ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Медея. Софокл
         

     

    Короткий зміст творів

    Медея. Софокл

    МЕДЕЯ Трагедія (431 до н. Е..) Є міф про героя Ясона, вождя аргонавтів. Він був спадковим царем міста Іолк в Північній Греції, але влада в місті захопив його старший родич, владний Пелій, і, щоб повернути її, Ясон повинен був зробити подвиг: з друзями-богатирями на кораблі "Арго" доплисти до східного краю землі і там, у країні Колхіда, добути священне золоте руно, що охороняється драконом. (Про це плаванні потім Аполлоній Родоський написав поему "Аргонавтіка".) У Колхіді правил могутній цар, син Сонця; дочка його, царівна-чарівниця Медея, полюбила Ясона, вони присягли один одному у вірності, і вона врятувала його. По-перше, вона дала йому чаклунські зілля, які допомогли йому спершу витримати випробувальний подвиг - зорати ріллю на вогнедишних биках, а потім приспати оборонця - дракона. По-друге, коли вони відпливали з Колхіди, Медея з любові до чоловіка вбила рідного брата і розкидала шматки його тіла берегом; переслідували їх колхідяне затрималися, хоронячи його, і не змогли наздогнати втікачів. По-третє, коли вони повернулися в Іолк, Медея, щоб врятувати Ясона від підступності Пелія, запропонувала дочкам Пелія зарізати їх старого батька, обіцяючи після цього воскресити його юним. І вони зарізали батька, але відмовилася Медея від своєї обіцянки, і дочки-батьковбивці зникли у вигнання. Однак отримати Іолкское царство Ясонові не вдалося: народ обурився проти чужоземної чаклунки, і Ясон з Медеєю і двома маленькими синами бігли в Корінф. Старий коринфський цар, придивившись до Ясона, запропонував йому в дружини свою дочку і з нею царство, але, звичайно, з тим, щоб він розлучився з чаклункою. Ясон прийняв пропозицію: може бути, він сам вже починав боятися Медею. Він справив нове весілля, а Медеї цар послав наказ покинути Корінф. На сонячній колісниці, запряженій драконами, вона втекла до Афін, а дітям своїм звеліла: "Передайте вашої мачусі мій весільний дар: шитий плащ і золототканого головний пов'язку ". Плащ і пов'язка були просякнуті вогненним отрутою: полум'я охопило і юну царівну, і старого царя, і царський палац. Діти кинулися шукати порятунку в храмі, але коринтяни в люті побили камінням. Що сталося з Ясоном, ніхто точно не знав.

    Коринтян важко було жити з поганою славою дітовбивці і злочинців. Тому, каже переказ, вони прохали афінського поета Еврі-Підаєв показати в трагедії, що не вони вбили Ясо-нових дітей, а сама Медея, їх рідна мати. Повірити в такий жах було важко, але Евріпід змусив у це повірити. "О, коли б ніколи не руйнувалися ті сосни, із яких був збитий той корабель, на якому відпливав Ясон ... "- починається трагедія. Це говорить стара годувальниця Медеї. Її пані щойно дізналася, що Ясон одружується з царівною, але ще не знає, що цар велить їй покинути Корінф. За сценою чути стогін Медеї: вона кляне і Ясона, і себе, і дітей. "Бережи дітей", - каже годувальниця старому вихователю.

    Хор коринфських жінок в тривозі: не накликала б Медея гіршої біди! "Жахливо царська гординя і пристрасть!. Краще світ і захід ".

    Стогін замовкли, Медея виходить до хору, говорить вона твердо і мужньо: "Мій чоловік для мене був все - більше у мене нічого немає. Про жалюгідна доля жінки! Видають її в чужій будинок, платять за неї посаг, купують їй господаря; народжувати їй боляче, як у битві, а піти - ганьба. Ви - тутешні, ви не самотні, а я - одна ". Назустріч їй вступає старий коринфський цар: зараз, на очах у всіх, нехай чаклунка відправляється у вигнання! "На жаль! Тяжко знати більше за інших: від цього страх, від цього ненависть.

    Дай мені хоч день строку: вирішити, куди йти ". Цар дає їй день строку.

    "Сліпий! -- каже вона йому вслід. - Не знаю, куди піду, але знаю, що зроблю, що ви мертвими ". Кого - вас? Хор співає пісню про загальну неправді: порушені клятви, річки течуть назад, чоловіки підступніше жінок! Входить Ясон і починається суперечка. "Я спасла тебе від биків, від дракона, від Пелія - де твої клятви? Куди мені йти? У Колхіді - прах брата; в Іолку - прах Пелія; твої друзі - мої вороги. Про Зевс, чому ми вміємо розпізнавати фальшиве золото, але не фальшивого людини! "Ясон відповідає:" Врятувала мене не ти, а любов, яка рухала тобою. За порятунок це я у розрахунку: ти не в дикій Колхіді, а в Греції, де вміють співати славу і мені і тобі. Новий шлюб мій - заради дітей: народжені від тебе, вони неповноправних, а в новому моєму будинку вони будуть щасливі ".

    - "Не потрібно щастя ціною такої образи ". -" О, чого не можуть люди народжуватися без жінок! Менше було б на світі зла ". Хор співає пісню про лиху любові.

    Медея зробить свою справу, але куди потім піти? Тут і з'являється молодий афінський цар Егей: він ходив до оракула запитати, чому в нього немає дітей, оракул відповів незрозуміло. "Будуть у тебе діти, - говорить Медея, - коли даси притулок у Афінах ". Вона знає, у Егея народиться син на чужині - герой Тесей; знає, що цей Тесей вижене її з Афін; знає, що потім Егей загине від цього сина - кинеться в море при помилковою вести про його загибель, але мовчить. "Нехай загину, якщо дозволю вигнати тебе з Афін!" - Говорить Егей. Більше Медеї зараз нічого не потрібно. У Егея буде син, а в Ясона дітей не буде - Ні від нової дружини, ні від неї, Медеї. "Я вирву з коренем Ясоном рід" -- і нехай жахаються нащадки. Хор співає пісню на славу Афін.

    Медея нагадала про минуле, заручилася майбутнім, тепер її турбота - про сьогодення. Перша - про чоловіка. Вона викликає Ясона, просить прощення - "такі вже ми, жінки!" -- лестить, велить дітям обняти батька: "Є у мене плащ і пов'язка, спадщина Сонця, мого предка; дозволь їм піднести їх твоєї дружини! "-" Звичайно, і дай бог їм довгого життя! "Серце Медеї стискається, але вона забороняє собі жалість. Хор співає: "Что-то буде".

    Друга турбота -- про дітей.

    Вони віднесли подарунки і повернулися; Медея в останній раз плаче над ними.

    "Вас я народила, вас я вигодувала, вашу посмішку я бачу - невже востаннє? Милі руки, милі губи, царські лики - невже я вас не прощу? Батько вкрав ваше щастя, батько позбавляє вас матері; пошкодую я вас - посміються мої вороги, не бувати цьому! Гордість в мені сильна, а гнів потужніший від мене: вирішено! "Хор співає: "О, краще не народити дітей, не вести будинку, жити думкою з Музами - хіба жінки розумом слабкіше чоловіків? "Третя думкою - про розлучниця.

    Вбігає вісник: "Рятуйся, Медея: загинули і царівна і цар від твого отрути!" -- "Розказуй, розказуй, чим детальніше, тим солодше!" Діти увійшли до палац, все на них милуються, царівна радіє убору, Ясон просить її бути доброю мачухою для діток. Вона обіцяє, вона одягає вбрання, вона красується перед дзеркалом; раптом фарба збігає з особи, на губах виступає піна, полум'я охоплює їй кучері, печіння м'ясо стискається на кістках, отруєна кров сочиться, як смола з кори. Старий батько з криком припадає до її тіла, мертве тіло обвиває його, як плющ; він намагається скинути його, але мертвеет сам, і обоє, обвуглені, лежать, мертві. "Так, наше життя - лише тінь, - робить висновок вісник, - і немає для людей щастя, а є успіхи і невдачі ".

    Тепер зворотного шляху немає: якщо Медея не вб'є дітей сама - їх вб'ють інші. "Не зволікай, серце: коливається тільки боягуз. Мовчіть, спогади: зараз я не мати їм, плакати я буду завтра ". Медея йде за сцену, хор в жаху співає: "Сонце-предок і вишній Зевс! Втримає її руку, не дайте множити вбивство вбивством! "Чуються два дитячих стогону, і все скінчено.

    Вривається Ясон: "Де вона? На землі, в пеклі, в небі? Нехай її розтерзають, мені тільки б врятувати дітей! "-" Пізно, Ясон ", - каже йому хор. Розсувається палац, над палацом - Медея на Солнцевої колісниці з мертвими дітьми на руках. "Ти левиця, а не жінка! - Кричить Ясон. - Ти демон, якими боги мене вразили! "-" Клич як хочеш, але я поранила твоє серце ". -" І власне! "-" Легка мені моя біль, коли бачу я твою ". -" Твоя рука їх убила! "-" А перед тим-твій гріх ".-" Так нехай стратять тебе боги! "-" Боги не чують кривоприсяжників ".

    Медея зникає, Ясон марно волає до Зевса. Хор кінчає трагедію словами: "Не збувається те, що ти вірним вважав,/І нежданому боги знаходять шляхи -/Таке пережите нами ".

    ***

    Медея -- центральний персонаж трагедії. Основною характеристикою образу М. є її варварський темперамент, який робить надмірними всі її почуття і приводить під кінець до абсолютно немислимо, за словами Ясона, для гречанки вчинку -- вбивства власних дітей. У зв'язку з цим хор згадує тільки одну аналогію - Іно, яка, на відміну від М., була в божевіллі, коли зробила подібний вчинок.

    М. вважає, що суперниця набагато нижче її, тому відчай в ній поєднується з ображеної гордістю - не просто ураженим жіночим самолюбством, але потоптану честю царської доньки і внучки Геліоса.

    Головним противником М. протягом всієї трагедії виступає Ясон. Спочатку положення М. змальовано Евріпідом як положення жертви. Вона пасивна, нещастя сиплються на неї одна за одною, зраду доповнює вигнання, і вона не знає, що протиставити цьому, крім неоформленого бажання помсти, яке коментується хором як цілком справедливе та законне. Хор також не заперечує проти її наміри вбити суперницю. Однак сила у відповідь дії М. поступово наростає. Переломним моментом є поява в її будинку афінського царя Егея. Егей бездітний, і його горе, мабуть, М. наводить на думку про вбивство дітей, яке буде найстрашнішою помстою. Однак проти плану вбивства дітей хор вже рішуче протестує, визначаючи тим самим кордон, переступаючи яку вона звертає ситуацію в протилежну, роблячи вже Ясона жертвою страшного беззаконня. Хор явно співчуває тепер не М., а Ясонові, який позбавлений навіть останнього права поховати своїх дітей або просто попрощатися з ними.

    Список літератури

    Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://lib.rin.ru/cgi-bin/index.pl

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !