ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Післявоєнний відновлювальне будівництво
         

     

    Історія

    КИIВСЬКА Державний Технiчний Унiверсiтет

    будiвництва та архiтектури.

    Будiвництво в Украiнi в 20-тi вiкi.

    (Реферат з дiсцiпліні "Вступ до Спецiальностi")

    Виконав Iваненко О.В. ПЦБ-17 Перевiрів Беспалий I.Д.

    Киiв - 1995

    План.

    1. ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ БУДІВНИЦТВО У РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ І післявоєнної п'ятирічки

    2. РОЗВИТОК БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ У 50 - 70-ті РОКИ

    3. НОВИЙ ЕТАП У РОЗВИТКУ КАПІТАЛЬНОГО стоительство І АРХІТЕКТУРИ УКРАЇНИ

    Велика Вітчизняна війна стала серйозним випробуванням для з радянської народа.Она вимагає кардинальної перебудови всієї економіки на воєнний лад. Східна частина країни була перетворена в основну військово-економічну базу. Евакуація з України на Схід багатьох сотень промислових підприємств представляла ву складне завдання, оскільки необхідно було здійснити небачене в історії переміщення людських мас і техніки. Перебудова народно го господарства в початковий період війни вимагає максимальної концентрації коштів, будівельних матеріалів та обладнання на якнайшвидшому спорудженні важливих военнопромишленних об'єктів. Пришив

    лось тимчасово припинити будівництво цілого ряду новобудов, розпочатих у довоєнний час. Перебазування та відновлення підприємств в нових районах у найкоротші терміни стало можливим завдяки тому, що в передвоєнні роки на Уралі була створена ши рокая мережу великих будівельних організацій з потужною виробляй котельної базою. У липні 1941 р. Державний Комітет Оборони прийняв рішення сформувати на базі банків, що діяли в системі Нар комстроя будівельних і монтажних трестів особливі будівельник но-монтажні частини (ОСМЧ). У створенні нової промислової бази велику роль зіграли будівельні організації України. Ряд орга нізація Главспецстроя республіки був перебазований на Схід.

    Виробничі потужності евакуйованих підприємств відновили роботу в найкоротші терміни. В цілому до середини 1942 р. у Вистачає них районах СРСР введені в дію виробничі потужності понад 1200 перебазованих підприємств. До кінця року основна маса евакуйованого протягом 1941 - 1942 рр.. обладнання ра працюєш на повну потужність. Взимку 1942/43 р. зі звільненням Дон басса в капітальному будівництві воєнного часу почався етап, характерною особливістю якого було збільшення масштабів відновлювальних робіт з відродження промисловості в звільняються денних районах, і насамперед її основи - важкої індустрії. У загальному балансі військового господарства СРСР відновлення і зростання про ізводства в прифронтових та звільнених районах мали величезне значення для забезпечення потреб фронту, підняття матері ального рівня життя населення звільнених районів. Величезне значення надавалося відновленню Донбасу: 22 лютого 1943

    Державний Комітет Оборони прийняв постанову "Про віднов лення вугільних шахт Донбасу", в якому наголошувалося, що відновлення найбільшого в країні вугільного басейну є

    найважливішим завданням усіх партійних, радянських і господарських ор ганізацій Української РСР і Ростовській області Росії, підкреслюючи лась необхідність надання допомоги Наркомату вугільної промисловості ності всіма партійними та державними органами в відбудовн леніі шахт, організації видобування і вивезення вугілля, матеріально-побутово вом і житловому пристрої робітників та інженерно-технічних робіт ників. Початкова програма відновлення Донбасу отримала подальший розвиток в постанові Державного Комітету Оборони "Про першочергові заходи з відновлення вугілля ної промисловості Донецького басейну> (1943). Відродженню ме лургії Донбасу започаткували енакіевци, які протягом перших трьох місяців після звільнення території від фашистських окупантів відновили три доменні печі. У 1943 р. відбудовн лени також мартенівські печі на Дніпровському металургійному за воді ім. Ф. Е. Дзержинського, Макіївському ім. Кірова, Ждановському ім. Ілліча та Костянтинівському загальною потужністю 390 тис. т сталі на рік. Мартенівська піч N5 Дніпровського металургійного заво ду ім. Ф. Е. Дзержинського дала першу плавку на 26-й день після визволення Дніпродзержинська. Прискореними темпами велося Восс тановленіе Макіївського металургійного заводу ім. Кірова.

    Великий обсяг робіт виконаний при відродженні повністю зруйнований ного заводу <. Азовсталь>. Відбудовувалися насамперед підсобив ные цехи, які використовуються в якості бази, для відродження основних об'єктів - доменного і мартенівського цехів. У процесі віднов лення азовсталевци прийняли рішення без демонтажу підняти будинок ну і поставити її на місце. Такого ще не знала світова практи ка. Підіймала піч група монтажників тресту Стальконструкція, що прибули з Уралу. Незважаючи на відсутність багатьох будівельних машин і механізмів, брак будівельних матеріалів та робочої сили, у 1943 р. будівельні організації Главюгстроя провели значну роботу по відновленню цілого ряду заводів в До нецке, Ворошиловградської, Дніпропетровської, Харківської та Ніко Лаєвський областях, а також в Ростовській області , Краснодарському краї, Північно-Осетинської АРСР, Азербайджанської РСР та Вірменської РСР. Завдання уряду з народногосподарським планом і сел тановленія Державного Комітету Оборони оіределілі програм му обсягу будівельних робіт Главюгстроя на 1944 р. в сумі 352,7 млн руб. Понад три чверті програми доводилося на Ук Раїну. Перший етап відновних робіт у промисловості Ук

    раїни характеризується значними досягненнями у відродженні особливо постраждала енергетичної бази. У першу чергу відновлювалися менш зруйновані дрібні та середні теплові електростанції. Почалися роботи в Донецькій енергосистемі. Однією з перших стала до ладу Горлівська ЦЕС, на якій наприкінці 1943 р. ввели в дію турбогенератор потужністю 3 тис. кВт. У листопаді 1944 р. на Зуївської електростанції запущено перший турбо генератор потужністю 50 тис. кВт. Почалися роботи з відновлення процесів нію потужних теплових електростанцій в Придніпров'ї (Днепродзер жінская) і Донбасі (Штерівська і Сєвєродонецька). У короткий термін були відновлені багато електростанції Києва, Одеси, Харкова та інших міст. Широким фронтом розгорнулися роботи з відновлення Дніпрогесу, де було створено спеціалізований ва організація - Діепрострой.Военний Комітет Оборони 1 грудня

    1944 прийняв спеціальну постанову про допомогу Дніпробуду, в якому ставилося завдання в найкоротший термін підняти з руїн Дніпром рогес і збільшити його потужність в порівнянні з довоєнної. У березні 1945 р. РНК СРСР прийняла посгановленіе "Про державний план відбудови і розвитку народного господарства на 1945 р.", в ко тором підкреслювалося, що найважливішим завданням цього року є форсування відновлення і розвитку галузей важкої промисло лінощів в країні в цілому і в звільнених районах зокрема, перш за все відродження південній вугільної бази. У роки війни терміни будівництва в порівнянні з довоєнним періодом скоротилися в 3 рази і більше. Таке прискорення темпів будівельних робіт стало можливим завдяки впровадженню нової техніки і швидкісних мето дів.Поряд з відбудовою важливішого ших галузей промисловості почалося відродження житлового та культурно-побутового господарства республіки. У перші повоєнні роки відновлення і розвиток народного господарства СРСР здійснювала ся на основі прийнятого Верховною Радою Української РСР у березні

    1946 закону про п'ятирічний план відновлення і розвитку на рідного господарства СРСР на 1946 - 1950 рр.. Встановлена законом програма вимагала розвитку і вдосконалення індустріальних методів будівництва, і перш за все його максимальної механіз ції. Главчерметстроем Донбасу в 1946 - 1947 рр.. відновлені та введені в дію доменні і мартенівські печі на заводах Азовс

    таль, Макіївському металургійному ім. Кірова, Донецьком, Єнакіївському металургійних, прокатні стани на заводі ім. Кірова.

    Главчерметстрой Придніпров'я відновлював в основному примушує лені підприємства придніпровських районів - Дніпропетровська, За порож, Кривого Рогу, Нікополя та інших міст. Завдяки вве ня в дію відновлених і новозбудованих агрегатів віз зростали виробничі потужності чорної металургії республіки:

    з виплавки чавуну - в 2,2 рази, сталі - в 2,4, з виробництва прокату - в 2,5, труб - в 2,6, коксу - в 2 рази. В наступні п'ятирічки капіталовкладення направлялися головним чином на нове будівництво і технічне оснащення відновлених та від встановлюються об'єктів чорної металургії. На роботах з віднов новлення промислових підприємств впроваджувалися нові методи, зокрема метод максимального збереження ушкоджених конструкцій цій, виправлення їх на місці без розбирання або демонтажу. Цей метод був застосований при відновленні ряду доменних і березні-.

    нівський печей, будівель та інших споруд. Прикладом може слу жити відновлення Главчерметстроем доменної печі N4 заводу "Азовсталь". Корпус печі в результаті підриву всіх шести колон і фурменной зони опустився на 3,8 м і перемістився в нижній час ти у бік бункера на 810 мм, у верхній - у бік пилеулові теля на 150 мм. Для її відновлення, всупереч наміченому пер воначально будівельниками демонтажу печі, було прийнято сміливе тих технічне рішення, в результаті якого піч була випрямлена і поставлена без розбирання і споруди знову. Підйом проводився на спеціальних опорах гідравлічними домкратами вантажопідйомністю 150 т і спеціальними пристосуваннями. Це перше у світовій ме лургії приклад підйому доменної печі масою 2600 т. Не менш трудомісткими виявилися роботи з відновлення мартенівського це ха заводу. Двопрольотні будинок, що вміщав шість великих березні нівський печей, було зруйновано підривом колон середнього ряду. Зда ние всстапавлівалі шляхом підйому блоків масою 1000 т кожний.

    При відновленні заводу "Запоріжсталь> вперше в радянській практиці була застосована зварювання всіх конструкцій доменної печі N4 за методом, розробленим ІЕЗ ім. Е. 0. Патона АН УРСР, що яви лось одним з найбільших технічних досягнень. Застосування зварювання дозволило знизити на 15% витрати металу на виготовлення сталевих конструкцій доменної печі і на 20 - 25% зменшити тру доемкость робіт по їх виготовленню та монтажу. Це створювало

    передумови для подальшого широкого розповсюдження та впровадження зварних конструкцій в практику будівництва доменних печей в нашій країні. Дніпропетровський завод металоконструкцій за 81 день виготовив конструкції доменної печі з похилим мостом, а монтаж був здійснений за 4 місяці замість звичайних 10 - 12 мі ців. Загальна маса сталевих конструкцій зварний доменної печі - понад 730 т. У результаті здійснення програми післявоєнного відновлення виробничих потужностей чорної металургії в республіці в 1946 - 1950 рр.. введені в дію 22 доменні і 43 мартенівських печей, 46 прокатних станів, велике число інших аг регати. Потужності з виплавки чавуну зросли за п'ять років на 8275 тис. т, сталі - на 5288 тис. т, з виробництва готового прокату - на 4393 тис. т, за випалу коксу - на 10 788 тис. т на рік. Підвищився рівень механізації, на ряді металургійних за водов побудовані нові механізовані й автоматизовані аг регати, завдяки чому значно збільшилася площа поду мно гих мартенівських печей, підвищилися потужність і рівень механіз ції прокатних станів. У рекордно короткі терміни завершено нача тое в роки війни відновлення Дніпрогесу (перша турбіна встуила пила в дію на початку березня 1947 р.). Оснащена новими турбіна ми, станція перевищила довоєнну потужність, дала енергію Донбасу, Криворіжжя та Придніпров'я. Поряд з відбудовою промислових об'єктів в роки першої післявоєнної п'ятирічки відроджувалися рабо чіе селища і села України. На житлове будівництво республіки було виділено 846,2 млн руб., Тобто більше, ніж за всі роки до військових п'ятирічок. Якщо в 1938 - 1941 рр.. на Україні введено 40 тис. м, то за 1946 - 1950 рр. .- 14814,6 тис.м. Вже й перша сел левоенние роки повністю відновлені Севастополь, Тернопіль та інші міста, створений архітеектурний ансамбль Хрещатика у Києві.

    Виконання першого післявоєнного п'ятирічного плану створило перед посилки для подальшого розвитку галузей народного господарства Української РСР, сприяло розвитку виробничої бази житлового та промислового будівництва, створило передумови для подальшого розвитку містобудівної науки.

    У директивах по п'ятому п'ятирічним планом на 1951 - 1955 рр.., ут вержденних ХIХ з'їздом КПРС, було підкреслено, що основним засоб твом рішення перспективних господарських завдань, важливим фактором, що визначає темпи і напрямок розвитку всіх галузей народно

    го господарства, є капітальне будівництво. Передбачаючи лось здійснення величезної будівельної програми з розвитку всіх галузей економіки, особливо промисловості. Масштаби майбутнього капітального будівництва зумовили необхід ність перебудови будівельного виробництва - його індустріальні зації на основі досягнень науково-технічного прогресу, зміцняй лення і розширення існуючих, а також створення в районах великого будівництва нових підприємств будівельної індустрії і будівельних організацій на базі розвитку механізації робіт і повнозбірних житлового будівництва . Обсяг капіталовкладень державних них і кооперативних підприємств і організацій на Україні в п'ятій п'ятирічці в 1,6 рази більше, ніж у попередній п'ятирічці, і в 1,3 рази більше, ніж за всі довоєнні роки. За роки п'ятої п'ятирічки на Україні було побудовано 527 нових великих промислових припускає ріятій, у тому числі 10 потужних доменних печей, 27 мартенівських печей, 21 прокатний і трубопрокатний стани, а також велику до лічество інших об'єктів. Особлива увага приділялася Строительсто ву гідротехнічних споруд. Достроково введена в експлуатацію перша черга Каховської ГЕС, одночасно споруджений благоуст роїння місто - Нова Каховка. У зв'язку з великим обсягом капітальних Тального будівництва в різних галузях промисловості стра ни в 1954 р. створено Міністерство будівництва підприємств неф тяной промисловості, Міністерство будівництва електростанцій, а також мережу республіканських та місцевих будівельних організацій.

    Великі територіальні будівельні організації охоплюють всі будівництво даного міста чи району. Так, в 1954 р. на базі Главчерметстроя Донбасу організовано Головне управління з будівництва промислових підприємств в районах Донбасу, кото рої проводило велику роботу на замовлення різних галузевих ми ністерств. Основний обсяг будівельно-монтажних робіт припадав на об'єкти міністерств металургійної промисловості, важкого машинобудування і власне будівництва. Нова система органи зації управління будівництвом дозволила скоротити управленчес кий апарат будівництв, знизити накладні витрати, поліпшити забезпечений ня матеріалами і. деталями. Велике значення для розвитку мате тивнотериторіального-технічної бази та індустріальних методів будівництва мала постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР <Про розвиток виробництва збірних залізобетонних конструкцій і деталей для будівництва> (1954). Цією постановою покладено початок створенню нової великої спеціалізованої галузі виробництва - промисловості збірного залізобетону. Настав новий етап у раз вітіі індустріальних методів у будівництві: збірний залізобе тон зайняв домінуюче місце в будівництві, витісняючи з проек вольтних рішень будівель і споруд сталеві і монолітні залізобе тонні конструкції, цегла і дерево. Застосування збірного залізо бетону сприяло подальшому підвищенню технічного рівня будівництва, зокрема зростанням вогнестійкості будівель, зниження витрат на їх зведення, економіїлісу та інших матері ріалів. Наприкінці 1954 р. по ініціативою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР у Кремлі відбулося Друге всесоюзне нарада будівельників, яке увійшло в історію як нарада з індустріалізації будів тва. Особливо наголошувалося, що найкращих результатів впровадження нової техніки в будівництві можна досягти лише при корінному поліпшенні форм і методів економічної роботи на будівництвах, лик відаціі недоліків в галузі планування, матеріального Снаб вання, кошторисної справи, обліку і госпрозрахунку. За роки п'ятої п'ятиріччя ки велике промислове будівництво розгорнулося в західних областях республіки. Побудовано велика кількість промислових припускає ріятій у Львові, Дрогобичі, Івано-Франківську, Луцьку, Чернівцях та інших містах. Споруджено нові шахти, у тому числі під Львовс ко-Волинському вугільному басейні та Олександрійському буровугільного районі. Постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР "Про устра неніі надмірностей у проектуванні і стротельстве> (1955) стимули рова більш широке застосування типових проектів, особливо круп нопанельних житлових будинків. Успішне впровадження індустріальних ме тодов виробництва робіт створила необхідні передумови для ре ня нових завдань з капітального будівництва в наступні роки. Для керівництва будівництвом у республіці було створено Держбуд УРСР. На ХХ з'їзді КПРС були зазначені основні напрямок ня розвитку будівництва: різке скорочення термінів та недопущено ня розпорошення коштів по численних будівництвах, подальша індустріалізація будівництва шляхом широкого застосування збірно го залізобетону заводського і полігонного ізтовленія, впровадження комплексної механізації і т.д. Основна частина капіталовкладень була спрямована на подальший розвиток промисловості, в першу чергу найважливіших галузей важкої індустрії - на будівництво електростанцій, підприємств хімічної промисловості, чорної і кольорової металургії, нафтової та вугільної промисловості, машинобудування, промисловості будівельних матеріалів та лісової про мисленні. Значно зросли капіталовкладення у легку й харчову промисловість. За роки п'ятирічки стали до ладу Кре менчугская ГЕС, Новокриворізький ГЗК, ряд великих промислових підприємств. За 1959 - 1965 рр.. (семирічний план розвитку народ ного господарства) введено в дію близько 900 великих промислових об'єктів, у тому числі заводи - Дніпропетровський шинний, Черкас кий і Чернігівський хімічного волокна, Київський залізобетонних виробів, заводи з випуску залізобетонних плит в Запоріжжі, Харкові, Кривому Розі, Амвросіївці та інших містах республіки, заводи і полігони трестів Запорожстрой, Луганськбуд, Кріворожс трой, підприємства Львівського обласного будівельного тресту.

    Замість цегляної кладки все ширше застосовуються великі бетонні блоки і панелі, замість традиційних перекриттів по дерев'яних балках з накатом, мастилом і засипанням - збірні великорозмірні панелі. З'явилися збірні фундаменти і сходові марші, панелі санітарнотехніческіх вузлів з вбудованими трубопроводами, збір ные залізобетонні та гіпсові перегородки розміром на кімнату, полегшені пустотілі залізобетонні та керамічні елементи і конструкції з легких і пористих бетонів. При виготовленні желе зобетонних конструкцій починають застосовувати високоміцну сталь, цементи підвищених марок, попередньо напружений залізобе тон. Елементи конструкцій все більше укрупнюються (наприклад, па нелінійної розміром на кімнату, конструктивні елементи промислових будівель масою по 25 - 30 т і т. п.). За роки семирічного плану побудовано і введено в дію і експлуатацію 486 промислових підприємств, житлових будинків загальною площею 94994 тисячі м, - шкіл

    на 1244,4 тис. учнівських місць, до шкільних закладів на 489,1 тис. місць, лікарень на 65,4 тис. ліжок., Зростаючі обсяги капітальних таловложеній та розвиток будівельної індустрії зумовили повели чення обсягів проектно-вишукувальних робіт, розширення мережі проектних і науково-дослідних організацій, що забезпечують будівництво проектами, кошторисами, нормативною документацією, на учнимі розробками актуальних питань техніки та економіки будівництва. У цей період опубліковано ряд постанов та розроблено заходи щодо поліпшення проектної справи, підвищення технічного рівня і зниження кошторисної вартості проектів, про ектировании нових типів будинків культурно-побутового та виробнич тненного призначення, впровадження індустріальних методів їх будів

    тва й ін Розвитку капітального будівництва способствова чи заходи щодо підвищення відповідальності керівників про промислових підприємств за економне і ефективне витрачання коштів і матеріальних ресурсів, своєчасне введення в дію об'єктів, що будуються і швидке освоєння їх проектних потужностей. Крім великопанельного, що досяг за окремими горо дам (Києву, Харкову, Одесі, Кривому Рогу) 76% загального обсягу житлового строітсльства, в республіці одержують розвиток інші методи індустріального будівництва. Так, подальшим етапом по височини індустріалізації масового житлово-цивільного будів тва стало об'ємно-блочне житлове будівництво, розвитку якого сприяло постанову Ради Міністрів СРСР <Про розвиток об'ємно-блокового домобудівництва в СРСР> (1969). У дев'ятому п'ятиріччя ке були впорядковані планування та забудова міст і сіл, розви буття та реконструкція яких здійснювалися за затвердженими гені ральних планам. З 1972 р. впроваджуються нові серії типових проектів тов житлових будинків з поліпшеним плануванням квартир, розроблених інститутами КиївЗНДІЕП, Київпроект, Укрміськбудпроект. Сущест венно підвищилася ефективність капіталовкладень, скоротилося число одночасно споруджуваних об'єктів, знизився питома вага незавершеного будівництва, у 1,6 рази зросла концентрація капіталовкладень в середньому на одну будівництво, особливо на особливо важливих і пускових об'єктах. У промисловому і сельскохяйственном

    будівництві успішно застосовуються найбільш прогресивні індуст тивнотериторіального методи зведення будівель: конвеєрна ерно-блочний, поєднаний і безвиверочний монтаж конструкцій; конвеєрна збірка і великоблочний монтаж технологічного устаткування бло ками мссой 500 - 600 т; комплексні мережеві граф та ін Все ширше застосовується відпрацьований Мінтяжстроем УРСР полуузловой метод підготовки, організації і управління будівництвом складних об'єк об'ектов і великих промислових комплексів. Найбільшими новострой ками десятої п'ятирічки стали Запорізька і Вуглегірська ГРЗС, друга черга Дніпрогесу, високомеханізовані вугільні шахти ім. Лснінского комсомолу України, ім. Л. Г. Стаханова і <Маріу польська-капітальна ", а також кіслородноконверторний цех на за воді <Азовсталь>, коксові батареї на Запорізькому і Авдієвського коксохімічного заводу, фабрики огрудкування на Північному і Дніпром ровськ ГЗК, комплекси з виробництва аміаку в Горлівці , Днспродзержінске, Одесі, Черкасах, Лисичанський нафтопереробний і Миколаївський глиноземний заводи, Житомирський завод верстатів-автоматів, поромна переправа Іллічівськ - Варна, перша черга Північно-Кримського каналу і Головний Каховський магістраль ий канал ім. В. І. Леніна, Криворізька вовнопрядильна, Луц кая меланжева і Макіївська бавовнопрядильна фабрики, Вознесенс кий шкіряний і ряд цукрових заводів. Капітальне будівництво в країні стало найважливішою індустріальної галуззю виробництва, у сфері якої тільки на Україні зайнято близько 1,5 млн чоловік.

    Курс на індустріалізацію будівельного виробництва за дев'ятий і десятий п'ятирічки дозволив збільшити річний обсяг повнозбірних будівництва в 2,5 рази. У той час він склав майже 60% об ного обсягу будівельно-монтажних робіт. За цей же період годо вої обсяг великопанельного житлового будівництва зріс у 1,6 рази, про ізводства несучих та огороджуючих елементів з легких бетонів - в 5,3 рази, попередньо напружених залізобетонних конструкцій в1, 5 рази. У той же час слід зазначити, що великі засоб

    тва, вкладені державою у капітальне будівництво, не давали швидкої віддачі. Значна кількість об'єктів вводилося несвоєчасно, часто з недоробками. На багатьох будівництвах залишались лись низькими організація і якість робіт. Повільно велися робо ти з уніфікації металевих і залізобетонних конструкцій, зниженню ваги будівель і споруд. Застійні явища в буді будівництві виражалися в некомплексне, значному обсязі неза вершенних робіт, одноманітності архітектурних рішень і т. д.

    Головні завдання капітального будівництва в одинадцятій п'яти льотці сформульовані в Основних напрямах економічного і соціального розвитку СРСР на 1981 - 1985 рр.. і на період до 1990 р. В одинадцятій п'ятирічці в УРСР в дію вступили 136 великих промислових підприємств, у тому Числі Запорізька та Южно-Українська АЕС, Зуївська ДРЕС-2, Київська ТЕЦ-6, Днестровс кий комплексний гідровузол, а також заводи: Вінницький приладів газового аналізу, Горлівський гумотехнічних виробів, Луцькі 28-й Державний підшипниковий і великопанельного Домострої ня, Криворізький залізобетонних виробів для елеваторостроенія, Ужгородський електродвигунів, Чернігівський і Севастопольський залізобетонних виробів, картоннобумажний Обухівський комбінат, п'ять швейних фабрик, три льонозаводу, дев'ять заводів по вироби ництва м'ясо-кісткового борошна, чотири комбінату рибної гастрономії, сім сирзаводів та інші підприємства. У республіці отримали розвиток програмно-цільовий метод планування науково-технічного прогресу, який здійснюється на всесоюзному, республіканському, отрас лівому і регіональному рівнях. Здійснювалося технічне перево збройні будівництва на основі впровадження нової техніки і тих нології, застосування ефективних матеріалів, виробів та конструкцій цій, комплексної механізації та автоматизації будівництва. Чанням значних успіхів досягнуто в транспортному будівництві. У 1983 р. у республіці введено в експлуатацію 7,4 тис. км електріфіці рованных залізничних і 192 тис. км автомобільних доріг з твердим покритіем.После війни побудовані нові порти в Одесі, Миколаєві та Іллічівську, створена поромна переправа Іллічівськ - Варна, споруджені великопролітні мости через Дніпро, десятки ки лометров причальних споруд в Одесі, Миколаєві і Херсоні.

    Діють метрополітени в Києві і Харкові, будується метро в Дніпропетровську. З метою розвитку агропромислового комплексу країни в 1981 - 1985 рр.. в республіці здійснено заходи щодо подальшого переведення сільського господарства на промислову ос нову і зміцнення матеріальної бази його підприємств, причому до 70% капіталовкладень у виробничу сферу спрямовано не на нове будівництво, а на реконструкцію, розширення та технічні дещо переозброєння на індустріальній основі існуючих об'єктах тов. Важливе місце в науково-технічних програмах відведено ре конструкції підприємств. У республіці щорічно реконструюється близько 15% діючих підприємств і об'єднань. Частка капіта ловложеній на реконструкцію і технічне переозброєння об'єктах тов виробничого призначення значно зросла і склад ляєт приблизно 50%. При цьому впроваджуються ефективні технології виробництва будівельно-монтажних робіт. Накопичений досвід поло дружин в основу розроблених і впроваджуваних НДІБВ ефективних тих нології і методів організації робіт при реконструкції підприємств не ма машинобудування, коксохімії, металургії та інших галузей.

    У дванадцятій п'ятирічці на Україні рівень індустріалізації

    житлового будівництва досяг 75%, що зажадало реконс

    трукціі підприємств загальною потужністю понад 1 млн м.

    Використана література:

    1. "Організація та планування будівництва" під редакцією Г. Д. Мали Шевській та С. А. Ушацкого, Київ, 1993

    2.

    3. "Радянський енциклопедичний словник" під редакцією А. М. Прохорова, Москва, 1982

    4. "Історія Української РСР" під редакцією Ю. Ю. Кондуфор, Київ, 1982

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !