ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Володимир Володимирович Набоков. Пнін
         

     

    Короткий зміст творів

    Володимир Володимирович Набоков. Пнін

    Герой роману, Тимофій Павлович Пнін, народився в 1898 р. у Санкт-Петербурзі, в родині лікаря-окуліста. У 1917 р. його батьки померли від тифу. Тимофій вступив до Білої армію, де служив спершу телефоністом, а потім в Управлінні військової розвідки. У 1919 р. із взятого Червоною Армією Криму втік до Константинополя. Закінчив університет у Празі, жив у Парижі, звідки з початком другої світової війни емігрував до США. Під час дії роману Пнін - американський громадянин, професор, який заробляє собі на життя викладанням російської мови в Вайнделлском університеті.

    Потрапивши в США, Пнін швидко американізуватися: він, незважаючи на вік, з задоволенням змінив манірний європейський стиль одягу на недбало спортивний. Пнін цілком пристойно володіє англійською, але все ще робить кумедні помилки. Додайте до цього неординарну зовнішність (абсолютно лисий череп, ніс картоплею, масивне тіло на тонких ногах) і незнищенну неуважність, і ви зрозумієте, чому він часто стає об'єктом глузувань, втім, добродушних. Колеги ставляться до нього як до великого дитині.

    Дія першого розділу припадає на кінець вересня 1950 Пнін їде в електричці з Вайнделла в Кремоні, сусідній (два з лишком години їзди) містечко. Там він має прочитати лекцію в дамський клуб і заробити таким чином п'ятдесят доларів, які йому дуже знадобляться. Пнін безперервно перевіряє, чи на місці текст лекції, яку він має прочитати. Крім того, він, за своєю звичайною неуважності, помилився в розкладі і ризикує запізнитися. Але врешті-решт завдяки щасливому збігу обставин (у вигляді попутної машини) Пнін приїжджає в Дамський клуб Кремона вчасно.

    Опинившись віч-на-віч з аудиторією, Пнін ніби губиться в часі. Він бачить себе чотирнадцятирічним хлопчиком, читає на гімназичному вечорі вірш Пушкіна. У залі сидять батьки Пніна, його тітонька в накладних букле, його Друг, розстріляний червоними в Одесі в 1919 р., його перше кохання ...

    Глава другий повертає нас у 1945 р., коли Тимофій Пнін вперше з'явився в Вайнделле. Він знімає кімнату в будинку подружжя Клементс. Хоча в побуті Пнін поводиться як хвору домовик, господарі люблять його. Із головою сім'ї, Лоренсом (викладачем того ж університету), Пнін обговорює всякі вчені предмети. Джоан по-материнському опікується цього безглуздого російського, який, як дитина, радіє, дивлячись на роботу пральної машини. А коли до Пніну повинна приїхати його колишня (та єдина) дружина, Клементс делікатно зникають з дому на весь день.

    Ліза Боголєпова і Тимофій Пнін одружилися в Парижі в 1925 р. Тимофій був закоханий, дівчині ж потрібна була якась опора після невдалого роману, що закінчився для неї спробою самогубства. У ті часи Ліза навчалася на медичному факультеті і писала вірші, наслідуючи Ахматової: «Я наділа скромне вбрання, і монашки я скромнішим ... »Це, однак, не завадило їй відразу ж після весілля змінювати бідному Пніну наліво і направо. Сторгувавшись з психоаналітиком (модна професія!) Еріком Вінд, Ліза чоловіка кинула. Але коли почалася друга світова війна, Ліза несподівано повернулася до Пніну, вже вагітна на сьомому місяці. Вони разом емігрували: Пнін був щасливий і навіть готувався стати батьком майбутнього (чужому) дитині. Однак на човні, що їде до Америки, з'ясувалося, що практична Ліза та її новий чоловік просто-напросто використали Пніна, щоб вибратися з Європи з найменшими витратами.

    І цього разу Ліза згадує про Пніне в корисливих цілях. З психоаналітиком вона розійшлася, у неї таке захоплення. Але син її Віктор повинен йти до школи, і Ліза хоче, щоб Пнін посилав йому гроші, причому від її імені. Найдобріший Пнін погоджується. Але, у глибині душі сподівався на возз'єднання, дуже страждає, коли Ліза, обговорив справи, відразу ж їде.

    В чолі третього описуються звичайні труди і дні Тимофія Пніна. Він дає уроки російської мови для початківців і працює над Малої Історією російської культури, ретельно збираючи всякі кумедні випадки, нісенітниці, анекдоти і т. п. Трепетно ставлячись до книги, він поспішає здати в бібліотеку поки ще потрібний вісімнадцятого тому творів Льва Толстого, тому що в чергу на цю книгу хтось записався. Питання про те, хто цей невідомий читач, який цікавиться Толстой американської глушині, дуже займає Пніна. Але виявляється, що читач - він сам, Тимофій Пнін. Непорозуміння виникло через помилки у формулярі.

    Якось ввечері Пнін дивиться в кінотеатрі документальний радянський фільм кінця сорокових років. І коли крізь сталінську пропаганду проступають реальні картини Росії, Пнін плаче за навіки втраченою батьківщиною.

    Головне подія глави четвертої - приїзд в гості до Пніну Лізин сина Віктора. Йому вже чотирнадцять років, він обдарований до геніальності талантом художника і має коефіцієнт інтелекту під 180 (при середньому - 90). У своїх фантазіях хлопчик уявив, що невідомий йому Пнін, за яким була одружена його мати і який викладає десь загадковий російська мова, - це і є його справжній батько, самотній король, вигнаний зі свого королівства. У свою чергу Тимофій Павлович, орієнтуючись на якийсь типовий образ американського підлітка, до приїзду Віктора купує футбольний м'яч і, згадавши вже своє дитинство, бере в бібліотеці книгу Джека Лондона «Морський вовк». Віктору все це нецікаво. Тим не менше вони один одному дуже сподобалися.

    В чолі п'ятого Пнін, недавно навчився водити машину і купив собі пошарпаний седан за сто доларів, з деякими пригодами добирається до садиби під назвою «Сосни». Тут живе син багатого московського купця Олександр Петрович лялькарів, або по-американськи Ал Кук. Це успішний ділок і мовчазний, обережна людина: він пожвавлюється лише зрідка за північ, коли затіває з друзями-співвітчизниками розмови про Бога, про Лермонтова, про Свободі ... Кук одружений із симпатичною американці. Дітей у них немає. Але зате їхній будинок завжди гостинно розкриють для гостей - російських емігрантів. Письменники, художники, філософи ведуть тут нескінченні розмови про високі матерії, обмінюються новинами і т.д. Після одного такого розмови перед Пніним постає бачення - його перша любов, гарна єврейська дівчина Світу Белочкіна. Вона загинула у німецькому концентраційному таборі Бухенвальді.

    Глава шоста починається разом з осіннім семестром 1954 р. у Вайнделлском університеті. Тимофій Пнін вирішує нарешті, після тридцяти п'яти років бездомного життя, купити будиночок. Він довго і ретельно готується до прийому на честь новосілля: складає список гостей, вибирає меню і т. п. Вечір вдався на славу, під завершення його Пнін дізнається від президента університету, що його звільняють. У збуджуюсь тепер уже відставний професор миє посуд після гостей і мало не розбиває прекрасну синю чашку - подарунок Віктора. Але чашка залишається неушкодженою, і це вселяє в Пніна надію на краще і почуття впевненості в собі.

    В останньому розділі, сьомий, ми нарешті лицем до лиця зустрічаємося з тим, хто, власне, і повідав нам всю цю історію. Назвемо його умовно Оповідачем. Оповідач згадує про свою зустріч з Тимофієм Пніним в Петербурзі в 1911 р., коли вони обидва були гімназистами; батько Пніна, лікар-окуліст, витягав з ока Оповідача хворобливу смітинку. Стає зрозумілим, що саме через Оповідача, модного російського літератора-емігранта, Ліза Боголєпова і труїлися таблетками в Парижі в 1925 р. Більше того: вона передала Оповідач листа, в якому Пнін робив їй пропозицію. Додатково до всього Оповідач виявляється тим самою людиною, якого запросили зайняти місце Пніна в Вайнделлском університеті. Він же, по-доброму ставлячись до Пніну, у свою чергу пропонує йому роботу. Пнін, проте, повідомляє, що покінчив з викладанням і залишає Вайнделл.

    Увечері чотирнадцятого лютого 1955 Оповідач приїжджає в Вайнделл і зупиняється у декана факультету англійської Кокерелла. За вечерею господар будинку талановито змальовує Тимофія Павловича Пніна, з усіма його звичками і примхами. Між тим сам Пнін ще нікуди не поїхав, а просто зачаївся і зміненим голосом відповідає за телефоном: «Його немає вдома». Вранці Оповідач безуспішно намагається наздогнати Пніна, виїжджаючого на своєму старенькому седані - з білою собачкою всередині і фургоном з речами позаду. За сніданком Кокерелл продовжує свої номери: він показує, як Пнін в кінці вересня 1950 приїхав до Дамський клуб Кремона, піднявся на сцену і виявив, що взяв не ту лекцію, яка була потрібна. Коло замикається.

    Список літератури

    Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://briefly.ru/

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !