ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Юрист по наследству
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Економіка Японії сьогодні
         

     

    Історія
    Економіка Японії сьогодні.

    У будь-якій економічній системі довгострокова динаміка економічного зростання зв'язана передусім з освоєнням нововведень. Тривале часом, особливо в післявоєнні роки, науково-технічна політика Японії базувалася на за імствованіі науково-технічних досягнень з-за кордону (в формі купівлі ліцензій, створення змішаних компаній, участі в багатонаціональних дослідних проектах).

    Запозичуючи і удосконалюючи зарубіжну передову технологію, Японія не тільки досягла світового технічного рівня в більшості галузей економіки, а й зуміла створити потужні заділи на міжнародному ранці технологій майбутнього. В прикладних дослідженнях і розробках, а також в управлінні інноваційною діяльністю Японія забезпечила собі певні переваги перед Заходом, але все ще відстає за рівнем розвитку фундаментальної науки.

    На нинішній стадії економічного розвитку Японія нерозумно, та й неможливо продовжувати віддавати пріоритет тільки прикладним дослідженням і розробкам. По-перше, зменшується потік ліцензій на фундаментальні дослідження, на базі яких можуть бать зроблені удосконалення. Західні компанії все менш схильні продавати такі ліцензії Японії. По-друге, ігнорування фундаментальних досліджень позбавило японські компанії можливості ефективного обміну. По-третє, однобічна політика стимулювання прикладних досліджень принизила статус зайнятих фундаментальними дослідженнями, зменшила їхні можливості в дослідних підрозділах корпорацій.

    Ці та ряд інших реальностей японського "технологічного клімату" породили почуття кризи, яка отримала широке розповсюдження серед учених і технічних фахівців у 70-і роки. У ці ж роки різко загострилися торгово-економічні протиріччя Японії з США і західно-європейськими країнами. Перед нею постало завдання пошуку методів використання власних технічних можливостей для забезпечення своєї економічної безпеки.

    Слід також підкреслити, що в процесі «погоні за Заходом" Японія, випливаючи імітаційної стратегії економічного розвитку, мала можливість враховувати досвід інших країн і вчасно та досить ефективно брати під контроль небажано виниклі явища.

    Великі економічні держави - Англія, Німеччина, США - послідовно вирвалися вперед, будучи новаторами в області науково-технічного прогресу. Тільки Японії вдалося наздогнати і перевершити ведучі капіталістичні країни, запозичуючи їх досягнення.

    З 1979 року в рамках адміністративно фінансової реформи Японія проводила політику обмеження державних витрат з метою ліквідації бюджетного дефіциту. В результаті темпи зростання внутрішнього попиту скоротилися, а відносний динамізм розвитку багато в чому визначався зовнішньою експансією. Розширення інвестицій у машини й устаткування також у значній мірі з'явилося наслідком збільшенням експорту.

    Високий експортний попит у великій мірі стимулювався циклічним економічним підйомом у США. Крім того, «нафтовий шок» 1979 року породив у США породив попит на малолітражні економічні автомобілі, що амери канская промисловість у той час не могла робити.

    Це стало «козирною картою» для японських експортерів. Одночасно з 1981 роком, адміністрація Рейгана почала піднімати курс долара і проводити політику високих процентних ставок з метою залучення іноземних капіталів. Вартість долара підвищилася з 1985 по 1985 р. на 75%. Чисто теоретично абстрагуючись від комплексу інших факторів, щоб зберегти колишні конкурентні позиції на внутрішньому

    ринку, американські фірми повинна були знизити витрати чи виробництва ціни на продукцію, що випускається також на 75%. Однак зробити це за такий короткий час неможливо, тому американські компанії виявилися перед обличчям найсильнішого конкурентного тиску з боку іноземних фірм. Останні одержали перевага в ціні на американському ринку, результатом чого стало різке збільшення їх експорту в США.

    Почався безпрецедентний японський бум. Якщо ще 1979 і 1980 рр.. сальдо торговельного балансу Японії бали негативним, то в 1981 р. воно стало позитивним, і з тих пір актив стрімко зростав. За 1981-1986 рр.. вартість японського експорту в США збільшилося більш ніж удвічі - з 38,6 млрд. до 80,5 млрд. $. За обсягом що поставляються на американський ринок товарів Японія практично зрівнялася з

    Канадою, що традиційно є торговим партнером США. На торгівлю з Японією приходиться приблизно третина загальної суми американського зовнішньоторговельного дефіциту, що склав 1986 152.6 млрд, $. Тому давно ведуться в США дебати про руйнівний характер іноземної конкуренції для американської економіки, що підігріваються ростом дефіциту торгового балансу, придбали в останні роки яскраво виражену антіяпонскую забарвлення.

    Актив Японії по поточних рахунках платіжного балансу (торговий баланс плюс сальдо експорту-імпорту послуг) збільшився за 1981-1986 рр.. з 5,9 млрд. до 93,8 млрд. $. У першій половині 80-х років від 1/4 до 3/4 реального приросту ВНП країни забезпечувалося на основі зовнішнього попиту.

    У середині 80-х років відношення позитивного сальдо балансу поточних рахунків до ВНП Японії впритул наблизилося до 4%-ної позначки, перевищивши по цьому показнику післявоєнний рекорд США (3,7% в 1947 р.). Тим часом власний досвід Японії 70-х років свідчить, що навіть наближення до 2%-ному рубежу загострює торгово-економічні протиріччя.

    1986 став помітною віхою в економічній історії Японії, що поклала край експортоорієнтованих моделі зростання: експорт досяг критичної точки, за якою загроза введення проти Японії протекціоністських санкцій стала як ніколи реальною.

    Ще восени 1985 р. американська адміністрація стала вживати спеціальні зусилля для зміцнення позицій своїх експортерів на зовнішніх ринках. У вересні в Нью-Йорку відбулася нарада "групи п'яти" (міністрів фінансів

    США, Англії, Франції, ФРН і Японії), по яких було вирішено знизити курс долара по відношенню до валют інших розвинених капіталістичних країн. США розраховували, що в результаті цього конкурентоспроможність що орієнтуються на

    експорт галузей японської економіки знизиться, Японія буде змушена переорієнтуватися на стимулювання внутрішнього попиту і ширше відкриє свій ринок розвиненим капіталістичним країнам.

    Нова валютна стратегія Вашингтона, здійснювана по формулі "слабкий долар - сильна Америка", ударила насамперед по інтересах Японії. По суті, США поставили Японію перед альтернативою: або вона має ефективні заходи по активації внутрішніх джерел зростання економіки і збільшить імпорт американської продукції, або відбудеться глибоке зниження курсу долара, що завдасть серйозного удару по конкурентноздатності японських товарів, уповільнить темпи зростання ВНП.

    Розвиток подій з осені 1985 показало, що це не був просто черговий словесний демарш розгніваного конкурента. Після Нью-Йоркської зустрічі курс ієни різко виріс - з приблизно 240 ієн до майже 140 ієн за долар на початку 1986 р. Несподівана глибина падіння долара мала важкі наслідки для японської економіки.

    У 1986 р. відбулося прискорення спаду, який почався ще в середини 1985 р. За підсумками 1986 приріст ВНП склав 2,4% (найнижчий з 1974 р.), а обсяг промислового виробництва вперше за останні 11 років абсолютно скоротився на 0 , 4%.

    Галузеве вплив підвищення курсу ієни проявилося по різному, що пов'язане з вертикальним типом участі Японії в міжнародному розподілі праці (імпорт переважно сировини і матеріалів та експорт готових виробів).

    Падіння експортного виторгу в ієновий вираженні в галузях машинобудівного комплексу не було компенсовано відповідним зниженням цін на імпортовану сировину, паливо і напівфабрикати. Справа в тому, що якщо експортна квота японської економіки в цілому складає 17%, то в промисловості - близько 35%, а в ударному експортному ланці, машинобудуванні, ще вище. Наприклад, Японія вивозить 89% відеомагнітофонів, 88% копіювальних машин, 87% годин, 86% касових апаратів, 79% мікрохвильових печей, 77% - електронних калькуляторів. В цілому на продукцію машинобудування припадає коло 80% японського експорту. При такій високій експортній квоті японське машинобудування чутливо реагує на зміни валютних курсів. У експорторіентірованих галузях значно підвищилися витрати виробництва, знизився рівень прибутковості, загострилися труднощі збуту продукції. У результаті в цілому по обробній промисловості різко упали приватні інвестиції в машини й устаткування (особливо в чорної і кольорової металургії, суднобудуванні, загальному і транспортному машинобудуванні, текстильній промисловості). Серйозний спад ділової активності торкнувся і такі такі недавно процвітали галузі, як електротехнічна та напівпровідникова промисловість.

    Високий курс ієни найбільшою мірою вдарив по економічних інтересах дрібних і середніх промислових фірм, що реалізують значну частину продукції, що випускається на зовнішніх ринках (близько 60% таких фірм зафіксували збитки за підсумками комерційної діяльності за 1986 р.).

    Уряду Японії довелося ввести надзвичайні плани допомоги дрібним і середнім підприємствам, які пережили період масових банкрутств. Враховуючи, що на таких підприємствах зайнята переважна частина японських трудящих, це створило

    серйозні передумови для зростання безробіття в країні. У 1986 р. рівень безробіття постійно підвищувався і до травня 1987 досяг рекордного за останні 30 років показника - 3,2%. Таким чином, був перевищений "кризовий рівень" для Японії (3%). Особливість останніх років полягає також у тому, що зростання безробіття пов'язаний не тільки з кон'юнктурними чинниками, але і з впливом сучасного етапу науково-технічного прогресу, що несе великий працезберігаючий потенціал. Тому безробіття торкнулася і великі підприємства, в тому числі й у високотехнологічних галузях. Побоювання, що спад може викликати подальше зростання безробіття, змусили японські профспілки погодитися лише на дуже помірне підвищення заробітної плати.

    Разом з тим кон'юнктурний спад 1986 - початку 1987 р. практично не торкнувся галузі, що працюють на внутрішній ринок, особливо в непромислової сфері (електроенергетика, страхування, фінанси, послуги і т. д.). Капіталовкладення тут продовжували стійко зростати, зберігалася висока кон'юнктура. Завдяки зниженню процентних ставок і збільшенню державних інвестицій в економіку спостерігалося пожвавлення в житловому будівництві. Однак частка інвестицій у житло складає лише близько 5% ВНП, тому їх мультиплікативний ефект невеликий. Підвищення курсу ієни, що саме по собі веде до зниження цін на імпортовані Японією товари, збіглося з падінням цін на нафту на світових ринках.

    Це створило потужний дефляційний ефект, стримувало ріст споживчих цін, стимулювало особисте споживання.

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати ! DMCA.com Protection Status