Історія Тамбова

Місто Тамбов був заснований 17 квітня 1636 на багнистих лісистих берегах Цни, в тому місці, де зливається з нею річка Студенец. За указом царя Михайла Федоровича, стольник і воєвода Роман Боборикін почав будівництво міста-фортеці Тамбов для захисту Московської держави від кочівників. Перша назва міста писалося "Тонбов" і було пов'язане з передбачуваним місцем заснування фортеці на річці Липовиця "напроти крайней мордовським села Тонбов "і річки Тонбов. Хоча місто заклали в іншому місці, він зберіг первинне найменування. Корінь слова, швидше за за все, мокша походження ( "тонбо" - вир). Факт заснування Тамбова відображено у стародавніх літописах, написаних у 1788 році невідомим автором.

У міру просування кордонів російської держави на південь, Тамбов до кінця XVII століття втратив колишнє значення військово-сторожової фортеці. У 1708 Тамбов, як повітове місто приписується до Азовської провінції. Розширюються його зв'язки з Москвою, містами Чорноземного краю та Поволжя. У 1719 році він стає центром Тамбовської провінції, яка увійшла в Азовську, пізніше (в 1732 році) перейменовану в Воронезької губернії. У 1779 році він стає адміністративним центром Тамбовського намісництва, на чолі якого став генерал-губернатор граф Р.І. Воронцов. В 1781 році затверджується герб міста Тамбова - вулик і три бджоли на блакитному тлі як символ працьовитості та бортні промислу (бджільництва), яким з давніх-давен займалися жителі Тамбовського краю.

Значний вплив на благоустрій і розвиток культурного життя Тамбова зробив видатний поет XVIII століття Гаврило Романович Державін, призначений главою Тамбовського намісництва, яке у 1796 році стало називатися Тамбовської губернією. До складу губернії входило 13 міст. При ньому в місті за новим планом велася забудова, саме тоді стали мостити вулиці, будувати греблю. Були відкриті театр, народне училище з чотирирічні терміном навчання, друкарня, де почала видаватися перша в Росії провінційна газета "Тамбовський известия", друкувалися книжки світського змісту.

Не можна не відзначити ще одного Тамбовського губернатора - Олександра Олексійовича Корнілова (брата прославленого російського адмірала -- героя Севастополя. На цій посаді він пробув п'ять років - з лютого 1838 по квітень 1843 року. Саме з цим временемі пов'язано багато важливі зміни, сталися в житті не тільки Тамбова, а й усього краю. У 1843 році відкривається інститут для виховання дочок збіднілих дворян. У перший же рік після приїзду Корнілова в Тамбов тут стала видаватися газета "Тамбовський губернські новини ". У 1841 році з сусіднього Воронежа в Тамбов перевели школу для навчання канцеляристів, а рік по тому була побудована губернська земська лікарня і закладено будинок для публічної бібліотеки.

У середині XIX століття в Тамбові почалося будівництво кам'яних будинків - гостинного двору, присутствених місць, чоловічої гімназії та Олександрівського інституту. Формування центру міста завершилося в кінці XIX століття будівництвом наришкинськоє читальні, будівлі Державної думи і Дворянського зборів.

У XIX столітті Тамбов був великим центром оптової торгівлі зерном. Промисловість розвивалася повільно і в 1913 р. вона давала лише 2% всієї продукції промисловості Європейської Росії. Перед Жовтневою революцією найбільшими підприємствами Тамбова були залізничні майстерні (800 робітників) і завод свічки (85 робітників). Крім них було ще близько 30 дрібних напівкустарних заводиків.

Про післяреволюційному періоді можна сказати як про час зносу церков та будівництва заводів, клубів, навчальних закладів. Здійснювалося і житлове будівництво. Типові п'яти-і дев'ятиповерхівки хоча і не додали краси вигляду міста, але дозволили в якійсь мірі вирішити житлову проблему в Тамбові, що став промисловим центром. Про зростання чисельності жителів міста свідчать такі цифри:

1913 р. - 62 тис.,

1939 р. - 121 тис.,

1960 р. - 170 тис.,

1998 р. - 317 тис.

Серед подій, пережитих Тамбова в XX столітті:

Лютнева та Жовтнева революції, що пройшли в Тамбові досить мирно;

захоплення міста кіннотою генерала Мамонтова у серпні 1919 під час громадянської війни;

селянське повстання під керівництвом А.С. Антонова в 1920-21 р.;

включення Тамбовської губернії до складу Центрально-Чорноземної області в 1928 р., а з розформуванням ЦЧО в 1934 р. включення до складу Воронезької області;

освіту в 1937 р. Тамбовської області, що включала територію Пензенської і Тамбовської областей і перегляд кордонів у 1939 р., визначив Тамбовську область практично в сучасних кордонах;

Велика Вітчизняна війна, яка забрала життя тисяч тамбовчан і запам'яталася виснажливу роботу, бомбардуванням міста, відкриттям великої кількості евакогоспіталів ...

***

Тамбов - одна з провідних міст Центрально-Чорноземного району, великий адміністративний і культурний центр Тамбовської області, розташованої в центрі Європейської частини Росії. За переписом 2002 населення міста становило 293,6 тис. осіб. Місто знаходиться на лівому березі річки Цна, має правильне планування і добре озеленена.

Кліматічесіе умови Тамбова визначаються його географічним положенням. Клімат помірно континентальний. Середні температури самого теплого місяця (липня) близько 20 градусів за Цельсієм, найхолоднішого (січня) близько 10 градусів морозу. Річна кількість опадів коливається від 350 до 700 мм, більше половини їх (близько 300 мм) випадає в теплий період року. Тривалість теплого періоду складає 154 дня. У районі міста переважають вітри південних, південно-західних і частково північно-західних напрямків.

У кліматі Тамбова добре виражені всі пори року. Зима приходить на початку грудня. До цього часу замерзає річка Цна і заплавні озера. До кінця місяця утворюється сніговий покрив. У цей місяць в розпалі лижний сезон. Весняна пора настає в березні. Починається березнева крапель. На початку Квітень сходить сніг, розкривається Цна, розливаючи весняні води по широкій заплаві. Літо триває з кінця травня до кінця серпня. Воно відрізняється стійкою, теплою, а в липні навіть спекотною погодою. Осінь починається першими заморозками в вересні. Рівна зелень лісів змінюється яскравим багрянцем. У другій половині Жовтень стає ясно з дощами. Центральне географічне положення сприяє тому, що Тамбов тісно пов'язаний з усіма містами та селами області. Місто розташовується на жвавій залізничної магістралі Мічурінськ-Тамбов-Саратов з відгалуженням на Камишин, має вихід на Москву і інші промислові міста Центральної Росії, до України, Північного Кавказу, західним районам країни.

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.tstu.ru/