ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Аналіз процесу передачі інформації
         

     

    Комунікації і зв'язок

    I. ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ЗВ'ЯЗКУ

    Для передачі сигналів електрозв'язку ще в шістдесяті роки розпочатоорганізація і будівництво Єдиної Автоматизованої Мережі Зв'язку (ЕАСС).
    Вона призначена для задоволення потреб передачі будь-якогоінформації, перетвореної в сигнали електрозв'язку.

    Терміном "інформація" з найдавніших часів позначали процесроз'яснення, викладу, тлумачення. Пізніше так називали і самі відомостіта їх передачу в будь-якому вигляді. Ще Ожегов у "Словнику російської мови" термін
    "Інформація" пояснив, як повідомлення, інформують про стан справ,стан чого-небудь.

    Інформація - не тільки відомості про властивості об'єктів і процесів, алета обмін цими відомостями між людьми, людиною і автоматом, автоматом іавтоматом, обмін сигналами в тваринному і рослинному світі, передачаознак від клітини до клітини, від організму до організму. Під інформацієюпотрібно розуміти не самі об'єкти і процеси, або їх властивості, апредставляють характеристики предметів і процесів, їх відображення абовідображення у вигляді чисел, формул, описів, креслень, символів, образів іінших абстрактних характеристик.

    Інформаційна наука знаходить застосування в найрізноманітнішихобластях. У зв'язку з цим немає загального для всіх наук класичноговизначення поняття "інформація". У кожному напрямку використовуютьвизначення її окремих складових, найбільш важливих для даної науки.
    Для теорії систем інформація виступає як міра організації системи. Длятеорії пізнання важливо, що інформація змінює наші знання. Під інформацієюрозуміють не усі отримані відомості, а тільки ті, які ще не відомі іє новими для одержувача, В цьому випадку інформація є міроюусунення невизначеності. Для машинної обробки інформація повинна бутипредставлена у вигляді повідомлень на певною мовою. Спеціалістам зв'язкуважливо, що інформація-це відомості, що є об'єктом передачі іобробки.

    Структурна схема інформаційної системи зв'язку представлена на мал.1.

    З рис.1 видно, що інформаційна система зв'язку складається з двохпідсистем: передачі та обробки інформації.

    Коли говорять про передачу інформації, то мають на увазі тільки формуповідомлення, в яку одягнена інформація, спосіб перетворення його сигналі передачу.

    Розвиток техніки передачі інформації пов'язано з розвитком теоріїпередачі сигналів (ТПС), оскільки інформація безпосередньо непередається, а для цілей передачі перетворюється в сигнали.

    Введення способу вимірювання кількості інформації К. Шенноном наприкінці
    40-х років привело до формування самостійного наукового напряму підназвою "Теорія інформації". Паралельно на основі робіт В.А.
    Котельникова розвивалося інший науковий напрямок - теоріязавадостійкості.

    Теорія інформації вирішувала завдання максимізації середньої швидкостіпередачі. Головним завданням теорії завадостійкості є відшуканнятаких способів передачі і прийому, які забезпечували б найвищадостовірність отримане повідомлення. Обидві задачі є, по суті різнимисторонами одного і того ж процесу обробки інформації при її передачі іприйомі.

    У 1946 і 1956 рр.. В.А. Котельниковим були опубліковані роботи знайкращих методів прийому та потенційної завадостійкості.
    Використання результатів цих робіт дало можливість судити про те,наскільки дана конкретна апаратура близька до ідеальної за своєюздатності виділяти сигнал із суміші його з перешкодами.

    Першою серйозною роботою по теорії передачі інформації слідвважати працю Р. Хартлі "Передача інформації", виданий у 1928р. Чималоважливе значення для теорії передачі дискретних сигналів мала робота
    Найквіста "Деякі фактори, що впливають на швидкість телеграфування"
    (1924г.).

    Суттєвим кроком у становленні нової теорії передачі інформаціїявилась "Математична теорія зв'язку" К. Шеннона. У цій роботі доведенатеорема про пропускної спроможності каналу зв'язку. Виявилося, що при швидкостяхпередачі, менших пропускної здатності каналу, існують методи передачі
    (кодування) і прийому (декодування), що дозволяють відновитипередається сигнал з як завгодно малою ймовірністю помилки, незважаючи нанаявність перешкод.

    Роботи В.А. Котельникова та К. Шеннона створили фундамент теоріїпередачі сигналів, яка отримала подальший розвиток завдяки роботамбагатьох вчених з окремих її розділах.

    II. СИСТЕМА ПЕРЕДАЧІ ІНФОРМАЦІЇ

    1. Система передачі інформації.

    Для систем передачі інформації важлива фізична природа їїсприйняття. За цією ознакою інформація може бути розділена на слухову,зорову і "машинну". Перші два види відповідають найбільш ємнимканалах сприйняття інформації людиною. Пропускна здатність слуховогоканалу становить тисячі десяткових одиниць інформації, а для глядачів --мільйони. "Машинна" інформація призначена для обробки ЕОМ. Тутпропускна спроможність каналів повинна узгоджуватися зі швидкістюобробки її машиною - до декількох десятків мільйонів двійкових одиницьінформації в секунду. За допомогою ЕОМ в даний час стала можливаобробка слухової і зорової інформації.

    Для передачі інформації на відстань необхідно передати міститьцю інформацію повідомлення. Структурна схема системи передачі інформаціїнаведена на мал.2.

    система передачі інформації канал

    І К М ДМ ДК П

    сигнал інформація

    Рис.2

    Буквами на схемі позначені наступні пристрої:

    І - джерело;

    К - кодер;

    М - модулятор;

    ДМ - демодулятор;

    ДК - декодер;

    П - приймач.

    Кодер здійснює відображення генерується повідомлення в дискретнупослідовність.

    Модулятор і демодулятор в сукупності реалізують операції зперетворенню кодованого повідомлення в сигнал і зворотні перетворення.

    Декодер відображає дискретну послідовність у копію вихідногоповідомлення.

    2. Кодування і модуляція.

    2.1. Кодування

    Ідея кодування виникла давно і переслідувала в основному швидкість ітаємність передачі інформації. У сучасних умовах кодуваннявикористовується і для створення умов, що забезпечують надійну і економнупередачу повідомлень по каналах зв'язку.

    Під кодуванням розуміють процедуру зіставлення дискретногоповідомленням види: ai (i = 1, 2, 3, ..., к) певній послідовності кодовихсимволів, які обирають з кінцевого безлічі різних елементарних кодовихсимволів: bi (i = 1, 2, 3, ..., m).

    У кодуванні використовуються різні системи числення.

    З усіх систем числення практичне призначення мають: двійкова
    (R = 2), троїчна (R = 3), четверічная (R = 4), вісімкова (R = 8) і десяткова
    (R = 10). Крім цих систем, людина здавна користується двенадцатірічнойсистемою, відраховуючи час, і шестидесяткова для відліку кутів. У всіхсистемах використовується різна кількість цифр. Наприклад: у двійковійвикористовується дві цифри: 0 і 1 (011001). Представлення машинних кодіввиробляється в шістнадцятковій системі числення, де для кодуванняінформації використовується поєднання цифр (0, 1, 2, ... 9) і букв (A, B, C, D, E,
    F).

    У кодуванні використовуються різні типи кодів: рівномірний,нерівномірний, надлишковий, безізбиточний, перешкодостійкий, оптимальний.

    Підвищення коефіцієнта використання каналу досягається за рахунокстворення оптимального коду, тобто ймовірність зустрічальності елементіводнакова.

    Базовими є коди Морзе і Шеннона - Фанно.

    Код Морзе: найбільш часто зустрічається знакам присвоюються найменшкороткі і навпаки.

    Код Шеннона - Фанно: принцип кодування полягає в наступному:безліч кодованих знаків розбиваються на дві групи, так, щобймовірності їх зустрічальності були однаковими (мал. 3).

    0. 1

    0 00 01 1 0 1

    0 1 0 110
    1

    111

    Рис.3 0 1 0 1

    1000 1001 1010 1011

    2.2. Модуляція

    модуляцією називається процес управління одним або декількомапараметрами несучої (переносника інформації) відповідно до змінипараметрів первинного сигналу. Модульований параметр носія називаєтьсяінформаційним. Розрізняють три види модуляції: амплітудну (АМ), частотну
    (ЧМ) і фазову (ФМ).

    Як несучої використовується не тільки гармонійні, але йімпульсні коливання. При цьому вибір способів модуляції розширюється до семивидів:

    АІМ - амплітудно - імпульсна модуляція полягає в тому, щоамплітуда імпульсної несучої змінюється за законом зміни миттєвихзначень первинного сигналу.

    ЧИМ - частотно - імпульсна модуляція. За законом зміни миттєвихзначень первинного сигналу змінюється частота проходження імпульсівнесучої.

    ВІМ - час - імпульсна модуляція, при якій інформаційнимпараметром є часовий інтервал між синхронізуючим імпульсом іінформаційним.

    ШІМ - широтно - імпульсна модуляція. Полягає в тому, що зазакону зміни миттєвих значень модульованого сигналу змінюєтьсятривалість імпульсів несучої.

    ФІМ - фазо - імпульсна модуляція, відрізняється від ВІМ методомсинхронізації. Зсув фази імпульсу несучої змінюється не щодосинхронізуючого імпульсу, а щодо деякої умовної фази.

    ІКМ - імпульсно - кодова модуляція. Її не можна розглядати якокремий вид модуляції, так як значення модулюючого напругипредставляється у вигляді кодових слів.

    СІМ - лічильно - імпульсна модуляція. Чи є окремим випадком ИКМ,при якому інформаційним параметром є кількість імпульсів у кодовоїгрупі.

    3. Параметри системи передачі інформації

    Як видно з рис.2 система передачі інформації складається з 6 блоків.

    Розглянемо докладніше параметри трьох складових системи передачіінформації: джерело інформації, сигнал і канал.

    Форма подання інформації для її передачі, зберігання, обробкиабо безпосереднього використання називається повідомленням.

    Для передачі інформації на відстань необхідно передати що містятьцю інформацію повідомлення. Така передача можлива лише за допомогою якого
    - Або-матеріального носія - джерела інформації.

    Основними параметрами джерела інформації є: безлічповідомлень (, кількість інформації I (і надмірність (.

    3.1. Джерело інформації

    З одного джерела можна передати безліч повідомлень:

    (= (1, ( 2, (3 ,....... (n, де:

    (1 - перше джерело

    (n - n-ний джерело.

    Для порівняння між собою різних джерел повідомлень, а такожрізних ліній і каналів зв'язку потрібно ввести кількісну міру, якадала б можливість об'єктивно оцінити інформацію, що міститься у повідомленніі переносити сигналом. Такий захід вперше була введена американським вченим
    К. Шенноном в 1946р.

    Інформація розглядається як повідомлення про результат випадкових подій,про реалізацію випадкових сигналів. Тому кількість інформації ставиться взалежність від імовірності цих подій.

    Якщо повідомлення несе відомості про що часто зустрічаються події,ймовірність появи яких прагне до одиниці, то таке повідомлення малоінформативно.

    Кількість інформації в повідомленні з таких позицій визначаєтьсязменшенням невизначеності стану деякого процесу. Відносносигналу, що несе інформацію, невизначеність виражається невідомістюйого інформаційних параметрів. Поки сигнал не прийнятий і не визначені йогоінформаційні параметри, про зміст повідомлення можна тільки здогадуватисяз деякою ймовірністю правдоподібності. Після прийому сигналуневизначеність у змісті повідомлення значно зменшується. Якщо єгарантія, що при передачі повідомлення не виникло спотворень сигналу, тоневизначеність взагалі зникає. Проте є завжди, хоч і мала,ймовірність помилки, так - як без спотворень взагалі сигнал не може бутипереданий. Тому деяка невизначеність все - таки залишається.

    Невизначеність ситуації прийнято характеризувати величиною, яканазивається ентропія. В інформатиці вона характеризує здатність джерелавіддавати інформацію. У статичної теорії інформації, яка враховуєймовірність появи тих чи інших повідомлень, ентропія кількісновиражається як середня функція безлічі ймовірностей кожної з можливихреалізацій повідомлення або несучого сигналу. Виходячи з цього, ентропіявизначається сумою творів ймовірностей різних реалізацій сигналу
    Х на логарифм цих ймовірностей, узятих з оберненим знаком: i = n

    H (X) = - S P1 log Pi, де: i = 1

    H (X) - ентропія сигналу Х,

    Pi - імовірність i - ой реалізації випадкового сигналу, n - загальна можлива кількість реалізацій.

    Використання ентропії у теорії інформації виявилося дуже зручним всилу її наступних важливих властивостей: ентропія дорівнює нулю, коли одна з подій достовірно, а іншінеможливі; ентропія максимальна, коли всі можливі події рівноймовірно, ізростає із збільшенням числа рівноймовірно станів; ентропія має властивість аддитивності, тобто ентропію незалежнихсистем можна складати.

    Пояснимо кожне з перерахованих властивостей.

    Якщо ситуація повністю зрозуміла, то ніякої невизначеності немає, іентропія в цьому випадку дорівнює нулю. Наприклад: якщо струм в ланцюзі дорівнює 10А, товін не може бути одночасно рівним 5А.

    На цьому прикладі можна пояснити і другу властивість. Якщо одне зподій очікується з дуже малою ймовірністю, наприклад, Р1 = 0,01, а іншез високою, наприклад, Р2 = 0,99, то невизначеність невелика, тому що майженапевно отримаємо друге повідомлення.

    Якщо ж обидві події рівноймовірно і Р1 = Р2 = 0,5, то вже немаєвпевненості, що буде отримано яке - то з повідомлень, тобтоневизначеність зростає. Очевидно, що невизначеність зростає,якщо замість одного з двох повідомлень може прийти одне з трьох, чотирьох ібільше.

    Повідомлення джерела володіють надмірністю. Справа в тому, що окремізнаки повідомлення знаходяться в певній статичної зв'язку. Так, у словникахросійської мови після двох поспіль стоять приголосних букв більш ймовірнаголосна, а після трьох поспіль приголосних напевно буде голосна.
    Надмірність дозволяє представляти повідомлення в більш економною, стислійформі. Міра можливого скорочення повідомлення без втрати інформації за рахунокстатистичних взаємозв'язків між його елементами визначаєтьсянадмірністю. Поняття надмірність застосовується не тільки до повідомлень абосигналами, але і до мови в цілому, коду (алфавіт будь-якої мови і слова,складені з його букв, можна розглядати як код). Наприклад,надмірність європейських мов досягає 60 - 80%.

    Наявність надлишковості в повідомленні часто виявляється корисним і навітьнеобхідним, тому що дозволяє виявляти і виправляти помилки, тобто підвищитидостовірність відтворення його. Якщо надмірність у повідомленні невикористовується для підвищення достовірності, то вона повинна бути виключена. Цедосягається використанням спеціального статистичного кодування. Прице надмірність сигналу зменшується по відношенню до надмірностіповідомлення.

    Надмірне кодування зменшує невизначеність відтворенняпереданого повідомлення, тобто зменшує помилки при його прийомі.

    надмірного коду називають різницю між середньою довжиною слова таентропією.

    Надмірність знаходять таким чином:

    (((((((((, де:

    ((- фактична ентропія,

    ((- максимальна ентропія.

    3.2. Сигнал

    Можливість способу передачі враховується способом перетворенняповідомлення в сигнал. У разі електрозв'язку всі види інформації за допомогоювідповідних електронних приладів перетворюються в електричні сигнали,відображають повідомлення.

    Сигнал - це матеріально - енергетична форма поданняінформації. Іншими словами, сигнал - це переносник інформацією, один абодекілька параметрів якого, змінюючись, відображають повідомлення.

    Ланцюг "інформація - повідомлення - сигнал" - це приклад процесуобробки, необхідної там, де знаходиться джерело інформації. На боціспоживача інформації здійснюється обробка в зворотному порядку: "сигнал
    - Повідомлення - інформація ".

    Сигнали в системах електрозв'язку поділяються на телефонні,телеграфні і телевізійні. Сигнали можуть бути: безперервними (телефонні,телевізійні) або дискретними (телеграфні).

    Безперервним (аналоговим) сигналом називають такий сигнал, у якого взаданому інтервалі часу можна відрахувати нескінченно велике числозначень.

    Дискретний сигнал у тому ж інтервалі часу має кінцеве числозначень. Прикладом дискретного сигналу є імпульсний, тобто такий,тривалість якого порівнянна з д?? ітельностью встановлення перехідногопроцесу в системі, на вхід якої він діє.

    Існує кілька фізичних характеристик, загальних для будь-якогосигналу.

    Фізична характеристика сигналу - це опис будь-яким способом йоговластивостей.

    Сигнал може бути характеризував різними параметрами. Для системпередачі мають важливе значення лише три основних параметри: час передачі
    Тс, динамічний діапазон зміни потужності сигналу від максимального Рсмакс. до мінімального Рс хв. значення та ширина смуги частот спектра? Fс.

    Час передачі сигналу Тс характеризується тим, що для передачісигналу, що несе велику інформацію, при інших рівних умовах, потрібноі більший час.

    Динамічним діапазоном характеризують межі зміни потужностісигналу. Оцінюють динамічний діапазон логарифмів відносини крайніхзначень потужності сигналу Рс макс./Рс хв., тобто

    Dc = 10lg (Рс макс./Рс хв .).

    Отримане при цьому значення динамічного діапазону виражається вдецибелах (дБ).

    Третій параметр - ширина смуги частот спектру сигналу? Fc такожпов'язана з обсягом інформації, яку несе сигнал. Ширина смуги частотдорівнює різниці максимальної та мінімальної частотних компонент сигналу:

    ? Fc = Fмакс. - Fмін.

    Необхідна ширина смуги телефонного сигналу, що забезпечуєдостатню розбірливість і відтворення тембру мови, складає від 300до 3400 Гц, тобто 3,1 кГц.

    У кодуванні сигналів використовуються різні типи кодів:рівномірний, нерівномірний, надлишковий, безізбиточний.

    Рівномірний код - всі кодові слова мають однакову довжину. Прикладомрівномірного коду є міжнародний пятіразрядний код № 2 (МТК - 2).
    Код Морзе, у якого кодові слова мають різну довжину, єнерівномірним кодом.

    Надмірна код може бути отриманий, якщо до кожної з комбінаційпростого коду додати хоча б ще один розряд, щоб вийшла, кодовакомбінація мала певний властивістю (наприклад, вагою). На прийомікожна прийнята кодова комбінація перевіряється на наявність цього властивості.
    Якщо комбінація заздалегідь відомим властивістю не володіє, то це означає,що в процесі передачі комбінація спотворилося.

    Кодування надлишковими кодами називається перешкодостійким.
    Перешкодостійкий код дозволяє виявити помилки і називається кодом звиявленням помилок.

    У сигналах використовуються три основні типи модуляції: амплітудна
    (АМ), частотна (ЧМ) і фазова (ФМ).

    амплітудної модуляцією називають таке управління інформаційнимпараметром, при якому за законом модульованого сигналу змінюється їїамплітуда.

    Частотна модуляція - це управління частотою несучого коливання позакону модульованого сигналу.

    Фазова модуляція характеризується зміною фази несучоїпропорційно миттєвим значенням модульованого сигналу.

    3.3. Канал

    Якщо передається сигнал характеризується обсягом, то канал передачіможна характеризувати ємністю. Ємність (Vk) каналу має три складові:Тк час, протягом якого канал зайнятий передачею сигналу, смугапропускання? Fk і динамічний діапазон Dk.

    Динамічним діапазоном каналу називають відношення допустимоїмаксимальної потужності сигналу і його мінімальній потужності. Останнюприймають рівною потужності власних шумів каналу. Відношення потужностейвиражається в децибелах.

    Таким чином, ємність каналу дорівнює:

    Vk = Tk *? Fk * Dk

    Ємність каналу повинна відповідати обсягу переданого сигналу,тобто Vk = Vc. Ця рівність виражає умову узгодження каналу і сигналу.
    Навіть в каналі без перешкод порушення цієї умови призводить до втратиінформації в процесі передачі. При рівності Vk = Vc обсяг переданогосигналу повністю "вписується" в канал. У загальному випадку необхіднозабезпечити умова Vk (Vc, тобто ємність каналу повинна бути не меншеобсягу переданого сигналу. Остання умова забезпечується при: Tk (
    Tc;? Fk (? Fc; Dk (Dc. Однак, можливо і недотримання відразу всіх трьохнерівностей при забезпеченні головного Vk (Vc. Це досягається обміном одногопараметра на інший. Наприклад, можна зменшити смугу пропускання, але прице буде потрібно в стільки ж разів збільшити час заняття каналу.

    Для підвищення якості зв'язку, розширення числа послуг зв'язку,аналогові системи передачі переводяться на цифрові.

    Цифровізація мережі дозволяє розширити число послуг зв'язку на основіінтеграції мереж. Ідея інтегральної мережі зв'язку полягає в тому, що заіснуючої абонентської лінії абоненту включаються крім телефоннихапаратів інші термінали: передача даних, відеотелефон, факсовіапарати, модеми і т.д.

    Залежно від швидкості передачі інформації канали підрозділяютьсяна три види:

    - цифрова інтегральна мережа ЦІС - 32;

    - вузькосмуговий цифрова мережа інтегрального обслуговування - ЦСІО-У

    (англійська транскрипція ISDN-N) ;

    - широкосмугова цифрова мережа інтегрального обслуговування ЦСІО-Ш

    (ISDN-B).

    У цифрові мережі зв'язку ЦСІО-У і ЦСІО-Ш можуть включаться такі видиелектрозв'язку та мереж: передача даних; стільниковий зв'язок; служба обробкиповідомлень - електронна пошта (E - mail); всесвітня комп'ютерна мережа
    Internet.

    Ряд мереж зв'язку можуть функціонувати як виділені мережі зі своїмикінцевими терміналами, цифровими каналами. Вони можуть бути включені в ЦСІО-
    У, якщо кінцеві термінали будуть працювати зі швидкістю передачі не вище 64 кбіт/с.

    Мережа передачі даних по швидкості передачі поділяються на:

    - низькошвидкісні (НС) - до 200 біт/с;

    - середньошвидкісних (СС) - 600 - 1200 біт/с;

    - високошвидкісні (НД) - 2,4 - 96,0 Кбіт/с.

    У цифрової інтегральної мережі ЦІС - 32 швидкість передачі інформації 32
    Кбіт/с.

    У мережі ЦСІО-Ш - від 8 до 565 Мбіт/с і більше.

    За рекомендацією МККТТ встановлена наступна ієрархія цифрової мережіпередачі (табл.1 .).

    Таблиця 1
    | Ступінь ієрархії | Швидкість передачі |
    | | (Мбіт/с) |
    | Первинна | 2,028 |
    | Вторинна | 8,498 |
    | Третинна | 34,368 |
    | Четвертинна | 139,264 |
    | Пятірічная | 565,000 |

    4. Показники ефективності систем передачі інформації

    Основні показники ефективності СНІД - це вірогідність ікоефіцієнт використання.

    Достовірність оцінюється ймовірністю правильного прийому РПР:

    РПР = 1-а (-аРс/Рш, де:

    Рс - потужність сигналу,

    РШ - потужність шуму, а - коефіцієнт, що залежить від виду коду.

    Коефіцієнт використання (:

    (= С (/ Ск, де:

    С (- швидкість передачі інформації,

    Ск - пропускна здатність каналу.

    С (= (іс/(, де:

    (іс - кількість інформацією джерела повідомлення,

    (- число елементів кодової комбінації.

    Ск = 1/([log2M + (1-q) log2 (1-q)] + q log2q/M-1, де:

    M - число позицій, яке займає елемент коду, q - ймовірність перепутиванія символів.

    Для випадку М = 2, (= 1, число повідомлень до = 2q, знайдемо (:

    Ск = [1 + (1-q) log2 (1-q)] + q log2q, тоді графік залежності (від величини q матиме такий вигляд: < p> (

    III. Підсистема обробки інформації.

    У підсистему обробки інформації, як показано на малюнку 4, входятьнаступні основні операції:

    - збір інформації Сб.І.

    - обробка інформації Об.І.

    - зберігання інформації Хран.І.

    - видача за запитом Выд.

    Сб.І. Об.І. Хран.І. Выд.

    Рис.4. Структурна схема підсистеми обробки інформації.

    Оцінкою підсистеми обробки інформації служать показники якостіінформації ПКІ. До них можна віднести такі показники, як достовірність,повнота і своєчасність інформації, що передається. Основні ПКІ показані намалюнку 5. Одним з основних показників є безпомилковість.
    Необхідно домагатися того, щоб кількість помилок була мінімальною. Так вланці управління потрібно, щоб ймовірність помилки Рош була набагатоменше 10-310-4

    (Рош (10-310-4), для бухгалтерського обліку Рош (10-810-10,
    90% помилок виникають на етапі обробки при перенесення інформації з одногоджерела на інший.

    Існує методика оцінки ймовірності помилок окремих елементів.
    Розглянемо багатоланкову систему обробки (рис. 6), де ймовірність помилкина виході 1-ої системи Р1, на виході 2-ий системи Р2, а на виході (-оюсистеми Р (((- номер системи).

    ПКІ

    достовірність повнота своєчасність

    істин-безоші-безізби-виборчі-ність бочность точність ність

    ідентичний-ність

    Рис.5. Основні ПКІ.

    Р1 Р2

    Р (

    1 2 (

    Рис. 6. Багатоланкова система обробки інформації.

    Розвиток інформаційних мереж йде шляхом освоєння більшвисокочастотних діапазонів в супутниковому телебаченні; переходу на цифровіметоди передачі, прийому, комутації та розвитку цифрової мережі інтегральногообслуговування ЦСІО (ISDN - Intergrated Service Digital Network) іширокосмугового ЦСІО (Broadband ISDN) з волоконно - оптичним кабелем вЯк середовище передачі.

    Прогрес у розвитку засобів зв'язку та обчислювальної техніки привів допереходу в промислово розвинених країнах від індустріального суспільства доінформаційному суспільству.

    У МККТТ сформувалося нове поняття - інтелектуальна мережа ІС
    (Intelligent Network), відмінною ознакою якої є швидке,ефективне та економне надання інформаційних послуг масовомукористувачеві в будь-який момент часу.

    ЛІТЕРАТУРА

    Кловський Д.Д. Теорія передачі сигналів .- М., "Зв'язок", 1973.
    Ткаченко А.П. Побутова радіоелектронна техніка. Енциклопедичнийдовідник. - Мн.: БелЭн, 1995.
    Шинаков Ю.С. Теорія передачі сигналів в електрозв'язку. - М.: Радіо і зв'язок.
    1989.

    ЗМІСТ
    Інформаційні системи зв'язку
    Система передачі інформації
    Система передачі інформації
    Кодування і модуляція
    Кодування
    Модуляція
    Параметри системи передачі інформації
    Джерело
    Сигнал
    Канал
    Показники ефективності систем передачі інформації
    III. Підсистема обробки інформації


         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !