ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Розвиток робітничого руху в Німеччині в 60-70х роках XIX століття (від створення робочої партії до прийняття виняткового закону проти соціалістів )
         

     

    Історія

    Омськ державний педагогічний університет

    ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

    КАФЕДРА СВІТОВОЇ ІСТОРІЇ

    Лазарович Галина Юріївна

    Розвиток робітничого руху в Німеччині в 60 -70-х рр.. Х1Х століття (від створення робочої партії до прийняття виняткового закону проти соціалістів)

    Дипломна робота за спеціальністю «Історія»

    Науковий керівник:

    к.і.н ., доцент

    Маковський Юрій Вікторович

    Завідувач кафедрою

    Загальної історії

    к.і.н., доцент

    Меха Іван Васильович

    Омськ -2004.

    -2 -

    ЗМІСТ

    Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .3
    Глава 1. Соціально-економічне становище Німеччини в досліджуваний період ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 13

    Глава 2. Розвиток робітничого руху в Німеччині

    в 60-70-х рр.. Х1Х століття ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 26

    2.1. Передумови та створення робочої партій в

    Німеччини ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 26

    2.2. Розвиток робітничого руху в Німеччині (1870 -

    1878 рр.). ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .50

    Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .67
    Список літератури та джерел ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 69

    -3 -

    ВСТУП
    Актуальність теми

    Вітчизняна історична наука завжди виявляла велику цікавість донімецького робітничого руху. Цей інтерес, дуже активний і далеко неакадемічний, випливає з розуміння тієї об'єктивної ролі, яку робітникклас Німеччини грав у міжнародному робітничому русі на всіх етапах йогоісторичного розвитку. Починаючи з тридцятих років Х1Х століття, колисформувався робітничий клас почав шукати власні історичні шляхи,
    - Роль німецького пролетаріату на кожному з цих етапів змінюваласявідомі зміни, - вивчення історичного досвіду німецького робочогоруху мало неабияке значення для всього міжнародного робітничогоруху в цілому. Вивчення історичного досвіду німецького робочогоруху має важливе значення в рамках вивчення соціальної історії
    Німеччині, з урахуванням тієї обставини, що багато характерні риси йогобули пов'язані з першим десятиріччям виникнення та розвитку робочої партії.
    Характеристика літератури та джерел

    У 1923 році в нашій країні виходить збірка статей, присвячених одномуз лідерів німецького руху Августа Бебеля. Своєю метою автори збіркипрагнуть представити історичні заслуги Августа Бебеля в робочомурусі Німеччини в досліджуваний період [1]. Ця збірка приурочений до 10-річчяз дня смерті А. Бебеля.

    -4 -

    Боротьбі робітничого руху в роки франко-пруської війни, результатомякої стало об'єднання Німеччини, присвячена монографія Свєтланова Є.Г.
    «Германська соціал-демократія в період франко-пруської війни» 1. Автор всвій роботі дає детальну характеристику робочого руху в роки франко -пруської війни, яке активно виступало проти цієї війни.

    У своїй статті Чікілева Т.В. «Дискусії з питання про участь жінок упромисловому працю і робочому русі в німецької соціал-демократії (1861 -
    1871 рр..) »2 розповідає про маловідомої сторінки з історії німецькогоробітничого руху, а саме порушує питання про участь жінок у робочомурусі в німецької соціал-демократії в досліджуваний період.
    У 70-х роках ХХ століття в нашій країні виходить 7-мітомнік «Міжнароднеробітничий рух. Питання історії і теорії »3. У п'ятому розділі другого томуавтори дають коротку історичну довідку про з'їзд в Готі (1875 р.), наякому відбулося об'єднання Соціал-демократичної робітничої партії
    Німеччині з Загальним німецьким союзом4. У другому розділі другого тому цьоговидання автори дають коротку характеристику розвитку робітничого рухукапіталістичних країн у 70-і рр.. Х1Х століття, в тому числі і в
    _______________________________________________< br>1.Светланова Є.Г. Германська соціал-демократія в період франко-пруськоївійни.
    2 Чікілева Т.В. Дискусії з питання про участь жінок у промисловому працюі робочому русі в німецької соціал-демократії (1861-1871 рр..)//
    Сб.статей «Марксизм і робітничий рух Х1Х століття М., 1988 р., с. 360-380
    3.Международное робітничий рух. Питання історії і теорії. В 7 т., М.,
    1976
    4. . Міжнародне робітничий рух. Питання історії і теорії. В 7 т., М.,
    1976, т.2, с.232-240

    -5 -
    Германіі1. Тут же порівнюється рівень життя робітників в окремихкапіталістичних країнах (США, Англії, Франції, Росії). При цьому авторипідкреслюють дуже важливу деталь життя робітників: «... Загострення житлової потребиробітників посилювалося тією обставиною, що саме в цей час доситьширокі масштаби набула перепланування і перебудова великих міст,яка торкнулася перш за все пролетарські райони.

    Робочі сім'ї зазвичай жили у страшній тисняві, скупченості, в поганихсанітарних умовах »2.

    У першому томі показано боротьбу робітничого руху з лассальянством іроль секцій Інтернаціоналу у підготовці створення німецької соціал -демократичної робітничої партіі3.
    При написанні дипломної роботи мною були використані праці істориківколишньої Німецької Демократичної Республіки (Юргена Кучинського, Байєра М.,
    Бартеля Х., Барки Г., Вендель Г. І Бернштейна).
    У своїй праці «Створення Німецької імперії. 1815-1871 рр.. »4 відомийвітчизняний історик Галкін І.С., торкаючись питання освіти Соціал -демократичної партії Німеччини, дає коротку характеристику з'їздів у
    Нюрнберзі (вересень 1868 р.) і в Ейзенахе (серпень 1869 р.). При цьомупідкреслюючи положення створеної Соціал-
    _______________________________________________

    1. Міжнародне робітничий рух. Питання історії і теорії. В 7 т., М.,

    1976, т.2, с. 53-104

    2. Міжнародне робітничий рух. Питання історії і теорії. В 7 т., М.,

    1976, т.2, с. 71

    3. Міжнародне робітничий рух. Питання історії і теорії. В 7 т., М.,

    1976, т.1, с. 360

    4. Галкін І.С. Створення ігерманской імперії. 1815-1871 рр.. М., 1986

    -6 --демократичної партії Німеччини пише: «... Новостворена партія виявилосядалеко не в Леком положенні. Їй довелося боротися з широкопоширився прусським шовінізмом, який оп'янял не тількибуржуазні і дрібнобуржуазні елементи, але і просочувався в ряди робітничогокласу. Партії необхідно було вести гостру боротьбу проти лассальянства »1.
    Тут же автор розповідає перших років діяльності Соціал -демократичної партії Німеччини, які збіглися з підготовкою канцлера
    Пруссії Отто фон Бісмарка до франко-прусській війні.

    При написанні даного дипломного дослідження мною були використаніроботи істориків колишньої Німецької Демократичної Республіки (
    Ю. Кучинського, Бернштейна.Е, Барки Г. Та ін). Особливо хочеться виділити двімонографії відомого німецького історика та економіста Юргена Кучинського -
    «Нариси історії німецького імперіалізму» 2 і «Історія умов праці в
    Німеччині »3. У цих роботах автор дає аналіз історичних явищ іпризводить багатий фактичний матеріал з вивчення економічного становища
    Німеччини, розвитку капіталістичних відносин у Німеччині, що сприяютьформування німецького пролетаріату. Цінність даних робіт німецькогоісторика Ю. Кучинського полягає в тому, що в ній автор наводитьконкретні цифри, які характеризують розвиток промисловості Німеччини вдосліджуваний період, а також він
    ______________________________________

    1. Галкін І.С. Указ.соч., С.126-127

    2. Ю. Кучинський. Нариси історії німецького імперіалізму. М, 1982

    3. Ю. Кучинський. Історія умов праці в Німеччині. М., 1949

    -7 --показує в яких умовах перебував молодий німецький пролетаріат.

    На наш погляд цікава робота німецьких істориків М. Байєра і
    Г.. Винклера «Революційний робоче єдність. Ейзенах. Гота. Ерфурт »1,яка показує розвиток робітничого руху в Німеччині. У цій книзіавтори докладно описують боротьбу робочого класу Німеччини від Ейзенахскогозагальногерманського з'їзду професійних організацій та просвітницькихтовариств робітників, який прийняв рішення про утворення Соціал -демократичної робітничої партії (1869 р.) до Ерфуртською з'їзду соціал -демократичної партії (1891 р.). Автори у своїй роботі підкреслюютьзначимість факту об'єднання робітників у єдину партію, яка призвела донового піднесення робітничого руху в країні.

    Як відомо велику роль у створенні соціал-демократичної робітничоїпартії Німеччини грали профспілки. Саме характеристиці профспілковогоруху в Німеччині в досліджуваний період присвячено третій розділ монографії
    Варнке Г. «Нарис історії профспілкового руху в Німеччині» 2, видана в
    Москві в 1956 році. У своїй книзі автор показує роль Карла Маркса і
    Фрідріха Енгельса в політичному просвітництві профспілок в Німеччині.

    Діяльності Соціал-демократичної партії Німеччини в періодутворення Німецької імперії присвячена робота німецьких
    __________________________________________________< br>1.Байер М., Вінклер Г., Революційний робоче єдність. Ейзенах. Гота.
    Ерфурт. М., 1985
    2.Варке Г. Нариси історії профспілкового руху в Німеччині. М, 1956

    -7 --істориків Бартеля Х. і Зеебера Г. «Освіта Німецької імперії,
    Паризька комуна і революційний робітничий рух »1. У ній автори далихарактеристику Соціал-демократичної партії Німеччини, писали «... Створенав 1869 р. У Ейзенахе Соціал-демократична партія Німеччини, першийреволюційна робітнича партія в національних масштабах, грунтувалася всоціально-економічному, політичному та ідеологічному відносинах наальтернативних позиціях, вироблених самими передовими елементами робочогоруху в 60-х роках завдяки діяльності марксистських сил івласного досвіду. До політичних принципам ейзенахской партії,орієнтувалися на марксизм і втілюємо його перемогу, ставилася також ісамостійна концепція національного питання, в якій робочий класпоказав себе носієм і поборником майбутнього нації, причому не тільки всвоїх теоретичних поглядах, а й насамперед у практичній політиці,особливо під час війни з Францією в 1870-1871 рр. »2. У цій же роботіпоказана боротьба всередині партії між мільйон доларів і Лібкнехта з одного боку, ібрауншвейгцамі, з іншого в ці роки.

    Про вплив, який справили К. Маркс і Ф. Енгельс, на створення Соціал -демократичної партії Німеччини присвячена стаття Бартеля Х. і Шмідта В. «Допитання про розвиток поглядів Маркса та Енгельса на пролетарську партію »3. Заїх думку, створення
    __________________________________________

    1. Бартель Х., Зеебер Г. Освіта Німецької імперії, Паризька комуна і революційний робітничий рух./Щорічник німецької історії. 1971., М., 1972, с.18-37

    2. Бартель Х., Зеебер Г. Указ. Соч. с. 19

    3. Бартель Х., Шмідт В. До питання про розвиток поглядів Маркса і

    Енгельса на пролетарську партію.// Щорічник німецької історії.

    1971 р., М., 1972, с. 18-32

    -9 -
    Соціал-демократичної партії Німеччини було найбільшою перемогою марксизму вміжнародному робітничому русі. Партія виникла в боротьбі з лассальянством із дрібнобуржуазної демократичною ідеологією.

    Таким чином, ми бачимо, що цю тему мало вивчена яквітчизняними істориками, так і іноземними і вимагає більш детальноговивчення.

    Неоцінимими джерелами з історії робітничого руху в Німеччині вдосліджуваний період є мемуари одного з лідерів робітничого руху
    Серпень Бебеля1 і листування керівників робітничого руху Августа
    Бебеля і Вільгельма Лібкнехта з Карлом Марксом і Фрідріхом Енгельсом2.

    Мемуари Августа Бебеля складаються з трьох частин, кожна з якихприсвячена певному етапу життя цього лідера німецького робітничогоруху. Для нас найбільш цікаві перша і друга частини. Перша частинаохоплює період з 1840 по 1869 рік, тобто до створення Соціал -демократичної робітничої партії Німеччини. У цей період закладаються основистворення партії в ході боротьби з лассальянством. В цій же частині даєтьсядокладний опис Ейзенахского з'їзду, на якому була заснована Соціал -демократична партія Німеччини. У другій частині викладаються події внімецькому робітничому русі до вступу
    _______________________________________________________

    1.Август Бебель З мого життя. М., 1963 р.
    2. К. Маркс., Ф. Енгельс. Вибрані твори.

    -10 --виняткового закону проти соціалістів (1869-1878 рр..). У цей період
    Бебель розгортає бурхливу діяльність з організаційно-політичномузміцнення та розвитку щойно створеної Соціал-демократичної партії
    Німеччини, а також з викриття Швейцера та його однодумців.

    Крім мемуарів Августа Бебеля, хотілося б виділити наступну групуджерел, а саме документи, які стосуються одного з історичнихмоментів робітничого руху в Німеччині, а саме Готського об'єднавчогоз'їзду Соціал-демократичної робітничої партії і Світового робочого союзу,на якому була створена єдина Соціалістична робітнича партія Німеччини,прийняті її статут і программа1. До числа цих документів можна віднестинаступні: Заява правління Соціал-демократичної робітничої партії зприводу об'едіненія2; Програма Соціалістичної робочої партії Германіі3;
    Організаційний статут Соціалістичної робочої партії Германіі4; Резолюції
    Конференції професійних союзов5. У програмі висувався рядекономічних і політичних завдань, що стоять перед Соціалістичної робочоїпартії Німеччини. У статуті показана організаційна основа робочої партії іпринципи її побудови.

    ________________________________________________

    1. Збірник документів з історії робітничого і соціалістичного руху країн Європи та США. - М., 1985, с.13-20

    2. Там же, с.13-14

    3. Там же, с. 14-16

    4. Там же, с.16-19

    5. Там же, с.19-20

    -11 -

    Всі ці джерела допомогли мені розкрити тему курсової роботи. Аджесаме в них містяться основні принципи створення робочої партії в
    Німеччині.

    Об'єкт дипломного дослідження - ідейно-організаційна діяльністьробітничого руху з формування соціалістичної робочої партії.

    Предмет курсової роботи - робітничий рух в Німеччині в 60-70 --і рр.. Х1Х століття.

    Мета дипломного дослідження - виявити характерні риси таособливості робітничого руху в Німеччині 60-70-і рр.. Х1Х століття.

    При написанні даного дипломного дослідження були поставлені наступнізавдання:

    1. Показати економічні умови життя робітничого класу.

    З'ясувати організаційні основи створення Соціал-демократичної робітничої партії Німеччини.

    2. Показати взаємини робітничого класу і буржуазії.

    3. З'ясувати який вплив надавав марксизм на робітничий рух Німеччини.

    Хронологічні рамки - 60-і рр.. Х1Х століття - 1878 рік Верхня рамкаданого дипломного дослідження обумовлена тим, що саме цього року врейхстазі був прийнятий винятковий закон проти соціалістів. Межінижньої рамки можна пояснити тією обставиною, що саме в 60-і роки
    Х1Х на території Німеччини спостерігався сплеск робітничого руху, який в
    1869 привів до утворення Соціал-демократичної робітничої партії
    Німеччині.

    -12 -

    Методологічною основою дипломної роботи є матеріалістичнерозуміння історії, тобто визнання того, що основою життя суспільства євиробнича діяльність людей, джерелом його розвитку - класоваборотьба.

    Методи дослідження: в даній роботі використано метод роботи зджерелами, метод історичного аналізу, розгляд історичнихпроцесів у їх розвитку.

    -13 -

    Глава 1. Соціально-економічне становище Німеччини в досліджуваний період

    Після революції 1848 року в Німеччині на повну силу розгорнувсяпромисловий переворот. Обсяг промислової продукції за 50-і рокизбільшувався більш ніж удвічі. При цьому виробництво засобів споживання. У
    Німеччині закладався фундамент для розвитку великої промисловості.

    Указ 1850 «Про регулювання відносин між поміщиками іселянами », що забезпечував звільнення останніх від збережених формзалежності, надав промисловості необхідні робочі руки. Деякіутруднення і перешкоди, що існували ще (особливо в Пруссії), хоча йгальмували розвиток індустрії, не могли зупинити її неухильного зростання.
    За десятиріччя після революції Пруссія «... перетворилася зсільськогосподарської країни в промислову ». Будувалися і вступали вдію нові підприємства, збільшувалася кількість робітників, зайнятих на них. Докінця 50-х років Берлін перетворився на центр німецького машинобудування.

    Вся Німеччина, за винятком юнкерського північного сходу, була охопленаекономічним підйомом. Швидко розширювалася видобуток вугілля, руди, збільшуваласявиплавка металів, зростала кількість парових двигунів. У 1861 році в Німеччинідіяло майже в 6 разів більше парових двигунів, ніж в 1846 р.; в 1850році потужність такого роду

    -14 --двигунів дорівнювала 0,26 млн. л.с., а в 1870 році досягла 2,48 млн. л.с.,вже тоді залишивши далеко позаду Францію. ?? чергової число робітників, зайнятих наодному підприємстві, збільшилась у виробництві заліза і сталі, а також умашинобудуванні вдвічі, а в вагонобудуванні - навіть більш ніж у 2,5 раза1.
    Найбільшими підприємствами вже тоді були металургійні заводи Крупа, дев 1845 році було тільки 122 робітників, а до 1870 р. - 16 тис.

    Зростання промисловості в Німеччині супроводжувався подальшим розвиткомтранспорту та торгівлі. За період з 1870 по 1870 р. Загальна довжиназалізниць у Пруссії розширилась від 3869 до 11523 км, тобто майже в трирази. За той же час зовнішня торгівля зросла в три рази, хоча вона ще всевідставала від зовнішньої торгівлі Франції і Англіі2.

    Таким чином, після революції 1848 р., незважаючи на їїнезавершеність, Німеччина перетворилася в країну зростаючої капіталістичноїпромисловості. «Домашня промисловість, - писав Енгельс, - стала широкоїосновою для німецької експортної торгівлі, а разом з тим і для всієї великоїпромисловості. Тому вона широко поширена в Німеччині і з кожнимднем поширюється все ширше ». Енгельс показав її вплив на рівеньзаробітної плати робітників. «Саме ця обставина, - зазначав він, --більш ніж інше, утримує і в інших галузях промисловості заробітнуплату і життєвий рівень німецьких робітників нижче
    _________________________________________________

    1. Ю. Кучинський Нариси історії німецького імперіалізму. М., 1952, с. 23

    2. Ю. Кучинський. Історія умов праці в Німеччині. М., 1949 с.65

    -15 --рівня робітників нижче рівня робочих західно - європейських країн ».

    Розвиток промисловості в Німеччині в досліджуваний період йшло надзвичайношвидкими темпами. Про це свідчать дані таблиці, наведеній нижче:

    Таблиця № 1. Індекси промислового виробництва в Німеччині за 1841-1870 гг1.

    | Десятиліття | Усього | Засоби | Предмети | Усього |
    | | | Виробництва | споживання | |
    | 1841-1850 | 36 | 37 | 35 | 5 |
    | 1851-1860 | 78 | 81 | 75 | 11 |
    | 1861-1870 | 116 | 123 | 109 | 16 |

    У 50-і рр.. Х1Х століття в Німеччині було закладено фундамент для розвиткувеликої промисловості. Саме починаючи з кінця 50-х рр.. дев'ятнадцятого століття
    Німеччина починає перетворюватися на передове індустріальну державу. У
    60-ті роки Х1Х століття в німецькій промисловості відбуваються якіснізміни на основі зміни методів виробництва та експлуатації.

    Саме в 60-і рр.. Х1Х століття відбувається створення перших німецькихмонополістичних об'єднань. Перші монополії в Німеччині з'явилися тоді,коли виробництво засобів виробництва стало швидко зростати. Першімонополії виникли у важкій промисловості, це пояснити наступномуобставиною, а саме тим, що колоніальні володіння в Німеччині були
    ___________________________________________________

    1.Ю.Кучінскій Нариси історії німецького імперіалізму. М., 1952, С.64

    -16 --порівняно не великі і не багаті.

    Саме в 60-ті роки дев'ятнадцятого століття відбувається зростання видобутку вугілля,продукції в мідних рудниках. Спостерігається зростання і в виплавки чавуну, про цесвідчать дані таблиці, наведеній нижче:

    Таблиця № 2. Річна продуктивність одного робочого при виплавки чавуну і при виробництві залізного дроту

    За 1849-1870 гг1.

    | Рік | Чавун | Залізна | Рік | Чавун | Залізна |
    | | | Дріт | | | дріт |
    | 1849 | 529 | 101 | 1860 | 912 | 179 |
    | 1850 | 457 | 155 | 1861 | 781 | 206 |
    | 1851 | 555 | 176 | 1862 | 965 | 250 |
    | 1852 | 574 | 208 | 1863 | 1091 | 271 |
    | 1853 | 536 | 215 | 1864 | 1149 | 259 |
    | 1854 | 801 | 251 | 1865 | 1169 | 288 |
    | 1855 | 618 | 255 | 1866 | 1354 | 242 |
    | 1856 | 646 | 263 | 1867 | 1433 | 263 |
    | 1857 | 631 | 181 | 1868 | 1548 | 353 |
    | 1858 | 683 | 199 | 1869 | 1695 | 304 |
    | | | | 1870 | 1727 | 275 |

    У безпосередньому зв'язку з підйомом важкої промисловості знаходивсязростання залізничної мережі. Протягом 70-х років Х1Х століття було побудованопонад 15 тис. км. Залізничних шляхів, а за два
    __________________________________________________________________

    1. Ю. Кучинський. Історія умов праці в Німеччині. М., 1949., С.96

    -17 --десятиліття довжина ліній збільшилася з 19.6 тис. майже до 42,9тис.км1.

    Капіталістичне розвиток Німеччини, в цілому дуже швидке, не було,звичайно, безхмарним; воно нерідко обмежувалося економічними кризами.
    Дуже жорстоким виявився криза, що почалася в 1873 р.; він придбав в
    Німеччині особливу гостроту в результаті небувалої спекулятивної лихоманки,викликаної отриманням 5-мільярдної контрибуції. Хвиля грюндерства --установа всякого роду фірм і компаній (у 1870-1873 рр.. їх виникло понад
    950) 2, нечувано збагатили багато спритних ділків, значноперевищувала реальні можливості розширення виробничого апарату ізбуту продукції. Що наступив, в 1873 році крах привів до закриття великоїчисла підприємств і установ, зростання безробіття, значного погіршенняі без того важкого становища трудящих.

    Паралельно розвитку промисловості йшов розвиток банків, транспорту іторгівлі. Протягом двох десятиліть (1850-1870 рр.). Залізнична мережа
    Пруссії збільшилася в 3 рази. Про це свідчать дані таблиці,наведеній нижче:

    Таблиця № 3. Загальна протяжність залізничної мережі в Пруссії

    За 1850-1870 гг3.
    ____________________________________________________

    1. В. Гриневич. Народне господарство Німеччини. Нарис розвитку (1800 -

    1924). Берлін., 1924, с.32

    2. Л. Мендельсон. Теорія та історія економічних криз і циклів.

    Т.2., М., 1959 р., гл.1

    3. Ю. Кучинський. Історія умов праці в Германіі.М., 1949, с.73

    -18 -
    | Рік | Км | Рік | Км | Рік | Км | Рік | км |
    | 1850 | 3869 | 1856 | 5766 | 1861 | 7353 | 1866 | 9250 |
    | 1851 | 4109 | 1857 | 6066 | 1862 | 7718 | 1867 | 9804 |
    | 1852 | 4460 | 1858 | 6267 | 1863 | 8081 | 1868 | 10183 |
    | 1853 | 4684 | 1859 | 6827 | 1864 | 8247 | 1869 | 10496 |
    | 1854 | 4698 | 1860 | 7169 | 1865 | 8654 | 1870 | 11523 |
    | 1855 | 5089 | | | | | | |

    Ще швидше збільшувалося залізничний рух і будівництвозасобів транспорту. За 1850-1870 рр.. паровозний парк збільшився з 498 до
    3485 паровозів, тобто в 8 разів; кількість пасажирських вагонів становило в 187076824 році проти 6825 в 1850 р. Так як одночасно збільшувалисяшвидкість руху поїздів і кількість пасажирських перевезень, тоне дивно, що й кількість людино-кілометрів зросла з 417 млн. до
    3017 млн.; в той же час вантажні перевезення збільшилися з 190 млн. до 4045млн. тонно-кілометрів, тобто більш ніж у 20 разів.

    Зростання німецького торгового флоту відставав від зростання залізничноготранспорту. У той же час як число судів збільшилася з 1850 по 1870
    Менш ніж на 30%, загальний тоннаж зріс більш ніж на 80% 1.Ето та саматенденція, яка мала місце у розвитку цілого ряду галузейпромисловості, де при незначному зростанні загальної кількості підприємстврізко збільшувався розмір кожного з них.

    Швидкими темпами йшло також розвиток зовнішньої торгівлі.
    _______________________________________________________

    1. Ю. Кучинський. Історія умов праці в Германіі.М., 1949, с.76

    -19 -
    Німецькі товари були поганої якості, але вони були дешеві і знаходилипокупців на розширюється світовому ринку. Загальний обсяг зовнішньої торгівлі
    Німеччині з 1850 по 1870 рр.. збільшився втричі. Цифри, наведені нижче втаблиці, зайвий раз підтверджують це:
    Таблиця № 4. Зовнішня торгівля Німеччини на душу населення за 1850-1870 гг1.

    | 1865 | 4 |
    | 1870 | 6 |
    | 1875 | 8 |
    | 1879 | 14 |

    Відомий німецький економіст Ю. Кучинський відзначає різке падіннязаробітної плати в 50-х роках дев'ятнадцятого століття. У 1854 році реальназаробітна плата становила близько 2/3, а в 1855 році - тільки 60% рівня
    1850 Одночасно відбувалося зростання вартості життя, що згубновідбивалося на становищі робітників та їх сімей.

    Дуже високою залишалася тривалість робочого дня. У
    Нижньої Саксонії, наприклад, повсюдно був поширений 13-14-часовийробочий день; на текстильних підприємствах він тривав 16 годин. Угірничодобувної промисловості, особливо в Рурі, робочий день тривав 10-11годин, не враховуючи часу спуску і підйому в шахти і з шахт. На наземнихж роботах тривалість робочого дня досягала 12 годин.
    _____________________________________________________________________

    1. Ю. Кучинський. Історія умов праці в Германіі.М., 1949, с.132

    -21 -

    Наприкінці 60-х років відбулося деяке скорочення робочого дня, алевоно не охопив широких верств робітників домашньої капіталістичноїпромисловості і сільськогосподарських робітників. Зниження тривалостіроботи підприємці з лишком компенсували більш витонченими методамивичавлювання прибутку, домагаючись збільшення продуктивності праці.
    Капіталісти перейшли від екстенсивного до інтенсивної експлуатації робітників.

    Законодавство з охорони праці дітей, прийняте в Пруссії (1853 р.),
    Баварії (1854 р., 1863 р.), Саксонії (1861 р.), практично не полегшило їхучасті. Закони не виконувалися, та й батьки часто посилали на непосильнуроботу, щоб врятувати сім'ю від голодної смерті.

    Зростання продуктивних сил прискорився завдяки відновленню в 1853м. Митного союзу, який створив передумови для економічногооб'єднання країни. До кінця 50-х років поза союзу, крім Австрії, залишалисялише Гольштейн, Лаунбург, Мекленбург і Ганзейські міста.

    Сформована в 50-х роках дев'ятнадцятого століття міжнародна ситуаціясприяла розвитку торговельних зв'язків Німеччині з іншими державами,що сприяло економічному розвитку країни. Так, під час Кримськоївійни, залишаючись нейтральною, Пруссія торгувала з обома воюючими країнами.
    До кінця 50-х і початку 60-х років держави Митного союзу уклалиторгові договори з Персією, Аргентиною, Китаєм.

    Наслідки «незакінченою революції» у вищій мірі негативнопозначилися на шляхи розвитку сільського господарства в

    -22 -
    Прусії, а згодом і в деяких інших частинах Німеччини, а також наположенні селянства. Для Німеччини був характерний так званий прусськийшлях розвитку капіталізму в сільському господарстві. «У Німеччині, - писав
    В. І. Ленін, - пересозданіе середньовічних форм землеволодіння йшло, так би мовитиреформаторських, пристосовуючись до рутині, до традиції, до кріпосницькимимаєтками, поволі перетворюються в юнкерські господарства, до рутиннимділянках селян-лежебоків, які переживають важкий перехід від панщини до кіехтуі гроссбуеру ».

    Повільний перехід середньовічних форм землеробства в капіталістичні,поступове перетворення кріпосницького помістя в юнкерсько -капіталістичне господарство проходило в умовах все посилюєтьсярозвитку товарного господарства, що в свою чергу викликало необхідністьліквідації середньовічних форм кріпосного права. Остаточно прусський шляхрозвитку капіталізму в сільському господарстві Німеччини став затверджуватися лишепісля поразки революції 1848 року.

    Велике юнкерське землеволодіння, уціліла під час революції, післяїї поразки ще більше зміцнився, а кріпосник став перетворюватися напоміщика-підприємця. Сприятлива економічна кон'юнктура 50-хроків дев'ятнадцятого століття сприяла збагаченню юнкерства. У роки
    Кримської війни прусські юнкери, користуючись відсутністю російської конкуренції,різко підняли ціни на хліб, тим більше, що попит на нього в міру зростанняміського населення зростав. Юнкерської торгівлі і підйому великогосільського господарства сприяло і відновлення

    -23 -
    Митного союзу. Збагачення юнкерів у вищій мірі сприяло їхпанівне становище в політичній сфері, полегшує експлуатаціюселян і численні верстви безправних наймитів.

    Указ «Про регулювання відносин між поміщиками і селянами»передбачав звільнення прусського селянства від селянськихповинностей, а в результаті викупу панщини та інших повинностей на дужевигідних умовах. З 1850 до кінця 1865 звільнилося 12706 великихселян-власників, які мали земельною площею в 352305 моргенов, і
    1014341 дрібний землевласник.

    видане в 1854 році «Положення про наймах» юридично закріплюваланаявність феодальних залишків у Пруссії. Відновлення вотчинної юрисдикціїпосилювало політичне панування юнкерів у тому чи іншомусільськогосподарському районі. Отже, «визволення» селян у
    Пруссії в 50-х роках дев'ятнадцятого століття фактично означало їх закабаленняюнкерами.

    Німецька селянин страждала під тягарем викупних платежів, якістягувалися протягом десятиліть збирачами нарівні з державнимиподатками. Фрідріх Енгельс писав, що «... сума, сплачена селянамидворянству і скарбниці за звільнення від протизаконно покладених на нихповинностей, становить принаймні 300 мільйонів талярів, а можливо імільярд марок ».

    Таке пограбування селян прискорило розшарування села і перетворенняпоміщика-феодала в капіталістичного сільськогосподарськогопідприємця, у поміщика-юнкери, земля

    -24 --якого оброблялася численними полубезземельнимі селянами, або,точніше, «наймитами з наділами», - як називав селян Ленін. Тільки зашість років, з 1852 по 1858 р., площа всіх сільських господарств, включаючигроссбауеров, скоротилася на користь великих поміщиків, про що свідчитьнаступна таблиця:

    | Розмір господарства | Розподіл земельної площі |
    | (в моргенах) | (у відсотках) |
    | | 1852 | 1858 |
    | Нижче 5 | 2,52 | 2,38 |
    | Від 5 до 30 | 9,13 | 8,99 |
    | Від 30 до 300 | 40,76 | 38,32 |
    | Від 300 до 600 | 6,52 | 6,45 |
    | Понад 600 | 41,07 | 43,86 |

    І надалі розшарування в німецькій селі продовжувалося.
    Селяни продавали не тільки частину своєї землі, а й худобу. Ліквідаціяобщинних земель позбавила селянську худобу кращих пасовищ. Тому коніпродавалися,, і часто в якості тяглової сили використовувалися корови. Підтягарем викупних платежів, виплата яких затягнулася до серединидев'ятнадцятого століття, селянські господарства приходили в занепад, розорялися,а юнкери за рахунок пограбування селян зміцнювали свої господарства, застосовуючимашини і дешеву працю наймитів з наділом. Деякі з прусських,сілезьких, саксонських поміщиків не тільки мали в своїх маєтках паровімлини, спирто-горілчані заводи, тобто підприємства,

    -25 --переробляли сільськогосподарську сировину, але й експлуатували гірськіпромисли.

    В інтересах збереження дешевої робочої сили поміщики штучнопідтримували дрібні селянські господарства різного роду «позиками»за натуральну обробку. Розоряли селянин перетворювався на наймита,полупрікрепленного до своєї ділянки і до поміщика, і був приречений на жорстокуексплуатацію, кабалу і злиденне існування. Ще гірше було становищебезземельних і бездомних сільськогосподарських робітників, які жили вумовах постійної жахливої убогості. Вони не були пов'язані контрактами зпоміщиками-юнкерами і тому взимку часто залишалися без роботи.

    Так склалося в Німеччині, переважно в її північно-східноїчастини, великі господарства поміщиків-юнкерів. У Східній Пруссії такігосподарства (понад 100 га) займали більше третини оброблюваної землі, а в
    Померанії - більше половини.

    У південно-західній частині Німеччини відбувалися інші процеси: тамкапіталістичний розвиток призвело до розорення маси селян і до виділенняїх із прошарку гроссбауеров, поряд з поміщиками експлуатувалиосновну масу селянства.

    Таким чином, в цьому розділі мною була зроблена спроба показатисоціально-економічний розвиток Німеччини в досліджуваний період.

    -26 -

    Глава 2. Розвиток робітничого руху в Німеччині в 60-70-х рр.. Х1Х століття

    2.1. Передумови та створення робочої партії в Німеччині

    Швидкий розвиток капіталізму в промисловості і в сільському господарствінастільки вимагало дозволу історичних завдань, поставлених але невирішених революцією 1848-1849 рр.. Одним з насущних вимог булооб'єднання Німеччини. 60-ті роки ознаменувалися початком новогодемократичного піднесення. Глибинний зміст боротьби, знову охопила країну
    (або, вірніше, ту систему держав, яку представляла собою Німеччина),зводився до наступного: чи буде назрілі об'єднання результатом народноїреволюції, скидають влада юнкерства і реакційної вояччини івстановлює єдину демократичну німецьку республіку, або прусськаабо змагатися з нею австрійська монархія здійснить об'єднаннязверху, зберігаючи панування реакційних класів. У боротьбу за другий,контрреволюційний шлях активно включилися правлячі угрупування Пруссії підчолі з Отто фон Бісмарк, який прийшов до керівництва урядом ввересні 1862 року. Бісмарк почав проводити політику «крові й заліза», тобтовирішення національних проблем шляхом династичних воєн. В опозиції Бісмаркузнаходилася ліберальна буржуазія, яка створила у кінці 50-х - початку 60-редроків свої політичні організації (Національна спілка, прогресистськоїпартію). З шумом виступаючи проти консерваторів і Бісмарка, ліберальнібуржуа разом з тим до смерті боялися революції і самостійних дійробітничого класу. Боягузтво німецької буржуазії і її схильність доугодовства, які вже в 1848 році стали причиною поразкиреволюції, нестримно вабили її до нових компромісів і капітуляції перед
    Бісмарком (що, зрештою, і сталося).

    Доля націїзначною мірою залежала від свідомості,згуртованості й організованості робітничого класу. Німецькі робітники всерішучіше виходили на арену суспільного життя і звільнялися ідейно іорганізаційно від впливу ліберальної буржуазії. Стало пробивати собідорогу прагнення до створення самостійної політичної організаціїробітничого класу.

    У травні 1863 року в Лейпцигу був заснований Загальний німецький робочийсоюз (ВРГС). Завдяки цьому німецький робітничий клас

    -26 --перетворився, за висловом В. І. Леніна, «з хвоста ліберальної буржуазії всамостійну політичну партію »1. У цьому велика заслуга публіциста
    Фердинанда Лассаля, першого президента союзу. Він був талановитимагітатором, і йому вдалося завоювати популярність серед робітників, якапісля його смерті штучно роздувалася його прихильниками до розмірівсправжнього культу.

    Однак, хоча Лассаль підтримував зв'язок з Марксом і Енгельсом і бувзнайомий з їх роботами, він залишався на ділі дрібнобуржуазним соціалістом. Вінпоширював ілюзії про можливість переходу до соціалізму шляхом створеннявиробничих кооперативних товариств за фінансової допомогиіснуючого експлуататорського держави. Дотримуючись помилковогоуявлення про існування так званого залізного закону заробітноїплати, який нібито ставить граничний природний її розмір підвищення іробить безплідною всяку боротьбу робітників за поліпшення свого економічногоположення. Лассаль виступав проти створення професійних спілок,негативно ставився до страйків. В якості головної політичноїзавдання він висував не боротьбу за народну революцію, а агітацію за введеннязагального виборчого права, як ледве не універсального засобу,здатного принести робочим здійснення їхніх цілей. Нарешті, Лассальорієнтував Загальний німецький робочий союз на односторонню боротьбупроти ліберальної буржуазії, одночасно заграючи з прусським юнкерстваі вступив в таємні переговори з Бісмарком. Він обіцяв Бісмарку підтримку вйого плани об'єднання Німеччини зверху при гегемонії Пруссії, якщо будевведено загальне виборче право. Інтеранаціональних завдань робочогоруху Лассаль не розумів, підходячи до вирішення міжнародних проблем зузконаціоналістіческой міркою.

    Маркс дав вбивчу оцінку, теоретичним і тактичним поглядамлассальцев, охарактеризувавши їх як «королівсько-прусський урядовийсоціалізм »2. Лассальство завдало значної шкоди німецькому робітниковіруху, стало духовним батьком опортунізму в німецькій соціал -демократії.

    Інший напрям організованого пролетаріату, що було
    ____________________________________________________

    1. В. І. Ленін Протест російських соціал-демократів.// Ленін В.І. ПСС., Т.4., С.170

    2. Німецький робітничий рух в новий час М., 1962, с.28

    -26 --вираженням прагнення робітничого класу до політичної самостійності, зсамого початку перебувала в різкій опозиції прусської політиці ВРГС.
    Створений на з'їзді в 1863 році Союз німецьких заг

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !