ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Рекреаційна архітектура
         

     

    Культура і мистецтво
    РЕКРЕАЦІЙНА АРХІТЕКТУРА 1.Вступ .

    Людина і його потреба в дозвіллі, відпочинку; відпочинок і природа; природа й архітектура - цей ланцюг складних взаємозв'язків приводить нас до животрепетних проблем, які все більше хвилюють людей другої половини 20 століття - століття значних історичних подій, урбанізації та науково-технічної революції. < br>

    Форми сучасного відпочинку дуже різноманітні, часом вигадливі. Однак в умовах економічної кризи на Україні значно знизився рівень матеріального забезпечення трудящих, у зв'язку з чим лише досить обмежений відсоток населення має можливість користуватися послугами комфортабельних курортно-оздоровчих комплексів (особливо закордонних), робити далекі подорожі та екскурсії.

    Фахівці різних галузей знання одностайні в тому, що найбільш важливий і ефективний в умовах постійних психічних перевантажень і гіподинамії активний відпочинок на лоні природи. Цей вид відпочинку позначають спеціальним терміном''рекреація''(від латинського (відновлення).

    Більшість мешканців міста Суми мають дачі або ділянки в колективних садах, на яких проводять значна кількість вільного часу, починаючи з травня і закінчуючи жовтнем-місяцем. Однак у спекотні літні місяці сотні людей прагнуть провести вихідні на лоні природи - в лісі на травичці, біля озера. Дуже добре! Але хтось повинен передбачити - скільки для цього потрібно додаткового транспорту? Як організувати нічліг? Як забезпечити харчування? Як організувати використання природи, щоб після першого ж неділі на місці відпочинку не залишився пустир, завалений папірцями і консервними банками? Словом, як найкращим чином задовольнити потребу в чистому повітрі, тиші, красивих пейзажах і нових вражень.

    Виходячи з цього метою даної роботи є розробка проекту комплексного благоустрою зони короткочасного відпочинку на наявному природному об'єкті в межах території міста Суми.

    Були поставлені завдання:

     на основі огляду і порівняльного аналізу офіційно зареєстрованих рекреаційних зон і стихійно виниклих зон відпочинку в місті визначити природний об'єкт із найбільш сприятливими показниками і перспективний для створення упорядкованої зони короткочасного відпочинку;
     вивчити природні умови вибраного об'єкта;
     вивчити антропогенні умови, що склалися в межах території вибраного об'єкта;
     розробити проект зони короткочасного відпочинку в межах обраної території;
     закласти в проекті екологічні заходи щодо оптимізації основних параметрів вибраного природного об'єкта.
    Для вирішення поставлених завдань використовувалися методи:
     - Статистичний: підбір, порівняння і систематизація цифрових даних;
    - Метод польових досліджень: вивчення ситуації з озелененням, благоустроєм, будівництвом;
    - Картографічний: робота з картографічним матеріалом;
     - Літературний: підбір матеріалів за літературними джерелами;
     - Історичний: вивчення стану району з технічних звітів.
    При написанні даної роботи використовувалися дані, отримані експериментальним шляхом; матеріали, надані Управлінням архітектури та містобудування м. Суми, Державного управління охорони навколишнього природного середовища, міської автоінспекції, міської санітарно-епідеміологічної станції та ін

    2. Коротка характеристика міста Суми

              
    2.1 Архітектурно-планувальна організація міста Суми

    2.1.1 Планувальна структура сучасного міста склалася історично. Що виник в 17 столітті як фортеця Бєлгородської "засічних риси", місто мало чіткий регулярний план. Геометричне накреслення кварталів історичного центру - колишнього Кремля і прилеглих кпрімикающіхпппооооооооо нього посадів збереглося до теперішнього часу. У 1768 році був складений перший генеральний план міста, в основу якої були покладені принципи регулярного планування для всіх районів, включаючи центр, прилеглі до нього посаду та відокремлені слобідки.

    Для забезпечення зв'язку всіх районів пропонувалося будівництво променевих і кільцевих вулиць і доріг. До 1845 року, коли був складений новий генеральний план, місто складався з п'яти "частин": "центр" і чотири слобідки (Перекопська, Холодногірська, Засумська, Новоместенская), дрібних кварталів і досить хаотичною забудовою робочих околиць.

    Після Жовтневої революції в місті в широких масштабах розвивається житлово-цивільне та промислове будівництво.

                     Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1939года
     кінця 19 - початку 20 століття планувальна структура міста характеризується наявністю регулярно забудованого центру місто Суми перетворено в обласний центр адміністративної області.

             Розвиток Сум було перервано німецькою окупацією, яка тривала
             з 6 жовтня 1941 року по 22 вересня 1943.
                     У 1944 році до моменту звільнення міста від окупації в Сумах
             проживало 34.9 тисяч чоловік, а саме місто в значній мірі був
             зруйнований. Генеральний план 1951 був спрямований в основному на відновлення руйнувань, завданих війною. Цей проект надалі
             з'явився основою для розміщення в місті промислового, житлового,
              комунально-побутового будівництва, інженерного обладнання і
              впорядкування його території.

                      Разом з тим промисловий розвиток міста та зростання чисельності його
              населення значно перевершили розміри, намічені за генеральним
              плану. Виникла необхідність складання нового генерального плану
              міста Суми. Техніко-економічні основи розвитку міста були розроблені в 1961 році. Генеральний план 1966 був розроблений проектним інститутом містобудування міста Києва на розрахунковий термін до 2000 року. У планувальному відношенні сельбищних територія міста поділялась на 10 житлових районів. У Сумах все більше проявляються характерні для сучасної урбанізації риси: наявність у межах міста урбанізованих та сільських територій, де знаходяться сільські поселення, жителі яких не тільки зайняті в сільському господарстві, а й виїжджають на роботу в місто. В даний час до складу обласного центру входять наступні населені пункти: село Солідарне, село Піщане, село Верхнє Піщане, село Косівщина.

    Однак до теперішнього часу планувальна структура міста і його функціональне зонування ще не відповідає сучасним містобудівним вимогам з таких причин: ще не сформовані в чітких планувальних межах житлові райони, відсутні суспільно-торгові та спортивні центри основних структурних одиниць міста; розміщення дрібних підприємств у селітебної зоні, а житлових кварталів у промислових районах суперечить вимогам раціональної організації міської території та санітарно-гігієнічним нормам.


    2.1.2 Функціональне зонування та планувальна структура території міста.


    Сформована містобудівна ситуація чітко визначає сучасне функціональне зонування міської території, що включає наступні зони: сельбищних, промислова, комунальна і зона зовнішнього транспорту. Відповідно до схеми функціонального зонування й планувальної структури міста, на території селітебної зони передбачається організація 5 житлових районів багатоповерхової і змішаної забудови, а також квартали зберігається одноповерхової забудови Баранівки і Луки.

    Центральний район міста розташований на вододільному плато річки Псел (правого) і включає історично сформоване ядро центру і прилеглі до нього квартали найбільш старій частині міста. Межами району є магістралі малого (внутрішнього) кільця і річка Псел. По території району проходить головний транспортний діаметр міста - вулиця Червоногвардійська. На території центрального району розміщується загальноміський центр, до складу якого входять історичне ядро центру, адміністративно-громадський центр (район Червоної площі), торговий центр (вулиця Кооперативна), а також Парк культури та відпочинку.

    Район озера Чехова розташований в лівобережній частині міста. Межами району є магістралі малого кільця об'їзної (об'їзна дорога, вулиця Паризької комуни, вулиця Замостянський) і річка Псел. Весь обсяг нового житлово-цивільного будівництва розміщується на намивних грунтах і частково в зоні реконструкції на південь від Харківського шосе (на місці виносяться промислових і комунальних підприємств, розміщених в даний час в районі вулиці Прокоф'єва). Розташовані в зоні житлової забудови завод "Сумсільмаш", таксопарк, каналізаційно-зливна станція, бази і склади, які є джерелами забруднення навколишнього середовища повинні бути винесені з території житлового району. У зв'язку з тим, що по території району проходить магістраль міського значення (Харківське шосе), система культурно-побутового обслуговування району приймається з урахуванням цієї обставини: так, об'єкти періодичного користування будуть розміщатися не тільки в зоні громадського центру житлового району біля озера Чехова, але і частково в підцентру, організованому на заплавній терасі (у районі вулиці Прокоф'єва). Громадський центр району повинен бути об'єднаний з загальноміським центром через пішохідної еспланади, уздовж якої буде розміщена найбільш цікава і представницька забудова: багатоповерхові і підвищеної поверховості будинку з вбудованими і вбудовано-прибудованими приміщеннями культурно-побутового призначення. Відмінною особливістю планувальної структури району є великомасштабний крок транспортних магістралей, що визначають межі мікрорайонів. Характерним для району є велика кількість зелених насаджень загального користування: це паркові території на березі озера Чехова і в заплаві річки Псел.

    Лівобережний район розташований у межах малого та зовнішнього транспортного кільця. Західної кордоном району є заплава річки Псел, на сході район обмежений проектованої магістраллю, що відокремлює селітьбу від південного промислового району. Це район переважно одноповерхової і малоповерхової забудови, що включає селище Хіміків в східній частині району. У районі існуючого Басовська кліматичного санаторію і ділянки соснового бору формується зона лікувально-оздоровчих закладів. Територія нині охоронюваних колективних садів (близько 80 га), розташованих в південно-східній частині району, може послужити територіальним резервом для розміщення житлово-цивільного будівництва.

    Південно-західний район розташований у правобережній частині міста в межах великого і малого транспортного кільця. На півдні район обмежений рибними ставками. На південно-західній окраїні району розміщується комплекс будівель і споруд педагогічного інституту. На північній околиці району розташовані підприємства харчової промисловості.

    Північно-західний район обмежений Курським шосе на півночі, вулицею Ковпака на заході і магістралями малого транспортного кільця на півдні. Головна вулиця району - Курське шосе, забудова якої представлено сучасними промисловими спорудами та об'єктами житлово-цивільного будівництва.

    Район індивідуальної забудови. Крім районів багатоповерхового будівництва в місті планується зберегти індивідуальний житловий фонд. Це житлові квартали Василівки, Баранівки, Луки, Тополі, Ганнівка та ін З півночі до району прилягають території лісопарку "Сосняк", з півдня район обмежений територією, відведеної під колективні сади.

    Промислова зона міста включає два промислових району, що сформувалися на північній і південно-східному кордоні міста. На території південного промислового району розміщуються, в основному, підприємства будіндустрії і ВО "Хімпром". Так як підприємства південного промислового району є основними джерелами забруднення навколишнього середовища, між промислової і селітебної територіями встановлюється санітарно-захисний розрив.

     Комунально-складська зона. На території міста (переважно на його околицях) сформувалося кілька ділянок комунально-складського господарства. Головна комунальна зона розміщується на південній околиці міста і включає комплекс автотранспортних підприємств, баз та інших об'єктів комунального господарства. Територіальні ресурси цієї зони (з урахуванням відводів ділянок останніх років) повністю вичерпані. На західному кордоні міста також розвивається зона автотранспортних підприємств, гаражів, автобаз. Територіальні ресурси цієї зони також вичерпані.

    Зона зовнішнього транспорту склалася в місті в процесі історичного розвитку. У місті є 4 залізно-дорожні станції, автовокзал і аеропорт. До зони зовнішнього транспорту відноситься також смуга відводу залізниці, що проходить по території міста; вантажно-розвантажувальні майданчики в залізничних станцій і майданчик нафтобази північного промислового вузла.


                                       2.2 Інженерно-геологічні умови.

     
                   За ступенем сприятливості для будівництва в межах міста Суми
             можна виділити три типи територій: сприятливі, обмежено сприятливі, несприятливі. Сприятливі для будівництва території приурочені до пологих схилів, плато і високим надзаплавних терас. Ухили територій не перевищують 10%. Грунтові води залягають на глибині 5 м від поверхні.

    Грунтами підстав будуть служити лесовидні суглинки і супіски, що володіють
    просадні властивостями 1 і 2 типу. Умовні розрахункові тиску на грунти
    підстав становлять 1.5-2.5 кгс/см.кв. При інженерно-будівельному освоєнні
    території у кожному випадку необхідно враховувати заходи, передбачені при будівництві на грунтах грунтах (СниП-15-74,
    частина 2, глава 2).

    Обмежено сприятливі для будівництва території займають схили
    річкових долин і балок з ухилами від 10 до 20%, складені лессовіднимі грунтами та борові тераси, складені алювіальними пісками з прошарками
    суглинків та супісках. Грунтові води на борових терасах залягають на глибині
    до 3 метрів (іноді глибше). Умови будівництва тут визначаються глибиною залягання грунтових вод. При заляганні їх на глибині 3 метри від поверхні і більш умовні розрахункові тиску на грунти становлять близько
    2 кгс/см.кв. За наявності в пісках органічних речовин до 3-5% вони знижуються до 0.75-1 кгс/см.кв.

    На схилах річкових долин і балок грунтові води залягають на глибині 3-10 метрів від поверхні землі.

    Несприятливі для будівництва території займають схили річкових долин
    і балок з ухилами більше 20%, а також заплави річок і днища балок. Схили, внаслідок крутизни і наявності легкоразмиваемих порід схильні ерозійним і зсувні процеси. При їх освоєнні необхідно заходи, спрямовані на зміцнення їх стійкості. Грунти заплавних терас систематично заливаються паводковими водами. Глибина рівня грунтових вод коливається від 0 до 2 метрів, їх рівень схильний до частих і значних коливань, що залежать від атмосферних опадів і паводків. У результаті цього вологість верхнього шару грунтів змінюється, що негативно впливає на фізичний стан грунтів і їх несучу здатність. У зв'язку з високим рівнем грунтових вод, неоднорідністю та різноманітністю фізико-механічного складу грунтів у межах заплавних терас умови для будівництва несприятливі. В останні роки в заплавних ділянках міста спостерігається підвищення рівня грунтових вод. Процес підйому рівня грунтових вод має прогресуючий характер. На території міста виділяються підтоплювані грунтовими і затоплювані поверхневими водами ділянки-район Косовщінского водосховища, Харківського мікрорайону, вулиця Набережна річки Стрілки, річка Сумка від вулиці Горького до Косовщінского водосховища.

       
            2.3 Поверхневі води.

    По території міста Суми протікає річка Псел з притоками Сумка і Стрілка, є озера Олдиш та Чехова, а також ставки Сумського рибокомбінату.
    Річка Псел протікає з півночі на південь і є головною водною артерією в місті. Протяжність її в межах міста складає 8.7 км. Русло річки звивисте. Ширина заплави до 2.5 км. Береги річки пологі, зарослі чагарникової та деревної р.астітельностью, місцями круті, обривисті. Заплава лугова, просочення рукавами, старицями і озерами. Ширина заплави в межах міста 150-350 метрів. Швидкість течії 0.2-0.3 м/сек. Дно річки рівне, піщане. За характером водного режиму річка Псел в природних умовах відноситься до річок з високою весняною повінню і низькою межень, що переривається підйомами від випадають дощі та зимових відлиги.



    Таблиця 1
                                   
    Річка-пост Найбільший річна витрата води, м.куб/сек                Найменший витрата води, м.куб/сек Р. Псел --          річний          річний         зимовий Суми 339            4.2          5.26          5.21

          Тривалість повені близько 60 діб, найбільша (рання) -100, найменша (пізня) -28 діб. Дата початку повені: середня-14 березня, рання-1 1 лютого, пізня-1 квітня; закінчення: середня-12 квітня, рання-28 березня, пізня-10 червня. Тип повені зазвичай збігається з весняним льодоходом. Вищі рівні дощових паводків значно нижче вищих рівнів весняної повені. Тривалість паводку: підйому-13 діб, спаду-14 діб, загальна-27 діб. Під час продовження паводків відбувається затоплення заплавних ділянок міської території. У меженний період маловодність річки Псел компенсується підпором, який поширюється вгору по річці від Нізовской ГЕС, розташованої в 18 кілометрах від міста. Середня температура води теплого періоду +16.4, найбільша (серпень) 23. Початок льодових явищ на річці Псел 21 листопада, початок розкриття річки-17 березня. Середня товщина льоду - 21 см. Річка Псьол використовується як джерело технічного водопостачання в місті Суми. Річка Сумка - права притока річки Псел. Довжина річки 29 км, у тому числі в межах міста -3.6 км. Ширина русла в межень 10-30 метрів, ширина заплави - 50-100 метрів. Береги, в основному, пологі, місцями обривисті. Максимальні рівні на річці визначаються підпором з боку річки Псел. На річці Сумка в західній частині міста розташоване Косовщінское водосховище. Річка використовується для рекреації.

    Річка Стрілка - права притока річки Сумка. Загальна довжина річки 13 км, у тому числі в межах міста 3.5 км. Ширина русла в межень 2-5 метра, ширина заплави 40-70 метрів. Природній режим ріки перекручений регулюючим впливом водосховища і риборозплідників, розташованого в 3 км від гирла ріки. Річка пересихає щорічно на 3-4 місяці, в посушливі роки - на 8-9 місяців.

    Озеро Чехова утворилася внаслідок забору грунту для гідронамиву заплавній тераси.
    Озеро Олдиш утворилося у старому руслі річки Псел. Площа водного дзеркала 10 гектар. Озеро з'єднане каналом з річкою Псел. Використовується для технічного водопостачання промислових підприємств і відпочинку.


    Гідрогеологічні умови.


             У гідрогеологічному відношенні місто Суми і прилегла до нього територія приурочені до Днепрвско-Донецького артезіанського басейну, який є одним з найбільших в платформеної частини України. Дніпровсько-Донецька западина виконана потужною товщею палеозойських, мезозойських і кайнозойських утворень, з якими пов'язана система поверховому змінюють один одного водоносних горизонтів і комплексів. У районі міста Суми налічується до 10 водоносних горизонтів і комплексів, основними з яких є водоносний горизонт Мергельна-крейдяний товщі верхньої крейди і водоносний комплекс сеноман-нижньокрейдових відкладень.

    Водоносність Мергельна-крейдяний товщі верхньої крейди (К2).


            Водоносний горизонт приурочений до верхньої тріщинуватих зоні Мергельна-крейдяних порід, сенон-турона, потужність якої зазвичай становить 20-30 метрів. Глибина тріщинуватих зони коливається від 60 до 120 метрів. З віддаленням від вододілів в бік річкових долин витрата природного потоку в крейдяних відкладах зростає, покращуються умови для розвитку тріщинуватості і зростає водообільность. У тій частині, де крейда стелить Алювій заплавній тераси, водоносний горизонт дренується рікою і рівень підземних вод має вільний характер. На решті території верхнім водоупором є зона сильно вивітрених рихлого крейди, нижнім - монолітний крейда і мергель Кампанська яруси. На окремих ділянках водоносний горизонт має натиском. Дебіти свердловин, обладнаних на цей водоносний горизонт, коливаються в широких межах і становлять від 0.14-0.4 л/с при пониженнях 27-40 метрів, до 15-25л/с при пониженнях до 15 метрів, зазвичай 5-10 л/с. За складом розчинених солей вода належить до гідрокарбонатно-кальцієвого і гідрокарбонатно-натрієвих типу. Загальна мінералізація її 0.4-0.7г/л. Зміст вільної вуглекислоти від 50 до 140 мг/л, частіше 80-90 мг/л, кремнекислоти до 47 мг/л, залізо в закісной формі відсутній. Загальна жорсткість перевага складає 2.5-8 мг-екв/л. Живлення водоносного горизонту здійснюється за рахунок атмосферних опадів, річкових вод, і підтікання із суміжних горизонтів. Маючи велику водообільностью, гарною якістю води, залягаючи на невеликих глибинах, водоносний горизонт Мергельна-крейдяний товщі є надійним джерелом для централізованого водопостачання міста Суми. За 5 ділянок Сумського водозабору розвідані та затверджені запаси підземних вод (УТК 3 16.04.1968г., Протокол № 2611).

                            Водоносність сеноман-нижньокрейдових відкладів (К2-1).


        Водовмещающіе породи водоносного комплексу представлені середньо-і грубозернистими до гравелістих пісками нижньої крейди (альбскій) і меншою
    мірою - дрібнозернистими кварц-глауконітового пісками верхньої крейди (Сеноманский ярус). Водоносний комплекс перекривається потужною товщею мелкомергельних відкладів верхньої крейди, піщано-глинистими відкладеннями кайнозойських утворень і є високонапірні (висота напору в місті Суми досягає 420 метрів). Ефективна потужність порід комплексу близько 80 метрів. Води сеноман-альбскіх відкладень гідрокарбонатно-кальцієві з загальною мінералізацією до 0.8 г/л і загальною жорсткістю 5.3-7.3 мг-екв/л. Характерною особливістю цих вод є підвищений вміст заліза (частіше 1-2 мг/л). Живлення водоносного комплексу здійснюється за рахунок інфільтрації атмосферних опадів на ділянках глибокого залягання відкладень сеноман-альба і за рахунок переливу більш напірних вод нижчих горизонтів. Води сеноман-альбскіх відкладень використовуються для централізованого водопостачання міста Суми, починаючи з 1975 року. За 6 водозабірних ділянках підраховані і затверджені запаси підземних вод (ДКЗ, 9.09.1975г., Протокол № 7897).

    Нижче, у таблиці наводяться сумарні запаси підземних вод для міста Суми за двома основними водоносним горизонтів: верхньокрейдяними (К2) і сеноман-нижньокрейдових (К2-1) з урахуванням переоцінки запасів верхньокрейдяними водоносного горизонту за результатами режимних спостережень.

    Запаси підземних вод для міста Суми (тис.м.куб/добу)

                                            Кліматичні умови

     Клімат району міста Суми помірно-континентальний, характеризується теплим літом і помірно холодною зимою з частими відлигами.

    Характеристика окремих елементів клімату, що впливають на вибір тих чи інших планувальних рішень, наводиться за численними даними метеостанції міста Суми.

    Середньорічна температура повітря: 6

    Абсолютний мінімум: -28

    Абсолютний максимум: 39

    Середня температура самої холодної п'ятиденки: -24

    Вентиляційна температура: -12

    Середня температура опалювального періоду: -2.5, його середня тривалість 195 днів.

    Середня тривалість безморозного періоду 159 днів, максимальна - 185 днів. Середня глибина промерзання грунту 88 см, максимальна - 150 см. Середньорічна кількість опадів - 549 мм: 70% з них випадає в теплий період, добовий максимум опадів - 80 мм (липень).

    Розглянута територія характеризується достатнім зволоженням: середньорічне випаровування з поверхні суші (494 мм) менше суми опадів, що випадають (549 мм). Середньорічна відносна вологість повітря - 78%. Стійкий сніговий покрив зазвичай утворюється в середині грудня, руйнується в середині березня. Середня з найбільших декадних висот сніжного покриву за зиму на відкритій ділянці становить 20 см, максимальна - 44см. Середньорічна швидкість вітру 4.8 м/сек. У теплий період переважають північно-західні та західні вітри, в холодний - південно-східний вітер.

     Максимальна можлива швидкість вітру 20-21 м/сек щорічно, 23-25м/сек один раз на 5 і 10 років, 25-27 м/сек один раз на 15-20 років.

    Середні метеорологічні показники див. у таблиці.

    З огляду на повторюваність типів погод стосовно до будинків масового будівництва, комфортна погода (відкритий режим експлуатації приміщень) триває тут з травня по вересень, прохолодна погода (напіввідкритий режим) - квітень і жовтень, холодна (закритий режим) - з листопада по березень.

                                        Середні метеорологічні показники.

    У районі міста Суми протягом року в середньому спостерігається до 64 днів з туманами. Слабкі швидкості вітру (0-3 м/сек) спостерігаються у 59% від загального числа випадків за рік. Штильову погода становить 8% від загального числа спостережень на рік. Переважна кількість погод зі слабким вітром припадає на теплий період. Ці показники свідчать про високий метеорологічному потенціал забруднення повітря (його поганої самоочищаються спроможності).


    Грунтовий покрив

          У межах міста Суми є декілька грунтових різниць, що пояснюється різноманітністю геоморфологічних елементів території, різним рівнем залягання грунтових вод і неоднорідністю материнських порід. На вододілах сформувалися сірі і темно-сірі опідзолені грунти, чорноземи опідзолені реградовані. Грунту не засолені. Грунтові води залягають глибоко. У плоских пониженнях, де грунтові води знаходяться на глибині 2-4 метри, утворилися чорноземи осолоділі і лучно-чорноземні грунти. Борове тераси вкриті дерново-слабопідзолистими дерновими грунтами. Заплави річок і днища балок залиті лучними, лучно-болотними, болотними грунтами і торфовищами різного ступеня. Перераховані грунтові різниці сприятливі для вирощування садових і паркових насаджень.


                                       2.7 Розміщення промисловості


         Місто Суми - адміністративний, економічний і культурний центр Сумської області, транспортний вузол.

    Провідною галуззю народного господарства міста Суми є промисловість. Промислове виробництво міста добре розвинене, що обумовлено сприятливим транспортним положенням міста - близькістю і прямими зв'язками з найбільшими територіально-виробничими комплексами країни (Київським і Харківським), відносної водозабезпечення, наявністю трудових ресурсів, територіальними сприятливими умовами для розміщення всіх видів будівництва.
    < p>           Місто Суми є багатогалузевим промисловим центром. Галузями спеціалізації в міждержавному поділі суспільної праці в місті є хімія і нафтохімія, машинобудування і металообробка.



         Електроенергетика. Дана галузь представлена в місті Сумської ТЕЦ потужністю 24 МВт і Сумським Центральним і Південним підприємствами електромережі, які здійснюють передачу електроенергії.

         ЧОРНА МЕТАЛУРГІЯ представлена чавунно-ливарний завод "Центролит". Підприємство спеціалізується на виробництві фасонного чавунного лиття для компресорного та насосного машинобудування, промислової арматури і верстатобудування. Підприємство розташоване в Північному промвузла.

          Хімічна та нафтохімічна промисловість. Найбільшим підприємством галузі є ВО "Хімпром". У складі об'єднання - великі потужності з виробництва сірчаної та фосфорної кислоти, гранульованого і простого суперфосфату, амофосу, кормових і обесфторенних фосфатів, двоокису титану, лакофарбової продукції, цехи реактивної сірчаної кислоти, сірчанокислого амонію, СМС, товарів народного споживання. Розташований завод у Південному промвузла.

           Регенератний завод випускає Регенерат, формові і гумова вироби, які йдуть для комплектації тракторів, автомобілів, сільськогосподарських машин, компресорів, насосів та іншого обладнання. Завод розташований у Південній промвузла.

           Завод ГТВ - виробництво фірмових і неформових резино-технічних виробів для тракторних заводів, розташований у Південній промвузла.

     Машинобудування і металообробка. Найбільше підприємство цієї галузі в місті - СМНВО ім.Фрунзе. Основна продукція - хімічне обладнання, вакуумні і відцентрові насоси, компресори. Об'єднання розташоване в Північному промвузла.

           ВО "Насосенергомаш" - насоси для енергетики, видобутку нафти та обладнання нафтопроводів, металургії, розташований у Північному промвузла.

           АТ "Нікмас" (ВНІІкомпресормаш) спільно з дослідно-експериментальним заводом здійснює технічну політику у підгалузі компресоробудування, розташований у Північному промвузла.

          ВО "Selmi" - електронні мікроскопи, мас-спектрометри.

           "Сумремстанок" - централізований ремонт металорізальних верстатів та виготовлення запасних частин до них. Завод розташований у Північному промвузла.

           Завод "Сумсільмаш" - виробництво вентиляційних веж, індивідуальних дозаторів для свинарських комплексів, редукторів. Розташований в Південному промвузла.

          Авторемонтний завод розташований у Південній промвузла.

    Лісова і деревообробна промисловість представлена меблевим комбінатом.

    ПРОМИСЛОВІСТЬ БУДМАТЕРІАЛІВ:

         ВО "Сумжелезобетон" включає в себе виробництво № 1 (комбінат "Будіндустрія") і виробництво № 2 (завод ЗБК-6) - випускає конструкції повної заводської готовності: сходові майданчики, стінні панелі і т.д.

        Завод будматеріалів - випуск глиняної цегли, розташований у Південній промвузла.

         Домобудівний комбінат розташований у Південній промвузла.

         Завод силікатної цегли розташований у Північному промвузла.

     ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ:

    Суконна фабрика - розташована по вул. Харківській, в районі житлової забудови.

    Вовна-прядильна фабрика розташована в Північному промвузла.

    Порцеляновий завод: основний вид продукції - господарський фарфор. Розташований в Південному промвузла.

    Швейна фабрика знаходиться по вул.Горького, в зоні житлової забудови.

                  ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

       Краснозвезденскій цукрово-рафінадний завод розташований у Північному промвузла.

       М'ясокомбінат розташований у Південній промвузла.

       Гормолзавод - в зоні житлової забудови на Білопольському шосе.

       Сумський лікеро-горілчаний завод також розташований в зоні житлової забудови на вул. Кірова.

                   Біофабрика: високоефективні лікувальні та профілактичні біопрепарати, які застосовуються в тваринництві.



    Рекреаційні зони міста Суми .


       За даними Обласного управління екологічної безпеки в місті Суми виділено і зареєстровано наступні рекреаційні території:

    парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення "Веретіновскій" (17 га);

    парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення "Басовська" (25.7 га);

    парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення "Сумський"
             (5 га);
    парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва Сумського педагогічного інституту;

    перспективний ботанічний заказник місцевого значення "Пещанскій";

    заповідне урочище "Сосняк" та ін

    Для працюючих підприємств міста Суми функціонують заміські будинки і бази відпочинку ( "Лісовий затишок", "Лада", "Сонячна галявина", "Росинка" та інші), також спортивно-оздоровчі установи, літні табори відпочинку для дітей та підлітків.

    Однак у межах обласного центру гостро стоїть питання про організацію зон короткочасного (щотижневого) відпочинку населення.

    На території міста Суми створений один організований пляж у районі міського Парку культури і відпочинку, який, за даними СЕС, перебуває у незадовільному стані (не функціонують питні фонтанчики, ногомойкі, трубопровід в аварійному стані і т.д.). Решта пляжів виникли стихійно і, незважаючи на високу щільність заповнення відпочиваючими, на цих територіях відсутні елементи благоустрою.

    Таким чином, у місті Суми виникла необхідність організації впорядкованого центру щотижневого відпочинку, що відповідає будівельним, екологічним, санітарно-гігієнічним нормам і правилам.

    Для вибору місця розташування подібної зони доречно розглянути всі м?? ста відпочинку, що виникли стихійно й користуються популярністю населення міста. Це пляжі, що виникли по обидва боки річки Псел (в районі с. Баранівка, так звані "Гусінци" (в районі вул. Псельській) тощо), а також пляжі на Блакитних озерах, на озерах Чехова, Олдиш, Косовщінском водосховище. < br>

    Для цілей рекреації можна використовувати вищевказані території, що охороняються, використовуючи їх естетичну цінність і корисні властивості. Наприклад, водойма Веретіновского парку, утворений зарегулюванням річки Попадько, або прибережні території в районі Басовська санаторію, або піщані пляжі біля соснового в бору в районі с.Барановка.

    Однак чільну роль при створенні зон короткочасного відпочинку відіграє якість води в річці та водоймах, прилеглих до цих територій. Скористаємося витягом з інформаційної довідки головного санітарного лікаря Сумської області, виданої до початку купального сезону 1997 року: "... річка Псел знаходиться під лабораторним контролем СЕС на всьому її протязі від Луки-Баранівки до Червоного села. Два рази на місяць відбираються проби води в місцях масового користування населення. Погіршення якості води в поточному році спостерігалося при відборі води після злив, що обумовлено змивом з території міста в зливову каналізацію побутових забруднень. Краще всього купатися вище впадіння в річку Псел річки Сумки, а також на міському пляжі, який має елементи благоустрою. Оптимальними для водного відпочинку є Косовщінское водосховище, озеро Чехов та інші озера.

    Беручи до уваги рекомендації головного санітарного лікаря Сумської області, зупинимося на озері Чехова - перспективному районі створення зони короткочасного відпочинку в місті Суми.

    В рамках завдань даної роботи подібний вибір виправдовується тим фактом, що територія, прилегла до озера Чехова, характеризується недостатністю зелених насаджень. Таким чином, представив проект комплексного озеленення озера, можна вирішити одночасно декілька проблем:

    створення нової рекреаційної зони в місті;
    захист даної території від шуму та пило-газових викидів;

    зміцнення, облагороджування берегів;

    за допомогою методів ландшафтної архітектури створення естетично цінного ландшафту.

    ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА ТЕРИТОРІЇ

    Погіршення природних і санітарних умов відпочинку може бути викликано нераціональною господарською діяльністю, недотриманням норм і правил проектування, будівництва й використання оздоровчих об'єктів.

    Заходи та засоби щодо запобігання забруднення вод озера.

    1Віди забруднення вод.

    Забруднення по своїй природі діляться на:

     мінеральні - пісок, глинисті частки, частки шлаків, розчини мінеральних хімічних сполук, залізо, магній, кремній і ін;
    органічні - рослинні з переважним хімічним елементом - вуглецем (останки рослин) і тваринного походження зі значним змістом азоту (фізіологічні виділення людей і тварин, покидьки тканин тварин

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !