Міністерство освіти України
Львівський національний університет ім.І.Я.Франка
Кафедра кримінального та кримінально-процесуального права
Р Е Ф Е Р А Т на тему:
"Загальні положення методики розслідування окремих видів злочинів.
Криміналістична характеристика злочинів"
Львів 1999р.
План
Стор.
1. Методика розслідування окремих видів злочинів.
. . . . . 3
2. Система та завдання методики розслідування окремих видів злочинів.
. . . . . 4
3. Первинні матеріали про вчинений злочин, первинні і наступні слідчі дії
. . . . . . 5
4. Поняття і види слідчих ситуацій
. . . . . . 6
5. Поняття криміналістичної характеристики та її співвідношення з кримінально-правовою, крімінологічною та психологічною характеристиками
. . . . . . 7
6. Елементи криміналістичної характеристики окремих видів злочинів
. . . . . . 9
7. Значення криміналістичної характеристики окремих видів злочинів у розробці методики розслідування
. . . . . . 13
1. Методика розслідування окремих видів злочинів
Для того щоб швидко і повно розкрити будь-який злочин і викрити виннихосіб при розслідуванні, необхідно знати певні кримінально-правові ікриміналістичні особливості окремих видів злочинів, методичні принципиїхнього розслідування і особливості застосування рекомендаційкриміналістичної техніки і тактики в специфічних умовах розслідуваннярізних видів злочинів.
Методика розслідування окремих видів злочинів являє собою системуоптимальних прийомів і засобів діяльності слідчого в специфічних умовахрозслідування різних видів злочинів, розроблену для найкращого вирішеннязадач слідства на певній теоретичній і методичній основі з урахуваннямкримінально-процесуальних вимог кримінально-правової і криміналістичноїхарактеристик злочинів.
Зміст методики розслідування окремих видів злочинів складається з двохгруп питань. Одна група складається з загальних вихідних теоретичних іметодичних положень, які стосуються криміналістичної характеристикизлочинів, принципів підходу до розробки засобів розслідування, структурирозслідування і змісту його частин. Інша група являє собою методичніпитання розслідування конкретних видів злочинів, що реалізуютьзагальнотеоретичні, методичні положення і рекомендації криміналістичноїтехніки і слідчої тактики в специфічних умовах розслідування різноманітнихзлочинів.
Кожний злочин за своїми обставинами і деталями є індивідуальним інеповторним. Тому не може бути й цілком однакового процесу їхньогорозслідування. Однак кожний злочин, поряд з індивідуальними особливостями,містить в собі і деякі загальні риси, що повторюються. Останні найчастішевиявляються в способі, механізмі і обстановці вчинення злочинів, особісуб'єкта злочину і т.д.
Вказані загальні риси дозволяють об'єднати одиничні злочинні вчинки вокремі види і типи не тільки за кримінально-правовими характеристиками, алеі по їхніх криміналістичних ознаках.
У свою чергу, вивчення і узагальнення слідчої практики показує, що взасобах розслідування злочинів, особливо однорідних в кримінально-правовомуі криміналістичному відношеннях, також є багато загального. Це дозволяєвиробити ряд типових методик розслідування злочинів, групи споріднених,одного виду або його різновидів. Разом з тим, в кінцевому результаті, неможна вимагати від методики розслідування, щоб в ній містилися вичерпніметодичні вказівки про розслідування кожного конкретного злочину. Цепрактично неможливо.
Загальну орієнтацію про напрамок розслідування, обсяг і спосібвстановлення всіх обставин справи дадуть передусім кримінально-правові рисиданого злочину (вид злочину, його різновид, особливості елементів йогоскладу), а також пов'язані із ними обставини, підлягаючі доказуванню посправі, згідно кримінально-процесуальному закону (ст. 64 КПК). Звідсивипливає зумовленість методики розслідування відповідними кримінально -правовими даними та предметом доказування.
В основному ж вибір найправільнішого напрямку розслідування, визначенняобставин, які підлягають встановленню по справі, а також комплексу іпослідовності необхідних для цього слідчих та інших дій залежать відсвоєрідності криміналістичної характеристики злочинних дій і слідчихситуацій.
Під кріміналістічною характеристикою злочину найдоцільніше розумітисукупність взаємопов'язаних загальних та індивідуальних рис злочину, щовиявляються головним чином в способі, механізмі і обстановці його вчинення,в окремих рисах особи його суб'єкта, а інколи і в інших ознаках злочинноговчинку, з урахуванням його специфіки, які в більшості випадків визначаютьпервинні слідчі ситуації, коло обставин, що вимагають першочерговогоз'ясовування, дозволять виробити найбільш правильні і ефективні засобиїхнього розслідування.
Під засобом вчинення злочину в криміналістичному сенсі звичайнорозуміють обумовлену різноманітними об'єктивними і суб'єктивними факторамисистему дій або стримання від них, яка відкидає матеріальні інематеріальні сліди, що дозволять з допомогою криміналістичних прийомів ізасобів судити про суть вчиненого злочину, поведінку суб'єкта в періодпідготовки, скоєння і приховування злочинного вчинку, про мотиви і метуйого злочинної поведінки.
Механізм вчинення злочину - це тимчасовий, і динамічний і інший зв'язокрізноманітних обставин, етапів, фактів події злочину, що створює йогокартину.
Обстановка вчинення злочину - система різноманітного роду взаємодіючихміж собою об'єктів, явищ і процесів, що характеризують умови місця, часу,погоди та інші умови об'єктивної реальності, що склалися в момент подіїзлочину і можуть впливати на спосіб і механізм злочину.
Сліди особи злочинця, що мають Криміналістичне значення, найчастішевиявляються в своєрідності способу, механізму і, в певній мірі, вобстановці вчинення злочину, характері предмету злочинного посягання і т.д.
Коло обставин, які підлягають першочерговому встановленню, повинно бутимаксимально специфічним для даного злочину і повинен забезпечуватиотримання всієї можливої додаткової інформації, що вказує на основніобставини злочину.
В структурі процесу розслідування можна умовно виділити декількаетапів. Кожний з них має свою конкретну мету і певну специфіку в обсязі ізасобах криміналістичної діяльності слідчого. Так, у розслідуваннібільшості (незакінчених) кримінальних справ найчастіше вдається виявити тринаступних етапи: початковий (що дозволить детальніше зорієнтуватися вобставинах злочину, накопичити, вивчити фактичні дані про нього - в першучергу ті, що можуть з течією часу зникнути), наступний (що створюєнеобхідну фактичну основу для пред'явлення обвинувачення і допитуобвинуваченого) і завершальний (що дасть можливість пред'явитиобвинувачення, допитати обвинуваченого і здійснити інші дії, що вимагаютьсядля завершення кримінальної справи). Другого етапу в розслідуванні може іне бути, якщо на першому вже створена база для пред'явлення обвинувачення.
По деяким складних, багатоепізодніх справах, злочинах, пов'язаних зпорушенням технічних, технологічних і інших правил, інколи виділяютьпідготовчий до розслідування етап. Він полягає в поповненні первиннихматеріалів додатковими даними, яких не вистачає для порушення кримінальноїсправи в відведені законом терміни. Цей етап є не частиною розслідування, алише підготовкою до його початку в суворій відповідності з кримінально -процесуальним законом.
Для здійснення найбільш успішного розслідування злочинів на всіхвищезазначених етапах слідчої діяльності по конкретній справі і на стадіїпідготовки до нього дуже бажано, щоб прийоми і засоби дій слідчого вметодиці розслідування розроблялися з врахуванням особливостей зазначенихетапів.
2. Система та завдання методики розслідування окремих видів злочинів
Кожна методика розслідування, грунтуючись на викладених вище загальнихположеннях, повинна відображати особливості застосування тактичних прийомівпроведення слідчих дій.
Оперативно-розшукові дії по окремих категоріях дій також можуть матиособливості. Наприклад, розслідування дій про грабіжі і розбійні нападипоказало, що злочинці намагаються якомога швидше зникнути з місця злочину,але, знаходячись при цьому в схвильованим стані, вони нерідко напиваються,вчиняють сварки між собою або з сторонніми особами. Отже, по таких справахнеобхідно негайно організувати спостереження за всіма пунктами, звідкиможна виїхати з даної місцевості, обов'язково перевірити у відділенняхміліції і штабах народних дружин випадки порушення суспільного порядку.
В окремих методиках розслідування (у випадках необхідності) повиннівраховуватися і особливості взаємодії слідчого з ревізійними іінспекційними службами при розслідуванні, а також можливості притягненнягромадськості до розслідування. При взаємодії з зазначеними вище службаминеобхідно виходити з того, що діяльність слідчого особливо на початкурозслідування носить невідкладний характер і має важливе значення дляздійснення правосуддя. Тому слідчому належить пріоритет у порівнянні зіншими службовими особами в проведенні будь-яких процесуальних дій покожній пригоді, в якому містяться ознаки злочину.
деякою своєрідністю характеризуються вибір і застосування прийомів ізасобів криміналістичної техніки при розслідуванні окремих видів злочинів.
По одних справах вимагається максимальний набір науково-технічних засобів,по інших - мінімальний. Застосування науково-технічних засобів повинновміло поєднуватися з іншими діями слідчого і пристосовуватися до самихрізноманітних слідчих ситуацій і т.д.
Необхідно врахувати особливості виявлення і усунення обставин, якісприяють вчиненню окремого виду злочинів.
3. Первинні матеріали про вчинений злочин, первинні і наступні слідчі дії
Важливою умовою успішного розслідування злочинів є своєчасне їхнєвикриття і порушення кримінальної справи, а також негайний початокслідства. Реалізація цієї умови в значній мірі залежить від особливостейпервинних матеріалів, що отримує слідчий.
Якщо первинний матеріал переконливо свідчить про ознаки злочину
(наприклад, виявлений труп з ознаками насильницької смерті, що дає підставиприпускати вину в цьому інших осіб, виявлений підроблений грошовийдокумент, виявлений злом складу і т.п.), слід негайно порушити кримінальнусправу і вести розслідування. З моменту порушення і починається перший етапрозслідування.
Очевидна відсутність в первинних матеріалах ознак злочину (наприклад,встановлення факту природної смерті при викритті трупу, наявність ознак нерозкрадання, а перевитрати підзвітних засобів, що тягне за собоюматеріальну відповідальність, і т.д.) зобов'язує відмовити в порушеннікримінальної справи.
Найбільш складним для вирішення питання про порушення кримінальноїсправи є випадки, коли первинний матеріал не дасть достатніх підстав анідля порушення кримінальної справи, ані для відмови в ньому, бо міститьнеясні вказівки на можливий злочин (наприклад, виявлена велика нестачатовару на складі, але завідуючий складом заперечує її, посилаючись нанеправильно проведену перевірку наявності товару). Саме в подібних випадкахі виникає необхідність в підготовчому етапі. Поповнення матеріалів, яких невистачає для прийняття законного рішення по таких первинних даних можевиражатися у вітребуванні документів з приводу обставин, викладених впервинних матеріалах; вітребуванні дійсних документів замість надісланихкопій; дорученні провести повторну ревізію або інвентаризацію або додатковуперевірку тіє чи іншої обставини організацією, що подала матеріал, абовіщестоооячої організації; одержанні письмових чи усних пояснень відвідповідних осіб; ознайомленні на місці з обстановкою, станом обліку ізвітності, системою роботи і виробничим процесом на даному підприємстві іін.
Зазначена діяльність по підготовці до початку розслідування абоприйняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи також маєпевний методичний аспект. Зокрема, характер ситуації, що складається вданий період визначає загальні напрямки перевірки, проведення перевірочнихдій (що виключає слідчі дії, окрім огляду місця події) та їхняпослідовність. Разом з тим засоби цієї перевірки визначаються і стислимизаконними термінами її проведення і непроцесуальною формою діяльності.
На першому етапі розслідування найчастіше на основі додаткових данихуточнюються вже намічені і висуваються нові слідчі версії і відповіднодоповнюється план розслідування. Нові, у порівнянні з первинними, дані навказаній стадії одержуються шляхом первісних слідчих дій, що необхіднопровести на самому початку розслідування.
Первісні слідчі дії відіграють істотну роль в методиці розслідування,бо зібрані в результаті їхнього проведення відомості створюють фактичнуоснову розслідування, що забезпечує можливість розвернутися плануваннярозслідування і його цілеспрямованість. В своїй більшості вказані діїносять невідкладний характер в тому сенсі, що у випадку зволікання можутьвиявитися втраченими важливі для справи докази (наприклад, запізнення зоглядом місця події може призвести до зникнення деяких важливих слідів підвпливом атмосферних явищ, часу, сторонніх осіб і т.д.).
Однак первісні дії - це ще і такі дії, що не є у вищезазначеному сенсіневідкладними, але вони необхідні для з'ясування характеру події істворення перспективи розслідування. Наприклад, експертиза документа припідозрі на його підробленість не є в цьому сенсі невідкладною, оскільки,будучи проведеною і через декілька місяців, вона дасть той самий результат,але складає одну з необхідних первісних дій, тому що від неї залежитьнапрямок розслідування.
Первісні слідчі дії - це не особливий вид слідчих дій, а звичайні дії,що утворюють певний комплекс, виходячи з слідчої ситуації, яка склалася,вибору напрямку розслідування і кола обставин, які підлягаютьпершочерговому встановленню. Правильний методичний підхід до виборунеобхідного комплексу первісних слідчих дій і черговості їхнього проведенняє запорукою успішності не тільки першого етапу, але і усього розслідуванняв цілому. Тому виділення в методиці розслідування первісних слідчих дій,визначення оптимального їхнього набору і послідовності має принциповеметодичне значення.
4. Поняття і види слідчих ситуацій
У методиці розслідування мають велике значення рекомендації, повизначенню основних напрямків розслідування в залежності від слідчихситуацій, що складаються власне на початку розслідування.
Всі вони можуть бути поділені (дещо умовно) на шість основних груп:
1. Є відомості про подію злочину і про винну особу, але требавстановити, чи дійсно була ця подія, чи мала вона злочинний характер
(згвалтування, вчинене відомою особою; грабіж, і розбій, вчинені відомоюособою; дача і одержання хабара; дезертирство; зловживання службовимстановищем і ін .).
Напрямки розслідування - встановлення події, його конкретних обставин,поведінки при цьому підозрюваної особи (а у випадку насильства - також іпотерпілого; у випадку дачі хабара - також поведінки одержувача; у випадкуодержання хабара - її); встановлення предмету злочину при грабежі і розбої,хабарі, зловживанні. Відповідно визначається комплекс первинних слідчих дійпо цій та всіх інших нижченаведених ситуаціях.
2. Встановлений факт з ознаками злочину і відомі конкретні особи, якіповинні нести відповідальність за даний вчинок у зв'язку з їхнімположенням, але вимагається вирішити питання про їхню особисту вину
(нестача майна; псування майна; випуск недоброякісної продукції; порушенняправив безпеки праці і ін .).
Напрямки розслідування - з'ясування безпосередніх і основних причинподії і особистого відношення до них зазначених осіб, їхньої особистоїповедінки в цій події.
3. Встановлений факт з ознаками злочину, вчинити та скористатисярезультатами якого могли тільки особи з певного кола по свойому положенню
(підроблені видаткові документи; безтоварні операції; знищення обліковихдокументів і ін .).
Напрмкі розслідування - дослідження поведінки кожного з осіб цього колаі його відношення до встановлених фактів, встановлення факту використаннярезультатів злочину.
4. Встановлений факт з ознаками злочину, вчинити який могли скорішевсього особи з кола тих, хто зацікавлений не в безпосередньому, а в більш -менш віддаленому результаті злочину (під?? ал з метою приховування слідівіншого злочину; знищення майна; вбивство з приховуванням трупа і взагаліфакту смерті певної особи; вбивство з прихованими для цього мотивами іін .).
Напрямки розслідування - дослідження поведінки кожного з кола цих осіб,його відношення до події, отримання від вчинення даного злочину вигод.
5. Встановлений факт з ознаками злочину, для вчинення якого вимагаютьсяособливо професійні навики або особливе знання якої-небудь обставини
(виготовлення фальшивих грошей, цінних паперів, документів; злом сховища звикористанням складних засобів; розкраденого з завідомо ознайомлення місцязберігання або наявності цінностей і ін .).
Напрямки розслідування - виявлення кола осіб, дослідження поведінкикожного з цього кола, викриття предметів злочину, встановлення фактіввикористання результатів злочину.
6. Встановлений факт з ознаками злочину, але відстуні відомості провинну особу або вони вкрай обмежені (крадіжка, вбивство, грабіж, розбій ізгвалтування, вчинені невідомою особою, і ін .).
Напрямки розслідування - виявлення максимальної кількості даних, щохарактеризують злочинця (слідів ніг і рук, предметів, ознак поведінки),з'ясування предметів злочину (при крадіжках, грабіжах, розбоями, вбивствах зметою грабежу), використання оперативної роботи, встановлення кола осіб, щомогли вчинити даний злочин, вивчення їхньої поведінки і місцеперебування вмомент, коли вчинений злочин.
Викладені вище ситуації не вичерпують всіх можливих ситуацій, але вониє найбільш типовими, відштовхуючіісь від яких слідчий може орієнтуватися вбудь-який ситуації, визначити шляхи розслідування і комплекс необхіднихпочаткових слідчих та інших дій.
Характер типових слідчих ситуацій на наступному етапі розслідування восновному визначається результатами початкових слідчих дій і фактичноюобстановкою, яка склалася до цього моменту. В одних випадках ситуації, яківиникли на зазначеному етапі, визначають шляхи розшуку вже встановленогозлочинця, в інших - напрямки на збирання додаткових фактичних даних,необхідних для затримання вже розшуканий до даного моменту злочинця, втретіх - напрямки на розширення і поглиблення зібраної інформації по всіхелементах події, що розслідується з метою виявлення злочинця і т.д.
Відповідно визначається і комплекс необхідних слідчих і оперативно -розшуовіх дій і їхня черговість.
Типові слідчі ситуації і напрямки подальшого розслідування назавершальному його етапі головним чином пов'язані з якістю і повнотоюданих, покладених в основу обвинувачення, відношенням обвинуваченого дозібраних доказів, новими обставинами, виявленими при допиті обвинуваченого.
Однією з типових ситуацій є, наприклад, визнання обвинуваченим своєї виниза наявності переконливих і достатніх доказів
Типовими є ситуації, в яких за наявності переконливих і надто повнихдоказів вини обвинувачені частково, а інколи й повністю не визнають своєївини. При цьому обвинувачені інколи не наводять жодних аргументів в свійзахист, в інших випадках - вказують на необхідність збирання додатковихданих і т.д. У подібних ситуаціях основні напрямки подальшого розслідуванняпов'язуються з перевіркою і з'ясуванням якихось додаткових обставин справита можливим новим пред'явленням обвинувачення і т.д.
Оптимальний склад наступних слідчих дій і правильне визначення їхньоїпослідовності також мають істотне методичне значення.
Прагнення слідчих до загальних засобів дій в типових слідчих ситуаціях,наявність в їхній діяльності деякої тенденції до формалізації таалгоритмізації створюють передумови для застосування в методицірозслідування даних кібернетики. Зараз ведеться розробка шляхів моделюваннята алгоритмізації розслідування окремих видів злочинів.
5. Поняття криміналістичної характеристики та її співвідношення з кримінально-правовою, крімінологічною та психологічною характеристиками
Злочин як негативне соціальне явище може бути охарактеризування зрізних сторін, наприклад, кримінологічної, кримінально-правової,психологічної, етичної, криміналістичної. Спеціалісти різного профілювивчаючи конкретний злочин або вид (групу) злочинів, а також злочинність вцілому, ставлять перед собою специфічні завдання і досліджують тіособливості злочину, які характеризують його зміст зі сторони, яка їхцікавить. Наприклад, представники науки кримінального права вивчаютьелементи складу злочину та інші ознаки, які мають кримінально-правовезначення (обставини, які сприяють індивідуалізації покарання, впливають наобрання виду і міри покарання і умови його відбуття); крімінологі --причини, стан, структуру і динаміку злочинності.
Криміналістична характеристика злочину являє собою сукупність такихданих про злочин, що сприяють його розкриттю. Вона включає відомості проособливості підготовки, вчинення і приховування злочинів, використання якихсприяє найбільш успішному, повному і швидкому їх розкриттю. Наприклад, якщослідчий володіє даними про типові способи вчинення і приховування злочинів,що часто використають злочинцями, розташування тайніків, прийоми, щоускладнюють застосування засобів криміналістичної техніки, і інших способахмаскування, які використовують, наприклад, розкрадачі, спекулянти, шахраї,йому значно легше розкрити злочин, його дії по відкриттю речовинний доказіві встановленню злочинця будуть більш цілеспрямованими і успішними.
Криміналістична характеристика злочинів на відміну, наприклад, відкримінально-правової немає внутрішніх ознак, притаманних загальному поняттюзлочину. Існує криміналістична характеристика виду або групи злочинів, атакож окремого конкретного злочину, але не злочинів взагалі.
Криміналістична характеристика злочинів випливає не з загального поняттязлочину, а складається на основі вивчення і узагальнення матеріалів прозлочини і висловлює типові криміналістичні особливості різноманітних видів
(груп) злочинів, вчинених в певний період в межах даного регіону або вкраїні в цілому.
Криміналістична характерістка даного виду (групи) злочинів - продуктнаукового аналізу і узагальнення значного емпіричного матеріалу, достатньодоброякісного і репрезентативного, для щоб оцінка і висновки були точними,повними і реальними.
Криміналістична характеристика даного виду (групи) злочинів - категоріядинамічна. По мірі змін способів і засобів злочинної діяльності міняється іконкретний зміст криміналістичних характеристик окремих видів злочинів.
Наприклад, більш хитрішими стають способи вчинення і приховування злочинів,змінюються мета і мотиви злочинної діяльності, предмети злочинногопосягання, причини і умови, сприятливі вчиненню даної групи (виду) злочиніві ін. Відповідно міняються і характеристики окремих видів злочинів. Навідміну від кримінально-правової характеристики, зміни якої відбуваютьсявідносно помаліше і лише по волі законодавця, кріміналістічно значущіелементи характеристики окремих видів злочинів змінюються значно швидше,вони більш рухомі. Тому криміналістична характеристика окремих видівзлочинів - не незмінна сукупність певних відомостей про дану групу (види)злочинів, а рухома категорія, що відображає криміналістичні значущіособливості цих злочинів в певний період. Щоб криміналістичнахарактеристика успішно виконувала свою службову роль, сприяла розкриттюзлочинів, вона повинна бути не тільки реальної і достатньо повною, але ісучасною, відображати результати криміналістичного аналізу злочинів,вчинених в останній період.
Визначаючи кріміналістічну характеристику злочинів як сукупність данихпро злочин, сприятливих його розкриттю, не можна виключати і того, що дляуспішного розкриття злочинів використовуються також дані, які відносятьсядо кримінально-правової, кримінологічної, психологічної і інших видівхарактеристик злочинів. Так, деякі дані крімінологічного аналізу злочинів,що використають з метою профілактики, враховуються і при розкриттізлочинів. Наприклад, з кримінологічної характеристики вбивств відомо, щобільшість злочинів вчиняється в стані сп'яніння, а серед осіб, що вчиниливбивство з хуліганських мотивів, досягає 90 відсотків і вище. Середній вікосіб, що вчинили згвалтування, коливається в межах 26-27 років, майже 2/3гвалтівників не одружені. Природно, що при розслідуванні вбивств ізгвалтувань дані елементи кримінологічних характеристик повиннівраховуватися при вісуненні слідчих версій по відношенню до суб'єктазлочину. Обгрунтоване вказаною крімінологічною характеристикою припущенняслідчого (якщо воно не спростовується іншими даними), що вбивство вчиненеособою, яка перебувала в стані сп'яніння, повинно бути перевірене. Точнотак само перевірка версії про вчинення згвалтування особою віком, близькомудо 26-27 років і, можливо, не одруженим, може прискорити встановлення ізатримання гвалтівника.
В зв'язку з цим виникає питання, чи не слід включити в якостіскладників в криміналістичні характеристики злочинів ті елементикримінологічних, кримінально-правових і інших видів характеристик, щоможуть бути використані з метою розкриття злочинів. На це питання слідвідповісти запереченням, тому що в протилежному випадку криміналістичніхарактеристики стали б в якійсь частині дублювати інші види характеристикзлочинів, замінювати їх.
З питання про співвідношення кримінально-правової, кримінологічної ікриміналістичної характеристик злочинів в літературі висловлені і іншіточки зору. Деякі автори ототожнюють ці поняття, відносячі докриміналістичної характеристики в числі інших обставин відомості просуспільну небезпеку і розповсюдження злочинів, об'єкти посягання і причинизлочину. Як відомо, всі ці елементи відносяться до кримінально-правової ікримінологічної характеристик злочинів. Криміналістична характеристика внаведеній інтерпретації повторює кримінально-правову і крімінологічнухарактеристики і, таким чином, втрачає власний сенс і значення. Тим більшнеприпустима підміна кримінально-правової характеристики кріміналістічноюхарактеристикою злочинів. Це неприйнятно з теоретичної точки зору, а напрактиці призвело б до неправомірного розширення сфери кримінальноївідповідальності. І така небезпека виникла б не тільки тоді, коли підміна вкримінально-правовій характеристиці стосувалася необхідних елементів складузлочину, але і у випадках підміни допоміжних кримінально-правових зрозуміти
В літературі зустрічаються твердження, що до елементів криміналістичноїхарактеристики злочинів відноситься предмет доказування по кримінальнійсправі і що криміналістична характеристика немовби визначає предметдоказування, є основою методики розслідування.
Предмет доказування і криміналістична характеристика окремих видівзлочинів - різнопланові поняття. Поняття предмету доказування відноситьсядо теорії судових доказів і виражає необхідну сукупність істотних обставин,які підлягаючіх доказуванню по даній кримінальній справі. Криміналістичнахарактеристика окремих видів злочинів є приладдям криміналістичного аспектувчення про злочин і являє собою сукупність кріміналістічно значущихвідомостей про дану групу (вид) злочинів. Між предметом доказування ікріміналістічною характеристикою злочинів існує певний зв'язок. Вона єаналогічною співвідношенню теорії доказів і вчення про злочин, але зовсімНЕ характеризується відношенням частини і цілого і тим більше відношеннямтотожності. Предмет доказування не є елементом криміналістичноїхарактеристики злочинів. Основою визначення предмету доказування покримінальній справі є кримінально-процесуальний закон і кримінально-правовахарактеристика злочину, норми кримінального закону, що визначають конкретнісклади злочинів. Криміналістична характеристика злочинів не можепретендувати на таку роль.
1. Елементи криміналістичної характеристики окремих видів злочинів
Криміналістична характеристика злочинів, як було сказано, включає всобі елементи, які знаходяться поза межами кримінально-правової,кримінологічної та інших видів характеристик злочинів. Ці елементи упорівнянні з елементами, наприклад, кримінально-правової характеристикизлочину здаються більш «дрібними», другорядними (відомості про те, якітипові матеріальні сліди залишаються в результаті вчинення даного виглядузлочину, яка їхня локалізація і т.п.). Але це тільки по відношенню докримінально-правової кваліфікації вчиненого та індивідуалізації покарання.
Для розкриття ж злочину вони видаються другорядними елементи набуваютьнадто важливого значення і інколи є ключовими в виявленні і викриттізлочинця.
Елементи криміналістичної характеристики різноманітних видів (груп)злочинів знаходяться між собою в різноманітних співвідношеннях. Наприклад,в криміналістичних характеристиках навмисних злочинів важливим елементом єсукупність даних, що характеризують засоби підготовки до вчинення злочину:пошук і приготування необхідних знарядь і засобів, завчасне вжиття заходівдля приховування слідів злочину, втягнення у злочинну діяльністьспівучасників і т.д. Кріміналістічнім характеристикам необережних злочинівцей елемент невластивий. Для розкриття навмисних вбивств важливе значеннямає такий елемент їхньої криміналістичної характеристики, як сукупністьвідомостей про типові сліди, що залишаються на місці вчинення злочину. Длярозкриття деяких інших навмисних злочинів, наприклад, що вчиняютьсяслужбовими особами, він менш вагомий, проте криміналістична характеристикаслідів розкрадання, що виявляються в різноманітних документах, відображаютьвиробничі, технологічні, фінансові, облікові, транспортні та інші операціїпідприємств, набуває першочергового значення.
Таким чином, значення того чи іншого елемента криміналістичноїхарактеристики злочинів обумовлюється його роллю в розкритті даної групизлочинів.
Елементи криміналістичної характеристики злочинів досить різноманітні.
Дати їхній вичерпний перелік практично неможливо, тому що він постійнозмінюється, так само як мінлива і сама кримінальна практика. Томуобмежимося лише узагальненим переліком.
Криміналістична характеристика злочинів розкриває, по-перше, типовікримінальні ситуації, які застосовуються до даного виду (групи) злочинів.
Так, багаторічна практика розкриття вбивств виявила ряд типовихкримінальних ситуації особливостями розслідування: вбивство з застосуваннямвогнепальної зброї і маскування під самогубство, з застосуванням колюче -ріжучіх знарядь, що характеризуються, з розчленуванням і приховуваннямтрупу, вбивство в бійці з використанням різноманітних тупих предметів ізнарядь (палок, Каменюка і ін.), вбивство в квартирі та в безлюдніймісцевості і т.д. Виявлення типових кримінальних ситуацій сприяєправильному вибору ефективних технічних засобів і тактичних прийоміврозслідування, швидкому розкриттю злочинів.
Певне Криміналістичне значення мають також узагальнені відомості пропредмет злочинного посягання. Наприклад, дані про те, що промисловий товар,вироби, матеріали в даний період є найбільш розповсюдженим предметомспекуляції, крадіжок або розбійних нападів, допомагають слідчому виявитиджерело їхнього одержання, викрити співучасників злочину. Для кримінально -правової характеристики більшості злочинів і кваліфікації вчиненого цівідомості несуттєві, але в криміналістичній характеристиці злочинів вони єнеобхідним елементом.
Важливий елемент криміналістичної характеристики злочину - сукупністьданих, що характеризують спосіб його вчинення. Як відомо, в деяких випадкахвін є необхідним елементом об'єктивної сторони злочину і входить в йогокримінально-правову характеристику (таємне викрадення майна - крадіжка;відкрите викрадення майна - грабіж; напад з метою заволодіння майном,поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, або ззагрозою застосування такого насильства - розбій; заволодіння майном шляхомобману або зловживання довірою - шахрайство і т.д.). Інколи спосіб вчиненнязлочину є кваліфікуючою обставиною (так, грабіж, поєднаний з насильством,небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, являє собою кваліфікованийвигляд грабежу і тягне більш високу міру покарання). Деякі способи вчиненнязлочину, хоча і не передбачені в якості кваліфікуючих обставин, але завждиграють роль обставин, що обтяжують відповідальність (вчинення злочину зособливою жорстокістю або знущання?? над потерпілим, з використанням умовсуспільного лиха, загальнонебезпечнім способом - пп. 8, 9,10 ст. 41 КК). Убагатьох випадках спосіб вчинення злочину, не зазначений в диспозиції тієїабо іншої статті Кримінального кодексу, враховується судом при визначенніміри покарання, отже, має кримінально-правове значення і є елементомкримінально-правової характеристики злочину.
Та все таки характеристика способу вчинення злочину не вичерпуєтьсяйого кримінально-правовим значенням. У кримінально-правовій характеристиціспосіб вчинення злочину поданий в загальному вигляді (спосіб відкритого аботаємного викрадення, проникнення в приміщення і т.д.); для неї байдужіприйоми таємного викрадення, проникнення в приміщення, конкретні технічнізасоби, які при цьому використовуються, джерело їхнього одержання і т.д.
Однак спосіб вчинення злочину завжди конкретний. Серед них --розповсюдженість даного способу злочину, конкретні прийоми йогозастосування, технічні і інші засоби, що використовуються, їхніконструктивні особливості, шляхи використання при підготовці і вчиненнізлочину. Все це входить в кріміналістічну характеристику способів вчиненнязлочинів. В окремих складах спосіб вчинення злочину взагалі не маєкримінально-правового значення, але в криміналістичній характеристиці вінзалишається одним з важливих елементів.
В багатьох випадках спосіб являє собою цілу систему дій з численними їїелементами. Відомості про те, як готується злочин, яким чином проводятьсятренування, як і де готуються або пристосовуються необхідні знаряддязлочину і інші технічні засоби, які джерела їхнього одержання, які недолікив обліку і зберіганні цих засобів полегшили доступ до них злочиннихелементів, які технологічні процеси, обладнання, матеріаливикористовувались для їхнього виготовлення, яким чином вони застосовувалисьпри вчиненні злочину і т.д. Всі ці дані також повинні бути віднені докриміналістичної характеристики злочинів.
Окрім означених особливостей, злочин з криміналістичної точки зорухарактеризується певними змінами матеріальної обстановки, в якій вінготується і вчиняється. На місці злочину нерідко залишаються різноманітнісліди, знаряддя злочину і інші предмети - німі свідки усього при підготовціі вчиненні злочину. Це - майбутні речові докази по справі. Сліди злочину вряді випадків несуть на собі різноманітні документи - речові докази
(підроблені рахунки, квитанції, наряди і ін.) і інші письмові акти
(фінансові, бухгалтерські, облікові, технологічні і інші документи), щосвідчать, наприклад, про вчинене розкрадання, випуск недоброякісноїпродукції. Кожний вид (група) злочинів відрізняється матеріальниминаслідками, узагальнені дані про які мають велике значення для розкриттязлочинів. Тому сукупність даних про матеріальні сліди злочину, їхніособливості і локалізації - важливий елемент криміналістичноїхарактеристики злочинів.
В криміналістичному відношенні великий інтерес відіграють і наслідкизлочину. Відомо, що цей елемент об'єктивної сторін
