ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    АТСКЭ Квант
         

     

    Комунікації і зв'язок

    УДК 621.245.151

    РЕФЕРАТ

    Курсовий проект містить 50 сторінок машинописного тексту, 8 малюнків,
    17 таблиць.

    ТЕЛЕФОННА НАВАНТАЖЕННЯ, Сполучні лінії, комутації, Пучков ЛІНІЙ,
    ТЕЛЕФОННА СТАНЦІЯ, вузол автоматичної комутації, ЙМОВІРНІСТЬ ВТРАТ

    Проект представлений у вигляді креслень з пояснювальною запискою. У ньомурозроблені наступні розділи: структурна схема зв'язку залізничного вузла; нумерація проектованого вузла; функціональна схема зв'язку залізничного вузла; розрахунок телефонного навантаження; визначення обсягу обладнання станції; комплектація та розміщення обладнання; проектування змінної частини програмного забезпечення; визначення вартості АТС.

    У проекті представлені креслення: функціональна схема зв'язку залізничного вузла; комплектація стативів АТСКЭ "Квант" блоками; план розміщення обладнання в автоматною залі і кросовій.

    Пояснювальна записка і креслення оформлені відповіднодо вимог чинного стандарту підприємства на курсовий проект.

    ЗМІСТ

    Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 5
    1. Схема зв'язку ж.-д. вузла. Опис АТСКЭ "Квант". Організаціязовнішнього зв'язку ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .6
    2. Розрахунок телефонного навантаження та обсягу обладнання

    1. Загальні відомості ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 11

    2. Вихідні дані ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 11

    2.3. Порядок розрахунку ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 12

    2.4. Розрахунок навантаження ІШК ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .13

    2.5. Розрахунок навантаження ВШК ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .15

    2.6. Розрахунок навантаження приймачів і датчиків сигналів управління ... .15

    2.7. Розрахунок навантажень з'єднувальних ліній ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 18

    2.8. Розрахунок навантаження перемичок між ЛВЛ і БІЛ ... ... ... ... ... ... ... ... 20

    2.9. Визначення кількості комутаційного обладнання та шнурових комплектів ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 22

    2.10. Методи розрахунку кількості приладів АТС ... ... ... ... ... ... ... ... ... .23

    2.11. Розрахунок кількості вхідних і двосторонніх з'єднувальних ліній ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 25

    2.12. Розрахунок кількості вихідних з'єднувальних ліній і приймачів батарейних ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 26
    3. Комплектація та розміщення обладнання АТСКЭ "Квант"

    1. Розрахунок кількості обладнання АТС ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 27

    2. Комплектація обладнання ЦУУ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .30

    3. Комплектація обладнання, керованого по повільному каналу31

    4. Комплектація обладнання, керованого по швидкому каналу .. 32
    4. Розробка змінної частини програмного забезпечення

    1. Таблиця індексів характеристик напрямків ... ... ... ... ... ... ... ... .35

    2. Характеристика АТС ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 39

    3. Таблиці характеристик вхідних напрямків ... ... ... ... ... ... ... .. 39

    4. Таблиці перерахунку для вхідних комплектів ... ... ... ... ... ... ... ... .40

    5. Таблиці перерахунку для вихідних комплектів ... ... ... ... ... ... ... ... 44
    5. Визначення складу електроживлячих пристроїв ... ... ... ... ... ... ... ... ... .47
    6. Визначення вартості обладнання АТС ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 48
    Список літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 50

    ВСТУП

    Телефонний зв'язок на залізничному транспорті є основним видомзв'язку за обсягом переданої інформації. Зростають кількість іпротяжність телефонних каналів, впроваджуються більш досконалібагатоканальні системи передачі, автоматизуються процеси встановленняз'єднань, вводиться в експлуатацію сучасне комутаційнеобладнання. Використання цифрових сигналів у комутації дозволитьвключати АТС в мережу каналів передачі даних поряд з терміналами,персональними комп'ютерами, що взаємодіють з ЕОМ.

    Розроблені спеціалізовані ЕОМ, які працюють за заданою
    (збережені) програмі і управляють процесами комутації на АТС і вузлахавтоматичної комутації (УАК). Квазіелектронні та електронні АТС,реалізовані на цих принципах, мають малі розміри, високу надійністьроботи, невеликі експлуатаційні витрати і значний ступіньавтоматизації процесів контролю обладнання та вимірювання якостіфункціонування систем.

    Автоматичні телефонні станції квазіелектронних системи (АТСКЭ)широко застосовуються на мережі зв'язку залізничного транспорту. Слідвідзначити, що єдиним перспективним обладнанням для будівництватранзитних вузлів автоматичної комутації на залізничному транспортіє квазіелектронні вузлове обладнання "Квант".

    Основним напрямком технічного прогресу в обслуговуванніавтоматичних телефонних станцій та вузлів є централізаціятехнічної експлуатації, яка забезпечує необхідну якістьтелефонного зв'язку, і підвищення продуктивності праці завдякитехнічної діагностики ушкоджень, переводу апаратури в необслуговуванихрежим. Автоматичні телефонні станції з програмним управлінням за своїмиексплуатаційними характеристиками найбільш пристосовані до централізованогообслуговуванню. Вони мають більш високу надійність в порівнянні з АТСелектромеханічних систем, розвинену систему контролю та технічноїдіагностики, можливість автоматичного виключення з експлуатаціїнесправних пристроїв, дають інформацію обслуговуючому персоналу про місце іхарактер пошкоджень.

    Виконання курсового проекту АТСКЭ "Квант" дозволить отримати навички врозрахунках телефонного навантаження, сполучних пристроїв, складаннірізних схем і проектуванні змінних даних програмного забезпечення.

    1 СХЕМА ЗВ'ЯЗКУ залізничного вузла. ОПИС АТСКЭ "Квант". ОРГАНІЗАЦІЯ

    ЗОВНІШНЬОЇ ЗВ'ЯЗКУ

    квазіелектронні АТС "Квант" забезпечує можливість застосуваннявідкритої і закритої систем нумерації. Для більш гнучкої організації зв'язку іраціональної побудови мережі передбачена можливість відновлення ігасіння цифр переданого номера.

    Обладнання автоматичної комутації дозволяє будувати АТС зпитомої сумарним навантаженням на абонентську лінію до 0.2 Ерл ісполучну лінію не менш 0.4 Ерл.

    Блоки комутації АТС побудовані на матричних феррідових з'єднувачах
    (МСФ). У кінцевих станціях передбачена двухпроводная комутація, ввузлових та центральних - дво-, і чотирипровідна. У комплектахстанційних і з'єднувальних ліній застосовані герконовиє реле танапівпровідникові елементи.

    Процесом встановлення з'єднань управляє централізованеуправляючий пристрій із записаною програмою, побудоване за принципомрезервованого двухмашинні комплексу. Застосування програмного способууправління дозволяє надати абонентам мережі ряд додаткових видівобслуговування.

    Обладнання "Квант" передбачає організацію вузлів автоматичноїкомутації для мереж міжміського зв'язку. АТС КЕ та УАК дозволяють включитипевне число ліній зовнішнього зв'язку, які розподіляються за різниминапрямками. Максимально в АТС можна включити 384 односторонніз'єднувальні лінії (вихідні і вхідні), а в УАК - 512 таких ліній.
    Замість односторонніх з'єднувальних ліній можна включити двосторонні, прице число ліній зменшується вдвічі. Максимальне число напрямківвихідного зв'язку - 64, а що входить - 32. Число ліній в напрямку може бутибудь-яким.

    Станція передбачає підключення різних абонентських ліній:індивідуального користування, зі сприянням телефонними апаратами тавзаємної зв'язком віддалених ліній, в які можуть бути включені телефонніапарати з дисковим або кнопковим номеронабирачем. Абонентські лініїподіляються на категорії залежно від їх виду, типу абонентськоїустановки, основних і додаткових видів зв'язку, що надаються абоненту,пріоритету при встановленні вихідної міжміського та міжнародного зв'язку таін

    Місцеві залізничні автоматичні телефонні станції (ЖАТС)споруджуються для обслуговування абонентів підрозділів Міністерства шляхівповідомлення (МПС): управлінь і відділень залізниць; залізничнихстанцій; заводів, лікарень, вузів та інших підприємств залізничноготранспорту.

    ЖАТС повинні забезпечувати для працівників підрозділів: внутрішній зв'язок; зв'язок зі спеціальними службами; зв'язок з абонентами інших ЖАТС вузла; зв'язок з міжміської телефонної станції ручного обслуговування (МТС)залізничної мережі зв'язку; зв'язок з автоматично комутованої телефонною мережею (АКТС)міжміського зв'язку Державної адміністрації залізничного транспорту через вузли автоматичної комутації (УАК); зв'язок з абонентами відомчих телефонних станцій (АТС); зв'язок з абонентами міських телефонних станцій (ГАТС); зв'язок з автоматичної міжміської телефонної мережі загального станцієюкористування безпосередньо або через ГАТС.

    Структурна схема зв'язку залізничного вузла наведена на рис.1.1.

    Структурна схема зв'язку залізничного вузла

    Рис.1.1

    Одним з важливих питань проектування є розробка планунумерації вузла зв'язку і проектованої станції.

    На мережі зв'язку МПС застосовується єдина нумерація абонентів, ліній істанцій. Абонентам управління, відділень і великих залізничних станційприсвоюються чотиризначні номери, що починаються з цифр для: управління - 4; отделения - 3; залізничної станції - 2.

    При необхідності збільшення ємності АТС можуть бути використані длявключення абонентів чотиризначні номери, що починаються з цифр 5, 6 або 7.

    Нумерація на мережі зв'язку повинна бути погоджена: абоненти всіх ЖАТСвузла викликають абонентів як своєї, так і зустрічних станцій єдинимчотиризначним номером без прослуховування повторного сигналу ОС. Для цьогона АТСКЭ "Квант" передбачена можливість гасіння та відновлення відоднієї до трьох перших цифр номера як при вхідної, так і при вихідноїзв'язку з іншими станціями.

    Нумерація абонентських ліній малих АТС може бути тризначної абочотиризначною. Для виходу на АТС вибираємо варіант з набором індексувиходу 7 і потім абонентського номера. Обладнання та програмнезабезпечення АТСКЭ "Квант" не передбачає подання повторного сигналу ОСпісля набору індексу виходу, крім зв'язку з АМТС. При вхідного зв'язку від
    ВАТС, МТС та інших станцій мережі абоненту може бути поданий сигнал "відповідьстанції "(ОС) при підключенні" Кванта ".

    Для виходу на мережу зв'язку загального користування (ГАТС) вибираємо цифру 9,після чого набирається повний шестизначний номер міського абонента,який транслюється в прилади ГАТС. Для виходу на АМТС Приймаються варіантинабору індексу 8, після чого дається повторний сигнал ОС. Потім набираєтьсятризначний код, що викликається пункту і зоновий (5 знаків) або міжміський
    (7 знаків) номер абонента, що викликається.

    Для забезпечення вхідного зв'язку від мережі загального користування слідвраховувати, що абонент ГАТС набирає число цифр номера прийняте на мережі --в даному проекті - шість. Після заняття сполучної лінії напроектовану АТС повинні транслюватися чотири цифри номера абонентапроектованої ЖАТС.

    Для виходу на УАК приймаємо цифру 0, після чого набирається тризначнийкод, що викликається пункту мережі АКТС і чотиризначний номер, що викликаєтьсяабонента.

    лініями спеціального зв'язку присвоюються номери: стіл довідок ЖАТС - 1-31; стіл замовлень МТС - 1-21.

    Обладнання АТСКЭ "Квант" дозволяє транслювати і приймати цифриномери по сполучних лініях із зустрічними АТС декадних абобагаточастотний кодом.

    Розроблена система нумерації станції приводиться в таблицях за формоютабл.1.1 і табл.1.2.

    Таблиця 1.1

    Система нумерації (вихідна зв'язок)
    | Найменування | Нумерація | Номер, | Номер, | Тип трансляції |
    | АТС | | набраний | трансльований | |
    | | | Абонентом | за СЛ | |
    | ЖАТС 1 | 4000-5279 | - | - | - |
    | ВАТС | XXX | 7XXX | XXX | ДБК |
    | ГАТС | XXXXXX | 9XXXXXX | XXXXXX | МЧК |
    | Стіл замовлень | - | 121 | - | - |
    | Стіл довідок | - | 131 | - | - |
    | УАК | ABC | 0ABCXXXX | ABCXXXX | ДБК |

    Таблиця 1.2

    Система нумерації (вхідний зв'язок)
    | Найменування | Відновлюємо | Номер, | Номер | Тип трансляції |
    | АТС | ті або гасимо | набраний | трансльований | |
    | | Цифри | абонентом | за СЛ | |
    | УАК | - | 0XXXXXXX | XXXXXXX | ДБК |
    | ГАТС | - | 2994XXX, | 4XXX, 5XXX | МЧК |
    | | | 2995XXX | | |
    | МТС | - | XXXX | XXXX | ДБК |
    | ЖАТС 2 | - | 4XXX | 4XXX | ДБК |
    | ВАТС | - | 4XXX | 4XXX | ДБК |

    На функціональній схемі зв'язку залізничного вузла показаніпроектована АТС і зустрічні станції.

    Схема виконана так, що можна простежити встановлення з'єднання якусередині проектованої станції, так і з абонентами зустрічних станцій.

    Станції вузла з'єднуються між собою за фізичними з'єднувальнимлініях (ФСЛ), каналам ТЧ систем передачі - аналоговим (АСП) і цифровим
    (ЦСП). Включення ліній і каналів проводиться за допомогою комплектівз'єднувальних ліній (КСЛ) - вихідних (ІК), що входять (ВК), двосторонніх
    (ДК). Тип КСЛ залежить від способу організації СЛ чи каналу ТЧ. Єтакі типи КСЛ:

    ІКБ-3, ВКБ-3 - вихідний і вхідний комплекти для роботи зтрьохпровідний фізичним сполучних лініях;

    ІКІКМ, ВКІКМ - вихідний і вхідний комплекти для роботи по каналах
    ЦСП з двома виділеними сигнальними каналами (2ВСК);

    ДКБК - двосторонній комплект для роботи по каналах ТЧ без виділеногосигнального каналу; сигналізація частотою 2600 або 2100 Гц, що використовується намережі АКТС залізничного транспорту;

    Перераховані комплекти забезпечують трансляцію імпульсів наборуномери як декадних, так і багаточастотний кодом.

    Для зв'язку зі спецслужбами і ручної МТС служать комплекти:

    ІКС - вихідний комплект для зв'язку зі спецслужбами (столом довідок істолом замовлень МТС);

    ВКМР - входить комплект для зв'язку від МТС.

    На зустрічних станціях вузла для включення з'єднувальних ліній іканалів застосовуються комплекти, що входять до складу обладнання цих АТС.

    Функціональна схема вузла зв'язку показана на ріс.1.2.

    Проектована ЖАТС 1 типу АТСКЭ "Квант" ємністю 1280 номерівпобудована за вузловий схемою. Станція обслуговує абонентів управліннязалізниці, що мають нумерацію 4000 - 5279.

    Зв'язок з ГАТС типу АТСЕ "Квант-Е" здійснюється за допомогою аналогового системіпередачі К-12 +12, для чого на ЖАТС 1 застосовуються комплекти ДКБК, на ГАТС --комплекти СЦТ. Взаємодія між станціями здійснюється багаточастотнийкодом. Для виходу на ГАТС від абонентів ЖАТС 1 використовується індекс 9 і набіршестизначний номер міського абонента. Для з'єднання з абонентом ЖАТС 1ГАТС абонент повинен набрати шестизначний номер 2994XXX або 2995XXX, заканалу АСП транслюються останні чотири цифри.

    Зв'язок ЖАТС 1 з АТС типу КРЖ здійснюється за фізичнимисполучних лініях (ФСЛ), для цього на проектований "Кванті"використовуються комплекти ІКБ-3 і ВКБ-3, на КРЖ - комплекти СК. Взаємодіяздійснюється декадних імпульсами. Вихід від ЖАТС 1 на АТСздійснюється набором індексу 7 і тризначного номера абонента КРЖ, вихідвід ВАТС на ЖАТС 1 - набором індексу 0 і, після отримання від "Кванта"повторного ОС, набором чотиризначного номера абонента.

    Зв'язок з УАКом координатної системи організована за фізичнимисполучних лініях за допомогою комплектів ІКБ-3 і ВКБ-3 з боку
    "Кванта" і РСЛІ-4 і ПКУ з боку Уака. Взаємодія між ЖАТС-1 і
    УАКом здійснюється декадно-батарейним імпульсами. Для виходу на УАКабонент "Кванта" набирає 0 і далі 7 цифр (3 цифри коду міста і 4 цифриномера абонента), які транслюються по сполучної лінії. Привхідному з'єднанні від УАК надходять 4 цифри номера.

    Проектована АТС має вихідний зв'язок зі спецслужбами (столомдовідок та столом замовлень) по фізичних лініях через комплекти ІКС. Вихідздійснюється кодами 131 і 121 відповідно.

    Вхідна зв'язок від МТС здійснюється по фізичних лініях черезкомплекти ВКМР. При занятті комплекту телефоністці подається ОС. Номертранслюється декадних імпульсами.

    2 РОЗРАХУНОК ТЕЛЕФОННОЇ НАВАНТАЖЕННЯ І ОБСЯГУ ОБЛАДНАННЯ

    2.1. Загальні відомості.

    Обсяг обладнання АТСКЭ "Квант" визначається за абонентської ємностістанції (число АК, число БАЛ) і в залежності від величини телефонногонавантаження (число ІК, ВК, ДК, ПБ та ін.) Розрахунки кількості обладнанняпристроїв зв'язку проводяться за навантаженням, що надходить на годину найбільшоюнавантаження (ЧНН). Норми якості обслуговування викликів для різних елементівобладнання АТС і ліній наведені в [1, табл.4.1 .].

    Для проектування телефонної станції задані середні значення числадзвінків, що надходять у ЧНН, і середні значення тривалостей заняттяприладів. За цими даними розраховано середнє значення (математичнеочікування) надходить телефонного навантаження - Y. Спостереження показують, що вреальних умовах значення телефонного навантаження в ЧНН різних днів можутьзначно відхилятися від середнього значення Y, отриманого за багато дніввимірювань. Злучайние зниження навантаження викликають менше падіння величиниймовірності втрат, а збільшення навантаження - більше зростання цієїймовірності. Щоб врахувати вплив зазначеного ефекту, розрахунки кількостіобладнання телефонного тракту проводяться по розрахунковому навантаженні YР.
    Зв'язок між навантаженнями Y і YР встановлюється співвідношеннями:

    (2.1)

    (2.2)

    2.2. Вихідні дані.

    Величина телефонного навантаження, що надходить на прилади станції в ЧНН,може бути визначена за формулою

    (2.3)

    де N - число джерел навантаження;

    C - середнє число викликів, що надходять від одного джерела навантаженняв ЧНН;

    T - середня тривалість одного заняття.

    Тому що не всі виклики закінчуються розмовою, то з урахуванням цьогофактора, телефонна навантаження буде визначатися за формулою:

    Y = (· PP · N · C · T (2.4)

    де Pр - частка викликів що закінчилися розмовою; < p> - коефіцієнт, що враховує збільшення тривалості заняттяприладів АТС викликами, які не закінчилися розмовою. Приймаються =
    1,2.

    У курсовому проекті введені наступні позначення:

    1. Для середнього числа викликів, що припадають на кожного абонента АТС у
    ЧНН: CВН - внутрішньостанційних (ЖАТС 1); CІ.ЖАТС2, CІ.ГАТС, СІ.УАТС, CІ.УАК --вихідних до ЖАТС 2, ГАТС, ВАТС; CІ.СПЕЦ - вихідних до спецслужб (стілзамовлень МТС, стіл довідок); CВ.ЖАТС2, CВ.ГАТС, CВ.УАТС, CВ.УАК, CВ.МТС --що входять від ЖАТС 2, ГАТС, ВАТС, УАК та МТС;

    2. Для середньої тривалості розмови: ТР.ВН - внутрішньостанційних;
    ТР.ЖАТС2, ТР.ГАТС, ТР.УАТС, ТР.МТС, ТР.СПЕЦ - зовнішніх з ЖАТС 2, ГАТС, ВАТС,
    МТС, спецслужбами;

    3. Для числа цифр номера: n - кількість цифр номера абонентівпроектованої АТС; n1 - кількість цифр, які приймаються ПБ для визначеннявиходу на зустрічну АТС; n2 - кількість цифр, що транслюються на зустрічну
    АТС; n (вихід) - кількість цифр повного номера абонента зустрічній АТС завихідного зв'язку (включаючи індекс виходу за наявності); n (ВХ) - кількістьцифр номера, що надходить від зустрічної АТС за вхідного зв'язку.

    Розрахунок навантаження проводиться окремо для приладів та сполучнихліній різного призначення для кінцевої ємності станції.

    Середня телефонна навантаження, складається з тривалостей заняттявідповідних приладів та ліній при повідомленнях різного виду.

    Загальна тривалість заняття комутаційних приладів при відбувсярозмові складається з часу встановлення з'єднання, слуханняабонентом сигналів ОС, КПВ та часу розмови. Середні значеннятривалості процесів, що відбуваються при роботі станції, і їх позначеннянаведені в [1, табл. 4.2 .].

    2.3.Порядок розрахунку.

    Для визначення обсягу обладнання чи проведення перевірочнихрозрахунків по достатності, необхідно визначити телефонну навантаження,що надходить на кожну групу приладів і кожен пучок вхідні та вихідніз'єднувальних ліній.

    Розрахунок середніх значень телефонного навантаження виконується для кінцевоїємності станції і проводиться за методикою, викладеної в [1].

    2.4. Розрахунок навантаження ІШК.

    В один блок БАЛ може бути включено до 64 абонентських ліній. Всянавантаження, що створюється абонентами при встановленні вихіднихвнутрішньостанційних і зовнішніх з'єднань, надходить на вихідні шнуровікомплекти.

    Навантаження, що надходить на ІШК одного блоку БАЛ, розраховується заформулою:

    (2.5)

    де NБАЛ - число абонентів, включених до блоку БАЛ;

    CВН - середнє число викликів, що надходять від одного абонента в ЧНН привнутрішньостанційних з'єднанні;

    TІШК.ВН - тривалість заняття ІШК при внутрішньостанційних з'єднанні;

    CІ.i - середнє число викликів у i-му напрямку;

    TІШК. i - тривалість заняття ІШК при вихідному з'єднанні в i-мнапрямку; k - число напрямів зовнішнього зв'язку.

    Середнє число викликів при внутрішньостанційних з'єднанні

    (2.6)

    де CА, СК - кількість дзвінків, що надходять у ЧНН від одного абонентаадміністративного та квартирного секторів відповідно;

    Na, NК - число абонентів адміністративного та квартирного секторіввідповідно;

    N - ємність АТС.

    Для визначення тривалостей занять приладів зручно, користуючисьфункціональними схемами проектованої та зустрічних АТС, скласти вираженнядля відповідного часу, з огляду на всі процеси, які повиннівідбутися в цей час. Загальна тривалість окремих процесів беруться із завданняі з [1, табл. 4.2 .].

    Середня тривалість заняття ІШК при внутрішньостанційних з'єднаннівизначиться сумою, в яку входять час встановлення з'єднання до ПБ,час слухання сигналу "відповідь станції", час набору чотирьох цифр номеру
    (n = 4), час встановлення з'єднання до абонента, посилкавиклику, розмова і час закінчення:

    Tішк.вн = tс.ке + tос + n.tнн + tс.ке + tпв + Tр.вн + tр.а,

    ( 2.7)

    Tішк.вн = 1 +3 +4 · 1.5 +1 +10 +78 +1 = 100 (с).

    Час, необхідне для встановлення вхідні підключення до інших АТС,залежить від способу передачі номера на зустрічну АТС. АТСКЭ "Квант" можетранслювати номер декадних кодом (батарейним, шлейфним тощо способами),багаточастотний кодом (імпульсний човник) або по ОКСу.

    У вираз для визначення тривалості заняття ІШК при вихідномуз'єднанні увійдуть наступні часи: підключення ПБ, слухання сигналу
    "відповідь станції", набору n1 цифр, достатніх для вибору напрямку івизначення способу трансляції номера, підключення ИК, часу встановленняз'єднання на зустрічній АТС (TАТС.i), посилки виклику і роз'єднання:

    Tішк.i = tс.ке + tос + n1.tнн + tс.ке + TАТС.i + tпв + TР.i + tР.а,

    (2.8)

    Якщо зустрічна станція електронного типу, то всі цифри номера абонентазустрічній АТС приймається в ПБ, тобто n1 = n (вихід), після цьоговстановлюється підключення до зустрічній АТС і багаточастотний кодом способом
    "імпульсний човник" передаються n1 цифр номера.

    Час TАТС.i визначається для типів АТС: координатної АТСК 100/2000

    TАТС.i = tМРІ + n2.tНН + tМГІ + tМГІ + tМАІ. (2.9)

    електронної "Квант-Е"

    TАТС.i = tС.Е + n2.tМ + tС.Е.

    (2.10)

    При зв'язку із столом довідок і столом замовлень МТС передачі імпульсівнабору номера немає, тому замість часу TАТС.i визначається час TСПЕЦ:

    TСПЕЦ = tОТ + tР.МТС.

    (2.11)

    TАТС.ЖАТС 2 = 0.15 +4 · 1.5 +0.7 +0.7 +0.75 = 8.3 (с);

    TАТС.ГАТС = 1 6 · 0.2 +1 = 3.2 (c);

    ТАТС . ВАТС = 0.15 +3 · 1.5 +0.7 +0.75 = 6.1 (с);

    ТАТС.УАК = 0.15 +7 · 1.5 +5 · 0.7 +0.75 = 14.9 (с);

    ТСПЕЦ.ст.зак .= 4 +5 = 9 (с);

    ТСПЕЦ.ст.спр .= 4 +5 = 9 (с).

    Тишки . ЖАТС 2 = 1 +3 +2 · 1.5 +1 +8.3 +10 +108 +1 = 135.3 (с);

    ТІШК.ГАТС = 1 +3 +7 · 1.5 +1 +3.2 + 10 +90 +1 = 119.7 (с);

    ТІШК.УАТС = 1 +3 +2 · 1.5 +1 +6.1 +10 +48 +1 = 73.1 (с); < p> ТІШК.УАК = 1 +3 +2 · 1.5 +1 +14.9 +10 +87 +1 = 120.9 (с);

    ТІШК.ст.зак .= 1 +3 +2 · 1.5 +1 +9 +26.4 +10 +1 = 54.4 (с);

    ТІШК.ст.спр .= 1 +3 +2 · 1.5 +1 +9 +26.4 +10 +1 = 54.4 ( с).

    2.5. Розрахунок навантаження ВШК.

    Уся навантаження, що надходить до абонентських ліній, включених доодин БАЛ, проходить через ВШК і розраховується за формулою

    , (2.12)

    де ТВШК.ВН - тривалість заняття ВШК при внутрішньостанційних з'єднанні;

    CВ.i - середнє число викликів від i-го напрямку;

    TВШК.i - тривалість заняття ВШК при встановленні вхідногоз'єднання від i-го напрямку.

    тривалості, що входять в ці формули, определяютя:

    TВШК.ВН = tС.КЕ + tПВ + TР.ВН + tР.А,

    (2.13)

    TВШК.i = tС.КЕ + tПВ + TР.i + tР.А.

    (2.14)

    Для вхідного з'єднання від МТС

    TВШК.МТС = tС.КЕ + tС.МТС + TР.МТС + tР.МТС + tР.А.

    (2.15)

    ТВШК.ВН = 1 +10 +78 +1 = 90 (с);

    ТВШК.ЖАТС 2 = 1 +10 +108 +1 = 120 (с); < p> ТВШК.ГАТС = 1 +10 +90 +1 = 102 (с);

    ТВШК.УАТС = 1 +10 +48 +1 = 60 (с);

    ТВШК.УАК = 1 +10 +87 +1 = 99 (с);

    ТВШК.МТС = 1 +20 +120 +10 +1 = 152 (с).

    2.6 Розрахунок навантаження приймачів і датчиків сигналів керування.

    Приймачі і датчики сигналів управління (ПДСУ) складаються з приймачівбатарейних (ПБ) та обладнання приймачів і датчиків багаточастотних (ПДМ).
    Входи ПБ і ПДМ при включенні в виходи ланки D блоку БІЛ запараллеліваются.
    Тому, число ПБ розраховується по навантаженню ПДБ:

    YПДБ = YПБ + YПДМ,

    (2.16)

    де YПБ - навантаження на ПБ від абонентських та з'єднувальних ліній при роботідекадних кодом;

    YПДМ - навантаження на ПДМ від з'єднувальних ліній при роботібагаточастотний кодом.

    Приймачі батарейний (ПБ) займаються при внутрішньостанційних, що виходятьі вхідних з'єднаннях.

    Навантаження ПБ розраховується за формулою:

    (2.17)

    де N - ємність проектованої АТС;

    TПБ. ВН - тривалість заняття ПБ при внутрішньостанційних з'єднаннях;

    TПБ.І.i - те ж при вихідних з'єднаннях;

    TПБ.В.i - те ж при вхідних з'єднаннях.

    У формулі (2.17) враховуються всі k вихідних напрямків до зустрічнимстанціям і спецслужб, і лише m входять напрямків від станцій,взаємодія з якими здійснюється декадних кодом.

    Тривалість заняття ПБ визначаються:

    TПБ.ВН = tС.КЕ + n. tНН + tС.КЕ,

    (2.18)

    TПБ.І.i = tС.КЕ + n (вихід). tНН + tС.КЕ,

    (2.19)

    TПБ.В.i = tС.КЕ + n (ВХ). tНН + tС.КЕ,

    (2.20)

    де n - число знаків номера абонента проектованої АТС; n (вихід) - число знаків повного номера абонента, що викликається зустрічній
    АТС, включаючи і індекс виходу; n (ВХ) - число знаків номера, що надходить при вхідного зв'язку. Якщо повходить напрямку не відбувається ні гасіння ні відновлення цифрномера, то n (ВХ) = n.

    Обладнання ПДМ бере участь при встановленні вхідні та вихіднімісцевих з'єднаннях зі станціями АТСК (АТСК), а так само станціямиквазіелектронного і електронного типів. Крім того, ПДМ задіюється привстановлення вихідних міжміських з'єднань для передачі інформації
    АОН.

    Навантаження на ПДМ визначається за формулою:

    (2.21)

    де TПДМ.І.i = tС.КЕ + n2. ТМ + tС.КЕ;

    (2.22)

    TПДМ.В.i = tС.КЕ + n (ВХ). ТМ + tС.КЕ;

    (2.23)

    У формулу (2.21) входять тільки p напрямків зв'язку до АТС з передачеюномера багаточастотний кодом.

    Навантаження ПДМ при прийомі запиту і передачі інформації АОН визначаєтьсяза формулою:

    (2.24)

    де TПДМ.АОН - час запиту та видачі інформації АОН.

    Приймаються TПДМ.АОН = 1,5 с.

    ТПБ.ВН = 1 +4 · 1.5 +1 = 8 ( с);

    ТПБ.І.ЖАТС 2 = 1 +4 · 1.5 +1 = 8 (с);

    ТПБ.І.ГАТС = 1 7 · 1.5 +1 = 12.5 (с);

    ТПБ.І.УАТС = 1 +4 · 1.5 +1 = 8 (с);

    ТПБ.І.УАК = 1 8 · 1.5 +1 = 14 (с);

    ТПБ.І.ст.зак .= 1 3 · 1.5 +1 = 6.5 (с);

    ТПБ.І, ст. спр .= 1 3 · 1.5 +1 = 6.5 (с).

    ТПБ.В.ЖАТС 2 = 1 +4 · 1.5 +1 = 8 (с);

    ТПБ.В.ГАТС = 1 +4 · 1.5 +1 = 8 (с);

    ТПБ.В.УАТС = 1 +4 · 1.5 +1 = 8 (с); < p> ТПБ.В.УАК = 1 +4 · 1.5 +1 = 8 (с);

    ТПБ.В.МТС = 1 +4 · 1.5 +1 = 8 (с).

    YПДМ.І.ГАТС = 1 6 · 0.2 +1 = 3.2 (с);

    YПДМ.В.ГАТС = 1 +4 · 0.2 +1 = 2.8 (с).

    2.7. Розрахунок навантажень з'єднувальних ліній.

    Навантаження, що надходить на пучок вихідних (двосторонніх)з'єднувальних ліній, може бути визначена для кожного напряму поформулою

    (2.25)

    Вихідна з'єднувальна лінія займається після набору абонентом цифр,достатніх для вибору напрямку і способу трансляції імпульсів наборуномера. Час заняття вихідної з'єднувальної лінії визначається заформулою:

    TІ.СЛ.i = tС.КЕ + TАТС.i + tПВ + TР.i + tР.А,

    (2.26)де TАТС.i визначається з урахуванням зауважень з розрахунку навантаження ІШК доформулі (4.5).
    ТІ.СЛ.ЖАТС 2 = 1 +8.3 +10 +108 +1 = 128.3 (с);
    ТІ.СЛ.ГАТС = 1 +3.2 +10 +90 +1 = 105.2 (с);
    ТІ.СЛ.УАТС = 1 +6.1 +10 +48 +1 = 66.1 (с);
    ТІ.СЛ.УАК = 1 +14.9 +10 +87 +1 = 113.9 (с);
    ТІ.СЛ.ст.зак .= 1 +9 +10 +26.4 +1 = 47.4 (с);
    ТІ.СЛ.ст.спр .= 1 +9 +10 +26.4 +1 = 47.4 (с).

    < p>

    Середнє значення навантаження, що надходить на пучок що входятьз'єднувальних ліній, може бути розрахована за формулою

    (2.27)

    входить з'єднувальна лінія займається після набору абонентомзустрічної станції коду, що забезпечує вихід на сполучну лінію, ізалишається зайнятої до відбою. Тривалість заняття вхідної з'єднувальноїлінії залежить від способу трансляції цифр кімнати від зустрічної АТС.

    Якщо зустрічна станція електронного типу, то номер, що викликаєтьсяабонента передається на АТСКЭ "Квант" багаточастотний кодом способом
    "імпульсний човник". Час TВ.СЛ.i визначається за формулою:

    TВ.СЛ.i = tС.КЕ + n.tМ + tС.КЕ + tПВ + TР.i + tР.А. < p> (2.28)

    Якщо обладнанням зустрічній АТС не передбачається багаточастотнийобмін, то трансляція імпульсів набору номера ведеться декадних кодом. Часзаняття сполучної лінії визначається за формулою:

    TВ.СЛ.i = tС.КЕ + n.tНН + tС.КЕ + tПВ + TР.i + tР.А.

    ( 2.29)

    ТВ.СЛ.ЖАТС 2 = 1 +4 · 1.5 +1 +10 +108 +1 = 127 (с);

    ТВ.СЛ.ГАТС = 1 + 4.0 .2 +1 +1 +10 +90 +1 = 103.8 (с);

    ТВ.СЛ.УАТС = 1 +4 · 1.5 +1 +48 +1 = 67 (с);

    ТВ.СЛ.УАК = 1 +4 · 1.5 +1 +10 +87 +1 = 106 (с);

    ТВ.СЛ.МТС = 1 +4 · 1.5 + 1 +10 +120 +5 = 143 (с).

    Для того, щоб розрахувати навантаження, що поступає на пучокдвосторонніх з'єднувальних ліній необхідно для кожного напрямуспочатку розрахувати по (2.28) входить навантаження YВ.СЛ.i і по (2.29)вихідну навантаження YІ.СЛ.i.

    Двостороння навантаження визначається як сума

    YД.СЛ.i = YІ.СЛ.i + YВ.СЛ.i. < p> (2.30)

    YД.СЛ.ГАТС = YІ.СЛ.ГАТС + YВ.СЛ.ГАТС = 12.12 +11.07 = 23.19 (Ерл).

    2.8.Расчет навантаження перемичок між ЛВЛ і БІЛ.

    Перемички між ЛВЛ і БІЛ (проміжні лінії FC) зайняті тільки прищо входять з'єднаннях. Навантаження на перемички визначаються за формулою:

    (2.31)

    YFC = 32.51 +11.07 +0.72 +3.39 +8.85 = 56.18 (Ерл).

    Число пучків перемичок KFC визначаються:

    KFC = KБВЛ. KБІЛ,

    (2.32)

    KFC = 5.10 = 50.

    Кількість перемичок в кожному пучку визначається виразами:

    (2.33)

    VFC = 32/5 = 6.4 (7

    Загальне навантаження, що проходить через все БІЛ станції:

    YБІЛ = YІШК. KБАЛ + YFC,

    (2.34)

    YБІЛ = 4.24.20 +56.18 (Ерл).

    За результатами розрахунку навантажень YІШК, YВШК, YБІЛ за формулою (2.1)визначаються розрахункові значення YР.ІШК, YР.ВШК, YР.БІЛ і обчислюютьсяпитомі навантаження на ланки КП та ймовірності зайнятості проміжних ліній:

    YР.ІШК + YР.ВШК

    YAB =,

    (2.35) < p> 32

    YР.ІШК

    YBC =,

    (2.36)

    32 • КБІЛ

    YР.БІЛ

    YCD =,

    (2.37)

    64 · КБІЛ

    За навантажень YAB, YBC, YCD визначаються ймовірності зайнятостіпроміжних ліній PAB, PBC, PCD. Імовірність зайнятості промлініівключеної в МСФ будь-якої ланки, може бути обчислена за умовивільності, принаймні, одного входу в цей МСФ, тому що призайнятості всіх входів виклик до нього не міг зробити. Якщо на кожний з 8входів МСФ надходить навантаження Y, то за умови вільності одного входунавантаження МСФ складе 7Y, а на один з восьми припадатиме 7Y/8.
    Імовірність зайнятості проміжних ліній приймається чисельно рівнийнавантаженні відповідного виходу:

    PAB = 7 YAB/8 = 0,286;

    (2.38)

    PBC = 7 YBC/8 = 0,015;

    (2.39)

    PCD = 7 YCD/8 = 0,204.

    (2.40)

    Результати розрахунку занесені в табл. 2.1.

    Таблиця 2.1

    Результати розрахунків навантажень і приладів
    | Найменування | Позначення | Навантаження, Ерл |
    | Приладів і ліній | Навантаження | |
    | | | Середня | Розрахункова |
    | | YІШК | 4.24 | 5.63 |
    | | YВШК | 3.56 | 4.83 |
    | | YПБ | 16.51 | 19.25 |
    | | YПДМ.АОН | 8.64 · 10-3 | 7.13 · 10-2 |
    | | YПДМ | 1.12 | 1.83 |
    | | YПДБ | 17.63 | 20.46 |
    | | YІ.СЛ.ЖАТС 2 | 36.95 | 41.05 |
    | | YІ.СЛ.ГАТС | 12.12 | 14.47 |
    | | YІ.СЛ.УАТС | 0.71 | 1.28 |
    | | YІ.СЛ.УАК | 4.37 | 5.78 |
    | | YІ.СЛ.ст.зак. | 3.54 | 4.81 |
    | | YІ.СЛ.ст.спр. | 3.54 | 4.81 |
    | | YВ.СЛ.ЖАТС 2 | 32.51 | 36.35 |
    | | YВ.СЛ.ГАТС | 11.07 | 13.31 |
    | | YВ.СЛ.УАТС | 0.72 | 1.29 |
    | | YВ.СЛ.УАК | 3.39 | 4.63 |
    | | YВ.СЛ.МТС | 8.85 | 10.86 |
    | | YД.СЛ.ГАТС | 23.19 | 26.44 |
    | | YБІЛ | 140.98 | 148.99 |

    2.9. Визначення кількості комутаційного обладнання та шнурових комплектів.

    Кількість БАЛ визначається абонентської ємності АТС

    KБАЛ = N/64,

    (2.41)

    KБАЛ = 1280/64 = 20.

    На одному Тезе ШК розташовані два комплекти: вихідний (ІШК) і входить
    (ВШК). Кількість ТЕЗов ШК визначається:

    VШК = 16 KБАЛ, (2.42)

    VШК = 16.20 = 320.

    Кількість БІЛ для вузлової станції приймається рівним

    KБІЛ = KБАЛ/2, (2.43)

    KБІЛ = 20/2 = 10.

    Кількість ЛВЛ для вузлової станції

    KБВЛ = KБІЛ/2, (2.44)

    KБВЛ = 10/2 = 5.

    Комутаційні блоки БІЛ і ЛВЛ, що мають по 64 входу і виходу 64,призначені для включення комплектів ПБ, ПДМ, ІК, ВК, ДК, ІШК, ВШК,промліній FC. Кількість БІЛ і ЛВЛ повинні забезпечити підключеннянеобхідної кількості зазначених блоків. Кількість ІК, ВК, ДК та ПБвизначається виходячи з розрахункових значень навантажень та показників якостіобслуговування абонентів. Кількість ІК, ВК і ДК відповідає числувихідних, вхідних і двосторонніх з'єднувальних ліній.

    2.10. Методи розрахунку кількості приладів АТС.

    Вихідними даними для розрахунків кількості з'єднувальних лінії іприймачів і датчиків сигналів керування є величини розрахунковихнавантажень з таблиці 2.1 та ймовірності втрат з проблем, наведені в [1,табл. 4.1 .].

    Розрахунок числа ліній полнодоступних неблокіруемих пучків проводиться заперший формулою Ерланга:

    (2.45)

    де P - втрати з проблем;

    Yр - розрахункове значення надходить навантаження;

    V - число ліній пучка;

    EV (Yр) - коротка умовна форма запису першої формули Ерланга дляпучка з V ліній і навантаження Yр.

    Окрім випадку розрахунку полнодоступного неблокіруемого пучка першогоформула Ерланга застосовується як допоміжної при розрахунках більшескладних пучків.

    Графік P = EV (Yр), збудований за даними розрахунків по першій формулі
    Ерланга, наведено на ріс.5.12. [2].

    Щоб визначити число ліній у полнодоступном неблокіруемом пучку длязаданих значень Yр і P, знаходимо за допомогою графіка мінімальне значення V,яке при навантаженні Yр забезпечує ймовірність втрат, меншу або рівнузаданому значенню P.

    Для розрахунку неполнодоступних неблокіруемих пучків можнаскористатися методом О'Делла. Число ліній у пучку в цьому випадку дорівнює:

    (2.46)

    де (і (- коефіцієнти, що залежать від величини ймовірності втрат P ідоступності D.

    Значення коефіцієнтів (і (наведені в [1, табл.5.1 .].

    У тих випадках, коли доступність приймає дробові значення, слідскористатися формулою Пальма-Якобеуса:

    (2.47)

    Годідоступні блокуються пучки, утворені двухзвенний ступенямишукання, що зустрічаються, наприклад, в координатних АТС, можна розрахувати здопомогою формули Якобеуса:

    (2.48)

    де P - задана норма втрат;

    Yр - розрахункова величина навантаження, що надходить на пучок з'єднувальнихліній; a - розрахункове навантаження, що припадає на один вхід блоку ГИ; n, m, q, f - параметри блоку ГИ.

    Необхідна для розрахунку величина числа ліній пучка виражається черезпараметри блоку:

    V = mq. Для спрощення розрахунків по формулі (2.48) можнаскористатися графіками V = f (Yр) для ряду значень D і P, якінаведено на рис. 5.10. [3].

    Для розрахунку числа ліній VНБ неполнодоступного блокується пучка здоступністю D, що включається до двухзвенний ступені шукання, служить формула
    ЦНДІЗ - ЛФ:

    (2.49)

    де YD - пропускна здатність полнодоступного неблокіруемого пучка придоступності D. Визначається по першій формулі Ерланга (2.45) при V = D ізаданих втрати P;

    YО - навантаження, що надходить до полнодоступному який блокує пучку при V
    = D, визначається за формулою Якобеуса (2.48);

    VНН - число ліній неблокіруемого неполнодоступного пучка здоступністю D, що обумовлює втрати P при заданої розрахунковоїнавантаженні YР. Величина VНН визначається за формулою О'Делла (2.46).

    Полнодоступние блокуються пучки, утворені в квазіелектронних АТСз числом ланок комутації три і більше, розраховуємо за допомогою методуефективної доступності.

    DЕ = V - W (V - Yр YS),

    (2.50)

    де V - шукане число ліній, яке визначається підбором;

    W - імовірність зайнятості всіх сполучних шляхів від входу в першуланка до лінії розглянутого пучка, включеної у вихід останнього ланки
    (ймовірність блокування лінії);

    YS - розрахункове навантаження, що припадає на один вихід останнього ланки.

    Імовірність W обчислюється за допомогою методу імовірнісних графів.

    Вірогідність блокування сполучної лінії, включеної в виходи БІЛ
    АТСКЭ "Квант" за методом імовірнісних графів дорівнює:

    W = [1 - [1 - [1 - (1-Pbc) · (1-Pcd)] z1] · (1-Pab2)] z2

    (2.51)

    де PAB, PBC, PCD - ймовірності заняття проміжних ліній між ланками
    A і B, B і C, C і D.

    Величини Z1 і Z2 залежать від числа точок включення ліній в виходиблоків і від числа f проміжних ліній між кожним БАЛ і кожним БІЛ.
    Величина f визначається:

    f = 16/KБІЛ, (2.52) f = 16/10 = 1.6 (2.

    Залежно від числа f і від числа виходів БІЛ, в які включаєтьсякожна лінія, за табл.5.2 [1] вибираємо значення Z1 і Z2.

    Розрахунки числа ліній заблокованих пучків АТСКЭ «Квант» за методомефективної доступності виконуються підбором в послідовності,викладеної в [1].

    2.11. Розрахунок кількості вхідних і двосторонніх з'єднувальних ліній.

    Число вхідних з'єднувальних ліній VВХ.i обчислюється окремо длякожного, хто входить напрямки зв'язку з відповідним розрахунковим навантаженням
    YР.В.СЛ.i. Спочатку, в залежності від типу зустрічної АТС, визначаються видипучків ліній. Потім, за відповідними формулами (2.45 - 2.51) здійснюєтьсярозрахунок числа ліній.

    При розрахунку вхідних ліній від координатних АТС утворюються що блокуютьсяпучки. Для розрахунків

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !