ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Цивілізації Японії
         

     

    Історія

    Розвиток Японії під впливом Китаю.

    Своєрідним було й історичний розвиток Японії, у ході якогопоряд зі збереженням традиційних для цивілізацій Сходу рис проявилися іособливості, властиві західної цивілізації. Хоча заселення Японськихостровів почалося кілька тисячоліть тому,, державність там сталаскладатися лише в IV-VI ст. У ті часи на чолі японського суспільствастояв правитель, що спирався на родову знать. Основну масу населеннястановило селянство, що платили в скарбницю ренту-податок. Існуваликатегорії рабів і неповноправних, що складалися в основному з іноземців (у томучислі китайців і корейців). З VI ст. Японія, зовсім недавно вступила вепоху формування цивілізації, починає розвиватися виключно швидкимитемпами. Ця незвичайна для Сходу динамічність багато в чому була пов'язана зтим, що Японія дуже активно використовувала досвід інших країн. Так, у 604 -
    605 рр.. принц Сьотоку-Тайс, прихильник китайської моделі розвитку, створивперший звід. японських законів, в якому поєднувалися принципи конфуціанстваі буддизму. За ініціативою принца до Японії стали приїжджати ремісники,ченці і вчені з Китаю та Кореї, а молоді японці вирушали вчитися вці країни.

    Ще більш послідовним реформатором став принц Кару, що прийшовдо влади в результаті державного перевороту в середині VII ст. Йогоправління називали "Великої зміною", оскільки не тільки змінивсяпанує рід, але і змінилася вся життя японського суспільства, вона сталаактивно перетворюватися за китайським зразком. Японці перейняли в китайцівієрогліфічне лист (правда, пізніше істотно його реформували).
    Синтоїзм, традиційна релігія японців, збагатився за рахунок даосизму, апотім і буддизму, що прийшов з Китаю в VI ст. Процес китаїзації бувнастільки великий і глибокий, що деякі дослідники навіть відмовляютьяпонської цивілізації в самостійності, вважаючи її вторинною по відношеннюдо китайської.

    "Японія для японців"

    Але запозичення аж ніяк не позбавили Японію її самобутності: елементикитайської цивілізації помітно трансформувалися під впливом японськоїспецифіки. Одночасно в країні набирав сили прагнення до повноїкультурної автономії. І з XVI ст. Японія перетворюється на сверхзакритую,ізольовану цивілізацію. Гаслом японського уряд були слова "
    Японія для японців ". Під страхом смертної кари японцям було забороненопокидати рідні острова. Країна була практично закрита для іноземців.

    Стор. 2

    Лише голландцям і китайцям було дозволено вести торгівлю з Японією
    (зі строгими обмеженнями і тільки у встановлених місцях). Урядвигнало з країни всіх католицьких місіонерів, остерігаючись зростаючого впливухристиянства (особливо в народних масах).

    Але і в епоху штучної ізоляції, що тривала майже два століття,
    Японія засвоювала досягнення інших культур (зокрема, за допомогоюєвропейських книг, які потрапляли в країну через голландських купців). Пізніше,вже в другій половині XIX ст., вчений японська еліта змогла застосувати плодизахідної культури і науки для перетворення країни. Поєднання цих двохтенденцій - саме ізольованості та активного використання чужого досвіду --призвело до формування у японців унікальну здатність при ревномузбереження неповторних традицій своєї культури продуктивно освоювати досвідінших цивілізацій. Ця здатність Японії дає величезні переваги внаші дні, на етапі розвитку глобальної цивілізації.

    Багато в чому запозичивши китайську модель, Японія перейняла від Китаюі ідею сильної централізованої влади. Але молодий японськоїдержавності важко було реалізувати цю ідею на практиці: вона невстигла набрати достатньо сил для цього. Можливості імператора, закитайським зразком що проголосив себе Сином Неба (тенно), були дужеобмежені, навколо нього не склалося бюрократичної еліти. Замість неївисунувся аристократичний клан Фудзівара, який у VII-XI ст.фактично правив країною. (Імператорів одружили на представниць клану,або його члени ставали всесильними регентами при малолітніх або хворихправителів.) Все це, природно "перешкоджало створеннюцентралізованої держави.

    Феодалізм в Японії.

    В умовах слабкої державної влади склаласянезвичайна для Сходу картина: феодалізм в Японії став розвиватися по шляху,дуже схожому з західноєвропейським. Вже до Х ст. владу на місцях перейшла доруки знаті, яка захоплювала пости губернаторів і повітових начальників іпередавала їх у спадщину. І якщо в Китаї центр завжди боровся зподібними тенденціями, то в Японії вищі чиновники, стаючиповновладними господарями маєтків, зводили до мінімуму суму податків,що віддають у казну. А до XI ст. японські феодали одержали, подібнозахідноєвропейським, адміністративну владу і право вершити у своїхволодіннях суд, при цьому їх землі були звільнені від оподаткування. Упідсумку доходи імператорської скарбниці та придворної аристократії помітнозбідніли, тому що податки тепер надходили тільки від державнихселян. А на землях феодалів закабалення залежних селян все більшенабував риси жорсткої західноєвропейської моделі

    Стор. 3

    У сусідньому Китаї селяни не були прикріплені до землі, їх відхід уінше місце влади, звичайно, не вітали, але й не забороняли.
    Держава цікавило не те, де живе селянин, а наскільки справновін платить податки. У Японії ж феодали всіма силами перешкоджали доглядусвоїх селян із землі

    Іншим проявом автономізації феодалів було створення нимивійськових загонів з професійних лицарів-самураїв. Феодали використовувалитакі загони для підтримки порядку. у своїх володіннях, зокрема дляборотьби з селянськими повстаннями, що почастішали в Х-XI ст. У самураївбув особливий кодекс честі, вони були безмежно віддані своєму панові іжорстоко розправлялися з його ворогами. Поява цього замкнутого стану,схожого з західним служилим дворянством, значно посилило незалежністьвеликих феодалів від центру.

    У XIII-XIV ст. почався розквіт японських міст. Вони виникалипоблизу укріплених резиденцій феодалів і численних буддійськихмонастирів. Зростання міст, центрів ремесла і торгівлі, зумовив швидкерозвиток товарно-грошових відносин. Ряду міст вдалося домогтисясамоврядування. Японія вийшла на зовнішній ринок, успішно розвиваючи торгівлю з
    Китаєм, Кореєю і країнами Південної Азії. За кордоном високо цінували японськумідь, золото, срібло, віяла і особливо зброю.

    Але на рубежі XV-XVI ст. в результаті боротьби різних кланів Японіярозпалася на декілька самостійних частин. Міжусобні війни міжними призвели до економічної кризи та соціальної нестабільності. Зросталачисло селянських повстань, до яких примикали розорилися самураї іміська біднота. Необхідність об'єднання країни була очевидна.

    У 1603 Іеясу Токугава, підкоривши бунтівних феодалів, проголосивсебе сегуном (воєначальником) і приступив до здійснення циклу реформ,покликаних зміцнити центральну владу. У цілому зберігши колишні правафеодалів, Токугава категорично заборонив їм вести міжусобні війни івиступати проти центральної влади. Ослушників чекала конфіскація майнаабо висилка у віддалені райони. Феодали були позбавлені влади над містами,якими тепер управляли чиновники сьогуна. Держава запровадив жорсткусистему заборон і регламентації. Ремісникам заборонялося виготовлятидеякі вироби, селянам - залишати свою землю, а також носитишовковий одяг, прикрашати свої житла і т. д. І нарешті, країна булаоголошена закритою, і вся зовнішня торгівля сконцентрувалася в рукахуряду. Це завдало серйозного удару по вже почала міцніти торговоїбуржуазії. Сьогунат Токугави проіснував до 1867 р. За два з половиноюстоліття він приніс Японії стабілізацію, дозволив на якийсь час подолатиекономічну кризу. Разом з тим у цю епоху на перший план виступило
    "Східне" початок: погіршилось втручання держави в економічніпроцеси, в приватне життя людей.

    Стор. 4
    І все-таки сьогунат був змушений рахуватися і з правами феодалів на приватнуземельну власність, і з претензіями формувалися буржуазних верствнаселення.
    Процес народження нового суспільства був важким і тривалим, він прискоривсятільки в кінці 1860-х рр.., коли західна модель розвитку знову сталапріоритетною.

    Висновок.

    Японська культура в багатьох відносини унікальна і дивовижна. Тутдивовижна ввічливість уживається зі сміливістю, відвагою і готовність.самопожертви самураїв.

    Саме в епоху середньовіччя Японія запозичила і засвоюваладосягнення і традиції інших народів частіше, ніж будь-який інший час, алеце анітрохи не завадило своє національне, японське. Саме тому
    Японія дотепер вважається дивною країною з безліччю цікавихтрадицій і речей. Саме тому шлях розвитку Японії так несхожий нарозвиток інших країн в епоху середньовіччя. Значна віддаленість
    Японії від інших розвинених країн середньовіччя, призвело до зовсімсвоєрідного розвитку і перебігу подій у всіх сферах життя японців.

    стор.5

    Література.
    Гуревич П. С. Людина і культура. Основи культуроведенія. - М., 1989.
    Завадская Е. Культура Сходу в сучасному західному світі. - М., 1977.
    Степанян М. Т. Східна філософія. - М., 1997.

    Стор. 6


         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !