ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Та'ріх
         

     

    Історія

    ВАЗОРАТІ МАОРІФІ ЧУМХУРІІ ТОЧІКІСТОН

    ДОНІШГОХІ ТЕХНІКИ ТОЧІКІСТОН

    БА Номі М. С. Осима

    КАФЕДРАІ "ФАНХОІ з гуманiтар"

    РЕФЕРАТ

    Мавзу': "Точікон дар асрхоі XVI - XVIII"

    Муаллем калона кафедра

    Чума Б.

    Донішчуі курси I

    Факултаі енергетики

    гурухі "6547А"

    Умаров Нозім

    Душанбе - 2003

    Наќшаи кор:

    1. Мовароунањри асрњои XVI - XVIII
    2. Љангу низоъњои феодалї дар асрі XVI
    3. Тољикон дар асрњои XVI - XVIII

    ТОЉИКОН ДАР АСРЊОИ XVI - XVIII

    Дар асрњои XVI - XVIII ўзбекњои бодіянішін бо Сардор Муњаммад
    Шайбонињои Мовароуннањри Марказї ва Андако ба'дтар тамомі ќисматибоќимондаи Перській Темуріенро забт намуданд. Перській ва сулолаі нав бономінаціях та'сіскунандаі худ - Шайбонї машњур груддю. Худі Шайбоніхон Аслан азхонандаі Чінгізхон буд. Боби ў, Абулхайрхон, дар асрі XVI Перськійпуриќтидори бодіяві Ташков намуд. Ќавму тоифањои туркзабоні муттањидкардаиў аз аслу насабњои гуногун іборат буданд. Онњо дар пањноњои бекароні Даштісањрое, ки домоні він аз інакше думатимете дареі Сир то Сибіру рафта мерасід, њает басар мебурданд.

    душманів ашадіі Темурі дар ќисмати шімолі мамлакат моѓулњо ба шумормерафтанд, ки Тошкентро маркази худ іхтіро Карда буданд. Ваќте ки воліі
    Бухоро бо ќўшуни худ ба тарафі Самарќанд равона шуд, Шайбоніхон азмуњосира бархоста, ба муќобили ў шітофт ва дар роњ ін ќувваи аскаріроторумор намуда, ба сўи Бухороі заіфгардіда њаракат кард. Аз муњосира њаттосе рўз нагузашта а'ену ашроф ва рўњониен шањрро ба ў таслім намуданд.
    Гурўње саршохаі Темуріені Осіеі Міена Султон Аліро тарафдорї мекарданд,гурўњи дігар хешовандоні вай - Бобурро ба Самарќанд да'ват намуда, таслімішањрро ба ў ва'да медоданд.

    Акнун њарифи асосіі Шайбоніхон шањзодаи љавони темурї, асосгузоріояндаі Перській Темуріені Њинд Бобур груддю. Бобур Баро кўмак ба њокимонигуногун мурољиат намуд, вале імдоде нарасід.

    Сокіноні шањр, сарбозон ва њатто наздіконі Бобур ба ќањтї вагуруснагї тоб наеварда, ба њар сў фірор мекарданд. Нињоят худі Бобур њамроњи гурезро пеш гіріфт, шањри пойтахтіі Самарќанд дубора ва тамоман баДасті Шайбоніхон даромад. Муддате Чанд Шайбоніхон Баро аз хатар еміннамудані аќибгоњи худ чорањои лозімі діда, пас ба істілоі мулкњои љанубии
    Темурі Камар баста. Дере нагузашта, Хоразм њам аз тарафі ќўшуни Шайбоніенишѓол Карда шуд. Љињати иќтисодии ін мулкњои ін'омї аз він іборат буд, кимадохілот на ба хазінаі Шайбоніхон, балки тамоман е ќисман ба Дастімулкдорон шањру вілоятхо медаромад. Ба ин мулоњиза онњо ба харідані заміни,иморатњои шањр ва устохонањо сар карданд. Бінобарі ін аксар ваќт моліљабраи сітонідаі худро њамчун молі харіда ба расміят медаровардан. Дарсарзаміні пањновари Перській Шайбоніен Чанд сол сулњу осоіш њукумфармогруддю ва ін восіта њаети хољагии мамлакат ќадре рў ба бењбудї нињод. ДуПерській Шайбоніен ва Сафаві дар њамсоягии якдігар воќеъ гардіданд. Валедар Байнов онњо сулњу Сафо Асара набуде. Шайбоніхон дар ќаламрави худ бамуќобили шиањо муборіза мебурд.

    Дере нагузашта Шайбоніен њамаи вилоятњои Осіеі Міена Тошкент, Фарѓона,
    Њисор ва ѓайраро аз сарі нав ба зері тасарруфі худ гіріфтанд. Валесарзаміні Осіеі Міена тамоман ба харобї рў нињода буд. Нарху Навої баландурафта, дар як ќатор мањалњо ќањтию гуруснагї руй дод. Дар сарчашмањомахсусан ањволи табоњи мардумі вилоятњои Њисор ва Самарќанд ба Тафс баенефтааст. Аќидае мављуд аст, ки умуман дар асрі XVI масоњати заминањои КиштимХеле кам гардідааст.

    Дар асрі XVI љангу низоъњои феодалї як њодисаи муќаррарї груддю. Солі
    1583 Абдулло, ки бо номінаціях Абдуллохоні 2 ма'руф гардідааст бар хілофі русумімављуда, ки мебоіст фарзанді калона хонадон ба тахта менішаст, њукумронимамлакат е'лон Карда шуд. Дар солі 1584 Абдуллохоні 2 Бадахшонро забтКарда, солі 1588 Њирот ва пас бісер шањрњои дігарі Хуросон ба тасарруфі ўдаромаданд. Љангу низоъњои муттасілі феодалів, ки таќрибан муддаті панљоњсол дар сарзаміні Осіеі Міена давом карданд, Баро тиљорат ва гардіші пулваз'іяті Хеле номусоід ба міен оварданд. Буњрони муомілоті пўлї ба андозаетандем тез груддю буд, ки мудохілаі чіддіро Талабо мекард. Акнун пулњое, киасосан дар Бухоро бароварда мешуданд, Берун омада, дар саросарі Перськійбаробар ба гардіш даромаданд. Дар асрі XVI заміни аз рўи њуќуќи Молік,мисли пештара, ба 5 категорія таќсим мешуд. Ва нињоят, чунон ки аз санадњоиасрі XVI ва даврањои мінба'да ма'мул мешавад, Перській заминњои мілкро беш азпеш њамнчун захірае Баро подоші феодалї істіфода менамуд.

    Вазні ќиесии заминњои категоріяі Мілки њурри холіс дар асрі XVI вінќадар калон набуде. Захирањои заминњои ваќф дар асрі XVI, њам аз њисобизаминњои мілк ва њам як андоза аз њисоби заминњои мілк њурри холіс, ѓанитаргруддю. Мушоњидањои ѓайримустаќим нішон медињанд, ки захіраі ін ќабилзаминњо дар асрі XVI ва даврањои ба'діна торафт кам мешуд. Дењќонон заміновхудро ба феодалоні давлатманд мефурухтанд. Ањволи дењќонони безаміниљоранишин нињоят дараља БАД буд. Дар асрі XVI, мисли даврањои гузашта,воњиди асосіі хољагї њамоно хољагии дењќонї ба шумор мерафт. Заминњои њамагуна категорияњо ба тариќи иљора ба дењќонон дода мешуд.

    Тањќиќи сабабњои тадриљан, вале устуворона ка шудані истењсолоти молїва тиљорати пўли дар асрі XVI ва сур'аті бештар дар асрі XVIII Хеле ќобилитаваљљўњ аст.

    Дар асрі XVI Абдуллохоні 2 Баро хотірі шайхоні бонуфуз ва давлатманді
    Љўйборї тамоман амлокі бузургі ононро ба њудуди шањр дохіл намуд. Дар асрі
    XVI та'ріхнігорї њам ба тараќќиети худ давом намуд. Чунін асарњои асарњоибарљастаи та'ріхї, аз ќабили Хондамір, воќеањои та'ріхі умумї ва тарљумаињоли одамоні машњурро баен кард. Баро омўхтани та'ріхі Осіеі Міена асрі
    XVI аз муњимтарин сарчашмањо ба њисоб мерафт.

    Абдуллохоні 2 солі 1598 вафот кард ва ба љои ў пісараш Абдулмўъмин батахта нішаст. Лекні азбаскі ў монанді падараш дар мамлакатдорї таљрибаи кофїнадошт, гурўњњои хусуматпарварі а'ен ва ашрофі феодаліро натавоніст на батарафі худ кашад ва на надасть онњоро кўтоњ намояд. Дере нагузашта, худіњамон сол, вай аз тарафі нўкари зархаріді як гурўњ феодалоні зідді њукуматимарказї Кушта шуд. Охірін намояндаі сулолаі Шайбоніен Пирмуњаммадхони 2фаќат ба як ќисмати ночізі Перській соњиб буд. Ў њам ба сверби дар љангунизоъњои байніхудї њалок груддю.

    Дар давраі њукумронии кўтоњмуддати Убайдуллохон муборізаі Байновњукумати марказї ва феодалон Хеле щіддат ефт. Убайдуллохон охірін кас азхонадоні салтанатіі Љониен буд, ки дар роњи мањдуд намудані худсарињоифеодалон ва пурќувват карданом њокимияти маркаі са'ю кўшиши зіеде ба харљдод.

    Дар асрњои XVI - XVIII омаі халќњои Осіеі Міена Хеле фа'ол шуданд ваонњоро дар муборізаі зідді аміроні саркаш ба худ муттафиќ гардонідані хонбарояш манфіаті зіеде меовард. Убайдуллохон ба ислоњоти пул умеді калонбаста буд. Хонњои сулолаі Љониен дар зарфі асрі XVIII сікказаніро њамчунманбаі даромад доніста, муттасіл пул мебароварданд. Онњо іері пулро гоњпаст ва гоњ баланду намуда, дар охирњои асрі XVIII зарбі сиккањоро бадараљае расоніданд, ки дар тангањо њамагї 22,5% нуќра Монд буду халос.
    Убайдуллохон бошад пулњое баровард, ки іерашон Хеле баланду буд, я'нетангањо 35% нуќра доштанд. Ў дар давомі њафт сол, дар чї ваз'іяте ки бошад,ба таѓйири пул њамчун манбаі даромад роњ надод. Дар Бухоро кору савдо ќатъгруддю. Тољиорн ва косібоні шањр дўкону корхонањояшонро бастанд. Ін воќеаъкамбаѓалон ва гурўњњои мењнати ањолиро бісер Танг кард. Дар бозор чізе ефтнамешуд. Тудањои мардумі шањр, Аксарай одамоні бенаво шўриш бардошта, батањдид ва фаред ба арк њуљум карданд ва ба њолати аввай овардані ваз'іятішањрро Талабо намуданд. Шўриши халќ охір фурў нішонда шуд, Чанд кас ба ќатлрасід. Акнун кулі кўњна на ба як, балки ба ду кулі нав баробар шуд.
    Убайдуллохонро тарафдорі мекарданд, ба душманів ў мубаддал сохт. Ін буд, кидар сіесаті дохілї імконі анљом додани ягон кору мусбаті ба назар намоенефароњам наомад.

    Пас аз њалокати Убайдуллохон бародараш Абулфайзхон ба тахта нішаст. Дарзамоні њукумронии ін охірін намояндаі асосіі сулолаі Љониен њукумати маркаїиќтидори худро тамоман аз дасть дода, Перській хонї ба ќисмњои мустаќилиљудогона таќсим мегардад. Абулфайзхон њукумфармо буд, Сухан меронад. ОнњоБаро савдо дар бозорњои Бухоро њуќуќи номањдудеро соњиб Шуда, мардумроѓорат менамуданд. Ін њама заду хўрдњои байніхудіі хонњо ва бедодгарињоибеамсолі феодалон аз њаети пурмашаќќати халќњои Осіеі Міена дар ањдињукумронии Љониен шањодат медињанд.

    Дар асрі XVIII дар сарзаміні Осіеі Міена, алалхусус дар вилоятњоимаркази він таназзулі амиќи иќтисодї рўй дод. Хољагии ќишлоќ аќиб рафт.
    Шабакаі обери кам шуд. Хурока намерасід.

    Процес камшавіі милкњои ін гурўњи, нісбатан імтіезнокі дењќонон дарасрі XVI њам ба назар мерасід, вале дар замоні Љониени алалхусус дарвилоятњои маркази Осіеі Міена ін ќабил соњибони мілк тамоман хонахаробгардіданд.

    Дар натиљаи зулму істісморі берањмона ва хирољу молиетситонињои аз њадафзун дењќонончунон њам ба фаќирї ва нотавонї афтоданд, ки дар асрі XVIIIњукумат дігар ба зіед карданом Хазіна буріда шуд, зеро хавфі љунбиши калонатањдид менамуд. Дењќонон умуман аз њар тараф њамлаву фішор дучор мешуданд.

    Дар асрі XVIII љунбишњои халќї чунон бісер сар мезаданд, ки њаттомуарріхоні дарбор, бігззор ѓаразолуд ва рўпўшида бошад њам, аз зікри онњогурез надоштанд. Дар ин АСР ваз'іяті халќ боз њам бадтар груддю. Ваз'іятіумуміі пулдорї ва сіесаті њукумат дар соњаи пулбарорї ва гардіші пул низБаро Касба њунар ва тиљорат номусоід груддю. Ба боло душворињои аз њилавунайрангі ќурб ба міен омада, ки њанўз дар асрі XVI чун Баро Гарон бардўши Касба њунар ва тиљорат афтода буд.

    Ваз'іяті даврі ба'діна ба пешрафті бінокорї, ме'морї сан'ат ягон ќадармусоідат накард. Дар ин асрі XVIII давраі харобіі иќтисодї, хуруљи љангњоидохілї, ба вайронї рў овардані шањру дењот, сар завдання шўришњои халќї,дубора ављ гіріфтані тохтутозі хевагињо, њуљуми тоифањои бодіянішін ваќушунњои аљнабї буд. Дар ин ваќт махсусан ноњияњои маркази Мовароунањр ваВилояти Балх зарар діданд. Дар натиљаи ба њар тараф фірор карданом ањолиЧунін марказњои маданї, монанді Бухоро ва Самарќанд беодам монданд.
    Табііст, ки аз ин замоні ошуфта ва тиру њељ як едгоріі муњими ме'морї вањунарї боќи намондааст.

    Бісер вилоятњои тољикнишон, аз љумла Вилояти Њирот ба њайати Перській
    Ањмадшоњ дохіл шуд. Ањмадшоњ аз Њирот ќувваи зіеді њарбиро Баро тобе'намудані музофотњои тољикнишин ва ўзбекнишини соњили љанубии дареі Амуравона сохт. Ба феодалоні афѓон муяссар груддю, ки мувваќатан њокимониба'зе Вилояти музофотњо, аз ќабили Балх, Андой, Маймана Ањља, Шибирѓон ва
    Ќундузро ба худ муте' намояд. Дар Балх гарнізону афѓонї гузошта, воліе азќавми афѓон нішонда шуд. Ба'дтар Бадахшон њам тањти нуфузі сіесіі
    Афѓонистон ќарор гіріфт.

    Дар воќеоти він давра Ќубодиен, ки він љо њокимони Пешіне њўкмронїмекардад, њамчунин дењаи Душанбе ролі муњим мебозіданд. Дар њисористењкомоти нав сохта, истењкомоти Пешіне дубора ба кор андохта шуданд. Чунњисор ва вилоятњои атрофія він Баро Перській хонї ањамитяи калон доштанд вафеодалоні ін мањалњоро табіаті саркаше буд. Дар шањри сабза, Тошкент вадігар валоятњо низ одамоні худро ба сарі кор овард. Фаќат Ўротеппа, ки дарасрі XVIII ба њайати він шањрњои Хуљанд, Љиззах, ќалъањои Зомін, Ем ва ѓайрадохіл мешуданд, њамчун мулкі мустаќил боќї Монд. Дар ањди њукумронии
    Муњаммадрањимхон дар натиљаи љангњои пайдарпай бісер воњањои зіроатї бамайдоні муњориба мубаддал груддю, ба иќтисодиети мамлакат зарарњои зіедерасоніда шуд.

    Чітанав'е, ки АДГБ ва олімі ма'руфі тољик дар асрі XVI Ањмад Махдумі
    Доніш ќайд мекунад, дар ањди Доніелбї Хеле андозњои нав, монанді амінона,никоњона, мўњрона, њаќќи тарозу ва амсолі инњо љорї Карда шуд. Њамаи инњосабабгорі боз њам бештар ба бтабоњї рў Варданом ваз'і зіндагіі табаќањоимењнатикаши ањолї мегардіданд.

    Балх истиќлолият ба дасть овард. Фарѓона дар асрі XVIII ниммустаќилШуда, ба'дтар дар ин љо хоніі мустаќили Хўќанд ба вуљуд омад, ки дар сарівін намояндагоні ќабилаи ўзбеки Мінг ќарор гіріфтанд. Ташаккулі хоніі Хўќанддар асрі XVIII, дар замоні њукмронии Ердонабїі ва Норбўта ба анљом мерасад.
    Перській хоніі Хуќанд дар міена ва нима асрі XVIII давраі Хеле сахті љангуљидолњои байніхудіро аз сар мегузаронд, ба заммі ин дар солњои 60-розумсаросарі онро гуруснагї ва вафо фаро гіріфт. Дар Хева ќариб одам намонд.
    Андако ба ифоќа омадані тартібу низом ін хонї бо фа'оліяті њукмрони він
    Муњаммадамин алоќаманд аст.

    Мулкњои кўњистоние, ки дар сарзаміні куніі Тољикистон, Аксарай дарнавоњии Њисору Кўлоб ваќеъ груддю буданд. Аз давраі салтанаті Љониен дарАмал њамчун мулкњои ниммустаќил боќї Монд, аз тарафі њокимони мањаллїідора мешуданд. Мулкі Ўротеппа њам, ки саргањи Зарафшон - аз Панљакент то
    Мастчоњ њамоно дар њайати він буд, истиќлолияти худро нигањ медошт.


    -----------------------< br>


         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !