ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Адам Міцкевич. Конрад Валленрод
         

     

    Короткий зміст творів

    Адам Міцкевич. Конрад Валленрод

    В прозовому передмові до поеми автор відзначає, що описує ті давні часи, коли язичники-литовці билися з головним своїм ворогом - Тевтонським орденом, підкорили Пруссію.

    1391 р. у Марiєнбурзi з'їжджаються лицарі, щоб обрати голову ордена. Частіше за інших вимовляють тут ім'я Валленрода - чужинця, подвигами своїми прославив орден по всій Європі. «Не тільки грізної військової відвагою він звеличив звання хрестоносця: але, зневажаючи життєві блага, він у християнській доблесті вознісся ». Лицар цей «своєї зброї і честі не продавав ворогуючим баронам. У монастирі, спокус не торкаючись, чужа світла, він проводить юність: йому чужі і дзвінкий сміх красунь, і пісень менестрелів сладкострунность ».

    У людини цього, не старого роками, але похмурого, сивого і блідого, є єдиний друг - святий чернець Хальбан, його повсякчасний сповідник.

    Іноді Конрад співає пісню на невідомому мовою, і в очах у лицаря стоять сльози, а дух відлітає в край спогадів. І немає в цій пісні ні веселощів, ні надії ... А в башта замку живе затворниця Млада. Років десять тому прийшла вона не знати звідки в Марієнбурга і «в башту добровільно укласти./Тепер з високого віконця затворниця волає:/«Конрад! [...] Магістром ставши, твій обов'язок - їх знищити! »

    Лицарі, чуючи ці слова чужою мовою, розуміють лише ім'я «Конрад». Це - «неба вказівку », проголошує Хальбан, і Конрада обирають великим магістром.

    Всі сподіваються, що Валленрод скоро підкорить Литву. Але він «звичай предків зухвало порушує »: лицарів закликає відмовитися від військової слави і багатства. «Так буде доброчесність нашою славою! »А біля стін замку вже нишпорять литвини. Конрад ж ночами ходить до башти і тихо розмовляє з усамітнюючись. Вона співає, як обернув її, красуню язичницю, лицар-християнин у свою віру і захопив в чужу країну. Конрад страждає: навіщо нещасна пішла за ним?! Але вона, вражена зухвалим планом Конрада, «в німецькому замку таємно з'явитися і, / помстою вразивши їх стан німецька,/за прикрості народу розплатитися », хотіла бути поблизу від коханого. Валленрод дорікає затворницю: коли-то він, гірко плачучи, розлучився з нею - і зі своїм щастям - «для задумів кривавих і бунтівних». І ось тепер, коли він готовий нарешті помститися «заклятим ворогам», її поява підірвало його сили. Хальбан обсипає Конрада докорами. Валленрод треба виступати в похід, а він не може покинути улюблену.

    Конрад бенкетує з Вітольдом, який, борючись за владу в Литві, прийшов просити допомоги у ордену. Старий литвин співає пісню, соромом зрадників, переметнувся до німців. Засоромилися, Вітольд «плащем закрився і в чорне роздуми занурився». Старий ж розповідає про юного литвина, якого дитиною захопили в полон німці, нарекли Вальтером Альфою і зробили хрестоносцем. Великий магістр Вінріх любив його, як рідного сина. Але в литовському серце ховалася туга за батьківщині, ненависть до німців. Юнак сходиться зі старим співаком-литвином; той розповідає сироті про вітчизну і розпалює в ньому ненависть до її ворогів. Старий велить юнакові: «Залишайся у німців,/учись у них ратному справі/і входи до них в довіру ...» Але в першому ж бою з Литвином юнак спрямовується до одноплемінникам - і розповідає свою історію князю Кейстут та його доньці, «божественно юної» Альдона. Незабаром молоді люди закохуються одне в одного, і князь одружує їх. Але Вальтер «благородною душею не був щасливий в сім'ї,/так як не було щастя у вітчизні ». Німці наступають, і Вальтер боїться, що вони захоплять всю Литву. Звільнивши Альдона від шлюбного обітниці, він крадькома йде до німців, щоб зруйнувати орден зсередини.

    Після бенкету Вітольд змінює союзникам-німцям (схоже, зробили свою справу пісні старого; підозрюють, що це був переодягнений Хальбан). Люди Вітольда громлять німецькі замки. Конрад змушений вести жадають помсти хрестоносців до Литви. Повертається він взимку із залишками розбитої армії. Знаменитий полководець Валленрод занапастив на Цього разу все своє військо. Обличчя великого магістра похмуро, але очі блищать.

    В підземелля збирається таємна рада ордена. Один з дванадцяти суддів в масках заявляє, що граф Валленрод відправився колись до Палестини і незабаром зник, а якийсь лицар з його почту, прибувши до Іспанії, назвався ім'ям свого пана, якого, мабуть, вбив. Прославившись в Іспанії, де відважно громив він маврів, самозванець з'явився в Марієнбурга. Дванадцять суддів у чорному одноголосно виносять зрадникові смертний вирок.

    виконав клятву Альф поспішає до Альдона. Він більше не хоче мститися - «німці теж люди» - і кличе улюблену до Литви, щоб почати життя спочатку. Але пізно! Престаріла Альдона не вирішується здатися чоловіку на очі. Незабаром Альф чує за своєю спиною крик: «Горе, горе, горе!» Так таємний рада закликає засуджених готуватися до смерті. Альф прощається з Альдоною. Вночі вбивці ломляться у його спокій, і лицар осушує чашу з отрутою. А старий Хальбан залишається жити, щоб усім розповісти про подвиг героя. «Одним ударом стоголове я знищив гідру!» - Гордо каже Альф ввірвалися до нього лицарів і вмирає. Побачивши, що у вікні його погасла лампа, з криком падає замертво у своїй вежі Альдона.

    В «Пояснення» Міцкевич зазначає, що реальний Валленрод дійсно поставив орден на межу загибелі й сам помер при досить загадкових обставин. Не був Чи він тим німецьким лицарем Вальтером фон Стадіоном, який, потрапивши в полон до литовцям, одружився на дочці Кейстута і таємно поїхав з нею з Литви?

    Список літератури

    Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://briefly.ru/

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !