ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Традиційні методи прогнозування
         

     

    Кибернетика

    Міністерство науки і освіти України

    Запорізький державний університет

    Курсова робота

    по темі

    "Традиційні методи прогнозування"

    Виконала: студентка 3-го курсу экономич. факультету гр. 5120-2

    Малєєва Світлана

    Прийняла: доц. кафедри економ. кібернетики

    Максишко Н.К.

    Запоріжжя

    2002

    зміст

    ВСТУП 3

    1. Прогнозування та його роль 5

    1.1 Типи прогнозів 8

    1.2 Види прогнозів 10

    2. Методи прогнозування ділового середовища 13

    2.1 Методи експертних оцінок 13

    2.2 Методи складання сценаріїв 15

    2.3 Методи екстраполяції трендів 18

    2.4 Методи регресійного аналізу 21

    2.5 Методи економіко-математичного моделювання 21

    3. Технологічне прогнозування 23

    3.1 Морфологічний аналіз 25

    3.2 Аналіз перехресного впливу 26

    4. Соціально-політичне прогнозування 27

    4.1 Профілі суспільних цінностей 28

    ВИСНОВОК 30

    СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 31

    Введення

    У народі кажуть, що мудрість - це вміння передбачати майбутнінаслідки що відбуваються в даний момент дій і вміння керувати ними.
    Іншими словами, мудрість - це звернення в майбутнє, тобто людиназнаючий намагається впливати на майбутнє. Особливо це важливо в економіці.

    Для того щоб управляти майбутнім, людство створило певнімеханізми, які в економічній науці називають прогнозування,макроекономічне планування та економічне програмування.

    У цій роботі ми спробуємо розібратися, що являєсобою прогнозування.

    Переконливе тлумачення дається в проекті Закону України "Продержавне прогнозування, планування і розробку програм економічного ісоціального розвитку України та її регіонів ", автором якого єдоктор економічних наук, професор Беседін В. Ф.

    Прогнозування - це отримання інформації про майбутнє; це передбачення,яке поділяється на наукове і ненаукове (інтуїтивне, щоденне ірелігійне - псевдопредвіденіе).

    Наукове передбачення базується на знаннях закономірностей розвиткуприроди, суспільства і мислення; інтуїтивне - на так званому життєвомудосвіді, пов'язаними з аналогіями, прикметами і т. д.; релігійне передбаченняще називають пророцтвом, тобто вірою в надприродне сили, забобонита ін

    Прогнозування - це передбачення, яке базується на спеціальномунауковому дослідженні. Які ж бувають прогнози? Пошуковий - це визначенняможливого положення явища в майбутньому; нормативний - визначення шляхів істроків досягнення можливого стану явища, яке прийнято за мету.
    Цільовий прогноз відповідає на питання: що саме бажано й чому?
    Програмний прогноз відповідає на питання: що конкретно необхідно зробити,щоб досягти бажаного?

    За відрізком часу, на який вони розраховані, розрізняютькороткострокові, середньострокові, довгострокові і длітельносрочние (за межамидовгострокових) прогнози.

    Поняття терміну щодо - наприклад, у деяких науково-технічнихпрогнозах період може вимірюватися днями (у бурінні газових свердловина), авласне кажучи в геології - мільйонами років. У сфері політики діапазонміж коротко-і довгостроковістю звужується до найближчого десятиріччя, а вгородостроеніе - на цілі століття.

    Основні сфери прогнозування - гідрометеорологія, геологія, медицина,географія, екологія, наука і техніка, економіка і соціологія і ін

    Прогнозування має два конкретні аспекти: передбачати іпередбачити. Залежно від того, який результат необхідно отримати або,що необхідно спрогнозувати, перевага надається то одному, тоіншого аспекту.

    Прогнозування необхідно, тому що майбутнє незвично і ефект багатьохрішень, що приймаються сьогодні, протягом певного часу невідчуваються. Тому точне передбачення майбутнього підвищує ефективністьпроцесу прийняття рішення.

    1. Прогнозування та його роль

    Прогноз - це пошук реального й економічно виправданого рішення.
    Прогнозування визначає процеси, які необхідно враховувати в майбутньомуперіоді, та дозволяє обгрунтовувати методи активного впливу на них.

    Основними, або базисними, поняттями прогностики є:

    Варіант прогнозу - один із прогнозів, що складають групу можливихпрогнозів об'єкта прогнозування.

    Метод прогнозування - спосіб дослідження об'єкта прогнозуванняспрямований на розробку прогнозу.

    Методика прогнозування - сукупність методів і правил розробкипрогнозів конкретних об'єктів.

    Об'єкт прогнозування - процеси, явища і події, на якіспрямована діяльність суб'єкта прогнозування. Залежно від:

    1. природи об'єкта розрізняють:

    . соціальні;

    . науково-технічні;

    . економічні;

    . екологічні;

    2. можливості впливу на нього суб'єкта прогнозування:

    . керовані;

    . некеровані.

    Споживач прогнозу - організація, підприємство, установа чиокрема особа, яка використовує результати прогнозів, а також у ряді випадківформулює завдання на прогноз. Іноді споживач може виступати вяк замовник.

    Прийом прогнозування - один або кілька математичних абологічних та інших операцій, спрямованих на одержання конкретногорезультату в процесі розробки прогнозу (наприклад: а) обчисленнясередньозваженого значення оцінок експерта; б) визначення компетентностіексперта; в) згладжування та вирівнювання динамічного ряду і т.д.).

    Прогнозна модель - модель об'єкта прогнозування, дослідженняякої дозволяє отримати інформацію про можливі стани об'єкта вмайбутньому та/або шляхи і терміни їх здійснення. Прогнозна модель у виглядіграфіка називається "граф-моделлю об'єкта прогнозування" або "граф -моделлю ".

    Прогнозний фон - сукупність зовнішніх по відношенню до об'єктапрогнозування умов (факторів). Істотних для вирішення завданняпрогнозу.

    Система прогнозування - система методів прогнозування і засобів їхреалізації, що функціонує у відповідності з основними принципамипрогнозування.

    Засобами реалізації є експертна група, організаційнізаходи, технічні засоби і т.д. Системи прогнозування можуть бутиавтоматизованими і неавтоматизованими і розроблятися на різнихрівнях управління.

    Суб'єкт прогнозування - організація, підприємство, установа чиокрема особа, що розробляє даний прогноз.

    Етап прогнозування - частина процесу розробки прогнозів,характеризується своїми завданнями, методами і результатами. Поділ наетапи пов'язано зі специфікою побудови систематизованого описуоб'єкта прогнозування. Збором даних прогнозного фону, з побудовоюпошукової та нормативної моделей, верифікацією прогнозу. Особливе місцезаймає прогнозна орієнтація, що передує операціях власногопрогнозування, а також розробка рекомендацій для цілепокладання,програмування, планування, проектування, тобто для управління наоснові даних, отриманих у результаті прогнозування.

    Необхідність прогнозування виникає через невизначеність майбутньогоі з-за того, що ефект багатьох рішень, які приймаються сьогодні, впротягом певного часу не відчувається.

    Можна навести такий загальновідомий приклад. У більшості країнскладаються і публікуються засобами масової інформації прогнози погоди,до яких виявляють інтерес працівники сільського господарства, мандрівникиі широка маса населення. Якби погода не змінювалася щодня, то такіпрогнози не складалися б. Саме мінливість погоди робить її прогнозинеобхідними.

    Як і планування, прогнозування - це рід передбачення, оскількимає справу з одержанням інформації про майбутнє. Разом з тим міжплануванням і прогнозуванням існують серйозні відмінності.

    Відомий вітчизняний футуролог І. Бестужев-Лада розділивпрогнозування та планування як прогноз і предуказанія.

    Передбачення, до якого належить прогнозування, припускаєопис можливих чи бажаних аспектів, станів, рішень, проблеммайбутнього. Крім формального, заснованого на наукових методахпрогнозування до передбачення відносяться передчуття і передбачення.
    Передчуття - це опис майбутнього на основі ерудиції, роботипідсвідомості. Передбачення використовує життєвий досвід і знанняобставин.

    Прогнози економічного і соціального розвитку України розробляютьсяна длітельносрочние, довгострокові, середньострокові і короткостроковіперспективи. Вони виконуватися, виходячи з аналізу демографічної ситуації,науково-технічного потенціалу, накопиченого національного багатства,зовнішньоекономічного становища України, наявності природних ресурсів,соціальної структури суспільства, а також прийнятої стратегії економічногорозвитку. Прогнози складаються в кількох варіантах з урахуванням можливоговпливу внутрішніх і зовнішніх політичних, економічних та інших факторів.

    Прогнози розроблятися в цілому по Україні з виділеннямнародногосподарських комплексів, галузей і регіонів, а також за окремимисоціально значущих сфер економіки і кон'юнктури ринку.

    Результати прогнозів економічного і соціального розвитку України тапрогнози кон'юнктури ринку використовуються під час прийняття органамизаконодавчої і виконавчої влади конкретних рішень в областіекономічної політики та під час розробки індикативних планів ідержавних програм.

    Процес розробки прогнозів і планів дуже трудомісткий. Крім того, вінвимагає зведення прогнозів та планом різних рівнів. Для проведення такихробіт необхідно забезпечення єдності методології.

    Методологія - це сукупність методів і прийомів дослідження, якізастосовуються в будь-якій науці з урахуванням специфіки об'єкта її пізнання.

    Економічне прогнозування - це система наукових досліджень проможливі напрями майбутнього розвитку економіки її окремих галузей. Умакроекономічному плануванні воно відіграє особливу роль, бо даєможливість ймовірного бачення дослідження об'єкта в майбутньому. Науковепрогнозування є формою наукового передбачення. Воно як правилопередує розробці соціально-економічних і науково-технічнихпрограм і планів.

    Залежно від сфери застосування прогнозування буває соціально -економічним і науково-технічним. Соціально-економічне прогнозуваннядає оцінку можливим перспективним змін економічних і соціальнихумов життєдіяльності суспільства. Науково-технічне прогнозуванняспрямовано на розробку наукових, технічних і технологічних способівреалізації планів соціально-економічного розвитку.

    Залежно від рівня управління прогнозування поділяється на народно -господарське, галузеве (або регіональне) і прогнозування розвиткупідприємства. Народно-господарське прогнозування враховує можливостіоптимального досягнення мети виробництва, виконання завдань економічногорозвитку. Галузеве прогнозування здійснюється з урахуванням пропозиціїрізних галузей і регіонів. Прогнозування розвитку фірм, корпорацій,підприємств виконується з урахуванням нових тенденцій економічного ісоціального аспекту та новітніх досягнень техніки і технологіївиробництва.

    За рівнем обгрунтованості прогнози поділяють на пошукові
    (дослідні) і нормативні. Пошукове прогнозування оцінюєперспективні тенденції розвитку економіки, а нормативне пов'язане звизначенням шляхів і термінів досягнення бажаного стану економіки ісоціального розвитку країни на основі досягнутих результатів. Нормативнепрогнозування здійснюється на основі завчасно визначеної мети.
    Його завдання - визначити шляхи і строки досягнення можливого стануекономіки в майбутньому на основі заданих нормативів.

    1.1 Типи прогнозування

    Для передбачення майбутнього фірми використовують такі типипрогнозування:

    1. Прогнозування, засноване на творчому баченні майбутнього, використовує суб'єктивне знання прогнозиста, його інтуїцію. Часто прогнози такого роду мають фірми "утопій" або "антиутопій" - літературних описів вигаданого майбутнього. Незважаючи на уявну віддаленість від світу економіки, подібні твори є гарним доповненням до сухого кількісним прогнозом. Недарма для обгрунтування своїх ідей деякі відомі вітчизняні економісти використовували не тільки наукові теорії, а й літературні утопії. Прогнозування, засноване на творчому баченні, може використовуватися для безпосереднього предсказания менеджерами та ін учасниками економічної організації майбутніх результатів її діяльності.

    2. Пошукове прогнозування - спосіб наукового прогнозування від сьогодення до майбутнього. Прогнозування починається від сьогоднішнього дня, спирається на наявну інформацію і поступово проникає в майбутнє

    (рис. 1).

    Рис 1. Схема пошукового прогнозування

    Пошукове прогнозування може бути двох видів:

    . Традиційним, або екстраполятівним;

    . Новаторським - альтернативним.
    Екстраполятівний підхід припускає, що економічне та інше розвиток відбувається гладко і безперервно, тому прогноз, може бути, простий проекцією (екстраполяцією) минулого в майбутнє.
    Екстраполятівний підхід означає, по-перше, оцінку минулих показників діяльності фірми і тенденцій їх розвитку (трендів) і, по-друге, перенесення цих тенденцій у майбутнє.
    Таким чином, головне припущення екстраполятівного підходу в прогнозуванні укладено у визнанні того, що в діапазоні ключових інтересів фірми сили минулого в змозі контролювати майбутнє .
    Незважаючи на виникнення альтернативного підходу, екстраполятівний підхід дуже широко застосовується в прогнозуванні і так чи інакше відбивається в більшості методів прогнозування.

    Альтернативний підхід виходить з того, що зовнішня і внутрішня середа бізнесу схильна до постійних змін, і в наслідок цього:

    . розвиток фірми відбувається не тільки гладко і безперервно, але і стрибкоподібно і уривчасто;

    . існує певне число варіантів майбутнього розвитку фірми

    (або певну кількість положень рівноваги фірми).

    Таким чином, в рамках альтернативного підходу, по-перше, створюються прогнози, що включають поєднання різних варіантів розвитку вибраних показників і явищ. Кожен з варіантів розвитку лежить в основі особливого сценарію майбутнього. По-друге, альтернативне прогнозування може об'єднувати в єдиній логіці два способи розвитку - гладкий і стрибкоподібно, створюючи синтетичну картину майбутнього.

    Альтернативний підхід порівняно молодий (широке застосування його почалося в 80-і роки), однак він швидко завойовує популярність в практиці внутрішньофірмового планування.

    Загалом пошукове прогнозування спирається як на кількісні, так і на якісні методи.

    * Прикладом якісних (не кількісних) прогнозів можуть бути опитування керівників промислових підприємств , брокерських та посередницьких фірм. В основу покладена опитувань некількісними методика мюнхенського IFO-інституту. Респонденти оцінюють поточний і майбутній стан галузі і фірми не в кількісних показниках, а в категоріях "більше-менше", "краще-гірше".

    Спеціальні дослідження, що проводилися в Європі, показали, що учасники опитування визнали подібні кон'юнктурні опитування корисними для себе, особливо в галузевому розрізі. Фірми - учасники опитувань - повідомляють, що використовують прогнози при розробці короткострокових оперативних планів і бюджету. Близько чверті респондентів застосовують результати опитувань у бізнес-плануванні.

    Виходячи з результатів опитувань про динаміку обсягу виробництва, підприємства фірми визначають спрямованість ділової політики і поточних планів.

    Таким чином, якісні (не кількісні) методи прогнозування роблять не меншу допомогу у визначенні майбутньої діяльності підприємства, ніж прогнози, виражені в конкретних цифрах і абсолютних показниках .*

    3. Нормативне (нормативно-цільове) прогнозування. В рамках нормативного прогнозування спочатку визначаються загальні цілі і стратегічні орієнтири на майбутній період часу, а потім менеджери оцінюють розвиток фірми, виходячи з цих цілей.

    Найчастіше нормативний підхід використовується тоді, колифірма не володіє необхідними вихідними (історичними) даними. Тому для нормативного підходу характерно переважне застосування якісних методів дослідження (рис. 2)

    Рис 2. Схема нормативного прогнозування

    Як і екстраполятівное, нормативне прогнозування є більшою мірою традиційним підходом до передбачення майбутньої середовища організації.

    1.2 Види прогнозів

    Прогноз - це результат процесу прогнозування, виражений условесної, математичній, графічній або іншій формі судження проможливий стан фірми та її середовища в майбутній період часу.

    Види прогнозів можна класифікувати за кількома ознаками.

    По-перше, прогнози поділяють в залежності від їх тимчасового охоплення.
    Різна тривалість прогнозів визначається існуванням різнихгоризонтів планування: від короткострокового до довгострокового.

    Існують прогнози на дуже короткий період часу - строком домісяці. До таких прогнозів належать місячні і тижневі прогнози рухуготівки.

    Короткострокові прогнози зазвичай застосовуються при складанні річнихпланів.

    Середні та довгострокові прогнози інакше називають перспективними.

    По-друге, прогнози поділяються за типами прогнозування на пошукові,нормативні і засновані на творчому баченні.

    По-третє, у зв'язку з можливістю впливу фірми на своє майбутнєпрогнози поділяються на пасивні і активні.

    Пасивний прогноз - виходить з того, що фірма в силу ряду причин
    (відсутність необхідних коштів, наявність сприятливих тенденцій розвитку іт.д.) не має наміру впливати на своє середовище і припускає можливістьсамостійного, не залежного від дій фірми розвитку зовнішніхпроцесів.

    Активний прогноз - передбачає можливість активних дій фірмиз проектування власного майбутнього, її реальний вплив на зовнішнюсередовище.

    У висновку можна відзначити деякі джерела помилок застосуванняметодів прогнозування бізнес-середовища та способи їх подолання.

    Основними джерелами можуть бути названі:

    1. просте перенесення (екстраполяція) даних з минулого в майбутнє

    (наприклад, відсутність у фірми інших варіантів прогнозу, крім 10% зростання продажів).

    2. неможливість точного визначити ймовірність події та його впливу на досліджуваний об'єкт.

    3. непередбачені труднощі (руйнівні труднощі), що впливають на здійснення плану, наприклад, раптове звільнення начальника відділу збуту.

    Помилки першої категорії можуть бути звужені шляхом застосування методіврегресійного аналізу, криволінійного згладжування та інших технік.

    Помилки другої категорії частково можуть бути подолані за допомогоюметоду Дельфі, сценаріїв, моделей, аналізу моделі життєвого циклу.

    Загалом точність прогнозування підвищується в міру накопичення досвідупрогнозування і відпрацювання його методів.

    * Наприклад, підприємство, що випускає вапно, зіткнулося з насиченнямпопиту на свою продукцію на ринку будівельних матеріалів. Пасивнийпрогноз в цьому випадку припустив б збереження тенденції падіння попиту навапно, а значить, скорочення її виробництва. Активний прогноз навпаки,міг би включити додаткові зусилля фірми зі стимулювання попиту навапно, наприклад, за рахунок проведення агресивної рекламної кампанії наринку товарів для садівників з акцентом на універсальне застосування вапнана їх ділянках. Тоді в рамках активного прогнозу могло б бути висловленасудження про можливе збереження або навіть збільшення попиту на вапно. *

    По-четверте, прогнози поділяються на варіантні та інваріантні взалежно від ступеня ймовірності майбутніх подій.

    Якщо вірогідність прогнозованих подій велика, або, іншими словами,фірма розраховує на високу ступінь визначеності майбутньої середовища, топрогноз містить у собі тільки один варіант розвитку, тобто єінваріантні. Зазвичай інваріантний прогноз грунтується на екстраполятівномпідході, простому продовження сформованої тенденції.

    варіантний прогноз заснований на припущенні про значнуневизначеності майбутньої середовища і, отже, наявності декількохймовірних варіантів розвитку.

    Таким чином, в рамках варіантного прогнозу описується кількаймовірних станів фірми в майбутній період часу (рис. 3).

    Рис. 3. Варіантний прогноз

    Кожен з варіантів розвитку враховує специфічний стан майбутньоїсередовища фірми і, виходячи з цього, визначає основні параметри даногобізнесу. Такого роду варіант майбутнього стану фірми називають сценарієм.

    По-п'яте, прогнози поділяються за способом представлення результатівна точкові та інтервальні.

    Точковий прогноз припускає, що даний варіант включає єдинезначення прогнозованого показника. Наприклад, через 6 місяців ціни нафотоапарати зростуть на 10%.

    Рис. 4. Точковий та інтервальний прогнози

    Інтервальний прогноз - це таке пророкування майбутнього, в якомупропонується певний інтервал, діапазон значень прогнозованогопоказника (рис. 4). Наприклад, через 6 місяців ціни на фотоапаративиростуть на 10-15%.

    2. Методи прогнозування ділового середовища

    Спочатку прогнозування в рамках фірми виникло як прогнозекономічних параметрів тривалості бізнесу (як зовнішніх по відношенню дофірмі, так і внутрішніх).

    Пізніше фірми освоїли прогнозування технологічного (технологічнепрогнозування), а також соціального і політичного компонентів
    (соціально-політичне прогнозування) свого середовища.

    Тому загальні, найбільш поширені методи прогнозуваннявиникли в рамках екологічного прогнозування, однак пізніше вони знайшлисвоє застосування також і в технологічному, і в соціально-політичномупрогнозуванні. Крім того, для технологічного та соціально-політичногопрогнозування характерні власні, специфічні методи дослідження.

    Загальні методи прогнозування можна розділити на чотири великі групи-

    . методи експертних оцінок;

    . методи екстраполяції трендів;

    . методи регресійного аналізу;

    . методи економіко-математичного моделювання.

    Методи екстраполяції трендів і методи регресійного аналізу об'єднуютьв загальне поняття "методи аналізу часових рядів".

    Методи регресійного аналізу та метод економіко-математичногомоделювання разом складають поняття "методи аналізу причинних зв'язків".

    2.1 Методи експертних оцінок

    Ця група методів прогнозування передбачає облік суб'єктивногодумки експертів про майбутній стан справ. Для експертних оцінок характернопророкування майбутнього на основі як раціональних доказів, так іінтуїтивного знання. Методи експертних оцінок, як правило, маютьякісний характер. Експертні оцінки поділяють на індивідуальні таколективні.

    До індивідуальних експертними оцінками відносять:

    . сценарії;

    . метод "інтерв'ю"

    . аналітичні доповідні записки.

    Метод "інтерв'ю" передбачає бесіду організатора прогнозноїдіяльності з прогнозистом-експертом, в якій ставляться питання про майбутнєстан фірми та її середовища.

    Метод аналітичних доповідних записок означає самостійну роботуексперта над аналізом ділової ситуації та можливих шляхів її розвитку.

    Колективні експертні оцінки можна назвати комплексними методамипрогнозування, оскільки вони включають:

    . підготовку і збір індивідуальних експертних оцінок;

    . статистичні методи обробки отриманих матеріалів.

    Колективні експертні оцінки включають:

    . метод "комісій"

    . метод "мозкових атак";

    . метод Дельфі.

    Метод "комісій" може означати організацію "круглого столу" та іншихподібних заходів, в рамках яких відбувається узгодження думокекспертів.

    Для методу "мозкових атак" характерні:

    . колективна генерація ідей

    . творче рішення проблем.

    Мозкова атака є вільний, неструктурований процесгенерування будь-яких ідей з обраної теми, які спонтанно висловлюютьсяучасниками зустрічі. Оптимальне число учасників -6-12 чоловік,бажано, щоб це були люди, які мають різні професії іспеціалізації.

    Метод Дельфі був розроблений відомим експертом з дослідницькоїкорпорації "РЕНД" Олафом Хельмера, математик за освітою. Може бути,тому в методі Дельфі поєднуються творчий підхід до вирішення проблеми ідостатня точність прогнозу.

    Свою назву метод отримав із давньогрецького міста Дельфі,прославився своїми провісниками.

    Суть методу Дельфі полягає в проведенні анкетних опитувань фахівцівобраної галузі знань (найбільш часто цей метод використовується втехнологічному прогнозуванні, при прогнозі відкриттів і нововведень вобласті технології). Отримані анкетні дані піддаються статистичноїобробці, в результаті якої формується діапазон думок експертів,відображає їх колективна думка з обраної проблеми.

    Зазвичай після першого опитування спостерігається значний розкид думок.
    Тому процедура здійснення методу Дельфі передбачає проведення щетрьох-чотирьох опитувань, напередодні яких кожного з експертів знайомлять зпідсумками попереднього опитування, але не для того, щоб чинити на нього тиск,а для того, щоб експерт міг отримати додаткову інформацію про предметопитування. Ідеально опитування повторюється до збігу думок експертів,реально - до отримання найбільш вузького діапазону думок.

    З усіх перерахованих методів експертних оцінок дуже високупопулярність в останні десятиліття отримав метод складання сценаріїв.
    Розглянемо його детальніше.

    2.2 Метод складання сценаріїв

    Вперше термін "сценарій" був спожитий у 1960 р. футурологів Х. Каномпри розробці картин майбутнього, необхідних для вирішення стратегічнихпитань у військовій галузі.

    Сценарій - це опис (живопис) майбутнього, складений з урахуваннямправдоподібних припущень. Як правило, для прогнозу ситуації характерноіснування певної кількості ймовірних варіантів розвитку.
    Тому прогноз звичайно включає в себе кілька сценаріїв (рис. 5). Убільшості випадків це три сценарії:

    . оптимістичний;

    . песимістичний;

    . середній (найбільш вірогідний, очікуваний).

    Рис.5. Так зобразив модель сценаріїв німецький дослідник X. Гешко

    Сценарії розробляються для визначення рамок майбутнього розвитку:

    . технології;

    . ринкових сегментів;

    . країн або регіонів і т.д.

    Економічна організація із суміжною структурою і різноманітністюнапрямків діяльності менше піддається прогнозуванню в рамкахсценарію.

    В цілому сценарій підпорядкований стратегічної функції фірми ірозробляється в процесі довгострокового планування. Широкий тимчасовоїохоплення передбачає посилення невизначеності серед бізнесу, і тому длясценарію, як правило, характерні деяка недостовірність і підвищенийкількість помилок. Оскільки визначення кількісних параметрів майбутньогоутруднене (так, важко точно визначити величину продажів фірми через 5років), при складанні сценаріїв найчастіше використовуються якісні методита інтервальні прогнози показників.

    Разом з тим сценарій передбачає комплексний підхід для йогорозробки, крім якісних можуть використовуватися кількісні методи:

    . економіко-математичні;

    . моделювання;

    . аналіз перехресного впливу;

    . кореляційний аналіз і т.д.

    Складання сценарію зазвичай включає в себе кілька етапів.

    Перший етап. Структурування та формулювання питання.

    Питання, обраний для аналізу, має бути визначений так точно, як цеможливо. На даному етапі має бути зібрано і проаналізовано базоваінформація. Поставлена задача має бути узгоджена з усімаучасниками проекту.

    Необхідно висвітлити структурні характеристики та внутрішні проблемипроекту.

    Другий етап. Визначення і угрупування сфер впливу.

    Для здійснення другого етапу необхідно виділити критичні точкибізнес-середовища та оцінити їх вплив на майбутнє організації.

    Третій етап. Встановлення показників майбутнього розвитку критичноважливих факторів середовища організації.

    Після того, як основні сфери впливу позначені, необхідновизначити їх можливе стан в майбутньому, виходячи з намічених фірмоюцілей.

    Показники майбутнього стану не повинні бути надмірно благополучними,амбітними.

    Для сфер, розвиток яких може містити кілька варіантів, майбутнєстан має бути описано за допомогою декількох альтернативнихпоказників (наприклад, фірму влаштовує. щоб чисельність населення врегіоні збільшилася на 2,3 або 5 %).

    Четвертий етап. Формування і відбір узгоджуються наборівприпущень.

    Якщо на третьому етапі фірма визначала майбутній стан середовища та їївплив на фірму, виходячи з власних цілей, то на четвертому етапіможливий розвиток сфер впливу визначається виходячи з їх сьогоднішньогостану і всіляких змін.

    Різні альтернативні припущення про майбутній стан найбільшзначущих компонентів середовища комбінуються в набори. Формування наборівзазвичай здійснюється за допомогою комп'ютерних програм. З отриманихнаборів відбираються, як правило, три набори. Відбір здійснюється виходячи знаступних критеріїв:

    . висока сполучуваність припущень, що входять в набір;

    . наявність великої кількості значущих змінних;

    . висока ймовірність подій, що відносяться до набору припущень.

    П'ятий етап. Зіставлення намічених показників майбутнього станусфер впливу з припущеннями про їх розвиток.

    На цьому етапі зіставляються результати третього і четвертого етапів.
    Підвищені або занижені показники стану середовища коректуються придопомогою даних, отриманих на четвертому етапі.

    Так, якщо фірма на третьому етапі прогнозувала збільшення народжуваностів регіоні в 2000 р. на 5%, а аналіз на четвертому етапі показав, щовідбудеться погіршення економічної кон'юнктури, екологічної обстановки,можливі політичні та соціальні колізії, то на п'ятому етапі показник
    5% повинен бути змінений у бік його зменшення, наприклад до 3%.

    Для більш точного прогнозу необхідно скорочувати інтервал міжсьогоднішнім днем і кінцевим часом прогнозування. Так, якщо прогнозскладається у 1995 р для 2000 р., то період прогнозування потрібнорозділити на два етапи по три роки: спочатку розробити сценарій для 1997року, а вже потім для 2000 року.

    Шостий етап. Введення в аналіз руйнівних подій.

    Руйнівний подія - це раптово трапився інцидент, який небув раніше прогнозований і який може змінити напрямок тенденції.

    Руйнівні події можуть мати як негативний характер
    (повені, землетруси, аварії атомних реакторів і т.д.), так іпозитивний (технологічні вибухи, політичні примирення міжколишніми супротивниками і т.д.).

    З можливих руйнівних подій потрібно виділити ті, які здатнінадати найбільш сильний вплив, і врахувати їх при складанні сценаріїв
    (наприклад, на стан народжуваності в регіоні можуть вплинути: по-перше,аварія на атомній станції, по-друге, ймовірність локального конфлікту, по -третє, відкриття нового родовища корисних копалин. Однак реальневплив можливо тільки першу з подій).

    Сьомий етап. Встановлення наслідків.

    На цьому етапі зіставляються стратегічні проблеми фірми (наприклад,можливість зростання за рахунок більш широкого освоєння ринку) і вибраніваріанти розвитку середовища. Визначаються характер і ступінь впливу тихчи інших варіантів розвитку на стратегічні області дій фірми.

    Восьмий етап. Прийняття заходів.

    У вузькому сенсі цей етап вже не відноситься до аналізу. Однак вінприродно випливає з попередніх етапів.

    2.3 Методи екстраполяції трендів

    Методи екстраполяції трендів засновані на статистичному спостереженнідинаміки певного показника, визначенні тенденції (тертя) йогорозвитку та продовження цієї тенденції для майбутнього періоду. Іншимисловами, за допомогою методів екстраполяції трендів закономірності минулогорозвитку об'єкта переносяться в майбутнє.

    Зазвичай методи екстраполяції трендів застосовуються в короткостроковому (небільше одного року) прогнозуванні, коли число змін у середовищімінімально. Прогноз створюється для кожного?? ого конкретного об'єкта окремо іпослідовно на кожен наступний момент часу. Якщо прогнозскладається для товару (продукту/послуги), до завдань прогнозування,заснованого на екстраполяції трендів, входять аналіз попиту та аналіз продажівцього продукту Результати прогнозування використовуються у всіх сферахвнутрішньофірмового планування, включаючи спільне стратегічне планування,фінансове планування, планування виробництва та управління запасами,маркетингове планування і керування торговими потоками і торговимиопераціями.

    Найбільш поширеними методами екстраполяції трендів є:

    . метод змінного середнього;

    . метод експоненціального згладжування.

    Метод змінного середнього виходить з простого припущення, щонаступний у часі показник за своїми розмірами дорівнює середній,розрахованої за останні три місяці.

    Наприклад, якщо обсяг продажів склав.
    1. у березні - 270 одиниць
    2. у квітні - 260 одиниць
    3. у травні - 290 одиниць, то

    ==

    Якщо реальний показник продажів за червень склав 280 одиниць, то прогнозпродажів на липень вже буде дорівнює

    і так далі.

    Метод експоненціального згладжування представляє прогноз показника намайбутній період у вигляді суми фактичного показника за даний період іпрогнозу на даний період, зважених за допомогою спеціальних коефіцієнтів.

    Уявімо, що складається прогноз продажів на наступний місяць Тоді:

    , де

    прогноз продажів на місяць 1 1;

    продажу у місяці (фактичні дані);

    прогноз продажів на місяць I,

    спеціальний коефіцієнт, який визначає статистичним шляхом. < p> Розглянемо прогнозування продажів методом експоненціального згладжуванняна конкретному прикладі

    Припустимо, що

    Тоді, використовуючи формулу експоненціального згладжування, можна заповнитиграфу "Прогноз продажів" в таблиці 1 за умови, що відомі фактичнідані про продажі.

    Таблиця 1
    | Місяць | Фактичні | Прогноз |
    | | Продажу | продаж |
    | Січень | 50 | 65 |
    | Лютий | 68 | 61 |
    | Березень | 47 | 53 |
    | Квітень | 39 | 56 |
    | Травень | 55 | 46 |
    | Червень | 64 | 51 |
    | Липень | 70 | 57 |
    | Серпень | 75 | 62 |
    | Вересень | 80 | 67 |
    | Жовтень | 72 | 69 |
    | Листопад | 67 | 68 |
    | Грудень | 75 | 70 |
    | Січень | 58 | 66 |
    | Лютий | 62 | 65 |

    Так, якщо продаж в січні склали 50 одиниць, а прогноз на січень бувдорівнює 65 одиницям, то

    =

    Отримані дані можна відобразити на графіку (рис 6).

    Рис. 6. Метод експоненціального згладжування

    Як видно з графіка, крива прогнозів є згладженутенденцію в порівнянні з кривою фактичних продажів.

    У прогнозуванні методи екстраполяціонних трендів доповнюються методамикореляції трендів, в рамках яких досліджується взаємозв'язок міжрізними тенденціями з метою встановлення їх взаємного впливу і,отже, підвищення якості прогнозів.

    Кореляційний аналіз може досліджувати взаємозв'язок між двомапоказниками (парна кореляція) або між багатьма показниками
    (множинна кореляція).

    Фахівцями з планування Хіггінс і Фінном було проведено опитування прозастосуванні методів про

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !