ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Соціально-класова структура Росії на початку ХХ століття
         

     

    Історія
    Соціально-класова структура Росії на початку ХХ століття

    Соціально-класова структура країни відображала характер і рівень ееекономіческого розвитку. Поряд з формувались класами буржуазного суспільством (буржуазія, дрібна буржуазія, пролетаріат) у ньому продовжувало сущест-Вова і становий розподіл - спадщина феодальної епохи (дворянство, купече-ство, селянство, міщанство). Провідні позиції в економіці країни до початку XX ст. займала Бурже-азія. Однак вона аж до середини 90-х років фактично не грала скільки-ко-небудь самостійної ролі в суспільно-політичному житті країни. Бу-Дучі залежною від самодержавства, вона довгий час залишалася аполітичною іконсерватівной силою.

    Дворянство, залишаючись правлячим класом-станом, зберегло і значну економічну силу. Воно становило близько 1% населення. Основна ма-ССА дворянства не мала великих маєтків і станів, або знаходилася награжданской або військовій службі. Дворянство ділилося на два класи: потім-дарських і особисте. Потомствене передавалася в спадщину, особисте - нет.Несмотря на втрату майже 40% всіх своїх земель, воно до 1905 сосредоточілосвише 60% всього приватного землеволодіння й було важливою соціальною опоройрежіма, хоч в соціальному плані дворянство втрачало свою однорідність, сблі-жаясь з класами і шарами буржуазного суспільства. Особливим станом було духовенство. А його складу входили служите-ли Російської православної церкви - чорне (монашенствующее) і біле (проповідує в світі) духовенство. Церква користувалася незаперечним ав-торітетом в питаннях культури та освіти.

    Гільдейское купецтво становило близько 1,5 млн чоловік. Уяви-телямі цього стану були великі російські підприємці та фінансісти.Політіческі купецтво було безправним. Селянство, що становить майже 3/4 населення країни, також билоглубоко порушено процесом соціального розшарування (20% - кулаки, 30% - се-реднякі, 50% - бідняки). Основна маса селян була неписьменна. Малоза-Мелье змушувало селян орендувати землю у поміщиків. Між полярними егослоямі назрівали свої протиріччя. Але в цілому селянство за своїм пра-вовому положенню, а в соціально-політичному плані перед обличчям поміщиків івластей являло собою єдиний клас-стан. Особливу військово-служилої стан складали козаки. Вони були обязанинесті військову службу протягом 20 років Козацтво мало право на землю.

    І, нарешті, в країні сформувався клас найманих робітників, нарахувавши-ший до кінця XX ст. близько 18.8 мільйонів чоловік. Він також був вельми неоднозначних-Роден. Значна частина робітників, особливо недавно прийшли з села, зберігала ще зв'язок із землею і господарством. Ядро класу становив Фабричев-но-заводський пролетаріат, нарахували до цього часу близько 3 мільйонів людино, причому понад 80% його було зосереджено на великих підприємствах.

    До початку XX століття в Росії склалися такі групи протиріч: дворянство - буржуазія, дворянство - селянство, буржуазія - робітники, влада - народ, інтелігенція - народ, інтелігенція - влада, національниепроблеми. У країні назрівала революційна ситуація. Вирувало студенчество.Наіболее істотну роль у цьому процесі відігравало наростаюче робоче дви-ються, характерною особливістю якого в цей період було поєднання, ха-рактерной особливістю якого було поєднання економічних і політіческіхтребованій. Окремі виступи-страйк і першотравнева демонстрація1901 р. у Харкові, травнева страйк того ж року на Обухівському заводі в Пе-тербурге, що закінчилася зіткненням з поліцією, - поступово взяли формувсеобщіх страйків, які охопили в 1902 р. всі підприємства Ростова, а влітку 1903р. прокотилися по всьому півдні країни. Бакинська загальний страйк у декабре1904 р. викликала страйки солідарності в ряді міст Росії. Ширився селянсько рух.

    Найбільшим з селянських виступів були бунтикрестьян Харківської і Полтавської губерній 1902 р., Живо нагадували вла-ня селянські війни минулих століть. Відкриті форми прийняла і ліберальнаяоппозіція (земська "Банкетний" компанія восени 1904 р.). У цих условіяхостро постало питання про організацію політичних сил.

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !