ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Джордж Бернард Шоу. Пігмаліон
         

     

    Короткий зміст творів

    Джордж Бернард Шоу. Пігмаліон

    Дія п'єси розгортається в Лондоні. У літній вечір дощ ллє як з відра. Перехожі біжать до Ковент-Гарденскому ринку і до портику собору св. Павла, де вже сховалося декілька чоловік, у тому числі і літня пані з дочкою, вони у вечірніх туалетах, чекають, коли Фредді, син пані, знайде таксі і приїде за ними. Все, крім однієї людини з блокнотом, з нетерпінням вдивляються в потоки дощу. Вдалині з'являється Фредді, що не знайшов таксі, і біжить до портику, але по дорозі налітає на вуличну квіткарки, торопящуюся сховатися від дощу, і вибиває у неї з рук кошик з фіалками. Та вибухає лайкою. Людина з блокнотом щось поспіхом записує. Дівчина скаржиться, що пропали її Фіалочки, і благає що стоїть тут же полковника купити букетик. Той, щоб відв'язатися, дає їй дрібниця, але квітів не бере. Хтось з перехожих звертає увагу квіткарки, неохайно одягнений і невмитою дівчини, що людина з блокнотом явно строчить на неї донос. Дівчина починає пхикати. Той, проте, запевняє, що він не з поліції, і дивує всіх присутніх тим, що точно визначає походження кожного з них за їх вимовою.

    Мати Фредді відправляє сина назад шукати таксі. Незабаром, правда, дощ припиняється, і вона з дочкою йде на автобусну зупинку. Полковник проявляє інтерес до здібностей людини з блокнотом. Той представляється як Генрі Хіггінс, творець «Універсального алфавіту Хіггінса». Полковник ж виявляється автором книги «Розмовний санскрит». Прізвище його Пікерінг. Він довго жив в Індії і приїхав до Лондона спеціально, щоб познайомитися з професором Хіггінс. Професору теж завжди хотілося познайомитися з полковником. Вони вже збираються йти вечеряти до полковника в готель, коли квіткарка знову починає просити купити у неї квіточки. Хіггінс кидає їй у кошик жменю монет і йде з полковником. Квіткарка бачить, що вона тепер володіє, за її мірками, величезною сумою. Коли прибуває Фредді з нарешті спійманим їм таксі, вона сідає в машину і, з шумом зачинивши дверцята, їде.

    На Наступного ранку Хіггінс у себе вдома демонструє полковнику Пікерінг свою фонографічної апаратуру. Раптово економка Хіггінса, місіс Пірс, доповідає про те, що якась дуже проста дівчина бажає поговорити з професором. Входить вчорашня квіткарка. Вона представляється Елізою Дуліттл і повідомляє, що бажає брати у професора уроки фонетики, бо з її вимовою вона не може влаштуватися на роботу. Напередодні вона чула, що Хіггінс дає такі уроки. Еліза впевнена, що він з радістю погодиться відпрацювати ті гроші, що вчора, не дивлячись, кинув у її кошик. Розмовляти про такі суми йому, звісно, смішно, однак Пікерінг пропонує Хіггінс пари. Він підбиває його довести, що за лічені місяці може, як запевняв напередодні, перетворити вуличну квіткарки в герцогиню. Хіггінс знаходить цю пропозицію привабливою, тим більше що Пікерінг готовий, якщо Хіггінс виграє, сплатити повну вартість навчання Елізи. Місіс Пірс відводить відмивати Елізу у ванну кімнату.

    Через деякий час до Хіггінс приходить батько Елізи. Він сміттяр, проста людина, але вражає професора своїм природженим красномовством. Хіггінс просить у Дуліттл дозволу залишити його дочку у себе і дає йому за це п'ять фунтів. Коли з'являється Еліза, вже вимита, в японському халаті, батько спочатку навіть не дізнається свою дочку. Через пару місяців Хіггінс призводить Елізу в будинок до своєї матері, як раз у її прийомний день. Він хоче дізнатися, чи можна вже вводити дівчину в світське суспільство. В гостях у місіс Хіггінс знаходяться місіс Ейнсфорд Хілл з дочкою та сином. Це ті самі люди, з якими Хіггінс стояв під портиком собору в той день, коли вперше побачив Елізу. Проте вони не дізнаються дівчину. Еліза спочатку і веде себе, і розмовляє, як великосвітська леді, а потім переходить на розповідь про свою життя і використовує при цьому такі вуличні вислови, що всі присутні тільки диву даються. Хіггінс робить вигляд, що це новий світський жаргон, таким чином згладжуючи ситуацію. Еліза залишає присутніх, залишаючи Фредді в цілковитому захваті.

    Після цієї зустрічі він починає слати Елізе листа на десяти сторінках. Після відходу гостей Хіггінс і Пікерінг навперебій, захоплено розповідають місіс Хіггінс про те, як вони займаються з Елізою, як учать її, вивозять в оперу, на виставки, одягають. Місіс Хіггінс знаходить, що вони звертаються з дівчиною, як з живою лялькою. Вона згодна з місіс Пірс, яка вважає, що вони «ні про що не думають».

    Ще через кілька місяців обидва експериментатора вивозять Елізу на великосвітський прийом, де вона має запаморочливий успіх, всі приймають її за герцогиню. Хіггінс виграє парі.

    Прийшовши додому, він насолоджується тим, що експеримент, від якого він вже встиг стомився, нарешті закінчений. Він веде себе і розмовляє в своїй звичайній грубуватою манері, не звертаючи на Елізу ні найменшої уваги. Дівчина виглядає дуже втомленою і сумною, але при цьому вона сліпуче красива. Помітно, що в ній накопичується роздратування.

    В Врешті-решт вона запускає в Хіггінса його туфлями. Їй хочеться померти. Вона не знає, що з нею далі буде, як їй жити. Адже вона стала зовсім іншою людиною. Хіггінс запевняє, що усе владнається. Їй, проте ж, вдається зачепити його, вивести з рівноваги і тим самим хоча б трохи за себе помститися.

    Вночі Еліза тікає з дому. На ранок Хіггінс і Пікерінг втрачають голову, коли бачать, що Елізи немає. Вони навіть намагаються розшукати її за допомогою поліції. Хіггінс почуває себе без Елізи як без рук. Він не знає ні де лежать його речі, ні які у нього призначені на день справи. Приїжджає місіс Хіггінс. Потім доповідають про прихід батька Елізи. Дуліттл дуже змінився. Тепер він виглядає як заможний буржуа. Він в обуренні накидається на Хіггінса за те, що з його вини йому довелося змінити свій спосіб життя і тепер стати набагато менш вільним, ніж він був перш. Виявляється кілька місяців тому Хіггінс написав до Америки одному мільйонерові, що заснували по всьому світу філії Ліги моральних реформ, що Дуліттл, простий сміттяр, зараз самий оригінальний мораліст у всій Англії. Той помер, а перед смертю заповідав Дуліттл пай у своєму тресті на три тисячі річного доходу за умови, що Дуліттл буде читати до шести лекцій в рік в його Лізі моральних реформ. Він скаржиться, що сьогодні, наприклад, йому навіть доводиться офіційно одружитися на тій, з ким вже кілька років він прожив без реєстрації відносин. І все це тому, що він змушений тепер виглядати як поважний буржуа. Місіс Хіггінс дуже рада, що батько, нарешті, може подбати про свою змінилася дочки, як вона того заслуговує. Хіггінс, однак, і чути не хоче про те, щоб «повернути» Дуліттл Елізу.

    Місіс Хіггінс каже, що знає, де Еліза. Дівчина згодна повернутися, якщо Хіггінс попросить у неї вибачення. Хіггінс ні в яку не погоджується піти на це. Входить Еліза. Вона висловлює Пікерінг подяку за його поводження з нею як з благородною дамою. Саме він допоміг Елізе змінитися, попри те, що їй доводилося жити в будинку грубого, неохайного і невиховані Хіггінса. Хіггінс вражений. Еліза додає, що якщо він буде продовжувати її «тиснути», то вона відправиться до професора Непін, колезі Хіггінса, і стане в нього асистенткою і повідомить йому про всі відкриття, зроблених Хіггінс. Після сплеску обурення професор знаходить, що тепер її поведінку навіть краще і достойніше, ніж те, коли вона стежила за його речами і приносила йому домашні туфлі. Тепер, впевнений він, вони зможуть жити разом вже не просто як двоє чоловіків і одна дурна дівчина, а як «три дружних старих холостяка ».

    Еліза відправляється на весілля батька. Судячи з усього, вона все ж таки залишиться жити в будинку Хіггінса, оскільки встигла до нього прив `язатися, як і він до неї, і все у них піде як і раніше.

    Список літератури

    Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://briefly.ru/

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !