ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Походження людини та її поява на території України
         

     

    Історія

    Міністерство освіти України

    Київський державний торговельно-економічний університет

    Кафедра філософських та соціальних наук

    Реферат

    з курсу "Історія України "

    на тему:

    " Походження людини та її поява на території сучасної України "

    Студентки :))

    Golden Lady

    Науковий керівник, доцент

    Язвінська Олена Миколаївна

    КИЇВ

    2000

    ПЛАН < p> 1) Вступ

    2) Основні теорії походження людини


    3) Поява людини на території сучасної України

    4) Висновок

    Вступ

    Де і коли, за яких обставин почалась історія людства? Ці питання хвилювалиі хвилюють кожного.Відповіді на них можна знайти в будь-якій культурі як вдавнину, так і ніні.Проблема походження людини відноситься до так званих
    "Вічних проблем", бо ми ніколи не дізнаємося яка з багатьох теорій, щовисунуло людство, є абсолютно істинною (хоча б тому, що абсолютної істинине існує).
    Нині існує декілька основних теорій походження людини та життя взагалі.Доних відноситься теорія еволюції Дарвіна (матеріалістична) та теологічна
    (ідеалістична) теорія.Ці теорії є протилежними і кожна з них має своїнедолікі.Спільній у них лише той факт, що люди не існували вічно, аз'явилися чи то внаслідок еволюції від мавпи, чи були створені надістотою
    (Богом).
    Цікаво те, що найдавніша людина з'явилася на території сучасної Україниприблизно 1 мільйон років тому.Взагалі терени України з найдавніших часівбули місцем, де сходились різні племена і народи, тут пролягала межа міждвома світами: світом осіліх землеробських культур, що заклали основиєвропейської цивілізації, та степовим азійським світом. Про насиченуподіями давню історію України довідуємось завдяки археологічнимдослідженням пам'яток старовини - прадавніх селищ, городищ і міст,могильників і скарбів, якими наші землі надзвичайно багаті. Окрімархеології, - науки, що вивчає життя людей в доісторичні та ранньоісторічніперіоди земної історії, таємниці давнини допомагають розкривати такінауки, як антропологія, етнографія, лінгвістика, палеоботаніка,палеозоологія, геологія. Спільні зусилля цих наук дають змогу з'ясувати,коли з'явилися і якими були наші пращури, як вони розуміли всесвіт і своємісце в ньому, де, як і чому виникали, сягали розквіту і гинули прадавніцивілізації; пізнати усе багатство давньоукраїнської історії ...

    Основні теорії походження людини

    Теорія еволюції Дарвіна

    Елементи матеріалістичної теорії про природу мали місце ще у творахантичних філософів - Демокріта, Епікура, Лукреція і ін.Відбітком цьогосвітогляду в біології були спроби створення теорії еволюції органічногосвіту.Найбільш вдало та обгрунтовано це зробив Чарльз Дарвін (1809 -
    1882), відомий англійський вченій.В своїй праці "Походження видів шляхомприродного відбору "(1859) він показав, що відозмінення порід домашніхтварин та культурних рослин відбувається на основі незначних змін в ознакахокремих організмів.Людіна свідомо вибирає організми, які мають найбільшцінні з господарської точки зору особливості, зберігає їх і від них отримуєпотомство, тобто робить штучний відбір.Дарвін довів, що аналогічний процесвідбувається і в пріроді.Прі цьому спадкові зміни, що виникають у тварин тарослин потрапляють під дію природного відбору, так що в боротьбі заіснування виживають форми, які найбільш пристосовані до данних умовсередовища, в якому вони жівуть.Тім самим Дарвін матеріалістічнообгрунтував доцільність організації живих істот, тобто вперше в історіїбіології побудував теорію еволюції, а в 1871 р.. він опублікував великупрацю по теорії еволюції "Походження людини та половий відбір", в якійнавів багато доказів походження людини від тварин і того, що найближчими їїродичами є людиноподібні мавпі.Спорідненність людини з мавпамипідтверджується подібністю будови скелета, мускулатури, головного мозку,біохімічнім особливостями крові, данними ембріонального розвітку.Кістковізалишки (зуби, щелепи, черепи, кістки скелету) напівмавп і їх нащадків --мавп (включаючи людиноподібних - найближчих родичів людини) свідчать пропоступове в процесі еволюції приматів накопичення ознак, що характерні ісучасній людині.
    Згідно з розповсюдженою точкою зору, людська вітка еволюції відокремиласьвід загального з людіноподібнімі ствола найімовірніше 12-15 млн. роківтому. Більшість дослідників виділяє в антропогенезі (процесі еволюціонно -історичного формування людини) три стадії:

    I. Антропоїдні предки людини - вісокорозвінені двуногі примати, що жили біля 2-3 млн. років назад, вони користувалися природніми предметами (палками, каменями, кістками тварин) як знаряддям праці;
    II. Прадавні та давні люди - архантропу та палеоантропів, що жили біля 1 млн. років назад, з ними пов'язана поява штучно виготовлених знарядь праці, їх вдосконалення, початкова форма організації;
    III. Люди сучасної фізичної будови - неантропі, що жили 40-50 тисяч років тому (епоха пізнього палеоліта)

    Теологічна (християнська) концепція походження людини
    Вона викладена у священній книзі "Біблії", в першій книзі Мойсея
    «Бітіє». Згідно з писанням Бог створив світ за шість днів: спочатку створивнебо та землю, відокремив темряву й світло і т.д. Лише на шостий день Богсказав: «створимо людину за образом нашому, по нашу подобу, і такпанують над морською рибою, і над птахами небесними, і надхудобою, і над всією землею, і над усіма гадами, що плазують на земле.Істворив Господь Бог людину з пороху земного, і вдихнув у ніздрі її диханняжиття, і стала людина душею жівою.І сказав Господь Бог: не добре бутичоловіку самотнім; створимо йому поміч, подібну до ему.І створив
    Господь Бог із ребра, взятого у людини, дружину. »(« Перша книга Моисеева »:
    «Буття» глава 1, 2) Ось короткий зміст християнської теорії походженнялюдіні.Наукою вона не визнана, тому, що не підлягає перевірці, тобто неверіфікується.Але, на мою думку, науково визнанні теорії незавжди істинні.

    Найдавніші поселення на території України.

    ДАВНЬОКАМ'ЯНА ДОБА (палеоліт)

    Найдавніша людина на землях України з'явилася приблизно 1 мільйонроків тому, за доби раннього, палеоліту (від "палайос" - старий, давній і
    "літос" - камінь) - початкового і найтрівалішого періоду історіїлюдства. Це був час мінлівого клімату, коли поступове похолодіння, щосупроводжувалося утворенням льодовиків, змінювалось періодами потеплінь.
    Територія України, особливо її південної частини, входила до зонисприятливих для проживання природно-кліматичних умов. На степових рівнинах,на узгір'ях і в долинах рік, вкритих хвойними і широколистяними лісами,паслися стада бізонів, гігантських оленів, антилоп, мамонтів і носорогів,водилися леви, ведмеді, вовки. Шляхи пралюдей, які примандрували натериторію сучасної України, пролягали з Передньої Азії через Балкани і
    Центральну Європу; такий рух відбувався поетапно протягом багатьохтисячоліть. Це були людські істоти, названі в науці архантропу
    (прадавніми людьми). Вони пересувалися на ногах, обличчям нагадувалисучасну людину. Будова скелета була майже такою, як у сучасної людини, алевідрізнялася масівністю. Архантропу вели рухлива життя мисливців ізбирачів. Користувались досить примітивними знаряддями: ймовірно,дерев'яними киями та загостреними палицями, які не збереглися до нашогочасу, а також зробленими з різних порід каменю, найчастіше з 'кременю,ручними рубилами. Такі рубила, оббиті і загострені з країв, служилиосновним універсальним знаряддям. Вогонь був уже знань первісній людині злісових пожеж, блискавиць, вибухів вулканів, але сама вона, очевидно, ще невміла його розпалити. Сліди перебування перших поселенців на землях Українивиявлені на Закарпатті, Середньому Дністрі, поблизу Житомира, на Донеччиніта в Криму. Неподалік селища Королево на Закарпатті на високому березі р..
    Тиси на глибині до 12 м від поверхні в товщі грунту виявлено 15 культурнихшарів палеолітичної доби. В найнижчому шарі знайдено знаряддя, вік якихблизько 1 мільйона років. Це одне з найдавніших місцезнаходжень прадавніхлюдей у Європі.

    ПЕРІОД середнього палеоліту.

    ОВОЄННЯ ЛЮДЬМИ теренів України

    Освоєння людьми теренів України тривало і в наступні епохи. Приблизно 150тис.. років тому, за доби середнього палеоліту, або, як її ще називають,мустьєрської доби, наприкінці другого зледеніння на території сучасної
    України з'являються люди нового фізичного типу - палеоантропів (давні люди),або неандертальці. Названі вони так за місцем першої знахідки їх решток у
    Німеччині (так само за місцем першого дослідження названо більшістьархеологічних культур). Вони були невисокими на зріст (150-160 см), помітносутулі, з масивною головою, великою нижньою щелепою і скошений чолом, малипряму ходу і сильно розвинені м'язи. Об'єм головного мозку неандертальцявідповідає об'єму мозку сучасної людини, досягаючи 1600 см3. Про доситьвисокий інтелект неандертальця свідчить спосіб його життя. Значновдосконалюється виробництво крем'яною і кам'яних знарядь, мисливськоїзброї, з'являються крем'яні вістря на списи, ножі, шкребла. Неандертальціживуть у довготривалих таборах, розташованих на берегах великих рік,будують перші житла і користуються вогнем. Тоді ж зароджується мова,виникає родовий лад, з'являється рахунок та перші ознаки мистецтва, людинавиготовляє перший одяг зі шкір. Населення в мустьєрську добу значно зросло,неандертальці розселили майже по всій території України. Відомо вже понад
    200 поселень неандертальців: у Наддніпрянщині і Подесенні, в
    Наддністрянщіні, Прикарпатті та Закарпатті, на Західному Поділлі та
    Донеччині. У Криму в скельних сховищах знайдені найдавніші в Україніпоховання людей. Поховання здійснювались-за досить складним ритуалом:померлого неандертальці ховали у скорченому положенні (лежачи на боці) успеціально вікопаній ямі. Це свідчить про існування вже на той час початківрелігійних уявлень і вірувань, про здатність неандертальської людини доосмислення явищ життя та смерті. Унікальні археологічні дослідженняпроведено на берегах Дністра у Чернівецькій області, де на поселеннімустьєрської доби поблизу с. Молодова знайдено перші в Європі триваліназемні житла віком 44 тис.. років. Вони споруджувались з велетенськихкісток, черепів і бівнів мамонтів, дерева, накривали зверху шкірами.
    Житла обігрівалісь й освітлювалісь вогнищами, біля яких люди в негодумайстрували знаряддя, обробляли шкіри. Всередині жител і поблизу нихархеологи виявили багато крем'яною і кам'яних знарядь, а також предметів,що свідчать про появу тут найдавнішого мистецтва: кістки, різьбленігеометричних орнаментом, зображенням тварин і людей, а також розмальованічорною та червоною фарбами.
    ПЕРІОД пізнього палеоліту.
    Поява ЛЮДИНИ СУЧАСНОГО ТИПУ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
    Цей період охоплює понад 25 тис.. років (тривав від 40 до 11 тис.. роківтому). Він збігається в часі з настанням останнього, четвертого зледеніння,але сам льодовик не досягнув України, зупинившись на її північних межах.
    Підсоння тоді було континентально-холодним, Україну вкривали лісотундра істеп, пересічені долинами великих рік - Дністра та Дніпра. Приблизно 40тис.. років тому в Україні з'являється "homo-sapiens" (людина розумна),інакша її назва - неоантроп або кроманьйонець. Це вже були люди сучасногофізичного типу, які інтенсивно розселили майже по всій Європі. В межах
    України відомо близько 800 пізньопалеолітічніх пам'яток. Очевидно, Північнаі Середня Наддністрянщіна, Західне Поділля та південна частина Волині і
    Закарпаття були особливо сприятливими для життя, археологи тут виявилибагато поселень і стоянок первісних людей. Кроманьйонці жили також поберегах Дніпра, Десни, у східній частині України, а також у Криму. Локальніскупчення поселень свідчать про те. що люди в пізньому палеоліті вжеоб'єднувалісь у племена. Одному племені було під силу влаштувати облаву навеликих звірів: мамонтів, бізонів, оленів, кістки саме цих твариннайчастіше трапляються на поселеннях кроманьйонців. Характерною ознакою цихпоселень є тривале існування жител. Пізньопалеолітічні житла поділялись назимові та літні. Зимові житла споруджувались, як і в раніші часи, з великихкісток та ікол мамонтів, оленячих рогів і дерев'яних жердин і накривалишкірами. Рештки таких жител археологи дослідили поблизу сіл Молодова та
    Вороновиця на Дністрі, Мізін на Десні. Межиріч на Канівщіні. Вченіпідрахували, що в кожному пізньопалеолітічному селищі жило від 25 до 70осіб. Середній вік життя людини того часу становив приблизно 20-23 роки.
    Кроманьйонці вміли виготовляти знаряддя, які вражають розмаїттям форм імайстерністю обробки. Удосконалили технічні прийоми роботи з кременем. Напізньопалеолітічніх стійбіщах археологи під час розкопок знаходять сотніножеподібніх пластин, шкребел і скобелів для обробки шкіри, різців,необхідних для розкроювання шкіри та обробки кісток і дерева, проколи,Свердлов, вістря для зброї - списів і дротіків. Кроманьйонець уперше вісторії почав широко використовувати кістку для виготовлення знарядь праці,зброї та прикрас: Рогова молотів, наконечників, проколок, "шил, голок, --адже люди на той час уже вміли шити з хутра одежу. Надзвичайну історичнувагу мають знахідки, можливо, найдавніших в Європі примітивних серпів імотик з пізньопалеолітічніх стійбіщ Наддністрянщіні, що може змінитидотеперішні уявлення про час і місце зародження первісного землеробства.
    Але ця версія діскусійна.
    Особливим явищем в історії людства є пізньопалеолітічне мистецтво.
    Всесвітньовідомімі є печерні розписи в Іспанії та Франції, різьбленікістяні фігурки жінок. В Україні цінні мистецькі твори цього часу відомі збагатьох місць. Найцікавішими є, як їх називають, "жезлом начальників" ізвірізьбленімі зображеннями людей і тварин, знайдені на поселенні Молодованад Дністром, кістяні браслети та Антропоморфні (людиноподібні) фігурки,прикрашені різьбленими складними геометричними орнаментами, виявлені на
    Мізінській стоянці на Десні. На цій же стоянці, а також в селі Межиріч на
    Канівщіні виявлено кістки і черепи мамонтів, розмальовані червоною охрою.
    Унікальними є знахідки, що свідчать про існуванння у пізньопалеолітічногонаселення території України музичного мистецтва. На стоянках Дністразнайдено своєрідні кістяні флейти, а на Мізінській стоянці відкритоособливе культове житло для здійснення обрядових музичних дій, а всерединіжитла - набір ударних музичних інструментів із кісток мамонта. Вченіреставрували ці інструменти, і сучасні музиканти відтворили звучання,можливо, найдавнішого в світі оркестру.
    На деяких виробах з кістки, рогу, каменя, знайдених на піізньопалеолітічніхстоянках, трапляються насічки, нарізі, ямки, розташовані в певному порядку.
    Такі речі свідчать, як вважають вчені, про існування в кроманьйонцівраціонального мислення, тобто про тс, що вони вміли рахувати, а можливо, йукладати прості-календарі.
    Люди пізньопалеолітічної доби вже мали досить складні вірування, властивіпервісним мисливцям. Перед полюванням і після нього здійснювались магічнізаклинання, людина вірила, що кожна жива істота, а також речі, що оточуютьїї, мають душу, добре знала навколишню природу і відчувала свою єдність знею.
    Пізньопалеолітічні люди часто мандрували, інколи досить далеко від своїхземель. Племена, які жили на теренах України, зналися не лише між собою, ай з племенами Центральної та Західної Європи, обмінюючись знаряддями,прикрасами, сировиною.

    СЕРЕДНЬОКАМ'ЯНА ДОБА (мезоліт)

    В історії людства ця доба, що тривала з 9 по б тис.. до н.е., вважаєтьсяперехідною від давнього кам'яного віку (палеоліту) до неоліту (новогокам'яного віку). Природні умови в Україні тоді вже були подібними досучасних. Щезли "герої" минулих епох, з якими тісно було пов'язане життялюдини - мамонти. Основними заняттями людини й надалі залишились полювання,рибальство та збіральніцтво. Змінюють свій вигляд крем'яні знаряддя - вонистають меншими, делікатнішімі. Все ширше застосовуються лук і стріли --основна мисливська, а часто й бойова зброя минулого, винайдена ще впізньопалеолітічну добу. Збільшення населення і підвищення ефективностімисливства порушують рівновагу в навколишньому середовищі. Відчуваючинестачу звірини, людина починає пріручаті тварин (найшвидше собаку), пробуєвисівати перші злаки.
    В Україні відомо майже 1000 пам'яток мезолітічного періоду. Це тимчасовістоянки, тривалі поселення, могильники. В межах України вчені виділяють триосновні ареали розселення мезолітічніх племен: північний "поліський",прікарпатсько-дністрянській і південний "степовий". Побут та звичаї людейцих племен дещао відрізнялися між собою. На півночі - на Волині й Поліссі,серед лісів, боліт та озер люди займалися полюванням, рибальством,збіральніцтвом, споруджували легкі житла, подібні до вігвамів індіанців.
    Стоянки влаштовували на відмах. Досліджуючи їх, археологи знаходять багатоневеликих майстерно оброблених крем'яною знарядь: вістря стріл, Сокирко,шкребла, проколи, різці, нуклеуси - крем'яні ядра, з яких давні майстризтесувалі заготовки-пластини для знарядь. Племена, які жили на Поліссі,мали багато спільного з племенами доби мезоліту в Північній Польщі,
    Білорусі, Прибалтиці.
    У Прикарпатті й Наддністрянщіні частина племен доби мезоліту була,очевидно, прямими нащадками давнішнього, пізньопалсолітічного населення, ачастина примандрували з інших місць: з півночі, заходу, а також з півдня іпівденного заходу через карпатські перевали. Пам'яткою мезоліту с печерапоблизу с. Баламутівка на Буковині, стіни якої розмальовані зображеннямилюдей і тварин, мисливців, чаклунів, що танцюють. Очевидно, вона служиластародавнім місцем культових дійств.
    У горах Криму в мезолітічну добу люди для житла використовували, як іраніше, скельні сховища, де тривалий час жили, а інколи й ховали померлих.
    Такі поховання виявлені в гротах Мурзак-Коба та Фатьма-Коба.
    До найдавніших з розкопаніх у Європі родових могильників належать тривеликі могильники поблизу сіл Волошське та Василівка в дніпрянському
    Надпоріжжі, де виявлено близько 90 поховань. Померлих ховали або увіпростаному, або у скорченому положенні, посипали зверху охрою, поручклали зброю, стріли і списи з кістянімі та крем'яною наконечниками. Деяківістря списів і стріл стрімілі в кістках людей, на черепах помітні слідисильних ударів, що й стало, напевно, причиною їх смерті. Більшістьпохованих - чоловіки. Антропологи виявили, що люди, поховані в могильниках,належать до трьох різних рас:. зві з них були місцеві, а третя - прийшла,південно-ссредземноморського походження. Такі поховання й могильники єнайдавнішими на українських землях слідами захисту місцевого населення відпрішельців. Судячи з поховального обряду, люди мезолітічної добипоклонялися небесним світилам, передусім сонцю.
    Отже, ми коротко розглянули величезний період історії людства - кам'янудобу, що тривала на землях України майже мільйон років. За цієї добиз'явилися перші людиноподібні істоти, людина навчилася майструватирізноманітні знаряддя, користуватися вогнем, навчилася розмовляти й лічити,будувати перші житла. Виникли сім'я, рід та плем'я. В кам'яній добізнаходимо витоки образотворчого і музичного мистецтва, приклади початковихрелігійних уявлень. 40 тисяч років тому на теренах сучасної Україниз'являється людина сучасного фізичного типу, в походженні якої с ще багатотаємниць. І останнє - наприкінці середньокам'яної (мезолітічної) добилюдина від полювання і збіральніцтва почала переходити до скотарства іземлеробства.

    ПЕРШІ ПАСТУХ ТА Землероб

    ДОБА неоліту

    (новий кам'яний вік)
    У VI тис.. до н.е. в житті стародавнього населення України відбулисявеличезні зміни. Природні умови нагадували сучасні, але було тепліше івипадало більше опадів. Люди переходили до осілого громадського життя,будували постійні житла, гуртуючі їх у селища, померлих ховали неподалікосель. Поряд з традиційними мисливством і рибальством існували скотарствота землеробство. Лісостеп південного заходу та півдня України був місцемнайдавнішого приручення та розведення великої рогатої худоби і коней, акози і вівці потрапили сюди з Передньої Азії, мабуть, вже приручення.
    Вважають, що Орнана землеробство зародилось теж у передньоазійському регіонів VII-VI тис.. до н.е., зідті проникло в Південну та Центральну Європу, а напочатку V тис.. до-н.е. з'явилося на теренах України. Цим же шляхомпоширюються і найдавніші культи та вірування землеробів, деякі основніформи посуду та його орнаментація, а пізніше і металургія. Проте не слідвідкидати і можливості паралельного самостійного виникнення землеробства в
    Україні. Землю готували під засів за допомогою загострений палиць і мотик,сіяли просо, ячмінь, пшеницю, жито, овес. Збіжжя жали крем'яною серпами, арозтирали зерно на муку на кам'яних зернотерки. 1 хоч первісні стада іполя були ще невеликі, людина вже була в змозі створювати запаси харчів,щоб не залежати від наслідків полювання, могла вести більш розміреній істалий спосіб життя. Житла людей доби неоліту були досить різноманітні:великі наземні споруди, напівземлянки та землянки. Найбільшим досягненнямлюдини неоліту стало вміння виробляти посуд. Глиняний посуд - кераміка (відгр. "керамос" - глина) спочатку був нетривка і грубостінній, з загостренимабо округлим дном, тому що його встромлять в грунт біля вогнища або ставилипоміж камінням. Пізніше з'являється посуд із плескати дном, що можесвідчити про наявність житла з долівкою та столу у побуті. У великихпосудинах зберігали запаси їжі (зерно, мед, жир, молоко, ягоди), у меншихварили страву. Посуд ліпили вільноруч, без допомоги гончарного кола івіпалювалі його на вогні. Часто на мокрій глині залишалися відбитки пальцівстародавніх гончарів, і вчені визначили, що ті відбитки належать восновному жіночим рукам. Поверхня посуд вкривала різноманітнимивізерунками. Починаючи з неоліту орнаментація кераміки стає одним знайважливіших видів прикладного мистецтва. Кожне плем'я ліпіло свій посуд,що відрізнявся від посуду інших племен формою, орнаментацією, способомвиготовлення. Ці особливості керамічного виробництва збереглися і внаступні епохи, і тому глиняний посуд є для археолога найпрікметнішоюзнахідкою, що допомагає визначати культурну та етнічну приналежність,хронологію та Взаємовпливи стародавнього населення.

    На півночі і північному сході України в неолітічну добу жили мисливсько -рибальські племена, на південному заході - землеробська-скотарські. Цс булидва світи, що різнилися між собою походженням, побутом, звичаями тавіруваннями. Культура північно-східних пізньокроманьйонськіх племен буланабагато прімітівнішою порівняно з культурою племен Наддністрянщіні,
    Закарпаття та Надбужжя. Населення землеробська-скотарської зони належало досередземноморського антропологічного типу й було генетично пов'язане ізкультурами Балкано-Дунайського регіону. В Україні виявлено понад 500неолітичних пам'яток, а вчені виділили більше 10 неолітичних культур.
    Найраніші з них знаходились на Закарпатті в басейні Тиси та у
    Наддністрянщіні і Надбужжі.

    У людей неолітичної доби ускладнюється світогляд, з'являються новікульти та вірування, пов'язані з виникненням землеробства. Зокрема, існувавдуже цікавий культ черепів (очевидно, пов'язаний із культом предків), щопростежується на великих родових могильниках у Дніпровському Надпоріжжі та
    Надазов'ї. В одному з таких могильників - Микільському - знайдено золотупідвіску - найдавнішу в Україні прикрасу з благородного металу. Унікальноюпам'яткою давньої культури є Кам'яна Могила - пагорб з кам'яних брил устепу поблизу міста Мелітополя. В печерах, що були, очевидно, святилищемодного або декількох навколишніх племен, виявлено численні зображеннятварин - биків, коней, оленів, різьблених і мальованих на камені.

    ДОБА енеоліту

    (мідно-кам'яний вік)
    У IV-III тис.. до н.е. люди вже почали користуватися першим металом - міддю,хоч знайомство з нею розпочалося вже у VII тис.. до н.с. упередньоазійському регіоні. Водночас продовжують розвиватись івдосконалюватись скотарство та землеробство, де використовують рало ітяглову силу, виникають спеціалізовані ремесла. За доби енеолітуз'являється одна з найяскравіших культур давньоевропейської історії --трипільська.

    ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА

    Була вона поширена на величезній території: від Верхньої Наддністрянщіні і
    Південної Волині до Середньої Наддніпрянщини і Надчорномор'я, проіснувалапротягом двох тисячоліть (IV-III тис.. до н.е.) і досягла високого, як натой час, рівня розвитку. Утворилася трипільська культура на основі давнішихавтохтонних культур та неолітичних культур Балкано-Дунайського регіону інесла в собі традиції перших землеробських протоцівілізацій Близького Сходута Південної Європи. В Україні виявлено величезну кількість - понад тисячу
    - Пам'яток трипільської культури. Вони згруповані у трьох районах:найбільше в Середній Наддністрянщіні та Надпрутті й Надбужжі, менше у
    Наддніпрянщині. Так, очевидно, були розселені об'єднання племен. Слідитрипільців знайдено і в Покутсько Карпатах, поблизу соляних джерел, девони віварювалі сіль та будували оборонні городища. Населення на всійтериторії трипільської культури становило щонайменше 1 млн чол. Трипільськіселища розташовувались на високих рівних місцях поблизу рік і потоків. Уосновному цс були родові або племінні тривалі поселення, що налічували віддесятка до сотні жител та господарських споруд. Такі селища мали чіткепланування - всі будови були розташовані кількома рядами або концентричніколами навколо великого майдану, на якому стояли одна або декількагромадських споруд-святилищ. Від майдану радіальне розходились вулиці,обабіч яких були розташовані садиби. Житла трипільців були переважноназемними і різними за розмірами (площею від ЗО до 150 м2). Конструкція їхбула досить складною: підлога викладалася на дерев'яному помості з глинянихобпалених вальків і зверху замазували глиною. Стіни споруджувались надерев'яному каркасі-плетінці і теж обмазувалісь глиною, двосхилий дахперекрівався солом'яний або Очеретяний сніпкамі. Часто житла малипіддашшя. Вікна були невеликими та округлими. Всередині могла бути одна,дві або й три кімнати. В кожній кімнаті містилися піч, лежанка, сімейнийвівтар-жертовник. Вівтар мав вигляд невеликого хрестоподібного в планіглиняного підвищення, розписаного різнобарвними фарбами, де стояв культовийпосуд та глиняні жіночі фігурки. Біля печі, під стінами та на полицях -мисники стояли різноманітні горщики та миски. Зовні стіни житларозмальовували вертикальними смугами червоного, жовтого та білогокольорів. Розмальовували карнизи вікон та дверей, стіни всередині. Житлотрипільської культури дуже нагадуе українську сільську хату минулогостоліття. В такому житлі мешкала одна сім'я. На Уманщині, в середній течії
    Південного Бугу, а також в межиріччі Дністра й Пруту виявлено величезніпоселення площею до 400 га, які налічували понад 2000 жител, розташованихконцентричні колами. Тут вже існувала квартальна забудова, багатобудинків споруджували двоповерхова. Це були на той час найбільші в
    Європі, а можливо, й у світі перші справжні протоміста, в кожному з якихпроживало до 25 тис.. людей. Археологи виявили в трипільців унікальний вісторії культури звичай - періодичне спалювання своїх поселень. Відбувалосяцс раз у покоління, приблизно через кожні 50 років, коли віснажувалісьнавколишні поля. Освоївши нові грунти і збудувавши неподалік новеселище, люди упорядковували старе й спалювали його. Очевидно, цей звичайбув пов'язаний із якимись релігійними уявленнями та громадськими законами.
    Основним заняттям трипільців було землеробство. Вони вже вирощували насвоїх полях і городах всі основні культури: пшеницю, ячмінь, просо, бобові.
    Трипільці, які жили в межиріччі Дністра і Пруту, займались такожсадівництвом (їм відомі були яблука, груші, абрикоси) та виноградарством.
    Землю обробляли кістянімі і роговими мотики - досить ефективнимизнаряддями, рідше застосовували рало. Троє людей з допомогою мотик моглиобробити за годину ділянку площею 150-200 м. Збирали врожай серпами зкрем'яною лезом. Його продуктивність була лише в 1,5 рази менша, аніжсучасного серпа. Зерно перетирали на борошно на кам'яних зернотерки. До речі,аналогічні зернотерки застосовувались в часи 3-ї династії в Єгипті (близько
    3000 років до н.е.), а також в Шумері. Трипільці вирощували велику рогатухудобу, свиней, овець та кіз, мали коней. Як тяглова сила використовувалисьбики - їх запрягали у візки, можливо, сани, орали ними поля. Чи не втратилосвого значення полювання і рибальство. В Дністрі ловили рибу, зокрема сомівдовжиною до двох метрів: У лісах збирали ягоди, горіхи, мед, дикі фрукти.
    Трипільці майстрували й використовували різноманітні знаряддя з кременю
    (ножі, серпи, сокири, вістря стріл і списів), каменю (сокири, булави),кістки й рогу (мотики, проколи, шила, голки). Значно менше було в той часмідних речей; відомо, що трипільці користувались мідними шіламі,рибальськими гачками, браслетами, кинджалами та сокирами. Сировина длямідних виробів та частина самих виробів привозилася із Балкано-Карпатськогоміднорудного басейну. Із технічних прийомів трипільці освоїли холодне тагаряче кування і зварювання міді. Домашніми промислами або общиннимиремеслами було чінбарство, кушнірство, прядіння і ткацтво. На денцябагатьох трипільських посудин с відбитки тканин двох родів: тонкого полотнаі груботканого, очевидно, вовняного рядна.
    У трипільських племен дуже високого технічного та художнього рівня досяглокерамічне виробництво. Виготовлення посуду було вже справою фахівців, акерамічне виробництво - спеціалізованою галуззю общинного ремесла. Посудвіпалювався у спеціальних гончарних печах. Такі печі, а такожспеціалізовані поселення гончарів, виявлені археологами у Наддністрянщіні.
    Місцеві гончарі досконало володіли складною технологією виготовленнякераміки, вже знаючи гончарний круг (очевидно, ще не ротаційний), івиготовляли величезну кількість різноманітного посуду витончених форм.
    Посуд поділявся на кухонний, більш делікатний столовий та культовий. Це ігігантські півтораметрові горщики для зберігання збіжжя та інших продуктів,менші горщики, амфори, миски, вази, кухлі, антропо-та зооморфні фігурки,амулети. Більшість такого тонкостінного, міцного, аж "дзвінкого" посудурозписана чорною, червоною, білою мінеральними фарбами. Орнамент складний ірізноманітний, в основі його є спіралі й волюти, геометричні фігури,зображення тварин та людей. Трипільських малярів, а це були, очевидно,окремі майстри-спеціалісти, можна вважати основоположниками українськогонародного мистецтва. Багато провідних мотивів трипільського орнаменту,зокрема подвійні спіралі, що нагадують латинську літеру 8, спіральниймеандр довкола посудин, схематичні зображення рослин і тварин, різноманітніхрести в колі - збереглися в українських народних вишивка, килимах,народній кераміці, а особливо в українських великодніх писанках. Багатствоформ, якість посуду та його розпису зробили трипільську кераміку яскравиммистецьким феноменом енеолітічної доби, засвідчили високу талановітість іпотяг до краси стародавніх жителів України. Орнаментація трипільськогопосуду є ілюстрацією фольклору, космогонії та міфології перших землеробів іскотарів. Наприклад, спіральний меандр - "безконечнік" є символомбезупинного руху, самого життя, стилізовані зображення небесного змія -дракона символізували чоловіче начало, бачимо тут символи сонця, неба іземлі, рослин, тварин і людей. Орнаментальні сюжети та композиції маютьмагічний зміст і пов'язані із культом родючості, що завжди відзначавсяскладною обрядовістю. Так само: і культом богині родючості, Великою Матір'ювсього сущого пов'язані численні знахідки глиняних жіночих фігурок.
    Виявлені у фігурках зерна пшениці підтверджують їх зв'язок ізземлеробських культами, а окрім того, такі фігурки були ще й амулетами --оберегами домашнього вогнища і достатку. Серед сотень різноманітних жіночихскульптурок особливою є виявлена на Черкащині фігурка жінки-матері, яканахилилась голову над грудною дитиною на руках. Ця трипільська Мадонна єнайкращим зображенням материнства з європейського правіку. Крім домашніхвівтарів, трипільці мали окремі храми, що споруджувались у центрі поселеньна майдані й були родоплеміннімі культовими центрами. У таких храмахвідбувалися свята, пов'язані із культами природи, що вмирає і воскресає,зберігався спеціальний посуд та інші ритуальні предмети. Інколи в храмахабо поряд з ними, на майданах поселень знаходять особливі жертовніпоховання людей, що здійснювались з метою збільшення родючості землі,збереження домашнього достатку, захисту від злих сил. Не виключено, що ціпоховання належали жерцями. Жерці, очевидно, відігравали важливу роль утрипільському суспільстві. Вони керували релігійним життям, вміливираховувати календарні строки, пов'язані із аграрними робо?? ами, зналицілющі властивості трав і лікували людей, зберігали давні традиції ізакони, були віщунами і провидцями. Одним словом, жерці були
    "інтелігенцією" стародавнього світу, носіями особливих знань, досвідупоколінь. Подібні жертовні, але дитячі, поховання виявлені і в житло підвогнищами.
    Більшість померлих трипільці ховали за обрядом тілопокладення (інгумації)на невеликих грунтових могильниках неподалік поселень. Поховання (скорченіта віпростані) супроводжуються великою кількістю кераміки. Менш поширеноюбула кремація - спалення тіла і захоронення решток у глиняних урнах. Напівдні, у пониззі Дністра пізньотріпільські племена "усатівської" груписпоруджували кургани зі складними кам'яними конструкціями. Вважають, щоконструкція "усатівськіх" курганів, структура їх насипів, ровів і кромлехівз втіленням символіки сонця і місяця. В курганах знаходились багатіпоховання, що належали, очевидно, племінній аристократії і супроводжувалисьлюдськими жертвопринесеннями. Серед цих поховань є поховання озброєнихчоловіків, загиблих в бою (багато потрощеніх черепів). Вояки мали густорозфарбовані червоною охрою голови, обличчя й тіла (бойове розмальовуванняще за життя або ритуальна косметика). Їх тіла перед похованням щільнообгорталі в полотняні саван, і тому червона фарба й досі збереглася накістках. Існування такого звичаю підтверджують і Трипільські Антропоморфніфігурки із розписаний фарбою головами. Вважають, що лад трипільськогосуспільства, яке існувало в оточенні ворогів на степовому півдні, вже бувблизьким до військової демократії: в них виникли військові загони, їхпоселення і навіть могильники були пристосовані до оборони від ворога.
    Очевидно, що стосунки цієї групи трипільців із племенами степусупроводжувались жорстокими сутичками.
    Археологи та антропологи встановили, що носії трипільської культуриналежали до середземноморської раси, поширеної у Південно-Східній Європі.
    Це були невисокі, вузьколіці люди з гарно профільованімі тонкими рисамиобличчя.
    Трипільське суспільство було конфедерацією племінних союзів, а гігантськіпротоміста - їх столицями. В основі суспільного устрою трипільських племенлежали матріархальні, а згодом і патріархальні родові відносини. Основноюланкою трипільського суспільства була невелика сім'я. Сім'ї об'єднувалися вроди, кілька родів становили плем'я, група племен утворювала міжплемінніоб'єднання, що мали свої етнографічні особливості. Найбільш самобутнього йвисокого культурного рівня досягли Трипільські племена, які жили на
    Покутті, Наддністрянщіні і Буковині - на терені, де виникла і звідкипоширилась трипільська культура. Ці ж племена найдовше зберігали ірозвивали її традиційні елементи.
    Трипільська хультура була провідною серед енеолітічніх племен Східної
    Європи і прискорила розвиток відсталішіх племен, що населяли Північну та
    Північно-східну Україну. Трипільська культура - це виникнення на теренах
    України розвинутого землеробська-скотарсько господарства, мистецтва,

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !