ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Шпора з історії
         

     

    Історія

    1.Історія, як наука, її предмет, мета і значення
    2.Проісхожденіе слов'ян та їх розподіл у Європі. Східні слов'янинапередодні утворений гос-ва
    Історія ДР-ист першого гос образ рус. В.С. розселилися в 6-8в на тер-ії від
    Карпатських гір до берега Балтики, від З. Двіни до верх Оки і Волги. Гол місцемоббитий слов'ян-ліс, врятував від степових кочівників, що дає їжу, паливо. Отл відз.Евр-ні розсікають гірських систем. Осн заняттям було землеробство. В.С.займалися худобу, рибальство, збираючи меду. Люди пост пересуваючись на нові місця.
    Вони жили в пост бойовому напрузі. Геогр і клімат вловив надали вирішальновплив на побут, госп. деят в.с. Сформується. ментолітет на поч 1 тис н .. е..слов'яни жили рід громадами. Хіба землеробство і появ ізбит продукту давали метушняокрему сім'ю обеспеч своє самост ім. На зміну рід громаді приходилагромада сусідська, єдність кіт постач госп-ми зв'язками. На чолі стоялистарші, облад більш владою. З 6в н.е. у в.с. нач розклади рід відносин.
    поява нерівності, разв товарообміну між різн племенами вели до обр соцгруп. Рід конц владу у своїх руках не тільки багатство, а й влада. Підчолі племені стояв князь, вершить суд і розправу за допомогою дружини. У 8 -
    9вв йде Інтенс разв-ие ек-ки, разв торгівлі, зростають міста. На початку 9 вйде піст процес складів д-ності. складною, разнообр була релігія в.с.
    Її витоки йдуть у індоевр др вірування. Рел наз язичництвом. На чолі:
    Сварог-бог всесвіту, його сини. Все життя в.с. юила пов'язана зі світомсверхьест істот, за кіт стояли сили прир. Це був світ фантастики і поетвін входив до каждодн життя кожної слов'янської родини.

    3. Основні етапи становлення давньоруської д-ності.
    980 - 1015 - князювання Володимира. 988 - запровадив християнство на Русі, щовідповідало новим заг-венним відносин. * 9 ст. - Освіта
    Давньоруської гос-ва з центром у Києві. 9 - 10 - складання давньоруськоїнародності, об'єднання земель в єдину д-ву; створення апарату вл-ти.
    Князь, віче, дружина. Князь - на чолі племені (законодавець, військовийватажок, суддя, адресат данини). Княжа адміністрація - посадники ітисяцькі - чиновники органів держуправління і особисті слуги князя: тіуни (дворецькі), стольники (дипломати), ловчі (ми в майбутньому) (внаслідокблизькості до князя стали відомими чиновниками. * Віче - народні збори,рішення кіт. виконували князі. Дружина - підтримувала вл-ть князя, аледалеко не подданіческіе відносини. "Старша дружина" - наиб. багаті івпливові землевласники. Складали "думу" князя і називалися боярами.
    "Молодші" дружинники, "отроки", "чадь" - слуги (у воєнний час воїни).
    Основне населення складали вільні общинники ( "люди"). Смерди (широка заг-жавна група) мабуть невільні або напіввільні князівськіданину. Раби: челядь, холопи. Головне джерело - полон. Були повністюбезправні. У 12 ст. холопство: "обельними" і неповне. Полон, самопродаж,одружиться на рабі. Кінець 12 ст. "Закупи" - що потрапили в боргову кабалу докнязю або його дружинника. Особисте хо-во + право на викуп. "Рядовичі" - життязахищена лише min 5 гривень штрафу. "Ізгої" - який втратив свого соц.статусу (порвати з громадою, холопи, відпущені на волю). Зароджуєтьсястановий лад. Риси: численність і строкатість станових груп;нестійкість та наявність проміжних шарів; виділення станових груп зпоходженням або за становищем в державі.

    4. Давньоруська гос-во, його економ і суспільно-політ пристрій.
    З «повісті временних літ» у 862г. запрошення Рюрика, Сінеуса, Трувор (трибрата) на князювання. 882 смерть Рюрика, князь новгородський Олег убивдружинника Рюрика Аскольда. Початок історії Русі по «норманської теорії».
    882р. Олег об'єднав Новгород і Кев в Київську Русь. Провідна роль Військово -дружинної знаті. З Xв. перехід до феодальних відносин. Залежнийнаселення: закупи (в залежності від князя з-за боргу), Радович (подоговору), ізгої (збіднілі вихідці з громад), холопи. Олег прийняв титулвеликого князя. 907р. облога Олегом Константинополя. 911г. перший письмовийдоговір між Візантією і Руссю. 941-44 походи Ігоря (сина Олега) на
    Візантію, приєднання їм племен уличів, тівірцев. Князь збирав данину,віри (штрафи) з підкорених племен. 945г. древляни (князь Мал) вбили Ігоря призборі данини. Ольга помста за чоловіка-спалила столицю Іскоростень, встановила
    «Уроки», «цвинтарі» (фіксована данину, місце, куди вона звозилися). 962г.
    Святослав отримав правління. 964г. розгром Святославом Волзької Булгарії,
    Хозарського каганату, взяв р. Ітіль, Саркел, приєднання земліясів (осетинів), касогоров (черкесів). 970г. початок війни з Македонією, в 971г.
    Русь змушена віддати Болгарію. 980г. Володимир зійшов на престол. Припинивміжусобицю. Завоювання р. Червень, Перемишля. Хрещення Володимира в
    Херсонесі (Крим) в 988г. Хрещення мечем і вогнем. Ярослав Мудрий (1019-1054).
    1036 поразка печенігів, зв'язки з Швецією, Візантією, Німеччиною, Польщею.
    1039г. проголошення Іларіона митрополитом Русі. 1016г. «Правда
    Ярослава », 1072г. «Руська правда» ( «Правда Ярославичів» 2-а частина)-склепіннязаконів.

    5. Причини прийняття християнства на Русі.
    У 988 р. при Володимирі 1 як державну релігію було прийнятохристиянство. Хрещення Володимира і його наближених було скоєно в
    Корсуні - центрі візантійських володінь у Криму. Йому передувало участькиївської дружини в боротьбі візантійського імператора Василя 2 з заколотомполководця Варди-Фоки. Імператор переміг але не виконав своєїзобов'язання - віддати за Володимира свою дочку Анну. Тоді Володимир обложив
    Корсунь і примусив візантійську царівну вийти заміж в обмін на хрещення
    "Варвара", якого давно приваблювала грецька віра. Володимир, охрестившисьсам, хрестив своїх бояр, а потім і весь народ. Поширення християнствачасто зустрічало опір населення. Прийняття християнства маловелике значення для подальшого розвитку Русі.Прінятіе християнствазміцнювало гос. владу і територіальну єдність Київської Русі. Але маловелике міжнародне значення, полягає в тому, що Русь ставалатепер рівною іншим християнським країнам, зв'язки з якими значнорозширилися. Нарешті прийняття християнства відіграло велику роль у розвиткуросійської культури, яка зазнала на собі вплив візантійської, через неїантичної. На чолі російської православної церкви був поставлений митрополит,призначений константинопольським патріархом. Все населення країни булозобов'язана платити податок на користь церкви - "десятину".

    6.Політ. роздробленість Стародавньої Русі (XI-XIIвв)
    Зі 2треті 12в до конца15в на Русі тривав період феодальноїраздробленності.Главн.предпосилкі: ослаблення центральн.власті київськогокнязя, зміцнення влади феодалів на місцях. (повстання в Києві-
    1113г.бедствіе народу через усобиць князів) Зростало велике феодальнеземлевладеніе.У круп.феод.есть свої дружини, апарат управління: зростання бажанняотд.от Кіева.Особая опора на служивих-дворян, составлявш.дружіну кот.получза службу гроші, землю.Рост володінь церкви.''Русская правда''-юредіческізакреп.господство феодалів і залежність смердов.В конце12-нач13в. на Русісклалися три центри: Галицько-Волинське княж-во мало терр.-від пруссів ілитовців до Дунаю (Галич, Червень, Львів, Перемишль, Володимир) 1199-1205 княж.
    РоманМстіславовіч.Особий розквіт пріДаніілеРомановіче (1238-1264) Боярихотіли вийти з-під княж.власті, вступаючи в змову з пол.Владіміро-
    Суздальське-отНіжНовг до Твері.Стала незавісот КваВ 30-х г12века при сині
    Вл.Мономаха-Юр.Долгорукій (1125-1157)
    Він розширив підпорядкувавши: Муром, Рязань, мордву, марі.Ростет
    МоскваАндрейБоголюбскій (1157-1174)-захопив Київ і проголосив себевеликим князем.Заговорщікі вбили і братВсеволодЮр-ч Велике Гніздо (1176 -
    1212) розправ з заг подчінівСмоленск і Чернігів Князівство стало називатися
    Великим Володимирським.
    Новгород.освободілся від Києва в 1136.Власть належала багатий.
    Боярству.Бояре тримали в руках міське збори вільних громадян -вече.Вече обирало з бояр посадника (суд, упр.) і йогопом, тисяцького (ополчення). З 1156 віче ізбір.архіепіскопа (скарбниця, зовн) Длязабезпечення зовнішньої безпеки. Запрошувався князь з дружиною Князь неімелправа упр.ісобств.в республ.В 1348 Псков відокремився. Політ. дроблен.неспричинило культ. разобщ.Общее релігійне созн. І єдність церкви забарилисяпроцеси відокремлений. Ісоздалі передумови.
    Для будущ.воссоедіненія руських земель.
    Позитивним моментом роздробленості як побудова регіонів країни.
    Негативні: 1. Междуусобіци 2. Боротьба за територію князівства 3. Русьвиявилася забезпеченої напередодні чергового навали кочівників.
    !!!!!!!!+ можна подивитися 7 питання

    7. Монголо-татрское ярмо на Русі та його наслідки.
    1237-1241 рр.. руські землі зазнали удару з боку Монгольськоїімперії, що завоювала величезну територію від Тихого океану до Центральної
    Европи.После походів на Північно-Східну і Південну Русь об'єднаногомонгольського війська під командуванням онука засновника імперії - Чингісхана
    - Батия встановилося так зване монголо-татарське іго.Русскіекнязівства не ввійшли безпосередньо в територію Золотої Орди. Їхзалежність виражалася у сплаті податків. Київська земля після навалиостаточно втратила своє колишнє значення. Київ був узятий татарами в 1240р. в розпал боротьби за нього змагаються між князями. У Чернігівськійземлі в другій половині XIII століття різко посилюється політичнароздробленість. XIV ст. більша частина Чернігівщини була підпорядкованалитовським князем. У Південно-Західної Русі в результаті об'єднання Волині та
    Галичини сформувалася сильна держава і успішно протистоялотатарського натиску. Але наприкінці 50-х років Галицькому князеві все-такидовелося визнати залежність від татарського хана. У Смоленській земліпитомі князівства не закріпилися за певними князівськими лініями, якце було в Чернігівській землі. Рязанська земля в другій половині XIII-XV ст.зберігала відносну незалежність. Проте вона була затиснута між Золотою
    Ордою, з якою безпосередньо межувала, і Північно-Східною Руссю.
    Муромське князівство вже в середині XIV ст. стало залежати від Московського, ана початку 90-х років увійшло до її складу. Територія Переяславського князівствапісля Батиєва нашестя перейшла під безпосереднє управління Орди.
    Після монголо-татарської навали долі різних земель розійшлися.
    З чотирьох найсильніших в першій половині XIII в. князівств три
    (Чернігівське, Галицько-Волинська та Смоленське) втрачають свій суверенітет івходять до складу держав - Литви і Польщі. На території четвертого -
    Володимиро-Суздальського - починається формування нового єдиного російськогодержави. Таким чином перестала існувати стара політичнаструктура, для якої були характерні самостійні князівства - землі.
    Безпосередній вплив на економіку виразилося, по-перше, врозорення територій під час ординських походів і набігів, особливо частихв другій половині XIII в. По-друге завоювання призвело до систематичноговикачування значних матеріальних коштів у вигляді ординського "виходу" іінших поборів, що знекровлювали країну. Після навали XIII ст.посилилася роз'єднаність руських земель. Припинилася боротьба різнихкнязівських гілок за Київ, Новгород і Галич.
    В області духовної культури простежується помітне безпосереднєвплив монголо-татарського нашестя: загибель значних культурнихцінностей, тимчасовий занепад кам'яного будівництва, живопису, прикладногомистецтва, втрата секретів ряду ремесел, ослаблення культурних зв'язків з
    Західною та Центральною Європою.
    Таким чином, монголо-татарське завоювання зробило значнийвплив на давньоруське суспільство. Найбільш схильними до виявилисясоціально-економічна і політична сфери.

    8.Образованіе єдиного великоруського гос-ва (XIV-XV)
    Передумови об'єднання земель: 1.ек розвиток регіонів, як наслідок феодраздрася-ти викликало необхідність розширення обміну і торгівлі між отд кн -вами 2.Формування на місцях досвіду управління та створення структуруправління 3.мощним стимулом з'явилося прагнення звільнитися від зовнішніхворогів. 4.народ втомився від нескінченних воєн, суперечки, і тому вони хотілистабільності; за об'єднання виступала церква 5.сохранілось культурнеєдність російського народу. Це знайшло відображення в мові, лит-ре, звичаї,трдіціях. 6.Центром об'єднає движ-я стала Москва. До 1280 М булапростий фортецею, перша Моск князем явл Данило Олександрович (син Ал.
    Невського)
    Причини піднесення Москви: 1.вигодное географіч полож-е (а. Тут проходиввузол сухопутних доріг з півдня на північ і соотв із півночі на південь б. Зручніводні шляхи в. Моск кн-во займало центр полож-е) 2. Уміла політика москкнязів (а. Всі моск кн-я постійно дбали про збільшення своїх земель б.
    Моск кн-я інтенсивно будували дороги, міста, храми для залучення насел-яв ці р-ни в. Вміли отримати вигоду з відносин з ЗО р. введення інститутууспадкування престолу від батька до сина) 3.Помощь церкви і співчуттядуховенства (у 1326 р митрополича кафедра була перенесена в М)
    4.отсутствіе сильних ворогів 5.нац співчуття моск князям. В очах народу
    М к-ть уявлялося процвітаючим і стабільним, тому жителі іншихрегіонів тяжіли до М.
    Етапи об'єднання:
    I етап: 1280-1389. Іван Калита (1327-1340), Симеон Гордий (1341-1353),
    Дмитро Донський (1359-1389). Це період зростання авторитету М к-ва в політ,економ, духовн аспектах, а саме (1.За цей період тер-я М к-вазбільшилася до 200.000 кв км 2.благодаря М кн-м припинилися набіги татарна рос землі 3.билі ослаблені і приведені в зав-ть от М князя крупнейпротивники (Тверь, Новгород, Рязань) 4.М стає центром російськогоправослав'я 5.ярлик на князювання у Вол-Сузд землі закріпився за М кн-ми 6.нацьому етапі спостерігається приплив службових людей з др КНВ 7.іменно М кн-я в
    1380 р організували першу перемогу проти т-м
    II етап: 1389-1462. Період кризи в освіті М г-ва. У цей періодзнову посилюються суперники М князя новго-д, Тверь, Північно-Галицькій землі.
    Василь 2 Темний зміг закінчать-но відстояти завоюю позиції. Оконочат-но Мстає центром Р православ'я, а саме в 1448 р вперше були проведенісамост вибори митрополита. У 1439 Візант церква пішла на возз'єднання зкатоліч церквою, тобто відбулася Флорентійська унія. М ц-вь відмовиласяпідписати унію.
    III етап: 1462-сер. XVI ст. Іван III, Василь III, Іван IV Грозний.
    Відбувається завершення об'єднання рос земель, отримання повної політнеза-ти і юрид оформл-е інститутів гос. влади

    9.Особенності підлогу і соц-економ розвитку руських земель в період створенняєдиного гос-ва.
    10.Формірованіе російської централізованого гос-ва.

    11.Укрепленіе самодержавної влади за Івана 4
    Все частіше великий московський князь іменується царем, з часомрозробляється обряд вінчання на царство. У 1547 році на царство вінчається
    Іван 4, майбутній Грозний. Його царювання відзначено цілою низкоюнововведень: 1.военная реформа, після якої з'явилася можливість перейтидо активної зовнішньої політики. Суттю реформи було створення стрілецькоговійська, упорядкування служби дворян в таборі, виділення артилерії всамостійний рід військ, використання козацьких загонів надержавній службі. Золота Орда, розпадається на ряд незалежнихханств: Казанське, Астраханське, Кримське, сибірське і Ногайську орду.
    Російські князі та царі грали на суперечностях між ханствами і підкорилибільшість з них. Першим впало Казанське ханство, столиця якого була
    Казань. Потім впала Астрахань і почалося підкорення Сибірського ханства.
    Тільки Кримське ханство зберегло відносну самостійність.
    Таким чином, Іван 4 вирішив одну з найважливіших проблем - забезпеченнябезпеки Російської держави на сході. Однак на півдні залишилося
    Кримське ханство, яке загрожувало набігами.
    Головними супротивниками із заходу виступали Ливонський орден і польсько -литовська держава, продовжує зберігати владу над значнимиземлями колишньої Київської Русі. Іван Грозний вторгається в землі Лівонськогоордена, який був противником із заходу, і бере ряд перемог. Але незабарому війну втручаються Данія і Польща. Війська Івана 4 зазнають поразки.
    Ситуація ускладнюється зрадою ряду ближніх бояр. Внаслідок цього Іван
    Грозний ввів зміни в систему державної влади.
    Країна була розділена на дві частини: Земщина і опричнину. У опричнину увійшливажливі в економічному та стратегічному відношенні райони. На цих земляхоселилися дворяни, що входили до опричного військо.
    Іван Грозний хоче знищити залишки феодального дроблення країни. Він незупинявся ні перед якими жорстокістю. Розпочався опричних терор,страти, посилання. Лю?? ой смертю загинули тисячі жителів Москви, Твері, Клину,
    Торжка, Новгорода та інших міст.
    Справа була в тому, що Цар прагнув боротися з боярської незалежністю ісамостійністю, що виникала з цілком об'єктивних причин:боярського землеволодіння, яка не була обмежена жодними умовами.
    Дворяни мали маєтки на умови обов'язкової військової служби і булибезпосередньо пов'язані з царською владою, яка їм цю землю і дала.
    Бояри ж, особливо нащадки князів - не вважали царську владу абсолютнонезаперечним авторитетом. На місце страчених Грозним непокірних бояр тутж вставали нові. Але цар боровся зі слідством, а не з причиною. Підсумокопричнини був сумний: багато центральні області запустілий, населеннязалишало ці місця. Одним з найбільш грандіозних діянь Грозного буврозгром Новгорода. Але опричного військо, покликаний не тільки викорінювативнутрішніх ворогів, але і служити опорою царя у зовнішніх війнах, виявилосяабсолютно нездатним до виконання такої ролі. У 1572 році опричнина булаліквідована після повного провалу в боротьбі з навалою кримського хана.
    Іван Грозний почав Ливонську війну. Він хотів домогтися виходу до Балтійськогоморя, щоб забезпечити вільні контакти з країнами Західної Європи.
    Війна була завершена в 1583 році через взаємного виснаження сторін. Післясмерті Івана Грозного в 1584 році владу в державі успадкував його син
    Федір, В Угличі зі своєю матір'ю - останньою дружиною Івана грізного, Марією
    Нагий - жив інший його син - малолітній царевич Дмитро. У 1591 році призагадкових обставин він гине. Це відіграло головну роль упослідували незабаром події.

    12. «Смутні часи» в Росії: причини, сутність, наслідки.
    1598-1613 (смута-розпад державності)
    Після смерті Івана4 (1584) престол успадкував Федір - не здатний дляправління чоловік. Вся влада була в його шурина Бориса Годунова. Початоксмути поклала загибель сина Івана Грозного. Після смерті Федора, що не мавспадщини, Земським собором був обраний царем Борис Годунов. Що дозволиловідсунути назріваючу соц. конфлікт. 1601 - у Польщі оголошуєсамозванець Лжедмитрій, видавши.
    Себе за сина Івана4. в1605 Бояри зрадивши Бориса присягнули до Лжедмитрія,який почав царювати. В1606в ході повстання Лжедмитрій убитий. На троні
    Васил Шуйський. УсіленіеКрепостн. гніту, нестабіл. і свавілляфеод.визв.восстаніе селян, холопів. 1606-перше селянська війна. ОснПричому: процес закріпачене. (укази1581, 92,97), нестабільність і відчай підвладних структурах. Іван Болотников-глава повстання селян і холопів з
    Путивля рушив На Москву.
    Влітку 1607, коли військо Івана Шуйського облягали Тулу, у Стародубіз'явився другий самозванець, що видавав себе за царевича Дмитра (Лжедмитрій
    II). Лжедмитрій II домігся деяких успіхів. У червні 1608 Лжедмитрій IIпідступив до Москви, В Тушино перебралося чимало дворян і представниківвлади, невдоволених правлінням Шуйського. У країні встановилося двовладдя.
    Фактично в Росії стало два царі, два Боярські думи, дві системинаказів. У Москві стався палацовий переворот.
    Причини смути: 1. перервався рід Рюриковичів (послідовники від Бога) 2.
    Початок 17в було катастрофою для Росії (голод, загальне невдоволення,люди починають залишати рідні села для подорожі по країні) 3.
    Моральна проблема
    НАСЛІДКИ Велика Смута: Смутні часи було не стільки революцією,скільки важким потрясінням життя Московської держави. У соціальномускладі суспільства Смута справила подальше ослаблення сили і впливустарого родовитого боярства, яке в бурях Смутного часу частиноюзагинуло або було зруйноване, а частиною морально деградувало ідискредитувало себе своїми інтригами і своїм союзом з ворогамидержави. У конкретних геополітичних умовах був обраний подальшийшлях розвитку Росії: самодержавство як форма політичного правління,кріпосне право як основа економіки, православ'я як ідеологія, становийлад як соціальна структура

    13. Розвиток кріпосницьких отн-ий на Русі. Особливості російськогофеодалізму.
    Зі 2треті 12в до конца15в на Русі тривав період феодальноїраздробленності.Главн.предпосилкі: ослаблення центральн.власті київськогокнязя, зміцнення влади феодалів на місцях. (повстання в Києві-
    1113г.бедствіе народу через усобиць князів) Зростало велике феодальнеземлевладеніе.У круп.феод.есть свої дружини, апарат управління: зростання бажанняотд.от Кіева.Особая опора на служивих-дворян, составлявш.дружіну кот.получза службу гроші, землю.Рост володінь церкви.''Русская правда''-юредіческізакреп.господство феодалів і залежність смердов.В конце12-нач13в. на Русісклалися три центри: Галицько-Волинське княж-во мало терр.-від пруссів ілитовців до Дунаю (Галич, Червень, Львів, Перемишль, Володимир) 1199-1205 княж.
    РоманМстіславовіч.Особий розквіт пріДаніілеРомановіче (1238-1264) Боярихотіли вийти з-під княж.власті, вступаючи в змову з пол.Владіміро-
    Суздальське-отНіжНовг до Твері.Стала незавісот КваВ 30-х г12века при сині
    Вл.Мономаха-Юр.Долгорукій (1125-1157)
    Він розширив підпорядкувавши: Муром, Рязань, мордву, марі.Ростет
    МоскваАндрейБоголюбскій (1157-1174)-захопив Київ і проголосив себевеликим князем.Заговорщікі вбили і братВсеволодЮр-ч Велике Гніздо (1176 -
    1212) розправ з заг подчінівСмоленск і Чернігів Князівство стало називатися
    Великим Володимирським.
    Новгород.освободілся від Києва в 1136.Власть належала багатий.
    Боярству.Бояре тримали в руках міське збори вільних громадян -вече.Вече обирало з бояр посадника (суд, упр.) і йогопом, тисяцького (ополчення). З 1156 віче ізбір.архіепіскопа (скарбниця, зовн) Длязабезпечення зовнішньої безпеки. Запрошувався князь з дружиною Князь неімелправа упр.ісобств.в республ.В 1348 Псков відокремився. Політ. дроблен.неспричинило культ. разобщ.Общее релігійне созн. І єдність церкви забарилисяпроцеси відокремлений. Ісоздалі передумови.
    Для будущ.воссоедіненія руських земель.

    14. Реформи Петра 1
    1682-Петро стає царем (під регенстві Софії до 1689). Передумови до разв -ю Росії: 1) активізація внеш.політікі і діпломатіі2) інтенсифікація внутр. івнеш.торговлі (ремесло і мануфактури, Новоторговий статут), 3) реформує-е фінанс -й і податкової систем, 4) абсолютизація верх.власті, 5) воен.преобраз-я В17столітті, 6) розмежування общ-ва під владою зап.культури. Проникнення в Росс-еобщ-во ідей раціоналізму (свідомість-СР-під панів-ва надприродою) => з'являється протягом дуалізм.Конец 17 в.появілісь податки а грошівпали. Торговельні зв'язки залишалися в нерозвинений-му стані. Постає вибір
    : патріархальна країна або реформи (увійти до Європи) .1694-1 в історііЕвропивоен.ученія.Ітог обуч-я Петра: працівник, солдатів, освічений, склав колозагальних друзей.1-ті спроби Петра як гос.деятеля :1695-похід на
    Азов (провал) ,1696-2 похід на Азов (успіх) => створення рус.флота. (20Жовтень) .1697-98-"Велике посольство" (пошук членів Альянсу проти
    Туреччини) Стержень реформ-Север.война (1700-1721) .1-е битва під Нарвою
    (враження), народження гвардії (Семенівський та Преображенський). Економічніреформи: 1) політика меркантелізма-созд-е сприятливих умов для торгівлі
    , 2) збільшення податків на захід-ті товари, 3) організ-е діяч-тирус.купцов, 4) насильства-ве созд-е торгових компаній.1718-1724-Подушнаперепісь.1724-паспортна сістема.Разв-е примушує-ти застосовувало посесійних
    (купувати-ся для заводів) селян .=> гальмо в разв-і.1704-видалення Бояр Думиі влада у консилией міністров.1711-образів-і Сенату. (висш.орг-н управ -я) .1718-прийнятий "реєстр колегіям" (44прікази-> 10коллегіі) .1720-учережден
    Генрегламент колегій (склад-президент, віце-президент, 4 радника, 4ассесора) .4 колегії-1) іноземна, військову і судова, 2) --фінансова, 3) торгівлі, 4) промислових ті.1722-створена прокуратура. Неофіц-йголова Сенату-Ягужінскій.1721-образ Синод, на чолі обер-прокурор.1714-указоедінонаследіі (помістя зрівнювалися вотчиною) .1722-Табель про ранги (14рангів) Воен.реформа.1705-рекрутс-я повінность.Модерн-на стратегія ітактіка.Введени Воїн-й і Морс-й устави.В 1 чверті
    17в.сформіроваласьвоенно-бюрократіч-я сістема.наверху-імператор.

    15. «Палацові перевороти»: сутність, рушійні сили.
    Після смерті Петра I стало питання про престолонаслідування. З претендентів натрон по чоловічій лінії був лише один онук Петра I, син царевича Олексія -
    Петро Олексійович (майбутній Петро II). По жіночій лінії найбільші шанси малаостання дружина Петра - Катерина. Катерину підтримували: Меншиков,
    Ягужинського, Толстой, Макаров, Прокопович, Бутурлін. Онука Петрапідтримували: Голіцина, Довгорукі, Шереметьєв, Рєпнін. За підтримкигвардії на престол зійшла Катерина.
    Необмежена вплив на імператрицю надавав Меншиков. Він ставфактичним правителем Росії. 1726 - створення Верховного таємногоради. Сенат і колегії ставилися Подь нагляд цього органу.
    У травні 1727 померла Катерина I. Її наступником став 12-річний царевич
    Петро. Але країною як і раніше фактично правив Меншиков. Меншиковрозраховував видати свою дочку Марію заміж за Петра II. Але під час хвороби
    Меншикова князя Долгорукова відновили Петра II проти него.Он бувзасланий в сибірський місто Березів, де й помер.
    Після смерті Петра II (1730) - було вирішено запросити племінницю Петра I-
    Ганну Іванівну (1730-1740). По суті, імператриця перетворювалася на маріонеткуверховніков. Проте їх затія провалилася. Анна відновила самодержавство.
    Почалася сумнозвісна «біронівщини». Дворяни були незадоволені цимрежимом.
    1740-Анна померла. Спадкоємець-Іван IV Антонович, а регентом при ньому став
    Бірон. Бірон правил всього 22 дні. Він був повалений Мініхом. У листопаді 1741гвардійці-змовники звели на престол дочка Петра I-Єлизавету. Всі справивона передоручив міністрам і фаворитам-А.Г. Розумовському і І.І. Шувалову.
    Спадкоємцем цариці став її племінник Петро III Федорович. У червні 1762
    Петро III був скинутий, на престол зведена його дружина-майбутня Катерина
    Велика (1762-1796).

    16. Політика «освіченого абсолютизму» Катерини 2спроба втілення ідей франц просвітителівзаймалася освітою людейформа г-ва - абс мон-хія, тому освічений абсолютизм
    Мета реформ: 1.легітімізіровать влада 2.совершенствованіе законодавчих-ва
    (При Е2 зникає система посесійних кр-н.)
    Економіка: 1.отмена політики протекціонізму 2.меняется акцент політикимеркантилізму 3.ослабленіе гос контролю над приватно-підприємців деят-ма
    4.развітіе банківської справи 5.законодат закріплення ч/з 6.отмена відкупів імонополій на той чи інший вид прод-ції 7.шоссейние і грунтові дороги
    8.появленіе асигнацій 9.расшіряются види мануфактур
    Цілі зовнішньої політики: 1.укрепленіе південних кордонів 2.повишеніе авторитету
    Росії 3.виход до чорного моря 4.укрепленіе самодерж влади 5.укрепленіе запкордонів 6.укрепленіе позицій Росії в Польщі

    17. Нові спроби модернізації Росії при Олександрі 1
    У ніч з 11 по 12 березня 1801 в Росії відбувся останній палацовийпереворот. Змовники (П. А. Пален та ін) з вищої петербурзької знати вбилиімператора Павла 1. На російський престол зійшов його старший син Олександр.
    Участь Олександра в змову проти батька багато в чому пояснювалося спробами
    Павла усунути старших синів від влади. У перші роки свого правління
    Олександр добре бачив політичні та економічне відставання Росії відпередових європейських держав, думав про модернізацію країни. Оп виступавпроти діспаттізма і самодурства отца.А.востоновіл Жалованник грамотидворянству і містам, оголосив амністію, був дозволений вільний в'їзд івиїзд за кордон, скасування обмежень торгівлі, надав право міщанам іселянам купувати не населені землі. У 1801 р. був утворений
    Неодмінний рада - совещ. орган при імператоре.1802 г. - Реформи вищихорганів влади. Колегії замінили на 8 міністерств: військова, морська і тд.
    Реформи завершили процес розмежування функцій органів державної реєстрацiї.управленія.1802г - реформація сенату. став вищим адміністративним
    , судовим орг.в системі госуд.управлен.1803-реформа системи народноїосвіти. Введення принципу едінолічія торкнулося управління православноїцеркви. Реформи 1801-1811 не змінили самодержавної суті політичне життя.системи Росії. Вони посилили централізацію і бюрократизацію гос апарату.

    18.Начало буржуазних реформ в Росії: скасування кріпосного права, реформи 60 -
    70г. XIX ст
    Передумови: 1.деятельность освічених імператорів (П1, Е2, А1) 2.Де-тьпередової громадськості і двір-ва 3.недовольство народу наростаннямреволюц ситуації в країні. Цьому сприяло вражу-е в Кримській війні 4.інтенсивний розвиток капіта отн-й, початок пром перевороту в Росії
    У 1857-58 рр. у всіх губерніях були створені двір комітети, кіт повинні булирозглянути питання про повалення кр права. Після систематизації всіх цихпропозицій виявилося 3 позиції: 1.сохраненіе кр права, але лише частковейого вдосконалення 2.освобожденіе кр-н, але без землі (недоліки: г-волишалось платника податків, в м-ве почалося б бродяжництво та розбій,дворяни могли швидко змінити систему господарювання 3.освободіть кр-н сземлею, але за викуп.
    19.02.1861 було підписано документи по реформі, 5.03 був опублікований 1документ - маніфест про скасування кр права, 2 документ - положення про кр-нах,що вийшли з креп зав-ти.
    Основні положення реформи: 1.била надана особиста свобода 2.землявизнавалася влас-ма поміщика 3.кр-нін одержував у користування свої госпспоруди і визна кількість земель 4.кр-не повинні були викупити получ землю
    (механізм виплати: 20% вартості землі кр-н безпосередньо плативпоміщику (або 40 днів на рік панщина). 80% вартості земель за кр-нупоміщику відразу виплачувало г-во. А кр-н повинен був на протязі 49 років цей боргповернути г-ву.) 5.У тому випадку, якщо кр-н міг відразу викупитися, але поміщикцього не хотів, то на протязі 20 років поміщик мав право на умовах тимчасовозобов'язаного. 6.вишедшіе з креп зав-ти кр-не об'єднувалися в сільські громади.

    Позитивні наслідки: 1.В Росії було скасовано рабство, кр-во отрималоособисту свободу 2.реф-ма сприяла розвитку кап отн-й у Росії
    Негативні наслідки: 1.существовала кабала з викупом земель для кр-н. Зацей період викупні платежі були скасовані в 1906 році, кр-не виплатили р -ву в 3 рази більше вартості земель 2.реф-ма породила проблему малоземеллякр-н 3.замкнутость і прихильність з с/громаді гальмували розвиток капвідносин, а саме: не було вільного догляду, сповільнювався процесдиференціації, с/о дотримувалася вирівняти принципу, не було можливостівикористовувати нову техніку
    У Росії зберігалося поміщицьке землевлад-е. Розвиток кап-ма в Росії пішовпо Прусському шляху.

    19.Особенності економ розвитку в пореформеної Росії.
    20. Особливості політ течії в Росії в другій половині XIX

    21. Соц-економ і політ розвиток Росії в ХХ ст. Реформи Вітте.
    На рубежі XIX-XX ст. Росія була країною із середнім рівнем розвиткукапіталізму. Збереження в економіці пережитків феодалізму, їїбагатоукладність, розвиток капіталізму в рамках старої політичної системи
    (самодержавної монархії) обумовлювали суперечливе, нестабільнийрозвиток общества.Но якщо по ряду найважливіших економічних показників
    Росія відставала від передових країн, то за темпами розвитку промисловостіперевершувала їх. В країні створювалися потужні монополістичні об'єднання
    (картелі, синдикати). Особливості російських монополій - високаконцентрація виробництва і робочої сили, широке залучення іноземнихінвестицій, залежність від державних замовлень і кредитів.
    Створювався банківський капітал, яка зароджується фінансова олігархія булитісно пов'язані з державою. Ще одна особливість російського капіталізму
    - Переважання екстенсивних форм господарського розвитку. Для сільськогогосподарства, в якому було зайнято 82% населення, були характерні: зерноваспеціалізація, малопотужні селянських господарств, збереження феодальнихпережитків. Хоча Росія і займала одне з перших місць у світі завиробництва жита і пшениці, рівень господарювання залишався низьким,часто траплялися неврожаї і голод. У середовищі селян посилювалося розшарування.
    Аграрний питання було одним з найгостріших. На початку XX ст. в Росії велосябагато суперечок про подальший розвиток країни - чи треба намагатися наздогнатипередові західні країни або у Росії свій, самобутній шлях розвитку.
    Соціальна структура населення Росії (126 млн чоловік) на початку XX ст.складалася з замкнутих станів: дворянство (спадкове і особисте),імениті громадяни - городяни, духовенство, купецтво (великі російськіпідприємці Морозови, Гучкова, Мамутові тощо), селянство,козацтво. Капіталізація країни сприяла складанню нових класів --буржуазії і робітничого класу; росла прослойка інтелігенції. Відмінноюособливістю країни була багатоконфесійність. Міжнаціональні відносинитакож породжували ряд проблем (50% населення складали "інородці"). Такимчином, поряд з існуючими протиріччями між дворянством іселянством виникали суперечності між дворянством і буржуазією,буржуазією і робітниками, інтелігенцією і владою: загострювалисяміжнаціональні проблеми. Все більше наростало протиріччя між владою ібільшою частиною народу.
    Царський уряд (Микола 2) намагався вирішити гострі економічні тасоціально-політичні проблеми шляхом проведення реформ "зверху".
    Міністерство фінансів на рубежі XIX-XX ст. Очолював С. Ю. Вітте, якийбагато зробив для перетворення Росії в індустріальну країну. При ньому бувздійснено низку важливих заходів: розгортання залізничного будівництва івведення на залізницях єдиного тарифу; введення винної монополії;державне регулювання внутрішньої та зовнішньої торгівлі; розширенняприватного підприємництва; стимулювання іноземних капіталовкладень;гнучке податкове законодавство; зміцнення національної валюти за рахуноквведення золотого еквівалента рубля і т. д. Вітте були внесені пропозиціїпро руйнування селянської громади, про поліпшення становища робітників, але вони незнайшли підтримки. На початку XX ст. в країні спостерігалося загострення соціально -економічних і політичних суперечностей. Влада виявилася нездатноювирішити їх шляхом послідовних реформ як в економічній, так і всоціально-політичної області.

    22. Політ партії в Росії: генезис, класифікація, тактика, програма.
    У суспільно-політичному русі в Росії початку XX в. брали участьрізні сили, по-різному представляли собі шляхи подальшого розвиткукраїни. Визначилися три політичні табори: урядовий на чолі з
    К. П. Побєдоносцевим і В. К. Плеве (непорушність, збереження самодержавства),ліберальний (проти необмеженого свавілля самодержавства, а й протиреволюційних методів боротьби, за проведення реформ, наданняполітичних свобод, розширення прав земств і т. д.) та революційний (занасильницьке повалення самодержавства, радикальні перетворення). Першимистворили свої організації революційні сили. В основі їхньої діяльностілежали соціалістичні ідеї (на початку століття в Росії широко поширивсямарксизм, особливо серед інтелігенції, студентства і т. д.), якірозумілися і тлумачилися по-різному. "Легальні марксисти" (П. Б. Струве,
    М. І. Туган-Барановський, Н. А. Бердяєв та ін) розвивали ідею поступового,еволюційного розвитку суспільства і природної зміни суспільного ладу.
    Російські марксисти (Г. В. Плеханов, В. І. Ленін, П. Б. Аксельрод, В. І.
    Засулич, Л. Мартов, А. Н. Потресов та ін) поділяли ідеї К. Маркса проісторичної місії робітничого класу, насильницькому поваленнііснуючого ладу шляхом соціалістичної революції. Радикальноналаштовані соціал-демократи скликали з'їзд своїх організацій, щобспробувати обсягів по

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !