад досяг в Давній Греції та Римі. Раб-ство виникло на пізній ступені розвитку докласового гро-ва, коли майнова нерівність і приватновласницькі відносини стали найбільш дієвим стимулом классообразова-ня.

    На досягнутому рівні господарського розвитку рабство ста-ло панівною формою виробництва.

    Основні риси рабства:

    1. раб не має власності на засоби виробництва;

    2. раб є власністю одного господаря або колективного власника (общини, храму, держави); він - істота знаряддя праці свого господаря і результат його праці, як і він сам, є власністю хо-зяіна;

    3. раб піддається експлуатації шляхом всілякого при-нужденним.

    Греція 5-4 ст до н.е., Рим 2 ст. до н.е. - 2 в н.е. перед-ставляют собою класичні зразки розвиненого рабовладельче-ського ладу. Розвиток продуктивних сил йшло в основному не за рахунок вдосконалення знарядь виробництва, а за рахунок людей (вільних і рабів), зайнятих у процесі виробництва. Низький рівень техніки пояснюється, по-перше, тим, що джерело енергії - м'язова сила тварин і головним чином рабів для рабовласника була безкоштовною, по-друге, відсутністю зацікавлені-ресованності рабів у розвитку зростання виробництва. Тому ра-бовладельческіе виробничі відносини з сили, активно содействовашей розвитку виробничих сил, порівняно скоро перетворилися на торомз їх розвитку. Рабовласницький спосіб виробництва ставав економічно невигдним і через це, зрештою, повинен був поступитися іншому способу про-ізводства.

    При підготовці цієї роботи були використані матеріали з сайту http://www.studentu.ru  

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати ! DMCA.com Protection Status