| Сх. слав (IХ-Хв). ? кузня-е | Київська Русь. Складається | Укр-ие землі в період |
| і ливарна справа. Виготов. на | гос. система | раздрася-сті. X-XIв. в Європі |
| гончарному колі кераміку, | (ранньофеодальна монархія | заканчуются. процеси формують-я |
| майстрували ювелірні та | візантійського типу). Влада | єдиних д-в. З XIв крупн. |
| кістяні предмети. Виникали | - великому князю (ісполн., | д-ви одночасним-но вступають в |
| нічим не захищений. > ие села, | законод., судебн., військова | стадію ослабла-а. Передумови: |
|? тяглися по берегах річок на | влада, збір податків). | 1) экономич. У рамках єдиних |
| 1-1,5 км. Поряд з звичайні. | Призначав намісників | д-в за умови стаб-ти |
| житлами (10-20м2) будувалися | (сини, брати, | йде швидкий. процес укріплене. |
|> ие будинку S = 100-120м2. Вони | племян.)? Влада в др-рус. | частини влас-ти? феодали |
| стояли по сусідству з ін | д-ві належала роду. | багатіють. ™ с/х S.? Більше |
| будинками і предназн. не для | Намісники в містах - | хліба? більше віз-ть |
|> ой сім'ї, а для челяді. Для | посадники. Допомагав - рада | прогодувати. Соверш-е знарядь |
| життя хар-на будівля загальною | (ст. дружинники, боярство, | праці, НТП (вітряні, водяні |
| оборони. лінії, відомої | допоміг. мл. дружинники). | млини, нова упряж, нові |
| під ім'ям Змієвих валів та | Сущ-ло міському. самоупр. - | С/г культури). ? демогр. |
| яка охоплює всі Середнє | віче. ? приватного феод-го | вибух.? форм-е потужних ек. |
| Придніпров'ї. Споруджений-е загальної | володіння (розширення | неза. Госп-ва. 2) потреб-ть к |
| облад-ної лінії може | вотчини). Зароджуючись-е служивого | політ. нез-ти. Йде процес |
| побачитися-ать про появ-ії гос. | володіння (маєток)? поява є | локалізують-ії влади (прібліж. |
| початку. Жили в окруж. | залежного шару. I юридич. | її до центру). 3)? Міст. с/х |
| многочисл. сусідів. На W - | джерело - "Руську правду". | Відділ. від ремесла. Місто - |
| західні, на S - південні | Знати: феод. арістокр., | центр ремесла, торгівлі. |
| слов'яни. На N-W | князь, о-ки. Осн. шар: | Створити. унів-ти. 4) натуральні. |
| прибалтійські землі займали | вільні общинники (люди). | госп-ва посилено. (XIIв. - |
| предки сучасних литовців, | Завис. люди: челядь (слуги), | падіння торг. шляху з варяг у |
| латишів і естонців. У NE | смерди, закупи, рядовичі, | греки). 5) зрад-і порядку |
| лісах і тайзі жили багато | холопи, раби (в осн. | престолонасл-а. До Ярослава - |
| фіно-угорські племена - | військовополонені). "Російська | за старшинством. Вступ |
| мордва, Карела. На E, в | правда "запроваджує право, | Яр-вим чергового права. |
| районі Середньої Волги, | закріплюючи-її систему збору | Київський. престол перед. по |
| склалося гос-во Волзька | данини. XI-XII в. - Розквіт | черги від старшого брата до |
| Болгарія. Ці болгари були | київської культури. "Золотий | молодшому? Междуусобн. Війни |
| тюркським народом, що складається | століття ". Київ застраів. | м/у дядьками, плем-ками. Не |
| у родинних стосунках з чуваші й | кам'яними храмами та | способстуют. ? ек-ки, культури. |
| кавказькими балкарця. | будівлями, прикрашений-ми живописом | 6) Вводиться питомий право. |
| Господарями S степів були | та мозаїкою; побудую. Софійський | Титул Вел. князя повинен |
| кочівники - тюрки, авари, | собор. Прийняття російськими | переїжджати до спадку його. +: |
| хазари. У IXв. там з'явилися | христ-ва спосіб-ло | припинять. движ-е князів, вони |
| печеніги, а в XIв. У степу | Распростри-ію просвітив. | не залишають свого |
| прийшли половці. У районі | Писемність виникла у | спадку? Турбота про госп-ві, перед. |
| Середнього Дунаю (сучас-а | слов'ян ще до прийняття | влада по Заповідаючи-ю? Влада за |
| Угорщині) у IX ст. | христ-ва. За 100 років до | спадщину. 7) з XII в процес |
| влаштувалися угорські | хрещення Русі слав-кі | роздроблений. і розпаду |
| племена - прийшли туди з | місіонери Кирило і Мефодій | с-слав. етносу. Отлив |
| Приуралля ч/з Sрусскіе степу | склали слав-кую азбуку і | нас-я з-під Дніпра, догляд |
| і там знайшли нову батьківщину. | перевели грец. церковні | нас-а на захід? обр-е |
| Імена с-слав-ких племен: | книги на слав-кий мову. | українців, Білорусь, на |
| деревляни - по 990 р., | Братів Кирила і Мефодія | сів-с-? обр. Москви, |
| словени - з 1018, | наз. "апостолами слов'ян". | Дмитрова? Форм-е рус. етносу. |
| кривичі - за 1127 р., | Обидві церкви - | |
| дреговичі - з 1183, | римсько-католицька та | Процес роздроблений. історич. |
| в'ятичі, що найдовше жили | правос-ва - вважає їх | закономірний. Всі гос-ва |
| без князів, - з 1197г. | святими. Гол. джерелом ки | пройшли ч/з цей процес. |
| У теч-е VIII-Хвв. сформували-лись | освіти - монастирі. | Раздрася. полож. початок зрілим |
| раннесреднев-і слав-ие | Серед них Печерський | феод. отнош. Раздрася. |
| д-ви. 3 направл. образ-я: | монастир у Києві, як за | супроводом. "-" Моментами - |
| 1) підпорядкування одним союзом | величиною, так і за значенням, | процес дробл. земель (сер |
| племінних князівств ін | займає I місце. Вис. | XII в. Київської. Русь - 12 |
| (давньорус-е, польське, чесько | рівень грамотно-ти | земель, XIIIв - 50 князівств, |
| е); 2) форм-ие д-ності в | (літописи, житіє). Центр | кон.XIVв. - 250); усобние |
| межах одного союзу | православ'я. Усобние війни | війни. "+": Розквіт відособлені. |
| племінних князівств (Сербія, | за владу. При синові | земель, з'являючись. особ. в |
| Хорватія); 3) об'їду-е | Володимира Святого - Ярославе | культурі? Розквіт ек-ки. На |
| разноетн. племен | Мудрому (к. XI) Київська Русь | терито. Др. рус. д-ви 3 |
| (Болгарія). Слов'янськ-е д-ви | стала одним з провідних | центру: південний |
| не входили в зону антична-го | європ-ких держав, а м.Київ - | (Галицько-Волинськ), північний |
| впливу. До VIIIв. у сх. | одним з має важливе значення. культ-них | (Новгородська земля), |
| слов'ян складність ись племінні | центрів тодішньої Європи. | сів-с-. |
| спілки, заклад-ся предпос-ки | Його онук - Володимир Мономах | (Владім.-суздальський). |
| госуд-ти. У політ. обл.: | (нач.XII) - зробив багато для | |
| виділ. знати, рада | укріплене. київських земель, | |
| старійшин. В екон. обл.: | розширення зв'язків із Заходом. | |
| перераспр-ние сукупно-го | Гуманний правитель, заборона. | |
| продукту, введ-е данини, | смертну кару. Після смерті | |
|? землепаш-ва. Духовні | - боротьба за владу м/у його | |
| припускає-ки: релігія язичництво. | синами та онуками. | |
| До IXв. 3 круп. гос. | Мстислав Великий (сер. XII). | |
| об'єднаних я: 1) N-Славія | Київська Русь розділилася на | |
| (Северн. Союз). Столиця - | окремі дрібні княж-ва та | |
| Великий. Новгород. 2) центр - | стала занепадати. | |
| S союз (Куяба) центр - Київ. | Починаючи з кінця XI століття, в | |
| 3) S-W - Ортанія -?. | степах, що лежали вздовж | |
| Виник-ие гос-ва у сх. | берегів Чорного моря, появ. | |
| слов'ян проходило в складних | новий кочовий народ - | |
| внутрішньо-і зовнішньополіт-ких | половці. Користуючись | |
| усл-ях. Терито-ним ядром | розбратами м/у російськими | |
| гос-ва с. слов'ян став | князями, половці здійснювали | |
| союз племінних князівств | спустошить. набіги на | |
| полян з центром у Києві. | рус-ие землі. Боротьба з ними | |
| Славія - загроза з | зробилася однією з гол. | |
| Скандинавії. Куяба - загроза | турбот руських князів. | |
| Хазар. Пн. союз запрошення. | "Слово о полку Ігоревім". Під | |
| найманців варяг. 862г. в | впливом неблагопр. усл-ий, | |
| В. новго. запрошення. варягск. | що склалися в Київській Русі, | |
| дружина на чолі з Рюриком. | у XII столітті начин. движ-е | |
| Захоплення влади. Рюрик - глава | населення на NE, в лісові | |
| Пн. Союзу. Похід на Куябу. | обл. середній частині Євр. | |
| Після смерті владу Олегу. | Росії. Там посилюється | |
| Походи на південь. 882р. Олег | Володимиро-Суздальське | |
| переносить столицю з В. | князівство, туди поступово | |
| Новго. в Київ. Образ-е | переноситься центр ваги | |
| древнер-го гос-ва. Літопис-ті | російської гос-ва. У XIII-му | |
| відомості «звідки є пішла | столітті починає підноситися | |
| Земля Руська »послужили | місто Москва, князі | |
| основою появи | якого вже в ХIV ст | |
| норманської теорії. Суть - | виступають в ролі | |
| д-ва слов'янам принесли | "збирачів" російських | |
| варяги. Противник - | земель навколо свого | |
| Ломоносов, що відстоював | князівства. | |
| південні витоки давньоруської | | |
| д-ності і заперечуючи. роль | | |
| скандинавів в його формують-ії. | | |
| Полеміка м/у «норманістів» | | |
| і «антінорманістамі» | | |
| тривала десятиліттями, | | |
| при цьому останні | | |
| визнавали, що д-ва було | | |
| створено іноземними князями, | | |
| тільки приписували їм не | | |
| скандинавське, а інше | | |
| походження | | |
| (західнослов'янські, | | |
| фінською, Балтському і т.д.). | | |
| Створити-е мало внутрен. | | |
| предпос-ки. Варяги надали | | |
| вплив на формуються-е правлячої | | |
| династії. Реленіе? релініі | | |
| - Завершення формую-а | | |
| д-ви. Ольга прийняла | | |
| христ-во у Візантії. 1ая | | |
| російська Хрещена княгиня. | | |
| син Святослав, внук Влажімір | | |
| I - язичники. Язичіє-во в | | |
| Стародавній-м д-ві - основа | | |
| сепаратизму. Володимир | | |
| намагається створити єдину | | |
| релігію. Вибір релігії | | |
| происх. виходячи їх політ. | | |
| целесообр. 988г .- Володимир | | |
| приймає хрещення. Хрещення | | |
| Русі. Хрещення | | |
| народу? повстання в круп. | | |
| містах. Створити-е єпископату в | | |
| круп. містах. Значення: | | |
| д-ва стало елементом Зап. | | |
| Європи,? Культури і | | |
| писемності, активне | | |
| Градострой-во (застраів-ся | | |
| Київ, Володимир, Смоленськ). | | |
|? древнер. літ-ри (літописи, | | |
| житія святих, билини). | | |
| Прийняття христ-ва | | |
| способстуют-ло закінчать. | | |
| формую-у гос-ва у сх. | | |
| слов'ян. | | |
| Монголо-татарське ярмо. Один | Образ-ие централізовано. д-ви. | Московське царство в XVI ст. |
| з фак-у ослабли. - Зовнішнє | Етапи створ-я: I: сер, кін. | Інан IV. Ек. підйом 1/3 |
| втручання-во. кін. XII-нач. XIII | XIII - до XIV (1380 - | змінюється стагнацією до сер. |
| - Нашестя із заходу (Литви, | Кулик-а битва). | століття і ек. кризою в 70-90х |
| Польщі) на рус. землі. К | II: кін. XIV - кін. XV/| рр.. Процес зміцнення |
| нач. XVв. вся зап. Русь | (1480-скинений. Монг. Ярма, | великокнязівської, потім |
| (Смоленськ, Тула, Калуга, | стояння на Угрі). III: XVI | царської влади також знає 2 |
| Курськ) увійшли до складу | (IV: XVI?). Передумови | періоду смути-після смерті |
| Литовсько-польського гос-ва | створ-я: 1) процес триває-ий, | Василя III в 30-40е рр., |
| (Річ Посполита). ашествіе | складний. Монг. навали. | потім в 80-90ті - після смерті |
| с зап. небезпечно тим, що з | змінило карту рассел-я | Івана IV. Росія продолж. |
| XIVв. Литва прийнятий. | слов'ян. З півдня відтік нас-а на |? Як європ. д-ва в |
| католіч-во? боротьба - | Захід, сів-схід. У XIIIв. | направл-ії створ-я централізовано. |
| релігійно. хар-р. Нашестя | зрад. терито-я рассел-ия. | д-ви. Відзнаки. від Європи - |
| з півночі (шведи, німці). | Террі. рус. етносу стан. | процес центр-ції зверху, від |
| Ал-р Невський. Битва на Неві | північний схід. Назв. міст | влади. Визна-ся зовнішніми |
| зі шведами (1240), 1242 - | знову образів-ся повторюють | фак-ми. У XIV-XVвв - незалежн. |
| льодове побоїще. Самое | назв. міста Київської. Русі. | від орди. XVI - боротьба з |
| небезпечне - з півдня монгольською. | З півдня прийшле насел-е | Литвою. Монарх - гарант |
| нашестя. 20 років війни. | сталків-ся з фіно-угорським | політ. стабільності. Європ. |
| Китай, Закавказзя, Ср. Азія. |? Форм-е нового нас-я - | д-ви - об'єднають. |
| 1223г. на р.Калкі монг. | московитів. Взаімопронікн. | політично, рос-кі - |
| війська розбивши. Половців. | культур, була, злиття | економ-ки. XVIв - правління |
| Поразка половців. Монголи | релігій. 2) с/г? Терит. | Василя III (1505-1533). |
| отримали уроки. Нашестя на | Освоєння терит. ? расшир-е | Спокійні роки. Подальше |
| Русь тільки з 1237. Грудень 1237 | орні земель? Основа - | собір0іе рус. земель. |
| - Весна 1238 монг. військо | село. 3) постійні. піднесений. | Псковська земля, Ряз-кое |
| завоювало сів-східної. Русь, | Москви. До XIVв - 3 центру - | кн-во, Смоленська, |
| дійшло до Новгороді. земель та | Твер, Москва, Литва. Усл-ие | Чернігівське, все неза. рус. |
| там зупинка. 2ой етап. весна | - Москва - релігійний | землі до складу Моск. кн-ва, |
| 1239-кон.1240. Монголи | центр. У 1326г. рус. | виходить на кордон з Литвою. |
| захоплення. південь, пд.-зх.. | метрополії Петро, кот-й жив у | Іван IV - затверджено. в країні |
| Невизначений дата - 6 грудня. | Москві вмирає, на місці | нову ідеологію: Москва - 3й |
| 1240р. - Падіння Києва. | похований. - Храм, його | Рим. Москва - центр |
| Сильне чинячи опір. вимотали | приймачі - до Москви. Робота | правосл-а. "Свята Русь", |
| монг. армію. Русь врятувала | за об'єднані. земель. XIVв. | "Велика Русь". Закінчений. |
| Європу від монг. нашестя. | метрополії Алексій, Сергій | формую. центральний апарат |
| Причини вражений. рус земель: | Радонезький допоміг. затвердив. | упр-ия. На чолі - цар (до |
| 1) чисельну превосх. монг. | владу московського. князям. | сер. XVI) |
| війська, його організ-я. Исп. | Кон. XVIв - поява. рус. | При Вас.III-Iий духовний |
| нових знарядь, тактика, | патріаршества. Москва - | розкол. Поява. |
| жорсткість. 2) слабкість рос. | церковна столиця. Церква - | 2 теч-я: 1) користолюбець-бажання |
| д-ви: роздробленість, | ідеолог, проповідник | поставити |
| отсутст. єдиної влади. кін. | об'єднаних я. 4) пол-ка моск. | влада церкви вище влади |
| XIIIв - нова система упр-я | князів (созд. служилої | монарха. |
| - Монгольське ярмо. В ек-ці - | системи, при кіт-ої моск. | 2) нестяжателі - дух-во та |
| облаженіе і збір данини. | князь за воєн. або гражд. | церква освоб. від |
| Верховн. хан устано. розмір | службу нагороджений. землею). В | бог-ва, займаючись. духовної |
| данини, термін її збору, доручав | Москві формую. помісна або | життям. |
| місц. рус. князям., | служива система. Процес | При Вас.III пріоритет влади |
| введена система баскачества | створ-я служ. системи йде | короля над церквою. |
| (Воен. експед). За пів-ці - | разом з процесом закреп. | 1533-1684. ІванIV. Царст-ть |
| система упр-я ч/з ярлики. | кр-н. Москва - центр. Туди | став у 3 роки. Правл-ие: |
| Верх. прав-ль - хан. Він | їдуть литовці, монголи. | 1) Боярська-е правл-те місце (до 16 |
| давав авторизований-і на упр-е | Після об'їду-я осн. земель | років (1546)), |
| землею князю (ярлик). Різні | Північно-Сх. Русі навколо | 2) 1546-1564. Реформи |
| типи. Найвищий - ярлик | Москви в сер. 50х рр.. XVв. | обраній раді. |
| на великий. княж-ие. Давався | почалося створення гос. | 3) Опричнина. Утв-ие |
| при зміні хана, смерті рус. | апарату на засадах, | самодерж. влади (1564-1584). |
| князя. Поїздки супроводом. | відрізнялися від тих, на | |
| дарами. Введена система | кот-х будувалося князювання | Опричнина як механізм |
| заложніч-ва. Закладений. - | Попередників Василя | скасована в 1573. |
| сини князів. Напряму | Темного. У першу чергу | Система станово-представить. |
| монг. ні в ек., ні пів-ї | змінено территор-администр. | монархія. Поруч з королем - |
| житті не беру участь-ли. В | структура гос-ва. Натомість | представить. орган - боярська |
| духовн. обл. монг. не участь. | знищити. уділів создав. нові, | дума. Ставши упр-ть, ІванIV |
| Приймають церква під | але не на родової, а сімейної | створ. |
| покр-во. Церква освоб. від | основі - всі вони принале. | вир-во - обрана рада |
| перепису, могла бути терит. | дітям Василя II. Але | (переід реформ). |
| непрікоснов-ю. Церква - | заснована терито-я Моск. | XVI-начXVIII |
| центр об'їду. рус. земель за | княж-ва залишати. підвладної | Цар |
| боротьбу з монголами. Монг. | великого князя. Гол. особ-ть | боярська дума земської. |
| ярмо приймає форму ек. | періоду - перехід частин до | собор накази (управл |
| завис-ти. 2/2 XIVв князі | системі повітів. Первонач. | 1550г .. землянами) |
| користуються збираються. данини. | вони поява. в моск. землях, а | Избр. рада укріплене. центр-у |
| Багато? на вплив монг: 1) | в сер. століття їх число відвів. | владу. Створити-т |
| Карамзін - значить вплив. | за рахунок новопрісоед. земель. | єдину ек-ку. XVI - моск. |
| Як "-" так і "+". Монг. ярмо | Влада в повітах концентр. в | рубль, едние податки, зайві |
| прискорило створення централізовано. | руках намісників (бояри | митниці. Реформа місцевого |
| д-ви. 2) Соловйов, | великого князя). Права і | самоупр-ия. 64г. - Відмова від |
| Ключевського. - Незначну. | привелегии наместн-в | реф-м. Вводиться опричнина. |
| вплив. 3) Гумільов: | определ-сь статутними | |
| навала - визна. благо для | наместнічіческімі грамотами, | |
| Русі: монг. врятували Русь від | норми кот-х сходили до | |
| Заходу, вберегли від | "Руська правда". Глава | |
| асиміляції Захід, захистили | Моск. великого кн-ва - | |
| Русь від катол-ва. 4) | Василь II. Реальна влада | |
| нашестя монгол і довгих | у роки його правл-я принале. | |
| устано-е СГА змінило | спочатку його опікунам, а за | |
| истор. процес? Росії: | досяг-у повноліття. - | |
| заторм. процес? зрілих | боярських. радникам. Вік. | |
| феод. отнош., процес об'їду. | роль боярства. Після смерті | |
| земель, зміншення. гор. | - Престол Івана III. Заклав | |
| насел-я. Символіку. ролі | основи рос-го самодерж-а, не | |
| ремесла. Монголи налагодили | тільки розширивши терито-ю | |
| работоргівлю (цінувалися | гос-ва, а й зміцнивши політ. | |
| ремесл-ки, укр. женці.) | лад, держ. апарат, | |
|? ізоляція рус. земель від | піднявши міжнар. престиж | |
| Заходу, зміна ролі рос. | Москви. Фактично з'явився | |
| князів (вони - збирачі данини | творцем Моск. гос-ва. | |
| і доля залежить від хана), | | |
| зрад. в слав-ої рус. | | |
| психол. - Вознікн. сх. | | |
| рис. | | |
| Монг ярмо відоізм. іст. | | |
| процес і процес форм-я | | |
| нового гос-ва. Фактор | | |
| форм-ия нового гос-в - | | |
| зовнішній, протистояння | | |
| орді? централізовано. | | |
| влади, більш. частка держ. | | |
| влас., мелітаріз-я всієї | | |
| ек-ки. | | |
| Соц-ек. ? гос-ва в XVII ст. | Політ., Культурн. ? гос-ва в | Смутні часи Мос-го гос-ва |
| Ніс-ко процесів: 1) закінчено. | XVII ст. Початок правл-ня | (н. ХVIIв). До кінця XVIв., |
| закреп. кр-ва. Новий | династії Романових стало | коли заканчуются. правл-е |
| судебник - соборна укладення | розквітом | ІванаIV, нач-ся правл-е його |
| 1649р. скасування прав креп. | станово-представ-ної | сина Федора Іоановіча |
| кр-н, розшук втікачів. кр-н | монархії. При молодому царя | (1584-98). У Росії створ-ся |
| безстроковий, введення нових | Михайла Федоровича владу в | нове протиріччя: з одного |
| повинностей, кр. право | свої руки захв. Боярська | боку - зміцнення центр. |
| придбаний. жорстокі потворний. | дума, знач. роль у кот-ої | влади, з ін боку - |
| форми. Дальн. закреп. | грала рідня нового царя - | виснаження матеріально. людських |
| кр-н? відсутності. своб. рук, | Романови, Черкаські, | ресурсів, подальше |
| гальмо? міст, | Салтикова. Для укріплене. | закріпачення, ек. криза. |
| видозмінене? мануф-р | централізовано. влади в д-ві | Висока ціна за процес |
| (фортечна)? новий тип креп. | була потрібна постійна | централізовано-ії, опричнину. |
| кр-н - "приписні". Впливає | підтримка двір-ва та верхівки | "Гос-во пухло - народ зірел". |
| на формуються. буржуазії, | міського посада? Земський | Ключевський. Ніс-ко шляхів?: |
| купецтва, яка заінтер. | собор 1613-1619 засідав | 1) станово-представ-я |
| в? креп. права. Буржуазія | практич. безперервно. | монархія, 2) подальше |
| не? ся. Кр. право гол. | «Велике московське | укріплене. самод-ої влади |
| сектору ек-ки робить | розорення »початку XVII ст. | (потрібна сильна особистість). В |
| аграрний, кот-й визна-і ек. | спустошило Росію. С | Росії 3й вар-т, кот-й ближче |
|?. 2) створ. всер-го | великими труднощами йшло | к 1му - вар-т виборного царя |
| єдиного ринку. Під влада | відновлення госп-ної життя | (с 1584г). 2ой в-т не |
| підвід. ек-ку. Поява. | як у містах, так і в | підтримали, тому що син Івана - |
| ярмарку (Макаріївській, | селах. Внутріполіт. | Федір - не здатен. Иван |
| Ірбітський) Гол. центр - | становище в країні | створює боярс-й рада, під |
| Москва, де образ. 120 | залишалось нестійким. | чолі кіт-го станів-ся Борис |
| торгових рядів?? зовн. | Смоленськ знаходився в руках | Годунов, кот-й стан-ся |
| торгівлі. Гол. порти - | поляків, Новгород - шведів, | факт-им править-му при Федора. |
| Архангельськ, Астрахань. | під мн. районах | Б.Г. - Найближчий споріднення-к |
| Нов.? ек-ки? зміна соц. | безчинствували загони колишніх | царя; пройшов хорошу політ. |
| структури. Росія? Як | тушінцев. Після неуд. | практику при ІванеIV. Б.Г. - |
| станове гос-во. Сословия - | спроби (1615) опанувати | сильний прав-ль. Росія |
| велика група, | Псковом Швеція пішла на | відпочиває від опричнини. |
| майнові права кіт-х | мирні переговори з Москвою. | Будуються міста, монастирі. |
| закріплені законод-но. Клас | 27 лютого. 1617 в селі | БГ добре знав опричнину. |
| определ. за способом влад-я | Столбова м/у ними укладено | Ситуація змінюється після |
| власністю. Відзнаки. | мирний договір. Новго-кая | смерті царевича Дмитра в |
| ПО? Общ-во: кр-во і феодали, | земля повер. Росії, за | Угличі, після смерті Федора |
| буржуазія і робітники. | Швецією залишати. Івангород с | Іоановіча (98)? Прерів-ся |
| Станів> класів. Пригнічений. | Іжорському землею, місто | зв'язок Рюріковечей? Пр-ма |
| частина насел. в XVIIв. - | Корела з повітом та Горішок. | влади? в-т виборного царя. В |
| кр-во | Росія позбавлялася єдностей. | 1598г. БГ обирається царем на |
| | Виходу до Балт.морю. Польське | Земському соборі. I виборний |
| | Військо королевича Владислава | цар. БГ став правити, вести |
| | І укр. козаки під команд. | себе як природний цар. |
| за своєю принале-ти | гетьмана | Намагається основ. свою |
| | Конашевича-Сагайдачного | династію? Опозиція бояри; |
| | Зробили новий похід в | стрільці, двір-во, (БГ не |
| | Глиб Росії. У жовтні 1618 | воював? Немає зараб-ка) осн. |
| | М. вороги підступили до | маса кр-н (посилення креп. |
| Повинності (рента) | Москві, оборону якої | права, неавторизован. заповідні |
| відробіткова продуктова | очолив воєвода Д.М. | літа, збільшити. подати для |
| грошова | Пожарський. Незабаром українське | кр-н). БГ - указ про розшуку |
| (оброк) | козацтво повернулося | втікачів кр-н. Міський. насел-е |
| | Додому. 1 дек. в селі Деуліно | (™ податків). Голод (1601-1603) |
| Кр-не жили громадою? Впливало на | (під Москвою) укладено |? До Москви натовпи голодних. |
| їх активність, виступ. | перемир'я м/у Росією і | жителів? бесп-ки в Москві. |
| Феод. рента достат. | Польщею на 14.5 років. За | 1602г. - У Польщі ЛжедмI. |
| стабільно. і невисокий. | Річчю Посполитою залишалися | Самозв-во впливає на внешн. |
|?? госп-ва кр-н? вихід з смути | Смоленська і | політ. Йде від тяглового |
| (кр-во бунтува). Посадському., | Чернігово-Сіверська землі. | хар-ра. Право царя спадщину-ть |
| міський-е насел. ™. XVIIв - | Головне, за умовами | гос-во як своє родове |
| процес зростання міст. До | перемир'я Владислав не | імущих-во. Поява е Лжедм. |
| сер. XVII місто-е насел. - | Відмовлявся від російської | вдало для опозиції, тому що БГ |
| кріпосне. У 1649-1652 | трону. Підписанням 2х | - незаконний цар. Ніс-ко? |
| Олексій Михайлович проводить | неравнопр. договорів | поява я смути: 1) Карамзін - |
| Посадскую реформу. Забирає | закінчилися для Росії | кінець правл-я ІванаIV. 2) |
| Міський. землю в гос. | Смутні часи і | вибори (98) БГ царем. 3) |
| володіння? нас-ие на цій | польсько-шведська | поява е ЛжедмI. 4) 1605 - |
| землі вільно. Террі. | інтервенція. Зберігши | смерть БГ, воцаріння ЛжедмI. |
| міст - міські. терито-а. | нац-ву незавіс.ь, країна | "?" закінчений. смути: 1) 1613 - |
| Посадському. насел. веде | обесп. свій подальший? і | Земський собор. Вибори Мих. |
| повинності на користь д-ви. | рішення первоочер. внутр. і | Ромнова. 2) 1618 - 2 |
| Посадському. насел.: активно - | зовнішньополіт. завдань. У 1619 | договору: 17г - Столбовський |
| служилі, служилі військові | м. з польського полону | світ, 18г. Деулінське |
| (созд. полиці),? купеч. шару. | повернувся батько царя Михайла | перемир'я з поляками. 3) до |
|? козацтва (появл. в XVIв. | Філарет, свого часу | сер. XVIIв, тому що наслідки. |
| беру участь. у подіях Смути). В | реально претендують. на | смути. Причини смути: 1) |
| XVII усил. і расшир. (Дон, | царський престол. У Москві він | загальне нед-ть ек. Полож-му та |
| Яйск), кін. XVIII ~ 11 каз. | прийняв патріарший сан с | новими повинностями. 2) |
| військ. XVII - влада | титулом «великого государя» | присікти-ие династії Рюриків. |
| визнала козачого царя - | і став фактичним |? питання про владу. 1605 - |
| Федора Алекс. У феод. класі | правителем держави | смерть БГ? необх. боротьби з |
| дозрівши. боярство і дворянство, | аж до своєї смерті в | іноземним присутності. 3) |
| кот-е посиливши. свої позиції | 1633 Прийнятий. заходів до | подальше закреп-е кр-н. |
| (57% кр-н - дворянам). С | укріплене. самодерж. Велик. | Смута - розвал |
| Мих. Фед. процес перекладу | світським і духовним | державності. Чи не |
| помість в вотчину. Процес | землевласників-ЦАМ передаються | функционир. влада (немає |
| набирає силу. Після війни з | величезні угіддя і цілі | управл-я), розвал ек. основи |
| Литвою, після вічного миру з | міста. > частина маєтків | (наруш. торгівлі, ™ податки), |
| Польщею йде масова | середнього дворянства | падіння моральності, |
| роздача земель дворянам. | переводиться в розряд вотчин. | локалізують-ия влади (прібліж. |
| Держ-во носило хар-р | Змінюються вигляд і значення | влади до определ. місцевості) |
| станового і тяглового | Боярської думи. За рахунок |? Кожен шар намагався устано-ть |
| (кожного стану несло в | думних дворян і дяків | свій порядок, правила, |
| свої зобов. службу перед | Збільшити. її числ. з 35 | вибрати свого царя, тем |
| гос-ом), Ек-на вперше | людина в 30-і рр. до 94 к | самим закріпити гос. порядок. |
| освоб. дворян від служби | кінця століття. Влада ж | Возм-ть один - сила, воєн. |
| д-ві (перші вільні. | концентр. в руках т.зв. | методи? смута - гражд. війна. |
| стан). XVII заканчуются. | Ближньої думи, що складалася з | Так як: 1) на терит. одного |
| правл-іем Фед. Алекс. Правил | 4х бояр, пов'язаних з царем | гос-ва, 2) беруть участь. весь народ |
| 6 років, він продовжував | родственнимм узами (І.М. | 3) вирішується "?" про владу. |
| предворять в життя ідею | Романов, І. Б. Черкаський, | Сильний вплив смути на |
| провед-я реф-м по зап. | М. Б. Шеїн, Б.М. Ликов). В |? Росії. Травня 1605г. -ЛжедмI. |
| зразком. Створити. проект спільної | 1625 вводиться нова гос. | Править 1 рік. Приходить в М. с |
| реф-ми (в ек., воєн. обл), | друк, в царський титул | поляками. При коронації |
| продовжив созд-е полків | включається слово | одночасним. коронує дружину? наруш-е |
| (полиці - регул-а армія). | «Самодержець». Огранич. | традицій. Править самост-но, |
| Став записувати стрільців в | компетенції Боярська. | неуки. інтереси бояр? смерть |
| регул. полки. Укріплене. | думи? посилення знач. наказів | Лжедм. Боярська. дума в 1606г. |
| самодерж. владу. Земський. | (яке росло). Важливо. з | обирає нового царя - |
| собори не збирає. Скасовано | них - Помісний, Посольський, | Василя Шуйського. Він уклав. |
| всі ел-ти місництва і | Розрядний, наказ Великий | договір з боярством - |
| годування. Вів переговори, | казни та ін поступово. | подкрестную запис. У дог-ре |
| не воював, міг тримати | устанавл. практика | Василь визнає права бояр. |
| контроь над сім'єю. 1682г. - | Підпорядкування неск. наказів | права, спираючись. на їх |
| пр-ма влади (після смерті). | одному вліят. в д-ві ч/ку | думка? нед-ть дворян, слуг, |
| 1682г - стрілецький бунт. | - Фактіч. чолі править-ва. | каз-ва? поява е ЛжII, Петра |
| Стрільці незадоволені. 1682 - | Так, при Мих. Фед. наказами | Федоровича, дворянського |
| царі Іван і Петро при | Великий скарбниці. Почалися | правл-я - Трубецькой, Ляпунов, |
| регенстві Софії. | зміни у місцевому управл. - | формую. дворянсько. загони під |
| | Влада в повітах поступово. | рук-вом Івана |
| | Переходить у руки воєвод. При | Болотникова? Боротьба за |
| | Філареті відбудовн. своє | престол. ЛШ. спирається на |
| | Похитнулося полож-е | поляків. Шуйський вмирає, |
| | Церква. Особливою грамотою | поява. Самбірщина. Вона |
| | Цар передав у руки | запрошення. на престол пол. |
| | Патріарха суд над духів-вом | царевича Владислава (1610). |
| | І монастирськими кр-ми. | Закріплено дог-ром: Влад-в |
| | Расшир. земельні володіння | закріплений. права дворян, бояр, |
| | Монастирів. Появи. патріарші | служилих? гніт невинні. кр-н. |
| | Судові і администр-фін-ві | Кр-во вступає в смуту; |
| | Накази. Патріарший двір | прийняття правосл-я Вл-ва. |
| | Влаштований за зразком царського. | Народ не хотів присягати |
| | Затвердження абсолютизму в | католику? Загальні противиться. в |
| | Росії почалося після | державі: немає єдиної влади, на |
| | Вступлю. на престол (червень | терито. хозяйніч. шведи, |
| | 1645) старшого сина царя | поляки? Прітяз. на Моск. |
| | Михайла-Олексія Мих. Першим | престол поляків? Формую. 2ое |
| | Особою близько молодого царя | ополчення. Відзнаки. від 1-го: |
| | Став його вихователь боярин | 1) чітка орган-ия і |
| | Морозов. Спорідненість. і | структура, 2) наявність |
| | Прихильники кіт-го зайняли всі | матеріально. ср-в, 3) четкогая |
| | Гол. приказні посади. | пр-ма: освоб. Москви, вибори |
| | Перехід прав-ва до фін-вої | царя, вигнання іноз-в. |
| | Політиці «економії»? Розквіту | Церква - ідеолог движ-я. |
| | Хабарництва і сваволі | Гасло - "зацитую правосл-я". |
| | Наказного апарату? Недов-во | Дає гроші. 25окт. 1613р - |
| | Широких кіл служилих | 2ое згромаджуйсь. добив. успеха.На |
| | Людей? Причина зміни | Зеск. соборі избир. Мих. |
| | Правлячої верхівки країни в | Романов (виборний цар)? |
| | 1648 Під натиском | початок династії (1613). 1) |
| | Дворянства починається | М.Р. по жіночі. лінії - ближ. |
| | Підготовка нового зводу | спорідненості. ІванаIV (внучатий |
| | Законів, що враховують | плем-к), 2) за Мих-м - батько |
| | Станові інтереси | патріарх Федір Філорет, 3) |
| | Землевлад. і посадський | бояри счит., що він |
| | Верхівки, зміцнюючи-щих | юний? Можна упр-ть. Завдання - |
| | Самодерж. «Укладення» приємно | преод. смути. 1) ек. полож. |
| | На Земському соборі 1649. | 2) затверджений. влади, 3) |
| | Юридич. оформл. потомство. | вигнання іноз. Підсумок смути: |
| | Закріплений. кр-н до землі, а | 1) з 3х альтернатив |
| | Гос-во бере на себе | зміцнилася самодерж. влада |
| | Безстроково. розшук втікачів. | 2) Ксенофобія - нена. к |
| | «Укладення» неавторизован. нове | іноз., прагну. до ізоляції, |
| | Придбаний. земель церквою. | надія на влас. сили. |
| | Одночасним. скороч. її | |
| | Многочисл. | |
| | Привілеї? Огранич. ек. | |
| | Могутність церкви. Для | |
| | Управл. вотчинами монастирів | |
| | І духів-ва уста. | |
| | Монастирський наказ. У 40-х | |
| | Роках навколо царського | |
| | Духівника Стефана | |
| | Воніфатьева склався гурток | |
| | «Ревнителів древнього | |
| | Благочестя », він дав поштовх | |
| | До проведення в роки | |
| | Царювання Алекс. Мих. | |
| | Церковно. реф-ми. Почалося | |
| | Исправл. богослуж. книг і | |
| | Уніфікація церковно. обрядів. | |
| | Коли мова зайшла про вибір | |
| | Зразків, стався розкол в | |
| | Середовищі духів-ва. Одні | |
| | Віддавали Пріорит-е | |
| | Давньоруської. книг, | |
| | Грец-ким. На чолі | |
| | Останніх - патріарх Никон, | |
| | Чию активну реформ-ку | |
| | Деят-ть схвалили церк-ий | |
| | Собор і цар. Держ-тво | |
| | Зацікавить. в такій | |
| | Реформу-огранич-лось | |
| | Могутньої-під церкви, а | |
| | Об'єднані-ие правосл. церков | |
| | Полегшило б возз'єднання | |
| | України з Росією. Церк. | |
| | Реф-ми ведуться | |
| | Зверху? Протест. Розкол | |
| | Общ-ва на прихильників і | |
| | Противно. реформи. На чолі | |
| | Старообрядців - протопоп | |
| | Авакум. Почалися жорстокі | |
| | Гоніння на розкольників, | |
| | | |
| | | |
| | Рух кіт-их придбало | |
| | Соц. забарвлення. 1654 - наказ | |
| | Зібрати всі церк. книги та | |
| | Видати нові, виправлений. | |
| | Указ: ікани, в кот-х наруш-е | |
| | Канонів зібрати, спалити. В | |
| | 1682 Авакум живцем спалений. | |
| | Але незважаючи на гоніння, | |
| | Движ-е старообр. набирає | |
| | Силу і у XVIII ст. Співпадаючи. с | |
| | Процесом закреп. Боротьба | |
| | Проти кр. права прийнятий. | |
| | Визна. сенс. Зі старою | |
| | Вірою зв. свобода. кін. | |
| | XVII - реф-ма закінчена, | |
| | Церк. обряд виконаний за | |
| | Грец. зразком і нов. | |
| | Книжки? Зближені. Росії та | |
| | Європи. Важливо. нововведенням у | |
| | Системі управлін-а було | |
| | Створення з ініціативи царя | |
| | Олексія Михайловича наказів | |
| | Таємних справ і Рахункового. | |
| | Наказ Таємних справ підпорядкований. | |
| | Особисто цареві і був поставлений | |
| | Над усіма гос. уста. В | |
| | Рахункової наказі вперше | |
| | Об'єднано фін-ше управл. | |
| | Країни. Після смерті Алекс. | |
| | Мих. (1676). цар - його | |
| | Старший син | |
| | Федір-хворобливий хлопчик 14 | |
| | Років. Фактіч. влада взяли в | |
| | Свої руки його спорідненості. по | |
| | Матері Милославські і сестра | |
| | Софія, відмінність. сильною волею | |
| | Та енергією. Правлячий гурток | |
| | При царівні очолив розумний | |
| | І талановитий князь Голіцин | |
| | - Фаворит царівни. Продовжений | |
| | Курс на піднесений. двір-ва, на | |
| | Созд-е умов для злиття | |
| | Двір-ва і боярства в єдине | |
| | Стан. Сильний удар по | |
| | Становим привілеям | |
| | Аристократії завдано в 1682 | |
| | Скасуванням місництва. Тепер | |
| | При службових призначеннях на | |
| | 1 план висуваючи. принцип | |
| | Особистих заслуг замість | |
| | Відживаючого ознаки | |
| | «Породи». Серйозні | |
| | Соціальні конфлікти, | |
| | Іноземна інтервенція, | |
| | Зміни | |
| | Соціально-економічної | |
| | Життя, посилення впливу | |
| | Західноєвропейської культури | |
| | Глибоко вплинули на | |
| | Розвиток російської культури. | |
| | XVII століття стало для неї | |
| | Переломним. Протягом | |
| | Усього століття йшов активний | |
| | Процес обмірщенія культури | |
| | - Звільнення її від | |
| | Церковного впливу. КУЛЬТУРА | |
| | У 70-х роках поява. 1ая | |
| | Друкована історична книга, | |
| | Стала 1ой доступною учебн. | |
| | Книгою з рос. історії з | |
| | Древня. часів. Просвещение | |
| | Охоплює все більш широкі | |
| | Шари насел. і пріобр.т усі | |
| | Більш глибокий і | |
| | Всебічний хар-р. Значить. | |
| | Зросла грамотність серед | |
| | Дворян та міських жителів. | |
| | До кінця століття кожен 2ой | |
| | Або 3-й городянин вмів читати | |
| | І писати. Появл.я едінообр. | |
| | Друковані підручники: в 1634 р. | |
| |-Перше буквар, в 1682 р. | |
| |-Таблиця множення. Зростання | |
| | Утворений. насел.? підвищення | |
| | Книжкового попиту. Протягом. | |
| | XVII Друкарський двір видав | |
| | Близько 500 найменувань книг. | |
| | Відкривши. книжкова крамниця. В | |
| | XVII виникає 1ая в Росії | |
| | Наукова бібліотека при | |
| | Аптекарському наказі. Происх. | |
| | Накопичений. знань в наукових | |
| | Галузях. Помітний внесок в | |
| | Світову науку внесла російська | |
| | Геогр., Кіт-а поповнилася | |
| | Описами величезних | |
| | Територій Сибіру і Далекого | |
| | Сходу завдяки | |
| | Інтенсивної розвідки цих | |
| | Нових земель. У 1633-1638 в | |
| | Рез-ті походу козаків Іллі | |
| | Перфільева та Реброва відкриті | |
| | Р.Яна і Індігірка; Курбатов | |
| | Іванов вийшов до Байкалу; | |
| | Семен Дежнев і Федот Попов в | |
| | 1648 відкрили протоку м/у | |
| | Азією та Америкою; експедиції | |
| | Пояркова та Хабарова відкрили | |
| | Шлях до Тихого океану. | |
| | Великий внесок у изуч-е | |
| | Монголії та Китаю внесли | |
| | Статейні списки російських | |
| | Посольств. Але в цілому | |
| | Російська наука XVII відставала | |
| | Від західноєвропейської. через низький | |
| | Рівня тео. розробок, | |
| | Що особливо позначалося в | |
| | Природознавстві. У XVII ст | |
| | Архітектурі посилюється | |
| | Декоративність. Основним, | |
| | Будівельним матеріалом | |
| | Як і раніше залишається дерево. | |
| | Зр. V строит-ва з | |
| | Цегли-в основному це | |
| | Будівлі урядових | |
| | Установ, торговельних та | |
| | Промислових підприємств. | |
| | Почалося використання | |
| | Поліхромних кахлів, | |
| | Фігурного цегли, | |
| | Білокам'яних деталей, що | |
| | Надавало будівлям | |
| | Святкового вигляду. Досягло | |
| | Свого розквіту традиційне | |
| | Храмове будівництво. В | |
| | XVII ст. зводиться | |
| | Грандіозний Ростовський | |
| | Кремль, завершується | |
| | Оформлення монастирських | |
| | Ансамблів - | |
| | Іосифо-Волоколамського, | |
| | Троїце-Серга-ва, | |
| | Кирило-Білозерського. В | |
| | Останньої чверті XVII ст. | |
| | Виникає новий стиль, | |
| | Особливо характерний для | |
| | Невеликих церков у садибах | |
| | Руських вельмож, | |
| |-Московське, або | |
| | Наришкинськоє, бароко. В | |
| | Цьому стилі були побудовані | |
| | Церква Покрова в Філях та | |
| | Сухарева вежа в Москві. | |
| | Зобразити. позов-во, | |
| | Переважно іконопис, | |
| | Перебувало під пильним | |
| | Наглядом церкви і | |
| | Держави і зберігало | |
| | Традиційно консерватов. | |
| | Стиль. Контроль за деят-ма | |
| | Живописців здійснений. | |
| | Збройна палата Кремля, з | |
| | XVII ст. що стала | |
| | Художнім центром | |
| | Країни. | |
----------------------- боярських. Дума
Государева скарбниця
Государевий палац
воєводи
волостелина
старшини
воєводи
податки
кріпаки (приватно-власницькі)
гос-ні, своб-ті (чорносошну)
несли повин-ти на користь д-ви. Податок з землі. Володіли землею. Процесперекладу гос. кр-н в креп. зав-ть до 40х рр.. XIX
принале. двір-ву 57%
боярам 10%
церква 14%
государеву двору 10%
царської родини 9%
У чистому вигляді ренти не зустрічей. Змішана рента.
