МОВА СІРЕНІКСКІХ Ескімоси

1.0. Назва мови сіренікскіх ескімосів (С.е.я.) сходить до етноніма сиг, инигміт. Наприкінці XIX ст. російські етнографи називали С.е.я. мовою вутеен, від чукотського назви племені сіренікцев.

2.0. До початку XX століття поселення сіренікцев розташовувалися на південному узбережжі Чукотського півострова між бухтами Провидіння і Преображення у пунктах Сиг, иних,, Імтух, Кинлиг, ах,, Асун, Нуналих. Чисельність що говорять цією мовою на початку XX ст. була близько 130 чол., В 1954 р. на ньому говорило близько 30 осіб, а до початку 1980-х рр.. він практично зник під впливом чаплинського діалекту, на якому зараз говорить більшість населення південної групи азіатських ескімосів (у 1988 р. було чотирьох носіїв С.е.я.).

3.0. Генетично С.е.я. відноситься до ескімосько-алеутської сім'ї; цілком ймовірно, він являє собою останній зберігся уламок третьої гілки ескімоським мов, поряд з юпікской і інуїтських. Він характеризується значним схожістю синтаксису і частково морфологічної структури з мовами юпікской групи; разом з тим, лексика і в якійсь мірі фонетика включає значне число відмінних елементів.

4.0. С.е.я. неписьменній. Перші відомості про нього відносяться до кінця XIX ст. Єдине монографічне дослідження С.е.я. на рівні фонетики, морфології і лексики було здійснено в 1964 р.

5.0.0. Лінгвістична характеристика.

5.1.0. Фонологічні відомості.

Склад голосних фонем: а, і, у, и.

Склад приголосних фонем: б, (ф), в, г, г,, й, (йъ), к, к,, л, бачив, м, н, (нь), н,, п, з, с, ш, т, х, х,, ч, (ц),?.

Наголос в двоскладовою словах падає переважно на перший склад: к, у'л'ва 'сльоза', л'а'н, а 'він', ма'к, них, 'протягом', кі'сих, 'камінь'; в трискладових - переважно на другому: куги'мл'а 'хвиля', амту'г, Ин 'багато', ану'л'а 'зростання', мара'му 'сюди'. У складних похідних словах наголос розташовується через склад, рахуючи від першого ударного: ан, у'х, тиць, и'х, тих, 'зростає', л'ан, и'нак, у'л'и-га'г, іни'х, тин, 'я залишаюся один'; (модель наголосу "2-4-6-8 і т. д. склад"; переважна більшість слів); а'г, илми'к, исти'х, тиг, а 'розгойдує що-небудь' (модель наголосу "1-3-5-7 і т. д. склад "; досить рідкісна). Довгий гласний" збиває "ритм наголосу: ан, у'нл'ах, тиць, и'х, тига 'він його вирощує'.

5.1.1. Допустимі структури складу: V, VC, CV, CVC, Ср: а-па 'дід', голок-ли'х, 'горло', і-ви'-л'а 'жила', ку'-цих 'річка'. Мова не допускає збігу двох і більше приголосних на початку та в кінці слова. У середині слова такий збіг нормально: кумликцих, 'заморожений'.

У початковій позиції слова допустимі всі голосні і приголосні, крім р,, н,?, х, х,. У кінцевої позиції - тільки голосні (крім и) і приголосні х, х,, й, а у непрямих формах - н, н,.

5.1.2. Велярний і увулярний х, х, у позиції перед дзвінкими приголосними, Сонанти і голосними дають соотв. г і г,: нахсах 'жінка' - нахсагий 'жінки' - нахсагні 'у жінки '- нахсахкин' по жінці '; йак, х,' рука '- йак, иг, ий' руки '-- йак, иг, ні 'на руках' - йак, их, к, Ин 'по руках'.

Характерною особливістю С.е.я. є тенденція до и-образним вимовою голосних а, у, і, Ср:

                

Чаплинський діалект мови азіатських   ескімосів         

Мова сіренікскіх ескімосів         

Значення             

в іменників             

а ~ и         

истук         

сітих         

'ніготь'                      

кимагнак,         

кимигних,         

'легке'             

у ~ и         

Кутуков,         

кутих,         

'ключиця'                      

ак, ук,         

ак, х,         

'корінь'             

і ~ и         

увіник,         

увиних,         

'тіло'                      

Панік         

паних         

'дочка'             

в дієсловах                      

к, ипх, аг, ак, ук,         

к, ипх, иг, итих, тих,         

'працює'                      

і ховрах, ук,         

анцик, х, тих,         

'виходить'     

5.2.0. Морфологія

5.2.1. С.е.я. по морфологічному типу є Аглютинативні з широко розвиненим Синтетизм, як і інші ескімосько-Алеутські мови.

5.2.2. С.е.я. має чітко виражену систему семантико-граматичних розрядів слів (частин мови), що характеризуються відмінними морфологічними ознаками: імена іменники, імена якісні і відносні, займенники, числівники, дієслова з дієприкметниками і дієсловах, прислівники, частки, сполучники, вигуки.

Імена іменники змінюються по числах (од., мн.) відмінками та мають категорію присвійний (належність предмета особі чи іншого предмета); займенники - по числах та відмінках; числівники - по відмінках. С.е.я. відрізняється від всіх інших ескімосько-Алеутських мов повною відсутністю подвійного числа. Показником мн. числа імен і дієслів 3-ї особи суб'єкта виступає суфікс-й, Ср йух 'чоловік' - йугий 'люди', іпх, ита 'гарпун' - іпх, итай 'гарпуни'; уцимицик, х, тих, 'майструє-он' - уцимицик, х, тий 'майструють-вони' (СР -т в Чаплинському).

відмінка - сім: абсолютний, відносний, орудний, давальний-направітельний, місцевий, поздовжній, порівняльний. Імена по числах змінюються тільки у формах абсолютного і відносного відмінків; показники непрямих відмінків з числа не відрізняються (на відміну від інших ескімоським мов і діалектів). Суфікси давальному-направітельного та місцевого відмінків мають усічені форми: -ну/-у, -ні/-і (замість общеескімосскіх -мун/-нун, -мі/-ні). Відзначається фоно-структурний відмінність у складі особисто-присвійних суфіксів. Показники особи власника у імен в непрямих відмінках ставляться між основою і відмінкові суфіксом. Загальна парадигма відмінювання іменників в особисто-присвійний формі має 44 особистих показника, крім збігу. Крім того, є 14 особисто-поворотних форм імен, що означають приналежність предмета 3-му особі, яка є суб'єктом дії; ср л'уні 'свій (його) дім', л'ун, а 'його (іншого) дім'.

Імена якісні і відносні виконують в мові атрибутивні функції і морфологічно узгоджуються з визначеними іменами в відмінку і числі.

Особистих займенників шість: вказівних - до 20. Є також інші розряди займенників.

Дієслово змінюється по особам, числами, порами, способу, перехідності / непереходності, застав, видами. Усі дієслова змінюються за суб'єктним і суб'єктно-об'єктному типу дієвідміни. Суффіксальние показники особи суб'єкта або суб'єкта і об'єкта в структурі дієслівних основ є обов'язковими. Безособових за формою дієслів у мові немає. Дієслова утворюються як від власне дієслівних, так і від іменних основ, Ср: унг, ах-'приходити' -- унг, ах, тиць, х, тих, 'приходить він'; айвих, 'морж' - айвин, имицин, 'моржа добув я '. Парадигма суб'єктного дієвідміни має шість особистих форм, суб'єктно-об'єктного - 28. Відзначається п'ять граматичних часів: сьогодення, близьке минуле, минуле, близьке майбутнє, майбутнє. Нахил - п'ять: дійсного, наказовий, запитальне, увещевательно-пожелательное і умовний. Форми всіх способу утворюються суффіксально. Дієприслівник і причастя утворюються особливими суфіксами і мають специфічні особисті парадигми. Дієприслівник вживаються у функції залежного предиката в складному реченні. Причастя виконують як функції незалежного та залежного предиката, так і іменні атрибутивні функції.

5.2.3. Основним способом дієслівного та іменного словотвору виступає Аглютинативні суфіксація. Основосложеніе в мові відсутня. СР: нахцих 'жінка'> нахциграх, 'дівчина'; екпортувати, 'вода'> екпортувати, тах, 'вмістилище для води', екпортувати, таг, ісіг, ах, 'коромисло'; к, айих, - 'загортати'> к, айиг, йукциг, ициг, а 'загорнути повинен він його', к, айиг, ітух, тиць, х, тиг, а 'загортати йде він його' і т. д.

5.3.0. Синтаксис.

Синтаксис С.е.я. не розроблений; проте є підстави вважати, що його відмінності від синтаксису інших азіатських ескімоським діалектів незначні.

5.3.1. Просте пропозиція представлено двома провідними структурами: 1) пропозиціями абсолютної конструкції з присудком у вигляді дієслова у суб'єктній формі, де підмет виражається ім'ям в абсолютному відмінку, а факультативне доповнення об'єктного значення - ім'ям в орудному відмінку, Ср: Іна сітиг, цаг, атицик, х, тих, 'Іна катається', але Іна сітиг, цаг, ітіцик, х, тих, тан, амінин, 'Іна катає ребенка-свого'; підмет і присудок узгоджуються в числі й особі; 2) пропозиціями ергатівной конструкції з присудком у вигляді дієслова в суб'єктно-об'єктної формі, де підмет виражено ім'ям в відносному відмінку, пряме доповнення - ім'ям в абсолютному відмінку, дієслово узгоджений як з таким, що підлягає, так і з доповненням, Ср Илуам ик, ил'их, ан, ах, к, иг, имикин, а 'Лиса рибу перенесла-вона-її в-нору-свою'.

5.3.2. Характерними типами складних речень для С.е.я. виступають пропозиції з дієсловами залежного дії (дієсловах) як з одним суб'ктом в головному і залежному дії, так і з різними суб'єктами. Форми дієслів залежного дії можуть висловлювати різні значення: часові, причинні, уступітельние, умовні та ін, Ср Пигил'игим аг, аг, ил'ику митих, лих логину, акилг, ух, титипинаг, Ин тук, исимикин, а 'Баклан, віднісши ворона на-припай, без-шуму вбив-його '(один суб'єкт у головному і залежному дії); Йугий кататуг, агйамин, л'уну, йахпилимилиг, х, нукилпігкиг, ах, 'Люди колись підійшли-вони (букв. 'підійшовши-вони') до-дому, сховався хлопчик '(різні суб'єкти в головному і залежному дії); Ін, ийахтикциг, ийк, игима айвиг, аг, йуг, ухтикі 'Стрільцем-був-якщо-б-я (букв.' будучи-я '), моржа-видобули-б-ми' (різні суб'єкти в головному і залежному діях, виражених отименним дієслово і отименним дієсловом).

5.4.0. Генетично лексика С.е.я. сходить до найдавніших верствам общеескімосской лексики. Разом з тим значна кількість слів запозичено з чаплинського діалекту мови азіатських ескімосів. Крім того, в С.е.я. наявна значна кількість запозичень з іносістемного чукотського мови, з яким С.е.я. взаємодіяв протягом багатьох століть. У состве лексики С.е.я. зазначаються також шари (можливо субстратного характеру), не висхідні до основ відомих нині мов і діалектів ескімосько-алеутської сім'ї і не належать до сусідніх мовам чукотсько-камчатської сім'ї.

6.0. Діалектів С.е.я. до моменту його фіксації не мав.

Список літератури

Богораз В. Г. Матеріали з мови азіатських ескімосів. Л., 1949.

Міняйло Г. А. Мова сіренікскіх ескімосів (фонетика, морфологія, тексти і словник). М.; Л., 1964.

Міллер В. Ф. Матеріали по прислівники інородців Анадирського округу, зібрані М. Л. Гондатті// Жива старовина, 1897, вип. II, рік 7-й.

Міллер В. Ф. Про ескімоським говірками Анадирського округу// Жива старовина, 1897, вип. II, рік 7-й.

Krupnik I. Extinction of the Sirenikski Eskimo Language: 1895-1960// Etudes Inuit Studies, 1991, vol. 15, No 2.

Vakhtin N. B. Sirenek Eskimo: The Available Data and Possible Approaches// Language Sciences, 1991, vol. 13, No 1.

Г. А. Міняйло. МОВА СІРЕНІКСКІХ ескімосів.