ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Шпаргалка до іспиту з історії
         

     

    Історія

    | Сх. слав (IХ-Хв). ? кузня-е | Київська Русь. Складається | Укр-ие землі в період |
    | і ливарна справа. Виготов. на | гос. система | раздрася-сті. X-XIв. в Європі |
    | гончарному колі кераміку, | (ранньофеодальна монархія | заканчуются. процеси формують-я |
    | майстрували ювелірні та | візантійського типу). Влада | єдиних д-в. З XIв крупн. |
    | кістяні предмети. Виникали | - великому князю (ісполн., | д-ви одночасним-но вступають в |
    | нічим не захищений. > ие села, | законод., судебн., військова | стадію ослабла-а. Передумови: |
    |? тяглися по берегах річок на | влада, збір податків). | 1) экономич. У рамках єдиних |
    | 1-1,5 км. Поряд з звичайні. | Призначав намісників | д-в за умови стаб-ти |
    | житлами (10-20м2) будувалися | (сини, брати, | йде швидкий. процес укріплене. |
    |> ие будинку S = 100-120м2. Вони | племян.)? Влада в др-рус. | частини влас-ти? феодали |
    | стояли по сусідству з ін | д-ві належала роду. | багатіють. ™ с/х S.? Більше |
    | будинками і предназн. не для | Намісники в містах - | хліба? більше віз-ть |
    |> ой сім'ї, а для челяді. Для | посадники. Допомагав - рада | прогодувати. Соверш-е знарядь |
    | життя хар-на будівля загальною | (ст. дружинники, боярство, | праці, НТП (вітряні, водяні |
    | оборони. лінії, відомої | допоміг. мл. дружинники). | млини, нова упряж, нові |
    | під ім'ям Змієвих валів та | Сущ-ло міському. самоупр. - | С/г культури). ? демогр. |
    | яка охоплює всі Середнє | віче. ? приватного феод-го | вибух.? форм-е потужних ек. |
    | Придніпров'ї. Споруджений-е загальної | володіння (розширення | неза. Госп-ва. 2) потреб-ть к |
    | облад-ної лінії може | вотчини). Зароджуючись-е служивого | політ. нез-ти. Йде процес |
    | побачитися-ать про появ-ії гос. | володіння (маєток)? поява є | локалізують-ії влади (прібліж. |
    | початку. Жили в окруж. | залежного шару. I юридич. | її до центру). 3)? Міст. с/х |
    | многочисл. сусідів. На W - | джерело - "Руську правду". | Відділ. від ремесла. Місто - |
    | західні, на S - південні | Знати: феод. арістокр., | центр ремесла, торгівлі. |
    | слов'яни. На N-W | князь, о-ки. Осн. шар: | Створити. унів-ти. 4) натуральні. |
    | прибалтійські землі займали | вільні общинники (люди). | госп-ва посилено. (XIIв. - |
    | предки сучасних литовців, | Завис. люди: челядь (слуги), | падіння торг. шляху з варяг у |
    | латишів і естонців. У NE | смерди, закупи, рядовичі, | греки). 5) зрад-і порядку |
    | лісах і тайзі жили багато | холопи, раби (в осн. | престолонасл-а. До Ярослава - |
    | фіно-угорські племена - | військовополонені). "Російська | за старшинством. Вступ |
    | мордва, Карела. На E, в | правда "запроваджує право, | Яр-вим чергового права. |
    | районі Середньої Волги, | закріплюючи-її систему збору | Київський. престол перед. по |
    | склалося гос-во Волзька | данини. XI-XII в. - Розквіт | черги від старшого брата до |
    | Болгарія. Ці болгари були | київської культури. "Золотий | молодшому? Междуусобн. Війни |
    | тюркським народом, що складається | століття ". Київ застраів. | м/у дядьками, плем-ками. Не |
    | у родинних стосунках з чуваші й | кам'яними храмами та | способстуют. ? ек-ки, культури. |
    | кавказькими балкарця. | будівлями, прикрашений-ми живописом | 6) Вводиться питомий право. |
    | Господарями S степів були | та мозаїкою; побудую. Софійський | Титул Вел. князя повинен |
    | кочівники - тюрки, авари, | собор. Прийняття російськими | переїжджати до спадку його. +: |
    | хазари. У IXв. там з'явилися | христ-ва спосіб-ло | припинять. движ-е князів, вони |
    | печеніги, а в XIв. У степу | Распростри-ію просвітив. | не залишають свого |
    | прийшли половці. У районі | Писемність виникла у | спадку? Турбота про госп-ві, перед. |
    | Середнього Дунаю (сучас-а | слов'ян ще до прийняття | влада по Заповідаючи-ю? Влада за |
    | Угорщині) у IX ст. | христ-ва. За 100 років до | спадщину. 7) з XII в процес |
    | влаштувалися угорські | хрещення Русі слав-кі | роздроблений. і розпаду |
    | племена - прийшли туди з | місіонери Кирило і Мефодій | с-слав. етносу. Отлив |
    | Приуралля ч/з Sрусскіе степу | склали слав-кую азбуку і | нас-я з-під Дніпра, догляд |
    | і там знайшли нову батьківщину. | перевели грец. церковні | нас-а на захід? обр-е |
    | Імена с-слав-ких племен: | книги на слав-кий мову. | українців, Білорусь, на |
    | деревляни - по 990 р., | Братів Кирила і Мефодія | сів-с-? обр. Москви, |
    | словени - з 1018, | наз. "апостолами слов'ян". | Дмитрова? Форм-е рус. етносу. |
    | кривичі - за 1127 р., | Обидві церкви - | |
    | дреговичі - з 1183, | римсько-католицька та | Процес роздроблений. історич. |
    | в'ятичі, що найдовше жили | правос-ва - вважає їх | закономірний. Всі гос-ва |
    | без князів, - з 1197г. | святими. Гол. джерелом ки | пройшли ч/з цей процес. |
    | У теч-е VIII-Хвв. сформували-лись | освіти - монастирі. | Раздрася. полож. початок зрілим |
    | раннесреднев-і слав-ие | Серед них Печерський | феод. отнош. Раздрася. |
    | д-ви. 3 направл. образ-я: | монастир у Києві, як за | супроводом. "-" Моментами - |
    | 1) підпорядкування одним союзом | величиною, так і за значенням, | процес дробл. земель (сер |
    | племінних князівств ін | займає I місце. Вис. | XII в. Київської. Русь - 12 |
    | (давньорус-е, польське, чесько | рівень грамотно-ти | земель, XIIIв - 50 князівств, |
    | е); 2) форм-ие д-ності в | (літописи, житіє). Центр | кон.XIVв. - 250); усобние |
    | межах одного союзу | православ'я. Усобние війни | війни. "+": Розквіт відособлені. |
    | племінних князівств (Сербія, | за владу. При синові | земель, з'являючись. особ. в |
    | Хорватія); 3) об'їду-е | Володимира Святого - Ярославе | культурі? Розквіт ек-ки. На |
    | разноетн. племен | Мудрому (к. XI) Київська Русь | терито. Др. рус. д-ви 3 |
    | (Болгарія). Слов'янськ-е д-ви | стала одним з провідних | центру: південний |
    | не входили в зону антична-го | європ-ких держав, а м.Київ - | (Галицько-Волинськ), північний |
    | впливу. До VIIIв. у сх. | одним з має важливе значення. культ-них | (Новгородська земля), |
    | слов'ян складність ись племінні | центрів тодішньої Європи. | сів-с-. |
    | спілки, заклад-ся предпос-ки | Його онук - Володимир Мономах | (Владім.-суздальський). |
    | госуд-ти. У політ. обл.: | (нач.XII) - зробив багато для | |
    | виділ. знати, рада | укріплене. київських земель, | |
    | старійшин. В екон. обл.: | розширення зв'язків із Заходом. | |
    | перераспр-ние сукупно-го | Гуманний правитель, заборона. | |
    | продукту, введ-е данини, | смертну кару. Після смерті | |
    |? землепаш-ва. Духовні | - боротьба за владу м/у його | |
    | припускає-ки: релігія язичництво. | синами та онуками. | |
    | До IXв. 3 круп. гос. | Мстислав Великий (сер. XII). | |
    | об'єднаних я: 1) N-Славія | Київська Русь розділилася на | |
    | (Северн. Союз). Столиця - | окремі дрібні княж-ва та | |
    | Великий. Новгород. 2) центр - | стала занепадати. | |
    | S союз (Куяба) центр - Київ. | Починаючи з кінця XI століття, в | |
    | 3) S-W - Ортанія -?. | степах, що лежали вздовж | |
    | Виник-ие гос-ва у сх. | берегів Чорного моря, появ. | |
    | слов'ян проходило в складних | новий кочовий народ - | |
    | внутрішньо-і зовнішньополіт-ких | половці. Користуючись | |
    | усл-ях. Терито-ним ядром | розбратами м/у російськими | |
    | гос-ва с. слов'ян став | князями, половці здійснювали | |
    | союз племінних князівств | спустошить. набіги на | |
    | полян з центром у Києві. | рус-ие землі. Боротьба з ними | |
    | Славія - загроза з | зробилася однією з гол. | |
    | Скандинавії. Куяба - загроза | турбот руських князів. | |
    | Хазар. Пн. союз запрошення. | "Слово о полку Ігоревім". Під | |
    | найманців варяг. 862г. в | впливом неблагопр. усл-ий, | |
    | В. новго. запрошення. варягск. | що склалися в Київській Русі, | |
    | дружина на чолі з Рюриком. | у XII столітті начин. движ-е | |
    | Захоплення влади. Рюрик - глава | населення на NE, в лісові | |
    | Пн. Союзу. Похід на Куябу. | обл. середній частині Євр. | |
    | Після смерті владу Олегу. | Росії. Там посилюється | |
    | Походи на південь. 882р. Олег | Володимиро-Суздальське | |
    | переносить столицю з В. | князівство, туди поступово | |
    | Новго. в Київ. Образ-е | переноситься центр ваги | |
    | древнер-го гос-ва. Літопис-ті | російської гос-ва. У XIII-му | |
    | відомості «звідки є пішла | столітті починає підноситися | |
    | Земля Руська »послужили | місто Москва, князі | |
    | основою появи | якого вже в ХIV ст | |
    | норманської теорії. Суть - | виступають в ролі | |
    | д-ва слов'янам принесли | "збирачів" російських | |
    | варяги. Противник - | земель навколо свого | |
    | Ломоносов, що відстоював | князівства. | |
    | південні витоки давньоруської | | |
    | д-ності і заперечуючи. роль | | |
    | скандинавів в його формують-ії. | | |
    | Полеміка м/у «норманістів» | | |
    | і «антінорманістамі» | | |
    | тривала десятиліттями, | | |
    | при цьому останні | | |
    | визнавали, що д-ва було | | |
    | створено іноземними князями, | | |
    | тільки приписували їм не | | |
    | скандинавське, а інше | | |
    | походження | | |
    | (західнослов'янські, | | |
    | фінською, Балтському і т.д.). | | |
    | Створити-е мало внутрен. | | |
    | предпос-ки. Варяги надали | | |
    | вплив на формуються-е правлячої | | |
    | династії. Реленіе? релініі | | |
    | - Завершення формую-а | | |
    | д-ви. Ольга прийняла | | |
    | христ-во у Візантії. 1ая | | |
    | російська Хрещена княгиня. | | |
    | син Святослав, внук Влажімір | | |
    | I - язичники. Язичіє-во в | | |
    | Стародавній-м д-ві - основа | | |
    | сепаратизму. Володимир | | |
    | намагається створити єдину | | |
    | релігію. Вибір релігії | | |
    | происх. виходячи їх політ. | | |
    | целесообр. 988г .- Володимир | | |
    | приймає хрещення. Хрещення | | |
    | Русі. Хрещення | | |
    | народу? повстання в круп. | | |
    | містах. Створити-е єпископату в | | |
    | круп. містах. Значення: | | |
    | д-ва стало елементом Зап. | | |
    | Європи,? Культури і | | |
    | писемності, активне | | |
    | Градострой-во (застраів-ся | | |
    | Київ, Володимир, Смоленськ). | | |
    |? древнер. літ-ри (літописи, | | |
    | житія святих, билини). | | |
    | Прийняття христ-ва | | |
    | способстуют-ло закінчать. | | |
    | формую-у гос-ва у сх. | | |
    | слов'ян. | | |
    | Монголо-татарське ярмо. Один | Образ-ие централізовано. д-ви. | Московське царство в XVI ст. |
    | з фак-у ослабли. - Зовнішнє | Етапи створ-я: I: сер, кін. | Інан IV. Ек. підйом 1/3 |
    | втручання-во. кін. XII-нач. XIII | XIII - до XIV (1380 - | змінюється стагнацією до сер. |
    | - Нашестя із заходу (Литви, | Кулик-а битва). | століття і ек. кризою в 70-90х |
    | Польщі) на рус. землі. К | II: кін. XIV - кін. XV/| рр.. Процес зміцнення |
    | нач. XVв. вся зап. Русь | (1480-скинений. Монг. Ярма, | великокнязівської, потім |
    | (Смоленськ, Тула, Калуга, | стояння на Угрі). III: XVI | царської влади також знає 2 |
    | Курськ) увійшли до складу | (IV: XVI?). Передумови | періоду смути-після смерті |
    | Литовсько-польського гос-ва | створ-я: 1) процес триває-ий, | Василя III в 30-40е рр., |
    | (Річ Посполита). ашествіе | складний. Монг. навали. | потім в 80-90ті - після смерті |
    | с зап. небезпечно тим, що з | змінило карту рассел-я | Івана IV. Росія продолж. |
    | XIVв. Литва прийнятий. | слов'ян. З півдня відтік нас-а на |? Як європ. д-ва в |
    | католіч-во? боротьба - | Захід, сів-схід. У XIIIв. | направл-ії створ-я централізовано. |
    | релігійно. хар-р. Нашестя | зрад. терито-я рассел-ия. | д-ви. Відзнаки. від Європи - |
    | з півночі (шведи, німці). | Террі. рус. етносу стан. | процес центр-ції зверху, від |
    | Ал-р Невський. Битва на Неві | північний схід. Назв. міст | влади. Визна-ся зовнішніми |
    | зі шведами (1240), 1242 - | знову образів-ся повторюють | фак-ми. У XIV-XVвв - незалежн. |
    | льодове побоїще. Самое | назв. міста Київської. Русі. | від орди. XVI - боротьба з |
    | небезпечне - з півдня монгольською. | З півдня прийшле насел-е | Литвою. Монарх - гарант |
    | нашестя. 20 років війни. | сталків-ся з фіно-угорським | політ. стабільності. Європ. |
    | Китай, Закавказзя, Ср. Азія. |? Форм-е нового нас-я - | д-ви - об'єднають. |
    | 1223г. на р.Калкі монг. | московитів. Взаімопронікн. | політично, рос-кі - |
    | війська розбивши. Половців. | культур, була, злиття | економ-ки. XVIв - правління |
    | Поразка половців. Монголи | релігій. 2) с/г? Терит. | Василя III (1505-1533). |
    | отримали уроки. Нашестя на | Освоєння терит. ? расшир-е | Спокійні роки. Подальше |
    | Русь тільки з 1237. Грудень 1237 | орні земель? Основа - | собір0іе рус. земель. |
    | - Весна 1238 монг. військо | село. 3) постійні. піднесений. | Псковська земля, Ряз-кое |
    | завоювало сів-східної. Русь, | Москви. До XIVв - 3 центру - | кн-во, Смоленська, |
    | дійшло до Новгороді. земель та | Твер, Москва, Литва. Усл-ие | Чернігівське, все неза. рус. |
    | там зупинка. 2ой етап. весна | - Москва - релігійний | землі до складу Моск. кн-ва, |
    | 1239-кон.1240. Монголи | центр. У 1326г. рус. | виходить на кордон з Литвою. |
    | захоплення. південь, пд.-зх.. | метрополії Петро, кот-й жив у | Іван IV - затверджено. в країні |
    | Невизначений дата - 6 грудня. | Москві вмирає, на місці | нову ідеологію: Москва - 3й |
    | 1240р. - Падіння Києва. | похований. - Храм, його | Рим. Москва - центр |
    | Сильне чинячи опір. вимотали | приймачі - до Москви. Робота | правосл-а. "Свята Русь", |
    | монг. армію. Русь врятувала | за об'єднані. земель. XIVв. | "Велика Русь". Закінчений. |
    | Європу від монг. нашестя. | метрополії Алексій, Сергій | формую. центральний апарат |
    | Причини вражений. рус земель: | Радонезький допоміг. затвердив. | упр-ия. На чолі - цар (до |
    | 1) чисельну превосх. монг. | владу московського. князям. | сер. XVI) |
    | війська, його організ-я. Исп. | Кон. XVIв - поява. рус. | При Вас.III-Iий духовний |
    | нових знарядь, тактика, | патріаршества. Москва - | розкол. Поява. |
    | жорсткість. 2) слабкість рос. | церковна столиця. Церква - | 2 теч-я: 1) користолюбець-бажання |
    | д-ви: роздробленість, | ідеолог, проповідник | поставити |
    | отсутст. єдиної влади. кін. | об'єднаних я. 4) пол-ка моск. | влада церкви вище влади |
    | XIIIв - нова система упр-я | князів (созд. служилої | монарха. |
    | - Монгольське ярмо. В ек-ці - | системи, при кіт-ої моск. | 2) нестяжателі - дух-во та |
    | облаженіе і збір данини. | князь за воєн. або гражд. | церква освоб. від |
    | Верховн. хан устано. розмір | службу нагороджений. землею). В | бог-ва, займаючись. духовної |
    | данини, термін її збору, доручав | Москві формую. помісна або | життям. |
    | місц. рус. князям., | служива система. Процес | При Вас.III пріоритет влади |
    | введена система баскачества | створ-я служ. системи йде | короля над церквою. |
    | (Воен. експед). За пів-ці - | разом з процесом закреп. | 1533-1684. ІванIV. Царст-ть |
    | система упр-я ч/з ярлики. | кр-н. Москва - центр. Туди | став у 3 роки. Правл-ие: |
    | Верх. прав-ль - хан. Він | їдуть литовці, монголи. | 1) Боярська-е правл-те місце (до 16 |
    | давав авторизований-і на упр-е | Після об'їду-я осн. земель | років (1546)), |
    | землею князю (ярлик). Різні | Північно-Сх. Русі навколо | 2) 1546-1564. Реформи |
    | типи. Найвищий - ярлик | Москви в сер. 50х рр.. XVв. | обраній раді. |
    | на великий. княж-ие. Давався | почалося створення гос. | 3) Опричнина. Утв-ие |
    | при зміні хана, смерті рус. | апарату на засадах, | самодерж. влади (1564-1584). |
    | князя. Поїздки супроводом. | відрізнялися від тих, на | |
    | дарами. Введена система | кот-х будувалося князювання | Опричнина як механізм |
    | заложніч-ва. Закладений. - | Попередників Василя | скасована в 1573. |
    | сини князів. Напряму | Темного. У першу чергу | Система станово-представить. |
    | монг. ні в ек., ні пів-ї | змінено территор-администр. | монархія. Поруч з королем - |
    | житті не беру участь-ли. В | структура гос-ва. Натомість | представить. орган - боярська |
    | духовн. обл. монг. не участь. | знищити. уділів создав. нові, | дума. Ставши упр-ть, ІванIV |
    | Приймають церква під | але не на родової, а сімейної | створ. |
    | покр-во. Церква освоб. від | основі - всі вони принале. | вир-во - обрана рада |
    | перепису, могла бути терит. | дітям Василя II. Але | (переід реформ). |
    | непрікоснов-ю. Церква - | заснована терито-я Моск. | XVI-начXVIII |
    | центр об'їду. рус. земель за | княж-ва залишати. підвладної | Цар |
    | боротьбу з монголами. Монг. | великого князя. Гол. особ-ть | боярська дума земської. |
    | ярмо приймає форму ек. | періоду - перехід частин до | собор накази (управл |
    | завис-ти. 2/2 XIVв князі | системі повітів. Первонач. | 1550г .. землянами) |
    | користуються збираються. данини. | вони поява. в моск. землях, а | Избр. рада укріплене. центр-у |
    | Багато? на вплив монг: 1) | в сер. століття їх число відвів. | владу. Створити-т |
    | Карамзін - значить вплив. | за рахунок новопрісоед. земель. | єдину ек-ку. XVI - моск. |
    | Як "-" так і "+". Монг. ярмо | Влада в повітах концентр. в | рубль, едние податки, зайві |
    | прискорило створення централізовано. | руках намісників (бояри | митниці. Реформа місцевого |
    | д-ви. 2) Соловйов, | великого князя). Права і | самоупр-ия. 64г. - Відмова від |
    | Ключевського. - Незначну. | привелегии наместн-в | реф-м. Вводиться опричнина. |
    | вплив. 3) Гумільов: | определ-сь статутними | |
    | навала - визна. благо для | наместнічіческімі грамотами, | |
    | Русі: монг. врятували Русь від | норми кот-х сходили до | |
    | Заходу, вберегли від | "Руська правда". Глава | |
    | асиміляції Захід, захистили | Моск. великого кн-ва - | |
    | Русь від катол-ва. 4) | Василь II. Реальна влада | |
    | нашестя монгол і довгих | у роки його правл-я принале. | |
    | устано-е СГА змінило | спочатку його опікунам, а за | |
    | истор. процес? Росії: | досяг-у повноліття. - | |
    | заторм. процес? зрілих | боярських. радникам. Вік. | |
    | феод. отнош., процес об'їду. | роль боярства. Після смерті | |
    | земель, зміншення. гор. | - Престол Івана III. Заклав | |
    | насел-я. Символіку. ролі | основи рос-го самодерж-а, не | |
    | ремесла. Монголи налагодили | тільки розширивши терито-ю | |
    | работоргівлю (цінувалися | гос-ва, а й зміцнивши політ. | |
    | ремесл-ки, укр. женці.) | лад, держ. апарат, | |
    |? ізоляція рус. земель від | піднявши міжнар. престиж | |
    | Заходу, зміна ролі рос. | Москви. Фактично з'явився | |
    | князів (вони - збирачі данини | творцем Моск. гос-ва. | |
    | і доля залежить від хана), | | |
    | зрад. в слав-ої рус. | | |
    | психол. - Вознікн. сх. | | |
    | рис. | | |
    | Монг ярмо відоізм. іст. | | |
    | процес і процес форм-я | | |
    | нового гос-ва. Фактор | | |
    | форм-ия нового гос-в - | | |
    | зовнішній, протистояння | | |
    | орді? централізовано. | | |
    | влади, більш. частка держ. | | |
    | влас., мелітаріз-я всієї | | |
    | ек-ки. | | |
    | Соц-ек. ? гос-ва в XVII ст. | Політ., Культурн. ? гос-ва в | Смутні часи Мос-го гос-ва |
    | Ніс-ко процесів: 1) закінчено. | XVII ст. Початок правл-ня | (н. ХVIIв). До кінця XVIв., |
    | закреп. кр-ва. Новий | династії Романових стало | коли заканчуются. правл-е |
    | судебник - соборна укладення | розквітом | ІванаIV, нач-ся правл-е його |
    | 1649р. скасування прав креп. | станово-представ-ної | сина Федора Іоановіча |
    | кр-н, розшук втікачів. кр-н | монархії. При молодому царя | (1584-98). У Росії створ-ся |
    | безстроковий, введення нових | Михайла Федоровича владу в | нове протиріччя: з одного |
    | повинностей, кр. право | свої руки захв. Боярська | боку - зміцнення центр. |
    | придбаний. жорстокі потворний. | дума, знач. роль у кот-ої | влади, з ін боку - |
    | форми. Дальн. закреп. | грала рідня нового царя - | виснаження матеріально. людських |
    | кр-н? відсутності. своб. рук, | Романови, Черкаські, | ресурсів, подальше |
    | гальмо? міст, | Салтикова. Для укріплене. | закріпачення, ек. криза. |
    | видозмінене? мануф-р | централізовано. влади в д-ві | Висока ціна за процес |
    | (фортечна)? новий тип креп. | була потрібна постійна | централізовано-ії, опричнину. |
    | кр-н - "приписні". Впливає | підтримка двір-ва та верхівки | "Гос-во пухло - народ зірел". |
    | на формуються. буржуазії, | міського посада? Земський | Ключевський. Ніс-ко шляхів?: |
    | купецтва, яка заінтер. | собор 1613-1619 засідав | 1) станово-представ-я |
    | в? креп. права. Буржуазія | практич. безперервно. | монархія, 2) подальше |
    | не? ся. Кр. право гол. | «Велике московське | укріплене. самод-ої влади |
    | сектору ек-ки робить | розорення »початку XVII ст. | (потрібна сильна особистість). В |
    | аграрний, кот-й визна-і ек. | спустошило Росію. С | Росії 3й вар-т, кот-й ближче |
    |?. 2) створ. всер-го | великими труднощами йшло | к 1му - вар-т виборного царя |
    | єдиного ринку. Під влада | відновлення госп-ної життя | (с 1584г). 2ой в-т не |
    | підвід. ек-ку. Поява. | як у містах, так і в | підтримали, тому що син Івана - |
    | ярмарку (Макаріївській, | селах. Внутріполіт. | Федір - не здатен. Иван |
    | Ірбітський) Гол. центр - | становище в країні | створює боярс-й рада, під |
    | Москва, де образ. 120 | залишалось нестійким. | чолі кіт-го станів-ся Борис |
    | торгових рядів?? зовн. | Смоленськ знаходився в руках | Годунов, кот-й стан-ся |
    | торгівлі. Гол. порти - | поляків, Новгород - шведів, | факт-им править-му при Федора. |
    | Архангельськ, Астрахань. | під мн. районах | Б.Г. - Найближчий споріднення-к |
    | Нов.? ек-ки? зміна соц. | безчинствували загони колишніх | царя; пройшов хорошу політ. |
    | структури. Росія? Як | тушінцев. Після неуд. | практику при ІванеIV. Б.Г. - |
    | станове гос-во. Сословия - | спроби (1615) опанувати | сильний прав-ль. Росія |
    | велика група, | Псковом Швеція пішла на | відпочиває від опричнини. |
    | майнові права кіт-х | мирні переговори з Москвою. | Будуються міста, монастирі. |
    | закріплені законод-но. Клас | 27 лютого. 1617 в селі | БГ добре знав опричнину. |
    | определ. за способом влад-я | Столбова м/у ними укладено | Ситуація змінюється після |
    | власністю. Відзнаки. | мирний договір. Новго-кая | смерті царевича Дмитра в |
    | ПО? Общ-во: кр-во і феодали, | земля повер. Росії, за | Угличі, після смерті Федора |
    | буржуазія і робітники. | Швецією залишати. Івангород с | Іоановіча (98)? Прерів-ся |
    | Станів> класів. Пригнічений. | Іжорському землею, місто | зв'язок Рюріковечей? Пр-ма |
    | частина насел. в XVIIв. - | Корела з повітом та Горішок. | влади? в-т виборного царя. В |
    | кр-во | Росія позбавлялася єдностей. | 1598г. БГ обирається царем на |
    | | Виходу до Балт.морю. Польське | Земському соборі. I виборний |
    | | Військо королевича Владислава | цар. БГ став правити, вести |
    | | І укр. козаки під команд. | себе як природний цар. |
    | за своєю принале-ти | гетьмана | Намагається основ. свою |
    | | Конашевича-Сагайдачного | династію? Опозиція бояри; |
    | | Зробили новий похід в | стрільці, двір-во, (БГ не |
    | | Глиб Росії. У жовтні 1618 | воював? Немає зараб-ка) осн. |
    | | М. вороги підступили до | маса кр-н (посилення креп. |
    | Повинності (рента) | Москві, оборону якої | права, неавторизован. заповідні |
    | відробіткова продуктова | очолив воєвода Д.М. | літа, збільшити. подати для |
    | грошова | Пожарський. Незабаром українське | кр-н). БГ - указ про розшуку |
    | (оброк) | козацтво повернулося | втікачів кр-н. Міський. насел-е |
    | | Додому. 1 дек. в селі Деуліно | (™ податків). Голод (1601-1603) |
    | Кр-не жили громадою? Впливало на | (під Москвою) укладено |? До Москви натовпи голодних. |
    | їх активність, виступ. | перемир'я м/у Росією і | жителів? бесп-ки в Москві. |
    | Феод. рента достат. | Польщею на 14.5 років. За | 1602г. - У Польщі ЛжедмI. |
    | стабільно. і невисокий. | Річчю Посполитою залишалися | Самозв-во впливає на внешн. |
    |?? госп-ва кр-н? вихід з смути | Смоленська і | політ. Йде від тяглового |
    | (кр-во бунтува). Посадському., | Чернігово-Сіверська землі. | хар-ра. Право царя спадщину-ть |
    | міський-е насел. ™. XVIIв - | Головне, за умовами | гос-во як своє родове |
    | процес зростання міст. До | перемир'я Владислав не | імущих-во. Поява е Лжедм. |
    | сер. XVII місто-е насел. - | Відмовлявся від російської | вдало для опозиції, тому що БГ |
    | кріпосне. У 1649-1652 | трону. Підписанням 2х | - незаконний цар. Ніс-ко? |
    | Олексій Михайлович проводить | неравнопр. договорів | поява я смути: 1) Карамзін - |
    | Посадскую реформу. Забирає | закінчилися для Росії | кінець правл-я ІванаIV. 2) |
    | Міський. землю в гос. | Смутні часи і | вибори (98) БГ царем. 3) |
    | володіння? нас-ие на цій | польсько-шведська | поява е ЛжедмI. 4) 1605 - |
    | землі вільно. Террі. | інтервенція. Зберігши | смерть БГ, воцаріння ЛжедмI. |
    | міст - міські. терито-а. | нац-ву незавіс.ь, країна | "?" закінчений. смути: 1) 1613 - |
    | Посадському. насел. веде | обесп. свій подальший? і | Земський собор. Вибори Мих. |
    | повинності на користь д-ви. | рішення первоочер. внутр. і | Ромнова. 2) 1618 - 2 |
    | Посадському. насел.: активно - | зовнішньополіт. завдань. У 1619 | договору: 17г - Столбовський |
    | служилі, служилі військові | м. з польського полону | світ, 18г. Деулінське |
    | (созд. полиці),? купеч. шару. | повернувся батько царя Михайла | перемир'я з поляками. 3) до |
    |? козацтва (появл. в XVIв. | Філарет, свого часу | сер. XVIIв, тому що наслідки. |
    | беру участь. у подіях Смути). В | реально претендують. на | смути. Причини смути: 1) |
    | XVII усил. і расшир. (Дон, | царський престол. У Москві він | загальне нед-ть ек. Полож-му та |
    | Яйск), кін. XVIII ~ 11 каз. | прийняв патріарший сан с | новими повинностями. 2) |
    | військ. XVII - влада | титулом «великого государя» | присікти-ие династії Рюриків. |
    | визнала козачого царя - | і став фактичним |? питання про владу. 1605 - |
    | Федора Алекс. У феод. класі | правителем держави | смерть БГ? необх. боротьби з |
    | дозрівши. боярство і дворянство, | аж до своєї смерті в | іноземним присутності. 3) |
    | кот-е посиливши. свої позиції | 1633 Прийнятий. заходів до | подальше закреп-е кр-н. |
    | (57% кр-н - дворянам). С | укріплене. самодерж. Велик. | Смута - розвал |
    | Мих. Фед. процес перекладу | світським і духовним | державності. Чи не |
    | помість в вотчину. Процес | землевласників-ЦАМ передаються | функционир. влада (немає |
    | набирає силу. Після війни з | величезні угіддя і цілі | управл-я), розвал ек. основи |
    | Литвою, після вічного миру з | міста. > частина маєтків | (наруш. торгівлі, ™ податки), |
    | Польщею йде масова | середнього дворянства | падіння моральності, |
    | роздача земель дворянам. | переводиться в розряд вотчин. | локалізують-ия влади (прібліж. |
    | Держ-во носило хар-р | Змінюються вигляд і значення | влади до определ. місцевості) |
    | станового і тяглового | Боярської думи. За рахунок |? Кожен шар намагався устано-ть |
    | (кожного стану несло в | думних дворян і дяків | свій порядок, правила, |
    | свої зобов. службу перед | Збільшити. її числ. з 35 | вибрати свого царя, тем |
    | гос-ом), Ек-на вперше | людина в 30-і рр. до 94 к | самим закріпити гос. порядок. |
    | освоб. дворян від служби | кінця століття. Влада ж | Возм-ть один - сила, воєн. |
    | д-ві (перші вільні. | концентр. в руках т.зв. | методи? смута - гражд. війна. |
    | стан). XVII заканчуются. | Ближньої думи, що складалася з | Так як: 1) на терит. одного |
    | правл-іем Фед. Алекс. Правил | 4х бояр, пов'язаних з царем | гос-ва, 2) беруть участь. весь народ |
    | 6 років, він продовжував | родственнимм узами (І.М. | 3) вирішується "?" про владу. |
    | предворять в життя ідею | Романов, І. Б. Черкаський, | Сильний вплив смути на |
    | провед-я реф-м по зап. | М. Б. Шеїн, Б.М. Ликов). В |? Росії. Травня 1605г. -ЛжедмI. |
    | зразком. Створити. проект спільної | 1625 вводиться нова гос. | Править 1 рік. Приходить в М. с |
    | реф-ми (в ек., воєн. обл), | друк, в царський титул | поляками. При коронації |
    | продовжив созд-е полків | включається слово | одночасним. коронує дружину? наруш-е |
    | (полиці - регул-а армія). | «Самодержець». Огранич. | традицій. Править самост-но, |
    | Став записувати стрільців в | компетенції Боярська. | неуки. інтереси бояр? смерть |
    | регул. полки. Укріплене. | думи? посилення знач. наказів | Лжедм. Боярська. дума в 1606г. |
    | самодерж. владу. Земський. | (яке росло). Важливо. з | обирає нового царя - |
    | собори не збирає. Скасовано | них - Помісний, Посольський, | Василя Шуйського. Він уклав. |
    | всі ел-ти місництва і | Розрядний, наказ Великий | договір з боярством - |
    | годування. Вів переговори, | казни та ін поступово. | подкрестную запис. У дог-ре |
    | не воював, міг тримати | устанавл. практика | Василь визнає права бояр. |
    | контроь над сім'єю. 1682г. - | Підпорядкування неск. наказів | права, спираючись. на їх |
    | пр-ма влади (після смерті). | одному вліят. в д-ві ч/ку | думка? нед-ть дворян, слуг, |
    | 1682г - стрілецький бунт. | - Фактіч. чолі править-ва. | каз-ва? поява е ЛжII, Петра |
    | Стрільці незадоволені. 1682 - | Так, при Мих. Фед. наказами | Федоровича, дворянського |
    | царі Іван і Петро при | Великий скарбниці. Почалися | правл-я - Трубецькой, Ляпунов, |
    | регенстві Софії. | зміни у місцевому управл. - | формую. дворянсько. загони під |
    | | Влада в повітах поступово. | рук-вом Івана |
    | | Переходить у руки воєвод. При | Болотникова? Боротьба за |
    | | Філареті відбудовн. своє | престол. ЛШ. спирається на |
    | | Похитнулося полож-е | поляків. Шуйський вмирає, |
    | | Церква. Особливою грамотою | поява. Самбірщина. Вона |
    | | Цар передав у руки | запрошення. на престол пол. |
    | | Патріарха суд над духів-вом | царевича Владислава (1610). |
    | | І монастирськими кр-ми. | Закріплено дог-ром: Влад-в |
    | | Расшир. земельні володіння | закріплений. права дворян, бояр, |
    | | Монастирів. Появи. патріарші | служилих? гніт невинні. кр-н. |
    | | Судові і администр-фін-ві | Кр-во вступає в смуту; |
    | | Накази. Патріарший двір | прийняття правосл-я Вл-ва. |
    | | Влаштований за зразком царського. | Народ не хотів присягати |
    | | Затвердження абсолютизму в | католику? Загальні противиться. в |
    | | Росії почалося після | державі: немає єдиної влади, на |
    | | Вступлю. на престол (червень | терито. хозяйніч. шведи, |
    | | 1645) старшого сина царя | поляки? Прітяз. на Моск. |
    | | Михайла-Олексія Мих. Першим | престол поляків? Формую. 2ое |
    | | Особою близько молодого царя | ополчення. Відзнаки. від 1-го: |
    | | Став його вихователь боярин | 1) чітка орган-ия і |
    | | Морозов. Спорідненість. і | структура, 2) наявність |
    | | Прихильники кіт-го зайняли всі | матеріально. ср-в, 3) четкогая |
    | | Гол. приказні посади. | пр-ма: освоб. Москви, вибори |
    | | Перехід прав-ва до фін-вої | царя, вигнання іноз-в. |
    | | Політиці «економії»? Розквіту | Церква - ідеолог движ-я. |
    | | Хабарництва і сваволі | Гасло - "зацитую правосл-я". |
    | | Наказного апарату? Недов-во | Дає гроші. 25окт. 1613р - |
    | | Широких кіл служилих | 2ое згромаджуйсь. добив. успеха.На |
    | | Людей? Причина зміни | Зеск. соборі избир. Мих. |
    | | Правлячої верхівки країни в | Романов (виборний цар)? |
    | | 1648 Під натиском | початок династії (1613). 1) |
    | | Дворянства починається | М.Р. по жіночі. лінії - ближ. |
    | | Підготовка нового зводу | спорідненості. ІванаIV (внучатий |
    | | Законів, що враховують | плем-к), 2) за Мих-м - батько |
    | | Станові інтереси | патріарх Федір Філорет, 3) |
    | | Землевлад. і посадський | бояри счит., що він |
    | | Верхівки, зміцнюючи-щих | юний? Можна упр-ть. Завдання - |
    | | Самодерж. «Укладення» приємно | преод. смути. 1) ек. полож. |
    | | На Земському соборі 1649. | 2) затверджений. влади, 3) |
    | | Юридич. оформл. потомство. | вигнання іноз. Підсумок смути: |
    | | Закріплений. кр-н до землі, а | 1) з 3х альтернатив |
    | | Гос-во бере на себе | зміцнилася самодерж. влада |
    | | Безстроково. розшук втікачів. | 2) Ксенофобія - нена. к |
    | | «Укладення» неавторизован. нове | іноз., прагну. до ізоляції, |
    | | Придбаний. земель церквою. | надія на влас. сили. |
    | | Одночасним. скороч. її | |
    | | Многочисл. | |
    | | Привілеї? Огранич. ек. | |
    | | Могутність церкви. Для | |
    | | Управл. вотчинами монастирів | |
    | | І духів-ва уста. | |
    | | Монастирський наказ. У 40-х | |
    | | Роках навколо царського | |
    | | Духівника Стефана | |
    | | Воніфатьева склався гурток | |
    | | «Ревнителів древнього | |
    | | Благочестя », він дав поштовх | |
    | | До проведення в роки | |
    | | Царювання Алекс. Мих. | |
    | | Церковно. реф-ми. Почалося | |
    | | Исправл. богослуж. книг і | |
    | | Уніфікація церковно. обрядів. | |
    | | Коли мова зайшла про вибір | |
    | | Зразків, стався розкол в | |
    | | Середовищі духів-ва. Одні | |
    | | Віддавали Пріорит-е | |
    | | Давньоруської. книг, | |
    | | Грец-ким. На чолі | |
    | | Останніх - патріарх Никон, | |
    | | Чию активну реформ-ку | |
    | | Деят-ть схвалили церк-ий | |
    | | Собор і цар. Держ-тво | |
    | | Зацікавить. в такій | |
    | | Реформу-огранич-лось | |
    | | Могутньої-під церкви, а | |
    | | Об'єднані-ие правосл. церков | |
    | | Полегшило б возз'єднання | |
    | | України з Росією. Церк. | |
    | | Реф-ми ведуться | |
    | | Зверху? Протест. Розкол | |
    | | Общ-ва на прихильників і | |
    | | Противно. реформи. На чолі | |
    | | Старообрядців - протопоп | |
    | | Авакум. Почалися жорстокі | |
    | | Гоніння на розкольників, | |
    | | | |
    | | | |
    | | Рух кіт-их придбало | |
    | | Соц. забарвлення. 1654 - наказ | |
    | | Зібрати всі церк. книги та | |
    | | Видати нові, виправлений. | |
    | | Указ: ікани, в кот-х наруш-е | |
    | | Канонів зібрати, спалити. В | |
    | | 1682 Авакум живцем спалений. | |
    | | Але незважаючи на гоніння, | |
    | | Движ-е старообр. набирає | |
    | | Силу і у XVIII ст. Співпадаючи. с | |
    | | Процесом закреп. Боротьба | |
    | | Проти кр. права прийнятий. | |
    | | Визна. сенс. Зі старою | |
    | | Вірою зв. свобода. кін. | |
    | | XVII - реф-ма закінчена, | |
    | | Церк. обряд виконаний за | |
    | | Грец. зразком і нов. | |
    | | Книжки? Зближені. Росії та | |
    | | Європи. Важливо. нововведенням у | |
    | | Системі управлін-а було | |
    | | Створення з ініціативи царя | |
    | | Олексія Михайловича наказів | |
    | | Таємних справ і Рахункового. | |
    | | Наказ Таємних справ підпорядкований. | |
    | | Особисто цареві і був поставлений | |
    | | Над усіма гос. уста. В | |
    | | Рахункової наказі вперше | |
    | | Об'єднано фін-ше управл. | |
    | | Країни. Після смерті Алекс. | |
    | | Мих. (1676). цар - його | |
    | | Старший син | |
    | | Федір-хворобливий хлопчик 14 | |
    | | Років. Фактіч. влада взяли в | |
    | | Свої руки його спорідненості. по | |
    | | Матері Милославські і сестра | |
    | | Софія, відмінність. сильною волею | |
    | | Та енергією. Правлячий гурток | |
    | | При царівні очолив розумний | |
    | | І талановитий князь Голіцин | |
    | | - Фаворит царівни. Продовжений | |
    | | Курс на піднесений. двір-ва, на | |
    | | Созд-е умов для злиття | |
    | | Двір-ва і боярства в єдине | |
    | | Стан. Сильний удар по | |
    | | Становим привілеям | |
    | | Аристократії завдано в 1682 | |
    | | Скасуванням місництва. Тепер | |
    | | При службових призначеннях на | |
    | | 1 план висуваючи. принцип | |
    | | Особистих заслуг замість | |
    | | Відживаючого ознаки | |
    | | «Породи». Серйозні | |
    | | Соціальні конфлікти, | |
    | | Іноземна інтервенція, | |
    | | Зміни | |
    | | Соціально-економічної | |
    | | Життя, посилення впливу | |
    | | Західноєвропейської культури | |
    | | Глибоко вплинули на | |
    | | Розвиток російської культури. | |
    | | XVII століття стало для неї | |
    | | Переломним. Протягом | |
    | | Усього століття йшов активний | |
    | | Процес обмірщенія культури | |
    | | - Звільнення її від | |
    | | Церковного впливу. КУЛЬТУРА | |
    | | У 70-х роках поява. 1ая | |
    | | Друкована історична книга, | |
    | | Стала 1ой доступною учебн. | |
    | | Книгою з рос. історії з | |
    | | Древня. часів. Просвещение | |
    | | Охоплює все більш широкі | |
    | | Шари насел. і пріобр.т усі | |
    | | Більш глибокий і | |
    | | Всебічний хар-р. Значить. | |
    | | Зросла грамотність серед | |
    | | Дворян та міських жителів. | |
    | | До кінця століття кожен 2ой | |
    | | Або 3-й городянин вмів читати | |
    | | І писати. Появл.я едінообр. | |
    | | Друковані підручники: в 1634 р. | |
    | |-Перше буквар, в 1682 р. | |
    | |-Таблиця множення. Зростання | |
    | | Утворений. насел.? підвищення | |
    | | Книжкового попиту. Протягом. | |
    | | XVII Друкарський двір видав | |
    | | Близько 500 найменувань книг. | |
    | | Відкривши. книжкова крамниця. В | |
    | | XVII виникає 1ая в Росії | |
    | | Наукова бібліотека при | |
    | | Аптекарському наказі. Происх. | |
    | | Накопичений. знань в наукових | |
    | | Галузях. Помітний внесок в | |
    | | Світову науку внесла російська | |
    | | Геогр., Кіт-а поповнилася | |
    | | Описами величезних | |
    | | Територій Сибіру і Далекого | |
    | | Сходу завдяки | |
    | | Інтенсивної розвідки цих | |
    | | Нових земель. У 1633-1638 в | |
    | | Рез-ті походу козаків Іллі | |
    | | Перфільева та Реброва відкриті | |
    | | Р.Яна і Індігірка; Курбатов | |
    | | Іванов вийшов до Байкалу; | |
    | | Семен Дежнев і Федот Попов в | |
    | | 1648 відкрили протоку м/у | |
    | | Азією та Америкою; експедиції | |
    | | Пояркова та Хабарова відкрили | |
    | | Шлях до Тихого океану. | |
    | | Великий внесок у изуч-е | |
    | | Монголії та Китаю внесли | |
    | | Статейні списки російських | |
    | | Посольств. Але в цілому | |
    | | Російська наука XVII відставала | |
    | | Від західноєвропейської. через низький | |
    | | Рівня тео. розробок, | |
    | | Що особливо позначалося в | |
    | | Природознавстві. У XVII ст | |
    | | Архітектурі посилюється | |
    | | Декоративність. Основним, | |
    | | Будівельним матеріалом | |
    | | Як і раніше залишається дерево. | |
    | | Зр. V строит-ва з | |
    | | Цегли-в основному це | |
    | | Будівлі урядових | |
    | | Установ, торговельних та | |
    | | Промислових підприємств. | |
    | | Почалося використання | |
    | | Поліхромних кахлів, | |
    | | Фігурного цегли, | |
    | | Білокам'яних деталей, що | |
    | | Надавало будівлям | |
    | | Святкового вигляду. Досягло | |
    | | Свого розквіту традиційне | |
    | | Храмове будівництво. В | |
    | | XVII ст. зводиться | |
    | | Грандіозний Ростовський | |
    | | Кремль, завершується | |
    | | Оформлення монастирських | |
    | | Ансамблів - | |
    | | Іосифо-Волоколамського, | |
    | | Троїце-Серга-ва, | |
    | | Кирило-Білозерського. В | |
    | | Останньої чверті XVII ст. | |
    | | Виникає новий стиль, | |
    | | Особливо характерний для | |
    | | Невеликих церков у садибах | |
    | | Руських вельмож, | |
    | |-Московське, або | |
    | | Наришкинськоє, бароко. В | |
    | | Цьому стилі були побудовані | |
    | | Церква Покрова в Філях та | |
    | | Сухарева вежа в Москві. | |
    | | Зобразити. позов-во, | |
    | | Переважно іконопис, | |
    | | Перебувало під пильним | |
    | | Наглядом церкви і | |
    | | Держави і зберігало | |
    | | Традиційно консерватов. | |
    | | Стиль. Контроль за деят-ма | |
    | | Живописців здійснений. | |
    | | Збройна палата Кремля, з | |
    | | XVII ст. що стала | |
    | | Художнім центром | |
    | | Країни. | |

    ----------------------- боярських. Дума

    Государева скарбниця

    Государевий палац

    воєводи

    волостелина

    старшини

    воєводи

    податки

    кріпаки (приватно-власницькі)

    гос-ні, своб-ті (чорносошну)

    несли повин-ти на користь д-ви. Податок з землі. Володіли землею. Процесперекладу гос. кр-н в креп. зав-ть до 40х рр.. XIX

    принале. двір-ву 57%

    боярам 10%

    церква 14%

    государеву двору 10%

    царської родини 9%

    У чистому вигляді ренти не зустрічей. Змішана рента.

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !