ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Початок ери ЄС ЕОМ
         

     

    Історія техніки

    Початок ери ЄС ЕОМ

    Наталія Дубова

    В 1968 року в Мінську розпочалася робота над першою машиною сімейства ЄС

    Ми дісталися до важливого рубежу в історії радянської комп'ютерної галузі. Мабуть, цю історію можна розділити на дві епохи - до і після початку випуску ЄС ЕОМ. Дуже важливу роль зіграло поява цих машин у розвитку вітчизняної обчислювальної техніки. І зовсім по-різному йшло це розвиток до і після 1968 року. Існує думка, що рішення про відтворення в ЄС-архітектурe машин IBM стало початком заходу радянського комп'ютеробудування, поворотом від творчого пошуку до бездумного копіювання. Знайомлячись ближче з подіями тих років і розмовляючи з їх очевидцями і безпосередніми учасниками, розумієш, що цю картину не можна малювати чорно-білими фарбами. Початок масового виробництва універсальних машин третього покоління, створення по суті нової галузі промисловості можна оцінювати тільки позитивно. Інше питання, як це здійснювалося і чи могло здійснюватися по-іншому, як це вплинуло на долі різних наукових шкіл в Союзі, пов'язаних з обчислювальною технікою.

    До кінця 60-х в нашій країні випускалися ЕОМ загального призначення (близько 20 типів), а також спеціалізовані машини переважно для оборонного відомства. Машин було багато, хороших і різних (ось саме різних) і кожна вимагала спеціальних зусиль по розробці власного програмного забезпечення. Та й цього «багато» ставало недостатньо - і інженери, і вчені, і господарники, і чиновники, нарешті, почали усвідомлювати роль обчислювальних машин і нагальну необхідність у їх розробці. Уряд планував істотно розширити виробництво ЕОМ в країні. І тоді постало питання - яких ЕОМ?

    До того часу і до нас дійшла інформація про новий етап у розробці обчислювальних машин, почате компанією IBM. Випускалася з 1964 року серія S/360 поклала початок третього покоління ЕОМ. Ці машини були не окремо взяті системи, а сімейство програмно-сумісних комп'ютерів, що розрізняються за продуктивністю, але загальних по архітектурі. Власне, саме в ці роки і виникло поняття комп'ютерної архітектури, яке символізувало весь комплекс апаратних і програмних засобів ЕОМ. У машин одного сімейства можуть бути різні технічні параметри та функціональні можливості пристроїв, але завжди загальні системи команд, організація взаємозв'язків між модулями і матобеспеченіем.

    IBM виявилася новатором не тільки в тому, які машини треба проводити, але й у тому, як їх треба робити. Вперше обчислювальна система перетворилася на продукт масового випуску, пред'являючи значно більш високі вимоги до технологій виробничих процесів. Наприкінці 60-х в нашій країні зіткнулися саме з цією проблемою - як перейти від створення окремих унікальних примірників до індустрії обчислювальних машин, кількість яких покриє потреба в ЕОМ не одиничних наукових інститутів, а десятків тисяч промислових підприємств та інших організацій. Наприкінці 1967 року на урядовому рівні приймається рішення про створення Науково-дослідного центру електронної обчислювальної техніки (НІЦЕВТ), який повинен був стати на чолі розробки сімейства універсальних обчислювальних машин (єдиної серії ЕОМ - ЄС ЕОМ). В якості прототипу «ряду» (така початкова назва ЄС) була обрана серія IBM S/360. І в 1968 році в Мінську, де розташовувалося найбільш сучасне і технологічне виробництво універсальних ЕОМ, почалася робота над першою машиною сімейства.

    Рішення про відтворення американської серії викликало чимало серйозних заперечень. Аван-проект сімейства спочатку було запропоновано зробити ІТМіВТ, однак колектив Лебедєва у цей час був зайнятий завершенням БЕСМ-6, та й ідея копіювання західних машин не зацікавила вченого. Сергій Олексійович вважав недоцільним відтворення архітектури, яка вже починала застарівати. Лебедевскій інститут, який спочатку планувалося зробити складовою частиною НІЦЕВТ, не став брати участь у цьому процесі і продовжив свою лінію -- розробку суперпродуктивна ЕОМ.

    Проти копіювання систем IBM виступав Глушков, серйозні зауваження з цього приводу висловлював Брук. Активними супротивниками копіювання були Рамі, і Михайло Кирилович Сулим, у той час заступник міністра радіопромисловості і один з ініціаторів розширення виробництва ЕОМ в країні і створення НІЦЕВТ. У Рамєєва в Пензі був свій «Ряд» - у напівпровідникових «Урал», нехай не досить повно, але все-таки були вже реалізовані ідеї сімейства сумісних машин, готувався до розробці новий «Урал» на інтегральних схемах. Башир Іскандаровіч пропонував створювати єдину серію на основі власних розробок в кооперації з західноєвропейськими фірмами. Рамі, і Сулим в 1968 році налагодили тісний контакт з британською компанією ICL, яка також мала свій варіант сімейства сумісних машин і охоче йшла на співпрацю, сподіваючись використовувати наш великий ринок і багатий інтелектуальний потенціал у боротьбі проти монополізму IBM.

    І все ж таки остаточний вибір припав на архітектуру серії S/360. Робота над машинами ЄС з цього прототипу вже йшла повним ходом і недоцільно було різко змінювати напрямок. Але, мабуть, одним з головних аргументів на користь американських машин була багатюща бібліотека програм, яку можна було використовувати тільки в тому випадку, якщо є машини ідентичною архітектури. З індустрією програмного забезпечення у нас завжди було складно. Так, були найталановитіші, навіть геніальні програмісти, але машини, як правило, поставлялися «голі» ( «Мінськ», а згодом БЕСМ-6 становили рідкісне виключення), і тим, хто використовував їх, доводилося самостійно розробляти математику. Звідси поява численних асоціацій користувачів, які намагалися скооперуватися і домогтися хоч якоїсь уніфікації програмних систем.

    Так що оснащення багатьох організацій машинами, на яких відразу буде потужна бібліотека прикладних програм, уявлялося дуже привабливою перспективою. А саме це повинно було відбутися з випуском ЄС.

    З рішення про виробництво ЄС ЕОМ почалася популяризація в нашій країні світових комп'ютерних стандартів. 1968 поклав початок новому промисловому виробництва, яке дозволило зробити обчислювальну техніку робочим інструментом багатьох, а не вибраних. З іншого боку, орієнтація на відтворення західної архітектури привела в кінцевому підсумку до втрати декількох власних наукових шкіл. З 70-х припинився випуск «Мінської» та пензенських «Уралов». Хоча треба розуміти, що орієнтація на системи IBM не означала бездумного копіювання. Це було просто неможливо, оскільки, не дивлячись на деяке потепління відносин із Заходом, легальні шляхи отримати машину і програмне забезпечення повністю були відсутні. Розробка моделей «Ряду» йшла на основі наявних публікацій за принципами архітектури та операційних систем IBM. Так що всі машини ЄС можна певною мірою вважати оригінальними розробками і всі вони, між іншим, запатентовані.

    Звичайно, ідеальним варіантом була б реалізація архітектурних принципів IBM в співробітництво з самою компанією, і не сімейства майже п'ятирічної давності, а найсучасніших моделей. Ще краще, якщо б цей процес супроводжувався всебічну підтримку власних розробок. Але на все у держави просто не вистачало коштів, і вади радянської економіки, відсутність конкуренції, принципова несприйнятливість до науково-технічного прогресу, можливо, найяскравіше проявилися в розвитку нашого комп'ютеробудування. Відставання від Заходу було неминуче і обумовлено зовсім не рішенням копіювати машини IBM. Технологічна база виробництва елементів, на яких будувалися ЕОМ, стала з загрозливою швидкістю відставати від світового рівня. Поки машини робилися на лампах, інтелекту розробників було достатньо, щоб створювати самі передові ЕОМ. Але чим складніше ставала елементна база, чим більше в неї Потрібно вкладати коштів, тим важче було підтримувати необхідний рівень.

    Список літератури

    Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.osp.ru

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !