ВИВЧЕННЯ РОСІЙСЬКОЇ СИБІРСЬКИЙ Діалектний Фразеологія

В останні десятиліття в російській етнографії та лінгвістики розвивається науковий напрямок, автори якого всебічно аналізують факти російської мови (насамперед лексику і фразеологію) для поглибленого вивчення традиційної матеріальної культури східних слов'ян [1]. Появі цих робіт передувала тривала історія створення "лінгвокультурологічною" пареміологіческіх збірників В.І. Даля, І.М. Снегірьова, І.І. Іллюстрова, М.А. Рибникова та ін, з яких особливо виділяється праця І.М. Снєгірьова "Русские в своїх прислів'ях" (М., 1831-1834 рр..), Що показує зв'язок образного змісту прислів'їв та приказок зі звичаями, повір'ями, історією, фактами побутової культури російського народу.

В лінгвістичних дослідженнях російських прислів'їв, фразеологізмів, приказок залучення національних реалій було плідним у працях А.А. Потебні [2] про формуванні змісту фразеологічних зворотів, у статтях Б.А. Ларіна [3] про процесі фразеологізаціі, у статтях Н.І. Толстого [4], І.А. Дзендзілевского про реконструкції праслов'янської фразеології. З найбільшою послідовністю і повнотою етнографічні і Лінгвокультурологічні відомості (факти російської історії, алюзії, обряди, символи тощо) проаналізовані В.М. Мокиенко в трьох його книжках про російську та слов'янської фразеології [5]. Праці названих авторів переконують, що комплексний аналіз змісту багатьох понять про етнографічних реаліях і фразеологічних одиниць (ФЕ), у складі компонентів яких міститися відповідні слова, знаки цих понять, однаково перспективний як для етнографічних, так і для лінгвістичних досліджень.

Пропонована увазі читачів стаття - перша спроба осмислити можливості вивчення російської сибірської діалектної фразеології в лінгвоетнографіческом аспекті. Вона написана на фактичному матеріалі "фразеологічного словника російських говірок Сибіру ", виданого за редакцією автора в 1983 році з залученням лінгвістичних і етнографічних відомостей з наукової літератури з славістики і матеріалів, що вийшли у випусках "Словника російських народних говорів". Фактичний матеріал сибірської діалектної фразеології, розміщеної у "Фразеологический словарь російських говірок Сибіру", становить 7000 фразеологічних одиниць. Більшість з них представляють фразеологічні відповідності близьким за семантикою та компонентного складу фразеологізмам російських говірок європейської частини Росії, а також оборотів російської мови в його сучасному та давньому стані, деякі з них співвідносяться з ФЕ в українському і білоруською мовою.

Відповідно з цілями статті фактичний матеріал залучається вибірково, тобто з використанням тільки тих фразеологічних одиниць, зміст яких дозволяє повніше охарактеризувати традиційну культуру російських селян Сибіру.

Перш за все при культурологічному вивченні змісту діалектної фразеології цікаво звернути увагу на так звану "демонічну" її частина: вона залишається невивченою. В її основі лежать уявлення про нечисту силу (чортів, лісовиків, відьом, домових і т. п.). У сучасному мовному свідомості сибіряків ці представлення носять невиразний характер, але вони досі визначають якість конотації фразеологізмів. Щоб відновити зв'язок цих уявлень, відображених у змісті ФЕ, автор розглядає фразеологізми за групами, виділяючи кожну з них по загальному лексичного компоненту. Розглянемо окремі приклади: "Як чорт на бересті (крутиться)" - 'хто-небудь живе в постійних турботах, клопотах ': "крутитися тут, як чорт на бересті; бересту запалять, ось він і крутиться "(Новосіб., Маслянино. р-н). "Чорти в кулачки (ще) не били" -- 'дуже рано, перед світанком'. У різних російських говорах Сибіру цей фразеологізм варіюється в компонентному складі і у формі лексичних компонентів, зберігаючи свій зміст і конотацію: "Коли чорт кулачку (ще) не б'є "(Новосіб., Барабін. р-н). У говорах Баганского району Новосибірської області варіант цього обороту "Чорти ні в кулачки не б'ють" має інше значення - 'дуже далеко'. Можна припустити, що цей фразеологічний оборот запозичений з української мови (в названих районах Сибіру, де вживаються варіанти цього фразеологізму, разом з російськими селянами живуть українці). І хоча в "Українсько-російському і російсько-українському фразеологічному словнику" І.С. Олійника, М.М. Сидоренко цей оборот не поміщений, він активно вживався в російською просторіччі XIX ст. Його вжив Н.В. Гоголь у формі "Ще чорти не б'ються навкулачки "з тим же значенням 'дуже рано':" Ось кожен день і збереться вся челядь, осідлають коней, заберуть все з собою і виїдуть, ще чорти не б'ються навкулачки "(розділи з історичного роману), а також Решетніков в іншому варіанті, але з тим самим значенням: "- Я ономедні до справника прийшов ще в чорти навкулачки не билися "(Глумова). Наявність варіантів названого фразеології в сучасних російських говорах Сибіру і в російському просторіччі XIX в. свідчить про його активному вживанні в російському національному мовою. Можна вважати, що зміст інваріанта, що послужило як алюзії виражених уявлень в наведених ФЕ, було освоєно східними слов'янами через церковну літературу після прийняття ними християнства. Про це певною мірою може свідчити компаративний ідіома "крутитися, як чорт перед заутренею ", що збереглася у сучасній українській літературній мові в значенні 'вивертатися, викручуватися', і її синонім - "крутитися як біс перед заутренею".

Більшість фразеологізмів, до складу яких входить "демонічна" лексика, що вживається в російських говорах Сибіру з метою негативної характеристики людини, її якостей, поведінки, звичок (як результату впливу нечистої сили): "чорт білого світла "- 'поганий, шкідливий чоловік';" чорт сів на кого "- " злий, сварлива людина '; "рис (біс) порадив" -' хто-небудь випадково, необачно зробив непорядних вчинок '; "чорт ядрами годує будь-кого" -' товстий, огрядний, неповороткий '. Співвідносяться з утримання та конотації з названими фразеологізмами обертів, в складі яких використовуються слова-компоненти, відображають язичницькі уявлення. Наприклад: "дідько красноплешій" - 'людина, що зробив вчинок непорядних '(Іркут.); "дідько поїхав на ком" -' людина, збився з правильного шляху ";" дідько навів будь-кого "- " про небажаний прихід кого-небудь '. З цією пейоративний характеристикою людини в наведених фразеологічних оборотах коннотатівно пов'язані численні фразеологізми, вживаються як лайки або недобрі побажання: "Іди ти до лісового (дідька)"; "Іди ти до Мінливий" (персоніфіковане назва сибірської виразки); "щоб язвіло будь-кого "та багато інших. ін

Корпус "Демонічною" діалектної фразеології в його досить повному обсязі визначити поки важко, тим більше, що багато хто з фразеологізмів цієї групи не мають у своєму складі лексем з відповідним значенням. У цьому випадку може допомогти "нерватівний" аспект дослідження процесу формування уявлень, що стали основою семантики фразеологізму, тобто встановлення ролі натяків, алюзій, які утворюють асоціативні поля в словах вільного вживання і відповідних компонентах фразеологічних одиниць. Ось один із прикладів. У говорах Алтайського краю, а також у говорах Чановского району Новосибірської області, записана ідіома "ні з виру, ні з болота". Вона означає 'невідомо хто і звідки 'і вживається при вираженні недоброзичливого, неприязно ставлення до людини, який характеризується семантикою наведеного фразеології (цим він відрізняється від ФЕ "з вітром" - "з боку"): "- Максаков у їй третій рік живе. Хто його знає, звідки він. Ні з виру, ні з болота ". Без обліку асоціативних відомостей про "вирі" і "болоті" не можна пояснити освіта змісту і конотації цієї ідіоми. Слово "вир" - 'безодня', 'вир', 'провал у болотної трясовині' було відомо в давньоруському мовою. СР: Назва давньоруського дніпровського порога "вьроучі" - 'киплячий, вируючий', записане у творі візантійського імператора X ст. "Про народах" Костянтином Багрянородним. Біля цього та іншого порога "Неасить" - 'ненаситний' (від назви птахи "пелікан") часто тонули річкові судна, що, мабуть, в свідомості слов'ян-язичників пояснилося дією нечистої сили, що живе в вирах. А також у болотах, що підтверджується змістом інших фразеологізмів і прислів'їв в російській мові і сибірських говорах: "в тихому болоті чорти водяться" (пор. з прислів'ям, записаної в Баганском районі Новосиба. Області: "в смиренному болоті всі чорти сидять ")," як чорт в Бучали "," у чорта на пасочки ", і інших, що вказують на місце проживання демонічних сил.

Деякі з фразеологізмів цієї незначної тематичної групи пов'язані з давніми змовами, звичаями, оберегами і обрядами, застарілими в наш час. Наводжу окремі приклади: "заломили дорогу" - 'їдучи в далеку дорогу, загородити за собою дорогу, щоб не могли наздогнати злі духи або хвороби '; "гнути (закладати, завалювати) ворота "- 'замикати ворота в будинку нареченої, не пускаючи у двір весільний поїзд '; "завивати бороду" -' закінчуючи жнива, залишати на смузі кілька стебел нестисненого хліба або невитеребленного льону, закручуючи їх і зав'язуючи '; "дідька завивати" -' обряд завивання вінків на березах в Тройця день ". Зміст цих традиційних обрядів носії говірок пояснити не можуть, воно втратило в свідомості людей початкову вмотивованість.

Стійкі словосполучення, зміст яких передає клятви і заклинання, у говорах Сибіру носять загальноруський характер вживання (клятви Христом-богом, честю, матір'ю і т.п.). Але один з них носить локальний характер, вона зафіксована в старожільческіх томських говорах: "клястися родом і плодом", що означає: 'давати клятви завірення усіма родичами і своїм потомством'. Цілком можливо, що ця клятва виникла на місцевій сибірської основі порівняно недавно, відображаючи необхідність посилення клятвеної експресії. Деяким підставою для такого припущення є фразеологічний оборот з тими ж компонентами, але утворений з іншої синтаксичної моделі, і тому має інший зміст: "ні роду, ні плоду" - "ні близьких, ні далеких родичів, ні дітей '. Цей фразеологізм відомий і в томських, і в іркутських говорах. Але цілком можливо (якщо судити за змістом) ця ФЕ сходить по походженням до стародавнього періоду історії східних слов'ян, зберігаючись в пам'яті поколінь: вона, як і компонентного складу і семантично пов'язана з оборотами "ні роду, ні племені "," і рід, і плем'я "," в роду і в племені ", відомих у давньоруських письмових пам'ятках, які проаналізував А. А. Потебня [1968, 416], зазначивши, що "рід" означав у східних слов'ян близьких, а "плем'я" -- далеких родичів.

З числа фразеологічних зворотів з сакральним змістом можна назвати декілька місцевих сибірських варіантів (до загальноруським фразеологічних одиниць), що виникли через усного характеру діалектної мови: "ареди віки" - "дуже довго (жити) ', який є варіантом відомого в російській літературній мові фразеологізму "аредови віки" (від імені біблійного патріарха Яреда, нібито прожив 962 року). Біблійне утримання в уживаній в кемеровських говорах варіанті "ареди віки" втрачено у свідомості говорять так само, як у ФЕ "Як Каїн на море" - 'як проклятий' (ФЕ записана в барабинськ говорах).

Детальний і повне відображення позамовних (сибірської) дійсності (головним чином понять матеріальної та духовної культури сибіряків) в діалектної фразеології в порівняльному та історичному плані завдання монографічних досліджень, які доцільно виконати, групуючи фактичний матеріал за тематичним принципом. Таких тематичних груп в сибірської діалектної фразеології більше сорока. Ядро цих груп складають ФЕ, різнобічно характеризують людину, перш за все його негативні якості, зовнішні і внутрішні (наприклад: "як туяс коливанських в Шабуров "- '1) неохайно одягнений; 2) похмурий, похмурий людина '; "темний як кедр" -' неосвічений, сірий людина '); поведінка людини, його звички і т. п.

Номенклатурная фразеологія російських говірок Сибіру характеризує місцеву географічне середовище, пов'язані з нею прикмети, процеси праці, обряди та звичаї. Сибірська діалектна фразеологія в її оригінальних оборотах і у варіантах обумовлена в своєму появі головним чином трудовим досвідом селян, ямщиків, ремісників. Її послідовне вивчення належить ще виконати. Треба думати, залучення відомостей з історії матеріальної і духовної культури при вивченні фразеологічної семантики в говорах Сибіру дозволить, перш за все, повніше і послідовніше вивчити процес фразеологізаціі і дасть можливість повніше встановити історико-культурні і мовні зв'язки слов'янських народів у лексиці і фразеології.

Список літератури

1. Верещагін Е.М., Костомаров В.Т. Лінгвострановедческая теорія слова. - М., 1980; Словники та лінгвокраїнознавство. - М., 1982.

2. Потебня А.А. Із записок з російської граматики. - Харків, 1889. - Т. 2. - М., 1968. - Т.3.

3. Ларін Б.А. Нариси з фразеології// Вчений. зап. ЛГУ. Сер. філол. наук, вип. 24. - 1956.

4. Толстой М.І. До реконструкції праслов'янської фразеології// Слов'янське мовознавство, VII. - М., 1973; Дзендзелевскій І.А. Фразеологія як матеріал для реконструкції (палеонтології) втрачених лексем та їх ареалів// Українське і слов'янське мовознавство. - М., 1972.

5. Мокиенко В.М. У глиб приказки. - М., 1980; Він же. Образи російської мови. - Л., 1986.

6. А.І. Федоров. ВИВЧЕННЯ РОСІЙСЬКОЇ СИБІРСЬКИЙ Діалектний фразеології.