ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Гі де Мопассан. Милий друг
         

     

    Короткий зміст творів

    Гі де Мопассан. Милий друг

    Жорж Дюруа, син заможних селян, утримувачів кабачка, за примхою природи наділений щасливою зовнішністю. Він стрункий, високий, рум'яний, у нього чудові вуса ... Він дуже подобається жінкам, і він у Парижі. Але в нього в кишені три франка, а платня буде тільки через два дні. Йому жарко, йому хочеться пива ... Дюруа вештається по Парижу і чекає випадку, який адже повинен же представитися? Випадок -- це, швидше за все, жінка. Так і буде. Всі його випадки будуть із жінок ... А поки що він зустрічає Форестьє.

    Вони разом служили в Алжирі. Жорж Дюруа не захотів бути першим на селі і спробував щастя у військовій службі. Два роки він грабував і вбивав арабів. За цей час у нього з'явилася звичка ходити, випнувши груди, і брати те, що хочеться. І в Парижі можна випинати груди і штовхати перехожих, але тут не прийнято добувати золото з револьвером у руці.

    А товстий Форестьє досяг успіху: він журналіст, він заможна людина, він благодушним - пригощає старого друга пивом і радить зайнятися журналістикою. Він запрошує Жоржа назавтра обідати і дає йому дві луїдор (сорок франків), щоб той міг взяти напрокат пристойний костюм.

    З цього все й почалося. У Форестьє, виявляється, є дружина - витончена, дуже гарненька блондинка. Є її подруга - жагуча брюнетка г-жа де Марель з маленькою донькою. Завітав пан Вальтер, депутат, багатій, видавець газети «Французька життя». Тут же відомий фейлетоніст і ще знаменитий поет ... А Дюруа не вміє поводитися з виделкою і не знає, як бути з чотирма келихами ... Але він швидко орієнтується на місцевості. І ось - ах, як до речі! - Розмова пішла про Алжирі. Жорж Дюруа вступає в розмову, як в холодну воду, але йому задають питання ... Він в центрі уваги, і пані не зводять з нього очей! А Форестьє, друг Форестьє, не пропускає момент і просить дорогого патрона пана Вальтера взяти Жоржа на службу в газету ... Ну, це подивимось, а поки Жоржу замовлені два-три нарису про Алжирі. І ще: Жорж приручив Лорін, маленьку доньку пані де Марель. Він поцілував дівчинку і хитає її на коліні, і мати здивована і каже, що р-н Дюруа чарівний.

    Як щасливо все зав'язалося! А все тому, що він такий красень і молодець ... Залишилось тільки написати цей чортів нарис і завтра до третьої години принести його р-ну Вальтеру.

    І Жорж Дюруа сідає за роботу. Старанно і красиво виводить він на чистому аркуші заголовок: «Спогади африканського стрілка». Ця назва підказала г-жа Вальтер. Але далі справа не йде. Хто ж знав, що одна справа базікати за столом з келихом у руці, коли пані не зводять з тебе очей, і зовсім інша річ - писати! Диявольська різниця ... Але нічого, ранок покаже.

    Але і вранці все не так. Зусилля марні. І Жорж Дюруа вирішує просити про допомогу друга Форестьє. Однак Форестьє поспішає в газету, він відсилає Жоржа до своєї жінки: вона, мовляв, допоможе не гірше.

    Г-жа Форестьє посадила Жоржа за стіл, вислухала його й через чверть години початку диктувати статтю. Удача несе його. Стаття надрукована - яке щастя! Він прийнятий у відділ хроніки, і нарешті-то можна навіки покинути ненависну контору Північної залізниці. Жорж робить все правильно і точно: спочатку отримав у касі платню за місяць, а вже потім обхаміл на прощання начальника - отримав задоволення.

    Одне недобре. Друга стаття не виходить. Але і це не біда - потрібно взяти ще один Тут, щоправда, не пощастило: сам Форестьє був дома і заявив Жоржа, що, мовляв, не має наміру працювати замість нього ... Свиня!

    Дюруа зол і зробить статтю сам, без будь-якої допомоги. Ось побачите! .. І він зробив статтю, написав. Тільки її не прийняли: визнали незадовільною. Він переробив. Знову не прийняли. Після трьох переробок Жорж плюнув і цілком пішов у репортера.

    Ось тут-то він і розвернувся. Його спритному чарівність і нахабство були дуже до речі. Сам пан Вальтер задоволений співробітником Дюруа. Одне тільки погано: отримуючи в газеті в два рази більше, ніж в конторі, Жорж відчув себе багатим, але це так тривало недовго. Чим більше грошей, тим більше їх не вистачає! І потім: адже він подивився у світ великих людей, але залишився поза цього світу. Йому пощастило, він служить в газеті, він має знайомства і зв'язки, він вхожий в кабінети, але ... тільки як репортер. Жорж Дюруа як і раніше, бідняк і поденник. А тут же, поруч, у своїй же газеті, - ось вони! - Люди з кишенями, повними золота, у них шикарні будинку й пікантні дружини ... Чому ж це все у них? Чому не в нього? Тут якась таємниця.

    Жорж Дюруа не знає розгадки, зате він знає, у чому його сила. І він згадує пані де Марель, ту, що була з донькою на обіді в Форестьє. «До трьох годин я завжди дому », - сказала вона тоді. Жорж подзвонив о пів на третю. Звичайно, він хвилювався, але пані де Марель - сама привітність, само яке тягне за собою витонченість. І Лоріна звертається з ним як з другом ... І ось вже Жорж запрошений на обід в ресторан, де будуть вони з пані де Марель та дружини Форестьє - дві пари.

    Обід в окремому кабінеті вишуканий, тривалий і пряно невимушеній, легкій балаканиною на краю непристойності. Г-жа де Марель обіцяла напитися і виконала обіцянку. Жорж її проводжає. В екіпажі він деякий час нерішучий, але, здається, вона ворухнула ногою ... Він кинувся в атаку, вона здалася. Нарешті він опанував справжньої світської жінкою!

    На Другого дня Дюруа снідає у своєї коханої. Він ще боязкий, не знає, як піде далі справа, а вона чарівною мила, і Жорж грає закоханість ... І це так важко по відношенню до такої чудової жінки! Тут входить Лоріна і радісно біжить до нього: «А, Милий друг!» Так Жорж Дюруа отримав своє ім'я. А г-жа де Марель - її звати Клотільда - виявилася чудовою коханкою. Вона найняла для їх побачень маленьку квартирку. Жорж незадоволений: це йому не по кишені ... Та ні, вже сплачено! Ні, цього він допустити не може ... Вона благає, ще, ще, і він ... поступився, вважаючи, що взагалі-то це справедливо. Ні, але як вона мила!

    Жорж зовсім без грошей, але після кожного побачення виявляє в жілетном кишені одну або дві золоті монети. Він обурений! Потім звикає. Тільки для заспокоєння совісті веде рахунок свого боргу Клотільда.

    Сталося так, що коханці сильно посварилися. Схоже, що це розрив. Жорж мріє - в вигляді помсти - повернути борг Клотільда. Але грошей немає. І Форестьє на прохання про гроші позичив десять франків - жалюгідна подачка. Нічого, Жорж відплатить йому, він наставить роги старому Друга. Тим більше, він знає тепер, як це просто.

    Але що це? Атака на пані Форестьє відразу захлинулася. Вона привітна і відверта: вона ніколи не стане коханкою Дюруа, але пропонує йому свою дружбу. Мабуть, це дорожче рогів Форестьє! А ось і перший дружню пораду; нанесіть візит пані Вальтер.

    Милий один зумів здатися пані Вальтер та її гостям, і не проходить тижня, а він вже призначений завідувачем відділом хроніки і запрошений до Вальтера на обід. Така ціна дружнього ради.

    На обіді у Вальтера відбулася важлива подія, але Милий друг ще не знає, що це важлива подія: він представлений двом дочкам видавця - вісімнадцяти і шістнадцяти років (один - поганенька, інша - гарненька, як лялька). Зате інше Жорж не міг не помітити, Клотільда все так само звабливо і мила. Вони помирилися, і зв'язок відновлено.

    Болен Форестьє, він худне, кашляє, і видно, що не мешканець. Клотільда між іншим каже, що дружина Форестьє не забариться вийти заміж, як тільки все буде скінчено, і Милий Друг замислився. А поки що дружина відвезла бідного Форестьє на південь - Лікуватися. При прощання Жорж просить пані Форестьє розраховувати на його дружню допомогу.

    І допомога знадобилася: пані Форестьє просить Дюруа приїхати до Канн, не залишити її одну з помираючим чоловіком. Милий друг відчуває що відкривається перед ним простір. Він їде до Канн і сумлінно відпрацьовує дружню повинність. До самого кінця. Жорж Дюруа зумів показати Мадлене Форестьє, що він Милий друг, прекрасний і добра людина.

    І все вийшло! Жорж одружується на вдові Форестьє. Тепер у нього є дивовижна помічниця - геній закулісної журналістики і політичної гри ... І в нього чудово влаштований будинок, і ще він став тепер дворянином: він поділив на склади своє прізвище і прихопив назва рідного села, він тепер дю Руа де кантеле.

    Вони з дружиною друзі. Але й дружба повинна знати межі ... Ах, навіщо така розумна Мадлена по дружбі повідомляє Жоржа, що пані Вальтер від нього без розуму? .. І ще того гірше: вона каже, що, будь Жорж вільний, вона б радила йому одружитися з Сюзанні, гарненькою дочки Вальтера.

    Милий один знову замислився. А г-жа Вальтер, якщо придивитися, ще дуже навіть нічого ... Плану немає, але Жорж починає гру. Цього разу об'єкт добропорядочен і відчайдушно бореться з самим собою, але Милий друг покрив з усіх боків і жене в пастку. І загнав. Полювання закінчена, але видобуток хоче дістатися мисливцеві знову і знову. У нього ж інші справи. Тоді пані Вальтер відкриває мисливцеві таємницю.

    Військова експедиція в Марокко вирішена. Вальтер і Ларош, міністр закордонних справ, хочуть нажитися на цьому. Вони скупили задешево облігації марокканського позики, але вартість їх незабаром злетить. Вони запрацюють десятки мільйонів. Жорж теж може купити, поки не пізно.

    Танжер - Ворота Марокко - захоплений. У Вальтера п'ятдесят мільйонів, він купив розкішний особняк із садом. А Дюруа зол: великі гроші знову не в нього. Щоправда, дружина отримала у спадок від одного мільйон, і Жорж відрубав у неї половину, але це -- не те. От за Сюзанною, дочкою Вальтера, двадцять мільйонів приданого ...

    Жорж з поліцією вдач вистежує дружину. Її застали з міністром Ларош. Милий друг одним ударом звалив міністра і отримав розлучення. Але ж Вальтер ні за що не віддасть за нього Сюзанну! На це теж є свій прийом. Не даремно він спокусив г-жу Вальтер: поки Жорж обідав і снідав у неї, він потоваришував із Сюзанною, вона йому вірить. І Милий друг відвіз гарненьку дурочку. Вона скомпрометована, і батькові нікуди подітися.

    Жорж Дюруа з юною дружиною виходить з церкви. Він бачить палату депутатів, він бачить Бурбонский палац. Він досяг всього.

    Але йому ніколи вже не буде ні жарко, ні холодно. Йому ніколи так сильно не захочеться пива.

    Список літератури

    Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://briefly.ru/

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !