ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Конституційний процес в Україні. Конституція України 1996 року
         

     

    Історія

    КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ. КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ 1996 РОКУ
    Конституційний процес в Україні в кінці 80-х - першій половині 90-х років
    У житті суспільств і держав конституції відіграють особливу роль. Конституціяє найвищим правовим актом - Основним Законом, законом над законами,фундаментом розвитку соціальних і політичних відносин, гарантієюзабезпечення прав і свобод людини і громадянина.
    Вже в кінці 80-х років, під час здійснення політики «горбачовськоїперебудови »стало очевидно, що Конституція СРСР не відповідає перспективідемократичного розвитку суспільства. Вже в той період у неї були внесеніокремі зміни, що стосувалися скасування ст. 6, що встановлювала монопольнувлада Комуністичної партії, дозволи висувати кандидатів у депутатина зборах виборців, проведення виборів на альтернативній основі. Цізміни мали велике значення для демократизації українського суспільства івперше в історії дозволили обрати до складу вищого законодавчогооргану країни представників різних політичних сил.
    16 липня 1990 Верховна Рада прийняла Декларацію про державнийсуверенітет України, яка повинна була стати фундаментом нової
    Конституції. Окремі депутати пропонували затвердити Декларацію як
    «Малої Конституції». Однак прокомуністично налаштована більшість
    Верховної Ради з цим не погодилося.
    І все-таки її положення мали важливе значення для України. По -перше, Декларація проголосила державний суверенітет України як
    «Верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки вмежах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах »,заклавши основи української незалежності ще під час перебування республікив складі СРСР. Був закріплений ряд нових положень, які стосувалися введенняпринципу поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову,виключного права народу України на володіння, користування ірозпорядження її національним багатством; дії на території республікизаконів СРСР тільки в тій частині, яка не суперечить законодавству
    України.
    Декларація визначила загальну стратегію розвитку правової системидержави, ключовим елементом якої була Конституція. У жовтні
    1990 Верховна Рада України створює Конституційну комісію, якамала розробити концепцію нової Конституції.
    Це завдання було досить складним, оскільки Україна мала на той частільки обмежений суверенітет, а союзні структури продовжували надаватитиск на республіку.
    Однак вже до листопада 1991 р. був підготовлений перший проект Конституції
    України. Але драматичні події кінця 1991 р. і здобуття незалежності
    України радикально вплинули на зміни ряду її положень. Прийняттям Актапроголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. наше державазробило остаточний вибір шляху свого розвитку.
    Уже наприкінці січня 1992 Конституційна комісія розробила новийпроект, який після правової експертизи та обговорення в парламентірішенням Верховної Ради України було винесено на всенародне обговорення.
    Обговорення проекту тривало з 15 липня по 1 грудня 1992 р. У ньомувзяло участь близько 200 тис. громадян України. У ході обговореннявисловлювалися пропозиції щодо чіткого закріплення переважанняінтересів людини над інтересами держави, розмежування повноваженьрізних гілок влади та ін
    З урахуванням результатів обговорення в запропонований проект було внесеновідповідні зміни. 26 жовтня 1993 доопрацьований варіантпостановою Верховної Ради було вирішено опублікувати в засобах масовоїінформації.
    Наприкінці 1993 - початку 1994 р. по Україні прокотилася хвиля політичнихбаталій, пов'язаних з виборами до Верховної Ради і виборах Президента.
    Питання про прийняття нової Конституції відсунувся на другий план.
    Тільки у вересні 1994 р., після звернення Президента України пронеобхідність продовження конституційного процесу, формується новийсклад Комісії з розробки проекту Конституції. Керівниками Комісіїстали Президент України і Голова Верховної Ради. Відкриваючи засідання
    Комісії 17 листопада 1994, Президент України Л. Кучма підкреслив, що в
    Україні відновлено процес конституційних реформ, який бувприпинений майже на рік. Комісія визнала за необхідне взяти за основупроект Конституції в редакції від 26 жовтня 1993
    З огляду на складності розробки нової Конституції, відсутністьзбалансованості різних гілок влади, Президент України 3 грудня
    1994 запропонував Верховній Раді розглянути конституційний законопроект провлади та органах місцевого самоврядування. Увага акцентувалася на тому,що ефективне функціонування економіки можливе лише за умовинаявності сильної державної влади, яка здійснювала б управліннядержавним сектором економіки, забезпечувала керівництвонедержавним сектором, сприяла ефективному проведеннюприватизації та структурної перебудови всього господарського комплексу.
    Однак цей документ не був прийнятий.

    Конституційний договір 1995 р. і продовження конституційного процесу
    Значний вплив на суспільне життя незалежної України булополітичне протистояння Президента України і Верховної Ради. Президентпрагнув до створення сильної виконавчої влади, здатної ефективнопрацювати в умовах поглиблення економічної кризи. Верховна Рада,лякаючи загрозою диктатури, фактично хотіла зберегти свої повноваження, у томучислі і право втручатися у вирішення конкретних економічних питань,безпосереднє управління територіями. Таке протистояння серйозноускладнювало вирішення першочергових проблем життя країни.
    Це змусило Президента 31 травня 1995 прийняти Указ про проведення опитуваннягромадської думки з питання довіри громадян України Президентові та
    Верховній Раді.
    У відповідь на це Верховна Рада наклала вето на указ і запропонувала
    Президентові до 8 червня 1995 подати на розгляд кандидатури до складу
    Кабінету Міністрів.
    Такий розвиток подій відкладав на невизначений час рішенняжиттєво важливих для України конституційних питань. У цих умовах Л.
    Кучма взяв ініціативу у свої руки.
    2 червня Президент підтвердив свій намір провести опитування. Того ж днявідбулася його зустріч з лідерами фракцій, які підтримали ідеюпідписання Конституційного договору Президента і Верховної Ради.
    Проведення громадського опитування створювало потенційну загрозу розпуску
    Верховної Ради, рейтинг якої, за даними соціологічних опитувань, в цейчас був досить низьким. Одночасно це посилювало політичнунапруженість і, отже, справляло негативний вплив наекономіку і суспільне життя.
    В такій ситуації Президент України та Голова Верховної Радипроявили політичну мудрість і, відмовившись від протистояння, 8 червня
    1995 підписали Конституційний договір.
    Укладення договору було важливим політичним компромісом. Договір повиненбув діяти до прийняття нової Конституції України з метою забезпеченняподальшого розвитку та успішного завершення конституційного процесу в
    Україні.
    Втілення в життя положень Конституційного договору створювало надійнуправову базу для діяльності адміністрації Президента та інших органіввиконавчої влади. Значно розширювався коло їх повноважень і впливна економічні та суспільні процеси. Президент України був визнанийглавою держави і керівником виконавчої гілки влади. Він особистопризначав склад Кабінету Міністрів і прем'єр-міністра. Вже 8 червня 1995на посаду прем'єр-міністра було запропоновано кандидатуру Є. Марчука,який довгий час працював в органах державної безпеки, а зЖовтень 1994 виконував обов'язки віце-прем'єра.
    Тривала робота над Конституцією, до якої були залучені найкращіфахівці. З метою вивчення та узагальнення альтернативних проектів 19 червнябула створена робоча група Конституційної комісії, результатомдіяльності якої стала підготовка узгодженого проекту Конституції
    України.
    11 березня 1996 співголови Конституційної комісії - Президент і
    Голова Верховної Ради - підписали остаточний проект Основного
    Закону.
    Проте він не став основою політичної консолідації. Незважаючи напропозиції Л. Кучми прийняти цей документ за основу, Верховна Раданаправила його для вивчення та аналізу в постійні комісії.
    На початку травня 1996 р. постановою Верховної Ради була створенадепутатська тимчасова спеціальна комісія з доопрацювання проекту Конституціїна чолі з М. Сиротою. До її роботи були залучені представники різнихдепутатських груп і фракцій.
    Обговорення доопрацьованого Комісією проекту у Верховній Раді 17-18 червнябуло безрезультатним. Заперечення викликали вже перші положення документа: простатус української мови, державної символіки і т.д. Пропонованідепутатами зміни фактично спотворювали основний зміст документа. Завизначенням багатьох політиків, конституційний процес в Україні в цей часне просто затягувався, а зайшов у глухий кут.
    У цій ситуації Президент України 26 червня 1996 оприлюднив Указ пропроведення 25 вересня всеукраїнського референдуму з питання прийняття
    Конституції України. На референдум передбачалося винести проект Основного
    Закону, підготовлений Конституційною комісією і прийнятий за основубільшістю депутатів Верховної Ради в березні 1996 р.
    Цей крок Президента, який міг призвести до розпуску Верховної Ради,змусив останню шукати компроміс і прискорив конституційний процес. 28Червень 1996 після 2 діб безперервної і напруженої роботи Верховна Рада
    України прийняла Конституцію України - Основний Закон нашої суверенноїдержави.

    Нова Конституція України

    Прийняття нової Конституції стало важливою віхою новітньоїукраїнської історії. Конституція складається з преамбули, 14 розділів, уяких об'єднана 161 стаття, і перехідних положень. Новий Основний Закон
    - Це політико-правовий документ, який визначає засади та шляхи розвиткуукраїнського суспільства.
    Конституція закріплює основні демократичні, соціальні та правовіпринципи Української держави, в якому людина, її життя і здоров'я,честь і гідність, безпека визнаються найвищою цінністю. Однією зосновоположних ідей нової Конституції є положення про те, щосаме держава функціонує для людини, а не навпаки. Українськанарод є джерелом влади, яку він реалізує черезвідповідні органи державної влади та органи місцевогосамоврядування.
    Конституція закріплює принцип поділу влади на законодавчу,виконавчу і судову і незалежність їх одна від одної. Основоюзовнішньої політики України, згідно з Основним Законом, єзабезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтриманнямирного і взаємовигідного співробітництва з усіма країнами світу.
    Конституція базується на кращих досягненнях вітчизняного та зарубіжногозаконодавства, враховує набутий історичний досвід і відповідаєкращим конституцій європейських країн. Вперше в історії конституційногозаконодавства України в ній підкреслюється, що норми Конституціїє нормами прямої дії, а звернення до суду для захистуконституційних прав і свобод людини і громадянина гарантуєтьсябезпосередньо Конституцією.
    Основний Закон України регулює значно ширше колосуспільних відносин в порівнянні з попередньою Конституцією. 48 з 161статті Конституції відноситься до другого розділу «Права, свободи таобов'язки громадянина », який акумулює зміст таких важливих,визнаних у всьому світі міжнародно-правових актів, як Загальнадекларація прав людини. Декларація про право на розвиток, Концепція проправа дитини та інші. Це дозволило наповнити Конституцію новимдемократичним змістом, значно розширити систему прав і свободлюдини і громадянина в Україні, наблизити державу до світовихстандартам щодо їх захисту.
    Згідно з Основним Законом Україна є унітарною, соборноюдержавою. Держава є національною за своїм походженням,оскільки його утворення відбулося на основі здійснення українськоюнацією, усім українським народом права на самовизначення.
    Основним питанням будь-якої конституції є питання влади. Основний
    Закон України говорить, що єдиним джерелом влади в Україні єїї народ. Це свідчить про демократичний характер держави,народ якого може вільно висловлювати своє ставлення до влади навибори і референдуми.

    Єдиним законодавчим органом влади в Україні є Верховна
    Рада. Крім законодавчих, вона має ряд повноважень у сферідержавного будівництва і призначення на керівні посади вдержаві.

    Президент України за Конституцією є главою держави і виступаєвід його імені. Він обирається прямим всенародним голосуванням строком на п'ятьроків. Відповідно до нової Конституції він має значні повноваження усоціально-економічній сфері, забезпечує державну незалежність,національну безпеку і правонаступництво держави, єгарантом державного суверенітету і територіальної цілісності,представляє державу на міжнародній арені.

    Головним органом виконавчої влади є Кабінет Міністрів, якийочолює прем'єр-міністр. Кабінет Міністрів, відповідно до нової
    Конституції, має більш широкі функції та повноваження, пов'язані зформуванням і витрачанням Державного бюджету, забезпеченням рівнихумов розвитку для всіх існуючих форм власності. Урядздійснює управління об'єктами державної власності,забезпечує обороноздатність, безпеку та громадський порядок удержаві. Виконавчу владу в областях здійснюють обласнідержавні адміністрації.

    Судочинство в Україні забезпечується Конституційним Судом України тасудами загальної та галузевої юрисдикції. Відповідно до світової практики,повноваження судової влади були значно розширені.

    Важливі функції були покладені на прокуратуру України. Конституціязакріпила територіальний устрій України та визначила принципи місцевогосамоврядування.
    Істотний вплив на громадсько-політичні процеси в республіцінадали «Перехідні положення» нової Конституції України, головним середяких стало визначення чітких термінів виборів до Верховної Ради (березень 1998р.) і Президента України (жовтень 1999 р.).
    Прийняття нової Конституції України поставило відповідальні завдання всфері державного будівництва, приведення у відповідність з Основним
    Законом чинного законодавства та структури органів влади.
    Процес ефективної реалізації конституційних положень стримувавсявідсутністю необхідних законодавчих актів. До березня 1997 р. з 60першочергових конституційних законів було прийнято лише два. Не булиприйняті найважливіші закони про Кабінет Міністрів, державнихадміністрацій та місцевого самоврядування. Замість цього розроблялисяальтернативні проекти, що ставили за мету «підправити», а іноді й перекроїти
    Конституцію.
    Однак, незважаючи на всі складності, процеси державногобудівництва на базі нової Конституції продовжував


         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !