буркотуном (Dyskolos)

Менандр (Menander) 324-293 до н. е..

Комедія. Антична література. Греція.

Ю. В. Шанін

Ця комедія в перекладі має й іншу назву -- «Людиноненависник». Головний її персонаж, селянин Кнемон, наприкінці життя нелюд в людях і зненавидів буквально весь світ. Втім, буркотуном він був, ймовірно, від народження. Бо дружина кинула його саме за поганий характер.

Живе Кнемон в селі, в Аттиці, поблизу Афін. Обробляє убоге поле і ростить доньку, яку любить без пам'яті. Поруч живе і його пасинок Горгій, який, незважаючи на дурний норов вітчима, ставиться до нього добре.

Сострат, багатий молодий чоловік, випадково побачивши дочка Кнемона, закохується в неї і робить всілякі спроби познайомитися з прекрасною скромною дівчиною, а заразом - і з її відлюдним батьком.

На початку першої дії лісовий бог Пан (його печера-святилище знаходиться тут же, неподалік від будинку і поля Кнемона) повідомляє глядачам коротку передісторію прийдешніх подій. До речі, це саме він зробив так, що Сострат закохався в дочку нелюдима буркотуном.

Херея, приятель і приживаються Сострата, радить закоханому діяти рішуче. Втім, виявляється, що Сострат вже послав на розвідку в садибу Кнемона раба Пірра, який до моменту нашого дії повертається в паніці; Кнемон прогнав його самим недвозначним чином, закидавши землею і камінням ...

На сцені з'являється Кнемон, не помічаючи присутніх, і говорить сам собі: «Ну, хіба не був щасливий, і подвійно притому,/Персей? По-перше, маючи крилами,/Він від усіх, хто землю топче, сховатись міг./А по-друге, будь-якого, хто в клопіт був,/Міг в камінь звернути. От якщо б мені тепер/Такий же дар! Лише кам'яні статуї/Кругом стояли мовчки б, куди не глянь ».

Побачивши Сострата, боязко що стоїть неподалік, старий вимовляє гнівно-іронічну тираду і пішла в хату. Тим часом на сцені з'являється дочка Хнемона з глечиком. Її няня, черпаючи воду, впустила відро в колодязь. А до повернення батька з поля вода повинна бути підігріта.

що стоїть тут же Сострат (він ні живий ні мертвий від щастя і хвилювання) пропонує дівчині допомогу: він принесе воду з джерела! Пропозиція прийнято прихильно. Знайомство відбулося.

Присутність Сострата виявляє Давши, раб Горгія. Він попереджає господаря: неподалік «пасеться» якийсь молодик, явно «поклав око» на сестру Горгія. А чесні чи є у нього наміри - Невідомо ...

Входить Сострат. Горгій, не тільки порядна і працелюбний, але і рішучий юнак, спершу неправильно його оцінивши ( «Відразу видно по очах - падлюка »), вирішує все ж таки поговорити з прибульцем. І після розмови, як людина розумна, розуміє свою первісну помилку. Незабаром обидва переймаються взаємною симпатією.

Горгій чесно попереджає закоханого, як важко буде домовитися з його вітчимом - батьком дівчини. Але, поміркувавши, вирішує допомогти Сострат і дає йому ряд рад.

Для початку, щоб «увійти в образ», багатий юнак цілий день самовіддано віддається незвичним для нього польових робіт, щоб підозрілий Кнемон вирішив: Сострат - бідняк, що живе власною працею. Це, сподіваються обидва юнаки, хоч трохи примирить старого з думкою про можливе заміжжя коханої дочки. А в святилище Пана родичі Сострата і він сам готуються до урочистих жертвопринесень. Шум священних приготувань (поблизу його будинку!) Кнемона виводить з себе. А коли спочатку раб Гета, а потім кухар Сікон стукають до нього в двері із проханням позичити деяку посуд, старий остаточно приходить у шаленство.

який повернувся з поля Сострат так змінився за день (засмаг, від незвичного праці згорбився і ледь пересуває ноги), що навіть раби не впізнають свого господаря. Але, як кажуть, немає лиха без добра.

Повертається з поля і Кнемон. Він шукає відро і мотику (і те і інше стара служниця Сіміха упустила в колодязь). Тим часом Сострат і Горгій йдуть у святилище Пана. Вони вже майже друзі.

Кнемон в гніві сам намагається спуститися в колодязь, але гнила мотузка обривається, і злісний старий падає у воду. Про це криком сповіщає вибігла з дому Сіміха.

Горгій розуміє: настав «зоряний час» Сострата! Удвох вони витягують охающего і лається Кнемона з колодязя.

Але саме Сострат приписує розумний і благородний Горгій провідну роль у порятунку сварливою старця. Кнемон починає пом'якшуватися і просить Горгія надалі взяти на себе турботи про заміжжя сестри.

Сострат у відповідь пропонує Горгій за дружину свою сестру. Спочатку чесний юнак намагається відмовлятися: «не годиться,/женився тебе на власній сестрі, твою взяти в дружини ». Добропорядного юнака бентежить і те, що він бідний, а сім'я Сострата - люди багаті: «Несолодко мені/Чужим добром годуватися незаслужено./Своє нажити хочу ».

Незадоволений спершу перспективою другого «нерівного шлюбу »і Калліпід - батько Сострата. Але, зрештою, і він дає згоду на обидві весілля.

Здається, нарешті, і Кнемон: буркотун навіть погоджується, щоб раби віднесли його в святилище Пана. Завершується комедія словами одного з рабів, звернених до глядачів: «Радійте, що старого нестерпної/Ми здолали, щедро нам поплескайте,/І хай Перемога, діва благородна,/Подруга сміху, буде до нас завжди добра ». дає можливість представити наступне: Габротонон дізнається Памфілії (вони зустрічалися на тому нещасливому святі Таврополій), а ображена і збезчещена дружина Харіс пізнає його перстень і розуміє: винуватець її нещастя - власний чоловік!

А Харіс поки що знає лише те, що його дружина - мати байстрюка дитини. У той же час він розуміє, що і сам далеко не бездоганний і не має права так суворо судити Памфілії. Але тут з'являється добра Габротонон і розповідає Харіс все, що знає. Недолугий юнак-гуляка щасливий: у них з Памфілії є син!

Радістю змінюється і невдоволення Смікріна: він став щасливим дідом п'ятимісячного онука! Всі задоволені та навіть щасливі. Так благополучно, як і належить, завершується комедія.

Список літератури

Усі шедеври світової літератури в короткому викладі. Сюжети й характери. Зарубіжна література давніх епох, середньовіччя і Відродження: енциклопедичне видання./Ред. и сост. В. І. Новиков - М.: «Олімп»; ТОВ «Видавництво ACT», 1997.