ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Роль Пласту на Україні В ХХ столітті
         

     

    Історія

    СУВОРОВСЬКИЙ ВІДДІЛЕННЯ

    Малої Академії Наук

    Історичне відділення

    Секція Історія

    Роль Пласту на Україні В ХХ столітті

    Роботу виконав Педіна Павло

    Учень 6 (10) - А класу

    Української гімназії № 7

    Суворовського району

    Керівник Павлішіна Тетяна

    В'ячеславівна

    О Д Е С А

    1999 р.

    План
    1. Започаткування Пласту на Україні.
    2. Пласт у визвольних змаганнях 1914 року.
    3. Пласт у еміграції.


    Перший активний сплеск до поширення скаутського руху в світовому масштабіприпадає на 1911-1912 роки. Чому саме на ці роки? Очевидно, з декількохпричин. До таких належить і той факт, що після видання книги Бейден-Пауел
    "Пластування для хлопців" в 1908 році потрібен був деякий час для широкогоознайомлення в світі з її змістом. Однак не менш важливою була і тапричина, що світ готувався до великої війни. Кожна з країн, яка знала, щовійна торкнеться і її, потребувала для захисту своїх інтересів загартованихфізично і духовно громадян-патріотів. Скаутінг давав для цього якнайкращіможливості. Тому на цьому першому, передвоєнному етапі поширення віннабирав дещо мілітарного забарвлення.
    Серед інших країн світу не була винятком і Україна. Після появи скаутськогоруху відомості про нього появляються в обох її частинах, розділених поміж
    Російською та Австро-Угорською імперіями. Разом з відомостями виникають іспроби заснувати власну скаутську організацію. Перші скаутські осередкивиникають на Східній Україні
    - В Бахмацькому повіті на Катеринославщині (1909 рік), а в наступні рокитакож в Харкові, Луганську, Слов'янську. За винятком хіба Бахмацькогоосередку, їх з величезною долею умовності можна було назвати українськиминаціональними тільки з огляду на склад учасників цих скаутських дружин. Усвоїй діяльності керувалися вони книгою "Юний розвідник" і малипроросійський мілітарній характер.
    3 об'єктивних обставин перші осередки українського скаугінгу пустилиглибоке коріння і врешті прижилися в Галичині - визнаному "П'ємонті"національного відродження. Подих передвоєнного часу також поклав на нихсвій відбиток мілітарізованості. І це закономірно, адже основною проблемоюдля української суспільності було об'єднання нації та створення власноїміцної держави.
    Перший пластовий гурток у Львові восени 1911 року заснував студент
    Львівської Політехніки Іван Чмола. До нього входили учні Академічноїгімназії, студенти Львівського Університету, Торговельної школи, Головноїдержавної семінарії, Жіночоі Семінарії Українського Педагогічного
    Товариства та Семінарії Сестер Василіянок. Характерно, що від перших сходинсам організатор гуртка заявив: "Наш скаугінґ не має бути забавкою, а знього має зродітіся наше рідне українське військо ". І Іван Чмола дотримавсвоеї настанови - програма діяльності гуртка включала стріляння з кріса табраунінґа, сіґналізування, стеження, військові вправи з маршами тощо.
    Володіючи англійською мовою, Чмола робив переклади з праці Бейден-Пауел ітому, попри мілітарній характер, його гурток таки дотримувавсяосновоположних засад скаутінґу. Першим підсумком його діяльності ставдвотижневий вишкільний табір на Говерлі влітку 1912 року. До слова сказати,це був перший український пластовий-скаутський табір. Сучасники дещопізніше називали гурток Івана Чмоли "першим тайним військовим гургком
    "Пласт".
    Сама назва пластун - це відповідник англійського "скаут", (в перекладі
    "Розвідник"). Вона походить від назви кубанських козаків - розвідників,які, підкрадаючись і вістежуючі ворога, пластувалі по плавнях, виконуючинайнебезпечніші завдання.
    Організатором другого пластового осередку у Львові став Петро Франко - синславетного класика української літератури. Вчітелюючі, він дещо пізніше за
    Івана Чмола, в грудні 1911 року, створив таємний пластовий гурток при
    Академічній гімназй, до якого ввійшли учні її старших класів. Згодом вінстворив ще один такий гурток при Жіночій Семінарії Українського
    Педагогічного Товариства. В своій праці він також опирався на англійськийпідручник Бейден-Пауел, а також на переклад польського автора
    Мелковського. Його гуртки переросли в достатньо широку організацію, яканараховувала близько 120 членів і проіснувала до початку Першої світовоївійни. На відміну від гуртка Івана Чмоли, основою програми діяльності своїхгуртків Петро Франко поставив фізичний вишкіл. Саме в гартуванні тіла вінбачив основне покликання Пласту.
    При тій же Академічній гімназіі у Львові заснував ще один пластовийосередок, але вже цілком леґальній, їі викладач Олександр Тисовський. Йогоне задовольняла існуюча рутинна система виховання і в своїх пошуках кращоївін зупинився на скаутській. Володіючи англійською мовою, він мав змогуперекладати працю Бейден-Пауел "пластування для хлопців" популяризувати їїв публіцистичних статтях та в практичних виховних цілях намагавсясинтезувати її ідеї з українськими особливостями. На прохання Олександра
    Тисовський дирекція гімназії дозволила заснувати пластовий гурток при ній.
    На відміну від Чмоли і Франка, які в заняттях з своїми гуртками головнуувагу зосередили саме на змістовній частині відповідно військового тафізичного вишколу і недостатньо її вділялі на інші, з їхньої точки зору,формалістічні моменти, Олександр Тисовський дотримувався "букви" 6ейден -пауелівської ідеї і 12 квітня 1912 року прийняв про6у учасника та Присягу
    Пластуна у 40 активних членів свого гуртка. Цей день в історії Українського
    Пласту прийнято вважати днем його постанов. Очевидно, що його найбільшоюзаслугою стало збагачення українського пластового руху методичною основою.
    Започатковані Тисовський пластові гуртки з уваги на методику їх веденняпізніше назвуть "класично скаутський".
    Виникнувши у Львові, пластові осередки досить швидко поширюються по всій
    Галичині. До початку Першої світової війни вони вже існували майже в усіхбільших її містах. Однак їх постання не носило організованого характеру,отож годі було сподіватися і однозгідності в іх діяльності. Цьому процесовіслід 6уло надати цілеспрямованого і систематизованого характеру.
    Завдяки зусиллям Петра Франка пластові осередки Львова налагоджуютьконтакти з такими ж провінційнімі осередками. За його ж ініціативою 6квітня 1913 року у Львові відбувається 3'ізд пластових впорядніків. Вінвніс певну одностайність у розвиток пластового руху, якого вимагала теоріяскаутінґу Бейден-Пауел. На 3'їзді були прійнягі запропоновані Олександром
    Тисовський Статут ІІласту та вимоги до трьох пластових проб, а такожзапропонований Петром Франком проект пластового однострою, близький доанглійського зразка. 3'їзд також сформував перший зародок центральноїпластової влади - Інформативний Пластовий Комітет, головою якого булообрано Олсксандра Тисовський, а його заступником ІІетра Франка.
    Після з'їзду пластових впорядніків процес утворення та діяльності пластовихосередків значною мірою унормувався. Фундаментально для цього такожпослужила книга Олександр Тисовський "Пласт", яка вийшла в 191З році, тавидані в той же час посібники Петра Франка "Пластовий Однострій", "Пластовігри та забави "," Пластові відзнаки ". Власне саме вони сприяли поєднаннюосновних скаутських засад Бейден-Пауел і українських особливостей тавитворення на цьому грунті української національної скаутської організаціі.
    В недалекому часі стало зрозумілим, що постанови 3'їзду пластовихвпорядніків носять перехідний характер і час вимагає створення повноцінноїцентральної пластової влади. 3 цією метою 12 лютого 1914 року у Львовівідбувається II Пластовий з'їзд, на якому в якості такого органу створних
    Осередню Пластова Управу (в сучасній термінології "Осередня" читається як
    "Центральна").
    Осередня Пластова Управа провела перереєстрацію пластових осередківів,почала розподіл всього терену Галичини на 11 пластових округів таформування відповідних окружних Управ, налагодила видавництво власнихдрукованих органів, які переважно редагував Петро Франко, більш докладносістематізувала пластовий Однострій та відзнаки, почала підготовку додержавної реєстрації Статуту Пласту. За своїм змістом і зовнішніми формами
    Пласт почав набирати яскраво виражених ознак європейського скаутінґу. Однак
    6ільшість цих починань лишились незавершінімі.
    Окрім Львова, численні і сильні пластові осередки укорінівшіся в Стрию,
    Самборі, Станіславові, Перемишлі тощо. Загалом поза межами Львова Пласт бувміцно пов'язаний з Сокільсько-Січовим рухом і в його програмі діяльностіпоряд з пластовим вишколу на передне місце ставився і вишкіл військовий.
    Тому ігровий Пласт часто називають "стрілецьким Пластом".
    Під впливом Галичини напередодні Першої світової війни Пласт починаєвкорінюватісь також і в недалекій від неї Буковині. Ініціатором йогостворення тут стає українське студентство Чернівецького Університету.
    Навесні 1914 року було засновано "Буковинський 11 полк Українського Пластуім. Івана Богуна ". Активними темпами зростало його членство і напередоднівійни воно вже нараховувало близько 800 членів.
    Апогеєм передвоєнного розростися Пласту стала участь його відділів увеличавій Сокільсько-Січовому здвізі 28 червня 1911 року у Львові з нагоди
    100-річчя з дня народження Тараса Шевченка. В загальній колоні пластовийвідділ, яким безпосередньо керував Петро Франко, справив враження ефектнона українську громадськість та зарубіжних гостей. Здавалося б доля йомуготує перспективу високого злету та широкого організаційного розвитку.
    Однак через місяць розпочалася II Світова Війна, яка вмить перекреслила всіці веселкові надії.
    Влітку 1914 року ві6ухнула Перша Світова Війна. Передбачаючи її ще в ході
    Балканської війни 1912 року політичний провід українців Галичини прийняврішення, що на випадок війни між Австрією і Росією український народвиступить проти Російської імперії, як свого найжорстокішого візіскувача.
    Передбачуваний час настав і вихованці Пласту також поспішили виконати свійобов'язок супроти того, аби в цій війні відвоювати кращу долю Україні. Аджезадля цього вони себе і готували.
    Від самого початку зорганізування Лєгіону Українських Січових Стрільцівпластуни взяли найактивнішу участь у цьому процесі. Так, організаторпершого пластового гуртка Іван Чмола вже 30 липня 1914 року ввійшов доскладу організаційного Комітету, а станіславівській пластун Дмитро
    Вітовський - до Української Боєвої Управи, яку для управління організацієювласного війська створила Головна Українська Рада.
    Коли ж Боєва Управа спільно з Головною Українською Радою видали зазів доукраїнського народу зголошуватися в Українські Січові Стрільці то середнайперших до6ровольців виявилися чи не всі пластуни. На поборовіхвійськових комісіях вони відразу ж виказували перевагу серед іншихновобранців своею дісціплінованістю та початковим військовим вишколу. Апершим з віділів УСС, що постав з львівських добровольців, була саме сотняодного з засновників Пласту Івана Чмоли. Коли ж сформувалися вже й іншісотні, то у них було утворено два курені і першим з них, що нараховував 848стрільців, командував знову ж таки пластун - Дмитро Вітовський.
    Коли ж австрійське командування замість обіцяних 100 старшин відпустило до
    Легіону УСС тільки 16 та кількох підстаршин, то в ньому виникла в великійпригоді тут став пластовий вишкіл багатьох стрільців.А в ряді випадківпластуни стали такими старшинами Іванівськіх Січових Стрільців, яких такбракувало в Легіоні. Найвідоміші з них це: Дмитро Вітовський, Іван Чмола,
    Петро Франко, Роман Сушко, Федір Черник, Осип Ярімовіч, С. Яремкевич,
    Василь Кучабесьвкій, Олена Степанівна, Софія Галечю), Ганна Дмитерко таінші.
    У війскових діях проти російських військ пластуни відбули в складі УСС боїна Бескидах, горі Маківці, під Семіківцямі, на горі Лисоні тощо. У 6удь -яких труднощах вони трималися якнайкращим чином, були незаміннимирозвідниками. Не раз вони втішаліся перемогою над своїм одвічним ворогом. Утому, що російські війська так і не змогли перейти Карпати та Закарпаттябули відкинуті ними - це була 1 - їхня заслуга.
    Коли в 1915 році російські війська залишили Львів, Пласт у ньому зновувідновлюнаті починає свою діяльність. При Академічіній гімназії самочинновиникали чотири пластові гуртки. Вони заправляли, всім громадським життямгімназії. Невдовзі з Відня, куди він виїхав з початком війни, повертається
    Олександр Тисовський. Оскільки інші визначні діячі Пласту, як от Петро
    Франко та Іван Чмола, воюють в рядах УСС, то він бере на свої плечі ношу зактівізаціі діяльності Пласту в умовах війни. Як віслід цього, в жовтні
    1917 року створений керівний орган Пласту - Головна Пластова Рада. Очоливїї Олександр Тисовський.
    Поступово пластові осередки відновлюються і при інших навчальних закладах
    Львова. Так, при гімназії Сестер Васілянок виникає 11 пластовий полк імені
    Марті Борезької, а при українській Жіночій Семінарії - ІІІ полк іменікнягині Ярославни. Активність пластунів у громадському житті виходить позамежі навчальних закладів. Вони беруть активну участь в зустрічі митрополита
    Алуфея Шептицького, який повертався з російської неволі, та в похоронах
    Івана Франка.
    В той же час їхні старші друзі-пластуни в стрілецьких одностроях переходять
    Збруч, ступають на землю омріяної Великої України. В часі українськоїреволюції це бойове військо водночас перетворюється і в носія культурно -просвітницької праці. Січові Стрільці засновують українські школи,просвітницькі товариства і пластові осередки.
    Не дивина отож, що в Наддніпрянській Україні активно створюються скаутськіосередки, подібні за своїм змістом до Пласту. "Перший Білоцерківськийкурінь українських юнаків-скаутів "створив колішіій впоряднік з Галичини
    Євген Слабченко. Він же написав посібник,, Український скаут ", якийкористувався широким попитом. Достатньо широко розвинула свою мережусвоєрідна пластова організація "Молода Січ" в Кам'янці-Подільському. Уцьому місті, що на якийсь час стало столицею УНР, було навіть створено
    Головну Пластова Раду. Виникали українські скаутські організації також у
    Києві, Катеринославі, Каневі, Вінниці, Житомирі, Ізмаїлі, Умані, Жмеринці.
    Галичани часто в цьому процесі надавали організаційну допомогу, на втіхутутешнім скаутам передавали їм посібники Тисовський, іншу пластовулітературу українською мовою. Однак більшовицька окупація не дала змогиповноціно розвинутись цим паростками українського скаутінгу на
    Наддніпрянщині.
    Актівку участь взяли пластуни, що велінням военної долі опинилися вросійському полоні, у здійсненні української революції на Великій Україні.
    Зокрема історія цієї революції знає, що найбільш боєздатною українськоювійськовою частиною був Корпус Січових Стрільців, який був створеннийвихідцями з Галичини та складався з галичан і яким командував Євген
    Коновалець. В революційному морі анархії і отаманії він чітко вирізнявсясвоєю дисципліною та військовим вишколу. А таким його створили спільно з
    Коновальцем бойові побратими - старшини Легіону Українських Січових
    Стрільців. Першими серед них ми знову бачимо пластунів Івана Чмола --коменданта 11 сотні, Василя Кучабський - команданта запасного куреня,
    Романа Сушка - команданта 1 сотні та Федора Черника - команданта двохсотень скорострілів. Всі вони поряд з Євгеном Коновальцем та йогозаступником Андрієм Мельником входили до складу Стрілецької Ради.
    Не менш важливу роль відіграли пластуни і в становленні Західної-
    Української Народної Республіки. Зокрема військову акцію листопадовогозриву готував і нею керував Дмитро Вітовський. На противагу нерішучостіполітичних чинників з Національної Ради, Дмитро Вітовський, який очолював
    Війсковий Комітет, взяв ініціативу в свої руки. Силами всього 1400українських стрільців та 60 старшин він за день до прибуття польськоїмісії, яка мала пере6раті владу від австрійського намісника, опанувавстолицю Галичини - Львів. В доленосну ніч 1 лістотада 1918 рокурозвідницьку службу у Львові активно здійснювали близько 80 пластунів. Насумлінне виконання обов'язку їх особисто маставляв Олександр Тисовський.
    Пластунок на допомогу українським, воякам організувала Олена Степанівна.
    По львівському сценарію перебрання влади українцями здійснювалося і впровінції. За браком українських вояків скрізь активну участь у цьомупроцесі брали пластуни: в Станіславові, Тернополі, Перемишлі, Стрию,
    Коломиї, Теребовлі тощо. У Стрию, зокрема, серед основних сил були 33пластуни місцевого пластового куреня. Пізніше вони стали основою длясформованої окремої Пластунської сотні. Вона охороняла штаб, пошту,телеграф, здійснювала розвідку.
    Коли Українська Національна Рада звернулася з відозвою до народу "Підзброю ", а державний секретар військових справ Дмитро Вітовський оголосивпро формування Галицької Армії, як і у випадку з легіоном УСС, пластунимасово почали зголошуватися до її рядів. Багато з них було зараховано достаршинських шкіл і вони таким чином з успіхом заповнювали кадровівійськові прогалини. А пластун Петро Франко, який летарем воював у сотні
    УСС Романа Сушка, був нагороджений медаллю за хоро6рість та закінчивлетунські школи в Вінернойштадті та Райлові біля Сараєва, зуміворганізувати Летунській віділ УГА, що розміщувався в Красному біля Львова.
    Спочатку він складався з 20 літаків, а на початок 1919 року Летунськійполік вже нараховував 80 бойових машин. Аж тепер він мав змогу сісти. Заштурвал літака і зробити близько 50 бойових вильотів, бо до тогоавстрійське командування НЕ воліло довіряти бойову машину галічанінові. Вжепід час бойових дій на Великій Україні Симон Петлюра надав Петрові Франкучин полковника.
    Загалом історики підраховують, що тоді, 6лізько 600 пластунів, учнів 6-8 --класів гімназій, взяли кріса в свої ще незміцнілі дитячі руки і більшість зних віддала свої юні життя в бороть6і з польським завойовником. Однак вонисвідомо йшли на такий подвиг, бо до ного готувалися в часі пластовоговишколу.
    Нещасливий віслід Визвольних Змагань 1914-1921 років зумовив і те, щоширока еміграційна хвиля українців принесла з со6ою в різні країни чужини ізародки українського скаутського руху. Поряд з іншими громадськимиінституціями українців він був покликаний зберегти їх національнуідентичність в чужому культурному середовищі.
    Перші українські скаутські осередки появилися вже в таборах українськихвійськовополонених або ж інтернованіх вояків. Для світового скаутінгу це єунікальним явищем, однак українці в табірних умовах повторювати його знову іпісля Другої світової війни. А наразі у польському таборі Щіпйорнополоненими українськими вояками було створено "Школу українськихпластунів ". Вона мала власну домівку, "Пластова Січ", проводила теоретичніі, особливо, практичні вишколи, які вчили виживати в існуючих нелегкихумовах. Подібні осередки українського Пласту виникали також і в іншихтаборах - Ланцуті, Тарнові тощо.
    3 бігом часу українські скаутські осередки виникають в різних країнах
    Європи та Америки - скрізь, де є поважні скупчення української громади.
    Ідею їх створення заносять як вихідці з Галичини, так і з Наддніпрянської
    України. Так завдяки визначним зачинателем українського скаутського руху в
    Наддніпрянській Україні Євгену Слабченко та Осіпові Яремченковізалочатковуються українські скаутські осередки у Франції. Донька Симона
    Петлюри Наталія в 1925 році створює в Парижі перший пластовий гурток. У
    1928 році Морський пластовий гурток виникає в Ліоці. Важливу роль у ційсправі відіграв також Союз емігрантських організацій Франції, а зокремайого Пластова Референтура. Два пластові осередки виникають також у
    Німеччині - в 1923 році гурток,, Хортиця''в Берліні та в 1925 роцістаршопластунській гурток у Данцігу. На терені корінної Польщі існує единийпластовий осередок в Кракові. Українські скаутські осередки на початку 20-хроків появляються і на Американському континенті.
    Однак найкращі умови Пласт на еміграції, як зрештою і інші українськігромадські інституції, мав у Чехословаччині. Перші "Українські скаутськідружини "були засновані наддніпрянцямі в Празі (1921 рік) та Подєбрадах
    (1923 рік). Спочатку вони свою діяльність базувалася на засадах чеськогоскаутінгу та українській козацькій традиції. Так невдовзі виник "Загінукраїнських старших січових пластунів ". У 1923 році в Празі також наанглійський взірець засновано "Третій клуб олд-скаутів", Серед йогозасновників бачимо знову активних творців украінського скаутінгу на
    Наддніпрянщині Євгена Слабченко та Юрія Гончаренка. Переломним рокамистають 1923-1924 Саме в ці роки, окрім старшого членства в пластовихосередках, гуртуються також новаки і юнаки - виникають їх осередки в
    Подебрадах та Ржевніцях. У 1925 році в Празі виникає прообраз керівногопластового центру - Українська Пластова, Команда. Вона видає свійдрукований орган "Вісті Української пластової Команди". Пласт у
    Чехословаччині знаходить сприяння від національної скаутської організації
    "Юнак" і автономно входить до її складу.
    Таким чином у 20-х роках українські скаутські осередки виникаютьнецентралізовано в різних країнах світу. Раніше чи пізніше в нихприживається назва "Пласт". Ними намагається опікуватися та ідеологічно іорганізаційно спрямовувати Верховна Пластова Команда. В якійсь мірі їй цевдається. Однак після за6ороні Українського Пласту в підпольськійзайманщіні актуально постає питання виникнення єдиного координаційногоцєнтру для Пласту в еміграції. Зважаючи на найбільшу концентрацію пластовихосередків та загалом українського громадського життя в Чехословаччині,такий осередок виникае саме там. Безпосереднім каталізатором для цьогостало погіршення відносин з чехословацького скаутською організацією "Юнак",зумовлене відповідним впливом на неї польських "Гарцежів".
    Отож 7 червня 1931 року в Празі створено на 1 з'їзді Союз Украінськнх
    Пластунів емігрантів. Лише за третім поданням чеська влада зареєструвалайого статут.
    Після постання супі пластовий рух у Чехословаччині та інших державах набувнового імпульсу. Часто саме українські емігранти, які виїхали з
    Чехословаччини, засновували осередки в інших країнах: у Бельгії, Австрії,за океаном тощо.
    Слід зауважити, що майже в усіх країнах еміграції, а особливо у Франції,
    Німеччині, США, пластві осередки знаходили підтримку і розуміння місцевихнаціональних скаутських організацій в проведенні власних національнихзаходів, вишколів провідників, таборування Зрозуміло, що незважаючи на це,
    Пласт на єміграції не міг мати розвитку, як на власній землі. Однак до часуокупації більшості европейських країн Німеччиною він тут існував іпродовжував живу нитку традиції та історії українського скаутського руху. Апісля захоплення нею і Чехословаччини супі припинив свою діяльність.
    Як тільки з початком розвалу радянської імперії настала перша змогаповернення на Рідні Землі, Пласт відновив свою діяльність на Україні, якодин з перших, тоді званих "новітніми", громадських організацій. Імперіябилася в передсмертних конвульсіях і час від часу ще досить сильнимиударами хвіцькала його. Однак він вижив завдяки підтримці масовихполітічііх рухів та української громадськості.

    Використана література:

    Олександр Тисовський "Життя в Пласті"

    Жураналі "Пластовий шлях"

    Брошура "Пластовий нарис в віках"
    Робота на тему "Пласт на Україні в ХХ столітті" виконана Педіною Павлом
    Володимировичем містить дуже цікаві данні про історію України в ХХстолітті.
    В ній розповідається про внесок та роль громадської організації (Пласт) всуспільно-політичному житті країни і подальша його роль в державі. Роботаоформлена згідно вимогам. Наукова робота свідчить про самостійну пошуковуроботу учня.


    7.12.1999. .
    Павлішіна Т.В.

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !