ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Етапи і національні особливості промислової революції
         

     

    Історія

    П Л А Н

    Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 3.

    1. Промисловий переворот в Англії ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 4-9.

    1. Передумови промислового перевороту ... ... ... ... ... ... ... ... ... .4-5.

    2. Розвиток промислового перевороту ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 5-9.

    2. Особливості промислового перевороту у Франції ... ... ... .. 10-14.

    Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 15-16.

    Список літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 17.

    ВСТУП

    У XVIII ст. в Західній Європі все ще продовжували пануватифеодальні відносини або їх досить помітні пережитки. Але завершенняпереходу до капіталістичного господарства було близько і очевидно. Головнимиподіями цієї епохи в соціально-економічній сфері стали: зародження істановлення буржуазних економічних відносин, панування конкуренції прибурхливе зростання промисловості, промислова революція в Англії, зростанняекономічного і політичного значення буржуазії, посилення антифеодальногоруху, підпорядкування села містом, майже повна заміна традиційнихзв'язків між людьми грошовими відносинами.

    В економічному відношенні Західна Європа у XVIII ст. явила собоюзразок щодо швидких темпів промислового розвитку. Вже на початкустоліття європейська мануфактура увійшла в завершальну стадію свого розвиткуі в ряді країн (Англії, Голландії, деяких галузях виробництва у
    Франції) стала переважати над ремеслом.1 У більшості ж іншихєвропейських країн (Франції, Німеччини) розвиток мануфактури стримувалосяпережитками феодалізму, цеховими привілеями, вузькістю внутрішнього ринку.

    Найбільше зрілості досягла англійська мануфактура і до середини XVIIIв. в Англії склалися необхідні соціально-економічні та політичніумови для проведення промислового перевороту. Основним змістом цьогопроцесу став перехід від мануфактури до фабрики. Від дрібного виробництва,спирається на ручну працю, - до ручної машинної індустрії, з початку влегкої промисловості.

    Корінна революція торкнулася техніку, технологію і організаціювиробництва. Система машин із загальним двигуном забезпечила безперервністьтрудового процесу. Більш дешева і якісна фабрично-заводськапродукція витісняла вироби промислів, ремесла і мануфактури. Сталосяостаточне відділення промисловості від сільського господарства. Виникливеликі міста і капіталістичний промислові центри. Остаточнооформився клас буржуазії - фабрикантів і найманих робітників - промисловогопролетаріату. XVIII ст. було століттям торгівлі з перевагою до останньоїтретини століття зовнішніх економічних зв'язків. Часом темпи зростання зовнішньоїторгівлі були вище росту промислового виробництва.

    Така загальна характеристика епохи XVIII ст., епохи початку промисловихреволюцій. У цій же роботі розглянемо які були передумови та етапипромислового перевороту в Англії, а також як проходив в порівнянні з
    Англією промисловий переворот у Франції.

    1. ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ У АНГЛІЇ

    1. Передумови промислового перевороту

    У 60-і рр.. у XVIII ст. у Великобританії, раніше ніж в інших країнах,розпочався промисловий переворот.

    Однією з передумов промислового перевороту стало значненагромадження капіталу, яке проходило різними шляхами, в тому числі іза допомогою зростання державного боргу, а отже, і зростанняподаткових питань. Причому великий капітал концентрувався в рукахневеликої кількості людей, які були здатні надати державікошти для ведення війни. Накопичення капіталу відбувалося завдякишвидкому розвитку торгівлі, з відкритого пограбування Індії.

    Важливими чинниками процесу накопичення капіталу з'явилися остаточнезнищення класу селянства і повний перехід сільського господарства накапіталістичний шлях.

    До числа найважливіших передумов промислового перевороту відноситься
    Англійська буржуазна революція, усунути наслідки для розвиткукапіталістичних відносин. Вона відкрила шлях для швидкого зростанняпродуктивних сил, затвердила буржуазну власність на землю, далапотужний поштовх аграрному перевороту і прискорила освіта національногоринку. Відбувся перехід від середньовічної феодальної монархії до монархіїбуржуазної. Сформований політичний союз земельної та фінансовоїаристократії був довготривалим і порівняно міцним. Цей союз,перетворився в подальшому в союз землевласників і всього класубуржуазії, забезпечував відносну стійкість англійської монархії. Прице аристократія, зберігши монополію політичної влади, враховувалаінтереси буржуазії.

    Безсумнівно важливим фактором, що стимулювали промислову революцію в
    Англії, була іноземна конкуренція. Зокрема, у цей період Англіязазнавала труднощів у збуті на світовому ринку свого металуі бавовняних тканин, де серйозну конкуренцію їй складали Росія,
    Швеція та Індія з її традиційно якісними і яскраво пофарбованимиприродними барвниками ситцю. Перемогти конкурентів можна було тількиза умови налагодження фабричного виробництва і випуску більш дешевої іякісною, а значить і більш конкурентноспроможної продукції.

    Все більше накопичення капіталу супроводжувалося збільшуютьсяможливостями його вигідного використання. Війни XVIII ст. майже всісупроводжувалися захопленням нових колоній: в раніше придбаних колоніяхросло багатство і збільшувалося населення. У американських колоніяхналічувалося близько 200 тисяч мешканців у 1700 р. та від 1 до 2 млн. - через 50років. У 1734-1773 рр.. біле населення британської Вест-Індії зросла з 36тисяч до 58 тисяч, зросла і кількість рабів.

    Вест-Індія була найбільш вигідним з усіх британських володінь. У 1790р. у неї було вкладено 70 млн.ф.ст. прости 18 млн.ф.ст. на Далекому Сході іторгівля Вест-Індії з Англією майже вдвічі перевищувала імпорт і експорт Ост-
    Індійської компанії.

    Таке безперервне збільшення колоніального багатства й торгівлістворювала всі розширюється ринок для британських товарів, який вже неміг бути насичений домашньої промисловістю через ручних методіввиробництва. А великі тривалі війни 18 ст., Які велися регулярнимиарміями не тільки приводили до безперервного попиту на британські товари, алеі викликали попит на спеціальні, стандартизовані товари.

    Технічні винаходи були зроблені в кінці 18 в. саме тому, щоумови того періоду змушували людей шукати вирішення проблем масовоговиробництва товарів, що нагромадження капіталу досягло рівня, при якомустало можливим повністю використовувати методи масового виробництва.

    А також в Англії склалася і діяла досить струнка для тогочасу система освіти і підготовки фахівців, тому не випадково,звичайно, що найбільші відкриття та винаходи в науці і техніці, зробленів XVIII - першій половині Х1Х ст., належали саме англійцям. В Англії
    XVIII ст. складаються всі необхідні умови для розвиткувинахідницької думки: 1) достатня кількість грошових коштів,які давали можливість субсидувати наукові дослідження; 2) достатняосвічене суспільство, яке сприймало все нове, що з'являлося всвіті науки; 3) конкуренція з боку інших держав міра.1 Тому невипадково перший винаходи були зроблені саме в галузяхбавовняного виробництва, щоб знищити бавовняну галузь Індії, апотім в металургійній промисловості, тому що металу потрібна була всебільше для розвитку власної промисловості.

    1.2. Розвиток промислового перевороту

    З повним перетворенням Індії в колонію Англії підприємцізбільшують вивіз бавовни, переробляючи його безпосередньо в метрополії.
    Так як виробництво бавовняних тканин було досить новою справою дляанглійських підприємців, а внутрішній ринок вимагав витісненнятрадиційної галузі - виробництва вовняних і суконних тканин, бавовнянітканини повинні були бути дешевими і досить якісними, що буломожливо тільки за умови їх масового, тобто машинного, виробництва.
    Так, в 1733 р. механік Дж.Кей винайшов летючий човник, який підвищивпродуктивність праці ткача вдвічі.

    У 1785 р. Е. Картрайт винайшов механічний ткацький верстат,продуктивність якого в 40 разів перевищувала продуктивність ткача,працював вручну. Паралельно йшло швидкий розвиток механізації і віншої складової частини бавовняного виробництва - прядінні. Вже в
    1738 була створена перша прядильна машина, в якій був механізованийпроцес прядіння, хоча вся машина приводилася в дію ще вручну. Ткач
    Д. Харгрівс винайшов в 1765 р. більш досконалу механічну гребінь, наякої можна було працювати відразу багатьма веретенами (до 20), але і цямеханічна прядка в рух наводилася рукою людини.

    Наступним важливим кроком на шляху технічного прогресу з'явилосястворення першої фабрики з прядильної машиною, яка працювала на водяномудвигуні. У засновника фабрики Д. Аркрайта з'явилося багато послідовників,і якщо в 1780 р. в Англії було 20 прядильних фабрик, то в 1790 р. їхналічувалося вже 150. Фабрики зазвичай будувалися на берегах річок, так якдвигуном поки ще залишалося водяне колесо. Однак бурхливий розвитоктехніки тканин і широке застосування машин не могли бути задоволені такиймеханізацією.

    Пошуки ефективного і універсального двигуна проводилися і в
    XVII ст., І в першій половині XVIII ст. Історія створення парової машинипредставляє великий інтерес. Ця машина, з одного боку, справиласправжню революцію в розвитку виробництва, з іншого - у роботі над цимвеликим винаходом вперше проявилося єдність теорії і практики науки івиробництва. Так, у 1769 р. лаборант університету в Глазго Дж.Уатт (1736 -
    1818) винайшов парову машину. Продовжуючи працювати над їїудосконаленням, він у 1784 р. створив парову машину «подвійногодії », в якій пар, розширюючи, чинив тиск то на одну, то наінший бік поршня. Це була справді універсальна машина, що застосовуєтьсяв самих різних областях виробництва, а згодом з деякимиудосконаленнями і на транспорті.

    Її велика революціонізуючу роль у розвитку виробництваполягала в здатності парової машини грати роль двигуна практичнов будь-яких умовах. Створені Дж.Уаттом спільно з фабрикантом Дж.Болтономзаводи з виробництва парових машин повинні були, за задумом винахідника,
    «Забезпечити весь світ машинами всіляких розмірів». У першу чергупарова машина була застосована на бавовняних фабриках, що призвело дорізкого збільшення виробництва. Так, з 1788 по 1803 бавовнянувиробництво потроїлось, що дало змогу назвати цей період його
    «Золотим віком».

    Широке виробництво машин не тільки вимагало зусиль робітників,техніків і науковців, а й розвитку такої галузі, як металургійна.

    Виплавка заліза - один з найдавніших видів виробництва - перебувала вНаприкінці XVII ст. вшанувавши такому ж стані, як і три тисячі років тому,вона проводилася і раніше, з застосуванням деревного палива, запасиякого в Англії швидко виснажувалися. Лише на початку XVIII ст. ковалі почализастосовувати для плавки металу, зокрема чавуну, кокс. Вирішального успіху вцьому домігся інженер А. Дербі, який до залізної руди став домішувати підчас плавки на кам'яному вугіллі негашене вапно і отримав чавун високогоякості. У 1756 р. він заснував чавуноплавильного завод, який давав понад
    8 тис. т чавуну на рік (в 1700 р. в усій Англії було вироблено 18 тис. тчавуну).

    Важливим результатом відкриття А. Дурбе було збільшення попиту на вугілля,що поряд із залізною рудою став головною сировинною основоюпромисловості.

    Вугільна промисловість швидко розвивалася. У Південному Уельсі, Шотландії,
    Ланкаширі і Йоркширі почалася розробка нових вугільних копалень, вуглевидобутокзросла з 26 млн т в 1700 р. до 6 млн т в 1790 р. і перевищила 10млн т в
    1795 Вугілля не міг служити ефективною заміною ліси до тих пір, покизасоби сполучення всередині країни перебували в такому примітивному стані,в якому вони були на початку XVIII ст. Таким чином, наявність вугільноїпромисловості і початок розвитку важкої послужили стимулом до поліпшеннятранспорту і перш за все до будівництва каналів.

    У 1700 р. було лише невелика кількість доріг, придатних для гужовоготранспорту у будь-який час року. Легкі товари, як правило перевозили в тюках;перевозити таким же чином важкі громіздкі предмети було неможливо,так як це коштувало б надто дорого. Перевезення вугілля з Манчестера в
    Ліверпуль коштувала 40 шилінгів за тонну. Навіть після того, як міждеякими важливими центрами були прокладені більш удосконаленідороги, вартість транспорту все ж таки залишалася високою.

    Проблема була вирішена наступним чином. У 1795 р. герцог А. Бріджуотердоручив інженеру Т. Брідлі прорити канал між належали Бріджуотеркопальнями в Уерслі і Манчестером довжиною в 17,6 кв. Ця ідея виявиласянастільки вдалою, що після завершення будівництва каналу ціни на вугілля в
    Манчестері впали рівно наполовину. Двома роками пізніше канал подовжили допортового міста Ранкорн, завдяки чому Манчестер отримав вихід до моря.
    Потім його з'єднали з річкою Трент і районом гончарного виробництва. Колибудівництво Великого з'єднувального каналу було закінчено, транспортстав у 4 рази дешевше; у зв'язку з цим дуже розвинулася гончарнийпромисловість, а в Ченшіре значно збільшилися розробки покладівсолі.

    Незабаром вся країна була охоплена лихоманкою будівництва каналів іпокрилася мережею водних шляхів.

    Протягом лише чотирьох років (1790-1794) через парламент булопроведено не менше 81 акта про будівництво каналів. Вся внутрішня частина
    Англії, вимушена до того часу сама споживати і виробляти більшучастина потрібних їй предметів першої необхідності, тепер могла веститоргівлю. Пшениця, вугілля, гончарні і залізні вироби з центральнихграфств швидко знайшли шлях до моря. Незважаючи на те, що наприкінці XVIII --початку Х1Х ст. повсюдно були поліпшені дороги, канали все ж таки залишалисяголовним засобом перевезення важких і нешвидкопсуючих товарів, ока через
    40-50 років на зміну їм не прийшли залізні дороги.

    Наприкінці XVIII ст. Ж. макадам розробив і запропонував спосіб твердогопокриття поверхні дороги, що дало можливість здійснювати перевезення накінній тязі значно швидше в будь-яку погоду.

    Розвиток внутрішнього ринку і необхідність швидкої передачі інформаціїна значні відстані привели до відкриттів в галузі зв'язку. Так, в 1837р. У. Кук і Ч. Уїнстон отримали патент на електромагнітний телеграфнийапарат, а в 1847-1852 рр.. була прокладена телефонна лінія між портами
    Дувр і Кале.

    Розвиток транспортної системи і засобів зв'язку дало ще більш потужнийпоштовх економічному розвитку всієї країни. Так, значно збільшиласявиробництво металу - з 68 тис. т у 1788 р. до 250 тис. т в 1806 р. - іпродовжувало зростати в наступні роки. Швидко зростала важка промисловість вцентральних графствах країн: Стаффордширі, Західному Йоркширі, Південному
    Уельсі. Залізо стали використовувати в найрізноманітніших областях. 1779був побудований перший залізний міст через р.Северн в Колбрукдейле,виготовлений цілком з литих чавунних деталей.

    Виплавка більш високоякісних сортів заліза і зменшення домішокв ньому дали можливість виготовляти більш удосконалені інструменти.
    У другій половині століття був винайдений токарний верстат з супортом, атакож стругальний верстат, завдяки чому механіки отримали можливістьобробляти деталі з точністю до малих часток дюйма. Без досягненьтехнічного прогресу не можна було б виготовляти складні машини, настількинеобхідні на великих виробництвах, і саме завдяки йому виявилосяможливим вести взаємозамінність деталей, яка стала характерноюрисою масового виробництва через півстоліття.

    Справді революційною подією в галузі транспорту сталовинахід механіка-самоучки Д. Стефенсона, вдосконаленого паровумашину і створив паровоз, який рухався з колосальною для тогочасу 0 швидкістю 20 миль на годину. Цього рекорду Стефенсон домігся наперший у світі залізничної лінії Стоктон - Дарлінгтон в 1825 р., і зцього моменту починається будівництво залізниць спочатку у вельмиобмежених масштабах, а потім з гарячковою швидкістю.

    Століття залізниць поклав початок величезного зростання всіх галузейпромисловості, він ознаменував собою зміцнення монополії британськихфабрикантів і початок розвитку зовременной важкої промисловості. Експортзріс з 69 млн ф.ст. в 1830 р. до 157 млн ф.ст. в 1850 р.; почалосяпосилений розвиток деяких головних галузей промисловості, особливовугільної та металургійної. У 1830 р. виплавлялося 678 тис. т чавуну, в
    1852 р. - до 270,1 тис. т. Видобуток вугілля зріс з 10 млн т в 1800 р. до 100млн т в 1865 р.

    Англія не тільки була першою країною, що створила в себе необхіднуїй залізничну мережу, вона незабаром почала також будувати залізні дороги,отримуючи від цього величезні бариші у всіх країнах світу, особливо вколоніальних і напівколоніальних, що не мали достатньо щільного населенняабо достатньої концентрації капіталу для того, щоб будувати їхсамостоятельно.1

    У цих країнах залізниці не тільки будувалися британськимипідрядчиками, але і фінансувалися позиками, що отримуються з Лондона.
    Почалася нова фаза британської торгівлі. Приблизно до 1850 р. експортпереважно складався з предметів широкого споживання і головним чиномбавовняного текстилю. Хоча текстиль і залишався найбільшою статтеюекспорту, але поряд з ним за кордон почали вивозити все більша кількістьрейок, паровозів, залізничних платформ, а також різноманітних машин.

    Залізниця і розвивалося попутно пароплавство дали такожможливість здійснити другий вид еміграції, яка прийняла набагато більшевеликі розміри, ніж раніше. У 1837 р. почалася колонізація Нової Зеландії.
    Багато людей емігрувало до Канади.

    Таким чином, промислова революція, яка тривала в Англії з 60-хрр.. XVIII ст. і до 30-х рр.. Х1Х в., Перетворила країну в індустріальнудержаву.

    Великобританія все більше перетворювалася на індустріальну «майстернюсвіту ». Встановилася англійська світова промислова та торгова монополія.

    У ході промислового перевороту з строкатою маси обезземеленняселян, що розорилися ремісників і мануфактурних робочих складавсяіндустріальний пролетаріат. Специфічною формою боротьби робітників у другійполовині XVIII - на початку Х1Х ст. був рух руйнівників машин --луддитів. У 1782 р. уряд провів через парламент спеціальнийзакон, карали за навмисне пошкодження машин. У 1799 і 1800 рр.. булиприйнято закон про заборону будь-яких робочих спілок, належність до останніх іучасть у страйках каралися як кримінальний злочин.

    Проте, не дивлячись на жорстоке законодавство, робітничий рух неприпинялося і особливо сильна хвиля луддістского руху прокотилася по
    Англії в 1811-1812 рр., захопивши Йоркшир, Ноттінгемпшір і Ланкашир. Робочірозгромили ряд фабрик особливо ненависних їм господарів. В 1813 р.уряд проводить через парламент закон про смертну кару за руйнуваннямашин.

    До завершального періоду промислового перевороту різко зростаєчисельність робітників - 4,8 млн чоловік в 1851 р., при загальній чисельностінаселення Великобританії (без Ірландії) близько 21 млн чоловік. Для тогощоб загнати на фабрики розорилися ручних ткачів і дрібних ремісників,в 1834 р. був виданий новий «Закон про бідних», який ліквідував грошовіпосібники і заснував так звані робітні будинки з тюремним режимом, кудимістилися бідняки, що зверталися по допомогу.

    30-40-і рр.. Х1Х в. ознаменувалися вступом англійського пролетаріатуна шлях самостійної політичної боротьби. Рух англійських робітниківпроходило під гаслом боротьби за проведення «Народної хартії». Одним зосновних вимог цього документа було запровадження загального виборчогоправа. Цей рух отримав назву чартизму. Головними центрамичартистського руху були промислові райони Північної і Західної Англії,
    Шотландії та Уельсу.

    Чартисти вперше в історії створили в 1840 р. масову пролетарськупартію - Національну чартистський асоціацію і використовували метод масовихполітичних компаній. Чартистський рух змусило правлячі класи
    Великобританії провести подальші реформи парламенту, розширити фабричнезаконодавство, ввести 10-годинний робочий день для жінок інеповнолітніх (1847 р.).

    Важливим наслідком промислового перевороту стало також різкезниження питомої ваги сільського населення. Так, якщо в 1811 р. воностановило 35%, то до 1817 скоротилося до 14,2%. Швидко росли першимпромислові центри - Манчестер, Ліверпуль, Бірмінгем, Лідс і ін Англіястала країною міст і фабричних селищ.

    Таким чином, Великобританія, першою з країн світу пережилапромислову революцію, до середини Х1Х ст. перетворюється в самумогутню державу, що володіє найбільшою колоніальною імперією,яка дозволяла забезпечувати власну промисловість необхідним івкрай дешевою сировиною, а також великим ринком збуту готових виробів.
    Орієнтація найважливіших галузей виробництва, і, зокрема, текстильної, восновному на колоніальний ринок негативно позначиться згодом наекономічному розвитку Великобританії.

    2.ОСОБЕННОСТІ ПРОМИСЛОВОГО ПЕРЕВОРОТУ ВО ФРАНЦІЇ

    Промисловий переворот, що почався у Франції в самому кінці XVIII ст.,розвивався більш повільними темпами, ніж в Англії. У силу особливостейісторичного розвитку Франції (живучості в ній дрібного виробництва) тутне відбувалася в таких розмірах, як в Англії, пролетаризація селян іремісників. Банківський і лихварський капітал розвивався у Франціїшвидше, ніж промисловий.

    Основним гальмом промислового перевороту у Франції булифеодально-абсолютистські порядки, знищити які була покликанареволюція 1789-1794 рр.. Під час революції було проведено ряд соціально -економічних реформ прогресивного характеру. Так, рішенням Установчихзборів від 5 серпня 1789 декларувалася скасування феодального ладу.
    Однак без викупу скасовувалися лише ті повинності селян, якіставилися до особистого кріпосного права, інші повинності підлягаливиконання, а в подальшому - викупу. Ліквідовувалися суди. Декретованихскасування податкових привілеїв дворянства і духовенства. Усім громадянамгарантувалося право на будь-які посади. Однак що стоїть при владі великабуржуазія не поспішала з рішенням аграрних питань, з повною ліквідацієюфеодальних повинностей і навіть гальмувала його. Все це показує, щофранцузька буржуазія в перший період революції виявилася не в змозіздійснити повну ліквідацію феодального ладу і вирішити аграрне питання.
    Страх за буржуазну власність змушував велику буржуазію мириться зфеодальної власністю.

    Активною була економічна політика революції, спрямована назабезпечення свободи промислового підприємництва і торгівлі. У лютому
    1791 Установчі збори скасував урядову регламентаціюпромислового виробництва, ліквідувало цехи. У квітні цього ж року буладекларована свобода торгівлі.

    Таким чином, соціально-економічна реформи, проведені в рокиреволюції, не тільки знищували феодально-абсолютистські порядки, а йстворювали умови для прискорення промислового перевороту.

    У період консульства та імперії (1799-1812) капіталістичний розвитоксільського господарства, промисловості і торгівлі Франції помітно просунулосявперед. Одним з перших кроків Наполеона I в галузі економічної політикибуло створення Французького банку, який отримав особливі права відуряду і незабаром став головним оплотом великого капіталу у Франції.
    Наполеон і його наближені підписалися на велику кількість акцій цьогобанку. Трохи пізніше був заснований ряд банків у Парижі та провінціях.

    Військові перемоги наполеонівської армії, що супроводжувалися пограбуванням ізахопленням нових територій, сприяли притоку до Франції величезнихгрошових сум у вигляді контрибуції і розповсюдження французьких товарів в
    Європі. Займаючи яку-небудь іноземну територію, Наполеон I і йогогенерали поспішали використовувати свою перемогу в інтересах французькоготоргового експорту. Так, наприклад, вступивши в 1809 р. до столиці Австрії,
    Наполеон I відправив у Париж листа, в якому вказував своїм міністрам, щонеобхідно негайно заповнити віденські магазини виробами французькоїпромисловості, скориставшись зниженням митних зборів.

    Однак наполеонівський період створив і значні труднощі длянормального розвитку французької промисловості, індустріалізація якоїбула неможлива без докорінної переобладнання промисловості на основімашинної техніки. Наполеонівські війни якраз і призвели до припиненняввезення англійських машин, а французькі винаходу значно відставали віданглійських. Під час імперії пар в Англії став основою енергетики, підфранцузької ж промисловості працювало лише 15 парових машин.

    Континентальна блокада, введена Наполеоном I 21 листопада 1806,мала на меті підірвати могутність Англії і створити сприятливі умови длягегемонії французької промисловості. Привела ж вона до того, щофранцузька промисловість на багато років залишилася без найважливіших видівколоніального сировини (бавовну, індиго і т.д.). Це відбилося в першучергу на французькій бавовняної промисловості. З 1700 тих, що були вдореволюційній Франції бумагопряділен до 1811 р. залишилося тільки 300.

    У цілому ж французька промисловість продовжувала розвиватися. Якщо в
    1790 у Франції налічувалося 89 прядильних машин, то в 1805 р. - вжеблизько 3300. На 1 січня 1806 в департаменті Сена 12 бумагопряділен, авже через три роки - 29. У Рейнської області в 1807 р. промисловапродукція оцінювалася в 50 млн. франків, а в 1810 - в 80 флн. Машинізаціяфранцузької промисловості просувалася вперед, але парових машин було щепорівняно мало. Переважала домашня промисловість у вигляді розсіяноюмануфактури, але збільшилася кількість централізованих мануфактур і фабрик.

    З 1803 р. почалася механізація ткацького справи. У департаментах Сена і
    Уза на бумаготкацкіх мануфактурах працювало від 800 до 1100 робітників.
    Продукція вовняної промисловості збільшилася в порівнянні здореволюційним періодом в 4 рази. Пожвавився і шелкоткацкое виробництво,особливо після того, як в 1805 р. Л. Жаккар винайшов свій знаменитий верстатз виробництва візерункових тканин. У 1810 р. була винайдена льнопрядільнаямашина (її винахідник Ф. Жирар отримав премію в розмірі 1 млн. франків).
    Технічні винаходи стали застосовуватися і в хімічному виробництві.
    Видобуток кам'яного вугілля зріс в 3 рази (в порівнянні з 1794 р.), залізноїруди - подвоїлася.

    Остаточно нізвергнув Наполеона I (1815 р.), його переможці вдругевідновили у Франції монархію Бурбонів. Однак реставрація монархії непризвела до відновлення дореволюційних порядків у Франції. Незважаючи нареакційний режим реставрації (1815-1830), країна продовжувала розвиватися покапіталістичному шляху. Промислова революція помітно просунуласявперед. Закінчення тривалої смуги воєн і настання періоду світусприяли більш швидкому зростанню промислового виробництва івиникнення великої фабрично-заводської промисловості. Виплавка чавуну івидобуток вугілля з 1815 по 1830 подвоїлася. На металургійних заводахвикористовувався кам'яне вугілля і впроваджувалися нові способи виплавки сталі.
    Бавовняна промисловість переходила від ручної праці до машинного.
    Особливо швидко йшла механізація прядильного виробництва. Споживаннябавовни з 1815 по 1830 р. збільшилося в 3 рази. У шелкоткацкойпромисловості все ширше застосовувався механічний верстат Жаккар. Він отримавпоширення також в стрічковому і сукняному виробництві. Зростання потребиу верстатах сприяв розвитку машинобудування. Застосування пари уфранцузької промисловості було ще рідкісним явищем, але все-таки в 1830 р. вкраїні вже налічувалося 625 парових машин. Швидко зростало будівництвошосейних доріг і річкових каналів, число пароплавів. Обороти зовнішньої торгівлі
    Франції зросли вдвічі.

    Загалом промислова революція у Франції протікала значноповільніше, ніж в Англії. Переважання дрібного селянського господарствазатримувало розвиток великої промисловості. Більшість населеннязалишалося зайнятим у сільському господарстві, а дешевизна робочої силималоземельних селян, які шукали підсобних заробітків в кустарних промислахі в мануфактурах, гальмувало впровадження машин.

    У роки липневої монархії (1830-1848) промисловий переворот у Франціїприскорився. У головних галузях промисловості перехід до машинної технікиприйняв широкі розміри. Число механічних веретен за 1830 - 1847 рр..зросло в 4 рази. Повільніше впроваджувалися машини в ткацтво.
    Ручне ткацтво все ще переважало. Текстильні фабрики Франції сталивиробляти тканини масового споживання, які знаходили широкий збут всерединікраїни і за кордоном.

    Попит на машини прискорив розвиток французької металургійної тамашинобудівної промисловості. До кінця липневої монархії більшістьдоменних печей перейшло до вживання кам'яного вугілля, понад чвертьметалургійних заводів стали застосовувати пудлінгованіе при виплавцізаліза, парові молоти і прокатні стани. Виплавка чавуну та заліза у
    Франції збільшилася з 1832 по 1846 р. в 2,56 рази, з 1830 по 1848 р. кількістьпарових машин у французькій промисловості зросла в 8 разів, з 616 до
    4853.

    У Франції прискорювався перехід від ремісничого і мануфактурноговиробництва до крупою машинної промисловості. Однак промисловийпереворот у країні був ще далекий від завершення. Ремісничі і мануфактурніпідприємства чисельно переважали. Живучість дрібного виробництва у
    Франції частково пояснюється тим, що у французькій промисловості важливемісце належало виготовлення предметів розкоші, заснованому на ручнійпрацю висококваліфікованих ремісників, який ще не могла замінитимашинна техніка. Так, в Парижі, який був світовим центром виробництвапредметів розкоші, налічувалося десятки тисяч ремісників-одинаків абогосподарів з 1-2 найманими робітниками. Тільки менш 1/8 підприємств мали більш
    10 робітників.

    Негативний вплив на промисловий переворот у Франції, як і ранішенадавало переважання у французькій селі дрібних парцелльних господарств.
    Розвиток торговельного та підприємницького землеробства вело до подальшогозубожіння дрібних селян, які не витримують ринкової конкуренції з великимиземлевласниками і фермами. Дрібної власності відповідали, такимчином, повільні темпи індустріалізації країни.

    Крім зазначених причин промисловий переворот у Франції гальмувалипанування фінансової аристократії і її економічна політика. Високімитні збори на іноземне вугілля і метал, встановлені на користьнайбільших власників копалень, металургійних заводів і власників лісів,зберігали на внутрішньому ринку штучно роздуті ціни на залізо, вугілля імашини, що стримувало їх впровадження в різні галузі господарства.
    Завдяки цим мит залізо у Франції було втричі дорожче, ніж в Англії.
    Переплачуючи за вугілля і залізо, фактично всі галузі французькоїпромисловості змушені були платити свого роду данина купці «промисловихфеодалів »в особі шахтовласників, металлозаводчіков і лесовладельцев. Чи неменше шкоди розвитку промисловості наносили банківські спекуляції ібіржові операції фінансової аристократії. Капітали буржуазії і поміщиківвідволікалися від промисловості у фінансово-кредитну область, у біржовуспекуляцію, в різні цінні папери та облігації державних позик,іпотеки. Ці лихварські риси французького капіталізму також сповільнювалихід промислового перевороту в країні.

    50-60-і рр.. Х1Х в. були відзначені успіхами в економічному розвитку
    Франції. До конку цього періоду в країні завершився промисловий переворот,що почався ще на межі XVIII-XIX ст. Обсяг промислового виробництва заці два останні десятиліття збільшився майже в 3 рази. Кількістьпарових машин, які застосовувалися в промисловості, зросла більш ніж у 4 рази,з 6 тис. у 1852 р. до 26 тис. в 1869 р. Особливо швидко розвивалися важкапромисловість, за темпами розвитку випереджала розвиток легкої. Видобутоккам'яного та бурого вугілля, а також виробництво чавуну за час з 1851 по
    1869 збільшилися більш ніж у 3 рази, виробництво заліза зросло більшніж у 3,5 рази, виробництво сталі - майже у 8 разів. Проте в цілому посвоїм значенням важка промисловість все-таки поступалася легкою.

    Характерними рисами французької економіки цього періоду були посиленнямеханізації і концентрація виробництва, що відбувалася в різнихгалузях промисловості. Так, наприклад, в бавовняному виробництвікількість пряділен з 1845 до 1865 р. скоротилося на 7%, а числовстановлених механічних веретен збільшилася майже на 56%. Наметалургійному заводі в Крезо було зайнято понад 10,5 тис. робітників. Заводвипускав рейки, паровози, різні машини, які не тількивикористовувалися у Франції, але й вивозилися за кордон. Власникивеликих металургійних підприємств створили об'єднання, якеіснує і понині (відоме під назвою «Каміте де Форже»). Цьомуоб'єднання належали в цілому сотні доменних печей.
    Концентрація в галузі залізничного транспорту призвела до того, що в
    1857 майже всі залізничні лінії опинилися в руках шести приватнихвеликих акціонерних компаній.

    І все ж у Франції переважали дрібні та середні підприємства. У 1866р. в країні налічувалося близько 3 млн найманих робітників, які були зайнятіу 1 млн підприємців. Велика частина французьких робітників - близько 60% --працювали в кінці 60-х рр.. на дрібних підприємствах. Зокрема, в Парижіпереважали підприємства з одним робочим або взагалі без найманих робітників.

    У першій половині Х1Х ст. у Франції створюється кредитна система. Крімфранцузького банку, створеного ще за часів Наполеона 1, створюються ішвидко розвиваються нові кредитні товариства, такі як «Поземельнікредит ». «Рухомий кредит». Крім того, величезну роль в мобілізаціїнеобхідних капіталів зіграли ощадні каси. Перша ощаднакаса з'явилася в Парижі в 1818 р.

    Вирішальною фазою в історії кредитної системи Франції виявилися 50-і рр..
    Х1Х в. Це був період так званого грюндерства (масової гарячкизасновництва банківських підприємств). Зокрема, виникає Земельнийбанк (1854), створюються всякого роду торгові і промислові банки.

    Кредитно-лихварський характер французького капіталізму припорівняно повільному промисловому розвитку і дрібнотоварне сільськомугосподарстві обумовив не тільки збереження, а й виняткове розвитокфранцузької економіки.

    Таким чином, протягом століття (70-і рр.. XVIII - 70-і рр.. Х1Х ст.)у Франції відбувся промисловий переворот, і французька економікаостаточно перейшла на рейки капіталістичного розвитку. Однак увідміну від Англії французький капіталізм в силу національних особливостейпридбав лихварський характер.

    У ході промислового перевороту у Франції відбувалося формуванняробітничого класу. Правда, багато робітників було зайнято на підприємствахмануфактурного типу і в майстернях. У 1869 р. в країні налічувалося 2,9млн. найманих робітників, з яких близько 40% було зайнято на великихпідприємствах.

    Перехід до фабричної системи супроводжувався погіршенням положенняробітників. Застосування машин привело в 30-40-і рр.. до подовження робочого дня до
    14-15 годин, зниження життєвого рівня робітничого класу. У 1830 р. ціни напредмети першої необхідності були в 2 рази вище, ніж наприкінці XVIII ст.,проте заробітна плата робітників підвищилася тільки на 1/3. У 1830 - 1848 рр..ціни на предмети споживання піднялися на 15-20% при незмінному рівнізаробітної плати. У 1850-1870 рр.. зарплата робітників зросла на 30-40%,прибуток капіталістів підвищив

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !