ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Типи і елементи планувальної структури міста
         

     

    Архітектура

    Зміст


    1. Вступ 3

    2. Типи і елементи планувальної структури 4

    3. Функціональне зонування території. 6

    4. Розвиток планувальної структури. 11

    5. Список літератури 12

    Введення

    Містобудування в сучасному розумінні - це теорія та практикапланування і забудови міст (поселень), що охоплює комплекс соціально -економічних, санітарно-гігієнічних, технічних і архітектурно -художніх проблем. o Економічні завдання включають доцільний вибір, планомірне і економічно виправдане освоєння території для всіх видів будівництва, ефективне використання природних ресурсів, визначення найбільш раціональної системи розселення. o До технічних завдань відноситься інженерна підготовка території, організація системи вулиць і площ, організація транспортного обслуговування, благоустрій, забезпечення всіма видами інженерного обладнання (каналізація, водо-, тепло-, енергопостачання, зв'язок і т. п.). o Санітарно-гігієнічні завдань входить створення найбільш сприятливих і здорових умов для життя населення (мікроклімат, ступінь озеленення, необхідна інсоляція, чистота повітря, захист навколишнього середовища і т. п.). o Архітектурно-художні завдання включають створення своєрідних і запам'ятовуються композицій як при вирішенні поселення в цілому, так і при плануванні окремих його елементів - вулиць, площ, внутрішньоквартальних просторів, створення архітектурно-ландшафтних ансамблів в гармонійному поєднанні будівель з природними умовами місцевості (рельєфом, водоймами , рослинністю тощо).
    Усі ці завдання повинні вирішуватися комплексно в тісному взаємозв'язку як різністорони єдиного процесу, який і є змістом предметамістобудування.

    Типи і елементи планувальної структури.

    На вирішення планів міст впливають наступні фактори: місцеміста в системі розселення; природно-кліматична характеристикаобраної території; профіль і величина містоутворююче групипідприємств; умови функціонального зонування міської території;організація транспортних зв'язків між житловими районами та місцями програмипраці; облік перспективного розвитку міста; вимоги охорони навколишньогосередовища; умови інженерного обладнання території; вимоги економікибудівництва; архітектурно-художні вимоги. Саме вонивідображення в планувальної структури міста, тобто у поєднанні житловийзабудови з місцями масового відвідування, пов'язаних мережею магістральних вулицьі площ.

    Переважання одного з факторів або сумарний вплив декількохвизначає тип планувальної структури: компактний, розчленований ірассосредоточенний.

    Компактний тип характеризується розташуванням всіх функціональних зонміста в єдиному периметрі.

    Розчленований тип виникає при перетині території міста річками,ярами або транзитної залізницею.

    розосереджених тип передбачає декілька міських планувальнихутворень, пов'язаних між собою транспортними лініями.

    Крім того, план міста може мати форму розчленоване-лінійну прирозташуванні його по березі великої ріки і лінійну, що виникає внаслідоклінійно-паралельного зонування промисловості та житла і характерупроцесу розвитку міста.

    При розчленоване-лінійної системи, пов'язаної з розташуванням міста зберезі великої річки, місто, як правило, не йде далеко від річки впоперечному до неї напрямі і витягується уздовж річки на значнівідстані (до 60-70 км).
    У ці випадках переважаючі значення набувають поздовжні зв'язку,що вимагають з-за великої протяжності застосування швидкісного транспорту.

    При лінійної плануванні основною композиційною віссю плану містає поздовжня лінія міського транспорту, що проходить уздовжтериторії всього міста. Зручність лінійної планування міста полягає вте, що він може розвиватися без докорінної реконструкції вже сформованихрайонів. Істотний же недолік міста-лінії - фактичне розчленуванняйого на ряд населених місць, значною мірою відокремлених один відодного.

    До основних планувальних елементів міста відносять:
    1. Житлові будинки, об'єднані в житлові мікрорайони і квартали.
    2. Будинки адміністративно-громадських установ і установ тапідприємств культурно-побутового обслуговування населення.
    3. Позаквартальних зелені насадження та спортивні споруди загальногокористування.
    4. Вулиці і площі, набережні, мости та тунелі.
    5. Промислові підприємства.
    6. Пристрої зовнішнього транспорту: залізничного, водного, повітряного,автодорожнього.
    7. Комунальні підприємства і споруди: пристрої внутрішньоміськоготранспорту, міського водопроводу та каналізації, електростанції ітеплоелектроцентралі, газові заводи.
    8. Кладовища та крематорії.
    9. Водойми природні та штучні.
    10. Санітарно-захисні зони.

    Функціональне зонування території.

    Сучасне місто є складним організмом, в якому тіснопереплітаються соціальні, архітектурно-планувальні, інженерні таекономічні початку. Для того щоб зручно і раціонально організуватижиття цього складного організму, в основу планувального рішення містазакладається зонування його території виходячи з функціональних ознакі видів міського будівництва.

    Відповідно до СНиП 2-60-75 * територія міста за своїмфункціональним призначенням поділяється на такі зони:а) сельбищних зону, в якій розміщуються житлові мікрорайони і квартали;ділянки адміністративно-громадських установ і закладів культурно -побутового обслуговування населення; позаквартальних зелені насадження іспортивні споруди загального користування; вулиці і площі, окреміпромислові підприємства нешкідливо виробничого профілю, склади,пристрої зовнішнього транспорту; незручні для забудови і ще невикористані ділянки.б) промислові зони, в яких розміщуються промислові підприємства зобслуговуючими культурно-побутовими установами, вулицями, площами ідорогами, зеленими насадженнями.в) транспортні зони, які займає пристроями зовнішнього транспорту;г) комунально-складські зони;д) санітарно-захисні зони, що відокремлюють промислові підприємства татранспортні пристрої від житла.

    Селітебні зона розміщується з навітряної сторони для вітрівпереважного напрямку, а також вище за течією рік по відношенню допромисловим підприємствам, які є джерелами забрудненнянавколишнього середовища.

    Виробнича зона повинна розміщуватися так, щоб можна булоорганізувати зручні транспортні та пішохідні зв'язку з місцями проживаннятрудящих, тобто з селітебної зоною. Території для виробничих зонвибирають з урахуванням безперешкодного приєднання їх до ліній зовнішньоготранспорту. Проте перетин виробничих зон транзитнимизалізничними шляхами та автомобільними дорогами небажано.

    У залежності від інтенсивності виділення шкідливих речовинвиробничими підприємствами промислова зона розміщується на різномувідстані від селітебної. Санітарні норми проектування підрозділяютьпромислові виробництва на п'ять класів, кожному з яких відповідаєсвоя санітарно-захисна зона (м): I клас-1000; II-500; III-300; IV-100; V-
    50.

    Відповідно до такої класифікації в практиці забудови міствизначилися три характерні випадку взаиморасположения виробничої таселітебної зон. У першому випадку сельбищних зона розміщується на значнійвідстані від промислової, яка включає підприємства I і II класів:чорної і кольорової металургії, нафтохімічні і хімічні, великіцементні заводи, великі ТЕЦ та ін Іноді при особливій шкідливостівиробничих виділеннями ширина захисної зони збільшується додекількох кілометрів. Другий випадок пов'язаний з розміщенням промисловостіблизько кордонів селітебної території. При такому розміщенні в промисловузону допускається включення підприємств, що відносяться по санітарнійкласифікації до III і IV класів незалежно від величини вантажообігу, атакож підприємств V класу, не виділяють виробничі шкідливості, алепотребуючих пристрої залізничних шляхів. Третій випадок характеризуєтьсяосвітою виробничо-сельбищних районів, в яких промисловіпідприємства розміщуються в межах селітебної території. Таке розміщеннядопускається для підприємств IV і V класів, які не потребують проводкизалізничних шляхів.

    При визначенні взаємного розташування промислової і селітебноїтериторії враховується і рівень шуму, що видається окремими видамипідприємств.

    Комунально-складська зона міста розташовується в зручній зв'язку ззовнішніми транспортними мережами. У комунально-складської зони виділяютьсярайони для комунальних і складських підприємств. У найбільших, великих івеликих містах такі райони слід розміщувати розосереджено. Загальнотоварнісклади і плодоовочевих бази забезпечують гарною транспортною зв'язком зжитловими районами і розміщують відокремлено від промислових районів міста.

    Зона зовнішнього транспорту включає в себе території залізничного,автомобільного, водного та повітряного транспорту. зовнішні транспортні лініїпроектують в органічний зв'язок з вулично-дорожньої мережі міста і його краєвидамитранспорту. такий комплексний підхід забезпечує високий рівень комфортуперевезення пасажирів, раціональність місцевих і транзитних вантажнихперевезень, а також сприяє економічності будівництва транспортнихоб'єктів і їх експлуатації. Комплекс транспортних пристроїв і спорудзовнішнього і міського значення, що виконують операції з далеким, місцевим іміським перевезень пасажирів і вантажів, утворюють транспортний вузол.

    Селітебні, промислова, транспортна, складська зони разом зсупутніми їм санітарно-захисними зонами складають забудованутериторію міста. Поза забудованої території, але в межах міськоїриси розміщуються міські лісопарки, міські комунальні підприємства тапристрої (розплідники, водозабірні споруди та очисні спорудиміського водопроводу, очисні споруди міської каналізації,утилізаційні заводи, резервні території, які використовуються іноді зсільськогосподарськими цілями, цвинтарі та крематорії тощо), які заексплуатаційним і санітарно-гігієнічним умовам не можуть бути розміщенів забудованої частини міста.

    У місті не всі елементи рівнозначні за тяжіння до них населення.
    Деякі елементи є місцями масового користування: загальноміський, ау великих містах і районні центри, великі промислові підприємства,найважливіші адміністративно-громадські установи, вищі навчальнізакладу, залізничні та водяні вокзали, стадіони, парки. Розміщенняцих об'єктів, що створюють великі транспортні потоки, визначає загальнуконфігурацію мережі магістральних вулиць і площ міста.

    Загальноміський центр завжди був основним ядром, навколо якогоорганізується план міста. Загальноміський центр розташовується, можливо,більше центрально по відношенню до всієї забудовуваної території міста,поблизу від перетину основних магістральних вулиць, що з'єднують центр зіншими важливими пунктами тяжіння населення.

    При цьому вузол перетину основних транспортних потоків повиненрозміщуватися поза головній площі центру міста, щоб уникнути порушеннянормального життя міста транспортом, які проходять площа транзитом.

    Велику роль у формуванні планувальної структури міста відіграютьмасиви зелених насаджень і водні простори. При розташуванні містана обох берегах річка часто набуває значення однієї з основнихкомпозиційних осей плану міста. При великій шірени річки місторозташовується зазвичай на високому її березі. Чим ширше річка і чим меншемісто, тим доцільніше розвивати його на одному березі річки, щоб уникнутиспоруди дорогих міських мостів і ускладнення інженерногообладнання міста. Планування міст, розташованих на березі моря абоозера, також відображає тяжіння міста до води. Майже у всіх містах,розташованих на берегах водойм, загальноміський центр зміщується відгеометричного центру міської території в бік водойми, а інодірозміщується безпосередньо на його березі.

    Поєднання житлових районів, пунктів масового відвідування населенням імережі магістральних вулиць і площ міста створює загальну планувальнуструктуру міста.

    У практиці склалися шість основних схем побудови вуличних мережміста:
    - радіальна;
    - радіально-кільцева;
    - променева (віялова);
    - прямокутна;
    - комбінована;
    - вільна.
    Перші три характерні для історично сформованих міст, якіформувалися навколо кремлів, монастирів і провідних до них доріг.

    Прямокутна схема вуличної мережі використана в багатьох найбільшихмістах США. Граничний раціоналізм такого рішення надає негативневплив на архітектурно-мистецьку композицію міста, розвитоквнутрішньоміських просторів. Прямокутна схема може знайти позитивнезастосування в генеральних планах середніх і малих міст, що характеризуютьсяневисокою забудовою і хорошим озелененням.

    Практика забудови нових сучасних міст найчастіше пов'язана звикористанням вільної схеми планування вуличних мереж. Така схемадозволяє мати у своєму розпорядженні міську забудову, не порушуючи природнихприродних умов, і зводить до мінімуму витрати на вертикальне плануваннятериторії.

    Розвиток планувальної структури.

    Найважливішим моментом при формуванні планувальної структури містає врахування його перспективного розвитку, пов'язаного насамперед зрозширенням основних функціональних зон - виробничої та селітебної.облік перспективного розвитку міста починається на стадії районноїпланування, коли даний місто розглядається як складова частинагрупової системи населених місць. Розвиток основних зон містапередбачають у такому напрямку, який не перешкоджало б розвиткусусідніх міст і не допускав би територіального зрощення з ними.

    Для розширення міста резервуються спеціальні території. Їхрозміри і місце розташування в загальній планувальної структури міста визначають,виходячи з прогнозів розширення містоутворююче бази, зростання норми житловоїплощі на людину, обліку природно-кліматичних факторів, економіко -географічного положення міста, його адміністративно-культурного танаукового знання. Існують орієнтовні нормативи визначенняперспективної потреби для основних зон міста. Вони визначаються врозрахунку на 1 тис. жителів. Територія для всіх видів будівництва вмежах основного масиву міської забудови передбачається виходячи з
    15 ... 20 га/тис. чол., для сельбищних зон-10 ... 12 га/тис. чол.

    У практиці склалося кілька характерних схем територіально -просторового розвитку основних зон міста: секторна, паралельне, здвома виробничо-сельбищних комплексами і в груповій системінаселених місць.

    У старих містах схема перспективного розвитку багато в чому визначаєтьсяісторично склалася структурою міста. У нових містах схематериторіально-просторового розвитку передбачається при розробцігенерального плану міста на основі врахування зазначених вище факторів.

    Список використаної літератури


    1. В. К. Степанов, Л. Б. Великовський, А. С. Тарутин Основи планування населенихмісць Москва «Вища школа» 1935

    2. В. А. Бутягін Планування і благоустрою міст Москва Стройиздат
    1974


         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати !