ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Розвиток цифрового телебачення
         

     

    Комунікації і зв'язок


    Міністерство Освіти Російської Федерації

    Забайкальський Державний університет ім. Н.Г. Чернишевського

    Факультет іноземних мов

    РЕФЕРАТ по ТСО тема: «Розвиток цифрового телебачення».

    Виконала: студентка 441 (3) гр. < p> Перфільева Е.В.

    Проверила: Алеева О.В.

    Чита

    2003

    Зміст
    1. Розвиток цифрового телебачення у різних країнах ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 3
    2. Досвід впровадження цифрового телебачення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .8
    3. Стандарт ЦФТ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .9
    4. Перспективи подальшого розвитку ЦФТ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .13
    5. Література ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .15

    Розвиток цифрового телебачення у різних країнах.

    Починаючи з 1995 року в усіх країнах світу почалося активне впровадженняцифрового супутникового і кабельного телебачення, і зараз у світівикористовується більше 30 мільйонів цифрових приймачів. З 1998 року, вбуквальному розумінні, почалася цифрова технологічна революція в сферітелерадіомовлення і зв'язку. У світі, починаючи зі «старої консервативної»
    Великобританії, почалося впровадження новітніх ефективних цифрових технологійстандарту DVB-T в ефірному (наземному) телерадіомовлення. Активно просувається
    DVB-T в інших країнах світу.

    Великобританія

    Регулярне мовлення розпочалося 15 листопада 1998 року в стандарті DVB-T. Насьогодні приймати передачі цифрового телебачення мають можливість більш
    90% населення. Термін припинення аналогового телевізійного мовлення - 2006рік.

    Структура мережі телемовлення - 2 загальнонаціональні мережі розповсюдженнятелепрограм і контролю обладнання, 22 передавальних центру, центр контролюта управління мережею. На сьогоднішній день транслюються 6 мультиплексів,що пропонують 30 платних пакетів і 9 безкоштовних програм, 7 інтерактивнихсервісів і 5 послуг типу "плата за перегляд".

    Приймальне обладнання. За умови річної передплати абонент отримуєприймач-приставку (set-top box, STB) безкоштовно. Також, в роздрібній торгівліпредставлені приймачі вартістю 300-600 $, у тому числі з вбудованимипристроями запису (PVR - personal video recorder), і інтегрованіцифрові телевізори (від 2 000 $).

    Фактори, що стримують розвиток цифрового телебачення:

    . жорстка конкуренція з боку супутникового і кабельного ТБ;

    . обмеження, накладені державними регулюючими органами на параметри передачі.

    Фактори, що сприяють розвитку цифрового телебачення:

    . прийнятий термін припинення аналогового телевізійного мовлення;

    . субсидування абонентського приймального обладнання.

    До весни 2003 року компанія інтерактивних телевізійних технологій
    TVcompass планує випустити нові телевізійний приставки для цифровогоефірного мовлення за ціною всього 45 євро. Серед додаткових послуг, якібудуть надаватися користувачам будуть: ТБ-магазин, замовлення авіаквитків ітуристичних путівок, пересилання SMS повідомлень, інтерактивні ігри,надання послуг Державної інформаційної служби тощо

    30 жовтня 2002 почалася трансляція безкоштовних цифрових програм -
    Freeview, яка була запланована консорціумом BBC, Crown Castle і
    BSkyB. Власники цифрових тюнерів зможуть приймати 24 телевізійних і 12радіо програм разом з 4 додатковими сервісами з додатковоюінформацією. Для запуску пакетів цифрових програм консорціуму знадобилосятільки 10 тижнів після того, як британська Незалежна телевізійнакомісія ITC (аналог Національної ради України з питань телебачення ірадіомовлення) надала ліцензію на мовлення в стандарті DVB-T.

    США

    Прийнято стандарт ATSC, орієнтований, в основному, на телебаченнявисокої чіткості (ТБВЧ) з багатоканальним звуковим супроводом. Структурамережі телемовлення - близько 280 передавачів великої потужності (більше 10 кВт) в
    86 регіональних центрах.

    приймає обладнання. У продажу представлені такі види обладнання:

    . комбіновані супутниково-ефірні приймачі-приставки (550 $);

    . інтегровані цифрові телевізори (від 2 000 $);

    . плати для прийому телепрограм і даних за допомогою персонального комп'ютера (200-300 $).

    Очікуване зниження ціни абонентського приймального обладнання становить
    50% протягом 2-х наступних років.

    Фактори, що стримують розвиток цифрового телебачення:

    . недостатня кількість програмного продукту в форматі ТБВЧ з багатоканальним звуком;

    . застосовується метод модуляції не дозволяє реалізовувати мобільний і портативний прийом і будувати одночастотні мережі. Усі заявки на введення додаткових видів модуляції як опції відхилені Федеральним комітетом зв'язку (FCC);

    . відносно висока вартість приймальних пристроїв через ТБВЧ;

    . недостатня сумісність ефірної системи цифрового ТБ з супутникової та кабельної системами.

    Фактори, що сприяють розвитку цифрового телебачення:

    . прийнятий FCC термін припинення аналогового телевізійного мовлення;

    . подання на ринку комбінованих супутниково-ефірних приймачів.

    Загальне число телевізійних станцій у США, які здійснюють мовлення вцифровому форматі, досягло 621. Вони охоплюють 94,29% американських будинків.
    До липня 2007 року практично всі телевізори в США будуть мати цифровийтюнер. Це рішення було прийнято після голосування в FCC, незважаючи надеякі заперечення опонентів нового закону. Відповідно до прийнятого рішеннятелевізори з діагоналлю 36 дюймів і більше повинні будуть мати вбудованийцифровий тюнер до липня 2004 року. Для менших розмірів діагоналі - до липня
    2007 року. Телевізори з зовсім маленьким екраном (менш 13 дюймів) можутьвипускатися без тюнерів. При цьому вартість нових телевізорів, якібудуть в змозі приймати програми цифрового мовлення зростеприблизно на 200 євро.

    Нідерланди

    У Нідерландах ініціатором впровадження цифрового ефірного телебаченнявиступила компанія Nozema. Ситуація в Нідерландах характеризується 90%охопленням кабельним телебаченням. Впровадження ефірного телебаченнярозглядається як створення конкуренції кабельної мережі, томуекономічна ефективність досягається при кількості програм не менше
    20.

    Через практичну відсутність ефірних антен колективного прийому,мовлення орієнтовано на прийом на портативні антени. Передбачаєтьсятакож організація мовлення для мобільних об'єктів.

    Оператором послуг цифрового ефірного ТБ є група компаній
    Digitenne. Основний прибуток очікується отримувати від абонентської плати і віднадання додаткових послуг (інтерактивних програм, ігор і т.п.).
    Абонентське приймальне обладнання пропонується субсидувати.

    У травні 2001 року запускався передавальний центр на 5 мультиплексів в районі
    Амстердама зі стартовим покриттям 20% населення країни. До кінця 2001 рокупланувався запуск передавального центру в Ранштадте (5 мультиплексів) здоведенням покриття до 50% населення Нідерландів. Припинення аналоговогомовлення передбачається в 2010 році.

    Німеччина

    Орієнтовна дата повного переходу на цифровий формат - 2008-2010 р.

    Перша діюча мережа працює у Берліні-Бранденбурзі, де 3передавача транслюють 9 ТВ програм і 5 радіопрограм. У 2000 роціреалізований проект, в якому задіяно 40 передавачів і якийохоплює велику зону: Гамбург, Бремен і Ганновер. Розробляються такожінші локальні мережі. Поточна ситуація ТБ обслуговування в Німеччині така:
    51% - кабельне телебачення; 37% - супутникове телебачення; 12% --ефірне телебачення. Це пояснює менший інтерес до цифрового ефірноготелебаченню в Німеччині в порівнянні з деякими іншими європейськимикраїнами.

    У зв'язку з переходом на цифрове ефірне мовлення стандарту DVB-T в Берлініпланується розпочати відключення аналогового мовлення з осені 2002 року і доліта 2003 року повністю перетворити німецьку столицю в перший регіонцифрового мовлення. Шанувальникам таких каналів, як ARD, ZDF, SFB, ORB, RTL,
    SAT.1 і Pro Sieben доведеться придбати приставки до своїх телевізорів, щобдивитися улюблені канали в цифровому стандарті DVB-T. Місцеві продавціочікують великий попит на цифрові приставки.

    Росія

    Відповідно до прийнятої в Росії «Концепцією розвитку наземного
    (ефірного) цифрового телевізійного і звукового мовлення »визнаноза доцільне для наземного цифрового телевізійного і звукового мовленнявикористовувати європейські стандарти систем DVB-Т і DAB-Т. У грудні 1999року Колегією Мінзв'язку Росії прийнята стратегія переходу Росії віданалогового до цифрового телевізійного мовлення з розгортанням досвідчених зонмовлення. Вже відбувся запуск тестового мовлення в Санкт-Петербурзі, Нижньому
    Новгороді, Москві і Владивостоку. У 2006-2015 роках передбачаєтьсярозгортання регіональних передавальних мереж наземного цифрового мовлення завсій території країни.

    Досвід впровадження цифрового телебачення.

    Відповідно до звіту Служби стратегічної інформації Європейського
    Союзу з питань радіомовлення, оприлюдненими після порівняння різнихбізнес-моделей, які були прийняті для запуску та підтримки послугцифрового ефірного телебачення по всій Європі, до 2005 року майже у всіхзахідноєвропейських країнах буде впроваджено цифрове ефірне телебачення.

    Як показав досвід, модель впровадження цифрового телебачення на основіплатного перегляду каналів, яка використовувалася в трьох країнах Європи
    (Великобританії, Іспанії та Швеції), не є ефективною. Тому, наПротягом перехідного періоду, коли будуть паралельно існуватианалогове і цифрове ефірне мовлення, оператори розраховують отримуватиприбуток за рахунок додаткових інтерактивних послуг. Саме інтерактивніпослуги, за умови прийняття стандарту МНР (домашня мультимедійнаплатформа), повинні сприяти розвитку цифрового ефірного телебачення.
    Глядачі будуть мати доступ до телепрограм цифрового телебачення (як іаналогового ефірного телебачення), але за використання додатковихпереваг - інтерактивних послуг - треба буде вносити додатковуплату.

    Очікується також перспектива різкого зменшення цін на set-top-box
    (цифрові декодери приймальні-приставки до аналогових телевізорів). Фірма
    TVcompass з Великобританії оголосила про продаж, починаючи з 2003 року set-top -box з можливістю отримання інтерактивних послуг за ціною 45 євро. Всі цічинники дають підстави очікувати, починаючи з 2003 року, новий швидкий підйомрозвитку цифрового ефірного мовлення стандарту DVB-T не тільки в Європі, алеі в усьому світі.

    Стандарт ЦФТ.

    На полі битви за ЦТВ основними суперниками сьогодні є європейськийстандарт DVB, американський ATSC і японський ISDB. Не заглиблюючись утехнічні подробиці, поглянемо на них очима споживача і мовника.

    У Європі сигнали ЦТВ розглядаються як частина «начинки» загальноготелекомунікаційного «контейнера», в якому передається сама різнаінформація. Телепрограма в такій системі - всього лише якийсь об'єкт,нарівні з іншими об'єктами - файлами даних, малюнками і текстами. Дляприйому такого контейнера передбачається застосовувати якесь новеінтелектуальне програмно-керований пристрій, назване Set Top Box
    (STB), яке дозволяє приймати цифрові потоки з різних фізичнихканалів - супутникових, кабельних або наземних. Зображення виводиться назвичайний телевізор, звук - на домашню стереосистему, файли - наперсональний комп'ютер і т. д. За наявності зворотного каналу і спеціальногопрограмного забезпечення телеглядач отримує можливість вибирати будь-яку зпропонованих додаткових послуг ЦТВ (звичайно, за умови, що він за неїплатить).

    Вражаючі можливості такої системи вже продемонструвала BBC в
    Великобританії. Тут, крім традиційних телепередач, абонентупропонується, не встаючи з крісла біля телевізора, приймати і відправлятиелектронні та факсимільні повідомлення; працювати з базами даних; приперегляді футбольного матчу вибирати ту камеру (зі встановлених настадіоні), яка «дивиться», наприклад, на улюбленого гравця, на певниймісце на полі або трибунах, брати участь у всіляких голосуваннях іопитуваннях; купувати товари та послуги за допомогою кредитної картки і т. п. Це --відносно новий ринок платних послуг, обсяги і можливості якого щене до кінця усвідомлені самими мовниками.

    У США ситуація інша. Основна ставка розвитку цифрового телебаченнязроблена тут на телебачення високої чіткості (ТВЧ). Тому в стандартнійсмузі телеканалу телемовника передають тільки одну телепрограму, алепрограму, в якій і зображення, і звук тільки вищої якості.
    Зрозуміло, що, оскільки ресурс використаний для забезпечення ТВЧ-мовлення, тонічого додаткового в цей канал «впихнути» вже не вдається.

    Мало того, американці просто «випихати» мовлення з традиційнихсмуг частот, офіційно «закриваючи» з 2008 р. аналогове телемовлення,зобов'язуючи виробника після 2004 р. випускати тільки телевізори, здатніприймати сигнали ЦТВ.

    Стандарт DVB-T, безумовно, більш гнучкий, він дозволяє телемовникувибирати швидкість передачі, параметри модуляції та кодування.
    Низькошвидкісні режими можуть бути використані для збільшення дальностіприйому без збільшення потужності передавача, а також для мобільного сервісу.
    За ці можливості доводиться розплачуватися або зменшенням числателепрограм в телеканалі, або зниженням їхньої якості.

    Японський ISDB дуже схожий на DVB і являє собою якийсь розумнийкомпроміс між двома попередніми. Він ще більш гнучкий, головною його метоюдекларується інтерактивність та інтеграція всіх служб мовлення.

    Що стосується якості зображення, то оскільки всі три стандартивикористовують один метод компресії MPEG-2, при інших рівних умовахякість вони повинні забезпечувати однакове. Це докорінно відрізняє цифроветелебачення від аналогового, де картинка SECAM помітно гірше тієї ж картинки
    PAL. Крім того, для ЦТВ запитання «Що краще?» Зовсім недоречний. Аджеякщо в аналоговому телебаченні спосіб кодування кольору і модуляція впливаютьна якість зображення, то в цифровому ТБ від методу модуляції та кодуваннязалежить лише надійність прийому, і якщо прийом забезпечений, то картинка завждивиходить «чистої» (без сітки, муару, снігу тощо). В іншому випадкузображення розсипається на пікселі, і ми маємо просто напис «немає сигналу»на темному екрані. Таким чином, для телеглядача байдуже, за якимцифрового стандарту відбувається доставка зображення до телевізора, оскількиякість сигналу у глядача буде визначатися тільки якістю йогоприймача. Це, крім усього іншого, означає ще й те, що від стандартуніяк не залежить, скільки заплатить споживач. Це буде визначатися нестандартом, а набором пропонованих послуг.
    Тому якщо на вибір стандарту сьогодні не впливає політика, то, ймовірно,не слід залишати цей вибір на розсуд мовника. Доводи прихильників
    «Жорсткого регулювання» про те, що за наявності двох стандартів глядачамдоведеться купувати два телевізори, не витримують критики. Многосістемниетелеприймачі давно вже не екзотика.

    Що стосується частот, то тут є дві можливості. Обидві вонипередбачаються вже згадуваної «Концепції». Перша - використовуватинові смуги, де телебачення поки що немає, а саме, як передбачено
    Регламентом радіозв'язку, - у діапазоні 800 МГц. Друга - перехід на цифру в
    «Традиційних» дециметрових мовних каналах.

    Наприкінці 90-х років основна ставка була зроблена на діапазон 800 (726-862
    МГц). Причиною тому, мабуть, була та удавана легкість, з якоювійськові свого часу розлучилися з частотами GSM. Проте вже сьомий рік увиконання рішення ГКРЧ від 31.03.97 (№ 44/2) та наказу Держкомзв'язку Росіївід 04. 02. 98 № 21 ведуться пошуки «додаткового частотного ресурсу» вдіапазоні 726-790 МГц для аналогового телерадіомовлення - поки що, до речі,безуспішно.

    Але в науці, як відомо, негативний результат - теж результат.
    Напевно, настав час припинити спроби продовження «конверсії радіочастотногоспектру », які з різних причин бажаних плодів не приносять.
    Очевидно, ситуація, в якій можна було примусити військових «потіснитися»,уже вичерпана. Все, що можна було відносно безкровно відібрати, давновідібрано. А це означає, що для вирішення сьогоднішніх завдань методидесятирічної давності непридатні. Необхідно зрозуміти, що конверсія НЕсамоціль, а лише засіб. Причому - не єдине, а одне збагатьох. І, якщо не виходить вирішити задачку таким способом, слідспробувати інакше.

    У Великій Британії, наприклад, цифрове телемовлення ведуть в дециметровихканалах, розташованих між каналами аналогового мовлення. Нагадаю,що заправилами на одній території не можуть одночасно працювати аналоговітелепередавачі в суміжних, дзеркальних, гетеродинні каналах. Таким чином,з наявного ресурсу каналів поки можна використовувати, у кращому випадку,трохи більше третини. В Австралії канал ТВЧ в стандарті DVB-T працює начастоті (191,25 МГц); в Італії повідомлялося про успішний досвід мовлення вгірській місцевості в радіусі 50 км від Мілана за допомогою 40-ватапередавача в 38 каналі; в Іспанії віщають ЦТВ в 26 каналі.

    Перспективи подальшого розвитку ЦФТ.
    Коли ЦТВ міцно увійде в наше життя, каналів побільшає. І проблема їхнаповнення ще більше загостриться. З кожним роком ми все більше переконуємося вте, що нам не дано не тільки уявити інформаційні потребиклієнтів в майбутньому, але і уявити, наскільки незвичайними вони можуть бути.
    Як образно сказав один з керівників компанії Intel, в цифровому світіголовним замовником є не армія, а Міккі-Маус. Тому можна сміливостверджувати, що ключовим фактором цифрової революції в телебаченні станутьпитання управління контентом.
    Клієнт завжди хоче отримати за ті ж гроші товар або послугу кращогоякості. З інститутській лави ми знаємо, що цифрові системи дозволяютьглядачеві отримати ідеальні копії аудіо-та відеопрограм. Творцівконтенту такий стан справ, з одного боку, тішить, і душу їх грієнадія на те, що глядач коли-небудь зможе насолодитися тим же якістюзображення, яке вони любовно створюють на студійних моніторах. З іншогобоку, саме слово «цифровий» вселяє жах в душі творців, власників ірозповсюджувачів контенту.
    Індустрію медіаразвлеченій досить регулярно лихоманить від однієї тількидумки, що користувачі обійшовши в черговий раз захист тієї чи іншоїскладності, почнуть безперешкодно копіювати і поширювати цифровезміст. І в страху цього є всі підстави. Доставлена глядачевіцифрова інформація не буде просто проходити на екран (як аналоговийсигнал сьогодні). Її можна зібрати на зовнішніх носіях, домашніхмедіасервер, спеціальних цифрових пристроях, оснащених програмнимзабезпеченням, що дозволяє ідентифікувати телепрограми, відфільтровуючивсе зайве, точно так само, як ми сьогодні викидаємо не читаючи рекламнілистівки з поштової скриньки, і викликати бажане зміст на вимогу.
    Домашні записуючі станції здатні підірвати що склалася сьогодніситуацію, при якій телевещатель в навантаження до «безкоштовним» ТВ-програмнав'язує глядачеві нескінченний потік реклами. Чи то ще буде, колителебачення стане інтерактивним, адже інтерактивність і цифровізаціяперетворюють глядача в клієнта, який завжди правий.
    Головне, що зараз необхідно зрозуміти в медіаїндустрії - це те, щозавтрашній ринок мовлення буде докорінно відрізнятися від сьогоднішнього.
    Якщо сьогодні перемагає той, хто приносить програми максимальномукількості глядачів, то завтра виграє той, хто зуміє забезпечити адреснудоставку конкретних програм конкретних глядачам. Це доводиться тим, щовсяка комп'ютеризація завжди приводить до індивідуалізації послуги, апродавати індивідуальну послугу за більш високу ціну завжди вигідніше, ніжторгувати стандартними послугами, тим більше, що в 90% випадків покупецьвибирає зовсім не те, що ви намагаєтеся йому продати.
    Строго кажучи, становища тих, хто контролює сьогодні засоби масовоїінформації, не позаздриш. Вигодувані Інтернетом і свободою слова, нашідіти не згодні, щоб «хтось там» визначав, що, де і коли їмдивитися, слухати або читати. Майбутнє цифрових засобів масової інформаціївсіх форм і видів визначиться тим, чи дасть інтерактивність глядачевіінструмент контролю над ЗМІ, щоб він міг дивитися в будь-який час і в будь-якомумісці будь-який зміст - особливо якщо він за нього платить. Фактично наринку цифрового телемовлення продають не нову апаратуру і не нові послуги,тут продають новий стиль життя.

    Література
    1. Резніков М.Р. Радіо і телебачення вчора, сьогодні, завтра .-
    М.: Связь, 1977.-95с.
    2. Шамшин В.А. Телебачення.// Електрозв'язок .- 1975. - № 9 .- С.1.
    3. Тализіна Н.В. Зв'язок, телебачення, радіомовлення.// Радіо .- 1976 .- № 3 .-
    С.1-3.
    4. Горохів П.К. Б. Л. Розінг - основоположник електронного телебачення .-
    М.: Наука, 1964 .- 120с.
    5. Бурлянд В.О., Володарська В.Е., Яроцький А.В. Радянська радіотехніка і електрозв'язок в датах .- М.: Связь, 1975 .- 191с.
    6. Добровольський О.Є. Основні напрямки науково-технічного прогресу радіозв'язку, радіомовлення і телебачення .- М.: Связь, 1974 .- 56с.

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !